НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О. О. БОГОМОЛЬЦЯ
“Затверджено” на методичній нараді
кафедри пропедевтики
внутрішньої медицини № 1
Завідувач кафедри
Професор ____________Нетяженко В.З.
“____” _______________2008р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна | Догляд за хворими (практика) | Модуль №1
| Догляд за хворими, його роль у лікувальному процесі та організація в умовах стаціонару
| Змістовий модуль №1
| Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
| Тема заняття
| Загальний і спеціальний догляд за тяжкохворими і агонуючими
| Курс
| ІІ
| Факультет
| ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ
|
Київ – 2008
Актуальність теми:
Проблема життя та смерті має велике значення для лікарів різних спеціальностей. Особливої уваги заслуговує необґрунтована раптова смерть внаслідок нещасних випадків (травма, отруєння, утоплення, ураження електричним струмом та ін.), серцевих нападів, в основі яких у більшості випадків лежать потенційно оборотні зміни за умови своєчасного надання невідкладної допомоги.
Вивчення помираючого організму дозволило встановити закономірності помирання і, як зазначає В. А. Неговський, “саме з цього моменту, коли було встановлено, що смерть є не тільки стрибок, але й процес, стало реально говорити про оживлення організму”.
Щорічно у світі реєструється більше 200 тис. хворих, яким проводиться серцево-легенева реанімація у зв’язку із зупинкою кровообігу, і близько 70 тис. з них виживає.
Конкретні цілі:
Трактувати етіологію, патогенез, клініку та принципи лікування непритомності та колапсу.
Визначати клінічні прояви термінальних станів.
Поясняти етапи проведення реанімаційних заходів.
Узагальнювати показання для проведення реанімаційних заходів.
Продемонструвати техніку виконання штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця на фантомі.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
-
Анатомія людини та гістологія і ембріологія
| Описати особливості будови нервової, серцево-судинної та дихальної системи, а також печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи людини.
| Нормальна фізіологія
| Описати особливості гемодинаміки в мікроциркуляторному руслі; дати визначення поняттям об’єм циркулюючої крові, центральний венозний тиск, хвилинний об’єм кровообігу. Описати механізм вдиху та видиху; уміти визначати частоту дихання, життєвий об’єм легень, дихальний об’єм. Намалювати дуги безумовних рефлексів.
| Органічна та неорганічна хімія
| Визначити хімічну структуру гормонів, медіаторів та склад біологічних рідин організму.
| Біологічна фізика
| Дати визначення електричному струму та пояснити механізм його впливу на живий організм. Намалювати схему проходження імпульсу по нервовим волокнам залежно від типу останніх.
|
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
-
Непритомність | Раптова короткочасна втрата свідомості внаслідок спазму судин і гострої анемії головного мозку через швидкий відтік крові.
| Колапс | Швидке зниження артеріального тиску у зв’язку з раптовою серцево-судинною слабкістю.
| Термінальний стан
| Глибокі розлади життєво-важливих функцій організму (серцево-судинної системи, дихання, обміну речовин, нейрогуморальної регуляції), за яких організм не може подолати порушення, що виникли без сторонньої допомоги.
| Передагональний стан
| Етап помирання організму, при якому відбувається різке зниження АТ; спочатку тахікардія і тахіпное,
потім брадикардія і брадіпное; прогресуюче пригнічення свідомості, електричної активності мозку та рефлексів; зростання глибини кисневого голодування всіх органів та тканин. Із цим станом може бути ототожнена IV стадія шоку.
| Агонія | Стан, при якому свідомість повністю пригнічена, пульс на периферичних артеріях не визначається, а лише на центральних, дихання патологічне (типу Чейн-Стокса, Біота, агональне).
| Клінічна смерть
| Це останній етап термінального стану і перший етап помирання, що починається з моменту припинення основних функцій життєдіяльності організму (кровообігу, дихання) і триває до загибелі клітин кори головного мозку. Настає декортикація та децеребрація і стан стає незворотнім і називається біологічною смертю.
| Реанімаційні заходи | Дії лікаря при клінічній смерті, спрямовані на підтримання функцій кровообігу, дихання та оживлення організму.
|
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Непритомність та колапс: етіологія, патогенез, клініка та принципи лікування;
Термінальні стани: визначення поняття, основні причини;
Визначення понять преагональний стан, агонія, клінічна смерть, реанімаційні заходи;
Патогенетичні механізми розвитку термінальних станів;
Діагностика клінічної смерті;
Рівні реанімаційних заходів: базова та спеціалізована реанімація;
Ефективність реанімаційних заходів;
Показання, протипоказання і техніка проведення штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця;
Можливі післяреанімаційні порушення та їх лікування.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Встановлення назогастрального зонду;
Підібрати інструменти для катетеризації центральної вени;
Вимірювання артеріального тиску;
Вимірювання центрального венозного тиску;
Катетеризація сечового міхура;
Відпрацювання техніки легенево-серцевої реанімації на фантомі;
Підібрати набір інструментів для конікотомії.
Зміст теми:
Зниження мозкового кровотоку за непритомності пов’язано з короткочасним спазмом церебральних судин у відповідь на психо-емоційний подразник (переляк, біль, вигляд крові), нестачу повітря та ін.
Сприятливими факторами непритомності є
Вазомоторний (за типом судинної недостатності)
Вазовазальний (сповільнений ритм серця)
Серцевий (слабкість серцевої діяльності)
Перегрівання
Голод, виснаження (психічне, фізичне)
Різка переміна положення
Анемії
Гормональна дискореляція
Патогенетичним фактором непритомності є рефлекторний спазм судин та анемія.
До клінічних проявів непритомності відносять
Шум у вухах
Потемніння в очах
Нудота
Запаморочення
Блідість шкіри та слизових
Втрата рівноваги
Холодний піт
Брадикардія, потім тахікардія
Пульс повільний, слабкого наповнення, аритмічний
Зіниці розширені
Тривалість непритомності – декілька хвилин, після кількох вдихів блідість зникає, хворий приходить до тями. Долікарська медична допомога при непритомності:
Горизонтальне положення з підняттям ніг
Звільнити шию від одягу, забезпечити доступ свіжого повітря
Дати понюхати 10% розчин аміаку, покропити холодною водою
Зігріти
Основними причинами колапсу є
Зменшення ОЦК через втрату рідини
Слабкість серця через виснаження, захворювання серцевого м’язу, вплив отрути
Порушення функції вазомоторів (інфекція, отруєння, нейро-рефлекторно, спинномозкова блокада, гостра хірургічна патологія органів черевної порожнини).
Клінічна картина колапсу:
Виражена, раптова блідість
Дихання часте, поверхневе
Низький АТ
Пульс частий, малий, ниткоподібний
Холодний піт, похолодання кінцівок, зниження температури
М’язова адинамія, зниження та зникнення сухожилкових рефлексів
Зіниці розширені, очні рефлекси збережені.
Основні принципи надання долікарської медичної допомоги:
Усунення причин колапсу
Відновлення ОЦК інфузійною терапією
Основні причини термінальних станів:
Шок різної етіології та його чинники;
Пошкодження життєво-важливих органів (черепно-мозкові травми, пошкодження серця, легенів);
Захворювання (ракові інтоксикації, анемії, сепсис, інфекційні захворювання);
Утоплення, загальне переохолодження, електротравма.
Спільним для термінальних станів є оборотність змін, що відбуваються в організмі. Центральна ланка їх патогенезу – гіпоксія та ішемія. Зростання гіпоксії в процесі вмирання призводить до поступового виключення функцій різних відділів ЦНС, починаючи з кори головного мозку.
Передагонія характеризується прогресуючим пригніченням свідомості, зниженням рефлексів. Дихання поверхневе, тахіпное з переходом у брадіпное. Артеріальний тиск падає до критичних значень, тахікардія змінюється на брадикардію, можливі порушення серцевого ритму (екстрасистолія, блокади, синусова аритмія). Розлади мікроциркуляції проявляються мармуровістю шкірних покривів, акроціанозом. Залежно від причини, що спричинила передагональний стан, останній може бути відсутній (ураження електричним струмом) або тривати від кількох хвилин до кількох годин (крововтрата).
В період агонії функції вищих відділів головного мозку вимкнені, регуляцію фізіологічних процесів здійснюють бульбарні центри і носять примітивний, невпорядкований характер. Активізація стовбурових утворень призводить до деякого збільшення АТ та посилення дихання, яке зазвичай має патологічний характер. Перехід передагонального стану в агональний обумовлений прогресуючим пригніченням ЦНС. Агональний сплеск життєдіяльності короткочасний і закінчується повним пригніченням усіх життєвих функцій – клінічною смертю.
Основна відмінність клінічної смерті від передуючих їй станів – відсутність кровообігу та дихання, що робить неможливими окисно-відновні процеси в клітинах та призводить до їх загибелі та смерті організму в цілому. Але смерть не наступає безпосередньо в момент зупинки серця. Обмінні процеси згасають поступово. Найбільш чутливі до гіпоксії клітини кори головного мозку. При її тривалості 5-6 хвилин пошкодження більшої частини клітин кори головного мозку ще зворотні, що робить можливим повноцінне оживлення організму. Це пов’язано з високою пластичністю клітин ЦНС, функції загиблих клітин беруть на себе інші, що зберегли життєдіяльність. Для клінічної смерті характерні наступні ознаки:
Втрата свідомості;
Відсутність пульсу на центральних артеріях;
Зупинка дихання;
Відсутність тонів серця;
Розширення зіниць;
Зміна кольору шкірних покривів.
Для констатації клінічної смерті та початку реанімаційних заходів достатньо перших трьох ознак. Після встановлення діагнозу потрібно якнайшвидше починати заходи базової серцево-легеневої реанімації та при можливості викликати бригаду професіоналів-реаніматологів. Розрізняють два рівні реанімаційних заходів: базова та спеціалізована реанімація.
Успіх реанімаційних заходів залежить від трьох факторів:
Раннє розпізнавання клінічної смерті;
Негайний початок базової реанімації;
Швидке прибуття професіоналів та початок спеціалізованої реанімації.
Базова серцево-легенева реанімація – перший етап надання допомоги, від своєчасності початку якої залежить вірогідність успіху. Проводять на місці, де був знайдений пацієнт. Основні етапи базової серцево-легеневої реанімації сформував ще у 60-х роках ХХ ст. П. Сафар:
A – airway – забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів.
B – breathing – ШВЛ.
C – circulation – непрямий масаж серця.
Перед початком здійснення цих етапів необхідно покласти хворого на жорстку поверхню і надати йому положення на спині з припіднятими ногами для збільшення притоку крові до серця.
Серед заходів спеціалізованої реанімації можна виділити наступні:
Діагностика
Венозний доступ
Дефібриляція
Інтубація трахеї
Медикаментозна терапія
Захист мозку
Допоміжний кровообіг
Обов’язковою умовою проведення реанімаційних заходів є постійний контроль їх ефективності. Потрібно розрізняти два поняття: ефективність реанімації та ефективність штучного дихання та кровообігу.
Ефективність реанімації – позитивний результат оживлення хворого. Реанімаційні заходи вважаються ефективними при появі синусового ритму серцевих скорочень, відновленні кровообігу з реєстрацією систолічного АТ не нижче 70 мм.рт.ст., звуженні зіниць та появі реакції на світло, відновленні кольору шкірних покривів.
Ефективність штучного дихання та кровообігу оцінюється за наступними показниками:
Звуження зіниць
Поява передаточної пульсації на сонних (стегнових) артеріях
Зміна кольору шкірних покривів (зменшення ціанозу та блідості)
Показанням для проведення серцево-легеневої реанімації є наявність не менш як двох наступних ознак клінічної смерті:
Гіпоксія
Гіповолемії
Гіпер/гіпокаліємія, гіпокальціємія, ацидоз
Гіпотермія
Напружений пневмоторакс
Тампонада
Тромбоемболічна та механічна обструкція
Передозування токсичними або лікарськими речовинами
Протипоказанням до проведення серцево-легеневої реанімації є біологічна, соціальна або клінічна смерть, що наступила в результаті інкурабельних захворювань з довготривалим перебігом, якщо з моменту зупинки кровообігу пройшло більше 25 хв. в умовах нормотермії, коли хворий заздалегідь юридично зафіксував свою аргументовану відмову від серцево-легеневої реанімації. Порушення метаболізму під час зупинки кровообігу та дихання, а також при невідкладних реанімаційних заходах призводять до недостатності функцій різних органів (мозку, серця, легень, печінки, нирок), що розвивається після стабілізації параметрів основних життєво важливих систем. Цей комплекс змін в організмі має назву “постреанімаційної хвороби”. Зазначений період характеризується такими змінами:
З боку ЦНС – набряк мозку, декортикація, децеребрація;
З боку ССС – прогресуюча серцево-судинна недостатність, зниження АТ і повторна зупинка серця;
З боку легень – набряк легень, респіраторний дистрес-синдром;
З боку нирок – шокова нирка, гостра ниркова недостатність;
З боку печінки – гостра печінкова недостатність;
З боку ендокринної системи – гостра надниркова недостатність;
З боку системи згортання крові – гіперкоагуляція, ДВЗ-синдром.
Матеріали для самоконтролю: А. Задачі для самоконтролю 1.Хворий доставлений до приймального відділення лікарні без свідомості, рефлекси відсутні, зіниці звужені, пульс визначається тільки на центральних артеріях, дихання типу Чейн-Стокса. Який патологічний стан має місце у хворого:
A. Непритомність
B. Колапс
C. Передагональний стан
D. Агонія
E. Клінічна смерть. 2. До приймального відділення лікарні каретою швидкої допомоги доставлений хворий: шкірні покриви бліді, дихання часте, поверхневе, АТ 80/40 мм.рт.ст., тахікардія, пульс ниткоподібний, рефлекси знижені, зіниці розширені, очні рефлекси збережені. . Який патологічний стан має місце у хворого:
A. Непритомність
B. Колапс
C. Передагональний стан
D. Агонія
E. Клінічна смерть. 3. До приймального відділення лікарні каретою швидкої допомоги доставлений хворий: шкірні покриви бліді, дихання часте, поверхневе, АТ 80/40 мм.рт.ст., тахікардія, пульс ниткоподібний, рефлекси знижені, зіниці розширені, очні рефлекси збережені. Які заходи необхідно провести хворому:
A. Відновлення ОЦК інфузійною терапією, введення серцевих глікозидів
D. Відновлення ОЦК за допомогою гемотрансфузії
C. Введення адренергічних препаратів
D. Введення глюкокортикоїдів
E. Введення діуретиків. 4. До приймального відділення лікарні доставлений хворий без свідомості, рефлекси відсутні, зіниці розширені, пульс не визначається, АТ=0, дихання відсутнє. Який патологічний стан має місце у хворого:
A. Непритомність
B. Колапс
C. Передагональний стан
D. Агонія
E. Клінічна смерть. 5. У закритому приміщенні зі скупченням людей хвора молодого віку раптово втратила свідомість, шкірні покриви бліді, пудьс слабкого наповнення, зіниці розширені. Ваші дії:
A. Надати хворій горизонтальне положення з підняттям ніг, забезпечити доступ свіжого повітря, покропити холодною водою
B. Надати хворій горизонтальне положення з підняттям голови, забезпечити доступ свіжого повітря, покропити холодною водою
C. Викликати бригаду швидкої допомоги
D. Надати хворій напівсидяче положення
E. Втекти з місця пригоди. 6. Хворого 30 років оперують з приводу гострого апендициту. Під час операції відбулась раптова зупинка серця. Реанімаційні заходи виявилися успішними. Якими мають бути подальші дії хірурга:
А. Завершити операцію, не зробивши апендектомію
В. Продовжити операцію
С. Припинити операцію, накривши опер поле стерильними серветками
D. Зробити апендектомію без ушивання рани
Е. Для завершення операції викликати головного хірурга міста
У хворої відбулась зупинка серця в діастолі, що з часом перейшла в миготіння шлуночків. Які реанімаційні заходи необхідно зробити:
А. Внутрішьовенно ввести магнію сульфат
В. Ввести лідокаїну гідрохлорид
С. Зробити електричну дефібриляцію D. Ввести строфантин
Е. Ввести дигоксин
8. Студентка 3 курсу під час перебування в операційній раптово зблідла, відчула нестачу повітря і втратила контакт з оточуючими. Який стан виник у студентки:
А. Непритомність
В. Колапс
С. Шок
D. Клінічна смерть
Е. Агонія 9. Пацієнтка доставлена до приймального відділення лікарні зі скаргами на багаторазову блювоту та діарею протягом 6 годин. При огляді в приймальному відділенні раптово втратила свідомість. Який стан виник у хворої:
А. Гіповолемічний шок
В. Непритомність
С. Геморагічний шок
D. Клінічна смерть
Е. Агонія 10. Хворий Н. госпіталізований 3 доби тому з діагнозом забійна рана волосистої частини тім’яної ділянки, струс головного мозку. Протягом трьох діб перебував у ліжку, піднявся на перев’язку і раптово втратив свідомість. Який стан виник у хворого:
А. Ортостатичний колапс
В. Непритомність
С. Передагональний стан
D. Клінічна смерть
Е. Шок
В. Тести для самоконтролю: 1. З чим пов’язано зниження мозкового кровотоку при непритомності :
A. Короткочасним спазмом церебральних судин
B. Короткочасним спазмом периферичних судин
C. Короткочасним розширенням церебральних судин
D. Короткочасним розширенням периферичних судин
E. Довготривалим розширенням периферичних судин 2. Що є однією з причин колапсу:
A. Збільшення ОЦК
B. Зменшення ОЦК
C. Збільшення загального периферичного опору
D. Зменшення загального периферичного опору
E. Зменшення систолічного об’єму 3. Що є центральною ланкою патогенезу термінальних станів:
A. Гіперкапнія
B. Гіперемія
C. Гіпоксія та гіперемія
D. Гіпоксія та ішемія
E. Гіпокапнія. 4. Який із відділів головного мозку здійснює регуляцію фізіологічних процесів в період агонії:
A. Довгастий мозок
B. Міст
C. Таламус
D. Підкіркові центри
E. Кора. 5. Чим обумовлений перехід передагонального стану в агональний:
A. Прогресуючим пригніченням ССС
B. Прогресуючим пригніченням дихальної системи
C. Прогресуючим пригніченням ЦНС
D. Прогресуючим пригніченням ендокринної системи
E. Прогресуючим пригніченням функції нирок. 6. До якого з рівнів реанімаційних заходів нелажить непрямий масаж серця:
A. Базового
B. Первинного
C. Вторинного
D. Третинного
E. Спеціалізованого. 7. Ким і коли були сформульовані основні етапи базової серцево-легеневої реанімації:
A. П. Сафаром у 20ст.
B. C. Р. Кохом у 19ст.
C. К. Ландштейнером у 20ст.
D. А. Паре у 16ст.
E. М. І. Пироговим у 19ст. 8. За якими показниками оцінюється ефективність штучного дихання та кровообігу:
A. Розширення зіниць
B. Звуження зіниць
C. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць
D. Поява пульсації на сонних артеріях, звуження зіниць, зміна кольору шкірних покривів
E. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць, зміна кольору шкірних покривів. 9. Який із заходів серцево-легеневої реанімації є найбільш ефективним у випадку раптової зупинки серця:
A. Непрямий масаж серця
B. Прекардіальний удар
C. Штучне дихання “рот в рот”
D. Інсуфляція кисню
E. Непрямий масаж серця та штучне дихання “рот в рот”. 10. Яким є пульс на центральних артеріях під час клінічної смерті:
А. Пароксизмальна тахікардія
В. Брадикардія
С. Ниткоподібний
D. Слабкого наповнення
Е. Не визначається 11. Що є спільним для термінальних станів:
А. Оборотність змін в організмі
В. Повне пригнічення свідомості
С. Відсутність рефлексів
D. Відсутність дихання
Е. Відсутність серцебиття 12. Яке дихання характерне для агонального стану:
А. Поверхневе
В. Глибоке
С. Патологічне
D. Тахіпное
Е. Брадипное 13. Які клітини найбільш чутливі до гіпоксії:
А. Клітини серця
В. Клітини печінки
С. Клітини нирок
D. Клітини головного мозку
Е. Клітини легень 14. З якою функцією кори головного мозку пов’язана оборотність змін в останньому:
А. Пластичність
В. Збереження інформації
С. Переробка інформації
D. Кодування інформації
Е. Стійкість до гіпоксії 15. Яким чином температура зовнішнього середовища впливає на тривалість клінічної смерті:
А. При гіпотермії зменшується тривалість
В. При гіпертермії збільшується тривалість С. При гіпотермії збільшується тривалість D. Тривалість зменшується при зменшенні різниці температур між t тіла і t зовнішнього середовища
Е. Не впливає 16. В який момент настає смерть організму:
А. Після зупинки дихання
В. Після відмирання клітин головного мозку
С. Після зупинки серцевої діяльності
D. Після припинення ниркового кровообігу
Е. Після припинення кровообігу в печінці 17. Які значення центрального венозного тиску є нормальними для організму людини:
А. 50-80 мм рт ст.
В. 5-15 мм рт ст.
С. 20-25 мм рт ст.
D. 20-25 мм вод ст.
Е. 5-15 мм вод ст. 18. Внаслідок чого відбувається зупинка дихання за умови первинної зупинки кровообігу:
А. Внаслідок виснаження дихального центру
В. Внаслідок гіпертензії в малому колі кровообігу
С. Внаслідок гіпертензії у великому колі кровообігу
D. Внаслідок гіпоперфузії легень
Е. Внаслідок периферичного парезу дихальних м’язів 19. На яку глибину повинна зміщуватись груднина у дорослої людини при виконанні непрямого масажу серця:
А. На 1-2 см
В. На 2-4 см
С. На 2-4 мм
D. На 4-6 см
Е. Не повинна зміщуватись 20. За яких умов виникає постуральна непритомність:
А. При швидкій зміні положення тіла
В. При хронічній гіпоксії
С. При надмірному фізичному навантаженні
D. При хронічній перевтомі
Е. При інфаркті міокарду 21. Яка основна відмінність клінічної смерті від передуючих їй станів:
А. Відсутність свідомості
В. Відсутність кровообігу та дихання
С. Відсутність рефлексів
D. Відсутність пульсу на периферії
Е. Відсутність активних рухів 22. За якими трьома клінічними ознаками можна діагностувати зупинку серця:
А. Блідість+падіння АТ+тахікардія
В. Відсутність свідомості+звуження зіниць+відсутність пульсу на периферичних артеріях
С. Гіперемія+звуження зіниць+відсутність пульсу на периферичних артеріях
D. Блідість+розширення зіниць+відсутність пульсу на периферичних артеріях
Е. Блідість+розширення зіниць+відсутність пульсу на центральних артеріях 23. Коли і ким була описана техніка непрямого масажу серця:
А. С.С.Юдіним у 1944році
В. Рудлером у 1951 році
С. Кувенховеном у 1960 році
D. Холстедом у 1911 році
Е. М.І.Пироговим у 1848 році
24. Де необхідно розташувати руки під час непрямого масажу серця:
А. На нижній третині груднини
В. На середній третині груднини
С. На верхній третині груднини
D. У 3 міжребер’ї зліва
Е. У 3 міжребер’ї справа 25. Яке повинно бути співвідношення частоти дихання та компресій грудної клітки у випадку якщо реанімуючих двоє:
А. 1/20
В. 20/1
С. 1/5
D. 5/1
Е. 1/10 26. Яке повинно бути співвідношення частоти дихання та компресій грудної клітки у випадку якщо реанімуючий один:
А. 1/15
В. 15/1
С. 2/15
D. 15/2
Е. 1/10 27. За якими показниками оцінюється ефективність штучного дихання та кровообігу:
A. Розширення зіниць
B. Звуження зіниць
C. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць
D. Поява пульсації на сонних артеріях, звуження зіниць, зміна кольору шкірних покривів
E. Поява пульсації на сонних артеріях, розширення зіниць, зміна кольору шкірних покривів.
Література Основна:
Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304 с.
Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології, К., 1998. – 384 с.
Додаткова:
Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.
Общий уход в терапевтической клинике / под ред. Ослопова В.Н. – М.: МЕДпресс-информ, 2002.
перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |