настанова остаточний. Додаток Затверджено наказ мнс україни від 08 серпня 2007 538 настанова з експлуатації транспортних засобів у підрозділах мнс україни 1
 Скачать 403.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
2.10. Ремонт транспортних засобів 2.10.1. При проведенні ремонту ТЗ у підрозділах МНС України слід керуватися інструкціями з експлуатації ТЗ, цією Настановою і відповідними нормативними актами МНС України. 2.10.2. Відповідно до призначення, характеру робіт, що виконується під час ремонту ТЗ та агрегатів поділяється на: поточний (ПР), середній (СР) та капітальний (КР). Поточний чи капітальний ремонт може виконуватися на вимогу або після певного пробігу, за результатами попереднього діагностування. 2.10.3. ПР ТЗ виконується для забезпечення роботоздатності шляхом відновлення або заміни окремих агрегатів, вузлів та деталей (окрім базових), а також проведенням необхідних регулювальних, кріпильних, зварювальних, слюсарно-механічних та інших ремонтних робіт. До базових агрегатів і вузлів слід відносити:
2.10.4. ПР агрегату полягає у його частковому розбиранні, заміні або ремонті окремих зношених і пошкоджених механізмів, деталей (крім базових) і проведенні необхідних регулювальних, кріпильних та інших ремонтних робіт. До базових деталей слід відносити:
2.10.5. ПР ТЗ або окремого агрегату здійснюється при потребі (на вимогу), якщо така потреба виникла під час експлуатації (за заявками водіїв) або під час контрольних оглядів чи діагностики. 2.10.6. ПР повинен забезпечувати безвідмовну роботу відремонтованих агрегатів, вузлів і деталей щонайменше до чергового ТО-2. 2.10.7. СР ТЗ виконується з пробігом не менше 60% від норми напрацювання до капітального ремонту для нових ТЗ, та не менше 50% для ТЗ, які пройшли КР. Норми напрацювання ТЗ до КР та списання не змінюється, якщо СР здійснюється до встановленого пробігу. 2.10.8. СР полягає в заміні або капітальному ремонті не більше двох базових агрегатів. 2.10.9 КР ТЗ полягає в його повному розбиранні, заміні або капітальному ремонті більше двох базових агрегатів, механізмів, приладів і зношених деталей, збиранні, регулюванні і випробуванні ТЗ відповідно до технічних умов на здійснення КР цього засобу. Слід враховувати, що кожен черговий КР приводить до відносного скорочення тривалості наступних ремонтних циклів експлуатації ТЗ. 2.10.10. КР ТЗ призначається за результатами діагностики, якщо кузов, кабіна, основні вузли (вузли додаткових трансмісій, платформа, цистерна, пожежний насос, тощо) і не менше двох основних агрегатів базового шасі вимагають КР. КР ТЗ проводиться у випадку, якщо технічний стан ТЗ оцінюється за результатами діагностування «незадовільно» (трапились відмови вузлів чи агрегатів, встановлено зниження динамічних характеристик ТЗ, потужності двигунів, понаднормове збільшення витрат пально-мастильних матеріалів і запасних частин тощо). 2.10.11. Агрегат направляється на КР, якщо:
Деталі агрегату, що ремонтується, як правило встановлюються на той же агрегат. 2.10.12. Основним методом ремонту є агрегатний метод, під час якого несправні агрегати і механізми ТЗ замінюються новими або відремонтованими, що взяті з обігового фонду. Агрегатний метод застосовується у разі, коли трудомісткість ремонтних робіт перевищує трудомісткість робіт для зняття агрегату, що вимагає ремонту, і встановлення відремонтованого або нового агрегату. 2.10.13. Дозволяється застосовувати індивідуальний метод ремонту, під час якого несправний агрегат знімається, ремонтується, і встановлюється на той же ТЗ при відсутності обігового фонду. 2.10.13.1. Для більшості агрегатів і елементів встановлюються індивідуальні терміни експлуатації, і тому доцільно робити КР і заміну окремих агрегатів поетапно. 2.10.13.2. У разі виходу ТЗ з ладу призначається службове розслідування для усунення причин і вживання заходів до винних. Розслідування проводить керівництво підрозділу, якому належить ТЗ, та при необхідності за участю представників управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення та СБДР. 2.10.14. Технічний стан капітально відремонтованих ТЗ, агрегатів або вузлів, а також якість КР повинні відповідати державним стандартам, конструкторсько-технічній та іншій нормативній документації щодо капітального ремонту. 2.10.15. Планування ремонтів ТЗ передбачається річним графіком ТО-2 для підрозділів і річним план-завданням для технічних підрозділів, які розробляються управлінням (відділом, відділенням, сектором) матеріально-технічного забезпечення. Норми пробігу до проведення ремонту основних агрегатів ТЗ встановлюються згідно з їхніми інструкціями з експлуатації і ремонту. 2.10.16. ТЗ направляється на ремонт до технічних підрозділів згідно з річним план-графіком ТО-2 або при потребі. При цьому на ТЗ складається акт здачі (видачі) (Додаток 26). 2.10.17. ТЗ або агрегати, що здаються згідно акту здачі (видачі) в ремонт до технічних підрозділів, за своїм технічним станом і укомплектованістю повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації на ремонт ТЗ чи агрегату. 2.10.17.1. Розкомплектовувати ТЗ (агрегати) або замінювати їх складові частини і деталі непридатними забороняється. 2.10.17.2. ТЗ, що здаються в КР, незалежно від способу доставки, повинні бути в стані, що забезпечує їх пересування своїм ходом (крім аварійних), за умови, що їх технічний стан забезпечує безпеку руху. 2.10.18. За невідповідність технічного стану ТЗ (агрегатів), що здаються в ремонт, вимогам нормативно-технічної документації, а також некомплектність та несвоєчасність їх доставки у технічні підрозділи, відповідальність покладається на начальника підрозділу, в якому експлуатується цей ТЗ. 2.10.19. ТЗ у капітальному ремонті не повинен перебувати більше терміну, який встановлений нормами трудомісткості за типом ТЗ. Якщо впродовж встановленого строку ТЗ (агрегат) не буде відремонтовано, начальник технічного підрозділу доповідає про це до управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення для прийняття рішень. 2.10.20. Відремонтований ТЗ підлягає обов’язковому діагностуванню або випробуванням:
2.10.21. Видача ТЗ (агрегату) із ремонту здійснюється за актом здачі (видачі) на ТЗ (агрегат). 2.10.22. Про проведений ремонт ТЗ (агрегату) або заміну агрегату у формулярі ТЗ начальником (заступником начальника) ремонтно-допоміжної частини технічного підрозділу або начальником (заступником начальника) підрозділу, в якій проводився ремонт робляться відповідні записи. 2.10.23. Начальник технічного підрозділу відповідає за якість виконаних робіт з ТО та ремонту ТЗ (агрегатів). 2.10.24. Обкатка капітально відремонтованих ТЗ або спецагрегатів здійснюється згідно з інструкціями з їхньої експлуатації або іншими документами на цей ТЗ чи агрегат. 2.11. Правила експлуатації автомобільних шин, акумуляторних батарей та вимірювальних приладів 2.11.1. При експлуатації шин, акумуляторних батарей та вимірювальних приладів ТЗ у підрозділах МНС України слід керуватися інструкціями з експлуатації пневматичних шин та акумуляторних батарей заводів-виробників і відповідними нормативними актами МНС України. 2.11.2. Перевірку тиску в шинах ТЗ потрібно проводити не рідше одного разу на 10 днів. Під час перевірки тиску шини мають бути холодними. Тиск повинен відповідати нормам, відповідно до інструкції з експлуатації. Результати перевірки тиску заносяться в журнал обліку ТО. Нормативний тиск у пневматичних шинах спеціальних ТЗ на колісному шасі повинен зазначатися фарбою на крилах чи бортах такого ТЗ. 2.11.3. При проведенні щоденного ТО стан шин перевіряється зовнішнім оглядом. 2.11.4. Під час використання ТЗ не дозволяється перегрівання шин шасі; у разі потреби водій зобов'язаний вжити заходів для їх теплового захисту. Не дозволяється знижувати тиск у шинах, якщо він підвищується під впливом високої температури. 2.11.5. Перестановку коліс шасі ТЗ слід здійснювати відповідно до рекомендацій заводу-виробника щодо експлуатації шасі такого ТЗ. 2.11.6. Шини колісних шасі ТЗ підлягають списанню при виробленні норм експлуатаційного пробігу або якщо вони за своїм станом не відповідають вимогам а і б пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху України, а шини, норми експлуатаційного пробігу яких не вказані або не визначені нормативними документами заводів-виготовлювачів, підлягають списанню лише в тих випадках, коли їх стан не відповідає вимогам підпунктів а і б пункту 31.4.5 Правил дорожнього руху України. Зняття з експлуатації таких шин здійснюється на підставі відповідних обґрунтувань (службового розслідування), затверджених керівником територіального органу управління, керівниками навчальних закладів, установ та інших підрозділів МНС України. 2.11.7. Експлуатація акумуляторних батарей здійснюється згідно з інструкцією заводу-виробника. 2.11.8. ТЗ, що експлуатується у підрозділах МНС України, має бути оснащений справними і опломбованими вимірювальними приладами, які пройшли перевірку на достовірність показів у спеціалізованих метрологічних лабораторіях (згідно з регламентованими нормами відповідних документів). Експлуатація ТЗ з несправними вимірювальними приладами чи з порушеним та неправильним пломбуванням приладів забороняється. 2.11.9. Пломбування спідометрів та їх приводів проводиться при заміні або ремонті із складанням відповідних актів, які ведуться і зберігаються в СБДР. 2.11.10. Відповідальність за стан і пломбування приладів ТЗ чи іншої техніки покладається на начальника підрозділу, в якому вони експлуатуються. 2.12. Особливості експлуатації транспортного засобу у різні пори року 2.12.1. Підготовка ТЗ до експлуатації у літню чи зимову пори року здійснюється за наказом керівника територіального органу управління. 2.12.2. Перед настанням літнього чи зимового періодів експлуатації ТЗ із водіями та особовим складом організовуються заняття, на яких вивчаються:
2.12.3. Під час підготовки до експлуатації взимку, крім того, вивчаються:
середовища;
2.12.4. До навчання для підвищення кваліфікації водіїв залучаються начальники підрозділів, старші водії та досвідчені водії. 2.12.5. Після завершення навчання особовий склад складає залік. Особи, що не склали залік, до керування ТЗ не допускаються. Форма складання заліку довільна. 2.12.6. Під час підготовки ТЗ до експлуатації в літню і зимову пори року для всіх ТЗ проводиться сезонне ТО із врахуванням вимог заводів-виробників, викладених у інструкції з експлуатації ТЗ, його шасі і приблизним переліком основних операцій сезонного ТО. 2.13. Діагностування технічного стану транспортних засобів і обладнання 2.13.1. Основним документом для організації технічного діагностування при експлуатації і ремонті ТЗ є ця Настанова, інструкція з експлуатації або інструкція для ТО ТЗ, Діагностування – технологічний елемент профілактики і ремонту ТЗ, основний метод виконання контрольних робіт. Специфічною властивістю діагностики є, передусім, виявлення несправностей без розбирання. 2.13.2. Завдання діагностування:
2.13.3. Комплекс діагностичних робіт, що виконується при або перед ТО-1, служить для діагностування механізмів і систем ТЗ, що забезпечують безпеку дорожнього руху ТЗ. 2.13.4. Поглиблену діагностику застосовують для управління технологічними процесами ТО і ремонту. Таку діагностику проводять переважно для контролю технічного стану ТЗ і для забезпечення безпеки руху за узагальненими параметрами. Комплекс діагностичного обладнання (вимірювальних приладів і пристроїв) в цьому випадку розташовують окремо від постів ТО і ремонту. 2.13.5. Суміщену діагностику застосовують для управління обсягами і якістю операцій обслуговування. Діагностичне обладнання при цьому розміщують на постах ТО і ремонту. 2.13.6. За призначенням, періодичністю трудомісткістю і місцем в технологічному процесі ТО і ПР діагностика ділиться на Д-1 і Д-2. 2.13.6.1. Діагностика Д-1 служить для визначення технічного стану систем забезпечення безпеки руху, рівня токсичності відпрацьованих газів, економії пального. Проводиться Д-1 при проведенні ТО-1 або перед ним. Крім того, може проводитися экспрес-Д-1 після повернення ТЗ з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації і при щоденному ТО. 2.13.6.2. Поглиблена діагностика Д-2 призначається для діагностики ТЗ в цілому перед ТО-2 для виявлення несправностей агрегатів і систем і визначення необхідного обсягу ремонту. 2.13.6.3. Вибір варіантів проведення Д-1 і Д-2 обумовлений конкретними можливостями зон ТО та економічними міркуваннями. 2.13.7. Для діагностування ТЗ слід застосовувати такі діагностичні ознаки: ефективність механізму, коливальні процеси, тепловий стан, герметичність, склад оливи чи мастила тощо. 2.13.8. Під час діагностування вимірюється фактичне значення окремого параметра технічного стану ТЗ або агрегату, зіставляється з допустимим або граничним значенням параметра і робиться висновок про необхідність того або іншого виду ТО чи ремонту механізму ТЗ. Регулювальні роботи, що не потребують значних трудовитрат, виконуються під час діагностування згідно переліку робіт (Додаток 29). 2.13.9. Діагностування ТЗ і обладнання здійснюється на посту технічної діагностики в технічному підрозділі, на постах ТО або у підрозділах із застосуванням пересувних діагностичних лабораторій. 2.13.10. Для діагностування ТЗ застосовують суб'єктивні і об'єктивні методи. 2.13.10.1. До об'єктивних методів належать діагностування: за структурними параметрами, герметичністю робочих об'ємів, вихідними параметрами робочих процесів, зміною віброакустичних параметрів, параметрами процесів або циклів, що періодично повторюються, складом картерної оливи і відпрацьованих газів систем та основних вузлів ТЗ. 2.13.10.2. Суб'єктивні методи– визначення технічного стану ТЗ за вихідними параметрами динамічних процесів, що відбуваються у системах та вузлах ТЗ. 2.13.11. За результатами діагностування заповнюється діагностична картка (Додаток 30) і накопичувальна карта (дефектна відомість) (Додаток 31). Діагностична карта призначена для реєстрації результатів діагностування в усіх випадках діагностування і прийняття рішення про необхідні роботи при ТО і ремонті ТЗ.Дефектна відомість (накопичувальна карта) призначена для накопичення інформації про зміни діагностичних параметрів у процесі експлуатації ТЗ, збирання вихідних даних для прогнозування залишкового ресурсу і ймовірності безвідмовної роботи в межах міжконтрольного періоду. Накопичувальна карта ведеться на кожен ТЗ протягом усього терміну його експлуатації. При передачі ТЗ в інший підрозділ карта передають разом із ним. За результатами діагностування приймають рішення про можливість подальшої експлуатації ТЗ з визначеним ресурсом після проведення ТО або про потребу ремонту. 2.14. Зберігання транспортних засобів, техніки та майна 2.14.1. Зберігання техніки та майна, у тому числі і ТЗ триває короткочасно (режим очікування) або тривалий час (консервація). 2.14.2. Зберігання ТЗ та іншої техніки охоплює:
2.14.3. Під консервацією розуміється розміщення технічно справних, повністю укомплектованих, заправлених і спеціально підготовлених ТЗ і обладнання в стані, що забезпечує їх довготривале збереження і приведення до готовності в найкоротший строк. 2.14.4. Зберігання ТЗ можна проводити двома способами: у закритих приміщеннях (опалюваних і неопалюваних) та на відкритих майданчиках. В окремих випадках ТЗ можна зберігати під навісом. Зберігання ТЗ в опалюваних приміщеннях повністю захищає їх від будь-яких впливів (холоду, снігу, дощу, вітру, пилу). 2.14.5. Відкриті майданчики для зберігання ТЗ повинні мати тверде покриття з ухилами не більш як 1 % в напрямі поздовжніх осей установлених ТЗ і не більш як 4 % у напрямі, перпендикулярному до цих осей. На майданчиках ТЗ слід зберігати групами. Протипожежна відстань між групами автомобілів – не менше як 20 метрів. 2.14.6. Причіпний склад дозволяється зберігати на відкритих майданчиках. Зона стоянки ТЗ і причепів має бути чистою, досить просторою, мати тверде покриття, огорожу, засоби гасіння пожеж та охорону. 2.14.7. У разі тимчасового припинення використання технічно справних ТЗ на термін більш як місяць, їх слід піддати консервації для забезпечення надійного збереження. 2.14.7.1. Роботи з консервації:
2.14.7.2. Постановці на консервацію підлягають усі понадштатні ТЗ і обладнання до передачі їх в інші підрозділи або ТЗ, використання яких не планується на період більш як два місяці. 2.14.7.3. Консервація може бути короткочасною – до одного року і довготривалою – більше одного року. 2.14.8. Постановка ТЗ і причепів на консервацію та зняття з консервації здійснюється за рішенням керівника територіального органу управління, в якому визначається вид консервації і кількість ТЗ за марками і номерами, порядок матеріального забезпечення, відповідальні особи за проведення робіт з підготовки до консервації і порядок контролю за якістю підготовки і консервації машин. 2.14.8.1. Постановка і зняття з консервації іншого обладнання здійснюється начальником підрозділу. 2.14.8.2. На підставі наказу керівника територіального органу управління складається план організації робіт для підготовки ТЗ до короткострокової чи довгострокової консервації в якому передбачається:
2.14.9. Консервація ТЗ проводиться згідно з положеннями цієї Настанови, інструкцією з експлуатації ТЗ щодо їх консервації і зберігання та Рекомендаціями з консервації ТЗ (Додаток 32).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |