Практичне заняття Основні елементи системи організації виробництва та ефективність їх використання. Мета роботи
 Скачать 121 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Практичне заняття 1. Основні елементи системи організації виробництва та ефективність їх використання. 1. Мета роботи. Отримати практичні навички при розрахунках: показників ефективності використання основних фондів; показників ефективності використання обігових засобів; чисельності персоналу для виробничого процесу рибницького господарства; розцінок за продукцію рибництва для оплати праці персоналу; загального фонду оплати праці. 2. Основні положення теми. Основні виробничі фонди (ОВФ) – це засоби праці і найбільш активна їх частина – знаряддя праці, які вступивши в процес виробництва зберігають свою натуральну форму, багатократно приймають участь в виробництві (більше одного разу), переносять свою вартість на готову продукцію частинами по мірі зносу. Основні показники використання основних фондів: – фондовіддача:  (1)– фондомісткість:  (2)– фондоозброєність:  (3)  – зняття продукції з 1 м2 площі:  (4)Часткові показники використання основних фондів: – коефіцієнт змінності:  (5)де ВП – випущена продукція (грн.); Взм – кількість відпрацьованих машинозмін; С – кількість встановленого обладнання; Др – кількість робочих днів за місяць (рік); tзм – тривалість зміни (год.). – коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування ( по групі обладнання цеху ):  (6)де Фд, Фн – відповідно дійсний і номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період, (год.) – коефіцієнт інтенсивного завантаження:  (7)де Тфакт – фактично витрачений час на виготовлення одиниці продукції, н-год.; Тнорм – технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, н-год. – коефіцієнт інтегрального завантаження: Кінтегр = Кекст ´ Кінт . (8) Обігові засоби – це сукупність визначених у грошовому вигляді обігових виробничих фондів і фондів обертання, які забезпечують безперервність процесів виробництва і реалізації продукції. Ефективність використання оборотних коштів не можна виміряти за допомогою одного показника. Для цього необхідна система показників, найважливішим з яких є швидкість обертання. Цей показник обчислюється у днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот.  де О — термін обертання оборотних коштів (днів); С — середні залишки нормованих оборотних коштів (грн); Д — тривалість періоду, за який обчислюється обертання (днів); Р — обсяг реалізованої продукції (грн). Цей показник водночас відображає обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період і ефективність використання матеріальних засобів і коштів. Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і до окремих їх статей. Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання (Ко), який визначається за формулою  де Р — обсяг реалізованої продукції (грн); С — середні залишки нормованих оборотних коштів (грн). Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за звітний період. Чим більше оборотів здійснюють оборотні кошти, тим краще вони використовуються. Коефіцієнт завантаження визначається за формулою  де Кз — коефіцієнт завантаження оборотних коштів (коп.). Він характеризує величину оборотних коштів на 1 грн реалізованої продукції. Чим менше оборотних коштів припадає на одну гривню реалізованої продукції, тим краще вони використовуються. Коефіцієнт ефективності (Ке) визначається за формулою:  де П — прибуток від реалізації товарної продукції (грн). Цей показник характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн оборотних коштів. Чим більший він, тим ефективніше використовуються оборотні кошти. Персонал підприємства – це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку і/або мають досвід практичної роботи та зайняті трудовою діяльністю на даному підприємстві. Розрахунок чисельності працюючих є найважливішим завданням визначення обґрунтованої потреби в кадрах для забезпечення безперебійного виробничого процесу на підприємстві. Планові розрахунки кожної категорії працюючих здійснюються із застосуванням різних методів визначення їх необхідної чисельності. Для характеристики трудового потенціалу підприємства використовується система показників. Кількісна характеристика персоналу здійснюється в першу чергу за такими показниками, як штатна, явочна і середньоспискова чисельність працівників. Штатна чисельність - це кількість працівників облікового складу на визначену дату з урахуванням прийнятих і вибулих протягом певного періоду працівників. Явочна чисельність включає лише працівників, що з'явилися на роботу. Для визначення чисельності працівників за визначений період використовується показник облікової чисельності працівників (середньоспискової чисельності працівників). Для розрахунку потрібної облікової чисельності персоналу складають баланс робочого часу одного облікового працівника. Баланси робочого часу складають окремо - для періодичного та безперервного виробництв. Вони розраховуються шляхом вирахування з календарного фонду часу святкових днів (для періодичних виробництв) і щотижневих днів відпочинку (вихідних), а також часу, виділеного на чергові і додаткові відпустки, на відпустки з інших причин, на невиходи з причин хвороби працівників чи виконання ними державних чи суспільно-значимих обов'язків і доручень тощо. При складанні балансу робочого часу визначають кількість днів (годин), яку слід відпрацювати кожному робітнику протягом планового періоду, число днів неявок на роботу, середню тривалість робочого дня одного средньоспискового робітника. У балансі робочого часу розрізняють три категорії фонду часу: 1) календарний (Ткаленд); 2) номінальний (Тном); 3) ефективний (Теф). Календарний фонд дорівнює числу календарних днів планового періоду. Номінальний фонд за умов періодичного виробництва дорівнює календарному фонду без урахування вихідних і святкових днів. Номінальний фонд без урахування неявок унаслідок хвороби, відпусток і виконання суспільних і державних обов'язків тощо утворює ефективний фонд робочого часу. Розцінка за продукцію - розмір винагороди працівників (пряма оплата, доплата, премія), який встановлюється за кожну одиницю виробленої продукції. Розрахунок розцінок для оплати праці та розрахункових цін за продукцію Розцінки за продукцію можна встановлювати стабільними на декілька років, єдиними на рік або диференційованими за періодами року. Це зумовлено нерівномірною продуктивністю тварин і птиці як за роками, так і протягом року. Тому у скотарстві виділяють зимовий та літній періоди. При цьому традиційним вважається визначення тривалості літнього періоду з 15 травня до 15 жовтня - 5 місяців. Тоді тарифна оплата літнього періоду дорівнюватиме денній тарифній ставці, помноженій на 153, а зимового періоду – на 212 – чи 213 днів. Розцінки за продукцію для оплати праці розраховують у такій послідовності: уточнюють норму обслуговування тварин залежно від системи утримання та механізації виробничих процесів; обчислюють річну продуктивність залежно від кормо забезпеченості та породного складу тварин; розраховують вихід продукції від закріпленої за робітником (робітниками) групи тварин; встановлюють розряди робіт, за якими тарифікуються робітники (доярки, тваринники, механізатори і т.д.); обчислюють тарифний фонд заробітної плати діленням суми денних тарифних ставок робітників на нормативну, відпрацьованих днів за рік, період; визначають коефіцієнт збільшення тарифного фонду оплати праці - 1,25... 1,50 (чим вища продуктивність, тим вищий коефіцієнт). Розрахунок здійснюють за формулою   де Р0- розцінка оплати праці за одиницю продукції, кг, ц, шт.;Тф - денна тарифна ставка робітника (сума денних тарифних ставок робітників), грн.; Д - кількість днів у періоді, на який розраховується розцінка, рік, півріччя, зимовий чи літній період; К - коефіцієнт збільшення тарифного фонду оплати праці; г - коефіцієнт розподілу фонду оплати праці на окремі види продукції: молоко і приплід; вовна, приріст живої маси, приплід; мед, віск, рої та ін.; В - вихід продукції, кг, ц, шт. Наприклад, встановлення колективної розцінки оплати праці для працівників молочно-товарної ферми на 650 корів. Вихідні дані: середньорічне поголів'я корів - 650 гол.; надій молока від корови на рік, який склався за останні три роки за фактичним рівнем кормозабезпеченості, - 3600 кг; валовий надій молока - 23400 ц (3600 кг * 650); вихід телят - 585 голів (90 відсотків від 650 корів); нормативний вміст жиру в молоці - 3,6 відсотків. Таким чином, за наведених вихідних даних тарифний фонд оплати праці становитиме 82419 грн., а акордний (тарифний фонд збільшено на 50 відсотків) - 123631 грн. У господарстві вирішено, що 90 відсотків загального фонду оплати праці слід виплачувати за молоко і 10 відсотків за приплід. За цих умов колективна розцінка за 1 ц молока становитиме 4,75 грн. [Р =(82419*1,50*0,9): 23400]; за одне теля - 21,13 грн. [Р - (8241*1,50*0,1): 585]. Отриману за місяць продукцію - молоко та приплід - множать на розраховані розцінки, що визначає загальну суму оплати по бригаді. Фонд оплати праці – сукупність всіх витрат на оплату праці по підрозділу або підприємству. Виділяють тарифний і загальний фонд оплати праці. Фонд заробітної плати працівників включає пряму (тарифну) заробітну плату і всі доплати до неї. Пряма заробітна плата складається з суми відрядних розцінок, які виплачуються працівникам-відрядникам, і заробітної плати працівників-погодинників, обчисленої за тарифними ставками. При плануванні визначають фонд годинної заробітної плати, фонд денної заробітної плати, фонд річної (квартальної, місячної) заробітної плати. Розмір фонду годинної заробітної плати визначається таким чином. Спочатку розраховують фонд заробітної плати працівників-відрядників (ФЗПвід) за формулою:  де Розці — штучна відрядна розцінка на одиницю обсягу виробничої програми; ОПі — обсяг продукції і-го виду. Цей фонд можна обчислити по трудомісткості продукції:  де Нti — норматив трудозатрат на одиницю і-ої продукції; Vqi — обсяг виробництва і-го виду продукції; Tci — тарифна ставка і-го виду робіт. Плановий фонд робочого часу працівників-погодинників (ФЗЛпог) визначають за формулою: ФЗПпог=Тспогі×Чпі×Фплі де Тспогі — годинна тарифна ставка працівника-погодинника і-го розряду; Чпі — чисельність працівників-погодинників і-го розряду; Фплі — плановий фонд робочого часу і-го розряду. Фонд заробітної плати керівників, спеціалістів і службовців (ФЗПксс) визначається згідно з посадовими окладами шляхом множення місячного окладу кожної групи працівників на кількість місяців за рік і на кількість працівників у групі: ФЗПксс = 12×Чі× Окі, де Чі — чисельність керівників, спеціалістів і службовців, які мають однаковий посадовий оклад, чол; Окі — місячний оклад, грн. До фонду оплати праці включають також стимулюючі виплати — премії. Їх розмір за відрядно-преміальною і погодинно-преміальною системами оплати праці (Зпр) визначається відповідно до діючих преміальних систем на підприємстві. Для цього використовують формули:   де Ппр — процент премії до відрядної заробітної плати або тарифної ставки. Відсоток премії за виконання і перевиконання науково обґрунтованих норм встановлюється в залежності; Зпр=ФЗПвід×Ппер×Ппр×Унон×У де Ппер — процент перевиконання норм; Ппр — процент премії за кожний процент перевиконання норм; Унон — питома вага науково обґрунтованих норм по трудомісткості; У — питома вага працівників, які будуть премійовані за виконання і перевиконання науково обґрунтованих норм у загальній чисельності працівників-відрядників. Складовою частиною фонду оплати праці є компенсаційні виплати, які пов'язані з режимом праці і умовами праці, це такі виплати: а) надбавки до заробітної плати за безперервний стаж роботи (ФЗПнс), обчислюються за формулою:  де Чі — чисельність працівників відповідного стажу роботи, осіб; Тпзі — пряма (тарифна) заробітна плата відповідного працівника, грн; Кі — величина надбавки за стаж роботи, %. б) доплати за умови праці (Фдуп):  де Чі — чисельність працівників, які працюють у важких і шкідливих умовах, а також в особливо тяжких і шкідливих умовах, осіб; Тпзі — пряма (тарифна) заробітна плата відповідного працівника, грн;Кі — величина надбавки за відхилення від нормальних умов праці, %. в) доплати за роботу в нічний час:  де Чі — чисельність працівників, які працюють відповідно в нічній зміні, осіб; Тсті — тарифна ставка працівників /-Ї групи, грн; Тнві — фонд нічного часу, год; Кнві — процент доплат до тарифної ставки за кожну годину нічної зміни, %. г) оплата за роботу у вихідні і святкові (неробочі) дні (Фовд): Фовд=Чі×Тсті×Тзм×Ді×Квн де Чі —чисельність працівників, які працюватимуть у святкові дні, осіб; Тсті — тарифна ставка працівників і-ої групи працівників, грн.; Тзм—тривалість зміни, год.; Ді — кількість святкових днів за рік для відповідної групи працівників, дн; Квн — коефіцієнт доплат. До складу фонду оплати праці включаються також грошові суми за невідпрацьований час відповідно до чинного законодавства: а) оплата щорічних і додаткових відпусток (Фчв): Фчв=СЗПпл×Отпл де СЗПпл — середня заробітна плата працівників, грн.; Отпл — середня планова тривалість відпустки, дн,; б) доплати матерям за час перерв у роботі на годування і догляд грудний дітей і доплати підліткам за скорочений робочий день: Доплати матерям (Допм) визначається за формулою: Допм=П×ФЗПгод Де П— процент перерв одного працівника до реального фонду робочого часу одного працівника; ФЗПгод — фонд годинної заробітної плати. Величина доплат підліткам (Доппід): Доппід=Тсгод×Фп де Тсгод — середня тарифна ставка підлітків, грн.; Фп — кількість пільгових годин у плановому періоді, год. в) доплати незвільненим бригадирам за керівництво бригадою (Збр): Збр=Тбр×Чбр×Дбр де Тбр — заробітна плата бригадира по тарифу, в плановому періоді; Чбр — кількість бригадирів; Дбр — розмір доплати бригадиру за керівництво бригадою у відсотках до тарифної ставки. Середня заробітна плата визначається на основі розрахованої чисельності певних категорій працівників у фонді їх оплати. Для керівників, спеціалістів і службовців визначається середньорічна заробітна плата, а для працівників — середньорічна, середньоденна і середньогодинна: .   де ФЗПр — фовд заробітної, плати, грн..; Фпл — розрахункова кількість люд.-год, люд.-днів роботи; Чсп — середньоспискове число працівників у розрахунковому періоді. В умовах стабільного виробництва плановий фонд заробітної плати може обчислюватися виходячи із прямої заробітної плати, розрахованої за розцінками і посадовими окладами, скоректованої на очікуваний відсоток інфляції і на «коефіцієнт додаткової заробітної плати». Останній показує у скільки разів повний річний фонд оплати праці перевищує фонд прямої заробітної плати, він може бути розрахований за звітом. У випадках, коди змінюються обсяги виробництва і продуктивність праці на підприємстві, плановий фонд оплати праці може розраховуватися, виходячи зі звітного фонду, скоректованого на показники зміни чисельності і середньої заробітної плати або зміни обсягів виробництва, продуктивності праці і середньої заробітної плати, за однією з формул:   де Фпл — плановий фонд заробітної плати, грн.; Фбаз — фонд заробітної плати за звітний період, грн.; Ічисл — індекс зміни чисельності працівників; Іср.зп —_індекс зміни середньої заробітної плати (в умовах інфляції — з урахуванням очікуваного інфляційного індексу); Іов — індекс обсягу виробництва; Іпт — індекс продуктивності праці за планом. Одним із найбільш поширених укрупнених методів планування фонду заробітної плати є нормативний метод, який дозволяє за базовими показниками, а на нових підприємствах розрахунковим шляхом визначити норматив заробітної плати на одиницю або на 1 тис. грн. продукції. При розрахунку за базовими вихідними даними фактичні витрати заробітної плати коректуються на планове відношення індекса зростання середньої заробітної плати до індекса продуктивності праці:  В умовах інфляції норматив заробітної плати більш доцільно виражати не у грошовому виразі, а у відсотках до вартості товарної продукції. Розраховують такий норматив таким чином: питому вагу заробітної плати у товарній продукції базового року множать на відношення індекса зростання заробітної плати до індекса продуктивності праці, тобто за вище наведеною формулою з тією різницею, що Нбаз виражається у відсотках.
3. Питання для закріплення та самоконтролю
4. Теми рефератів
 перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |