Ковешніков В. Г., Сікора В. З., Пикалюк В. С., Устянський О. О., Ільїн В. Ю., Бумейстер В.І., Погорєлов М. В., Ткач Г. Ф., Сулім Л. Г., Болотна І. В., Сікора В. В
 Скачать 0.59 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| селезінкові перекладки (trabeculae splenicae). Паренхіма складається із селезінкової пульпи (pulpa splenica), яка має:
Функція селезінки: - виробляє біологічно активні речовини: спленін,
ОЧЕРЕВИНА (peritoneum) Це серозна оболонка (tunica serosa), яка вкриває стінки черевної порожнини (parietes cavitatis abdomonis) та органи, що розміщені в ній, тому вона поділяється відповідно на:
Перехід пристінкової очеревини (peritoneum parietale) у нутрощеву очеревину (peritoneum vascerale) здійснюється за допомогою похідних оче ревини:
Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з усіх боків, то таке положення органа стосовно оче ревини називається інтраперитонеальним. Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з трьох боків - це мезоперитонеальний орган. Якщо орган вкритий очеревиною (peritoneum) з одного боку - він є екстраперитонеальним, або ретроперитонеальним органом (позаду очереви ни). Черевна порожнина (cavitas abdomonis), або порожнина живота, - це порожнина, яка обмежена:
У черевній порожнині (cavitas abdominis) міс тяться:
Очеревинною порожниною (cavitas peritonealis) називається комплекс щілин між пристінковим та нутрощевим листками очеревини або між самими нутрощевими листками, де міститься 3-5 мл серозної рідини, що зволожує поверхню очеревини. Очеревинна порожнина (cavitas peritonealis) по діляється на:
Верхній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщений між діафрагмою (diaphragma) і поперечною ободовою кишкою (colon transversum) та її брижею (mesocolon transversum). У ньому розміщені:
Дванадцятипала кишка (duodenum) знаходиться позаду очеревини, тобото лежить екстраперитонеа- льно. У верхньому поверсі очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) розміщені такі утвори:
Малий чепець (omentum minus); малий сальник
Між листками печінково-дванадцятипалокишко- вої зв’язки (lig. hepatoduode-nale) справа наліво проходять:
Великий чепець (omentum majus), або великий сальник, побудований із 4 листків очеревини, які є продовженням шлунково-ободовокишкової зв'язки (lig. gastrocolicum), що вільно звисає, як фартух, і вкриває органи верхнього та частково нижнього поверхів очеревинної порожнини (cavitas peritonealis). Печінкова сумка (bursa hepatica) сполучається із чепцевою сумкою (bursa omentalis) через чепце вий отвір (foramen omentale) - отвір Вінслоу. Чепцевий отвір (foramen omentale) оточений:
Чепцева сумка (bursa omentalis) містить:
Верхній закуток (recessus superior) обмежений поперековою частиною діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) позаду та задньою поверхнею хвоста тої частки печінки (facies posterior lobi caudati hepatis) спереду. Тобто він знаходиться між аортою, черевною частиною стравоходу та нижньою порож нистою веною. Нижній закуток (recessus inferior) знаходиться позаду і під шлунково-ободовокишковою зв'язкою (lig. gastrocolicum) та задньою пластинкою великого чепця (lamina posterior omenti majoris), зрощеного з поперечною ободовою кишкою (colon transversum) і її брижею (mesocolon transversum), тобто цей заку ток розміщений у куті, де сходяться передня та ниж ня стінки чепцевої сумки, між шлунком і поперечною ободовою кишкою. Селезінковий закуток (recessus splenicus; recessus lienalis) є лівою частиною чепцевої сумки. Стінками цього закутка є: спереду - шлунково- селезінкова зв'язка (lig. gastrosplenicum; lig. gastrolienale), ззаду - діафрагмово-селезінкова зв'язка (lig. phrenicosplenicum), що являє собою дуп- лікатуру очеревини (peritoneum), яка йде від діафра гми (diaphragma) до заднього кінця селезінки (extremitas posterior splenis). Нижній поверх очеревинної порожнини (cavitatis peritonealis) простягається від поперечної ободової кишки (colon transversum) та її брижі (mesocolon transversum) до входу в малий таз (pelvis minor). У ньому містяться більша частина тонкої кишки та товста кишка (intestinum tenue et crassum). У нижньому поверсі з боків від кореня брижі тон кої кишки (radix mesenterii intestini tenuis), яка про стягається від рівня лівої половини другого попере кового хребця (vertebra lumbalis) до правої клубової ямки (fossa iliaca dextra), містяться:
У місці, де клубова кишка (ileum) переходить у сліпу (caecum) - клубово-сліпокишковий кут (angulus ileocaecalis), є два закутки:
Позаду сліпої кишки (caecum) є засліпокишковий закуток (recessus rertocaecalis). У ділянці дванадцятипало-порожньокишкового згину (flexura duodenojejunalis) є два закутки:
У корені брижі сигмоподібної кишки (colon sigmoideum) є міжсигмоподібний закуток (recessus intersigmoideus). Між висхідною ободовою кишкою (colon ascendens) і пристінковою очеревиною (peritoneum parietale) проходить права приободовокишкова бо розна (sulcus paracolicus dexter), або правий бічний канал (canalis lateralis dexter). Між низхідною ободовою кишкою (colon descendens) і пристінковою очеревиною (peritoneum parietale) проходить ліва приободово- кишкова борозна (sulcus paracolicus sinister), або лівий бічний канал (canalis lateralis sinister). Порожнина малого таза (cavitas pelvis minoris) розміщена між межовою лінією (linea terminal is) та промежиною (perineum). У ній знаходяться:
Очеревина (peritoneum), переходячи з прямої кишки (rectum) на сечовий міхур (vesica urinaria):
У жінок очеревина при переході з матки (uterus) на сечовий міхур (vesica urinaria) утворює міхурово- маткову заглибину (excavatio vesicouterina). У цих заглибинах при патологічних процесах че ревної порожнини (cavitas abdominis) накопичується гній або інша рідина. Змістовий модуль 6 ДИХАЛЬНА СИСТЕМА Дихальна система виконує найважливішу функ цію — постачання організму киснем і виведення вуг лекислого газу. Порожнина носа, носова і ротова частини глотки, гортань, трахея, бронхи різних калібрів, включаючи кінцеві (термінальні) бронхіоли, служать повітроно- сними шляхами, по яких здійснюється вентиляція легень - транспорт кисню в альвеоли і виведення з них вуглекислого газу. У повітроносних шляхах повітря зігрівається або охолоджується, очищається від пилу та сторонніх час тинок, зволожується. Окрім того, ці шляхи регулюють об'єм повітря, що циркулює. У слизовій оболонці нюхової частини стінок носо вої порожнини знаходяться нюхові рецепторні ней рони, що утворюють периферійний відділ нюхового аналізатора. Респіраторні (альвеолярні) бронхіоли й ходи та альвеоли є власне дихальними (респіраторними) відділами, у яких відбувається зовнішнє дихання, тобто дифузія кисню з альвеол у кров легеневих ка пілярів, і в зворотному напрямку - вуглекислого газу з крові в альвеоли. У стінках повітроносних шляхів розміщена лімфо- їдна тканина у вигляді її дифузного скупчення і лімфо- їдних вузликів, що утворюють так звану бронхо- асоційовану лімфоїдну тканину (БАЛТ систему). Ці лімфоїдні утвори та спеціалізовані лімфоїдні структури - глотковий і трубні мигдалики - забезпе чують імунну функцію дихальних шляхів і захищають організм від антигенів, що потрапляють в повітроно- сні шляхи з вдихуваним повітрям. Виконувані функції зумовлюють особливості бу дови обох відділів дихальної системи. Кістковий і хрящовий скелет стінок повітроносних шляхів забезпечує їх постійний просвіт, тому повітря вільно циркулює через повітроносні шляхи. Слизова оболонка цих шляхів вистелена псевдо- багатошаровим війчастим (респіраторним) епітелі єм. До його складу входять сім типів клітин: війчасті, келихоподібні, вставні, щіточкові, бронхіолярні екзо- криноцити - клітини Клара, ендокринні і дендритні клітини - клітини Лангерганса. На відміну від повітроносних шляхів стінки диха льних (респіраторних) відділів дуже тонкі й густо об плетені кровоносними капілярами, що також сприяє зігріванню вдихуваного повітря. Гортань як орган дихальної системи виконує дві функції: повітроносну і голосоутворювальну. При но рмальному диханні повітря проходить через носову порожнину, де розміщений орган нюху. Забезпечують акт вдиху і видиху м'язи грудної клі тки і діафрагма - спеціальний дихальний м'язовий орган. Окрім того, органи дихальної системи виконують ще й інші важливі функції: терморегуляцію, депону вання крові; ендокринну - синтез деяких гормонів; участь у регуляції процесів згортання крові - синтез тромбопластину і гепарину; участь у водно- сольовому та ліпідному обмінах. Будова органів дихальної системи залежить від умов, у яких живе організм, тому вважаємо доціль ним їх порівняти. У первинноводних хордових тварин, зокрема риб, органами зовнішнього дихання є  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |