Главная страница
qrcode

4 гепатС. У деяких країнах інфекція вірусу гепатиту с може бути сконцентрована в певних групах населення


Скачать 78.47 Kb.
НазваниеУ деяких країнах інфекція вірусу гепатиту с може бути сконцентрована в певних групах населення
Дата14.01.2020
Размер78.47 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла4 гепатС.docx
ТипДокументы
#66231
Каталог

У деяких країнах інфекція вірусу гепатиту С може бути сконцентрована в певних групах населення.

У країнах, в яких методи інфекційного контролю в даний час або в минулому були недостатньо ефективними, інфекція ВГС часто широко поширена серед населення в цілому. Існує безліч штамів (або генотипів) вірусу гепатиту С, і їх розподіл варіюється в залежності від регіону. Однак у багатьох країнах розподіл генотипів залишається невідомим.

Передача вірусу

Вірус гепатиту С передається через кров. Найчастіше передача відбувається при:
спільному використанні ін'єкційного інструментарію для вживання ін'єкційних наркотиків;
  • повторному використанні або недостатньої стерилізації в установах охорони здоров'я медичного обладнання, зокрема шприців і голок;
  • переливанні неперевіреної крові і продуктів крові;
  • статевих відносинах, які призводять до контакту з кров'ю (наприклад, при статевих контактах чоловіків з чоловіками, особливо ВІЛ-інфікованими).
    ВГС може передаватися також статевим шляхом і від інфікованої матері до дитини; однак ці способи передачі зустрічаються рідше.
    Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти, воду або при побутових контактах, наприклад, обіймах, поцілунках або споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою особою.

    За оцінками ВООЗ, в 2015 р у всьому світі було зареєстровано 1,75 млн нових случев інфікування ВГС (23,7 нового випадку на 100 000 чоловік). Профілактика

    Первинна профілактика

    В даний час ефективної вакцини від гепатиту С не існує, тому профілактика інфекції залежить від заходів для зниження ризику зараження в медичних установах, а також групах підвищеного ризику, наприклад серед споживачів ін'єкційних наркотиків і чоловіків, що мають статеві контакти з чоловіками, особливо з ВІЛ-інфікованими.

    Нижче наводиться перелік деяких заходів первинної профілактики, рекомендованих ВООЗ: дотримання належної практики безпечних ін'єкцій в установах охорони здоров'я;
    безпечне поводження з гострими предметами і відходами та їх утилізація;
  • надання комплексних послуг зі зменшення згубного впливу ін'єкційних наркотиків, включаючи надання стерильного ін'єкційного інструментарію та лікування наркозалежності;
  • тестування донорської крові на ВГВ і ВГС (а також на ВІЛ і сифіліс);
  • навчання медичного персоналу;
  • запобігання контактів з кров'ю під час статевих стосунків;
  • дотримання гігієни рук, включаючи хірургічну підготовку рук, миття рук і використання рукавичок;
  • популяризація належного і систематичного використання презервативів.
    Вторинна профілактика

    У разі осіб, інфікованих вірусом гепатиту С, ВООЗ дає наступні рекомендації:
    проведення інформаційно-просвітницьких заходів з питань надання допомоги та лікування;
  • імунізація від гепатиту А і В для запобігання коінфекції цими вірусами і захисту печінки;
  • належне ведення хворих починаючи з моменту діагностування захворювання, включаючи призначення противірусної терапії; і
  • регулярний моніторинг з метою ранньої діагностики хронічних захворювань печінки.

    ІІ. Кількісна оцінка епідемічного процесу

    В районі К., області А, в місті Х. щорічно, на протязі 10 років, реєструвались випадки захворювання HCV(таблиця 1).

    Таблиця 1. Захворюваність на HCV


    2000
    2001
    2002
    2003
    2004
    2005
    2006
    2007
    2008
    2009
    район К (абсолютний показник)
    68
    54
    49
    78
    93
    112
    123
    147
    139
    68
    чисельність населення в районі К

    (абсолютний показник)
    232376
    236128
    232093
    231412
    232874
    238874
    238821
    230309
    234274
    232376
    місто Х

    (інтенсивний показник)
    33.8
    37.5
    40.2
    47.3
    56.9
    55.4
    52.8
    47.1
    39.6
    33.8
    Розрахувати інтенсивні показники для району К.
  • Побудувати графічне зображення динаміки захворюваності HCV за 10 років в районі К і місті Х.
  • Побудувати лінію тренда і оцінити тенденцію подальшого перебігу епідемічного процесу HCV.
  • Порівняти рівень захворюваності в місті Х та районі К.
    Інтенсивний показник для району К розраховуємо за формулою:

    Інтенсивний показник =
    ІП(2000 р) =
    ІП(2001 р) =
    ІП(2002 р) =
    ІП(2003 р) =
    ІП(2004 р) =
    ІП(2005 р) =
    ІП(2006 р) =
    ІП(2007 р) =
    ІП(2008 р) =
    ІП(2009 р) =
    Таблиця 2. Інтенсивні показники для району К


  • 2000
    2001
    2002
    2003
    2004
    2005
    2006
    2007
    2008
    2009
    район К (інтенсивний показник)
    29,2
    22,8
    21,1
    33,7
    39,9
    46,8
    51,5
    63,8
    59,3
    29,2

    Графічне зображення динаміки захворюваності HCV за 10 років в районі К зображено на графіку 1.
    Графік 1. Зображення динаміки захворюваності HCV за 10 років в районі К.

    Оцінюючи лінію тренда та графік ми бачимо, що показник захворюваності має тенденцію до збільшення. Так само виходячи з даного графіка, ми бачимо хвилеподібні підйоми і зниження інтенсивного показника протягом усього періоду. Після 2002 року відзначається різкий підйом захворюваності на HCV. Максимальний рівень захворюваності припадає на 2007 рік, мінімальний на 2002 рік.

    Графічне зображення динаміки захворюваності на HCV за 10 років в місті Х представлено у графіку 2.
    Графік 2. Динаміка захворюваності HCV за 10 років в місті Х


    Оцінюючи лінію тренда ми бачимо, що показник захворюваності має тенденцію до стабільності. Максимальний рівень захворюваності припадає на 2004(56,9) рік, мінімальний на 2000 та 2009 (33,8) рік.
    Графічне зображення динаміки захворюваності HCV за 10 років в місті Х представлено у графіку 3.

    Порівнюючи рівні захворюваності в місті Х і районі К ми бачимо їх нерівномірний розподіл.

    В місті Х ми спостерігаємо діаграму захворювання на HCV, з тенденцією до прогресуванні захворюваності. Максимальний рівень захворюваності спостерігаєтеся в 2007 році, мінімальне значення захворюваності спостерігалося в 2002 році.

    В районі К визначається тенденція до стабільності захворюваності. Максимальне значення припадає на 2004 рік , мінімальне в 2000 та 2009 рік.

    Таким чином можна зробити висновок , що рівень захворюваності в районі та місті неоднаковий. В районі К відзначається тенденція до стабільного показника захворюваності, а в місті Х до підвищення.
    III. Якісна оцінка епідемічного процесу.

    Оцінка часу ризику. В таблиці 3 представлено розподіл випадків захворювання HCV в різних вікових групах в 2009 році.

    Таблиця 3. Розподіл випадків захворювання HCV в різних вікових групах в 2009 році.
    вікова група
    кількість випадків (абсолютний показник)
    до 1 року
    2
    1-3 роки
    1
    4-7 років
    1
    8-14 років
    2
    15-18 років
    4
    19-29 років
    6
    30-39 років
    9
    40-49 років
    7
    50-59 років
    2
    більше 60 років
    1


    Розрахувати екстенсивні показники
  • Побудувати графічне зображення структури захворювання HCV та описати його
  • Назвати можливі причини установленого розподілу екстенсивних показників в представлених групах
    Екстенсивний показник розраховуємо за формулою

    Е.п. = частина/ціле * 100%

    Е.п. (до 1 року)=2/35*100%=5,7%

    Е.п. (1-3 роки)=1/35*100%=2,8%

    Е.п. (4-7 років)=1/35*100%=2,8%

    Е.п. (8-14 років)=2/35*100%=5,7%

    Е.п. (15-18 років)=4/35*100%=11,4%

    Е.п. (19-29 років)=6/35*100%=17,1%

    Е.п. (30-39 років)=9/35*100%=25,7%

    Е.п. (40-49 років)=7/35*100%=20%

    Е.п. (50-59 років)=2/35*100%=5,7%

    Е.п. (60 років і більше)=1/35*100%=2,8%

    Таблиця 4. Кількість захворілих HCV, в різних вікових групах(екстенсивний показник)
  • вікова група
    кількість випадків (абсолютний показник)
    екстенсивний показник
    до 1 року
    2
    5,7%
    1-3 роки
    1
    2,8%
    4-7 років
    1
    2,8%
    8-14 років
    2
    5,7%
    15-18 років
    4
    11,4%
    19-29 років
    6
    17,1%
    30-39 років
    9
    25,7%
    40-49 років
    7
    20%
    50-59 років
    2
    5,7%
    більше 60 років
    1
    2,8%


    На даному графіку ми бачимо, що більшість хворих на HCV це люди 19-49 років. Їх питома вага в загальній структурі захворюваності становить 62%. Наступною є когорта дітей від 15 до 18 років. Дані показники мають такий характер в зв’язку з високим з високими ризиками інфікування через статеві стосунки, можливості вживання наркотиків, частими відвадуваннями салонів краси та ін.

    Оцінка груп ризику

    Таблиця 5. Кількість захворілих HCV, в різних соціальних групах населення
    група населення
    кількість випадків (абсолютний показник)
    неорганізовані діти
    1
    діти, що відвідують ДДУ
    0
    учні шкіл
    1
    студенти
    2
    учні ПТУ
    1
    робітники сфери обслуговування
    5
    військові
    8
    робітники
    10
    пенсіонери
    2
    тимчасово не працюючі
    5


    Розрахувати екстенсивні показники
  • Побудувати графічне зображення структури захворювання HCV та описати його
  • Назвати можливі причини установленого розподілу екстенсивних показників в представлених групах

    Екстенсивний показник розраховуємо за формулою

    Е.п. = частина/ціле * 100%

    Е.п. (неорганізовані діти)=1/35*100%=2,8%

    Е.п. (діти, що відвідують ДДУ)=0/35*100%=0%

    Е.п. (учні шкіл)=1/35*100%=2,8%

    Е.п. (студенти)=2/35*100%=5,7%

    Е.п. (учні ПТУ)=1/35*100%=2,8%

    Е.п. (робітники сфери обслуговування)=5/35*100%=14,2%

    Е.п. (військові)=8/35*100%=22,8%

    Е.п. (робітники)=10/35*100%=28,5%

    Е.п. (пенсіонери)=2/35*100%=5,7%

    Е.п. (тимчасово не працюючі)=5/35*100%=14,2%

    Таблиця 6. Кількість захворілих HCV, в різних соціальних групах населення (екстенсивний показник)
  • Група населення
    кількість випадків (абсолютний показник)
    Кількість випадків (екстенсивний показник)
    неорганізовані діти
    1
    2,8
    діти, що відвідують ДДУ
    0
    0
    учні шкіл
    1
    2,8
    студенти
    2
    5,7
    учні ПТУ
    1
    2,8
    робітники сфери обслуговування
    5
    14,2
    військові
    8
    22,8
    робітники
    10
    28,5
    пенсіонери
    2
    5,7
    тимчасово не працюючі
    5
    14,2

    На даному графіку ми бачимо, що більшість хворих на HCV – це робочі; їх питома вага в загальній структурі становить 28,5% . Наступна за кількістю хворих є когорта військові. Значно менша захворюваність спостерігається в інших групах населення. Це може бути пов’язано з тим, що дані пацієнти мали:
    IV. Висновок
    Фактори ризику вірусного гепатиту С пов’язані із усіма ситуаціями, коли кров інфікованої гепатитом С людини може потрапити до кровотоку іншої людини:

    переливання крові, хірургічне втручання;
  • отримання медичної чи стоматологічної допомоги у країнах, де гепатит є поширеним захворюванням, а інфекційний контроль неякісний;
  • спільне використання будь-якого обладнання під час уживання ін’єкційних або інгаляційних наркотиків;
  • спільне використання таких предметів, як леза для гоління, зубні щітки або речі, що можуть подряпати шкіру;
  • пірсинг, татуювання чи косметичні ін’єкційні процедури (наприклад, введення ботулінічного токсину), якщо обладнання для цього використовують повторно;
  • статеві відносини (хоча ризик низький, якщо немає кровотечі);
  • контакт із кров’ю на роботі, наприклад, поранення голкою, порізи, прибирання крові, робота на місці надзвичайних подій із наявністю крові;
  • передавання від матері до дитини під час вагітності чи пологів.

    V. Список використаної літератури

    1. Голубовська, О.А. Інфекційні хвороби: підручник / Голубовська, О.А.- К.: ВСВ «Медицина», 2012.- 778с.

    2. Покровський, В.И. Епідеміологія: підручник / Покровський, В.И., Бирко И.Н.. – М.: «ГЕОТАР-медіа», 2015.-368с.

    3. World Health Organization. Global Hepatitis Report, 2017. Geneva: WHO, 2017. – [Електронний ресурс]. – Режим

    доступу:

  • перейти в каталог файлов


    связь с админом