Тема-уход8 (1). Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття

“Затверджено”

Завідувач кафедри

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

1. 
   Актуальність теми:
   

2. 
   Конкретні цілі:
   

• 
  Трактувати етіологію, патогенез, клініку та принципи лікування непритомності та колапсу.
  

• 
  Визначати клінічні прояви термінальних станів.
  
• 
  Поясняти етапи проведення реанімаційних заходів.
  
• 
  Узагальнювати показання для проведення реанімаційних заходів.
  
• 
  Продемонструвати техніку виконання штучної вентиляції легень та непрямого масажу серця на фантомі.
  

3. 
   Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
   

Анатомія людини та гістологія і ембріологія	Описати особливості будови нервової, серцево-судинної та дихальної системи, а також печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи людини.
Нормальна фізіологія	Описати особливості гемодинаміки в мікроциркуляторному руслі; дати визначення поняттям об’єм циркулюючої крові, центральний венозний тиск, хвилинний об’єм кровообігу. Описати механізм вдиху та видиху; уміти визначати частоту дихання, життєвий об’єм легень, дихальний об’єм. Намалювати дуги безумовних рефлексів.
Органічна та неорганічна хімія	Визначити хімічну структуру гормонів, медіаторів та склад біологічних рідин організму.
Біологічна фізика	Дати визначення електричному струму та пояснити механізм його впливу на живий організм. Намалювати схему проходження імпульсу по нервовим волокнам залежно від типу останніх.

4. 
   Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
   

Непритомність	Раптова короткочасна втрата свідомості внаслідок спазму судин і гострої анемії головного мозку через швидкий відтік крові.
Колапс	Швидке зниження артеріального тиску у зв’язку з раптовою серцево-судинною слабкістю.
Термінальний стан	Глибокі розлади життєво-важливих функцій організму (серцево-судинної системи, дихання, обміну речовин, нейрогуморальної регуляції), за яких організм не може подолати порушення, що виникли без сторонньої допомоги.
Передагональний стан	Етап помирання організму, при якому відбувається різке зниження АТ; спочатку тахікардія і тахіпное, потім брадикардія і брадіпное; прогресуюче пригнічення свідомості, електричної активності мозку та рефлексів; зростання глибини кисневого голодування всіх органів та тканин. Із цим станом може бути ототожнена IV стадія шоку.
Агонія	Стан, при якому свідомість повністю пригнічена, пульс на периферичних артеріях не визначається, а лише на центральних, дихання патологічне (типу Чейн-Стокса, Біота, агональне).
Клінічна смерть	Це останній етап термінального стану і перший етап помирання, що починається з моменту припинення основних функцій життєдіяльності організму (кровообігу, дихання) і триває до загибелі клітин кори головного мозку. Настає декортикація та децеребрація і стан стає незворотнім і називається біологічною смертю.
Реанімаційні заходи	Дії лікаря при клінічній смерті, спрямовані на підтримання функцій кровообігу, дихання та оживлення організму.

• 
  Непритомність та колапс: етіологія, патогенез, клініка та принципи лікування;
  

• 
  Термінальні стани: визначення поняття, основні причини;
  
• 
  Визначення понять преагональний стан, агонія, клінічна смерть, реанімаційні заходи;
  
• 
  Патогенетичні механізми розвитку термінальних станів;
  
• 
  Діагностика клінічної смерті;
  
• 
  Рівні реанімаційних заходів: базова та спеціалізована реанімація;
  
• 
  Ефективність реанімаційних заходів;
  
• 
  Показання, протипоказання і техніка проведення штучної вентиляції легень і непрямого масажу серця;
  
• 
  Можливі післяреанімаційні порушення та їх лікування.
  

• 
  Встановлення назогастрального зонду;
  
• 
  Підібрати інструменти для катетеризації центральної вени;
  
• 
  Вимірювання артеріального тиску;
  
• 
  Вимірювання центрального венозного тиску;
  
• 
  Катетеризація сечового міхура;
  
• 
  Відпрацювання техніки легенево-серцевої реанімації на фантомі;
  
• 
  Підібрати набір інструментів для конікотомії.
  

5. 
   Зміст теми:
   

• 
  Вазомоторний (за типом судинної недостатності)
  
• 
  Вазовазальний (сповільнений ритм серця)
  
• 
  Серцевий (слабкість серцевої діяльності)
  
• 
  Перегрівання
  
• 
  Голод, виснаження (психічне, фізичне)
  
• 
  Різка переміна положення
  
• 
  Анемії
  
• 
  Гормональна дискореляція
  

• 
  Шум у вухах
  
• 
  Потемніння в очах
  
• 
  Нудота
  
• 
  Запаморочення
  
• 
  Блідість шкіри та слизових
  
• 
  Втрата рівноваги
  
• 
  Холодний піт
  
• 
  Брадикардія, потім тахікардія
  
• 
  Пульс повільний, слабкого наповнення, аритмічний
  
• 
  Зіниці розширені
  

1. 
   Горизонтальне положення з підняттям ніг
   
2. 
   Звільнити шию від одягу, забезпечити доступ свіжого повітря
   
3. 
   Дати понюхати 10% розчин аміаку, покропити холодною водою
   
4. 
   Зігріти
   

• 
  Зменшення ОЦК через втрату рідини
  
• 
  Слабкість серця через виснаження, захворювання серцевого м’язу, вплив отрути
  
• 
  Порушення функції вазомоторів (інфекція, отруєння, нейро-рефлекторно, спинномозкова блокада, гостра хірургічна патологія органів черевної порожнини).
  

• 
  Виражена, раптова блідість
  
• 
  Дихання часте, поверхневе
  
• 
  Низький АТ
  
• 
  Пульс частий, малий, ниткоподібний
  
• 
  Холодний піт, похолодання кінцівок, зниження температури
  
• 
  М’язова адинамія, зниження та зникнення сухожилкових рефлексів
  
• 
  Зіниці розширені, очні рефлекси збережені.
  

1. 
   Усунення причин колапсу
   
2. 
   Відновлення ОЦК інфузійною терапією
   

• 
  Шок різної етіології та його чинники;
  
• 
  Пошкодження життєво-важливих органів (черепно-мозкові травми, пошкодження серця, легенів);
  
• 
  Захворювання (ракові інтоксикації, анемії, сепсис, інфекційні захворювання);
  
• 
  Утоплення, загальне переохолодження, електротравма.
  

• 
  Втрата свідомості;
  
• 
  Відсутність пульсу на центральних артеріях;
  
• 
  Зупинка дихання;
  
• 
  Відсутність тонів серця;
  
• 
  Розширення зіниць;
  
• 
  Зміна кольору шкірних покривів.
  

• 
  Раннє розпізнавання клінічної смерті;
  
• 
  Негайний початок базової реанімації;
  
• 
  Швидке прибуття професіоналів та початок спеціалізованої реанімації.
  

• 
  Діагностика
  
• 
  Венозний доступ
  
• 
  Дефібриляція
  
• 
  Інтубація трахеї
  
• 
  Медикаментозна терапія
  
• 
  Захист мозку
  
• 
  Допоміжний кровообіг
  

• 
  Звуження зіниць
  
• 
  Поява передаточної пульсації на сонних (стегнових) артеріях
  
• 
  Зміна кольору шкірних покривів (зменшення ціанозу та блідості)
  

• 
  Гіпоксія
  
• 
  Гіповолемії
  
• 
  Гіпер/гіпокаліємія, гіпокальціємія, ацидоз
  
• 
  Гіпотермія
  
• 
  Напружений пневмоторакс
  
• 
  Тампонада
  
• 
  Тромбоемболічна та механічна обструкція
  
• 
  Передозування токсичними або лікарськими речовинами
  

• 
  З боку ЦНС – набряк мозку, декортикація, децеребрація;
  
• 
  З боку ССС – прогресуюча серцево-судинна недостатність, зниження АТ і повторна зупинка серця;
  
• 
  З боку легень – набряк легень, респіраторний дистрес-синдром;
  
• 
  З боку нирок – шокова нирка, гостра ниркова недостатність;
  
• 
  З боку печінки – гостра печінкова недостатність;
  
• 
  З боку ендокринної системи – гостра надниркова недостатність;
  
• 
  З боку системи згортання крові – гіперкоагуляція, ДВЗ-синдром.
  

5. 
   У хворої відбулась зупинка серця в діастолі, що з часом перейшла в миготіння шлуночків. Які реанімаційні заходи необхідно зробити:
   

С. Зробити електричну дефібриляцію

1. 
   Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими, К., 1993. – 304 с.
   
2. 
   Щуліпенко І.М. Загальний та спеціальний догляд за хворими з основами валеології, К., 1998. – 384 с.
   

1. 
   Гребенев А.Л., Шептулин А.А., Хохлов А.М. Основы общего ухода за больными. – М.: Медицина, 1999.
   
2. 
   Общий уход в терапевтической клинике / под ред. Ослопова В.Н. – М.: МЕДпресс-информ, 2002.