настанова остаточний. Додаток Затверджено наказ мнс україни від 08 серпня 2007 538 настанова з експлуатації транспортних засобів у підрозділах мнс україни 1
 Скачать 403.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ 2.1. Загальні вимоги 2.1.1. ТЗ, що знаходяться у розрахунку, повинні застосовуватись для виконання плану підготовки та оперативних завдань відповідно до їхнього призначення, окрім застосування резервних ТЗ. 2.1.2. Кількість та ліміти ТЗ встановлюються згідно з нормативними актами МНС України. 2.1.3. ТЗ використовуються для забезпечення оперативно-службової і господарської діяльності підрозділів МНС України, надання платних послуг юридичним та фізичним особам. 2.1.4. Норми пробігу ТЗ встановлюються нормативними документами МНС України. 2.1.5. ТЗ, що знаходиться у розрахунку і в резерві, повинні бути в технічно-справному стані. Резерв ТЗ створюється для підвищення технічних можливостей і готовності підрозділів МНС України. Для оперативних автомобілів резерв повинен становити 100% від кількості автомобілів, що знаходяться у розрахунку. 2.1.6. ТО і ремонт ТЗ організовуються за планово-попереджувальною системою. 2.1.7. Категорично забороняється використання всіх ТЗ підрозділів МНС України не за призначенням, окрім випадків передбачених чинним законодавством. 2.2. Прийняття і постановка транспортних засобів на чергування (у розрахунок) 2.2.1. Для прийняття в експлуатацію ТЗ керівником територіального органу управління призначається комісія у складі: представників управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення, управління (відділу, сектору) рятувальних сил, СБДР, технічного підрозділу, старшого водія (водія, техніка чи оператора) і бухгалтера підрозділу, до якого передається ТЗ. Комісія зобов'язана перевірити:
2.2.2. Прийняття засобу в експлуатацію оформляється актом технічного стану (Додаток 4), який затверджується керівником територіального органу управління. 2.2.3. Після прийняття ТЗ в експлуатацію у підрозділі на нього заводяться і заповнюються необхідні облікові документи. 2.2.4. Новий ТЗ реєструється СБДР МНС України з одержанням Свідоцтва про реєстрацію, а перед постановкою на чергування такий ТЗ повинний пройти обкатку. Обкатка ТЗ та їхніх спецагрегатів здійснюється відповідно до вимог заводів-виробників, викладених у паспортах та інструкціях з їх експлуатації. 2.2.5. Обкатку здійснює старший водій (водій) підрозділу під керівництвом начальника підрозділу (заступника начальника) або призначеної ним особи. Перед обкаткою ТЗ водій повинен вивчити інструкції з експлуатації ТЗ і його спеціальних агрегатів, перевірити технічний стан засобу, звернувши особливу увагу на справність вузлів, систем, агрегатів, що впливають на безпеку руху, економію пального, безпеку життєдіяльності, а також заправити його необхідними експлуатаційними матеріалами. Результати обкатки заносяться у формуляр ТЗ. 2.2.6. Після обкатки виконуються: діагностика, ТО-2 засобу та його спецагрегатів, а також випробування пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання зі складанням актів про випробування. 2.2.7. Наказом начальника підрозділу ТЗ закріплюється за водієм і ставиться на чергування. 2.2.8. Якщо у період гарантійного строку експлуатації ТЗ, за умови виконання вимог інструкцій з експлуатації заводів-виробників, а також цієї Настанови, були виявлені несправності та сталися відмови, які виникли з вини заводу-виробника, підрозділ МНС України зобов'язаний скласти та подати у відділ матеріально-технічного забезпечення акти-рекламації на ТЗ (Додаток 5). 2.2.9. Гарантійні строки експлуатації ТЗ та початок їх дії вказуються в документах заводу-виробника. 2.2.10. У випадку виявлення недоліків, зазначених у п.2.2.8 цієї Настанови, начальник (заступник) підрозділу МНС України зобов'язаний негайно доповісти про це до управління (відділ, відділення, сектор) матеріально-технічного забезпечення для прийняття спільного рішення про подання акту-рекламації. 2.2.11. У разі прийняття рішення про подання акту-рекламації, управління (відділ, відділення, сектор) матеріально-технічного забезпечення у триденний строк надсилає на завод-виробник повідомлення про виклик представника заводу для з'ясування причин несправності чи відмови ТЗ і складання акта-рекламації. 2.2.12. До прибуття представника заводу, а також без його дозволу на складання одностороннього акта-рекламації, розбирати вузли і агрегати ТЗ забороняється. 2.2.13. Якщо представник заводу впродовж 15 днів після отримання повідомлення не прибув, призначається комісія для складання одностороннього акта-рекламації. До складу комісії повинен входити спеціаліст незацікавленої організації. 2.2.14. Строк складання акта-рекламації не повинен перевищувати 30 діб від дня виявлення несправності або відмови ТЗ. 2.2.15. Пошкодження, вихід із ладу ТЗ у період гарантійного строку, які вчасно не оформлені актом-рекламацією, переходять на відповідальність підрозділу. 2.2.16. Постановку в розрахунок автодрабин та колінчастих підйомників, термін технічного освідчення та вантажних випробувань яких закінчився, заборонено (Додаток 6, 7). 2.2.17. Після прийняття ТЗ в підрозділі з особовим складом організовуються та проводяться заняття з вивчення його тактико-технічних характеристик та практичного застосування. 2.3. Облік транспортних засобів та їхньої роботи 2.3.1. Основними обліковими документами ТЗ у підрозділах МНС України є:
У підрозділах МНС України форма дорожніх листів встановлюється:
2.3.2. Всі ТЗ реєструються в СБДР МНС України з видачею Свідоцтва про реєстрацію ТЗ відповідно до Правил реєстрації та обліку транспортних засобів МНС України1. Технічний паспорт (Свідоцтво про реєстрацію ТЗ) та талон про проходження технічного огляду ТЗ видаються СБДР під час постановки ТЗ на облік і здаються у СБДР у разі зняття ТЗ з обліку для списання, передачі або реалізації. 2.3.3. Формуляр ТЗ підлягає обов'язковому заповненню після надходження кожного ТЗ у підрозділ. Формуляр заповнюються в управлінні (відділі, відділенні, секторі) матеріально-технічного забезпечення особою, яка за своїми функціональними обов'язками відповідає і здійснює контроль за експлуатацією ТЗ в підпорядкованих підрозділах. Ведення формулярів здійснює старший водій, технік, а в разі його відсутності відповідальний за ТЗ. За наявності на транспортних засобах лічильників, що враховують роботу спецагрегатів (пожежного насоса, генераторів тощо), величину приведеного пробігу треба встановлювати за показниками лічильників або згідно з інструкціями з експлуатації заводів-виробників. У цьому випадку час роботи спецаграгетів прирівнюється до кілометражу пробігу ТЗ (1 година роботи спеціального обладнання прирівнюється до 50 км пробігу). Контроль за веденням формулярів, своєчасністю і об'єктивністю заповнення їх розділів здійснює начальник (заступник начальника) підрозділу щомісячно. Формуляри ведуться до списання ТЗ. 2.3.4. Журнал обліку наявності, переміщення ТЗ ведеться управліннями (відділами, відділеннями, секторами) матеріально-технічного забезпечення. Журнал може бути замінений обліком інформації на комп'ютері. 2.3.5. Експлуатаційна картка заводиться щомісячно на кожний спеціальний ТЗ, і є документом обліку його роботи. Експлуатаційна картка заповнюється черговим водієм. 2.3.5.1. Правильність внесених записів скріплюється (засвідчується) підписом начальника чергового караулу (зміни) і щоденно контролюється під час зміни караулів (змін) начальником (заступником начальника) підрозділу. 2.3.5.2. Підсумки роботи ТЗ обліковуються щомісячно старшим водієм або особою, яка його заміщає, та підписується начальником (заступником начальника) підрозділу. 2.3.5.3. Повністю заповнена і підписана начальником (заступником начальника) підрозділу експлуатаційна картка щомісячно, у встановлені дні здається до фінансово-економічної частини (бухгалтерії) із звітом про витрати пально-мастильних матеріалів. 2.3.6. Картка обліку роботи шини заводиться, коли ТЗ з колісним рушієм (шасі) надходить у частину, а також у випадку встановлення нової шини на колесо ТЗ. Заповнення картки щомісячно здійснює старший водій або особа, яка його заміщає. 2.3.7. Експлуатаційна картка акумуляторної батареї заводиться на кожний акумулятор ТЗ, що надійшов у підрозділ і під час заміни використаного акумулятора на новий. Заповнення картки щомісячно здійснює старший водій або особа, яка його заміщає. 2.3.8. Журнал обліку ТО заводиться на кожний ТЗ стройової групи і заповнюється водієм, який закріплений за ТЗ, або начальником караулу (зміни), який є відповідальним за ТЗ. 2.3.8.1. У журнал вносяться записи про проведення відповідного ТО (безпосередньо після його проведення) та результати виконання робіт, зокрема:
2.3.8.2. Усі записи скріплюються (засвідчуються) підписами старшого водія, техніка і водіїв, а під час обслуговування пожежно-технічного та спеціального аварійно-рятувального обладнання – підписом командира відділення. 2.3.8.3. Правильність ведення журналу обліку ТО контролюється начальником (заступником начальника) підрозділу. 2.3.9. Дорожній лист на виїзд ТЗ транспортної групи виписується старшим водієм (старшим механіком, начальником КТП) і є документом суворої звітності. Підставою для видачі дорожнього листа є наряд на вихід техніки (Додаток 19), який оформляється в територіальних та місцевих органах управління та затверджується на передодні начальником підрозділу. Наряд на вихід техніки складається відповідно до поданих напередодні заявок (рапортів). Наряди та заявки (рапорти) на вихід техніки реєструються в журналі обліку заявок та нарядів на використання ТЗ (Додаток 20, 21) та зберігаються протягом календарного року. Знищення нарядів та заявок проводиться в третьому місяці наступного за звітним роком кварталу. Дозвіл на виїзд ТЗ, який не був включений в наряд, видається начальником територіального та місцевого органу управління, з відповідною відміткою в дорожньому листі. Чергові засоби включаються в наряд автоматично і вписуються в нього окремою групою. 2.3.9.1. Дорожній лист підписується начальником місцевого підрозділу, а для аварійно-рятувальних загонів, технічних підрозділів – начальником управління (відділу, відділення, сектору) матеріально-технічного забезпечення загону (підрозділу), затверджується печаткою і є розпорядженням водієві на виконання завдання. Використання дорожніх листів іншої форми забороняється. Видані дорожні листи повинні мати відбиток штампів або печаток підрозділів і є первинними документами обліку експлуатації ТЗ. Бланки дорожніх листів виготовляються типографським способом з обліковими серією та номером і зберігаються як документи суворої звітності. 2.3.9.2. Дорожній лист видається водієві на одну добу, а у разі відрядження – на весь період відрядження під особистий підпис у журналах видачі-повернення дорожніх листів. Перед виходом ТЗ з підрозділу (автопарку) старший водій (начальник КТП) повинен зробити відмітку про технічний стан ТЗ, а черговий диспетчер (черговий парку) – відмітку в журналі обліку виїзду та повернення ТЗ про дату та час виходу ТЗ на лінію і показники спідометра (початкові) перед виходом ТЗ. Після повернення ТЗ в підрозділ черговий диспетчер повинен зробити відмітку в журналі обліку виїзду та повернення ТЗ про час повернення ТЗ та показники спідометра після повернення ТЗ (кінцеві), а старший водій – про технічний стан ТЗ. 2.3.9.3. У випадку втрати дорожнього листа проводиться службове розслідування. Замість втраченого виписується новий дорожній лист, в якому відновлюються всі відомості про ТЗ і його роботу. 2.3.9.4. Зіпсовані бланки дорожніх листів зберігаються разом з використаними бланками. Не допускаються виправлення у дорожніх листах (у випадку виправлень бланк листа вважається зіпсованим). 2.3.9.5. Після виконання завдання повністю заповнений дорожній лист водій здає старшому водієві (начальнику КТП), який перевіряє правильність заповнення і робить відмітку в журналі про час повернення ТЗ і дорожнього листа. У випадку відсутності старшого водія дорожній лист здається начальнику (заступнику начальника) підрозділу або начальнику чергового караулу (зміни). 2.3.9.6. Використані бланки дорожніх листів, повністю заповнені і затверджені начальником (заступником начальника) підрозділу додаються до звіту про витрати пально-мастильних матеріалів і здаються до фінансово-економічної частини (бухгалтерії). 2.3.10. Журнал видачі-повернення дорожніх листів заводиться на усі ТЗ підрозділу, в тому числі прикомандировані ТЗ. Журнал ведеться особою, яка видає дорожні листи. Журнал повинен бути пронумерованим, прошнурованим та скріплений печаткою і підлягає зберіганню впродовж трьох років від дати останнього запису. 2.3.11. Правила видачі, оформлення та зберігання таких дорожніх листів поширюються на усі наявні ТЗ. 2.3.12. Для виходу ТЗ, які не були включені в наряд, по сигналах «ЗБІР», «ТРИВОГА», «ЗБІР. АВАРІЯ» передбачаються дорожні листи для виходу по відповідних сигналах2. Вони виписуються начальником (заступником начальника) підрозділу на початку року і зберігаються в спеціальному опечатаному ящику в чергового диспетчера (чергового парку) і видаються водіям після отримання диспетчером (черговим парку) відповідних сигналів. Після повернення ТЗ повністю заповнений дорожній лист водій здає старшому водієві, а в разі його відсутності – начальнику (заступнику начальника) підрозділу або начальнику чергового караулу (зміни), який перевіряє правильність заповнення і робить відмітку в журналі про час повернення ТЗ і дорожнього листа. Замість використаного дорожнього листа начальник (заступник начальника) підрозділу виписує новий і вкладає його в ящик, який знаходиться у чергового диспетчера (чергового парку) та опечатує цей ящик. Якщо дорожній лист до кінця поточного року не був використаний, він здається старшому водієві з відміткою «НЕВИКОРИСТАНИЙ» і зберігається за такими ж правилами, які і звичайні дорожні листи. 2.4. Парки техніки 2.4.1. Парком називається територія, яка обладнана для зберігання, обслуговування та ремонту транспортних засобів. В залежності від умов розташування парки можуть бути постійними та польовими. 2.4.2. Устрій, планування і обладнання парків повинні забезпечувати зручність розміщення і зберігання ТЗ, їх технічного обслуговування і ремонту відповідно до технологічного процесу, а також зберігання ТЗ і технічного майна, швидкий і зручний вихід ТЗ з парку, надійну охорону і пожежну безпеку. 2.4.3. Постійні парки призначені для розміщення, обслуговування, ремонту та зберігання штатної техніки підрозділу (для аварійно-рятувальних загонів, ДВСАРС). Вони влаштовуються і обладнуються відповідно до генерального плану – основного документу з проектування і будівництва парку. Генеральний план (схема території) парку підписується начальником підрозділу і представляється по команді на затвердження. Затверджений план зберігається в підрозділі. 2.4.3.1. В постійному парку обладнуються наступні основні елементи:
Крім того, в парку обладнуються майданчики для машин, які очікують ремонту і технічного обслуговування, місця для паління, необхідні побутові приміщення. 2.4.3.2. Всі будівлі парку, ворота будівель і ворота парку нумеруються. Номерний знак представляє собою білий круг з червоною контуром. Цифри наносяться чорною фарбою. Розміри номерних знаків:
Номерні знаки наносяться на фасаді і бічних сторонах будівель на відстані 0,5 м від карнизу і на правій частині воріт. 2.4.3.3. В парку обладнуються внутрішній зв'язок і сигналізація. Територія парку та підступи до нього повинні освітлюватись. Освітлення виконується відповідно до вимог правил устрою електроустановок для пожежонебезпечних приміщень. Опалювання в парку, як правило, повинно бути центральним. При пічному опаленні печі облаштовуються в кожухах з топками зовні приміщень (в спеціальних тамбурах). 2.4.3.4. В приміщенні чергового парку повинні бути: схема парку; план виходу техніки при оголошенні тривоги або збору; інструкція щодо заходів пожежної безпеки; зразки пропусків в парк і пломб (відтисків печаток); інструкції чергового, днювального парку і механіка–водія (водія) чергового тягача; опис техніки, майна і обладнання парку; книга прийому і здачі чергування по парку; журнал виїзду та повернення ТЗ; списки осіб, допущених до розкриття паркових приміщень і сховищ; розпорядок роботи в парку, зразки дорожніх листів і підписів посадових осіб; книга здачі під охорону приміщень та техніки, яка знаходиться на відкритих стоянках; книга видачі ключів від замків запалення і люків машин, приміщень і воріт парку; шафи (ящики) для ключів; годинник, термометр для вимірювання температури зовнішнього повітря, медична аптечка, телефон, стіл, стільці. Черговий парку, крім того, повинен мати двосторонній зв'язок з основними елементами парку і пристрій з інформацією про місцезнаходження і стан ТЗ. В приміщенні чергового відводиться кімната для відпочинку наряду. 2.4.3.5. Контрольно–технічний пункт (КТП) створюється в кожному парку і призначається для контролю технічного стану ТЗ, які виходять з парку і повертаються з рейсу та перевірки наявності і правильності оформлення документів у водіїв. 2.4.3.6. В приміщенні начальника КТП повинні бути: інструкція начальнику КТП з графіком робіт за часом доби, яка затверджена начальником підрозділу; інструкції з експлуатації ТЗ і операційних карт перевірки технічного стану ТЗ всіх марок, що є в підрозділі, з технічними вимогами до ТЗ, механізмів і систем, що перевіряються; інструкція щодо заходів безпеки при перевірці машин; завдання з перевірки якості ТО і зберігання та ремонту ТЗ на добу (тиждень); зразки оформлених подорожніх листів і іншої документації; комплект інструменту і приладів в переносному ящику для перевірки ТЗ; стіл, стілець, канцелярські прилади і годинник. 2.4.3.7. Перед приміщенням КТП обладнується майданчик для перевірки технічного стану ТЗ. Обладнання майданчика повинне забезпечувати можливість перевірки справності і надійності рульового керування, гальм, зовнішніх світлових приладів, коліс, шин і інших систем і механізмів, що визначають справність ТЗ і безпеку руху. 2.4.3.8. В класі безпеки руху і інструктажу водіїв і старших машин повинні бути: столи, стільці, настінні щити, плакати, схеми маршрутів руху машин, учбова література, технічні засоби навчання, які використовуються для вивчення Правил дорожнього руху і інструктажів водіїв і старших машин. 2.4.3.9. Пункт заправлення призначений для заправки машин фільтрованим пальним і мастилом закритим струменем. Він обладнується колонками для заправки пальним і заглибленими резервуарами для пального; колонками або агрегатами для заправки мастилом і резервуарами (тарою) для мастильних матеріалів; заправним інвентарем; засобами пожежогасіння; майданчиками для ТЗ, що заправляються. В приміщенні пункту заправлення повинні бути: інструкція щодо заходів безпеки при роботі з обладнанням, поводження з пальним, мастильними матеріалами і спеціальними рідинами та щодо заходів пожежної безпеки, яка затверджена начальником підрозділу; норми витрати пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин за марками ТЗ і порах року; стіл, стілець, облікові документи, технічна література. В приміщенні також зберігаються прилади для контролю якості пального, мастильних матеріалів і спеціальних рідин та заправний інвентар. Необхідна кількість заправних колонок і місткість резервуарів (тари) визначаються залежно від кількості та типів ТЗ і продуктивності колонок. 2.4.3.10. Пункт очищення та миття складається з постів: очищення ТЗ від бруду, миття і сушки, обтирання. Перед в'їздом в парк можуть обладнуватись пости (майданчики) попереднього очищення ТЗ від бруду. Пункт очищення і миття повинен мати джерело води, пристрої для очищення води і багатократного її використання та бути обладнаним естакадами, водороздавальними колонками і водозахисними перегородками. Пости пункту очищення і миття оснащуються шафами і ящиками для зберігання інвентарю для миття, спецодягу. На пункті очищення і миття повинна бути інструкція щодо заходів безпеки і догляду за устаткуванням. 2.4.3.11. Пункти (майданчики) щоденного технічного обслуговування (ЩТО) машин повинні мати: – приміщення або навіси з пристроями для огляду і обслуговування ходової частини і трансмісії (естакади, напівестакади, оглядові ями); – пости, оснащені устаткуванням і інструментом для мащення машин мастильними матеріалами всіх сортів, передбачених картами мащення ТЗ, а також мастильними матеріали; – слюсарні верстати з інструментом і пристосуваннями; – шафи (ящики) для зберігання кріпильних деталей і матеріалів, що витрачаються при технічному обслуговуванню ТЗ і усуненні несправностей на ТЗ; – технологічні інструкції (операційні карти) щоденного технічного обслуговування ТЗ всіх марок, що є в підрозділі, з вказівками щодо заходів безпеки при виконанні робіт. Обладнання пунктів (майданчиків) ЩТО повинно забезпечувати виконання робіт на них у будь-який час року і доби. 2.4.3.12. Пункт технічного обслуговування і ремонту (ПТОР) призначений для проведення технічного обслуговування (ТО-1, ТО-2, СО) і поточного ремонту машин. На ПТОР створюються пости технічного обслуговування і ремонту ТО та робочі дільниці. Залежно від умов і прийнятої схеми технологічного процесу технічне обслуговування ТЗ може здійснюватися тупиковим або послідовним методом. При тупиковому методі всі роботи виконуються бригадою фахівців на одному місці на нерухомому ТЗ. В цьому випадку створюються і обладнуються пости: – механіка-регулювальника; – електрика; – автослюсаря; – мастильника. При послідовному методі на ТЗ, що переміщається вздовж спеціалізованих постів, виконуються такі роботи: – обслуговування шин, гальм, маточин і підвіски; – перевірочно-кріпильних і регулювальних робіт; – обслуговування систем електроустаткування і запалення; – обслуговування систем живлення і охолодження; – змащувально-заправних робіт. Залежно від наявності фахівців і кількості ТЗ число постів і робочих ділянок може змінюватися. Для виконання поточного ремонту ТЗ на ПТОР створюються робочі ділянки: поточного ремонту агрегатів, слюсарно-механічна, електрогазозварювальна, рихтування кабін і кузовів ТЗ, ремонту електроустаткування і паливної апаратури, ремонту приладів гідросистем, ремонту кузовів, сидінь, тентів і фарбувальних робіт, шиномонтажних робіт і вулканізації. Пости і робочі ділянки оснащуються необхідним обладнанням, робочим і вимірювальним інструментом, засобами технічного діагностування, технологічними інструкціями, інструкціями щодо заходів безпеки і догляду за обладнанням. Устрій і устаткування пункту технічного обслуговування і ремонту повинні забезпечувати зручне, швидке і якісне виконання усіх робіт, а також дотримання правил безпеки праці та пожежної безпеки. 2.4.3.13. Приміщення для нагріву води та мастила обладнується в будівлі ПТОР або в окремій будівлі і призначене для нагріву, зберігання і видачі необхідної кількості гарячої води і мастила в зимовий період на ТЗ, які знаходяться в неопалювальних сховищах, під навісами та на відкритих майданчиках. В приміщенні для нагріву води та мастил повинно забезпечуватися: – нагрівання води і мастила до 90-95° С; – зберігання двох-трьох заправок гарячої води, а також мастила, необхідного для одночасного виходу з парку всіх ТЗ підрозділу; – зручну і швидку роздачу гарячої води і мастила при одночасному виході всіх ТЗ підрозділу. На індивідуальні бачки з мастилом, які зберігаються у цьому приміщенні, наносяться номерні знаки ТЗ. 2.4.3.14. Акумуляторна розміщується в ПТОР або в окремій будівлі і має оснащені відповідним устаткуванням приміщення: для обслуговування і ремонту акумуляторних батарей, їх зарядки і зберігання, для зберігання електроліту і акумуляторної кислоти. Акумуляторна повинна забезпечувати своєчасне заряджання, зручність зберігання акумуляторних батарей, швидку їх видачу при підйомі по тривозі і доставку до ТЗ в найкоротший час. Акумуляторна ізолюється від інших приміщень глухими вогнетривкими стінами і обладнується примусовою вентиляцією. Температура в акумуляторній взимку підтримується в межах плюс 5-15° С. На кожну акумуляторну батарею наноситься номерний знак ТЗ, на якій вона встановлюється. Для зберігання, заряджання і ремонту лужних акумуляторних батарей обладнується окреме приміщення. 2.4.3.15. Стоянки ТЗ призначені для розміщення і зберігання справних ТЗ, які пройшли ТО. Вони обладнуються з урахуванням забезпечення збереження, зручності підготовки ТЗ до виходу з парку, технічного обслуговування ТЗ, які знаходяться на зберіганні, і швидкого виходу ТЗ при оголошенні тривоги або збору. На стоянках ТЗ розміщуються в сховищах або під навісами (на обладнаних майданчиках). 2.4.4. При розміщенні ТЗ в сховищах або під навісами відстані між машинами, а також між машинами і стіною повинні бути не менше 0,8 м для колісних і 1 м для гусеничних ТЗ, між задніми бортами ТЗ і стіною або огорожею – не менше 1 м. На відкритих майданчиках ТЗ встановлюються не ближче 10 м від будівель, інтервали між ТЗ повинні бути 1,5-2,2 м, дистанції між рядами ТЗ – не менше 10 м. 2.4.5. Гусеничні ТЗ встановлюються на лежні, на стоянках з бетонним покриттям – безпосередньо на поверхню покриття. Колісні ТЗ (окрім машин повсякденної експлуатації) встановлюються на підставки для розвантаження коліс. При тривалому зберіганні автомобілів, крім того, розвантажуються ресори (окрім незавантажених вантажних автомобілів). 2.4.6. На кожен ТЗ вивішується табличка розміром 300х200 мм, на якій вказуються марка, номер ТЗ і прізвище водія, за яким вона закріплена, а при зберіганні ТЗ без охолоджуючої рідини, мастила і акумуляторних батарей – також таблички: «Вода злита», «Мастило злите», «Акумуляторні батареї зняті». 2.4.7. На стоянках ТЗ дозволяється проведення наступних робіт: – очищення ТЗ від пилу, снігу або води; – заправка охолоджуючою рідиною та мастилом і злив їх в зимовий період; – підготовка ТЗ до зберігання; – підзарядка акумуляторних батарей малими струмами і підкачка шин; – контрольні огляди і підготовка ТЗ до виходу з парку, усунення дрібних дефектів; – консервація, щомісячне, піврічне і річне технічні обслуговування машин, що знаходяться на тривалому зберіганні. 2.4.8. Чергові тягачі і спеціальні автомобілі – санітарні, автобуси, окремі машини управління, чергові засоби – розташовують в опалювальних сховищах (приміщеннях). 2.4.9. Склад автомобільного майна розміщується в окремих опалювальних і неопалювальних сховищах, обладнаних електричним освітленням. Устрій, обладнання складу і порядок зберігання майна в ньому визначаються начальником підрозділу. 2.4.10. Класи відпрацювання нормативів і технічного обслуговування ТЗ створюються в кожному підрозділі, що налічує 15 і більше водіїв. У класах встановлюються машини-експонати, агрегати машин і устаткування для практичних робіт. 2.4.11. Схема парку затверджується начальником підрозділу. На ній вказуються розміщення паркових елементів, ділянки, які закріплені за структурними підрозділами, дороги і напрямки руху ТЗ, основні і запасні виїзди з парку, місця розміщення постів охорони і засобів пожежегасінні. 2.4.12. Польові парки призначені для розміщення, обслуговування, та поточного ремонту ТЗ в польових умовах. Вони облаштовуються як для окремих підрозділів, так і для зведених аварійно–рятувальних загонів під час тривалої ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків. 2.4.13. Устрій і обладнання польового парку визначаються тривалістю розміщення, розміром, характером і рельєфом ділянки місцевості, а також наявністю засобів технічного обслуговування і ремонту ТЗ. 2.4.14. В польовому парку обладнуються: - контрольно-технічний пункт; - пункт заправки; - пункт чищення і миття ТЗ (по можливості) ; - пункт технічного обслуговування і ремонту ТЗ; - стоянки ТЗ з майданчиками технічного обслуговування (в підрозділах, що мають рухомі засоби технічного обслуговування і ремонту машин); - шляхи (дороги) для швидкого виходу підрозділів до місця проведення аварійно-відновлювальних робіт. Територія парку, як правило, обгороджується або окопується. 2.4.15. В польовому парку при необхідності обладнуються укриття для особового складу підрозділів, для рухомих засобів заправки, технічного обслуговування і ремонту ТЗ, а на підході до парку – контрольно-розподільний пункт і пункт спеціальної обробки ТЗ. 2.4.16. Майно і матеріали зберігаються на ТЗ або на ґрунті (в землянках) в ящиках, встановлених на підставках або лежнях; ящики покриваються брезентом. 2.4.17. За утримання техніки, приміщень і ділянок території парку, закріплених за підрозділами, відповідають начальники підрозділів. Технічне обслуговування озброєння і техніки здійснюється після кожного повернення з рейсів, а також після встановленого нормативами пробігу (роботи) та зберігання. Крім того, здійснюється сезонне обслуговування озброєння й техніки. Озброєння, бойова та інша техніка, що пройшли обслуговування, ставляться на стоянку. Огляд та обслуговування ТЗ, а також дообладнання і впорядкування парків здійснюються у визначені дні. Внутрішній порядок і розпорядок роботи в парку оголошуються наказом по підрозділу. 2.4.18. До парку, а також до приміщень усередині парку й спеціальних споруд мають бути збудовані (прокладені) шляхи та точно визначені підходи, які повинні постійно підтримуватися у належному для руху стані. На всіх шляхах, прокладених у парку, встановлюються дорожні покажчики, обмежувальні знаки швидкості руху машин та інші дорожні знаки. 2.4.19. Машини випускаються з парку згідно з нарядом, у технічно справному стані, із закріпленими за ними водіями, які мають документ, що посвідчує особу, і посвідчення на право керувати машиною та які пройшли передрейсовий медичний огляд і допущені до рейсу, з оформленими дорожніми листами, і з відміткою техніка (з безпеки дорожнього руху) - начальника контрольно-технічного пункту про справний стан машин та відміткою чергового парку про дані спідометра й час випуску з парку. Випуск машин, не передбачених нарядом, у виняткових випадках дозволяється начальником загону. Контроль за технічним станом машин, які випускаються із парку та повертаються до парку, здійснюється техніком (з безпеки дорожнього руху) - начальником контрольно-технічного пункту. 2.4.20. Якщо в рейс виходять три чи більше машин, призначається начальник колони. Під час перевезення особового складу, вибухонебезпечних вантажів (як у складі колони, так і одиночними машинами) на кожну машину призначається старший. В інших випадках старші машин призначаються за рішенням начальника підрозділу. Начальник колони (старший машини) призначається з офіцерів, прапорщиків або сержантів, які знають Правила дорожнього руху. Начальник колони відповідає за виконання поставленого завдання та правильне використання ТЗ, дисципліну особового складу, що перебуває в машині (машинах), за додержання ним вимог безпеки. Начальнику колони (старшому машини) заборонено керувати машиною або змушувати водія передавати будь-кому управління, віддавати команди, які змушують водія (водіїв) порушувати Правила дорожнього руху та перевищувати встановлену швидкість руху. Щодо мети, порядку, терміну виконання завдання та додержання вимог безпеки руху начальників колон (старших машин) і водіїв інструктують посадові особи, які організовують перевезення, або їх прямі начальники. Про додержання правил експлуатації машин, Правил дорожнього руху й поведінки в рейсі водіїв машин, крім того, інструктують начальники підрозділів. Водіям категорично заборонено передавати будь-кому управління машиною. Підготовка машин до виходу проводиться під керівництвом начальників підрозділів або їх заступників. 2.4.21. Екіпажі (водії) машин, які прибули до парку для виведення машин, до пускаються до парку після перевірки їх дорожніх листів. До ТЗ, що перебувають у парку, допускаються лише ті особи, за якими вони закріплені, з дозволу чергового парку та осіб, допущених до розпечатування сховищ і паркових приміщень. Особи, які не належать до складу підрозділу, допускаються до парку лише з дозволу начальника підрозділу за разовими перепустками, підписаними заступником начальника підрозділу, в супроводі спеціально призначеної особи. Порядок допуску до машин та іншої техніки у разі «Тривоги» встановлюється начальником територіального підрозділу у відповідних інструкціях. 2.4.22. Порядок зберігання й видачі ключів від замків запалювання, люків машин, паркових приміщень і воріт парку повинен забезпечувати своєчасний вихід машин з парку, а також виключати випадки самовільного використання їх особовим складом. Ключі зберігаються: - від замків запалювання і люків машин: один комплект – у чергового парку, другий – у чергового по підрозділу в запечатаній скриньці разом із дорожніми листами на випадок «Тривоги»; - від паркових приміщень і воріт парку: один комплект – у чергового парку, другий – у чергового по підрозділу в запечатаній скриньці. 2.4.23. Для підтримання внутрішнього порядку в парку призначаються черговий парку, днювальні та механіки-водії (водії) чергових тягачів. Днювальні виставляються черговим парку біля входів у парк, а на час виконання робіт – і на території парку. 2.4.24. Постійний і польовий парки цілодобово охороняються. Охорона парку може здійснюватися силами добового наряду по парку шляхом патрулювання.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |