МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб № 1
Завідувач кафедри
Професор В.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“______” _____________ 2009 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна
|
Пропедевтика внутрішньої медицини
|
Модуль № 1
|
Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб
|
Змістовний модуль № 1
|
Введення в клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого
|
Тема заняття
|
Огляд окремих частин тіла: голови, шиї, тулуба кінцівок
|
Курс
|
ІІІ
|
Факультети
|
ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ
|
Київ – 2009
1. Конкретні цілі:
– Представляти послідовність проведення огляду окремих частин тіла.
Демонструвати методику проведення огляду голови
Диференціювати патологічні вирази обличчя та пояснювати можливі причини їх виникнення
Трактувати зміни кольору шкіри обличчя
Оцінювати стан волосяного покриву голови та робити попередні висновки стосовно причин його зміни
Аналізувати стан очей та узагальнювати дані щодо їх зовнішнього вигляду, склер, конюнктив, зіниць
Демонструвати методику перевірки очних симптомів (Мебіуса, Грефе, Штельвага, реакції зіниць на світло, співдружньої конвергенції) та аналізувати отримані дані
Методично вірно проводити огляд носа, вух, губ, ротової порожнини та узагальнювати дані щодо їх стану
Демонструвати методику дослідження основних характеристик шиї
Диференціювати пульсації в ділянці шиї та робити висновок стосовно джерела їх виникнення
Демонструвати методику пальпаторного дослідження щитоподібної залози та аналізувати її результати
Методично вірно проводити огляд тулуба і кінцівок, дотримуючись схеми дослідження
Визначати наявність симптомів барабанних паличок та часових скелець на кінцівках хворого та трактувати отримані результати
Застосовувати знання латинської термінології при позначення знайдених змін з боку голови, шиї, тулуба, кінцівок.
2. Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін
|
Отримані навики
|
Латинська мова та медична термінологія
|
Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних змін, знайдених при огляді окремих ділянок тіла хворого
|
Анатомія людини
|
– Описувати нормальні розміри та форму голови, шиї, кінцівок, тулуба та трактувати зміни їх взаємовідношень
– Представляти анатомічну будову ока, аналізувати відповідність нормі його зовнішніх структур
– Описувати кровопостачання та іннервацію голови та шиї, взаєморозташування судин в ділянці обличчя та шиї
– Оцінювати відповідність нормі розмірів та топографії щитовидної залози
– Аналізувати розміри, форму, конфігурацію, забарвлення шкіри кінцівок, робити висновок про відповідність нормі
|
Фізіологія
|
– Описувати основні очні рефлекси та схематично зображувати їх дуги
– Пояснювати механізм розвитку симптому Горнера та описувати його сутність
– Пояснювати механізми змін забарвлення та властивостей шкіри при дії різних внутрішніх та зовнішніх чинників
– Оцінювати вплив гормонів гіпоталамо-гіпофізарної системи, щитовидної та статевих залоз, наднирників на зовнішній вигляд людини
|
Деонтологія в медицині
|
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при огляді хворої людини
|
Гістологія, цитологія та ембріологія
|
– Описувати будову шкіри, волос, нігтів, вушних раковин
|
Догляд за хворими
|
– Оцінювати вираз обличчя хворого
– Визначати пульсації судин на голові, шиї та кінцівках хворого
– Аналізувати співвідношення розмірів голови, шиї, тулуба, кінцівок та робити висновок про їх відповідність нормі
|
3. Організація змісту навчального матеріалу.
1
. Місце огляду серед діагностичних методів дослідження хворого.
2. Умови проведення огляду:
освітлення: найкраще - розсіяне сонячне або інтенсивне розсіяне штучне; залежно від конкретних цілей освітлення може бути прямим чи боковим;
пацієнт: у разі задовільного стану хворого огляд проводять у вертикальному положенні, тяжкохворих оглядають у лежачому положенні;
положення лікаря – академічне (праворуч від пацієнта, напроти його обличчя);
приміщення: помірно сухе з температурою не нижче 18° С; за нижчої температури послідовно оголюють певні ділянки тіла; в приміщенні (палата, кабінет) не повинно бути сторонніх осіб.
2. Послідовність проведення огляду окремих частин тіла: голова, шия, грудна клітка, живіт, опорно-руховий апарат, лімфатичні вузли. З тактичних позицій проведення практичних занять огляд грудної клітки, в тому числі білясерцевої ділянки, а також живота, доцільно проводити при фізичному обстеженні органів дихання, кровообігу і черевної порожнини. Тому розділи фізичного обстеження цих ділянок будуть представлені у методичних розробках наступних практичних занять.
3а. Послідовність проведення огляду голови та шиї
3б.Послідовність огляду ротової порожнини
4. З діагностичною метою розрізняють такі патологічні форми обличчя:
бліде (анемії, недостатність аортальних клапанів, нефротична гіпертензія);
асиметричне – різне за об’ємом правої і лівої частин;
бліде набрякле (ниркові захворювання, мікседема);
плеторичне – насичено, червоно-синюшне (поліцитемія);
мітральне (виразний рум’янець щік з ціанозом кінчика носа, губ, вух) мітральний стеноз;
обличчя Корвізара (жовто-бліде з ціанотично-багровим відтінком) серцево-судинна недостатність;
астматичне (бліде з дифузним ціанозом) бронхіальна астма;
воскової ляльки (одутле, блідо-жовте) мегалобластна анемія;
тиреотоксичне (екзофтальм, зляканий або здивований вираз при тиреотоксикозі);
мікседематозне (невиразне, амімічне, маскоподібне з грубими рисами, вузькими очними щілинами) гіпотіреоз;
акромегалічне (непропорційно збільшені частини лиця);
місяцеподібне (кругле, червоне, у жінок можлива поява бороди і вусів) хвороба Іценка-Кушінга, тривале вживання кортикостероїдів;
сардонічне (сардонічна посмішка, внаслідок тетанічного скорочення м’язів лиця) правець;
обличчя Гіппократа (бліде, загострене з краплинами холодного поту) дифузний перитоніт, агонічний стан;
„вовчакове” (еритема щік обабіч крил носа у вигляді метелика) системний червоний вовчак;
обличчя при дерматоміозиті (периорбітальний набряк блідого, а потім коричнево-бурого кольору - „симптом окулярів” ;
обличчя при крупозній пневмонії (однобічний рум’янець).
5. Визначення очних симптомів Грефе, Штельвага, Мебіуса:
симптом Грефе – відставання руху верхньої повіки від райдужки при русі її донизу.
симптом Мебіуса – порушення конвергенції очних яблук (відродження очей вбік при фіксації погляду на предмет, що підносять до кінчика носа).
симптом Штельвага – рідке мигання внаслідок токсичного ураження нервових закінчень повік.
6. Діагностичне значення неприємного запаху з рота (foetor ex ore):
запах ацетону або свіжорозрізаних яблук, може свідчити про наявність у хворого декомпенсованого діабету, зокрема, в прекоматозному і коматозному станах; цей запах зумовлений підвищеною концентрацією у крові ацетонових тіл, що зрештою з’являються у повітрі, що видихує пацієнт;
аміачний запах – при тяжкій нирковій недостатності, спричинений накопиченням у крові сечовини;
гнилісний – при абсцесі або гангрені легень, зумовлений розпадом структурних компонентів легень та їх автолізом;
запах тухлих яєць – при перешкоді випорожнення вмісту шлунка в 12-палу кишку, наприклад при стенозі пілоричного відділу шлунка,
каловий запах – у разі кишкової непрохідності чи наявності нориці між шлунком і поперечноободовою кишкою
7. Послідовність проведення огляду шиї
8. Послідовність огляду кінцівок
9. Діагностичні ознаки змін кінцівок:
Колоподібне або цибулоподібне потовщення кінцевих фаланг пальців – „барабанні палички”.
Симптом спотворення нігтів у вигляді годинникових скелець. За цього симптому нігті набувають специфічних змін: вони потовщуються, стають опуклими і схожими на пазурі папуги або на „годинникові скельця”.
Тремтіння пальців рук: для виявлення симптому застосовують пробу Ромберга: у вертикальному положенні при закритих очах і з’єднаних в одну лінію носків і п’яток витягують руки допереду з розведеними пальцями. Наявність виразного тремтіння визначається як позитивна проба.
„Печінкові долоні” – стабільно червоні долоні, внаслідок порушення в них мікроциркуляції і обмінних процесів. С
Спотворення кисті рук із спрямованим у ліктьовому напрямі відхиленням її пальців, нерідко поєднується з анкілозом у променево-зап’ястному суглобі, є специфічною первинною ознакою деформуючого остеоартрозу.
Симптом „мертвого пальця”. Проявляється раптовим онімінням кількох або одного пальця кисті; триває від кількох хвилин до однієї-двох годин. Є одним із симптомів хвороби Рейно, або транзиторних ішемічних атак – минущих порушень мозкового кровообігу.
4. План і організаційна структура заняття
|
Етап заняття
|
Зміст роботи
|
Розподіл часу
|
І.
|
Підготовчий етап
|
|
25 хвилин (20 %)
|
1. Організаційні питання:
– перевірка присутності студентів на занятті
– ознайомлення студентів з планом заняття та формування мотивації
|
2 хвилини
3 хвилини
|
2. Перевірка самостійної позааудиторної підготовки студентів до заняття:
– виписування у зошити латинської термінології до теми заняття
– схематичного зображення послідовності проведення огляду голови, обличчя, шиї, кінцівок
|
5 хвилини
|
2. Контроль початкового рівня підготовки (15 питань тест-контролю) з подальшим розбором незрозумілих питань
|
15 хвилин
|
ІІ.
|
Основний етап
|
|
95 хвилин (70 %)
|
1.Розбір теоретичних питань, що вивчаються на занятті
|
20 хвилин
|
2. Демонстрація викладачем методики огляду голови, шиї, тулуба, кінцівок хворого на показовому пацієнті терапевтичного профілю
|
20 хвилин
|
3. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при огляді хворого (проводиться спільно викладачем та студентами)
|
5 хвилин
|
4. Робота студентів малими групами (по 2-3 студента) по огляду голови, шиї, тулуба, кінцівок хворих терапевтичного профілю під керівництвом викладача
|
30 хвилин
|
4. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при обстеженні хворих (спільно з викладачам)
|
10 хвилин
|
5. Оформлення у письмовому вигляді даних, отриманих при огляді хворого
|
10 хвилин
|
ІІІ.
|
Заключний етап
|
|
15 хвилин (10 %)
|
1. Вирішення ситуаційних задач та обговорення відповідей на ситуаційні завдання
|
10 хвилин
|
2. Оцінювання студентів
|
3 хвилин
|
3. Завдання на наступне заняття
|
2 хвилин
| Загальна тривалість заняття |
135 хвилин
|
6. Засоби контролю засвоєння матеріалу
6.1. Контрольні питання:
Яка мета огляду окремих ділянок тіла?
У якій послідовності проводиться огляд окремих ділянок тіла?
Яке нормальне співвідношення голови до тулуба та за яких обставин воно може змінюватись?
Яка послідовність огляду голови?
Назвіть відомі Вам зміни розмірів та форми голови.
Як можуть змінюватись очні щілини та при якій патології це спостерігається?
Які очні симптоми вам відомі та яким чином вони перевіряються?
У яких випадках змінюються розміри та форма зіниць? Назвіть ці зміни.
Які бувають патологічні типи обличчя та при якій патології вони зустрічаються?
У якій послідовності слід оглядати ніс та вушні раковини? Які патологічні зміни цих структур Вам відомі?
Назвіть послідовність огляду губ та порожнини рота. Які патологічні зміни цих структур Вам відомі?
Яка послідовність огляду шиї?
Що таке „комір Стокса” та коли він спостерігається?
Які пульсації можуть візуалізуватись на шиї в нормі та при патології?
Яким чином можна відрізнити артеріальну та венозну пульсацію на шиї? Як розрізнити позитивний та негативний венний пульс судин шиї?
Яким чином проводиться дослідження щитоподібної залози? У яких випадках спостерігається її збільшення?
Яке співвідношення тулуба і кінцівок вважається нормальним та у яких випадках воно може змінюватись?
Послідовність проведення огляду кінцівок. На що слід звертати увагу при огляді китиць рук?
Що являють собою симптоми „барабанних паличок” та „годинникових скелець”? Коли вони зявляються?
Назвіть характерні деформації кистей рук, які зустрічаються при ревматичних захворюваннях.
Що таке тофуси, при якій патології вони зустрічаються та у яких ділянках зазвичай локалізуються?
6.2. Практичні роботи, які виконуються на занятті:
1. Огляд голови показового хворого, визначення та аналіз характерних симптомів.
2. Огляд шиї показового хворого та аналіз знайдених симптомів. Визначення пульсацій на шиї хворого та їх диференціація
3. Пальпація щитоподібної залози хворого двома методами, визначення основних її характеристик.
4. Огляд кінцівок хворого, визначення основних симптомів.
5. Оформлення у письмовому вигляді даних про огляд окремих частин тіла пацієнта.
6.3. Тестові питання
1. «Вірховська залоза» є симптомом:
A. Туберкульозу легенів
B. Рака шлунку
C. Сифілісу
D. Анемії
E. Цукрового діабету
2. При огляді голови випнуті лобні та потиличні бугри, потилична кістка сплощена. Цей симптом характерний для:
A. Гідроцефалії
B. Мікроцефалії
C. Рахіту
D. Сифілісу
E. Нормального черепа
3. У хворої екзофтальм, симптом Грефе. Це характерно для:
A. Тиреотоксикозу
B. Мікседеми
C. Хвороби Аддісона-Бірмера
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Цукрового діабету
4. Обличчя Гіппократа характерно для:
A. Перитоніту
B. Правця
C. Тиреотоксикозу
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Апендициту
5. У хворого одутле обличчя, позбавлене міміки, шкіра бліде, повіки набряклі, ніс і губи потовщені. Це характерно для:
A. Цукрового діабету
B. Мікседеми
C. Хвороба нирок
D. Тиреотоксикозу
E. Синдрому Іценка-Кушінга
6. У хворого місяцеподібне обличчя із синюшно-червоним забарвленням шкіри. На шкірі живота й стегон є широкі стрічки розтягнення. При якій патології це зустрічається:
A. Хвороба Іценка-Кушінга
B. Цукровий діабет.
C. Мікседема
D. Тиреотоксикоз
E. Гіпертонічна хвороба
7. У хворого набряки обличчя й повік з'являються ранком, набряки на нижніх кінцівках збільшуються ввечері, на дотик теплі, ямка при натисненні довго не зникає. Це характерно для захворювання:
A. Серцево-судинної системи.
B. Нирок
C. Легенів
D. Печінки
E. Ендокринної системи
8. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про ураження якої системи органів це може свідчити:
А. Захворювання дихальної системи
В. Захворювання шлунково-кишкового тракту
С. Захворювання ендокринної системи
D. Захворювання нервової системи
Е. Захворювання сечовивідної системи
9. У xворого високий зріст, «павучі» пальці, «пташине обличчя». Ваші діагностичні припущення:
А. Акромегалія
В. Синдром Кляйнфельтера
С. Синдром Марфана
D. Синдром Дауна
E. Синдром Шерешевського-Тернера.
10. У хворої низький зріст, коротка шия із крилоподібними шкірними складками на бічній її поверхні, низький ріст волосся на шиї. Для якої патології це є характерним?
A. Гіпофізарний нанізм
B. Синдром Кляйнфельтера
C. Синдром Марфана
D. Синдром Дауна
E. Синдром Шерешевського-Тернера.
11. Бліде, набрякле обличчя, з набряками над та під очима зустрічається при:
A. Акромегалії
B. Мікседемі
C. Захворюваннях нирок
D. Серцевій недостатності
E. Тиреотоксикозі.
12. Обличчя Корвізара зустрічається при:
A. Захворюваннях нирок
B. Пухлинах середостіння
C. Акромегалії
D. Серцевій недостатності
E. Тиреотоксикозі.
13. Обличчя „воскової ляльки” зустрічається при:
A. Захворюваннях нирок
B. Анемії Адісона-Бірмера
C. Мікседемі
D. Серцевій недостатності
E. Акромегалії.
14. „Комір Стокса” є ознакою:
A. Мікседеми
B. Аліментарного ожиріння
C. Гострого гломерулонефриту
D. Стиснення верхньої порожнистої вени при пухлинах середостіння
E. Серцевої недостатності
15. У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
A. Хронічного гастриту
B. Панкреатиту
C. Цирозу печінки
D. Апендициту
E. Холециститу
16. Поява вузла Золінгера є ознакою:
A. Туберкульозу легенів
B. Раку шлунка
C. Сифілісу
D. Анемії
E. Цукрового діабету
17. Термін „анізокорія” використовується для позначення:
A. Несиметричності розмірів очних щілин.
B. Різних за розмірами зіниць.
C. Розширення зіниць.
D. Асиметрії обличчя.
E. Звуження зіниць.
18. У хворого деформація нігтів у вигляді «годинникових скелець» і кінцевих фаланг пальців рук у вигляді «барабанних паличок». Про яку патологію це може свідчити:
A. Гостре інфекційне захворювання сечовивідної системи.
B. Захворювання шлунково-кишкового тракту.
C. Цукровий діабет.
D. Перенесений інсульт.
E. Тривалий перебіг бронхоектатичної хвороби.
19. У хворої екзофтальм, позитивні симптоми Грефе, Мебіуса. Це характерно для:
A. Тиреотоксикозу
B. Мікседеми
C. Хвороби Аддісона-Бірмера
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Цукрового діабету
20. При огляді хворого на вухах та у ділянці міжфалангових суглобів пальців рук знайдені тофуси. Для якого патології це характерне:
A. Тиреотоксикозу
B. Подагри
C. Захворювань печінки
D. Хвороби Іценка-Кушінга
E. Цукрового діабету
6.4. Ситуаційні задачі
1. Хворий високий на зріст, кисті рук та стопи надмірно збільшені. Череп непропорційний – нерівномірно збільшені надбрівні дуги та вилиці, завеликі вуха, ніс. Язик із затрудненням вміщується у ротову порожнину.
Завдання: 1. Узагальність отримані дані.
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження.
2. Хворий знаходиться у вимушеному положенні сидячі. Шкіра ціанотична. Дихання часте. Нігті у вигляді годинникових скелець, пальці – барабанних паличок.
Завдання: 1. Для ураження якої системи можуть бути характерними ці ознаки.
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження.
3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На обличчі – ціанотичний румянець на блідому обличчі, спостерігається акроціаноз.
Завдання: 1. Для ураження якої системи характерні такі ознаки.
2. Зробіть припущення щодо характеру ураження.
4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки?
5. Хворий збуджений, вираз обличчя здивований, напружений. Спостерігається випинання очних яблук. При перевірці очних симптомів знайдені позитивні симптоми Грефе, Мебіуса.
Завдання: 1. Використайте відповідну медичну термінологію для позначнення знайд
 перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |
Скачать 153 Kb.