Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
qrcode

Для модуль 1 Терапія 3 курс Методички. Метод-пульмо-1. Методичні вказівки для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини


НазваниеМетодичні вказівки для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
Родительский файлDlya modul 1 Terapiya 3 kurs Metodichki.rar
АнкорДля модуль 1 Терапія 3 курс Методички.rar
Дата09.12.2009
Размер132 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаМетод-пульмо-1.doc
ТипМетодичні вказівки
#412
КаталогОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Полное содержание архива Для модуль 1 Терапія 3 курс Методички.rar:
1. Метод-1.doc
104.5 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
2. Метод-2.doc
118 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
3. Метод-3.doc
153 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
4. Метод-ЕКГ-1.doc
258 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
5. Метод-ЕКГ-2.doc
181.5 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
6. Метод-ЕКГ-3.doc
155 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
7. Метод-гастро-1.doc
180 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
8. Метод-гастро-2.doc
189.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
9. Метод-гастро-3.doc
209 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
10. Метод-кардио-1.doc
115 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
11. Метод-кардио-2.doc
113 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
12. Метод-кардио-3.doc
116.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
13. Метод-кардио-4.doc
147.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
14. Метод-кардио-5.doc
133.5 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
15. Метод-пульмо-1.doc
132 Кб.
Методичні вказівки для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
16. Метод-пульмо-2.doc
139 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
17. Метод-пульмо-3.doc
108 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
18. Метод-пульмо-4.doc
101 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медициниОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини № 1


Завідувач кафедри


Професор В.З.Нетяженко
________________________

(підпис)

“______” _____________ 2009 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для викладачів




Навчальна дисципліна

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль № 1

Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб

Змістовий модуль № 2

Фізикальні та інструментальні методи дослідження стану бронхо–легеневої системи

Тема заняття

Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Статичний та динамічний огляд грудної клітки. Пальпація грудної клітки

Курс

ІІІ

Факультети

ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ


Київ – 2009
2. Конкретні цілі:

  • Представляти послідовність проведення розпитування та основні скарги хворого із патологією органів дихання

  • Демонструвати методику проведення опитування хворого пуль монологічного профілю

  • Використовувати латинську термінологію для позначення основних скарг хворого з боку системи органів дихання

  • Пояснювати основні анатомічні орієнтири на грудній клітці

  • Пояснювати причини вимушених положень, які може займати хворий із легеневою патологією

  • Визначати наявність симптомів барабанних паличок та часових скелець на кінцівках хворого та трактувати отримані результати

  • Трактувати зміни кольору шкіри при захворюваннях легень

  • Оцінювати тип грудної клітки хворого

  • Аналізувати статичні ознаки грудної клітки

  • Демонструвати методику проведення динамічного огляду грудної клітки

  • Аналізувати динамічні ознаки грудної клітки

  • Узагальнювати дані статичного та динамічного огляду грудної клітки

  • Трактувати зміни грудної клітки при різних видах патології

  • Демонструвати методику пальпації грудної клітки

  • Пояснювати механізм виникнення голосового тремтіння та його зміни при різній патології

  • Методично вірно проводити визначення голосового тремтіння та аналізувати отримані результати

  • Узагальнювати результати огляду і пальпації грудної клітки та робити попередній висновок про стан легеневої тканини


2. Базовий рівень підготовки:

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини

– Описувати проекцію часток легень на грудну стінку.

– Виявляти фізіологічні викривлення хребта.

– Ідентифікувати топографічні орієнтири на по­верхні грудної клітки.

– Представляти кровопостачання органів грудної клітки.

– Описувати лімфатичні вузли та лімфовідток від органів грудної клітки

  1. Фізіологія

– Класифікувати типи грудної клітки та виявляти харак­терні для них ознаки

– Описувати дугу кашльового рефлексу

– Пояснювати механізми регуляції дихання, впливи на дихальний центр

– Представляти циркуляцію міжплевральної рідини, аналізувати умови її синтезу та фільтрації

  1. Гістологія, цитологія та ембріологія

– Описувати будову слизової оболонки дихальних шляхів та шарів плеври

– Пояснювати особливості будови трахеї та бронхів різного калібру

  1. Біохімія

– Описувати склад сурфоктанту, пояснювати його фізіологічну роль у забезпеченні нормального функціонування легень

– Описувати склад плевральної рідини, її кількість та характеристики в нормі.

  1. Латинська мова та медична термінологія

Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних скарг хворих із патологією органів дихання, топографічних орієнтирів на грудній клітці

  1. Деонтологія в медицині




Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при спілкування та фізикальному обстеження хворого із патологією органів дихання

  1. Догляд за хворими

– Ідентифікувати основні скарги хворого з боку органів дихання

– Проводити визначення основних параметрів дихання (частоти, глибини, типу)



3. Організація змісту навчального матеріалу.

І. Розбір основних скарг хворих із бронхо-легеневою патологією:

задишка: інспіраторна задишка (від лат. inspiratio—вдих), експіраторна задишка, (від лат. expiratio— видих)

кашель: сухий (без виділення харкотиння) і вологий (з виділенням харкотиння).

харкотиння та його види: з прожилками крові (кровохаркання), серозне, гнійне, слизове, склоподібне, іржаве, у вигляді «малинового желе»

легенева кровотеча (її відмінності від кровохаркання та кровотеч іншого походження)

біль у грудній клітці

ІІ. Огляд грудної клітки – статичний та динамічний.

Елементи статичного огляду:

– форма та симетричність грудної клітки,

– особливості над- та підключичних ямок, ключиць, відставання від грудної клітки лопаток,

– наявність горбів,

– розширені вени та капіляри,

– післяопераційні та інші рубці,

– викривлення хребта.

1. Визначення форми грудної клітки: нормальні та патологічні.

1.1. Нормальні форми – конституційні варіанти грудної клітки:

– нормостенічна

– гіперстенічна

– астенічна

1.2. Патологічні форми:

– емфізематозна,

– паралітична,

– рахітична,

– лійкоподібна,

– човноподібна,

– кіфо–сколіотична.

2. Характеристика основних форм грудної клітки:

1) Нормостенічна - властива особам нормостенічного типу будови тіла. нагадує зсічений конус, передньо-задній розмір менший за боковий, епігастральний кут біля 90°, надключичні ямки помірно виражені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки.

2) Гіперстенічна - зустрічається у осіб гіперстенічного типу будови тіла. нагадує циліндр, епігастральний кут більше 90°, напрямок ребер майже горизонтальний, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки.

3) Астенічна - грудна клітка подовжена та сплощена, епігастральний кут гострий, ребра мають косий напрямок, надключичні ямки виражені, плечі опущені, лопатки відстають від грудної клітки.

4) Емфізематозна має бочкоподібну форму (нагадує гіперстенічну), епігастральний кут виражено тупий, надключичні ямки виступають у вигляді "подушечок".

5) Паралітична відрізняється кіленодібною формою грудини, наявністю чоткоподібних потовщень в ділянці реберних хрящів.

6) Лійкоподібна має втиснення в нижній частині грудини, що нагадує лійку.

7) Човноподібна має втиснення у верхній та середній частинах грудини.

3. Визначення викривлень хребта:

а) кіфоз - викривлення назад (часто поєднується із горбом);

б) лордоз - викривлення вперед;

в) сколіоз - викривлення хребта вбік.

4. Визначення асиметрії грудної клітки:

4.1. Варіанти збільшення об'єму однієї половини (частини) грудної клітки:

а) наявність у плевральній порожнині рідини (гідроторакс):

б) наявність у плевральній порожнині газу (пневмоторакс).

в) компенсаторна емфізема легень (вікарна емфізема).

г) обмежені випинання грудної клітки: при пухлинах легень, значному збільшенні серця, накопиченні рідини в серцевій сумці.

4.2. Зменшення об'єму:

а) утворення спайок у плевральній порожнині (облітерація);

б) розвиток процесів рубцювання у легені (фіброз);

в) резекція легені або її частини;

г) значний ателектазі.

5. Зміни судин на поверхні грудної клітки:

– розширення вен в ділянці грудної клітки (утруднення венозного відтоку)

– капілярні зірочки (при цирозі печінки).
Динамічний огляд грудної клітки:

1) участь в акті дихання основних (міжреберні м'язи, діафрагма) і допоміжних м'язів (шиї, плечового поясу).

2) визначення відставання будь-якої половини грудної клітки:

— скупчення рідини в порожнині плеври, або газу;

— сухий плеврит (рефлекторне обмеження);

— наявність спайкового процесу в порожнині плеври;

— виключення частини легені з акту дихання (пневмонія, пухлина та ін.);

— виражені невралгії, міозит, переломи ребер і т.п.;

3) визначення типу дихання (черевний, грудний, змішаний);

4) визначення частоти дихання;

5) визначення глибину дихання.

6) наявність патологічних ритмів дихання:

— дихання Чейна—Стокса;

— дихання Біота;

— дихания Куссмауля;

— дихання Грокко—Фругоні;
ІІІ. Пальпація грудної клітки.

Методика та послідовність проведення пальпації грудної клітки:

  1. Уточнення даних огляду, а саме: форми грудної клітки, її розмірів, відставання при диханні, величини епігастрального кута.

  2. Визначення резистентності грудної клітки.

  3. Визначення резистентності міжреберних проміжків.

  4. Визначення ділянок болючості по ходу ребер і межребірних про­міжків, в точках Валлє.

  5. Дослідження голосового тремтіння.

  1. Методика проведення

  2. Причини посилення голосового тремтіння

  3. Причини послаблення голосового тремтіння

  1. Визначення наявності сухих хрипів або грубого шуму тертя плеври.

На занятті кожен студент повинен самостійно провести обсте­ження хворого. Цю частину роботи слід почати з розпиту хворого, потім перейти до загального огляду, огляду і пальпації грудної клітки.
4. План і організаційна структура навчального заняття




Етап заняття

Зміст роботи

Розподіл часу

І.

Підготовчий етап




25 хвилин (15 %)

1. Організаційні питання:

– перевірка присутності студентів на занятті, повідомлення про присутність студентів на лекції з теми, з’ясування причин відсутності

– ознайомлення студентів з планом заняття та формування мотивації


2 хвилини

3 хвилини

2. Перевірка самостійної передаудитор­ної підготовки студентів до заняття:

– виписування у зошити латинської термінології до теми заняття

– характеристики основних нормальних та патологічних типів грудної клітки

– створення план-схеми проведення огляду та пальпації грудної клітки

5 хвилин

3. Повторення основних анатомічних орієнтирів на грудній клітці (усне опитування)

5 хвилин

2. Контроль початкового рівня підготовки (12 питань тест-контролю)

10 хвилин

ІІ.

Основний етап




100 хвилин (74 %)

1.Розбір теоретичних питань, що вивчаються на занятті (усне опитування)

15 хвилин

2. Демонстрація викладачем методики розпитування хворого із бронхо-легеневою патологією

15 хвилин

3. Демонстрація викладачем методики статичного та динамічного огляду грудної клітки

10 хвилин

4. Демонстрація викладачем методики проведення пальпації грудної клітки у пацієнта без патології легень та при показовій патології

10 хвилин

5. Аналіз отриманих даних (проводиться спільно викладачем та студентами)

5 хвилин

6. Робота студентів з хворими (проводиться в малих групах по 2–3 студента під керівництвом викладача): проведення опитування, огляду та пальпації грудної клітки

35 хвилин

4. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при обстеженні хворих із занотовуванням основних результатів

10 хвилин

ІІІ.

Заключний етап




15 хвилин (11 %)

1. Вирішення ситуаційного завдання

10 хвилин

3. Оцінювання студентів

3 хвилин

4. Завдання на наступне заняття

2 хвилин

Загальна тривалість заняття

135 хвилин


5. Засоби контролю

5.1. Тестові завдання для перевірки вхідного рівня знань:

1. Легенева кровотеча може виникнути при:

1.Дифузному катаральному бронхіті.

2. Вогнещевій пневмонії.

3.Бронхоектатичній хворобі.

4. Крупозній пневмонії в стадії червоного спечінкування.

5. Бронхопневмонії.
2. Голосове тремтіння посилюється при:

1.Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.

2. Ексудативному плевриті над рідиною.

3. Нападі бронхіальної астми.

4. Емфіземі легень.

5. Бронхоектатичній хворобі.

3. Хворого було доставлено до лікарні в стані діабетичної коми. Дихання шумне, часте, після глибокого вдиху йде посилений видих. Який тип дихання спостерігається в цього хворого?

1. Біота.

2. Чейна—Стокса.

3. Гаспінг-дихання.

4. Апнейстичне.

5. Куссмауля.
4. Динамічний огляд грудної клітини – це:

1. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.

2. Огляд, при якому звертається увага на розміри обох половин грудної клітини поза актом дихання.

3. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.

4. Вивчення симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоти, глибини дихання, ритм дихання.

5. Огляд, при якому цікавить симетричність розмірів обох половин грудної клітини.
5. Скловидне харкотиння є характерним для:

1. Раку легень.

2. Закінчення нападу бронхіальної астми.

3. Бронхоектатичної хвороби.

4. гострого бронхіту.

5. Пневмотораксу.
6. У хворого сухий плеврит, який супроводжується сильним болем при диханні. Яке вимушене положення буде займати хворий:

1. „Лягавого” собаки.

2. Опістотонус.

3. Ортопное.

4. На здоровому боці.

5. На хворому боці.
7. При пальпації грудної клітини хворого виявлено болючість в точках Валлє. Для якого захворювання це може бути характерним:

1. Гострого трахеїту.

2. Радикуліту.

3. Бронхопневмонії.

4. Міокардиту.

5. Катарального бронхіту.
8. Чим легенева кровотеча відрізняється від кровотечі з судин стравоходу:

1. Кров темна, виділяється при кашлі.

2. Кров світло-червона, виділяється з блюванням.

3. Кров темна, піниста, виділяється при нахилі вперед.

4. Кров яскраво-червона, піниста, виділяється з кашлем.

5. Кров у вигляді кавової гущі.
9. При якому із захворювань спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого:

1. Бронхіті.

2. Сухому плевриті.

3. Бронхоектатичній хворобі.

4. Кавернозному туберкульозі легень.

5. Бронхопневмонії.
10. Статичний огляд грудної клітини – це:

1. Огляд, при якому цікавить рух обох половин грудної клітини.

2. Огляд обох половин грудної клітини поза актом дихання.

3. Огляд м’язевого покриву грудної клітини.

4. Огляд, при якому цікавить частота, глибина, ритм дихання.

5. Оцінка участі додаткових м’язів в акті дихання.
11. Харкотиння у вигляді „малинового желе” характерне для:

1. Приступу бронхіальної астми.

2. Трахеїту.

3. Трахеобронхіту.

4. Крупозної пневмонії.

5. Раку легень.
12. Який кістковий орієнтир використовується для підрахунку ребер спереду:

1. Ключиця.

2. Реберна дуга.

3. Кут Людовіка.

4. Епігастральний кут.

5. Остистий відросток VII шийного хребця.
13. Кашель із виділенням великої кількості харкотиння (до 1-2 л) переважно у вранішні години може спостерігатися при:

1. Гострого бронхіту.

2. Крупозної пневмонії.

3. Сухого плевриту.

4. Бронхоектатичної хвороби.

5. Ексудативного плевриту.
14. Динамічний огляд грудної клітини слід починати з:

1. Визначення типу грудної клітки.

2. Оцінки участі додаткових дихальних м’язів в акті дихання.

3. Оцінки симетричності грудної клітки.

4. Визначення ритмічності дихання.

5. Визначення частоти дихання.
15. Яка частота дихання вважається нормальною у здорової людини:

1. 60 дихань на хвилину.

2. 30–40 дихань на хвилину.

3. 16–20 дихань на хвилину.

4. Залежить від віку людини.

5. Залежить від ЧСС людини.
16. Ранковий кашель характерний для:

1. Бронхоектатичної хвороби.

2. Ларингіту.

3. Пневмонії.

4. Сухого плевриту.

5. Раку легені.
17. При проведенні статичного огляду грудної клітини слід звертати увагу на:

1. Рух обох половин грудної клітини.

2. Наявність патологічних дихальних ритмів.

3. Участь додаткових м’язів в акті дихання .

4. Симетричності участі обох половин грудної клітини в акті дихання, частоту, глибину дихання, ритм дихання.

5. Форму, тип грудної клітини, симетричність обох її половин.
18. Голосове тремтіння значно слабшає при:

1. Інфаркті легені.

2. Крупозній пневмонії в стадії спечінкування.

3. Бронхоектатичній хворобі.

4. Емфіземі легень.

5. Над заповненою рідиною каверною.
19. Терміном „брадипное” позначають:

1. Збільшення частоти дихання більше 20 на хвилину.

2. Зменшення частоти дихання до 30 на хвилину.

3. Збільшення частоти дихання до 60 на хвилину.

4. Зменшення частоти дихання менше 16 на хвилину.

5. Зменшення частоти дихання менше 25 на хвилину.
20. Терміном „тахіпное” позначають:

1. Прискорення дихання більше 40 на хвилину.

2. Уповільнення дихання менше 16 на хвилину.

3. Прискорення дихання до 60 на хвилину.

4. Уповільнення дихання менше 20 на хвилину.

5. Прискорення дихання більше 20 на хвилину.

21. Виділення іржавого харкотиння характерне для:

1. Крупозної пневмонії.

2. Ексудативного плевриту.

3. Емфіземи легень.

4. Бронхоектатичної хвороби.

5. Бронхіальної астми.
22. Харкотиння „повним ротом” (частіше в ранковий час) характерне для:

1. Туберкульозу легень

2. Бронхоектатичної хвороби.

3. Вогнищевої пневмонії.

4. Гострого бронхіту.

5. Емпієми плеври.
23. Біль в грудній клітині, пов’язаний із захворюваннями органів дихання буває при:

1. Бронхіті.

2. Бронхоектатичній хворобі.

3. Бронхопневмонії.

4. Сухому плевриті.

5. При нападі бронхіальної астми.
24. Збільшення однієї з половин грудної клітини зустрічається при:

1.Формуванні спайкового процесу в плеврі чи повному зрощенні плевральної щілини.

2. Ексудативному плевриті.

3. Пневмосклерозі.

4. Бронхіті.

5. Бронхопневмонії.
5.2. Ситуаційні завдання

1. При огляді грудної клітини було виявлено випинання грудини вперед, потовщення у місцях переходу хрящової частини ребра у кісткову, збільшення передньо-заднього розміру.

1)Для якого типу грудної клітини характерні ці симптоми:

2) Який механізм виникнення подібних змін грудної клітки?
2. При огляді грудної клітини було знайдено збільшення передньо-заднього її розміру та епігастрального кута (до 160), розширення міжреберних проміжків, вибухання над- та підключичних ямок.

1) Для якого типу грудної клітини характерні такі ознаки:

2) Який механізм виникнення подібних змін грудної клітки?
3. Хворий скаржиться на біль у правій половині грудної клітки, підвищення температури тіла до 39,5 С, задишку, кашель з виділенням незначної кількості іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки звертає на себе увагу випинання правої частини та відставання її при диханні. Пальпаторно визначається збільшення резистетності грудної клітки праворуч та посилення голосового тремтіння нижче кута правої лопатки.

1) Які зміни легеневої тканини присутні у хворого?

2) Для якого захворювання можуть бути характерні вказані симптоми?

5.3. Контрольні питання:

Для початкового етапу:

  1. Де знаходяться основні рецептори кашльового рефлексу?

  2. В яких ділянках бронхо-легеневого дерева знаходяться основні групи больових рецепторів?

  3. Які є типи викривлення грудного відділу хребта?

  4. Які існують основні та допоміжні дихальні м’язи?

  5. Яким чином відбувається регуляція дихання, діяльність дихального центру стовбура головного мозку? Які відомі вам речовини активують та пригнічують дихальний центр?

  6. Особливості проходження міжреберних нервів після виходу з міжхребцевого отвору, де знаходяться місця виходу шкірних гілок міжреберних нервів?

  7. Які групи лімфовузлів доступні пальпації на поверхні грудної клітки? Особливості відтоку лімфи від органів грудної порожнини.

  8. Які вам відомі фактори ризику виникнення захворювань легень?

  9. Які існую форми нормальної грудної клітки?

  10. Чим визначається належність грудної клітки до того чи іншого типу?


Для заключного контролю:

  1. Назвіть основні скарги, які можуть пред’являти хворі із захворюваннями органів дихання.

  2. На які пункти анамнезу життя слід звернути особливу увагу у хворих із патологією органів дихання?

  3. Що таке статичний огляд грудної клітки? Яка послідовність його проведення?

  4. Які основні ознаки гіперстенічної форми грудної клітки?

  5. Які основні ознаки астенічної форми грудної клітки?

  6. Які ознаки емфізематозної форми грудної клітки; при яких захворюваннях вона зустрічається?

  7. Які ознаки паралітичної форми грудної клітки, при яких захворюваннях вона зустрічається?

  8. Що таке рахітична грудна клітка?

  9. Назвіть відмінності воронкоподібної та човноподібної грудної клітки.

  10. Назвіть основні причини збільшення та зменшення однієї з половин грудної клітки.

  11. Що таке динамічний огляд грудної клітки? Яка послідовність його проведення?

  12. За якими ознаками визначають участь допоміжних м’язів в акті дихання?

  13. Яка нормальна частота дихання? Причини виникнення тахіпное, брадипное.

  14. Діагностична роль визначення типу дихання.

  15. Що таке дихання Чейн-Стокса, Біота, Куссмауля?

  16. Назвіть послідовність проведення пальпації грудної клітки.

  17. В яких випадках посилюється резистентність грудної клітки та міжреберних проміжків?

  18. Основні причини болючості в точках Валлє.

  19. В яких випадках голосове тремтіння буває посиленим, послабленим, відсутнім?


5.4. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Розпитування хворого з патологією органів дихання, аналіз отриманих даних.

  2. Проведення статичного огляду грудної клітки з визначенням її типу, симетричності, стану хребта та шкірних покривів.

  3. Проведення динамічного огляду грудної клітки з визначенням участі додаткових м’язів в акті дихання, симетричності рухів обох половин грудної клітки, частоти, глибини, ритмічності, наявності патологічних форм дихання.

  4. Пальпація грудної клітки з визначенням її еластичності, резистентності міжреберних проміжків, болючості у точках Валлє, голосового тремтіння та наявності грубого шуму тертя плеври.



Література.

Основна:

  1. Пропедевтика внутренних болезней (под ред. Василенко В.Х., Гребенева А.Л.), 1982, с.115-124.

  2. Шкляр В.С. Діагностика внутрішніх хвороб, 1971, с.7-15.

  3. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 12-14.

  4. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного, Москва 1972. с.112-134.


Додаткова:

  1. Пропедевтика внутрішініх хвороб (під ред. проф. Ю.І. Децика). Київ 1998. с.77-86.

  2. Никула Т.Д. і співавтори. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Київ 1996. с.55-67.

  3. Пелещук А.П.. Передерій В.Г., Рейдерман М.І. Фізичні методи дослідження в клініці внутрішніх хвороб. Київ 1993, с. 5-9.

  4. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном, Київ 1994. ТІ, с. 404-410.




перейти в каталог файлов

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей