настанова остаточний. Додаток Затверджено наказ мнс україни від 08 серпня 2007 538 настанова з експлуатації транспортних засобів у підрозділах мнс україни 1
 Скачать 403.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
2.15. Придбання, передача і списання ТЗ. Використання вторинних ресурсів та заходи економії пального 2.15.1 Придбання ТЗ здійснюється відповідно до вимог нормативних актів МНС України. 2.15.2. Передача ТЗ у гарнізоні МНС України із одного підрозділу в інший (крім об'єктових частин) здійснюється згідно з штатною належністю за рішенням керівника відповідного територіального органу управління. При цьому складається Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів (Додаток 33). 2.15.3. Передача ТЗ із підрозділів МНС України до інших організацій, які структурно не входять до складу підрозділів МНС України, або навпаки, здійснюється тільки з дозволу МНС України. При передачі ТЗ з підрозділу у підрозділ з автомобілем також передаються свідоцтво про реєстрацію, талон про проходження технічного огляду; формуляр, картки обліку шин та акумуляторних батарей та дефектні відомості. 2.15.4. ТЗ, який відпрацював встановлений терміни служби і технічний стан якого не відповідає вимогам, може бути реалізований у встановленому порядку. 2.15.5. Списання ТЗ і його обладнання здійснюється відповідно до вимог нормативних актів МНС України та Державного комітету статистики України (Додаток 34). 2.15.6. ТЗ, які відпрацювали встановлені нормативні строки експлуатації і технічний стан яких не відповідає поставленим вимогам, та підлягає списанню в обов’язковому порядку, слід передавати в технічні підрозділи для їх подальшого розбирання та дефектування, з метою використання як вторинних ресурсів. 2.15.7. До первинних ресурсів належать нові ТЗ і причепи до них, вузли і запасні частини, автошини, пально-мастильні та інші експлуатаційні матеріали, що забезпечують як підтримання роботоздатності ТЗ у технічно справному стані, так і безпосереднє виконання за прямим призначенням ТЗ. 2.15.8. Вторинні ресурси – відходи виробництва і відходи споживання при експлуатації ТЗ. 2.15.9. До резервів ресурсозбереження відносять: використання спрацьованих деталей для виготовлення спеціального інструменту, пристроїв і оснастки, які застосовуються при виконанні операцій ТО і ремонту ТЗ (або з іншою метою); утилізація (здавання в металобрухт) спрацьованих і непридатних до використання деталей; відпрацьовані гази двигунів ТЗ (із погляду використання їх як вторинних ресурсів розглядають у трьох напрямах: джерело теплової енергії; носій компонентів (сажа та інші складові); джерело надлишкового тиску); рециркуляція відпрацьованих мастил і олив, що виробляються з нафти, або регенерація їх для одержання аналогічних продуктів, або їх використання з іншою метою – в якості котельного палива, на технологічні та інші потреби. 2.15.10. Економію пального слід здійснювати організаційними та технологічними заходами. 2.15.10.1. До організаційних заходів економії пального належать: перегляд лінійних норм витрат пального і приведення їх у відповідність до сучасного технічного рівня ТЗ та змінених умов експлуатації; підвищення коефіцієнта використання пробігу, інтенсифікація використання причепів; додержання оптимальних швидкостей руху ТЗ; удосконалення обліку витрачання пального у підрозділах; упорядкування постачання і розподілу пального тощо. 2.15.10.2. До технологічних заходів відносять: постійне підтримання належного технічного стану ТЗ і передусім систем живлення, запалювання і газорозподілу двигунів, регулювання ходової частини і шин; обладнання майданчиків відкритого зберігання ТЗ (парків) в умовах низьких температур сучасними засобами розігрівання і підігрівання холодних двигунів. 3. БЕЗПЕКА РУХУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ 3.1. Класифікація дорожньо-транспортних пригод за участю транспортних засобів, причини і заходи щодо їх попередження 3.1.1. Визначення та класифікація ДТП наведена у Правилах дорожнього руху України. 3.1.2. Робота із запобігання ДТП у МНС України організовується СБДР, , начальниками (заступниками начальників) підрозділів, керівниками органів управлінь та їх заступниками. 3.1.3. Основними заходами для попередження ДТП є:
3.1.4. Річний план заходів із попередження ДТП із штатними ТЗ МНС України розробляється СБДР територіальних органів управління. 3.1.5. Виконання заходів із запобігання ДТП штатними ТЗ здійснюється СБДР, керівництвом підрозділів спільно з управлінням (відділом, відділенням, сектором) матеріально-технічного забезпечення, ДАІ МВС України та ВІ БДР ВСП МО України. 3.1.6. Відсутність у підрозділах МНС України пригод із ТЗ не виключає необхідність профілактичної роботи щодо їх попередження. 3.2. Розслідування дорожньо-транспортних пригод з транспортним засобом Службові розслідування за всіма випадками ДТП за участю ТЗ підрозділів МНС України здійснюється СБДР. 3.3. Облік та звітність про дорожньо-транспортні пригоди в МНС України 3.3.1. Усі ДТП, незалежно від місця виникнення, їх наслідків і вини водія, а також поломки і відмови в роботі ТЗ повинні обліковуватися. 3.3.2. Облік ДТП ведеться:
Відомості про ДТП, внесені до журналу обліку, звіряються з відомостями Державтоінспекції. 3.3.3. Про всі ДТП, поломки і відмови ТЗ, які сталися при цьому, начальники підрозділів зобов'язані повідомляти по команді своєму безпосередньому керівництву негайно. 3.3.4. Територіальні органи управління про кожний випадок ДТП за участю ТЗ підпорядкованих підрозділів доповідають до Міністерства. 3.3.5. Річний звіт про ДТП, звірений з ДАІ, з пояснювальною запискою про скоєні ДТП, заходи щодо їх попередження та покарання винних надсилається щороку до 10 січня до МНС України. 3.3.6. ДТП з транспортом, що належить особовому складу підрозділів, відносяться до надзвичайних пригод з особовим складом і розслідуються у встановленому порядку керівництвом підрозділів з залученням СБДР. 3.4. Кабінети (класи, куточки) безпеки руху 3.4.1. В органах управління та у підрозділах в спеціально відведених приміщеннях обладнуються кабінети (класи, куточки) безпеки руху. Створення кабінетів (класів, куточків) безпеки руху полягає у:
3.4.2. Кабінети (класи, куточки) безпеки руху обладнуються згідно з приблизним переліком обладнання і приладів та ПЕОМ (Додаток 38). 3.5. Безпека праці під час експлуатації транспортних засобів Організація робіт із забезпечення безпеки життєдіяльності (безпеки праці, охорони навколишнього середовища, виробничої санітарії і пожежної безпеки під час експлуатації та ремонту ТЗ) повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил безпеки праці, Правил охорони праці на автомобільному транспорті, які затверджені наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 13.01.97 № 5, та інших нормативних актів, які регламентують цей напрямок. 4. ПІДГОТОВКА ВОДІЇВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ 4.1. Підготовка водіїв ТЗ здійснюється відповідно до Настанови з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України і рекомендаціями для підвищення професійної майстерності водіїв ТЗ. 4.2. Під час організації професійної підготовки водіїв особлива увага приділяється:
4.3. Під час проходження служби водії ТЗ підвищують свої професійні знання на загальних заняттях у системі службової підготовки особового складу підрозділів МНС України у обсязі 40 годин на рік. Заняття плануються і проводяться начальницьким складом підрозділів, контролюються керівним складом органів управлінь згідно з планом перевірок. 4.4. Для підвищення професійного рівня і поглиблення знань Правил дорожнього руху з водіями ТЗ один раз на п’ять років організовуються навчальні збори (курси підвищення кваліфікації). 4.5. Прийом іспитів на присвоєння кваліфікації водія, що дає право працювати на ТЗ, а також перегляд матеріалів на присвоєння водіям кваліфікації другого і першого класу здійснюється Кваліфікаційними комісіями (КК), які організовуються в територіальних органах управління. 4.6. Склад КК призначається наказом начальника у кількості з 3-5 членів:
4.7. Розгляд матеріалів на присвоєння кваліфікації 2-го і 1-го класу водіям ТЗ здійснюється тільки Кваліфікаційними комісіями. 4.8. Під час складання іспитів водіями КК керуються вимогами передбаченими Настановою з організації професійної підготовки працівників органів управління та підрозділів МНС України. Як правило, передбачається така кількість запитань з:
4.8.1. Після складання теоретичних іспитів перевіряються практичні навички водія на вміння керувати ТЗ та працювати зі спеціальними агрегатами. 4.8.2. Іспити приймаються з урахуванням марок ТЗ підрозділу, де будуть працювати водії. 4.9. Знання водія оцінюються критерієм «ЗАРАХОВАНО», «НЕ ЗАРАХОВАНО», а результати іспитів оформляються протоколом, який скріплюється (завіряється) підписами голови і членів Кваліфікаційної комісії (Додаток 39). 4.10. На підставі протоколу Кваліфікаційної комісії особам, які успішно склали іспити із первинної підготовки, присвоюють кваліфікацію водія ТЗ і видають Свідоцтво на право роботи на ТЗ (Додаток 40). До самостійної роботи на ТЗ в черговому караулі (зміні) водій допускається після п'яти чергувань у складі караулу (зміни) як водій-стажист, вивчення району виїзду та на підставі наказу начальника (командира) підрозділу. 4.11. Після закінчення терміну дії свідоцтва (не більше як три роки) Кваліфікаційні комісії приймають від водіїв іспити на право подальшої роботи на ТЗ. Якщо водій підтвердив задовільні знання, що відповідають додатковим професійним вимогам, поставленим до водіїв ТЗ і програмі підготовки, строк дії свідоцтва продовжується. 4.12. Водіям, що одержали незадовільні оцінки, надається можливість у п’ятиденний строк перескласти іспит. На час проведення повторного складання водії тимчасово допускаються до роботи на ТЗ. 4.13. Якщо водій на повторному іспиті одержав незадовільну оцінку, тоді він до подальшої роботи на ТЗ не допускається, а у разі його незгоди працювати на інших посадах звільняється у встановленому порядку. 4.14. Заповнення свідоцтва на право роботи на ТЗ здійснюється від руки чорнилом або з допомогою друкарської техніки. Свідоцтво підписується головою Кваліфікаційної комісії, скріплюється гербовою печаткою і реєструється в книзі обліку із присвоєнням порядкового номера. 4.15. Свідоцтво на право роботи на ТЗ є офіційним документом і має бути у водія під час перебування на чергуванні. Воно дійсне лише за наявності посвідчення водія. 4.16. Кваліфікація водія 2-го класу може бути присвоєна водієві підрозділу МНС України, який має безперервний стаж роботи не менше трьох років як водій 3-го класу, незалежно від стажу роботи в МНС України, та пройшов підготовку в навчальному закладі і одержав відповідне свідоцтво і посвідчення водія з приміткою, що дає право на управління ТЗ всіх типів і марок, занесених до категорій транспортних засобів «В», «С» та «Д» або «В», «С» та «Е». 4.17. Кваліфікація водія 1-го класу може бути присвоєна водієві підрозділу МНС України, який має безперервний стаж роботи не менше двох років водієм ТЗ 2-го класу, незалежно від стажу роботи в МНС України та пройшов навчальну підготовку і одержав відповідне свідоцтво та посвідчення з приміткою, що дає право на управління ТЗ всіх типів і марок, занесених до категорій транспортних засобів «В», «С», «Д» і «Е». 4.18. Крім вимог, передбачених кваліфікаційними характеристиками, і додаткових професійних вимог, поставлених до водія ТЗ, для присвоєння кваліфікації водія 2-го і 1-го класу, водій повинен утримувати ТЗ, що за ним закріплені, в належному технічному стані, суворо дотримуватися службової дисципліни, не мати за останні три роки роботи порушень Правил дорожнього руху, що спричинили ДТП, чи позбавлення прав водія, а також порушень правил технічної експлуатації ТЗ протягом останнього року. 4.19. Присвоєння водієві ТЗ 2-го і 1-го класу кваліфікації здійснюється наказом начальника територіального органу управління. 4.20. Водіям, яким було знижено клас кваліфікації, а також водіям, які відповідно до законодавства були позбавлені права на управління ТЗ, клас кваліфікації, що вони мали, може бути поновлено на загальних підставах. 5. КОНТРОЛЬ І ОЦІНКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ 5.1. Контроль за технічним станом і експлуатацією ТЗ здійснюється шляхом контрольних оглядів, що проводяться посадовими особами під час громадських оглядів, річних технічних оглядів за участю працівників СБДР під час інспектування службово-господарської діяльності підрозділів МНС України. 5.2. Основним завданням контролю є забезпечення постійної готовності та правильної експлуатації ТЗ. 5.3. Контрольні огляди ТЗ здійснюються:
5.4. Контрольні огляди ТЗ проводяться з метою перевірки їхнього технічного стану та правильності експлуатації. Під час контрольного огляду ТЗ перевіряється: ведення технічної документації, справність усіх агрегатів, механізмів, пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання і оснащення, інструментів водія, наявність пального в баках і мастил у агрегатах, заправка вогнегасними речовинами та іншими експлуатаційними матеріалами (Додаток 41). 5.5. Річні (піврічні, квартальні) технічні огляди здійснюються комісійно СБДР згідно Положення. Звіт про проведення технічного огляду направляється до Департаменту матеріально-технічного забезпечення (Додаток 42). 5.6. При оцінюванні діяльності щодо експлуатації ТЗ враховуються:
Оцінка «задовільного» або «незадовільного» стану експлуатації ТЗ виставляється на підставі рішення комісії або тим, хто перевіряє.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |