тест. 1. Особливостi обстеження хворих iз захворюваннями i травмами опорно- рухового апарату Клiнiчно вiсь нижньоi кiнцiвки проходить через усi такi утворення, крiм
 Скачать 3.43 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
C. Вiд атмосферних умов, D. Вiд характеру стискуючого чинника, E. Вiд статi хворого . Для удавлення м`яких тканин кiнцiвки характерно A. Роздавленi м`язи просоченi кров`ю i набряклою рiдиною. B. Осередки некрозу мають вид смуг або острiвцiв, C. Магiстральнi судини не ушкодженi i не тромбованi, *D. Правильно 1) i 2). E. Усi вiдповiдi правильнi . У лiтнiх i старих хворих вiдбуваються значнi змiни в опорно-руховому апаратi у виглядi всього перерахованого, крiм A. Остеопороз. *B. Остеолiз, C. Остеоартроз, поразка хрящiв суглобiв, D. Деформуючий артроз, стовщення, поява кiсткових розростань, E. Декальцинацiя, зменшення утримання кальцiю в кiстках . З перерахованих нижче локалiзацiй перелому найменьшь усього зустрiчаються в осiб лiтнього i старечого вiку A. Медiальнi i вертлюговi переломи стегна. B. Переломи хiрургiчноi шийки плеча, C. Переломи хребта, *D. Переломи мищелкiв великогомiлковоi кiстки. E. Переломи променевоi кiстки в типовому мiсцi . Застосування УЗД не показано A. У хворих iз високою температурою. *B. В областi сегмента, закритого гiпсовою пов`язкою, C. В областi великого крововиливу в м`якоi тканини, D. Правильно 2) i 3), E. Правильно усе . При ушкодженнi органiв грудей i живота, використовуючи метод УЗД, удасться визначити наявнiсть рiдини (кров, ексудат) у плевральнiй i черевнiй порожнинах в обсязi *A. 50 мл, B. 100 мл, C. 150 мл. D. 200 мл, E. 300 мл . Операцiя лапароцентеза мiстить у собi всi такi манiпуляцii, крiм A. Мiсцевоi анестезii, B. Розтин шкiри по середнiй лiнii вище пупка на 5 см. *C. Прошивання або захоплення затискачем Кохера серединного апоневрозу, D. Пiднiмання черевноi стiнки конусоподiбно за держалку i введення троакара. E. Уведення через тубус троакара в черевну порожнину катетера . При лапароцентезi варто виконувати все перераховане, крiм A. Уведення катетера в черевну порожнину довжиною не менше 30 см. B. Уведення катетера дiаметром не менше 5 мм, C. Залишення катетера в черевнiй порожнинi термiном не бiльш 24 часiв, *D. Пiдключення до катетера черевноi порожнини висмоктувача. E. Введення в черевну порожнину через катетер не менше 400 мл фiзiологiчного розчину . Торакоцентез варто здiйснювати A. При простому переломi ребер, B. При складному переломi ребер. *C. При ускладненому переломi ребер, D. При переломi тiла грудини. E. При переломi ручки грудини . Для виявлення ушкодження скелету використовують всi приведенi нижче дiагностичнi прийоми, крiм A. Збору анамнезу, B. Огляду, *C. Зважування маси тiла. D. Визначення механiзму травми. E. Рентгенологiчного дослiдження . Травматологiчного хворого пiсля виробничоi травми варто проводити через МСЕК для одержання дозволу на продовження йому лiкарняного листа A. Через 1 мiсяць. B. Через 2 мiсяця, C. Через 3 мiсяця, *D. Через 4 мiсяця. E. Через 5 мiсяцiв . Показник гемоглобiну периферичноi кровi в нормi коливається в межах A. 90-100 г/л, B. 110-115 г/л, *C. 120-160 г/л. D. 170-185 г/л. E. 190-210 г/л . Гематокрiт у нормi складає в межах A. 26-30%, B. 36-42%, *C. 45-48%. D. 49-52%. E. 53-58% . Дисплазiя суглоба це *A. Недорозвиток суглоба, B. Порушення контакту суглобних поверхонь, C. Порушення рухiв суглоба, D. Порушення функцii суглоба. E. Порушення анатомiчноi форми суглоба . М`язова атрофiя це A. Змiна обсягу кiнцiвки. B. Стоншення кiнцiвки, C. Збiльшення обсягу кiнцiвки, *D. Зменшення м`язового обсягу кiнцiвки. E. Збiльшення обсягу кiнцiвки . Крепiтацiя це симптом який характерний при A. Скупченнi газу в пiдшкiрно-жировiй клiтковинi. B. Тертя фрагментiв кiсткових вiдламкiв. C. Проникаючому пораненнi грудноi клiтини. *D. Вiрно 1) i 2) . Патологiчна рухливiсть це симптом при котрому *A. Здiйснюються руху в мiсцях вiдсутностi суглобiв, B. Обмеження рухiв, C. Анкiлоз суглоба. D. Вивих суглоба, E. Усе вiрно . Найбiльше часто удавлення м`яких тканин спостерiгається A. При автомобiльних аварiях, B. При падiннi з висоти, *C. При землетрусi. D. При пожежах. E. При пiдводних роботах на глибинi . Удавлення м`яких тканин кiнцiвки виникає в результатi A. Удару важким предметом. B. Тиску ваги по всiєi кiнцiвцi. C. Тривалого перебування джгута на кiнцiвки (бiльш 4 год.). *D. Правильно 2) i 3). E. Усi вiдповiдi правильнi . Клiнiчними ознаками нежиттєздатностi тканин будуть усi перерахованi, крiм A. Змiни забарвлення. B. Вiдсутнiсть кровотечi. C. Вiдсутнiсть еластичност?. *D. Порушення зв`зку мiж прошарками тканин. E. Порушення скоротностi . Втрата життєздатностi кiнцiвки при ушкодженнi магiстральноi судини без надання квалiфiкованоi помочi виникає в термiни A. 1-3 год. *B. 2-3 год, C. 4-5 год, D. 6-7 год, E. 6-8 год. . Розвиток несправжнього суглоба при переломi шийки стегна в осiб лiтнього i старечого вiку обумовлено всiма перерахованими причинами, крiм A. Порушення кровопостачання голiвки i шийки стегна. B. Недостатньоi репозицii вiдламкiв. C. Хитливоi фiксацii вiдламкiв. *D. Раннього навантаження на ушкоджену кiнцiвку. E. Вiку хворого . До травматологiчного пункту доставлений хворий iз мiсця дорожньо-транспортноi подii на лiвiй гомiлцi накладена транспортна iммобiлiзацiя. При оглядi: на гомiлцi є пов`язка промоклою кров`ю, у середнiй третинi гомiлки патологiчна рухливiсть. Зазначте вид скорочення при даному типi ушкодженнi A. Дислокацiйне, B. Що уявляється. *C. Анатомiчне, D. Несправжнє . В травматологiчне вiддiлення доставили хворого зi скаргами на бiль у правому гомiлковостопному суглобi. При обстеженнi гомiлковостопний суглоб рiзко набряклий болючий при пальпацii, по зовнiшнiй поверхнi виражений синець, осьове навантаження рiзко боляче, у цiй же зонi деформацiя.Зазначте попереднiй дiагноз A. Ушкодження зв`язок гомiлковостопного суглоба. B. Забiй гомiлковостопного суглоба. C. Перелом зовнiшньоi i внутрiшньоi щиколоток. *D. Перелом зовнiшньоi щиколотки зi зсувом. E. Перелом зовнiшньоi щиколотки . При обстеженнi хворого з полiтравмою травматологом встановлено, що в областi лiвоi гомiлки протягом вiд верхньоi до нижньоi третини є патологiчна рухливiсть, крепiтацiя при пальпацii. Зазначте попереднiй дiагноз, який симптом необхiдно перевiрити при наданнi помочi. A. Перелом гомiлки, обсяг рухiв i сумiжних суглобах. B. Перелом кiсток гомiлки, гемартроз, C. Перелом великогомiлковоi кiстки, *D. Перелом кiсток гомiлки, полiфрагментарний, пульсацiя артерiях стопи. E. Перелом кiсток гомiлки, пульсацiя a.dorsalis pєdis . При обстеженнi хворого 40 рокiв iз полiтравмою травматологом установлено, що в областi лiвого колiнного суглоба є значний набряк та варусна деформацiя. Зазначте попереднiй дiагноз. A. Переломовивих кiсток гомiлки. B. Перелом кiсток гомiлки, гемартроз, C. Перелом зовнiшнього виростка гомiлки, *D. Перелом внутрiшнього виростка гомiлки, гемартроз. E. Перелом кiсток гомiлки . При обстеженнi пiсля травми хворого 25 рокiв в областi правого колiнного суглоба є вальгусна деформацiя та значний набряк. Зазначте попереднiй дiагноз. A. Перелом гомiлки, B. Перелом кiсток гомiлки, гемартроз. *C. Перелом зовнiшнього виростка гомiлки, D. Перелом внутрiшнього виростка гомiлки. E. Гемартроз, перелом кiсток гомiлки . До лiкарнi доставили хворого зi скаргами на бiль у правому колiнному суглобi. При обстеженнi колiнний суглоб знаходиться в положеннi згинання, при спробi виконати рухи виникає рiзкий бiль. Який симптом має мiсце. *A. Блок колiнного суглоба, B. Згинальна контрактура, C. Розгинальна контрактура, D. Згинально-розгинальна контрактура. E. Артрогенна контрактура . @@Тема 2 Принципи лiкування переломiв кiсток Точка вколу голки для блокади сiдничного нерву визначається наступним чином A. Сидневу бороздку дiлять навпiл. *B. Половина вiдстанi мiж внутрiшнiм краєм сiдничного бугра та верхiвкою великого вертлюга, C. Точка пересiчення сiдневоi бороздки i лiнii, що з`єднує верхiвку великого вертлюга з межею крижово-копчикового зчленування . Доступ до стегновоi артерii виконується по лiнii A. Мiж передньо-верхньою остю клубовоi кiстки та латеральним виростком стегна. *B. Мiж серединою пупартовой зв`язки та медiальним виростком стегна, C. Мiж межею зовнiшньоi третини та середньоi третини пупартовой зв`язки та медiальним виростком стегна . Катетеризацiя периферiйних лiмфатичних судин виконується з метою *A. Введения лiкарських препаратiв, B. Проведення аналiзу лiмфи, C. Випуску лiмфи, D. Рентгеноконтрастного дослiдження . Глибока артерiя стегна вiдходить вiд стегновоi артерii A. На 10-12 см нижче пупартовой зв`язки. *B. Водночас пiд пупартовою зв`язкою, C. Вище на 3-5 см пупартовой зв`язки . Вибiр засобу анестезii в невiдкладнiй травматологii залежить A. Вiд загального стану i вiку постраждалого. B. Наявностi апаратури i лiкiв. C. Складностi, тривалостi оперативного втручання та крововтрати, *D. Всього перерахованого . В положеннi хворого на боцi пiд час операцii пiд наркозом iснує небезпека A. Виникнення парезу нижче лежачоi руки. B. Скупчення секрету в нижче лежачому легенi. C. Зниження вентиляцii нижче лежачого легеню, *D. Всього перерахованого . Основною метою проведення первинноi хiрургiчноi обробки ран є A. Стерилiзацiя рани скальпелем, B. Видалення iнородних тiл i згусткiв кровi, *C. Видалення усiх нежизнездатних тканин для запобiгання некрозу та розвитку iнфекцii. D. Можливiсть зробити краi шкiри i пiдлягаючих тканин рiвними. E. Видалення згусткiв кровi i перев`язка тромбованих судин з метою профiлактики вторинноi кровотечi . Пiсля накладання циркулярноi гiпсовоi пов`язки на кiнцiвку можуть виникнути всi перелiченi нижче ускладнення, за винятком A. Утворення пролiжкiв. *B. Гибели всiєi сапрофiтноi шкiряноi мiкрофлори з подальшим замiщенням ii грибками, C. Здавлення (iшемii) живлячих судин, D. Здавлення нервових стволiв з подальшим утворенням невритiв i "фолькмановскоi" контрактури . Середнiй термiн тимчасовоi непрацездатностi постраждалого, що отримав перелом променевоi кiстки в "типовому мiсцi" зi змiщенням уламкiв дорiвнює: A. 2 тижнi. B. 2-4 тижнiв. C. 12 тижнiв, *D. 8-10 тижнiв . Абсолютними показаннями для операцii остеосинтезу при переломах кiсток будуть всi, крiм *A. Закритого перелому, вiдламки якого погрожують перфорацii шкiри, B. Здавлення вiдламками кiстки судинно-нервового пучка, C. Явноi iнтерпозицii м`яких тканин мiж уламками. D. Вiдкритого перелому . Фiзiотерапевтичне лiкування не протипоказане *A. При серцево-судиннiй недостатностi в стадiях субкомпенсацii, B. При злоякiсних новоутвореннях, C. При вiдкритiй формi туберкульозу легень. D. При комбiнованих радiацiйних пошкодженнях . До професiйноi реабiлiтацii травматологiчних хворих вiдноситься все перелiчене, крiм A. Професiйного навчання i перевчання. B. Пристосування верстатiв i знарядь працi до можливостей iнвалiда. C. Утворення нових спецiальностей, *D. Утворення спецiальних трудових iнститутiв у виглядi артiлей i майстерень . Особливостi регенерацii кiстковоi тканини у пацiєнтiв рiзного вiку зумовленi A. Механiзмом травми, B. Загальним станом хворого. *C. Мiнералiзацiєю кiстки, D. Всiм перелiченим . Регенерацiя кiстковоi тканини найбiльш тривала A. В ранньому вiцi. B. В юностi. C. В середньому вiцi. *D. В старечому вiцi . В раннiй фазi запалення раньового процесу вiдiграють роль: A. Макрофаги, *B. Тромбоцити i тучнi клiтки. C. Нейтрофiли. D. Фiбробласти . Хiрургiчна обробка рани в фазi регенерацii ставить перед хiрургами наступнi завдання A. Видалення нежиттєздатних i змiнених тканин. B. Розкриття затекiв. C. Зниження iнтоксикацii. *D. Все перелiчене . Строки активного дренування гнiйноi рани складають A. Вiд 3 до 5 доби. B. Вiд 6 до 10 доби. C. Вiд 11 до 14 доби. *D. Строки визначаються окремою конкретною ситуацiєю . К прийомам введення дренажноi трубки вiдносяться A. Трубку розмiщують точно на днi гнiйноi порожнини. B. Вiдводячий кiнець розмiщують в самому низькому мiсцi дiльницi. C. Вводять дренажi пошарово при великих пораненнях, *D. Все перелiчене . При виникненнi запалення з серозно-гнiйним ексудатом в областi швiв рекомендується A. Антибактерiальна терапiя. B. Зняття швiв i промивання рани. C. Повторна хiрургiчна обробка рани з накладенням вторинних швiв, *D. Все правильно . Хворому, що має понижену температуру i рану, що не загоюється, з великою поверхнею та гнiйним ексудатом, слiд поставити дiагноз *A. Раньового виснаження, B. Сепсису, C. Септицемii. D. Пiємii, E. Септiкопiємii . Клiнiчна картина гнильноi iнфекцii представлена всiма перелiченими симптомами, за винятком: A. Зловонного гнiйного розплавлення тканин з мiхурцями газу, B. Загальною iнтоксикацiєю, високою температурою. *C. При розтинi в ранi кровоточать м`язовi тканини, D. Непокоєм. E. Ясною свiдомiстю, субфебрiльною температурою . Тромбоемболiя легеневоi артерii пiсля травми звичайно виникає через A. 3-7 днiв, B. 8-10 днiв, *C. 12-28 днiв. D. 2 мiс. E. 4 мiс . Жирова емболiя звичайно виникає пiсля травми через A. 1 добу, B. 8-10 дiб. *C. 2-3 доби, D. 16-20 дiб. E. 12-14 дiб . Клiнiчними ознаками нежиттєздатностi тканин при первиннiй хiрургiчнiй обробцi будуть всi перелiченi, виключаючи A. Змiнення забарвлення, *B. Пiдвищену кровотечу при пораненнi, C. Вiдсутнiсть еластичностi, D. Порушення швидкостi скорочення м`язiв, E. Вiдсутнiсть кровотечi . Накладання гемостатичного турнiкету при ранах з кровотечею вимагає виконання всiх перелiчених манiпуляцiй, виключаючи A. Джгут накладається якомога ближче до рани, проксимальнiше ii. *B. Джгут накладається на початку кiнцiвки на м`яку пiдкладку, C. Джгут накладається i затягається до зникнення периферiйного пульсу та припинення кровотечi, D. Джгут можна накладати на одяг та на м`яку пiдкладку, E. До джгута обов`язково прикладається ярлик iз зазначенням часу накладення в хвилинах . Правильне накладення гемостатичного джгута характеризується наступною умовою A. Джгут накладений якомога тужче на кiнцiвку, B. Джгут накладений iз силою, викликаючою парестезiю в дистальном вiддiлi кiнцiвки, *C. Джгут накладений так туго, щоб тiльки зупинилася кровотеча. D. Джгут накладений так, що з рани злегка точилася кров. E. Джгут накладається до здавлення м`язiв кiнцiвки . До поняття хiрургiчноi обробки рани вiдноситься A. Промивання рани, введення в м`якi тканини антибiотикiв, B. Видалення з рани стороннiх тiл, обробка рани антисептиками, дренування. *C. Розтин та висiчення рани, вилучення згусткiв кровi, дренування, вiдновна операцiя, D. Розтин та висiчиння рани, обробка антисептиками, дренування. E. Змазування краiв рани йодом, накладання пов`язки, введення внутрим`язово антибiотикiв . До вiдстроченоi хiрургiчноi обробки вiдноситься обробка, виконана пiсля травми через A. 12-18 годин, *B. 24-48 годин, C. 49-72 годин, D. 73-96 годин, E. 97-120 годин . Показаннями до первинноi хiрургiчноi обробки є всi нижчеперелiченi, крiм A. Наявностi точеноi рани з венозною кровотечею, *B. Стану травматичного шоку IV ступеня, C. Наявностi у постраждалого бiльш важкого пошкодження, небезпечного для життя (внутрiшня кровотеча, розрив внутрiшнього органу), D. Наявностi сильно забрудненоi та розiм`ятоi рани, E. Наявностi невеликоi рани з рiвними краями без кровотечi . Вторинною хiрургiчною обробкою рани називається A. Хiрургiчна обробка, виконана пiзнiше одного тижня пiсля пошкодження. *B. Хiрургiчна обробка, зроблена при незадовiльному результатi первинноi хiрургiчноi обробки, C. Накладання вторинних швiв на рану пiсля первинноi хiрургiчноi обробки, зробленоi 1-3 доби тому, D. Пластичне закриття шкiряного дефекту пiсля хiрургiчноi обробки,  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |