3 курс Загальна хірургія, методички. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці для практичного заняття
 Скачать 0.65 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Полное содержание архива 3 курс Загальна хірургія, методички.rar: МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ "Затверджено" на методичній нараді кафедри загальної хірургії №2 з курсом ВПХ Завідувач кафедри професор ______________Я.Й.Крижановський "_______"_________________ 2007 р. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВПРИ ПІДГОТОВЦІ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ 1
Київ 2007 1. Актуальність теми. В структурі охорони здоров'я громадян хірургія займає одне з провідних місць. Хірурги вимушені швидко і оперативно вирішувати складні діагностичні та лікувальні завдання в тяжких, часом драматичних екстремальних ситуаціях. Операція займає важливе місце в роботі лікаря-хірурга і вимагає від нього перш за все солідної теоретичної підготовки, досконалого оволодіння практичними навичками, значних моральних та фізичних сил. Від швидко і правильно проведеного оперативного втручання часто залежить життя хворого, особливо при травмах та гострих хірургічних захворюваннях. Тільки правильно визначені показання до операції, ретельна передопераційна підготовка, своєчасна і технічно правильно проведена операція та грамотне і уважне ведення післяопераційного періоду можуть привести до успіху у лікуванні пацієнтів хірургічними захворюваннями. Майбутні лікарі мають чітко знати і володіти практичним навичками з догляду за хірургічними хворими. Теоретичні знання і оволодіння елементами догляду за хірургічними хворими в передопераційному та післяопераційному періодах при виконання різних маніпуляцій і процедур є важливими кроками студентів-медиків в хірургічних клініках. Вони мають добре засвоїти, що догляд за хворими вимагає як уміння виконати різні гігієнічні та лікувальні заходи, так і високоморального, гуманного та милосердного ставлення до хворого, дотримання деонтологічних правил поведінки. Виконання елементів догляду за хворими з добрим настроєм, без зайвого поспіху, із гуманним та милосердним ставленням до хворого визначають професійну майстерність середнього медперсоналу. Особистість лікаря формується на протязі всього періоду навчання в університету, проте засвоєння навичок догляду за хворими, особливостей догляду за хірургічними хворими і першими конкретними спілкуванням з хворими надає можливість проявити кращі риси характеру кожному студенту. Вивчення та засвоєння теми хірургічна операція, догляд за хворими в перед- та післяопераційному періодах має велике значення для подальшого вивчення загальної хірургії і інших дисциплін хірургічного профілю. Після ознайомлення студентів з конкретними цілями та планом заняття викладач організовує стандартизований контроль початкового рівня знань студентів: письмове тестування, проводить усне опитування, пояснює незрозумілі питання, об'являє порядок подальшої діяльності студентів на занятті. 2. Конкретні цілі. 1.1. Визначити основні етичні і деонтологічні положення в роботі медпрацівників в перед- та післяопераційному періодах. 1.2. Визначати поняття про хірургічну операцію та її етапи, класифікувати різновиди оперативних втручань. 1.3. Аналізувати задачі передопераційного періоду. 1.4. Організувати підготовку хворих до планового та термінового хірургічного втручань. 1.5. Засвоїти основні патофізіологічні зміни в організмі оперованих хворих. 1.6. Продемонструвати знання принципів компенсації катаболічних зрушень та профілактики можливих ускладнень в післяопераційному періоді. 3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
4.2. Теоретичні питання до заняття
Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
Зміст теми. 3.2. Хірургічна операція або оперативне втручання – це механічна дія на тканини та органи з метою лікування та діагностики захворювання. 3.2.1. Класифікація оперативних втручань. Неінвазивні (безкровні) Наприклад, вправлення вивиху суглоба, зіставлення кісткових відламків при закритому переломі кістки. Інвазивні (кроваві), коли порушується цілість шкіри або слизових оболонок. Малоінвазивні операції, наприклад, видалення каменя із жовчного протока з допомогою спеціального фібродуоденоскопа. Залежно від терміновості розрізняють: 1. Планові операції виконують у довільний проміжок часу в сприятливій для хворого ситуації (вправима пахвинна грижа). 2. Термінові операції – це операції, що не можуть бути відкладені на значний термін через прогресування захворювання (злоякісні пухлини, виразкова хвороба 12-палої кишки ускладнена стенозом). 3. Невідкладні операції (екстрені) виконують протягом дуже короткого часу після госпіталізації хворого (1-2 години) – гострий апендицит, кишкова непрохідність, перитоніт, гострі гнійні захворювання,тощо 4. Негайні операції виконують негайно, паралельно ведучи боротьбу з шоком чи навіть з клінічною смертю (тяжкі кровотечі внаслідок розриву селезінки, печінки, розрив крупних судин. Розрізняють: діагностичні та лікувальні операції. Мета діагностичних операцій – уточнення діагноза, визначення стадії процесу у хворих, при неможливості встановити точний діагноз при клінічному обстеженні. До діагностичних операцій відносять: а). біопсії; б). спеціальні діагностичні втручання; в). традиційні хірургічні втручання з діагностичною метою. 1. Біопсія – хірург виконує операцію і бере на гістологічне дослідження тканини. Розрізняють 3 види біопсій: а). Ексцізійна біопсія – видалення всього утвору (лімфовузол, аденома молочної залози). Після експрес-дослідження і виявлення злоякісного росту виконують лікувальну операцію. б). Інцізійна біопсія – для гістологічного дослідження висікають частину органа. Найбільш інформативними є ділянки на межі патологічно змінених і нормальних тканин. Це особливо стосується злоякісних новоутворів. в). Пункційна біопсія. Виконують черезшкірну пункцію органа (утвору), після чого мікростовпчик тканан, що залишився в голці наносять на скло і відправляють для гістологічного дослідження (ТАПБ – тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія). 2. Спеціальні діагностичні втручання: лапароскопія, торакоскопія. У онкологічних хворих виконують для уточнення стадії процесу (наявність канцероматозу серозних оболонок, метастазів). Залежно від впливу операції на захворювання розрізняють: 1. Радикальні операції (апендектомія, видалення доброякісних пухлин), тобто виліковують від захворювання. 2. Паліативна операція не виліковує хворого від захворювання, але полегшує його страждання і продовжує життя (гастростомія, протиприродній задній прохід – при неоперабельних формах раку). Операції можуть бути: 1. Одномоментні (апендектомія). 2. Багатомоментні (операції з приводу аденоми простати, пухлин прямої кишки). 3. Повторні операції виконують на тому ж органі з приводу тієї ж патології на протязі раннього післяопераційного періоду. В назві ці операції мають приставку "ре"-: релапаротомія, реторакотомія. Повторні операції можуть бути запланованими (планована релапаротомія для санації черевної порожнини при розлитому гнійному перитоніті) і вимушеними внаслідок розвитку ускладнень (релапаротомія за неспроможності гастродуоденального анастомоза). Розрізняють поєднані і комбіновані операції. 1. Поєднаними(симультантними) називають операції, які виконують на двох або більше органах з приводу двох або більше захворювань. При цьому операції можуть бути виконані як з одного, так і з різних доступів (апендектомія і видалення кисти яєчника, резекція шлунка і холецистектомія). 2. Комбінованими називають операції, при яких з метою лікування одного захворювання втручання проводять на декількох органах. Наприклад: у хворої рак молочної залози. Виконують радикальну мастектомію і видалення яєчників для виключення стимулюючого впливу гормонів. Розрізняють: 1. Типові операції по чітко розробленим схемам (пахова грижа, апендектомія). 2. Нетипові операції. До них відносяться операції при тяжких травматичних пошкодженнях, вогнепальних пораненнях. З розвитком хірургічної техніки виділився ряд спеціальних операцій: 1. Мікрохірургічні операції виконують під збільшенням від 3 до 40 разів з допомогою збільшуючих окулярів або оперативного мікроскопа. 2. Ендоскопічні операції виконують з використанням ендоскопічної апаратури (холецистектомія, апендектомія). 3. Ендоваскулярні операції (розширення звуженої частини судини, стентування коронарних судин, видалення атеросклеротичних бляшок, пломбування аневризм судин головного мозку). 3.3. Поняття про етапи операції. Прийнятий такий порядок ходу операції: 1. Укладання хворого на операційний стіл – операційна поза (на спині, животі і т.д.). 2. Обробка операційного поля. 3. Операційний (хірургічний) доступ. 3.3.1. Вимоги до оперативного доступу. 1. Доступ має бути настільки широким, щоб забезпечити зручне виконання оперативного прийому. 2. Доступ повинен бути мінімально травматичним. 3. Доступ має бути анатомічним. 4. Доступ має бути фізіологічним (сформований рубець не повинен забруднювати руки). 5. Доступ має бути косметичним (наприклад, поперечна лапаротомія по Пфанненштілю). 4. Основний етап операції (хірургічний або оперативний прийом). Виконується видалення патологічного вогнища. 5. Завершення операції (зашивання рани, дренування рани). Викладач загострює увагу студентів на те, що етапами операції є: хірургічний доступ, хірургічний або оперативний прийом, завершення операції. 3. Повторні операції виконують на тому ж органі з приводу тієї ж патології на протязі раннього післяопераційного періоду. В назві ці операції мають приставку "ре"-: релапаротомія, реторакотомія. Повторні операції можуть бути запланованими (планована релапаротомія для санації черевної порожнини при розлитому гнійному перитоніті) і вимушеними внаслідок розвитку ускладнень (релапаротомія за неспроможності гастродуоденального анастомоза). Розрізняють поєднані і комбіновані операції. 1. Поєднаними(симультантними) називають операції, які виконують на двох або більше органах з приводу двох або більше захворювань. При цьому операції можуть бути виконані як з одного, так і з різних доступів (апендектомія і видалення кисти яєчника, резекція шлунка і холецистектомія). 2. Комбінованими називають операції при яких з метою лікування одного захворювання втручання проводять на декількох органах. Наприклад: у хворої рак молочної залози. Виконують радикальну мастектомію і видалення яєчників для виключення стимулюючого впливу гормонів. 3.4. Показання до операції розділяють на абсолютні та відносні. Абсолютними (життєвими) показаннями до операції вважають захворювання і стани, які складають загрозу життю хворого, які можна лікувати тільки хірургічним шляхом. До цієї групи показань відносять:
Абсолютними показаннями до планових операцій вважають також захворювання на:
 перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
