Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

ЦЗ Метод ук РГР 2011. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни Цивільний захист


Скачать 0.96 Mb.
НазваниеМетодичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни Цивільний захист
АнкорЦЗ Метод ук РГР 2011.doc
Дата17.09.2017
Размер0.96 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаЦЗ Метод ук РГР 2011.doc
ТипМетодичні вказівки
#13864
страница1 из 5
КаталогОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
С этим файлом связано 39868 файл(ов). Среди них: и ещё 39858 файл(а).
Показать все связанные файлы
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни «Цивільний захист»
(для студентів усіх напрямків підготовки денної форми навчання)

Луганськ 2011
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи
з дисципліни «Цивільний захист»
(для студентів усіх напрямків підготовки денної форми навчання)


ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

«Охорона праці та БЖД»

Протокол № 12 від 14.06.2011 р.


Луганськ 2011

ББК Ц69,6(2)

Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Цивільний захист» (для студентів усіх напрямків підготовки денної форми навчання ) / Укл.: М.А. Касьянов, В.М. Мальоткiн, О.М. Друзь, В.П. Гуляєв, І.Є. Голяєв, І.М. Арнаут, В.В. Некрутенко. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – 50 с.

Методичні вказівки містять вихідні данні до практичних завдань, теоретичні питання, а також приклади розв’язування задач до розрахунково-графічної роботи. Призначені для студентів усіх напрямків підготовки денної форми навчання, які вивчають дисципліну «Цивільний захист».

Укладачі: М.А. Касьянов, д.т.н., проф.

В.М. Мальоткин, доц.

О.М. Друзь, к.т.н., доц.

В.П. Гуляєв, ст.викл.

І.Є. Голяєв, ст. викл.

І.М. Арнаут,ст..викл.

В.В. Некрутенко, викл.

Відповідальний

за випуск М.А. Пiтельгузов, к.т.н., проф.

Рецензент Г.І. Нечаєв, д.т.н., проф.

ВСТУП



Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативною дисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисципліна обов’язкового вибору. Вона зберігає свою самостійність за будь якої організаційної структури вищого навчального закладу.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «Цивільний захист» визначений державними вимогами «спільний наказ Міністра освіти, науки, молоді та спорту України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010 р., № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» не повинен бути меншим 36 академічних годин (1.0 кредит ЕСTS).

Форма підсумкового контролю знань – диференційований залік.

Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається із двох розділів – «Загальна підготовка» – 28 годин, «Профільна підготовка» – 8 годин.

У результаті вивчення програми дисципліни «Цивільний захист» студенти повинні:

а) знати:

  • завдання «Цивільного захисту», причини виникнення надзвичайних ситуацій (НС) та складові системи їх моніторингу;

  • характеристику осередків зараження та ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

  • способи і заходи захисту населення і територій від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих, великих пожеж і сучасної зброї масового ураження;

  • порядок дій формувань ЦЗ і населення в умовах надзвичайних ситуацій;

  • призначення приладів радіаційної, хімічної розвідки і дозиметричного контролю та порядок роботи з ними;

  • методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної, інженерної та пожежної обстановки, яка може виникнути внаслідок НС.

б) уміти:

  • прогнозувати можливість виникнення та масштаби надзвичайних ситуацій;

  • оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку, яка може виникнути внаслідок НС природного та техногенного характеру;

  • практично здійснювати заходи щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та у разі застосування сучасної зброї.

в) бути ознайомленими:

  • зі змістом рішень Женевської конвенції від 12 серпня 1949 року і Додаткових протоколів від 8 червня 1977 року про цивільну оборону.

Варіант завдання студент обирає самостійно відповідно до свого порядкового номеру у журналі академічної групи.

Завдання складається з одного теоретичного питання і однієї задачі, які вибираються за табл.1 згідно номера варіанту.

Студенти гуманітарнихнапрямків підготовки виконують одне теоретичне завдання і одну задачу (розділі 1 методичних вказівок).

Студенти технічних напрямків підготовки виконують одне теоретичне завдання і одну задачу (розділі 2 методичних вказівок).

Розрахунково-графічна робота повинна складатися:

1. Титульний лист (додаток А).

2. План роботи.

3. Теоретична частина.

4. Розрахунково-графічна частина.

5. Список використаної літератури.

РОЗДІЛ 1
Для студентів гуманітарних напрямків підготовки
Завдання на розрахунково-графічну роботу відповідно до обраного

варіанту
Таблиця 1

Номер варіанта по журналу групи
Теоретичне питання
Задача
Номер варіанта по журналу групи
Теоретичне питання
Задача

1
1.1
1
16
3.11
16

2
1.2
2
17
3.12
17

3
1.3
3
18
3.13
18

4
2.1
4
19
3.14
19

5
2.2
5
20
3.15
20

6
3.1
6
21
4.1
21

7
3.2
7
22
4.2
22

8
3.3
8
23
5.1
23

9
3.4
9
24
5.2
24

10
3.5
10
25
6.1
25

11
3.6
11
26
6.2
26

12
3.7
12
27
6.3
27

13
3.8
13
28
7.1
28

14
3.9
14
29
7.2
29

15
3.10
15
30
7.3
30



Теоретичні питання
Тема 1. Моніторинг та сценарний аналіз виникнення та розвитку НС.

1.1. Територіальний моніторинг за об’єктами, ресурсами, процесами і системами захисту та ліквідації НС, стану впровадження превентивних заходів щодо зменшення їхніх масштабів.

1.2. Причини виникнення НС та складові системи їх моніторингу.

1.3. Способи виявлення потенційно-небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступеням небезпеки.

Тема 2. Планування заходів з питань цивільного захисту.

2.1. Методика розроблення планів з попередження НС.

2.2. Плануючі документи з теоретичного і практичного навчання персоналу об’єкта господарювання до дій у НС.
Тема 3. Захист персоналу ОГ та населення від НС.

3.1. Основні принципи та завдання ЦЗ.

3.2. Основні заходи у сфері цивільного захисту:

  • оповіщення та інформування;

  • спостереження і лабораторний контроль;

  • укриття у захисних спорудах.

3.3. Основні заходи у сфері цивільного захисту:

  • здійснення заходів з евакуації населення;

  • інженерний захист території;

  • медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій.

3.4. Основні заходи у сфері цивільного захисту

  • психологічний захист;

  • біологічний захист;

  • екологічний захист.

3.5. Основні заходи у сфері цивільного захисту:

  • радіаційний і хімічний захист;

  • захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій.

3.6. Єдина система цивільного захисту.

3.7. Режими функціонування єдиної системи цивільного захисту.

3.8. Управління єдиною системою цивільного захисту.

3.8. Органи управління та сили цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту.

3.10. Стандартизація, державна експертиза та ліцензування у сфері цивільного захисту.

3.11. Порядок комплектування органів і підрозділів цивільного захисту.

3.12. Міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

3.13. Сили і засоби захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру.

3.14. Державне управління у сфері захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру.

3.15. Підготовка населення і його обов’язки до дій в Н.С. техногенного і природного характеру.
Тема 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.

4.1. Методика розрахунку необхідного часу на евакуацію людей із приміщень різного призначення у яких виникає пожежа.

4.2. Розрахунок масштабів хімічного забруднення при довгостроковому прогнозуванні за еквівалентними значеннями небезпечно хімічних речовин в первинній і вторинні хмарі.
Тема 5. Оцінка інженерної обстановки та соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій.

5.1 Визначення параметрів, характеру руху хвилі прориву при повному руйнуванні підпірних споруд водосховища.

5.2 Заходи щодо захисту населення при катастрофічних затопленнях.
Тема 6. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту.

6.1. Інформування населення про наявність загрози або виникнення НС, правила поведінки та способів дій у цих умовах.

6.2. Організація діяльності, спрямована на допомогу дітям, людям похилого віку.

6.3. Принципи та методи психологічної допомоги при посттравматичному стресі.
Тема 7. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту.

7.1. Культура безпеки, як структура компонента базової культури особливості і невід’ємна складова професійної культури кожного майбутнього фахівця.

7.2 Структура впливу параметрів людського фактору (стрес, недостатній рівень знань, інформації, помилкові дії тощо) на управління безпекою у НС.

7.3 Організація і здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням вимог екологічної безпеки у процесі поводження з небезпечними, радіоактивними і токсичними речовинами, дотримання умов безпечного розміщення та збереження небезпечних, токсичних та радіоактивних відходів.

Задача 1.1

( для студентів факультетів: юридичного, управління економікою, фінансового управління, філософського, філологічного)
Оцінка інженерного захисту робітників та службовців промислового об'єкту

Оцінити інженерний захист робітників та службовців промислового об'єкту (підприємства, міністерства, відомства, установи, закладу, організації, вищого навчального закладу, об’єкту господарської діяльності, бібліотеки, архіву, банку, офісу, кінотеатру та ін.) при виникненні НС.
Приклад виконання задачі 1.1

Вихідні дані:

  • середня температура повітря tº = 20 – 25ºС (II кліматична зона) ;

  • ємність з вуглеводневим газом Q = 8 т;

  • відстань від ємності до об'єкта r = 250 м;

  • час на заповнення сховища робітниками та службовцями tнорм = 8 хв;

  • відстань до робочих дільниць: №1 (N1=200 осіб) R1=100 м; №2 (N2=310 осіб) R2=300 м. Разом робітників та службовців на промисловому об'єкті N=N1+N2=200+310=510 осіб;

  • на об'єкті є в наявності одне вбудоване сховище яке витримує динамічне навантаження до 100 кПа;

  • приміщення для захисту робітників та службовців S1 = 300 м2;

  • приміщення для пункту управління S2 = 12 м2;

  • коридори S3 = 10 м2;

  • санітарні вузли S4 = 70 м2;

  • приміщення для зберігання продуктів S5 = 14 м2;

  • висота приміщення h = 2,4 м;

  • фільтровентиляційне обладнання – 3 комплекти ФВК-1, 1 комплект ЕРВ-72-2;

  • розрахунок пункту управління N=5 осіб;

  • водопостачання від загальноміської системи, аварійний запас води – 4500 л;

  • електропостачання від мережі промислового об'єкту, аварійне джерело – акумуляторні батареї.

Виконати.

Оцінити інженерний захист робітників та службовців об'єкту згідно з показниками:

  • за місткістю;

  • за захисними властивостями від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші;

  • за системою життєзабезпечення сховища;

  • за своєчасністю укриття.


Розв’язання

1. Визначаємо загальну площу основних і допоміжних приміщень сховища за формулою:
Sзаг. осн. = S1 + S2 = 300 + 12 = 312 м2,
де S1 – площа приміщення для розміщення людей (м2);

S2 – площа пункту управління (м2).
Загальна площа всіх приміщень у зоні герметизації (крім приміщень для ДЕС, тамбурів і розширювальних камер);
Sзаг. всіх = Sзаг. осн. + S3 + S4 + S5 = 312 + 10 + 70 + 14 = 406 м2.
де S3 –площа коридорів (м2);

S4 – площа санітарних вузлів (м2) ;

S5 – площа приміщень для зберігання продуктів (м2).

2. Визначаємо місткість (Мs) сховища за площею при двоярусному розташуванні ліжок за формулою::
місця.
де – норма площі на одну людину 0,5 (м2).

3. Визначаємо місткість () сховища за об'ємом всіх приміщень в зоні герметизації:
місць,
де h – висота приміщення (м);

VН – норма об'єму приміщення на одну людину 1,5 (м3).

4. Порівнюємо дані місткості за площею (МS) та об'ємом (МV).

Визначаємо фактичну місткість. Фактична місткість (Мф) приймається мінімальною із цих двох величин Мs та Мv. В наведеному прикладі Мф=624 (місця), тому що Мs=624 (місця) < Мv=649 (місць).

5. Визначаємо необхідну кількість ліжок (нар) для розміщення робітників і службовців. Висота приміщення h=2,4 м дозволяє встановити двоярусні нари. При довжині нар 180 см і нормі 5 людей на одні нари необхідно встановити:
ліжок.
6. Визначаємо коефіцієнт місткості захисної споруди:


де N – кількість виробничого персоналу, який підлягає укриттю.

7. Висновок:

  1. Об’ємно-планувальні рішення сховища відповідають вимогам ДБНВ.2.2.-5-97.

  2. Сховище забезпечує укриття працюючих на 122% .

8. Оцінка сховища за захисними властивостями.

8.1. Визначаємо необхідні захисні властивості. За вихідними даними ємність Q = 8 т і відстані r = 250 м визначаємо за рис.2. надлишковий тиск:
ΔРφ max = ΔРφ необх= 20 кПа.
8.2. Визначаємо захисні властивості. Згідно з вихідними даними, ΔРφ схов=100 кПа.

8.3. Порівнюємо захисні властивості сховища з необхідними.
ΔРφ схов=100 кПа, а ΔРφ необх=20 кПа, тобто ΔРφ схов>ΔРφ необх.
Висновок. За захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від дії повітряної ударної хвилі вибуху газоповітряної суміші.

8.4. Визначаємо показник, який характеризує інженерний захист робітників та службовців за захисними властивостями:
.
Висновок. Захисні властивості сховища забезпечують захист 122% робітників та службовців.

9. Оцінка сховища за життєзабезпеченням. До систем життєзабезпечення належать:

  • повітропостачання ;

  • водопостачання ;

  • теплопостачання ;

  • каналізація ;

  • електропостачання та зв'язок.

Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.

9.1. Система повітропостачання.

9.1.1. Визначаємо кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі – І» (чистої вентиляції) за формулою:
WOI = КФВК1·QФВК1+КЕРВ·QЕРВ=3 · 1200 + 900 = 4500 м3/год,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;

QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі – I» – 1200 м3/год;

КЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2;

QЭРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі – I» – 900 м3/год.

Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі – I»:

  • W1=8 м3/год (I кліматична зона, температура повітря до 20 С);

  • W1=10 м3/год (II кліматична зона, температура повітря 20-25 С);

  • W1=11 м3/год (III кліматична зона, температура повітря 25-30 С);

  • W1=13 м3/год (IV кліматична зона, температура повітря більше 30 С).

9.1.2. Підрахуємо число людей, яких можна забезпечити повітрям у

«Режимі – I»:


де – кількість повітря, яке подається в годину у «Режимі –I»;

– норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони – 10 м3/ч на одну людину.

9.1.3.Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі – IІ» (фільтровентиляції) за формулою:
WOII = КФВК1 · QФВК1 = 3 · 300 = 900 м3/год,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;

QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі – II» – 300 м3/год.

Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює

9.1.4. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі – II» за формулою:
Wнеоб.. II = Nзах · QН. зах. + NПУ · QН. ПУ= 510 2 + 5 ∙ 5 =1045 м3,
де Nзах – число людей у сховищі;

QН. зах – норма повітря, розрахована на людину в режимі II фільтровентиляції – 2 м3/год, для I та II кліматичних зон і 10 м3/год, для III та IV кліматичних зон;

NПУ – розрахунок пункту управління (ПУ), осіб;

QН. ПУ – норма повітря для тих, хто працює на ПУ, – 5 м3/год.

9.1.5 Визначаємо кількість людей забезпечених повітрям в «Режимі – II» за формулою:
NО II = осіб.


9.1.6. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання:
Кповіт.пост.. = ,
де NOI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі – I» та в « Режимі – II»

Висновок:

  1. Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.

  2. Робітники та службовці забезпечені повітрям на 88%.

9.2. Система водопостачання.

9.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.

З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л.

9.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:

осіб,
де T – тривалість укриття = 3 доби;

N =N1+N2=3+2=5 л.

N1 – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для питва, прийняти N1=3 (л);

N2 – норма споживання води на одну людину в аварійному режимі для санітарно-гігієнічних потреб, прийняти N2=2 (л);

– можливість системи водопостачання.

9.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:
Квод. пост.. = .
Висновок:

  1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.

  2. Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.

9.2.4. Система електропостачання.

Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання – акумуляторна батарея.

Висновок:

  1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.

  2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.

На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однієї із систем.

В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням NЖ.З.=300 осіб, виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню, дорівнює:
.
Висновок:

  1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.

  2. Система водопостачання знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітропостачання – 88%.

10. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.

10.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв і надається 2 хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.

Від ділянки № 1 до сховища (для N1=200 осіб.):
t1 = = = 4 хв.
Від ділянки № 2 до сховища (для N2=310 осіб.):
t2 = = = 8 хв.
10.2. Порівнюємо необхідний час для укриття людей з вихідними даними tнорм = 8 хв.

В нашому прикладі t1 = 4 хв < tнорм = 8 хв і t2 = 8 хв = tнорм = 8 хв.

Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:
Nсв = N1+N2=200 + 310 = 510 осіб.
10.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:
.
Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців.

Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:

  • коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 1,22;

  • коефіцієнт за захисними властивостями КЗВ = 1,22;

  • коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,59;

  • коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців КСВ = 1.

11.Загальні висновки за інженерним захистом робітників і службовців промислового об'єкта.

11.1. На промисловому об'єкті інженерним захистом забезпечується 59% робітників та службовців.

11.2. Для забезпечення інженерним захистом робочої зміни необхідно:

  • встановити додатково 2 комплекти фільтровентиляційного обладнання ФВК-1;

  • встановити додаткову ємність для води на 3150 літрів.


Таблиця 1.1
  1   2   3   4   5

перейти в каталог файлов
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей