Тема- 2. - Судова влада в правов. держ. -СПОУ. Тема- 2. - Судова влада в правов. держ. -СПОУ.ppt. Національна академія внутрішніх справ кафедра досудового розслідування дисципліна

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра досудового розслідування

дисципліна

«СУДОВА ВЛАДА В УКРАЇНІ»

Навчальний час 6 годин

Лекцію проводить:

Осауленко О.А., професор кафедри досудового розслідування ННІ № 1 НАВС

Київ 2016

План лекції:

План лекції:

1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ СУДОВОЇ ВЛАДИ, ЇЇ СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГІЛКАМИ ВЛАДИ

2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СУДОВОЇ ВЛАДИ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СУДОУСТРОЮ

3.1. Основні поняття й інститути судової системи

3.2. Порядок утворення судів

4. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

4.1. Місцеві суди

4.2. Апеляційні суди

4.3. Вищі спеціалізовані суди

4.4. Верховний Суд України

– здійснення правосуддя;

– конституційний контроль;

– контроль за додержанням законності та обґрунтованості рішень і дій державних і службових осіб;

– формування органів суддівського самоврядування;

– роз’яснення судам загальної юрисдикції актів застосування законодавства;

утворення державної судової адміністрації

Питання 3.

Питання 3.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СУДОУСТРОЮ

1) єдиними засадами організації та діяльності судів;

2) єдиним статусом суддів;

3) обов’язковістю для всіх судів правил судочинства, визначених законом;

4) єдністю судової практики;

5) обов’язковістю виконання на території України судових рішень;

6) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

7) фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України;

8) вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.

3.1. Основні поняття й інститути судової системи
До основних понять судової системи належать:
суд;
склад суду,
судові інстанції;
гілка (підсистема) системи судоустрою;
рівень (ланка) системи судоустрою.

СУД:

СУД:

У першому значенні здебільшого узагальнене поняття органу, наділеного повноваженням з реалізації однієї з гілок державної влади – судової;

У третьому значенні термін «суд» ідентичний процесуальному поняттю «судове засідання», тобто процесуальній формі здійснення правосуддя в судових стадіях і судових провадженнях;

Третє значення поняття «склад суду» становить кількісний і якісний склад суддів, уповноважених законом для розгляду і вирішення конкретної судової справи.

Судова інстанція, визначає повноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах

Зміст поняття «ланка системи судоустрою» визначається колом повноважень, наданих тій чи іншій судовій установі, і обсягом обов’язків, які вона виконує.

Суд утворюються і ліквідуються законом. Проект закону про утворення суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. (ст. 19)

Кількість суддів у Верховному Суді України встановлюється цим Законом.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів - територіальності,

- спеціалізації та

- інстанційності.

4.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ СУДІВ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ

4.1. МІСЦЕВІ СУДИ

4.1. МІСЦЕВІ СУДИ

Судами першого рівня є місцеві суди, які розглядають справу по суті.

Місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).

Місцевими господарськими судами є окружні господарські суди.

Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, визначені процесуальним законом (ст. 21 Закону)

 1. Місцевий суд є судом першої інстанції і здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

3. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності (ст. 12, 13 ГПК).

4. Місцеві адміністративні суди розглядають справи адміністративної юрисдикції (адміністративні справи) (пп. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 18 КАС).

Апеляційними судами

з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення,

апеляційними судами з розгляду господарських та

адміністративних справ є апеляційні суди, які утворюються в апеляційних округах.

У складі апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Судову палату очолює секретар судової палати, який обирається з числа суддів цього суду строком на три роки.

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції (ч. 3. ст. 172 КАС);

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, інформує про результати узагальнення судової практики відповідні місцеві суди, Верховний Суд;

4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Вищими спеціалізованими судами є:

Вищий суд з питань інтелектуальної власності;

Вищий антикорупційний суд.

«Найвищий» означає, по-перше, що:

1) Верховний Суд України очолює судову систему України;

2) він вирішує найбільш складні питання правозастосування відповідно до процесуального законодавства;

3) він має такі повноваження, які не збігаються за змістом та обсягом із повноваженнями вищих спеціалізованих судів, що очолюють підсистеми спеціалізованої юрисдикції.

першу групу утворюють судові повноваження;

другу – повноваження, націлені на реалізацію принципу верховенства права у правозастосовній діяльності судів;

до четвертої групи належать представницькі повноваження.

2) здійснює аналіз судової статистики, узагальнення судової практики;

3) надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов’язаних із функціонуванням системи судоустрою;

До складу Верховного Суду України входять судді у кількості не більше двохсот, із числа яких обираються Голова Верховного Суду України та заступники Голови Верховного Суду України.

1) Велика Палата Верховного Суду;

2) Касаційний адміністративний суд;

3) Касаційний господарський суд;

4) Касаційний кримінальний суд;

5) Касаційний цивільний суд.

До складу кожного касаційного суду входять судді відповідної спеціалізації.

У кожному касаційному суді утворюються судові палати з розгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів.

Кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішенням зборів суддів касаційного суду з урахуванням вимог частин п’ятої та шостої цієї статті та судового навантаження.

У Верховному Суді діє Пленум Верховного Суду для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом про ССС.

1) податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

2) захисту соціальних прав;

3) виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.

У Касаційному господарському суді обов’язково створюються окремі палати для розгляду справ щодо (про):

1) банкрутство;

2) захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;

3) корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.

Інші палати у касаційних судах створюються за рішенням зборів суддів касаційного суду.

1) здійснюють правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) аналізують судову статистику та вивчають судову практику;

3) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

1. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить ДВАДЦЯТЬ ОДИН СУДДЯ Верховного Суду.

1) у визначених законом випадках діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами;

2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції;

3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики;

4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

4. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п’ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою.

6. Суддя Верховного Суду, обраний до Великої Палати, а також Голова Верховного Суду не здійснюють правосуддя у відповідному касаційному суді.

1) має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;

2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше десять років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше десять років (ст. 38).

Суддя:

1) здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) бере участь у розгляді питань, що виносяться на засідання Пленуму Верховного Суду;

3) аналізує судову практику, бере участь у її узагальненні;

4) бере участь у розгляді питань, що виносяться на збори суддів відповідного касаційного суду, та здійснює інші повноваження, визначені законом.

1) обирає на посади та звільняє з посад Голову Верховного Суду та заступника Голови Верховного Суду у порядку, встановленому цим Законом;

2) обирає з числа суддів Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду та увільняє від виконання обов’язків секретаря Пленуму Верховного Суду;

3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду про його діяльність, Секретаря Великої Палати Верховного Суду про діяльність Палати;

7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду;

8) затверджує Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді та її склад;

9) затверджує склад редакційної колегії офіційного друкованого органу Верховного Суду;

10) затверджує бюджетний запит Верховного Суду;

11) розглядає та вирішує інші питання, віднесені законом до його повноважень.

Верховний Суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики Верховного Суду та інші матеріали.

ВСУ знаходиться у Києві.

ЛЕКЦІЮ ЗАКІНЧЕНО !

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !