Психологія лекція тема 3 психічні пiзнавальнi процеси час 4 години. Підготував
 Скачать 213.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
ВIКОВI ОСОБЛИВОСТI МИСЛЕННЯ: Із 2 до 4 рокiв переважає наочно-дійове, з 4 до 7-8 рокiв - конкретно-образне мислення, а з 8 до 16 рокiв конкретне мислення витiсняється бiльш досконалим абстрактно-логiчним. Однак цi межi є умовними i показують лише вiковi переваги того чи iншого типу асоцiацiй. Захворювання та iншi негативнi чинники, у тому числi соцiально-психологiчнi, можуть призвести до дисгармонiї i затримки розумового розвитку. У деяких випадках у дiтей спостерiгається ранньо-вiковий тип мислення, якому сприяють життєвi ситуацiї. На особливостi стереотипу мислення впливає i професiйна пiдготовка. У похилому та старечому вiцi вiдзначається сповiльнення швидкостi процесiв мислення, їх iнертнiсть, загострення уваги на несуттєвих деталях, зниження творчих можливостей. ПОРУШЕННЯ МИСЛЕННЯ: I. За темпом: 1. Прискорення (збiльшення кiлькостi асоцiацiй за одиницю часу). 2. Сповiльнення (зменшення кiлькостi асоцiацiй за одиницю часу). II. За стрункістю: 1. Розiрванiсть (немає зв’язку мiж думками, реченнями). 2. Беззв’язнiсть (немає зв’язку мiж словами). 3. Iнкогеренцiя або «словесний салат» (немає зв’язку мiж складами). 4. Вербiгерацiя (стереотипне повторення одних i тих самих слiв чи словосполучень). 5. Паралогiчне мислення (умовивiд, який будується навпаки логічному). 6. Амбiтендентнiсть мислення (одночасне виникнення взаємо-виключних iдей). 7. Перерва або закоркування мислення – «шперрунги». III. За цiлеспрямованістю: 1. Резонерство (безплiдне мудрування). 2. Патологічна деталізація - («тупцювання» навколо неiснуючих обставин). 3. Персеверацiя («застрявання» на однiй асоцiацiї). 4. Аутистичне мислення (спрямоване лище на внутрiшньній свiт хворого з iгноруванням зовнiшнiх подiй). 5. Символiзм (висновки, якi будуються на випадкових асоцiацiях). IV. За продуктивністю: 1. Нав’язливі iдеї (думки, якi виникають поза волею хворого i сприймаються ним як хворобливi). 2.Надцiннi iдеї (переоцiнка реальних фактів, з емоційним підпорядкуванням цим ідеям інших побутових думок). 3. Марення (неправильне судження,що не пiддається корекцiї i зумовлене хворобою мозку). 4. Неологiзми(виникнення незвичних слiв, зрозумiлих лише хворому). ВИСНОВКИ На органи чуття людини одночасно діє безліч різноманітних подразників. Але не всі вони безпосередньо проникають у її свідомість. Відбувається неначе добір тієї інформації, що становить інтерес і має важливе значення для особистості. Решта сприймається як другорядне, нечітко або взагалі не помічається. Вибірковий, цілеспрямований характер психічної діяльності складає сутність уваги. Найважливішою умовою будь-якої діяльності людини є увага. Сама сутність життя потребує того, щоб сигнал про значущість навколишніх предметів та явищ був для людини сигналом "Увага!". Існують деякі загальні відомості подразників, завдяки яким вони легко звертають на себе увагу людини. Такими є раптовість появи об'єкта, сила його впливу, уміння його інтенсивності і положення в просторі, співвідношення його з фоном, на якому він виступає, та ін. Хоч би як були зайняті учні інтересним уроком в класі, але раптове відкриття дверей і поява нової особи під час уроку привернуть до себе їх увагу. Чим сильніший, різкіший звук або світловий подразник, тим більше він звертає на себе увагу. Якщо об'єкт діє тривало і безперервно. Він стає менш помітним, ніж об'єкт, інтенсивність дії якого змінюється. Рухливі об'єкти більше привертають увагу. Ніж нерухомі. Раптове послаблення або зникнення подразника стає об'єктом уваги. Так, зниження голосу вчителя під час уроку, тимчасове його замовкання мобілізує увагу учнів. Ми уважні до того, що нас не байдуже, що має для нас сигнальне, життєве значення. Увагу викликає те, в чому в нас є потреба, що відповідає нашим інтересам, що, активізуючи сліди минулих вражень, збуджує і підтримує нашу пізнавальну і всяку іншу діяльність. Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох ввчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний. Таким чином, знаючи психічні пізнавальні процеси, їх класифікацію та їхні розлади можна ефективніше знаходити спільну мову з людьми. Питання для самоперевірки:
 перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |