Основи наукових досліджень бакуменко Валерій Данилович проректор з наукової роботи Академії муніципального управління, доктор наук з державного управління, професор,

ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Бакуменко

Валерій Данилович

проректор з наукової роботи

Академії муніципального управління,

доктор наук з державного управління, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України,

Почесний доктор НАДУ при Президентові України,

Почесний громадянин Дергачівського району Харківської області,

державний службовець 2 рангу

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

Бакуменко В.Д. Державно-управлінські рішення : навчальний посібник / В. Д. Бакуменко. – К. : ВПЦ АМУ, 2011. - 340 с.

Бакуменко В. Д. Методологія системних досліджень в державному управлінні : Навчальний посібник / В. Д. Бакуменко, С. О. Кравченко. – К. : ВПЦ АМУ, 2011. – 116 с.

Частина І.

Частина І.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК НАУКИ І ПРАКТИКИ ЯК ОСНОВА НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Наука як сфера людської діяльності

Інакше кажучи, це сфера людської діяльності, функціями якої є вироблення та теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність.

Науку утворює динамічне комплексне системне поєднання теорії та досліджень, а також їх ресурсного забезпечення (науковці, наукові установи, наукове обладнання, наукова інформація).

Безпосередніми цілями науки є опис, пояснення та прогнозування процесів і явищ дійсності, що становлять предмет її вивчення, на основі законів, які вона відкриває.

Поширеними методами сучасної науки є експеримент, аналіз, синтез та моделювання.

Теорія як система достовірних знань

За відомим визначенням, теорія - це система основних ідей у тій чи іншій галузі знань; форма наукового знання, яка дає уявлення про закономірності та суттєві зв’язки дійсності.

Теорія включає суму наукових знань (ідеї, підходи, аксіоми, постулати, теореми, докази, принципи, моделі, методи досліджень), понятійний та категоріальний апарат.

Дослідження як процес вироблення нових знань

Дослідження - це процес вироблення нових знань, один з видів пізнавальної діяльності, який характеризується об’єктивністю, відтворюваністю, доказовістю, точністю.

Найпоширенішими підходами до класифікації наукових досліджень є їх поділ на фундаментальні та пошукові, кількісні та якісні, унікальні та комплексні.

Практика як освоєння та перетворення об’єктивної дійсності

Під поняттям "практика" розуміється:

матеріальна, цілеспрямована діяльність людей;

освоєння та перетворення об’єктивної дійсності;

загальна основа розвитку людського суспільства та пізнання.

Під освоєнням об’єктивної дійсності маються на увазі пристосування людей до неї, використання здобутих знань у практичній діяльності.

Під перетворенням об’єктивної дійсності маються на увазі значні за масштабами впливи людей на довкілля.

Діяльність як система взаємозв’язку теорії та практики

Будь-яку діяльність (сферу, галузь, вид) можна розглядати як систему, що складається з підсистем: "теорія", "практика" та "система взаємозв’язків".

Загальносистемні види та способи діяльності, що забезпечують взаємозв’язок теорії та практики

дослідження, тобто відповідь на запитання "Як виробити (створити) нові знання, що сприятимуть удосконаленню діяльності ?";

методологія, тобто відповідь на запитання "Як організувати і побудувати (систематизувати) діяльність та забезпечити її методами і засобами ?";

навчання, тобто відповідь на запитання "Які знання, вміння та навички необхідно мати та як їх донести до людей ?";

комунікація, тобто відповідь на запитання "Як отримувати, передавати, накопичувати, зберігати та обробляти дані ?";

Розширена модель взаємозв’язків теорії та практики

Методологія як система організації діяльності

Найбільш широке трактування поняття "методологія" існує в методології науки, яка є вченням про принципи, прийоми і операції, побудову, форми і засоби наукового пізнання.

Класифікація методології науки

Змістовна методологія вивчає:

структуру наукового знання взагалі та особливо наукової теорії;

закони породження, функціонування та зміни наукових теорій;

понятійний апарат науки та її окремих дисциплін;

характеристику схем пояснення, які прийняті в науці;

структуру і операційний склад методів науки;

умови і критерії науковості.

Формальна методологія вивчає аспекти, пов’язані з;

аналізом мови науки;

формальною структурою наукового пояснення;

описом та аналізом формальних і формалізованих методів дослідження, зокрема методів побудови наукових теорій, типології систем знання та ін.

Технологія як перетворення цілей у результати

Навчання як здобуття освіти

Комунікація як зв’язок та інформаційний обмін

Під поняттям "комунікація" маються на увазі всі елементи процесу обміну інформацією, на основі якого суб’єкти діяльності отримують інформацію, необхідну для здійснення даної діяльності.

Це поняття охоплює як суб’єкти інформаційної діяльності (відправник, одержувач), так і власне інформацію (повідомлення), а також засоби і шляхи її доставки (канали).

Культура як сумарний здобуток людства

Взаємозв’язок процесів розвитку теорії та практики

Розвиток теорії та практики відбуваються паралельно та у динаміці.

Необхідно забезпечити безперервний розвиток діяльності, систематично виявляючи і включаючи до неї ідеї та теорії, які найбільш суттєво впливають на практичну діяльність у даній сфері.

Визначимо в подальшому такий розвиток діяльності як "природний процес формування теорії".

Аналогічно розвиток діяльності внаслідок впливу нових ідей та теорій на практичну діяльність визначимо як "природний процес освоєння та перетворення об’єктивної дійсності".

Процеси взаємозв’язку теорії, практики та загальносистемних видів діяльності

Методологічний підхід на основі взаємозв’язку процесів розвитку теорії та практики

вибір системи заходів (проблемних завдань) та побудова структури основної частини програмно-цільових документів, які спрямовані на ефективне вирішення певних проблем.

Гіпотетична типова структура навчального плану з вивчення предмета (початок)

2. Спеціальний курс:

концептуальне бачення предмета;

сучасний стан теорії у даній сфері діяльності;

сучасні перспективні дослідження у відповідній сфері діяльності;

сучасні методологічні напрацювання у даній сфері діяльності;

сучасний стан практики у відповідній сфері діяльності;

сучасні технології здійснення відповідної діяльності;

сучасні комунікації у даній сфері діяльності;

сучасний рівень культури у даній сфері діяльності;

сучасні підходи до навчання у даній сфері та рівень знань підготовки фахівців;

перспективні напрями розвитку даної сфери діяльності в системному взаємозв’язку теорії та практики.

Гіпотетична типова структура навчального плану з вивчення предмета (закінчення)

3.Механізми забезпечення даного виду діяльності:

управління у даній сфері діяльності (планування, організація, мотивація, контроль, прийняття рішень, комунікація);

нормативно-правове забезпечення;

інформаційне забезпечення;

кадрове забезпечення (управління персоналом);

фінансове забезпечення;

матеріально-технічне забезпечення;

документальне забезпечення;

фактор часу.

4. Типові завдання для перевірки засвоєння матеріалу.

Гіпотетична типова структура виробничої програми

1. Концепція програми (підстава для розробки, актуальність, характеристика вихідного стану, основні принципи та ідеї побудови, етапи реалізації, прогнозування результатів реалізації).

2. Основна частина, яка містить заходи щодо:

розвитку практики у відповідній сфері діяльності;

розвитку технології здійснення відповідної діяльності.

3. Допоміжна частина, яка містить заходи щодо:

наукових розробок у даній сфері діяльності;

методологічних розробок у даній сфері діяльності;

розвитку комунікації у даній сфері діяльності;

підготовки та підвищення кваліфікації фахівців у даній сфері діяльності;

підвищення рівня професійної культури в даній сфері діяльності.

4. Обґрунтування ефективності заходів (техніко-економічне).

Частина ІІ.

Частина ІІ.

БАЗОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ

НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Сутність наукового дослідження

Формою існування і розвитку науки є наукове дослідження.

Будь-яке наукове дослідження повинне мати свій предмет і об'єкт, які задають область дослідження.

Метою наукового дослідження є проектований результат дослідницької роботи.

Види наукових досліджень

За джерелами фінансування розрізняють наукові дослідження бюджетні, госпдоговірні та нефінансовані.

У нормативних актах про науку наукові дослідження ділять за цільовим призначенням на фундаментальні і прикладні.

Прикладні наукові дослідження - це дослідження, спрямовані переважно на застосування нових знань для досягнення практичних цілей і вирішення конкретних завдань.

Пошуковими називають наукові дослідження, спрямовані на визначення перспективності роботи над темою, відшукання шляхів вирішення наукових завдань.

Розробкою називають дослідження, яке спрямоване на впровадження в практику результатів конкретних фундаментальних і прикладних досліджень.

Рівні дослідження

У теорії пізнання виділяють два рівні дослідження: теоретичний і емпіричний.

Структурні компоненти теоретичного пізнання

Структурними компонентами теоретичного пізнання є проблема, гіпотеза і теорія.

Проблема - це:

1) складна теоретична або практична задача, способи вирішення якої невідомі або відомі не повністю;

2) розбіжність бажаного з існуючим.

Теорія - це обґрунтоване, логічно організоване знання, концептуальна система знань, яка адекватно і цілісно відображає певну сферу дійсності.

Види гіпотез та вимоги до них

Описова гіпотеза - це припущення про істотні властивості об'єктів, характер зв'язків між окремими елементами досліджуваного об'єкта.

Пояснювальна гіпотеза - це припущення про причинно-наслідкових залежностях.

Прогнозна гіпотеза - це припущення про тенденції та закономірності розвитку об'єкта дослідження.

Структурні елементи теорії (1)

1) вихідні підстави (поняття, закони, аксіоми, принципи);

2) ідеалізований об'єкт, тобто теоретична модель якоїсь частини дійсності, істотних властивостей і зв'язків досліджуваних явищ і предметів;

3) логіка теорії - сукупність певних правил і способів доведення;

4) філософські установки і соціальні цінності;

5) сукупність законів і положень, виведених в якості наслідків з даної теорії.

Структурні елементи теорії (2)

Поняття - це думка, що відображає істотні і необхідні ознаки певної множини предметів або явищ.

Категорія - загальне, фундаментальне поняття, що відображає найбільш істотні властивості і відносини предметів і явищ.

Науковий термін - це слово або сполучення слів, що позначає поняття, що застосовується в науці.

Понятійний апарат - це сукупність понять (термінів), які використовуються в певній науці, утворює її.

Судження - це думка, в якій стверджується або заперечується що-небудь.

Принцип - це керівна ідея, основне вихідне положення теорії.

Аксіома - це положення, яке є вихідним, не потребує доказовості й з якого за встановленими правилами виводяться інші положення.

Структурні елементи теорії (3)

Закон - це об'єктивний, істотний, внутрішній, необхідний і стійкий зв'язок між явищами, процесами.

Закономірність - це:

сукупність дії багатьох законів;

система істотних, необхідних загальних зв'язків, кожний з яких становить окремий закон.

Положення - наукове твердження, сформульована думка.

Ідея - це: 1) нове інтуїтивне пояснення події або явища; 2) визначальне стрижневе положення в теорії.

Концепція - це система теоретичних поглядів, об'єднаних науковою ідеєю (науковими ідеями).

Структура емпіричного рівня дослідження

Емпіричне узагальнення - це система певних наукових фактів.

Етапи науково-дослідної роботи

Впроваджувальний (четвертий) етап: впровадження результатів дослідження в практику та їх авторський супровід.

Способи наукового дослідження

Методами метатеоретического рівня є: діалектичний, метафізичний, герменевтичний, системного аналізу, синергетичний.

Загальнонаукові методи дослідження

Логічними методами є аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія.

Аналіз - це розчленування, розкладання об'єкта дослідження на складові частини. Він лежить в основі аналітичного методу дослідження. Різновидами аналізу є класифікація і періодизація.

Синтез - це з'єднання окремих сторін, частин об'єкта дослідження в єдине ціле.

Індукція - це рух думки від фактів, окремих випадків до загального положення.

Дедукція - це виведення одиничного, приватного із якого загального положення;

Аналогія - це спосіб отримання знань про предмети і явища на підставі того, що вони мають схожість з іншими.

Методи теоретичного рівня

Аксіоматичний метод, коли деякі твердження (аксіоми, постулати) приймаються без доказів і з них виводяться інші знання.

Гіпотетичний метод - дослідження за допомогою наукової гіпотези, тобто припущення про причину, яка викликає даний наслідок, або про існування деякого явища або предмета.

Абстрагування - уявне відволікання від деяких властивостей і відносин досліджуваного предмета і виділення властивостей і відносин, що цікавлять дослідника.

Системний метод полягає в дослідженні системи, зв'язків її компонентів та їх зв'язків із зовнішнім середовищем.

Методи емпіричного рівня

До методів емпіричного рівня відносяться: спостереження, опис, розрахунок, вимірювання, порівняння, експеримент, моделювання.

Спостереження - це безпосереднє сприйняття властивостей предметів і явищ за допомогою органів почуттів.

Опис - це фіксація ознак досліджуваного об'єкта, які встановлюються, наприклад, шляхом спостереження або вимірювання.

Розрахунок - це визначення кількісних співвідношень об'єктів дослідження або параметрів, що характеризують їх властивості.

Вимірювання - це визначення чисельного значення деякої величини шляхом порівняння її з еталоном.

Порівняння - це зіставлення ознак, притаманних двом або декільком об'єктам, встановлення відмінності між ними або знаходження в них спільного.

Експеримент - це штучне відтворення явища, процесу в заданих умовах, в ході якого перевіряється гіпотеза.

Порядок виконання науково-дослідницьких робіт

Підставою для виконання НДР є технічне завдання (ТЗ) на виконання НДР та (або) контракт (договір) з замовником - у разі наявності замовника.

Частина ІІІ.

Частина ІІІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ

НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Основні напрями наукової діяльності у ВНЗ

розвиток наукової інфраструктури закладу, широке використання комп'ютерних та інформаційних технологій, зокрема, Інтернету;

проведення колективних та індивідуальних досліджень за основними напрямами діяльності закладу як в його межах, так і поза ним, в тому числі спільно з іншими організаціями;

впровадження результатів наукової роботи як у різні сфери і галузі суспільного життя, так і в практику навчальної та наукової діяльності закладу;

організація проведення наукових і науково-практичних комунікативних заходів (конференцій, форумів, “круглих столів” тощо), зокрема за міжнародною участю;

розвиток різних форм наукового співробітництва;

виведення наукових досліджень на міжнародний рівень, посилення потенціалу міжнародної діяльності;

видавниче, бібліотечне, інформаційно-технологічне та комп’ютерне забезпечення.

Роль кафедр у науковій діяльності ВНЗ

Згідно з Законом України «Про вищу освіту»:

кафедра є базовим структурним підрозділом вищого навчального закладу, що здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом;

Кафедрами проводиться:

науково-дослідна робота;

апробація та впровадження результатів наукових досліджень;

підготовка науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;

науково-експертна діяльність;

науково-консультативна діяльність;

організація та проведення науково-комунікативних заходів;

керівництво науковою роботою студентів;

щорічне планування наукової діяльності та звітування за її результатами.

Структура плану наукової діяльності

План підготовки науково-педагогічних та наукових працівників

вищої кваліфікації.

План підготовки дисертацій, теми яких затверджені рішеннями Вченої ради.

План-проспект підвищення кваліфікації науково-педагогічних

кадрів.

План участі студентів у науково-дослідній роботі.

План видання навчальної та наукової літератури за кошти закладу.

План видання навчальної та наукової літератури за кошти юридичних та фізичних осіб.

План-проспект видання навчальної та наукової літератури в інших

організаціях та установах.

План проведення наукових комунікативних заходів.

План-графік проведення основних заходів з наукової діяльності.

Структура звіту з наукової діяльності

Організаційна структура та концептуальні засади наукової діяльності.

Основні розробки та результати наукових досліджень: 2.1. за комплексними проектами; 2.2. за кафедральними темами; 2.3. за вітчизняними та міжнародними грантами; 2.4. за договірними роботами.

3. Апробація та впровадження результатів наукової роботи: 3.1. кафедральних досліджень; 3.2. дисертаційних досліджень аспірантів та здобувачів Академії.

5. Науково-експертна та науково-консультативна діяльність.

6. Комунікативні наукові заходи та розвиток наукових зв’язків: 6.1. Комунікативні наукові заходи. 6.2. Потенціал міжнародної діяльності.

7. Науково-видавнича діяльність: 7.1. Наукові фахові видання. 7.2. Видавниче забезпечення наукової та навчальної роботи. 7.3. Наукові та навчальні видання поза закладом.

8. Наукова робота студентів.

10. Проблемні питання та перспективні завдання розвитку наукової діяльності.

ДОДАТОК А. Показники наукової діяльності за рік.