  
Виявлення підроблених документів
Мета: навчити слухачів виявляти підроблені документи Зміст
Тема №1 Види поліграфічного друку. Основні елементи захисту документів. Документи, що засвідчують особу На цьому занятті будуть розглянуті види поліграфічного друку, які використовуються в бланках документів, та основні елементи захисту документів. Також буде наданий перелік документів та елементів їх захисту, з якими можуть мати справу патрульні в ході виконання своїх функцій. Основні види поліграфічного друку
Друкування – це перенесення фарби з друкарської форми на папір, пластик або інший матеріал.
Найбільш поширеними способами нанесення зображень на документи є:
плоский (офсетний) друк;
глибокий друк;
високий друк;
трафаретний друк (шовкографія);
ірисовий друк (розкат).
Також використовуються засоби оперативної поліграфії зі струменевим і лазерним способами нанесення зображень.
Кожному способу властиві свої особливості, що випливають як з характеру виготовлення друкарських форм, так і зі способу проведення друкарського процесу та застосовуваних матеріалів.
Плоский офсетний друк – спосіб друку, при якому друкуючі та пробільні елементи форми лежать в одній площині. Для друкування тексту і фонових сіток різноманітних документів провідне місце займає один з різновидів плоского друку - офсетний друк.
Для плоского друку характерні:
матова поверхня фарбної речовини знаків;
недостатньо чіткі краї штрихів знаків;
невеликий шар фарби, що рівномірно розподіляється в штрихах на поверхні паперу
Найбільш розповсюдженим способом передачі напівтонових зображень є їх растрування (тобто отримання напівтонових та штрихових зображень у вигляді мікроштрихів)
Ірисовий друк (від гр. iris – райдуга; ще його називають друком в розкат або райдужним друком) дозволяє отримувати багатокольоровий відбиток з повільним переходом від одного кольору до іншого за один прогін (тобто папір обертається навколо фарбного барабана один раз). Використовується в якості засобів захисту цінних паперів та грошових знаків завдяки точному суміщенню ділянок різнокольорових штрихів.
Глибокий (металографський, інтагліо) друк – спосіб друку, при якому фарба виступає над поверхнею паперу.
Для зображень, отриманих способом глибокого друку характерні такі ознаки:
рельєфно виступаючий фарбувальний шар у штрихах;
чіткі краї знаків
Високий друк – спосіб, в якому техніка друку схожа на видавлювання.
Способом високого друку виконується серійний номер паперових свідоцтв про реєстрацію ТЗ, серійні номери банкнот та цифри серійних номерів марок акцизного податку.
Ознаками високого друку є:
чіткі, рівні краї штрихів знаків;
наявність потовщення фарби на краях по периметру штрихів;
втиснений рельєф за формою знаків на лицьовій та зворотній сторонах аркушу паперу.
Трафаретний друк – спосіб друку, при якому друкуючі елементи пропускають фарбу, а пробільні – не пропускають. При виготовленні документів застосовується, в основному дрібнотрафаретний спосіб, що використовує форму для друку, основу якої становить сітчастий матеріал (шовк, металева сітка, тканина з синтетичних волокон).
Іншими словами, трафаретний друк – процес нанесення малюнку по трафарету, при якому фарба видавлюється через тканину з дуже маленькими отворами, тобто ніби просіюється.
Ознаками трафаретного друку є:
штрихи знаків роздроблені на дрібні елементи сітки (мають чарункову структуру);
великий шар фарби рівномірно розподілений по всій площі штрихів;
пилоподібна будова країв штрихів.
Електрофотографічний спосіб друку
Ознаки зображень, отриманих електрофотографічним способом друку:
поверхневе розташування фарби;
штрихи знаків утворені дрібними, спеченими між собою частинками однокольорового або багатокольорового тонеру;
наявність крапок-марашок на пробільних поверхнях паперу і по краях зображень;
опадання фарбувальної речовини в місцях перегинів паперу;
наявність характерного блиску.
Струменевий спосіб друку
Ознаки зображень, отриманих струменевим способом друку:
штрихи складаються з різнофарбних (однофарбних) крапок різного розміру, які взаємонакладаються;
фарба розташована на поверхні паперу.
При огляді документа патрульні повинні насамперед пам’ятати про те, що документ є захищеним композиційно, тобто захист документу складається не з одного елементу, а з сукупності захисних елементів. І тому при огляді не можна спиратися на наявність одного захисного елементу, хоча його відсутність є підставою для виникнення підозри щодо справжності документу.
Необхідно зазначити, що чим більшим попитом користується документ, тим більше в нього шансів бути частково чи повністю підробленим. У першу чергу, до таких документів відносяться:
цінні папери (акції, облігації, векселі, чеки, тощо);
грошові знаки (які і є цінними паперами);
кредитні та інші розрахункові пластикові картки;
документи, які засвідчують особу, або дають право на отримання відповідних пільг (загальнодержавні посвідчення особи; паспорти та документи для перетину кордону; посвідчення, тощо);
дипломи навчальних закладів;
марки акцизного збору.
Поліграфічні вимоги для досягнення бажаної захищеності документа достатньо відомі. Ними є: використання графічних елементів, спеціальних видів паперу, пластику та барвників, спеціальних видів друку, електронних, біологічних та радіо-технологій, а також спеціальної обробки готової продукції (фінішна обробка, в яку входить нанесення голографічних елементів).
У різних країнах підходи до захисту цінних паперів відрізняються один від одного. Наприклад, у США та Канаді основним елементом системи захисту вважають металографічний друк. Тому вся текстова частина бланку цінного паперу друкується цим способом друку. В Англії обов’язковими є вже використання спеціального паперу, металографічного друку та інших спеціальних способів друку. В інших країнах акцент робиться лише на папір і спеціальні способи друку, при цьому металографічний друк є бажаним, проте не обов’язковим.
Розглянемо основні елементи захисту документів, які використовуються в нашій країні.
Будь-який документ, що засвідчує особу, складається з двох основних частин:
бланк документа;
реквізити документа
Бланк документа складається з:
обкладинки;
внутрішніх аркушів;
надрукованого тексту;
фонової сітки;
графічних зображень, тощо;
елементів спеціального захисту.
Складові елементи бланка індивідуальні для кожного випуску документа і майже завжди постійні для всіх примірників одного тиражу. Елементи захисту документів
Для захисту документа від повної підробки використовують різні технологічні засоби: спеціальний папір, водяні знаки, кольорові і флуоресцентні волокна, захисні стрічки та багато іншого.
Папір, який виготовляється для документів
Папір (від італ. bambagia – бавовна) – матеріал переважно з рослинних волокон. Основні складники паперу: деревина, рослинні волокна, вода.
Водяні знаки
За видом малюнка водяні знаки класифікуються на:
однотонові (малюнок світліший чи темніший від фону);
двотонові (малюнок містить одночасно два різновиди штрихів темніші і світліші від фону);
багатотонові, так звані «портретні» (малюнок містить тонкі тонові переходи від світлих до темних)
Кольорові і флуоресцентні волокна та планшети у структурі паперу
Захисні стрічки
Захисні нитки, якими прошивається документ
Способи друку, що найчастіше використовуються в документах:
високий друк;
глибокий друк;
плоский друк;
трафаретний друк.
Приховані зображення
Мікродрук – лінії або інші графічні знаки, що виконуються маленькими літерами, які можна побачити лише за допомогою збільшуваного скла.
OVI – друк фарбами, що змінюють колір в залежності від кута зору
Штрих-код
Голографічний елемент – об'ємний багатоплановий або плоский малюнок на металізованій фользі або оптично прозорому матеріалі (ламінуючій плівці). При зміні кута огляду або освітлення є видимими різні шари, фрагменти зображення, веселково переливається його колір.
В бланк ідентифікаційних документів можуть вноситися наступні реквізити:

 
серія і номер паспорта може наноситись після його заповнення (перфорація, штамп) або під час виготовлення бланка типографським способом і дублюватись перфорацією. Перфорація – зображення (цифра), що утворюється в результаті проколювання сторінки або обкладинки.
 
Захистом від підробки документа є також специфічні особливості заповнення чистого бланку, а саме:
- виконання записів спеціальним чорнилом;
- наклеювання фотографії спеціальним клеєм;
- кріплення фотографій до сторінки документа за допомогою пістонів та ін.
Дані про власника:
фотокартка;
прізвище, ім’я (по батькові), громадянство;
дата і місце народження;
стать;
підпис власника;
персональний номер.
Додатково в деякі документи може вноситися: зріст, колір очей, особливі прикмети (наприклад, посвідчення особи моряка), відбиток фаланг пальців руки (використовується деякими країнами як додатковий метод захисту фотокартки та встановлення належності документа пред’явнику).
Службові відмітки:
дата видачі;
орган, що видав документ;
термін дії документа;
термін продовження дії документа;
дані про дітей, які вписуються до паспорта;
відбитки мастикової або конгревної печатки органу, що видав документ, та підпис посадової особи.

Кріплення фотокарток за допомогою пістонів
Документи, що засвідчують особу Наступна частина лекції буде присвячена основним ідентифікаційним документам, що можуть зустрітися правоохоронцям під час патрулювання в разі перевірки документів
Основним документом, ідентифікуючим особу в нашій державі, звісно, є паспорт громадянина України.
Експрес-дослідження паспортів вимагає відповідних знань засобів захисту цього документа від підроблення. Така інформація значно підвищить ефективність попереднього дослідження, допоможе легко виявити ознаки повного або часткового підроблення документа.
Бланки паспортів виготовляються зі спеціального високоякісного паперу і мають вигляд зшитої внакидку нитками обрізної книжечки розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та шістнадцяти сторінок. Сторінки книжечки пронумеровані, на кожній з них перфоровано серію та номер паспорта і зображено Державний герб України.
Обкладинка паспорта виготовляється зі спеціальної тканини (ледерину) синього кольору, що вкрита товстим шаром ґрунту, на якому виконується муарове тиснення під шкіру. У верхній частині зовнішнього боку обкладинки витіснено напис «УКРАЇНА», у нижній частині – напис «ПАСПОРТ», а в середній – зображення Державного Герба України, виконані золотистим кольором.
Основні зображення на сторінках паспорту, виконані плоским поліграфічним друком.
До основних захисних елементів паспорту України відносяться:
мікротекст, який розташований по периметру зображення малого Державного Герба України, що наявний на кожній сторінці паспорта;
водяні знаки, які складаються з постійно повторюваних написів «УКРАЇНА», розміщених у товщі паперу по всій площині аркуша та видимих лише у прохідних променях;
захисні волокна, які розміщені хаотично по всій площині аркушів паспорту (червоні – видимі, а сині та жовті – видимі під дією ультрафіолетового випромінювання);
перфорація серійного номера: у верхній частині кожної сторінки паспорта наявний перфорований серійний номер, який складається з двох літер та з шести цифр;
прошивка аркушів розташована в середині паспорта та виконана одинарною ниткою жовтого кольору, яка люмінесціює в ультрафіолетових променях;
люмінесцентні елементи: зображення Малого Герба України на кожній із сторінок паспорта, напис: «Україна» на останній його сторінці, а також квадратики з цифрою в середині, стають видимими лише при спостереженні в ультрафіолетових променях;
рельєфний відбиток печатки проставляється у правому верхньому куті фотокартки таким чином, щоб одна частина відбитку була на фотокартці, а інша – на аркуші, відбиток печатки випуклий зі сторони фотокартки та увігнутий з протилежної сторони аркуша.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон
Паспорт являє собою зшиту нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 міліметрів і обсягом 32 інформаційних листків.
Усі сторінки паспорта пронумеровано, на кожній з них зображено малий Державний Герб України, зроблено напис «Україна» і перфоровано номер паспорта.
На лицьовому боці обкладинки фольгою виконано контурне зображення малого Державного Герба України, під ним двома рядками українською і англійською мовами розміщено напис «ПАСПОРТ Україна».
На машинозчитуваній сторінці (сторінка даних), вшитій між внутрішнім лівим боком обкладинки та першою сторінкою паспорта, впоперек угорі надруковано слово «Україна».
Нижче, зліва, зображено карту країни (зеленого кольору, під різними кутами вона змінює колір) та слово «Паспорт», а під ним відведено місце для відцифрованого зображення пред'явника паспорта.
Праворуч – відомості про тип, код держави, номер паспорта, а також прізвище, ім'я, громадянство, дату народження, персональний номер, стать, місце народження пред'явника паспорта, дату видачі та орган, що видав паспорт, строк дії паспорта та підпис пред'явника паспорта. По середині нанесено перфороване зображення власника паспорту. У нижній частині – смужка на всю ширину сторінки для машинозчитуваної інформації. Точне місце написів і відомостей про пред'явника паспорта визначається відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО).
Друга - п'ята сторінки паспорта призначені для особливих відміток, куди в установленому порядку за клопотанням громадянина можуть бути внесені дані про його дітей, місце проживання, контактний номер телефону, групу крові та резус-фактор. На цих сторінках також нанесений надпис «ПАСПОРТ УКРАЇНИ» (кожна літера складається з мікротексту «УКРАЇНА»).
Сторінки з шостої по тридцять другу призначені для проставлення віз на в'їзд до іноземних держав і відміток щодо перетинання державного кордону пред'явником паспорта. На даних сторінках зображено в верхньому лівому та правому кутах герб області, посередині – карта України з межами областей, а регіон, який відповідає гербу, виділений більш насиченим кольором. Кожна сторінка має свій орнамент.
На внутрішньому правому боці обкладинки українською мовою надруковано інформацію стосовно митних, валютних, медичних і консульських вимог.
На сторінках з шостої по тридцять третю зверху обкладинки перфоровано номер документа, що складається із двох літер і шести цифр.
Усі друковані написи в паспорті, а також відомості щодо особи, якій видано паспорт, виконуються українською та англійською мовами.
Зразок бланка паспорта, написи і зображення на сторінках та його технічний опис затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Усі друковані написи в паспорті (за винятком «Інформації на внутрішньому правому боці обкладинки стосовно митних, валютних, медичних і консульських вимог»), а також відомості про пред'явника паспорта виконуються українською та англійською мовами.
На шляху до Євросоюзу був прийнятий новий зразок паспорту громадянина України для виїзду за кордон – біометричний. Ознайомимося з його захисними елементами.
Бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм виготовляється у формі книжечки розміром 88 х 125 міліметрів.
Бланк паспорта складається з м'якої обкладинки, форзаца, сторінки даних і 32 паперових сторінок.
У праву частину обкладинки імплантовано безконтактний електронний носій.
У нижній частині лицьового боку обкладинки розміщується спеціальний символ, який свідчить про наявність безконтактного електронного носія.
На форзаці способом інтагліо друку фарбою темно-синього кольору надруковано зображення малого Державного Герба України. Фарбами, невидимими при денному світлі, що набувають жовтого та синього свічення під дією джерела ультрафіолетового випромінювання, надруковано слова "УКРАЇНА" та "UKRAINE", що повторюються. Під текстом способом інтагліо друку фарбою темно-синього кольору надруковано стилізоване зображення Державного Прапора України, в якому виконано зображення малого Державного Герба України та приховане зображення слів "УКРАЇНА" і "UKRAINE".
Сторінка даних виготовляється з полікарбонату, на який за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації вносяться дані, що ідентифікують власника. Для друкування сторінки даних бланка паспорта використовуються фарби, які набувають власної люмінесценції під дією джерела ультрафіолетового випромінювання.
У лівій верхній частині сторінки даних оптико-перемінною фарбою (OVI) надруковано спеціальний символ, який свідчить про наявність безконтактного електронного носія.
Перфороване зображення особи утворюється системою наскрізних отворів та визначається при розгляді проти світла.
Дизайн бланка паспорта відтворюється з використанням офсетного, трафаретного та інтагліо друку.
Бланк паспорта скріплюється швом, який складається з ниток із захисними властивостями, що набувають червоного свічення під дією ультрафіолетового випромінювання.
Серія з двох літер та шестизначний номер бланка паспорта на першій сторінці виконано високим способом друку.
Нижче представлені ще декілька документів, що можуть бути надані при ідентифікації особи:
посвідчення працівника правоохоронних органів зразка 2014 року;
службове посвідчення державної прикордонної служби України зразка 2014 року;
дозвіл на зброю зразка 2014 року;
дозвіл на зброю зразка 2011 року;
службове посвідчення прокуратури України зразка 2012 року
Тема №2 Документи, що супроводжують транспортні засоби. Види підробок. Методи та способи їх дослідження. Використання технічних прийомів та засобів На даному занятті будуть розглянуті основні види та захисні елементи документів, що супроводжують транспортні засоби, перелічені деякі з видів підробок та їх ознаки, а також визначені технічні прийоми та засоби їх виявлення. Документи, що супроводжують транспортні засоби Посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів (надалі – свідоцтва про реєстрацію ТЗ) є одними з найпоширеніших об’єктів дослідження судових експертів-криміналістів, що обумовлено, насамперед, кількістю зразків документів, які знаходяться в обігу (в сумарній кількості їх більше 100).
«Життя» українського посвідчення водія, як документу суворого обліку, розпочалося у 1993 році з друкарських машин славнозвісних поліграфічних фірм «Оріяна ЛТД» та «Фотон». Однак з 1995 року державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» за ліцензією на виготовлення документів цього виду, виданого Міністерством фінансів України, розпочало друк нових посвідчень водія.
А вже з грудня 2005 року згідно з вимогами Євросоюзу щодо форми та захисту документів відповідно до міжнародних стандартів почався поступовий перехід до нового зразка посвідчень у вигляді пластикових карток, на які наноситься необхідна інформація. До 2013 року друк пластикових посвідчень водія здійснювався ТОВ «Знак» консорціуму «ЄДАПС». З 2014 року посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ здійснюється на державному підприємстві «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів».
Надамо опис основних видів цих документів.
Згідно з першою редакцією ДСТУ 78-45-002-2002 паперові посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ, виготовлені ПК «Україна», мають лінійні розміри сторін 105х147мм.
Пластикові посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію ТЗ за ДСТУ ISO/IEC 7810:2008мають розміри сторін 54x86мм.
Посвідчення водія: Свідоцтва про реєстрацію ТЗ 
Захисні елементи паперових документів
З 2000 року в посвідченнях і свідоцтвах почали використовувати папір з двотоновим (світліші та темніші фрагменти порівняно з фоном) водяним знаком у вигляді стилізованих літер «S» і наявними захисними волокнами видимими світло-червоного (в ультрафіолетових променях люмінесціюють червоним світлом), синього, світло-жовто-червоного та світло-жовто-зеленого (в ультрафіолетових променях – зелені) кольорів і невидимих за звичайних умов освітлення (в ультрафіолетових променях – жовтих)
Бланки паперових посвідчень водія та свідоцтв про реєстрацію ТЗ мають вигляд прямокутного аркушу паперу, з одного боку якого містяться зображення переважно червоного кольору. В дизайні наявні чотири видимі фарби (пурпурова, жовта, блакитна та чорна), які наносяться способом плоского офсетного друку. Серійний номер паперових посвідчень виконується способом високого друку. Мікротекст має вигляд повторюваного надпису «ДАІ». Присутні голографічні захисні елементи. Пластикові документи «ЄДАПС»
Свідоцтва про реєстрацію ТЗ
Ультрафіолетовий захист
Захисна голографічна плівка
Посвідчення водія
Способи друку: такі ж як і у свідоцтвах
Мікродрук
Ультрафіолетовий захист
Захисна голографічна плівка
Пластикові документи ПК «Україна»
Дизайн бланка національного посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відтворюється способом офсетного, ірисового офсетного та трафаретного друку та створений з використанням спеціальних захисних фонових сіток з різною геометрією малюнка, що відтворює орнаментальні малюнки та зображення державних символів України.
Для друкування бланка свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу використовуються фарби синього, блакитного, жовтого та сірого кольорів, а також фарба сіро-зеленого кольору яка під дією ультрафіолетового проміння набуває свічення.
Для друкування бланка посвідчення водія використовуються фарби синього, блакитного, сірого та жовтого кольорів, а також фарба блакитного кольору, яка під дією ультрафіолетового проміння набуває свічення.
Елементи захисту свідоцтва про реєстрацію ТЗ
На лицьовій стороні бланка свідоцтва наявні такі захисні елементи:
OVI - у верхній правій частині оптико-перемінною фарбою – стилізоване зображення карти України;
мікротекст;
ультрафіолетовий захист – зображення малого герба Державного Герба України.
На зворотному боці бланка свідоцтва наявні такі захисні елементи:
мікротекст;
ультрафіолетовий захист – емблема МВС України;
у верхньому лівому куті виділено біле поле для внесення одномірного штрих-коду;
серія та номер бланка свідоцтва, які складаються з трьох літер та шести цифр, реквізити підприємства виробника бланка свідоцтва виконуються способом лазерного гравіювання
На лицьовій стороні бланка посвідчення наявні такі захисні елементи:
мікротекст;
ультрафіолетовий захист;
OVI - у верхній правій частині оптико-перемінною фарбою надруковано зображення карти України;
у лівій частині бланка посвідчення розміщується поле для нанесення відцифрованого образу обличчя особи;
трафаретний друк
На зворотному боці бланка посвідчення наявні такі захисні елементи:
мікротекст;
ультрафіолетовий захист;
у верхньому лівому куті виділено біле поле для внесення одномірного штрих-коду;
серія та номер бланка посвідчення, які складаються з трьох літер та шести цифр, реквізити виготовлювача бланка посвідчення виконуються способом лазерного гравіювання
Види підробок документів та методи і способи їх виявлення
Перевірка документів, насамперед, передбачає окремий алгоритм, тобто працівник патрульної служби при перевірці документів повинен послідовно відповісти для себе на ряд питань, в результаті чого документ, що підлягає перевірці, буде віднесений до відповідного стандарту і повернутий власникові, або буде визнаний таким, що викликає сумніви, з відповідними діями патрульного в цьому випадку.
Порядок, на нашу думку, може бути наступним:
встановлення відповідності затвердженому зразку бланка документа;
встановлення належності документа пред’явникові;
перевірка правильності оформлення документа;
виявлення підчисток (вилучення тексту);
виявлення витравлення (знебарвлення) тексту;
виявлення дописок в рукописному тексті, допечаток в машинописному тексті;
встановлення факту заміни фотокартки;
встановлення факту заміни аркушів документа;
встановлення підробки відбитків печаток та штампів.
При цьому використовуються наступні методи дослідження документів.
Методи дослідження документів:
дослідження документів у відбиваючому світлі дозволяє виявити:
механічну підчистку;
витравлення тексту (знебарвлення);
дописки та виправлення в рукописному тексті;
допечатки та виправлення в машинописному тексті;
заміну фотокартки;
заміну фрагментів документа;
підробки печаток та штампів.

дослідження документів в косопадаючому світлі дозволяє виявити:
механічну підчистку;
заміну фотокартки;
підробку відтиску конгревної печатки.

дослідження документів у проникаючому світлі дозволяє:
виявити механічну підчистку;
виявити заміну фотокартки;
розглянути малюнок водяного знака;
дослідити перекриття тексту, заклеєні тексти марками, візовими етикетками.

дослідження видимої люмінесценції документів дозволяє виявити:
сліди фарбуючої речовини тексту, який був знищений;
сліди травлення (знебарвлення) тексту;
різницю в характері випромінювання паперу, клею, фарби;
ознаки спеціального захисту документа.
 Обладнання для дослідження документів значно спрощує його дослідження та складається з переносних, стаціонарних та лабораторних приладів.
Пристрій для перевірки документів Ретроскоп Лупа для контролю растра
(лічильне вічко) Мікроскоп Пінцет Лупа з підсвіченням Ультрафіолетова лампа
 
При дослідженні документа обов’язково звертають увагу на:
обкладинку (вид, матеріал, колір, форма, розміри);
спосіб друку (метод, якість, наявність специфічних ознак друку);
фотокартка(-ки) (метод кріплення та завірення або внесення цифровим способом).
форзацнi та внутрішні сторінки (папір, водяні знаки, серійний номер, перфорація машинописна, штампи друковані)
штампи, печатки.
Пiдробленi документи можна класифікувати як:
пiдробленi повністю (інша назва - інтелектуальна підробка);
пiдробленi частково (матеріальна підробка).
Під повною підробкою документа розуміється несанкціоноване виготовлення такого документа у повному обсязі.
Часткова підробка може здійснюється шляхом несанкціонованої заміни окремих частин документа або виправлення його реквізитів.
Повна підробка – це підробка, при якій відповідно до справжнього документа ще раз відтворюють всі його складові частини (папір, палітурний матеріал та ін.), текстовий i фоновий друк, рукописне та машинописне заповнення бланка, підписи посадових осіб, тощо.
При повній підробці можуть використовуватися також фіктивні документи (документи існуючих країн або організацій, які виконані в формі, яка відрізняється від існуючого формату); вигадані документи (документи неіснуючих країн або організацій); камуфльовані документи (документи країн, які вже не існують або змінили назву), тощо.
Часткова підробка становить такий вид підробки, коли у реквізити справжнього документа вносяться зміни, доповнення або здійснюється заміна будь-якої його частини. Вибір способу часткової підробки залежить не тільки від мети і можливостей особи, яка здійснює підробку, але і від особливостей підробленого документа:
якості паперу бланка,
виду захисту,
властивостей чорнила,
якості штемпельної фарби, тощо.
Часткова підробка документів є найбільш поширеним видом підробки. Пояснюється це тим, що для її здійснення не вимагається складного поліграфічного устаткування, оскільки зміна вноситься у вже існуючий справжній бланк документа. Залежно від того, які реквізити документа намагаються змінити, застосовується той чи інший вид підробки.
Основними способами часткової підробки документів є:
механічна підчистка тексту з можливістю подальшої дописки;
вилучення рукописного, машинописного, типографського тексту або інших реквізитів документа з метою його підробки (може бути здійснено шляхом механічної підчистки (вилучення) тексту, спектра світлових хвиль);
витравлення (знебарвлення) тексту.
Дослідження документів, змінених шляхом підчистки
Підчистка – один зі способів зміни первісного змісту документа, при якому штрихи, знаки або слова видаляються механічними засобами (тертям гумкою або за допомогою голки, леза і т.ін.).
До ознак підчистки належать:
розволокнення;
втрата глянцю;
зменшення оптичної щільності паперу за рахунок видалення частини його поверхневого шару;
пошкодження ліній захисної сітки;
наявність часток барвника, що не належать штрихам тексту, який читається;
втиснені штрихи від тиску пишучого приладдя;
розпливи барвника, яким виконано нові записи (за рахунок проклейки паперу).
Дослідження документів, змінених шляхом дописки
Дописка – спосіб зміни первісного змісту документа, за якого нові записи або окремі штрихи (елементи літер, цифр та інших позначок) вносять у вільні місця документа (поміж рядками, словами та знаками).
До ознак дописки належать:
відсутність логічного зв'язку між реквізитами документа;
розходження ознак почерку у сумнівних та інших записах;
збільшені або зменшені інтервали між словами і буквами;
відмінність мікроструктури штрихів нових записів;
викривлення ліній рядків, наявність скорочень у тексті;
нелогічна послідовність виконання елементів букв, цифр;
відмінність властивостей барвника у нових записах;
відмінність структури штрихів у місці перетину їх зі складками паперу: розпливи барвника по волокнах паперу в дописаних і відсутність їх у первісних, розволокнення первісних штрихів і безперервність барвника у дописаних;
відмінність структури штрихів залежно від рельєфу підкладки, на якій лежав документ при дописці (слідів тиску пишучого приладу, глибина яких залежить від характеру підкладки, яка може бути твердою або м’якою; трас пишучого приладдя).
Дослідження документів, змінених за допомогою хімічних препаратів
Травлення – у техніко-криміналістичному дослідженні документів один зі способів зміни змісту документа, за якого штрихи знебарвлюються під дією хімічних реактивів. При травленні речовина штрихів не видаляється з документа, а стає невидимою. За обсягом фрагментів, що видаляються, розрізняють повне травлення документа (знебарвлення усіх зображень) та часткове (локальне) травлення (знебарвлення окремих записів, відбитків печаток, тощо).
Змивання (змив) – один зі способів зміни змісту документа, за якого речовина штрихів тексту видаляється з поверхні документу за допомогою води, спирту, водно-спиртових сумішей і т.д. До розчинників відносяться: спирти, ацетон, дихлоретан, вода, диметилформамід, тощо.
Ознаки зміни змісту документа за допомогою хімічних препаратів:
порушення проклейки паперу (покоробленість, шорсткість, втрата глянцю);
розпливи барвника у штрихах нових записів;
слабовидимі штрихи первісного тексту;
люмінесценція штрихів первісного тексту;
наявність пофарбованого канту на межі зони дії хімічного препарату;
проникнення барвника штрихів тексту на зворотний бік паперу;
різна інтенсивність люмінесценції ділянок паперу;
зміна кольорів штрихів захисної сітки (ліновки);
зміна первісного кольору паперу;
зниження еластичності паперу в зоні дії препарату.
Всі специфічні ознаки травлення зумовлені хімічною взаємодією між препаратом, що травить, і матеріалами документа. Встановлення заміни частин документів
Серед об'єктів, що направляють на експертизу, значну кількість становлять документи, у яких замінювалися фотокартки, аркуші або окремі його частини. З метою ускладнення заміни фотознімка на його краї та прилягаючі ділянки наносять мастичний і рельєфний відбитки печатки (штампа).
При повній заміні фотознімка на його місце наклеюють нову фотокартку з іншого документа. Про повну заміну фотокартки свідчать такі ознаки:
відсутність відбитків печатки на фотокартці;
невідповідність частин відбитків печатки (штампа) на фотокартці та ділянок бланка поряд за їх взаєморозташуванням, розміром радіусів печатки, змістом тексту, розміром та конфігурацією знаків, їх розташуванням, тощо;
проколи від ніжки циркуля (якщо ободки наносилися з його допомогою);
ознаки нанесення частини відбитка на фотознімок шляхом малювання або за допомогою кліше, виготовленого кустарним способом;
пошкодження поверхневого шару паперу біля фотознімка і під фотокарткою або його повна відсутність. Іноді контур ушкоджень паперу під фотокарткою не відповідає контуру на звороті фотознімка. Ця ознака з'являється тоді, коли при відклеюванні фотознімка разом з ним видаляється шар паперу, а на місце колишнього приклеюється інший фотознімок, знятий з іншого документа;
сліди зволоження (покоробленість паперу, розплив штрихів, ореол, тощо) сторінки, на якій вміщено фотознімок (подібні ознаки спостерігаються, якщо фотокартку видаляли шляхом відпарювання або за допомогою розчинників);
перекривання фотознімком частини відбитка печатки або тексту;
невідповідність штрихів рельєфного відбитка на фотокартці і бланку за характером мікроструктури, глибиною, розмірами і конфігурацією (такі ознаки зумовлені використанням загостреного предмета при імітації частини рельєфного відбитка на фотознімку);
клеюча речовина під фотокарткою та біля неї, що за своїми властивостями відрізняється від клею, застосовуваного при оформленні документів у відповідних установах.
Експерт може виявити і інші ознаки, що свідчать про факт заміни подвійних аркушів у документі.
Іноді у документі заміняють не подвійний, а одинарний аркуш або його частину. При цьому можна виявити наступне:
лінії поділу;
потовщення шару паперу в місці склеювання;
частинки клею в місцях склеювання;
відшарування країв склеєних частин.
З метою маскування заміни аркушів або окремих частин зловмисники вдаються до забруднення документа, наклеювання смужок паперу. перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |