ОКЛ ЕКОНОМ. РИЗИК. Економічний ризик та методи його вимірювання опорний конспект лекцій
 Скачать 1.16 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Львівський державний університет внутрішніх справ Кафедра фінансів та економічної безпеки Економічний ризик та методи його вимірювання ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для самостійної підготовки студентів економічних спеціальностей за напрямом підготовки 6.030509 "Облік і аудит" та 6.030508 "Фінанси і кредит" Львів -2013 "Економічний ризик та методи його вимірювання". Опорний конспект лекцій для самостійної підготовки студентів економічних спеціальностей за напрямом підготовки 6.030509 "Облік і аудит" та 6.030508 "Фінанси і кредит". .Львів: ЛьвДУВС, 2013. Укладач: д.е.н., проф., професор кафедри фінансів та економічної безпеки Васильчак С.В. Рецензент: д.е.н., проф. Марцин В.С. д.е.н., проф. Аніловська А.Я. Рекомендовано кафедрою Протокол №від ’’ ”___________ 2013р. Васильчак С.В., 2013 рік ЛьвДУВС, 2013 рік Вступ В умовах ринку та ринкової інфраструктури фінансово-економічна діяльність немислима без ризику. Ризик виникає завжди, оскільки ринкова економічна система функціонує в умовах невизначеності, конфліктності, відсутності повної інформації, а прийняття рішень відбувається серед багатьох альтернатив, що забезпечується високим ступенем економічної свободи. Ризик існує об’єктивно, згідно з притаманними економіці законами, перебуваючи у взаємозв’язку з іншими економічними категоріями. У зв’язку з цим необхідно враховувати різні фактори ризику та кількісно оцінити його, обґрунтовуючи тим самим прийняття фінансово-економічних рішень. Методи кількісного аналізу та оцінювання ризику є одними з найбільш важливих розділів сучасної економетричної науки. При цьому поряд з традиційними кількісними методами дослідження ризику безпосередньо пов’язано із сучасними та поширеними і в Україні комп’ютерними технологіями, які надають найбільш ефективні засоби не тільки вимірювання ризику, а й комп’ютерного моделювання ризикових фінансово-економічних ситуацій. Метою вивчення дисципліни ’’Економічний ризик та методи його вимірювання’’ є озброєння майбутніх спеціалістів з економіки, фінансів, бізнесу, менеджменту систематизованими знаннями щодо аналізу, моделювання, оцінювання та управління економічним ризиком. Опорний конспект лекцій є інформаційним забезпеченням для самостійної роботи студента в процесі підготовки до практичних занять. Для самоконтролю за вивченням тем курсу в ньому подаються контрольні питання які підкреслюють ключові та базисні поняття. Перелік літературних джерел передбачає підручники монографії та іншу літературу яка стосується даної дисципліни. Тема 1. Ризик-категорія ринкової економіки. План. 1. Поняття ризику та його сутність. 2. Причини виникнення ризику. 3. Функції ризику. 4. Класифікація ризиків. Ключові поняття: школи економічного ризику, ризик, фактори прямого та непрямого впливу, види ризику, функції ризику, ризик, зовнішня та внутрішні фактори, невизначеність. 1. Поняття ризику та його сутність. Поняття ризику виникла мабуть, дуже давно. Перші дослідження стосуються азартних ігор. Перші дослідження ризику стосуються азартних ігор. Оскільки бізнес і зокрема біржові ігри близькі до азартних, методи цих досліджень згодом було застосовані до різних сторін підприємницької діяльності. Згодом ризик почав досліджуватися у зв’язку з комерційною та управлінською діяльністю. Відомий економіст Дж. Е. Кейнс обґрунтував ідею про те, що у товарну вартість мають входити можливі витрати, викликані непередбачуваними обставинами. Він виділив три основні види ризиків, які доцільно врахувати в економічному житті: - ризик підприємця(позичальника); - ризик кредитора(ухиляння боржника від сплати боргу); - ризик зменшення вартості грошової одиниці(ризик інфляції). Ризик-це об’єктивно суб’єктивна категорія, яка пов’язана з подоланням невизначеності, випадковості і конфліктності в ситуації неминучого вибору й відображає ступінь досягнення очікуваного результату. З цього визначення можна вибілити основні характеристики ризику: невизначеність, випадковість, конфліктність. Прийняття рішення в умовах певної сукупності прийняття інформації породжує в певній мірі не передбаченні наслідки, а це означає що невизначеність є джерелом ризику. Сутність ризику, який є наслідком невизначеності характеризується інтервалами в яких знаходяться параметри, які характеризують ситуацію. Можна говорити про 2 типи невизначеності: - статистична; - нестатистична. Статистична невизначеність параметрів має місце тоді, коли ці параметри можуть спостерігатися достатню кількість разів, що дозволяє судити по частоту випадків, як певного наближення до ймовірностей. Нестатистична невизначеність має місце тоді, коли поява цих параметрів є недостатнє число разів, або взагалі неспостерігались у минулому. В цьому випадку можна говорити про ймовірність, числове значення якої є виразником виявленості про набуття цим параметром відповідного значення. В цьому випадку говорять про суб’єктивну ймовірність. Породжують невизначеність такі фактори: - несправність у виробничому обладнанні; - зміни продуктивності праці; - зміни кон’юнктури ринку; - погодні умови. Економічний ризик-це ризик, що виникає у сфері економічних відносин, тобто відносин, що виникають при купівлі-продажу товару або послуг на ринку. 2. Причини виникнення ризику. Розрізняють зовнішні і внутрішні фактори, що впливають на рівень ризику. Зовнішні фактори-це ті умови, які не можна змінити, але треба брати до уваги. Їх можна розділити на дві групи: фактори прямого і непрямого впливу. Факторамипрямоговпливує: зміна законодавства, що регулює економічні відносини партнерів; непередбачувані дії органів державного управління і самоврядування; рекламація і штрафи за браковану продукцію; витік конфіденційної інформації; необґрунтовані чутки; порушення зобов’язань за угодами; інфляція; зміна податкової політики; зміна цін; конкуренція; корупція; фарс-мажорні обставини(стихійні лиха, аварії, раптова поява сильних конкурентів, вороже ставлення уряду і преси). Фактораминепрямоговпливує: політична ситуація;міжнародна обстановка;економічна нестійкість країни діяльності;інфляційні процеси в країні діяльності;стихійні лиха; науково-технічний процес. Внутрішніфактори-це фактори, зумовлені діяльністю фірми. Їх поділяють на: стратегію фірми, принципи діяльності фірми, ресурси їх використання, якість і рівень використання маркетингу. Серед конкретних факторів внутрішніх факторів виділяють: некомпетентність співробітників, несумлінність, недбайливість, витік конфіденційної інформації, якість продукції і послуг, прорахунки в організації виробничого процесу, аварії на підприємстві й поломки устаткування, помилки у визначенні попиту, взаємини з партнерами. 3. Функції ризику. Інноваційнафункція ризику полягає у пошуку нетрадиційних шляхів вирішення економічних проблем. У більшості випадків економічний успіх і конкурентноздатність досягаються завдяки інноваційній діяльності. Регулюючафункціяризику виявляється у конструктивній і деструктивній формах. Конструктивна полягає у тому, що здатність ризикувати-це один зі шляхів діяльності СПД, що допомагає переборювати консерватизм, догматизм, відсталість, психологічні бар’єри, які перешкоджають перспективним нововведенням. Деструктивна полягає у тому, що приймаються необґрунтовані, незважені, незрозумілі рішення, іноді за відсутності повної інформації, на залежного урахування закономірностей розвитку явищ, Захиснафункціяризику полягає в тому, що ризик треба не тільки розглядати як природний стан СПД, а й терпимо ставитись до можливих невдач. Аналітична функція ризику передбачає аналіз усіх можливих альтернатив, варіантів рішень і вибір з них найбільш рентабельних і найменш ризикових. 4. Класифікація ризиків. З розвитком і ускладненням соціальних і економічних процесів з’являється дедалі більше нових видів та типів ризиків. Постала потреба у їх класифікації. Складність класифікації економічних ризиків полягає як у їх різноманітті, так і в широті прояву. Очевидно, саме цей факт не дозволив до тепер розробити чіткої системи класифікації. Найзагальніші принципи класифікації дають змогу виділити: -ризики, пов’язані з господарською діяльністю; - ризики, пов’язані з особистими якостями підприємця; -ризики, пов’язані з браком інформації про стан зовнішнього середовища. Виділяють такі групи ризиків: 1. За розмахом впливу: глобальні і локальні; 2. За рівнем об’єктивних рішень: об’єктивні, суб’єктивні, об’єктивно-субєктивні. 3. За рівнем наслідків рішень: допустимі, критичні, катастрофічні; 4. За своєчасністю прийняття рішень: випереджувальні, своєчасні, запізнілі. 5. За кількістю дивідендів: індивідуальні, групові, масові; 6. За напрямком діяльності: виробничі, фінансові, інвестиційні, ринкові, портфельні. 7. За сферою виникнення: зовнішні і внутрішні; 8.За ступенем правомірності: правомірні(виправдані) і неправомірні(невиправдані); 9. Щодо часу прийняття рішень: випереджувальні, своєчасні, запізнілі. 10. Щодо врахування тимчасового фактора: статичні та динамічні. Питання для самоконтролю. 1. Які види ризиків виділив Дж. М.Кейнс? 2. Що таке ’’ ризик ’’? 3. Які ви знаєте класифікації ризику? Що лежить в основі кожного виду класифікації? 4. Які ще види класифікацій ви могли б запропонувати? 5. Які основні причини виникнення ризику? 6. Які є зовнішні фактори впливу на ризик? 7. Які є внутрішні фактори впливу на ризик? 8. Назвіть основні функції ризику. Які на вашу думку функції ризику можна ще назвати? Тема 2. Класифікація та фактори фінансово-економічних ризиків. 1. Класифікаційна система фінансово-економічних ризиків. 2. Ризики макро- та мікроекономічного рівнів. 3. Види ризиків у фінансово-економічній діяльності. 4. Якісний аналіз та принципи управління ризиком.. Ключові поняття: класифікація, система ризиків, уникнення ризику, попередження ризику, макроекономічний рівень ризику, мікроекономічний рівень ризику, фінансовий ризик, виробничий ризик, комерційний ризик, банківський ризик. 1. Класифікаційна система фінансово-економічних ризиків. Класифікація-це поділ досліджуваних об’єктів на окремі групи або види за певними ознаками. Система фінансово-економічних ризиків численна і різноманітна. Складно виділити серед них головні. За кожної конкретної ситуації вони можуть відігравати вирішальну роль. Тому існують різні підходи до класифікації ризиків, на основі яких будується загальна класифікаційна система:
Класифікаційна система фінансово-економічних ризиків подана на рис.1. 2. Ризики макро- та мікроекономічного рівнів. 2. Ризики макро- та мікроекономічного рівнів. 2. За рівнем економічної діяльності розрізняють макро- та мікроекономічний ризик:
Фактори глобального ризику можна поділити на внутрішньо економічні, соціально-політичні та зовнішньоекономічні. Внутрішньо економічні фактори-це загальний стан економіки, рівень валового національного продукту, рівень капітальних вкладень, зростання споживчого попиту, рівень інфляції, доступ до закордонного фінансування, наявність, вартість, кваліфікація і кількість робочої сили, кредитно-фінансова та податкова політика, конкуренція. Зовнішньоекономічні фактори-це загальний стан платіжного і торговельного балансів із зарубіжними партнерами, співвідношення експорту та імпорту, обмеження на зовнішню торгівлю , зміна курсів валют тощо. Соціально-політичні фактори-це загроза стабільності ззовні, стабільність уряду та його політики, рівень безробіття, відношення до іноземних інвестицій, рівень державної власності, ймовірність збройних конфліктів. Фактори локально ризику визначаються проблемами, пов’язаними з діяльністю фінансово-економічних одиниць як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку. Це в першу чергу недоліки системи управління та організації процесу виробництва, які можуть виникнути при визначенні його структури та обсягів, при недосконалому дослідженні ринку, при некоректному прийнятті рішень щодо фінансування нововведень тощо. 3. Види ризиків у фінансово-економічній діяльності. Група ризиків, яка визначається видом фінансово-економічної діяльності є найбільш чисельною. У відповідності з видами діяльності розрізняють фінансовий, виробничий, комерційний, банківський та інші види ризику. Фінансові ризики пов’язані з ймовірною втратою фінансових ресурсів у зв’язку з невиконанням фінансових зобов’язань. Фінансові ризики поділяються н ризики, пов’язані із зміною купівельної спроможності грошей, і ризики, пов’язані з інвестиційними проектами.:
Виробничі ризики-це ризики пов’язані із:
Комерційний ризик виникає в процесі реалізації товарів і послуг, вироблених або закуплених підприємцем. Причинами комерційного ризику можуть бути:
До банківських належать відсоткові та кредитні ризики. Відсоткові-це небезпека втрат комерційними банками, кредитними установами, інвестиційними компаніями в результаті перевищення відсотків, які виплачуються за надані кошти над обліковою ставкою національного банку. Кредитний ризик-це небезпек несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредитору. Кредитний ризик може бути різновидом ризику прямих фінансових втрат, пов’язаних з неправильним вибором об’єкта вкладення капіталу, виду цінних паперів. Це може призвести до втрати не лише прибутку на вкладений капітал, а й самого капіталу. Динамічний ризик-це ризик непередбачуваних змін вартості основного капіталу внаслідок прийняття відповідних управлінських рішень чи не передбачуваних обставин. Такі зміни можуть призвести до збитків так і додаткових доходів. Статичний ризик-це ризик втрат реальних активі внаслідок збитків власності, а також втрат від недієздатної економічної діяльності. Такий вид ризику може призвести лише до збитків. 4. Якісний аналіз та принципи управління ризиком. Якісний аналіз є початковим етапом у дослідженні ризику і призначений для ідентифікації ризику згідно з класифікаційною системою, тобто встановлення виду ризику, його рівня та причин виникнення, факторів впливу, економічних меж, наслідків дії. Результатом проведеного аналізу є обґрунтування доцільності та ефективності даної фінансово-економічної операції, прийняття рішення стосовно способів зниження та принципів управління ризиком. У ситуації ризику можна вибрати один з варіантів поведінки: уникнення, попередження(запобігання) виникнення та прийняття ризику. Для кожного із цих варіантів існують відповідні заходи, напрямлені як на запобігання виникненню ризикованих подій, так і на зниження рівня можливих втрат. Уникненняризикуозначає відмову від фінансово-економічної операції, пов’язаної з ризиком. Уникнення ризику можна вважати також і відмову від одних фінансово-економічних проектів на користь інших, альтернативних та менш ризикових. Попередженняризику дозволяє зменшити потенційний ризик. Прийняттяризикуозначає, що інвестор свідомо готовий нести потенційні матеріальні та фінансові втрати на випадок реалізації факторів ризику. Такий спосіб поведінки передбачає реалізацію методів зниження рівня ризику та дотримання принципів управління ним. Способи та методи зниження рівня ризику при його прийнятті можна поділити на зовнішні та внутрішні.(рис.2.) Рис 2.2.Способи та методи зниження рівня ризику при його прийнятті Основне завдання управління ризиком, зведення його до мінімально можливого рівня. Процес управління ризиком-один з механізмів розв’язання проблем ризику. Кожен суб’єкт управлінської діяльності обирає конкретний спосіб управління ризиком, тобто менеджмент ризику залежить від специфіки фінансово-економічної діяльності та обраної стратегії. Існують загальні принципи та підходи до процесу управління ризиком, які передбачають:
Управління ризиком можна подати за загальною схемою, запропонованою В.В.Вітлінським, С.І.Наконечним(рис. 3): Питання для самоконтролю. 1. Охарактеризуйте класифікаційну систему ризиків. 2. Які виділяють основні фактори ризику? 3. Яка відмінність між ризиком на макро- та мікро рівні? 4. Охарактеризуєте статичний і динамічний ризик. 5. Які існують ризики залежно від виду фінансово-економічної діяльності? 6. Які ризики називають виробничими? 7. Що таке комерційний ризик? 8. У чому сутність якісного аналізу ризику? Рис. 2.3.Загальна схема управління ризиком  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |