Лекція 1. Основи теорії держави. План
Поняття держави та її ознаки.
Характеристика функцій держави.
Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави.
Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави).
Поняття та ознаки правової держави.
Поняття держави та її ознаки.
Держава - це суверенна політико-територіальна організація влади певної частини населення в соціальна неоднорідному суспільстві, що має спеціальний апарат управління і примусу, здатна за допомогою права робити свої веління загальнообов'язковими для населення всієї країни, а також здійснювати керівництво та управління загальносуспільними справами.
Ознаки держави:
суверенітет - це верховенство, самостійність, повнота, єдність і неподільність влади в певній державі у межах її території, а також незалежність і рівноправність країни в зовнішніх відносинах
територіядержави визначається її кордонами. В територію держави входить:
суша;
внутрішні моря;
озера;
ріки;
територіальні води;
континентальний шельф;
повітряний простір в межах кордонів;
дипломатичні представництва;
посольства і консульства;
торгові, пасажирські та військові морські і повітряні судна, літаки і космічні апарати.
населення.
монопольне та легальне застосування примусу.
5. механізм, до якого традиційно відносять:
апарат держави;
державні підприємства;
державні установи;
інші державні організації.
6. здатність видавати загальнообов'язкові правила поведінки.
7. політичний публічний характер влади.
8. наявність власної податкової системи.
9.наявність власної символіки та атрибутів.
Характеристика функцій держави.
Функції держави - основні напрямки її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, проявляється її сутність, зміст і соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві. Підстави для класифікації функцій держави на види:
За соціальним значенням діяльності держави:
основні; - неосновні.
За територіальною спрямованістю:
За часом здійснення:
- постійні; - тимчасові.
За сферами суспільного життя:
- гуманітарні; - економічні; - політичні. Форми здійснення функцій держави - це спеціальні аспекти її діяльності, за допомогою яких реалізуються державні функції. За правовими наслідками названі форми поділяються на:
правові;
неправові (організаційні).
Існують різні види правових форм здійснення функцій держави - правотворча, управлінська (виконавчо-розпорядча), правоохоронна, правозастосовна ін. 3. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави. Для здійснення своїх завдань і функцій кожна держава створює різноманітні організації. Така система всіх державних організацій, що беруть участь у здійсненні завдань і функцій держави, називається їїмеханізмом. Механізм держави включає:
апарат держави;
державні підприємства;
державні установи;
інші державні організації (органи спеціального призначення, що контрольними, охоронними та іншими засобами забезпечують можливість реалізації функцій держави).
Державні підприємства - вид державних організацій, які безпосередньо реалізують функції та завдання держави у сфері матеріального виробництва.
Державні установи - вид державних організацій, на які покладено завдання з реалізації функцій держави у сфері нематеріального виробництва.
Апарат держави - система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави.
Основними принципами державного апарату України є:
демократизм;
національна рівноправність;
законність;
суверенність;
поділ влади;
соціальна справедливість;
гуманізм і милосердя;
поєднання переконання і примусу;
гласність, відкритість і врахування громадської думки тощо.
Первинною клітинкою державного апарату є орган держави - це окремий службовець чи структурно оформлений колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідними матеріально-технічними засобами, утворений на законних підставах для виконання конкретних завдань і функцій держави.
Класифікація державних органів:
за місцем у системі державного апарату:
- первинні; - вторинні.
за змістом або напрямками державної діяльності:
- органи державної влади,
- глава держави,
- органи державного управління чи виконавчо-розпорядчі органи,
- судові органи,
- контрольно-наглядові органи;
- виборні; - призначувальні. - постійні, - тимчасові;
5. за складом:
- одноособові, - колегіальні;
6. за територією, на яку поширюються їхні повноваження:
загальні, або центральні; - місцеві, або локальні.
Державна влада в Україні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. До системи державних органів України належать: законодавчий орган - Верховна Рада України;
виконавчі органи – Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, центральні (міністерства, державні комітети і відомства України та Автономної Республіки Крим), місцеві (обласні й районні, міст Києва і Севастополя, районів у містах Києві й Севастополі державні адміністрації на чолі з головами цих адміністрацій та їхні відділи й управління, а також адміністрації державних підприємств і установ); виконкоми й голови сільських, селищних, міських (міст районного та обласного підпорядкування) рад у частині виконання державних повноважень, що були їм делеговані органами державної влади.
Органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, тобто обласні й районні ради, а також органи місцевого самоврядування: міські, сільські, селищні ради та їхні виконавчі органи є самостійною системою об'єднань громадян у громадянському суспільстві. Система судових органів охоплює:
Конституційний Суд України;
загальні;
спеціальні.
У самостійну систему органів держави виокремлюються контрольно-наглядові органи України:
Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори;
податкові адміністрації,
санітарні, пожежні, контрольно-ревізійні та інші державні інспекції.
4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави). Форма правління - це організація верховної державної влади, порядок її утворення й діяльності, компетенція і взаємозв'язок її органів, а також взаємовідносини з населенням країни. Відомі дві форми правління: монархія і республіка.
Монархія - така форма правління, за якої верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа, що належить до правлячої династії (фараон, король, шах, цар, імператор і т. ін.):
абсолютна (монарх);
обмежена (конституційна, парламентська).
Республіка - форма правління, де верховна влада в державі належить колегіальним виборним органам і здійснюється ними:
аристократичні (наприклад, рабовласницькі республіки у Стародавніх Афінах, Стародавньому Римі;
демократичні:
парламентські;
призедентські;
змішані.
Форма територіального устрою - національно-територіальна та адміністративно-територіальна організація державної влади.
Теорія права розрізняє просту й складну форми державного устрою.
Проста (унітарна) держава - єдина держава, що не має всередині відокремлених державних утворень, які користуються певною самостійністю. Для державних органів характерна наявність:
єдиної системи державних органів;
єдиного законодавства;
єдиної території;
єдиного громадянства;
єдиної загальнодержавної символіки тощо.
Складна держава - формується з відокремлених державних утворень, що користуються певною самостійністю. До такої форми держави належать: федерація, конфедерація, а за твердженням деяких авторів - імперія. Державно-правовий режим - сукупність засобів і способів реалізації державної влади, що відображають її характер і зміст з огляду на співвідношення демократичних і недемократичних засад. Розрізняють демократичний і недемократичний режими. Основними ознаками демократичного режиму є:
проведення виборів державних органів у центрі і на місцях та органів місцевого самоврядування;
плюралізм у політичній, економічній, ідеологічній та духовній сферах життєдіяльності людей;
рівноправність людей, гарантії здійснення ними своїх прав, виконання своїх обов'язків;
демократизм правосуддя, пріоритет методів переконання перед методами примусу тощо.
Отже, демократичний правовий режим - це здійснення державної влади на засадах чинного права з використанням демократичних форм народного представництва, виконавчо-розпорядчої діяльності, правосуддя, контролю і нагляду, рівноправність населення, а також гарантування їхніх прав, свобод, законних інтересів, виконання кожним своїх обов'язків. Недемократичні режими поділяють на тоталітарні та авторитарні. Тоталітарний режим - це сукупність таких засобів і способів реалізації державної влади, за яких уся життєдіяльність суспільства і кожного окремого громадянина (особи) абсолютно регламентована:
влада на всіх рівнях формується закрито однією особою чи кількома людьми з правлячої верхівки, не контролюється населенням;
відсутня будь-яка можливість для вільного виявлення і врахування інтересів усіх груп населення;
найменші вільності негайно придушуються всіма засобами, аж до прямого насильства;
існує однопартійна система,
звичним є грубе втручання в особисте життя людини і громадянина.
Авторитарний режим - така сукупність засобів і способів реалізації державної влади, за яких вона концентрується в руках правлячої верхівки; допускаються деяке розмежування політичних сил, легальні можливості через представницькі органи чи громадські об'єднання обстоювати інтереси певних верств населення. 5. Поняття та ознаки громадянського суспільства, правової та соціальної демократичної держави.
Суспільство — це система взаємодії людей, що пов'язані між собою інтересами у сфері виробництва, обміну, споживання життєвих благ і встановлюють межі поведінки в спільних інтересах за допомогою соціальних норм (у тому числі — юридичних).
Основними елементами, що визначають суспільство, є власність, праця, сім'я. Громадянське суспільство — система взаємодії в межах права вільних і рівноправних громадян держави, їх об'єднань, що добровільно сформувалися та перебувають у відносинах конкуренції та солідарності, поза безпосереднім утручанням держави, покликаної створювати умови для їх вільного розвитку.
Ознаки (риси) громадянського суспільства — у його співвідношенні з державою:
не існує до держави і поза державою;
не включає державу, розвивається самостійно — без безпосереднього втручання держави;
складається із суб'єктів — вільних і рівноправних громадян і об'єднань, що добровільно сформувалися і знаходяться у відносинах конкуренції і солідарності;
має певний пріоритет перед державою, проте зацікавлено в добробуті держави і сприяє її розвитку;
справляє вплив на створення і функціонування державних органів у власних інтересах;
має право жадати від держави захисту життя, здоров'я, безпеки громадян, не допускаючи її втручання в їх приватні інтереси;
формує право, що формулюється державою в законах та інших нормативно-правових актах, гарантує і захищає її від порушень із боку будь-кого. Усі потреби громадянського суспільства реалізуються за допомогою волі держави, вираженої у формі правового акта;
розвивається і взаємодіє з державою в межах права, котре виступає як рівний і справедливий масштаб свободи і справедливості, а не як спосіб нав'язування державної волі.
Рекомендована література:
Алексеев С.С. Государство и право. Начальный курс. – М., 1996.
Венгеров А. Б. Теория государства и права. — М., 1998.
Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижановський А.Ф. Основи правознавства України: Навчальний посібник. – Х., 2002.
Коляда І., Лозовий Я. Основи правознавства. – К., 1996.
Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій. – К., 1999.
Общая теория права и государства: Учебник / Под. ред. В.В. Лазарева.- М., 1996.
7.Основи держави і права України: Навч. посіб. / За ред. В.В. Сухоноса (молодшого).- Суми, 2003.
Основы государства и права / Под. ред. В.В. Комарова. – Х., 1997.
Правознавство: Навчальний посібник/ За заг. ред. П.Д. Пилипенка. – Львів, 2003.
Правознавство: Підручник / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Підручник / Пер. з рос. – Х., 2001.
Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. – Суми, 2005.
Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов/ Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.- М., 2000.
Хропанюк В. Н. Теория государства и права.: Учебное пособие для высших учебных заведений . – М. 1995.
Комаров С. А. Общая теория государства и права: Учебник. – М.: Юрайт, 1997
перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |