Лабораторная перед исправл. Лабораторний практикум із дисципліни

Зміст

Вступ......................................................................................................................		4
Модуль 1
Лабораторна робота №1	Прогнозування величини курсу валюти та визначення амортизаційних відрахувань під час планування реалізації інвестиційного проекту ...…………........................…………	5
Лабораторна робота №2.	Вибір схеми і визначення вартості фінансування інвестиційного проекту .......…………………………………	11
Лабораторна робота №3.	Визначення показників ефективності інвестицій для підприємства-інвестора………………………………….	21
Лабораторна робота №4.	Визначення показників ефективності інвестицій для банку ………………………………………………………	28
Модуль 2
Лабораторна робота №5.	Оцінка ступеня чутливості показників ефективності інвестицій до невизначеності умов їх здійснення……	30
Лабораторна робота №6.	Оцінка доходності і ризику фінансових інвестицій……	32
Лабораторна робота №7.	Оцінка доходності і ризику портфеля фінансових інструментів………………………………………………	49
Перелік використаної літератури........................................................................		56

Вступ
Метою викладання лабораторного практикуму із дисципліни „Інвестиційний аналіз” є оволодіння студентами системою знань з методики аналізу фінансових і реальних інвестиційних вкладень із використанням електронних таблиць Excell, а також закріплення отриманих знань в процесі розв'язання практичних завдань та господарських ситуацій. Предметом даної дисципліни є інвестиційний аналіз.

Лабораторні роботи представлені сімома темами, розбіленими за двома модульними блоками: в першому блоці виконуються лабораторні роботи із прогнозування величини курсу валюти та визначення амортизаційних відрахувань під час планування реалізації інвестиційного проекту; вибору схеми і визначення вартості фінансування інвестиційного проекту; визначення показників ефективності інвестицій для підприємства-інвестора та показників ефективності інвестицій для банку. В другому модулі здійснюється оцінка ступеня чутливості показників ефективності інвестицій до невизначеності умов їх здійснення; оцінка доходності і ризику фінансових інвестицій; оцінка доходності і ризику портфеля фінансових інструментів.

Матеріал посібника ілюструється зображаннями екранів, графіками, таблицями та числовими прикладами, які роблять виклад живим та доступним.

Варіанти завдань видає викладач.

Студент у встановлений термін календарним графіком вивчення дисципліни представляє завдання по відповідній до лабораторної роботи, після перевірки викладачем проводиться її захист.

До екзамену допускаються студенти, що виконали завдання

Лабораторна робота №1.
Прогнозування величини курсу валюти та визначення амортизаційних відрахувань під час планування реалізації інвестиційного проекту
Функції, які використовуються: СТАНДОТКЛОН; СРЗНАЧ; НОРМОБР, ДДОБ.

Вхідні данні для виконання лабораторних робіт 1,2,3,4 наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Показники виконання інвестиційного проекту

	Вихідні дані	1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант
1	Вартість основних засобів, що вводяться:
1.1.	1-я група ОЗ, тис.грн.	650	430	345	450
1.2.	2-я група ОЗ, тис.грн.	140	240	175	95
1.3.	3-я група ОЗ, тис.грн. (імпортне устаткування)	95	940	650	786
1.4.	3-я група ОЗ, тис.дол.	350	440	375	580
1.5.	4-я група ОЗ, тис.грн.	45	55	50	68
2.	Процентна ставка за кредит в іноземній валюті за першою схемою фінансування, %	17	18	16	15
3.	Процентна ставка за кредит в іноземній валюті за другою схемою фінансування, %	16	19	18	17
4.	Процентна ставка за кредит у національній валюті за першою схемою фінансування, %	20	22	23	19
5.	Процентна ставка за кредит у національній валюті за другою схемою фінансування, %	18	23	24	32
6.	Норма прибутковості безризикових інвестицій , %	8	11	9	6
7.	Середньоринкова прибутковість у момент оцінки, %	13	15	11	9
8.	Обсяг реалізації в 1-й рік експлуатації
8.1	1-й сценарій, од.	1000	1200	1100	1300

Продовження таблиці 1.1

8.2	2-й сценарій, од.	1200	1250	1300	1500
8.3	3-й сценарій, од.	1500	1350	1500	1700
9.	Імовірність реалізації сценарію обсягу реалізації продукції в 1-й рік експлуатації:
9.1	1-й сценарій, %	0,3	20	30	15
9.2	2-й сценарій, %	0,35	50	50	60
9.3	3-й сценарій, %	0,35	30	20	25
10	Зниження обсягу реалізації продукції в наступні роки експлуатації в порівнянні з очікуваним (розрахунковим) обсягом у 1-й рік, %	15	20	15	15
11.	Ціна реалізації продукції на внутрішньому ринку України, грн.	1450	1800	1950	2100
12	Ціна реалізації продукції на зовнішньому ринку України, дол. США	150	340	380	450
13	Частка експортованої продукції в загальному обсязі реалізації, %	30	40	50	50
14	Розмір питомих операційних витрат (за винятком амортизаційних відрахувань), які здійснюються в національній валюті, грн.	300	250	300	350
15	Розмір питомих операційних витрат (за винятком амортизаційних відрахувань), які здійснюються в іноземній валюті, дол. США.	15	25	25	30
16	Середньозважена вартість залучених ресурсів банку, %	7	8	9	7
17	Відсоткова ставка за поточним рахунком, %	0,09	0,06	0,11	0,07

Завдання:

1) визначити величину курсів продажу та купівлі валюти, застосовуючи таку інформацію:

Для першого року – керуватися максимальним значенням (із ймовірністю 95% - курс не перевищить це значення), засновуючись на тенденції зростання курсу.

Для наступних 2-х років – послідовне зростання курсу на 15% від знайденого в першому році значення.

Курси в періоді що залишається, дорівнюють курсам наприкінці 3-го року (внаслідок складності прогнозування на довготривалий період).

Таблиця 1.2.

Курси купівлі та продажу валют для визначення їх прогнозованих значень

	1 варіант		2 варіант		3 варіант		4 варіант
	покупка долару США	продаж долару США	покупка долару США	продаж долару США	покупка євро	продаж євро	покупка євро	продаж євро
1	777,41	776,82	808,52	804,83	1075,32	1065,04	1084,47	1075,33
2	714,44	715,55	808,28	802,46	933,41	931,88	1106,46	1102,04
3	734,09	734,56	820,02	817,63	943,29	940,94	1125,71	1099,20
4	737,94	738,10	852,70	848,81	945,69	944,28	1164,20	1154,18
5	739,82	740,01	827,78	823,42	945,79	946,28	1155,02	1153,44
6	745,87	745,40	865,08	859,98	966,36	965,31	1172,26	1145,29
7	747,82	746,30	851,77	848,28	964,44	964,09	1164,99	1150,16
8	754,79	754,86	852,15	846,32	985,37	983,02	1144,71	1135,27
9	757,79	757,56	832,91	825,61	994,76	999,77	1123,53	1117,40
10	761,26	758,42	817,21	814,02	1021,65	1026,63	1109,80	1093,90
11	767,46	772,93	804,04	800,16	1076,49	1066,21	1082,64	1068,05
12	781,28	782,17	795,29	794,19	1135,68	1133,47	1050,62	1040,88
13	790,35	788,36	785,18	783,19	1232,60	1223,03	1031,40	1014,48
14	786,21	786,98	780,77	776,06	1389,01	1384,93	1013,55	1017,33
15	883,64	889,72	801,08	794,43	1197,07	1208,61	1038,85	1028,32
16	844,07	845,58	788,02	786,29	1143,69	1118,84	1050,15	1043,09
17	813,53	809,42	786,96	783,70	1120,08	1104,51	1059,18	1065,93
18	779,06	775,00	786,89	783,45	1120,30	1098,58	1061,54	1057,97
19	780,95	777,38	780,85	776,76	1100,95	1081,69	1013,79	1006,23
20	750,22	741,73	782,28	780,95	1074,82	1063,68	1022,93	1014,28
21	769,25	767,11			1101,04	1089,81
22	766,80	764,86			1123,32	1117,45
23	771,49	770,13			1178,25	741,48
24	773,55	787,30			1075,32	1065,04

Для розрахунків використовувати функцію Нормобр.

Рис. 1.1 Застосування функції Нормобр
Функція НОРМОБР – обчислює зворотну функцію розподілу ймовірного значення випадкової величини.

Синтаксис функції: НОРМОБР(імовірність коливання курсу валюти; середнє значення курсів за весь період; стандартне_відхилення курсів валюти)




2) визначити величину амортизаційних відрахувань по кварталах та групах основних фондів на основі застосування податкового методу, маючи на увазі те, що підприємство є промисловим та для нього дозволено для третьої групи основних засобів використовувати прискорений метод амортизації зі ставкою 25%. Розрахунки проводити за допомогою функції ДДОБ (рис. 1.2).

Синтаксис функції: ДДОБ($B$2;0;50;1;1)

на 1-му місці – первісна вартість;

на 2-му місці – залишкова вартість яка не амортизується;

на 3-му місці – число періодів амортизації (у податковому методі залежить від величини ставки. Наприклад: якщо ставка за квартал 2%, то число періодів = 1/0,02 = 50);

на 4-му місці – період, для якого розраховується амортизація;

на 5-му місці – коефіцієнт збільшення ставки (для податкового метода дорівнює 1).




Рис. 1.2. Застосування функції Ддоб
Результати розрахунків введіть у таблицю 1.3.
Таблиця 1.3

Розрахунок прогнозованих курсів іноземної валюти

Показники	Продаж	Купівля
Стандартне відхилення
Середнє
Максимальний (із ймовірністю 95%)
Мінімальний (із ймовірністю 5%)
	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік	6 рік	7 рік
Курси валюти (продажу)
Курси валюти (купівлі)

Лабораторна робота №2.
Вибір схеми і визначення вартості фінансування інвестиційного проекту
Функції, які використовуються: ПЛТ; ОСПЛТ; ПЛАТ; КПЕР, КОВАР; ДИСПР.

Вхідні данні наведено у лабораторній роботі № 1.

Фінансування інвестиційного проекту буде здійснюватися як за рахунок власних, так і за рахунок позикових коштів. Зокрема, банк згодний на надання кредиту для придбання імпортного устаткування з погашенням основної суми боргу протягом 3-х років його експлуатації. Устаткування купляється наприкінці другого року впровадження проекту. При цьому, у підприємства є 4 альтернативи:

перша - взяти кредит в іноземній валюті та погашати його на умовах сплати ануїтетних платежів;

друга - взяти кредит в іноземній валюті та погашати його на умовах сплати основної суму боргу рівними платежами;

В обох випадках для погашення кредиту передбачається придбання валюти на міжбанківському ринку.

третя – взяти кредит в національній валюті та погашати його на умовах сплати ануїтетних платежів;

четверта – взяти кредит в національній валюті та погашати його на умовах сплати основної суму боргу рівними платежами;

В обох останніх випадках передбачається придбання валюти для оплати імпортного контракту на постачання устаткування на міжбанківському валютному ринку.

Завдання:

1. 
   засновуючись на прогнозованих курсах іноземної валюти, вартості та особливих умовах кредитування визначити найбільш дешевий варіант для підприємства. Для цього:
   

• 
  розрахувати величину періодичних платежів кожного року за усіма схемами кредитування;
  
• 
  розрахувати величину податкового щиту (зменшення податку на прибуток) за усіма схемами кредитування.
  

Найбільш вигідний варіант виділити кольором за допомогою функції Умовного форматування.

При цьому розрахунок величини періодичних платежів кожного року у випадку ануїтетних схем здійснюється на основі застосування функції ПЛТ.

Функція ПЛТ - визначає суму періодичного платежу для ануїтету на основі сталості сум платежів і сталості процентної ставки. Виплати, що визначаються функцією ПЛТ, включають основні платежі і платежі по відсотках, але не включають податків, резервних платежів або комісій, пов’язаних із позичкою.

,

CF - сума періодичного платежу для ануїтету

PV – сучасна вартість

r – процентна ставка

n - число періодів платежів

Синтаксис функції: ПЛТ(ставка; кпер; пс; бс; тип)

Ставка – процентна ставка за період. Звичайно задається у вигляді десяткової дробі;

Кпер – загальне число періодів виплат за позикою;

пс – сума кредиту;

бс – необхідне значення майбутньої вартості, або залишку коштів після останньої виплати. Якщо аргумент бс опущений, то він встановлюється рівним 0 (нулеві);

тип – число 0 або 1, що позначає, коли повинна здійснюватися виплата: 0 у випадку постнумерандо. 1 у випадку пренумерандо.


Розрахунок ануітетних платежів має такий вигляд:

Рис. 2.1 Розрахунок ануітетних платежів за допомогою функції ПЛТ
Далі в ануїтеті виокремлюється сума погашення основного боргу та відсоткові платежі на основі застосування функції ОСПЛТ та ПРПЛТ.

Функція ОСПЛТ – визначає суму погашення основного боргу, виходячи із постійності періодичних платежів і постійності відсоткової ставки.


Синтаксис функції: ОСПЛТ (ставка кредитування; період; кпер; пс; бс; тип)

ставка – процентна ставка за період;

період – задає період (значення повинне бути в інтервалі від 1 до «кпер»- загальне число виплат за позикою);

кпер – загальне число періодів виплат за позикою;

пс – сума кредиту;

бс – необхідне значення майбутньої вартості, або залишку коштів після останньої виплати;

тип – число 0 або 1, що позначає, коли повинна вироблятися виплата: 0 - у випадку постнумерандо, 1 - у випадку пренумерандо.




Функція ПРПЛТ – визначає суму процентного платежу в кожному періоді в ануїтетній виплаті за позикою.


Розрахунок суми погашення основного боргу:

Рис 2.2. Розрахунок суми погашення основного боргу за допомогою функції ОСПЛТ

Синтаксис функції:

ПРПЛТ(ставка; период; кпер;пс; бс; тип)

ставка – процентна ставка за період;

період – задає період (значення повинне бути в інтервалі від 1 до «кпер»- загальне число виплат за позикою);

кпер – загальне число періодів виплат за позикою;

пс – сума кредиту;

бс – необхідне значення майбутньої вартості, або залишку коштів після останньої виплати;

тип – число 0 або 1, що позначає, коли повинна вироблятися виплата: 0 - у випадку постнумерандо, 1 - у випадку пренумерандо.



Застосування функції ПРПЛТ наведено на рис. 2.3.



Рис. 2.3 Розрахунок відсоткового платежу в ануїтеті за допомогою функції ПРПЛТ

Використання умовного форматування здійснюється за допомогою вибору в меню: Формат – Умовне форматування. У вікні, яке відкривається треба завдати умови та, нажавши кнопку Формат, параметри форматування комірки, якщо умови виконуються:



Рис. 2.4. Умовне форматування для виділення найбільш вигідної схеми фінансування

2. 
   побудувати графік, який порівнює динаміку платежів із погашення кредиту за усіма схемами кредитування;
   
3. 
   визначити середньозважену вартість фінансування для встановлення ставки дисконтування.
   

Для визначення ставки дисконтування є наступні дані:

Таблиця 2.2.

Вихідні дані для визначення вартості власного капіталу

Пері-од, t	Рентабельність власного капіталу компанії – аналога (яка реалізує аналогічні проекти)				Середньоринкова прибутковість (прибутковість всіх інвестицій на фондовому ринку)
	1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант
					1 варіант	2 варіант	3 варіант	4 варіант
1	18	14	12	16	11	10	12	12
2	19	15	13	18	13	12	13	13
3	15	16	14	17	12	11	14	14
4	24	22	15	14	14	11	15	15
5	23	24	17	13	9	15	16	12
6	17	25	18	19	8	16	13	11
7	21	20	19	17	10	9	12	10
8	16	18	21	21	15	13	11	9
9	22	19	18	15	11	12	10	11
10	15	22	16	12	14	12	13	12
11	24	21	20	18	17	11	14	13
12	20	23	25	24	8	10	15	14
13	19	27	11	22	7	16	12	15
14	20	23	15	11	6	17	14	13
15	15	19	16	10	12	11	15	11

Для визначення бета-коефіцієнту застосовуються функції КОВАР і ДИСПР.
При цьому коваріація (функція КОВАР) визначає ступінь зв’язку між двома масивами даних і розраховується як середнє додатків відхилень для кожної пари точок даних. Якщо випадкові величини незалежні, то їх коваріація дорівнює нулеві. Якщо коваріація відмінна від нуля, то між ними існує зв'язок.

  1   2   3   4   5   6   7