Методичка 2. Неспецифічні фактори захисту організму від мікроорганізмів

Живі

Бактеріальні

Вірусні

1. 
   На стерильність (у випадку живих вакцин – на відсутність контамінації другими мікроорганізмами).
   
2. 
   На відсутність шкідливості. Здійснюється цей етап контролю на чутливих тваринах за даними про смерть або виживання тварин, клінічними проявами інфекції або наявністю інтоксикації, бактеріологічними показниками та зміною ваги тварин.
   
3. 
   На реактогенність (на лабораторних тваринах чи, іноді, на обмежених контингентах людей – добровольців). Оцінку проводять за температурною реакцією організму, розвитком запалення на місці введення та іншими показниками.
   
4. 
   Перевірка специфічної активності.
   

• 
  За концентрацією мікробів.
  
• 
  За здатністю антитілоутворення при введені тваринам.
  
• 
  За здатністю викликати у імунізованих тварин несприйнятливість до зараження відповідними вірулентними мікроорганізмами.
  
• 
  
  

5. 
   На онкогенність. Перевірці на експериментальних тваринах підлягають корпускулярні вакцини.
   

• 
  Що таке імунопрофілактика і імунотерапія?
  
• 
  Які препарати використовують для створення штучного активного антимікробного імунітету?
  
• 
  Які принципи класифікації вакцин?
  
• 
  Хто перший отримав живі вакцини; що лежить в основі їх виготовлення?
  
• 
  Які препарати використовують для створення штучного активного антитоксичного імунітету; як їх отримують?
  
• 
  Які препарати використовують для створення штучного пасивного антимікробного і антитоксичного імунітету?
  
• 
  З якою метою використовують імунні діагностичні сироватки, як їх отримують?
  

2. 
   Конкретні цілі
   

• 
  Визначити основні задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань
  
• 
  Ознайомитись сучасними методами лабораторної діагностики інфекційних захворювань.
  
• 
  З’ясувати переваги та недоліки кожного з методів лабораторної діагностики.
  

• 
  Історичні етапи мікробіологічної діагностики
  
• 
  Основні риси та тенденції розвитку сучасної мікробіології.
  
• 
  Бактеріоскопічний метод дослідження. Етапи.
  
• 
  Бактеріологічний метод дослідження. Принципи виділення чистих культур бактерій та їх ідентифікації.
  
• 
  Етапи проведення бактеріологічної діагностики інфекційних захворювань.
  
• 
  Основні переваги та недоліки імунологічних методів дослідження.
  
• 
  Лабораторні тварини. Характеристика біологічного методу.
  
• 
  Генетичні методи лабораторної діагностики інфекційних захворювань, їх характеристика.
  

• 
  Морфологічні методи, їх оцінка. Вивчити різні морфологічні форми бактерій з використанням світлової мікроскопії, а також суть дослідження під електронним мікроскопом (з демонстраційних матеріалах).
  
• 
  Культуральні методи, їх оцінка. Вивчити різні форми колоній (з демонстраційних матеріалах).
  
• 
  Імунологічні методи, їх оцінка. Здійснити облік РА і РЗК, поставлених з метою серологічної діагностики.
  
• 
  Генетичні методи, їх суть і оцінка.
  
• 
  Біологічний метод, характеристика, переваги та недоліки.
  

1. 
   Замалювати основні морфологічні форми бактерій, а також електронно-мікроскопічне зображення вірусів (з демонстраційних матеріалах).
   
2. 
   Відобразити характеристику колоній, які виросли на поживних середовищах. Замалювати в протоколі.
   
3. 
   Таблицю: «Методи лабораторної діагностики при інфекційних захворюваннях».
   
4. 
   Таблицю «Етапи бактеріологічної діагностики та їх особливості при інфекційних захворюваннях».
   
5. 
   Замалювати принципову схему постановки полімеразної ланцюгової реакції.
   

• 
  Які цілі та задачі лабораторної діагностики інфекційних захворювань?
  
• 
  В чому полягає принципова різниця прямих та непрямих методів лабораторної діагностики інфекційних захворювань?
  
• 
  Які захворювання можна діагностувати з використанням лише мікроскопічного методу?
  
• 
  Які переваги та недоліки бактеріологічного методу лабораторної діагностики інфекційних захворювань?
  
• 
  Які основні переваги та недоліки біологічного методу.
  
• 
  З якою метою використовуються моноклональні антитіла?
  
• 
  Які етапи проведення полімеразної ланцюгової реакції?
  

1. 
   П’яткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. Київ. “Вища школа”. 1992, - 431 с.
   
2. 
   Борисов Л.Б. Медицинская микробиология, вирусология, иммунология; М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2005, - 734 с.
   
3. 
   Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004, - 438 с.
   
4. 
   Воробьёв А. А., Кривошеин Ю. С., Широбоков В. П. Медицинская и санитарная микробиология: учеб. пособие.— М., 2008. – 462 с.
   
5. 
   Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Навчальний посібник.— К., 2009. - 312 с.
   
6. 
   Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.
   

7. 
   Medical microbiology / edited by Samuel Baron, MD. – 4^th ed. The University of Texas Medical Branch and Galveston, 1996. - 1273 p.
   
8. 
   W.Levinson, E.Jawetz. Medical microbiology and immunology: examination and board review, 6^th ed. The McGraw-Hill Companies, 2000. - 582 p.