Кримінальний процес - Методичка. Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни Кримінальний процес
 Скачать 0.66 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Тема 19. Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді апеляційної інстанції Питання для обговорення 1. Поняття і значення провадження в суді апеляційної інстанції. 2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. 3. Суб’єкти права на апеляційне оскарження. Порядок і строки апеляційного оскарження. 4. Вимоги до апеляційної скарги. Дії суду першої інстанції після одержання апеляційних скарг. Підстави та порядок залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови відкриття провадження. Наслідки подання апеляційної скарги. 5. Порядок прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Ухвала про відкриття апеляційного провадження. Підготовка до апеляційного розгляду. 6. Межі перегляду судом апеляційної інстанції. 7. Порядок апеляційного розгляду. Підстави та порядок письмового апеляційного провадження. 8. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги. 9. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції. 10. Підстави закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції. 11. Судові рішення суду апеляційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду апеляційної інстанції. Підстави ухвалення вироку судом апеляційної інстанції. 12. Особливості нового розгляду судом першої інстанції. Завдання 69. За два дні до судового розгляду справи за обвинуваченням Артьомова у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, захисником обвинуваченого Єрофєєвим було заявлене клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його хворобою. При цьому, адвокат просив суд не розглядати справу за його відсутністю, оскільки вважає, що Артьомов не здатен самостійно здійснити свій захист через те, що він нещодавно переніс операцію з видалення пухлини головного мозку і тепер страждає від періодичного головного болю, запаморочень, швидкої втомленості та провалами у пам’яті (відповідні медичні документи знаходились в матеріалах кримінального провадження). Правова позиція сторони захисту на досудовому розслідуванні полягала у повному запереченні винуватості Артьомова у вчиненні інкримінованого йому злочину. Незважаючи на це, суд не визнав обов’язковою участь захисника, оскільки обвинувачений є дієздатним, розглянув справу і постановив вирок. Як з’ясувалося у бесіді Артьомова з Єрофєєвим, перед початком слухання справи суддя сказав, що якщо Артьомов не буде оспорювати обставини, встановлені при розслідуванні і не буде наполягати на обов’язковій участі захисника, то йому буде призначене мінімальне покарання у вигляді штрафу у розмірі 800 грн. При цьому, як сказав Артьомов, йому дали підписати два документи, зміст яких він через сильне хвилювання усвідомити не зміг. Безумовно, ніяких документальних підтверджень його «розмови» з суддею у нього не було. В матеріалах кримінального провадження дійсно були заява, підписана Артьомовим, про те, що він не заперечував проти слухання справи без участі захисника (при цьому Артьомов не відмовлявся від захисника) та заява, в якій він не заперечував про проведення в порядку ч. 3 ст. 349 КПК скороченого судового розгляду. Адвокат Єрофєєв подав апеляцію на вирок суду першої інстанції, в якій просив скасувати вирок, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження, обґрунтувавши це рішення, по-перше, тим, що апеляція подана неналежним суб’єктом – адвокатом, який не брав участі в якості захисника у судовому розгляді, а, по-друге, тим, що в апеляції заперечуються обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Чи правильне рішення суду апеляційної інстанції? Яким чином повинен діяти адвокат в такій ситуації? 70. Вироком місцевого суду Матвєєва було визнано винним у вбивстві через необережність (ч. 2 ст. 119 КК України). Засуджений вирок не оскаржував, однак його захисник, вважаючи що в діях Матвєєва відсутній склад кримінального правопорушення, подав апеляційну скаргу безпосередньо до апеляційного суду. В ній він зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим і просив його скасувати та ухвалити виправдувальний вирок. Матвєєв, побоюючись, що його дії суд другої інстанції може перекваліфікувати на умисне вбивство, надіслав до апеляційного суду заяву про те, що він відкликає апеляцію свого захисника. Незважаючи на це, Матвєєв отримав повістку, в якій вказувалася дата апеляційного розгляду. В ході апеляційного розгляду суддя-доповідач повідомив Матвєєва, що згідно зі ст. 403 КПК України відмовитись від апеляції може тільки та особа, яка подала апеляційну скаргу. Захисник не відмовився від своєї апеляції, заявивши, що його обов’язок як адвоката полягає в даній ситуації в тому, щоб невинуватий був виправданий. Тоді Матвєєв заявив, що він відмовляється від захисника і розриває договір з ним. Назвіть осіб, які мають право подати апеляцію. Які вимоги закону до змісту апеляції та наслідки їх недодержання? Який порядок апеляційного оскарження? Яким чином повинен діяти суд в наведеній ситуації? 71. До суду надійшов обвинувальний акт щодо Луньова та Задорожнього, яким на досудовому розслідуванні було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Саме за такою кваліфікацією дій обвинувачених підтримував державне обвинувачення прокурор в ході всього судового розгляду. В судовому розгляді сторона захисту не оспорювала обставини, що встановлені на досудовому розслідуванні, і не заперечувала проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо них. Суд же при ухваленні вироку дійшов висновку, що дії обвинувачених кваліфіковані невірно і визнав Луньова та Задорожнього винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. Прокурор подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції і просив суд скасувати вирок на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і ухвалити новий вирок, яким Луньов та Задорожній були б визнані винними у вчиненні саме розбою. Апеляційний суд погодився з позицією прокурора і скасував вирок, обґрунтувавши однак це необхідністю дослідження обставин, які не досліджувалися в суді першої інстанції, і призначив новий розгляд в суді першої інстанції. Чи правильне рішення апеляційного суду? Назвіть підстави для призначення нового розгляду в суді першої інстанції і його особливості. Розкрийте зміст такої засади апеляційного провадження як недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого. Тема 20. Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження в суді касаційної інстанції. Питання для обговорення 1. Поняття провадження в суді касаційної інстанції, його загальна характеристика та відмінність від провадження в суді апеляційної інстанції. 2. Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. 3. Суб’єкти права на касаційне оскарження. 4. Порядок і строки касаційного оскарження. Вимоги до касаційної скарги. Підстави та порядок залишення касаційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження. 5. Порядок відкриття касаційного провадження. 6. Підготовка касаційного розгляду. 7. Межі перегляду судом касаційної інстанції. 8. Касаційний розгляд. Порядок та умови письмового касаційного провадження. 9. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. 10. Підстави для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції. 11. Підстави та порядок закриття кримінального провадження судом касаційної інстанції. 12. Рішення суду касаційної інстанції. Структура та зміст ухвали суду касаційної інстанції. 13. Особливості нового розгляду справи після скасування судового рішення судом касаційної інстанції. Завдання 72. Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова Черкасова було засуджено за вбивство з необережності. У вироку суду було зазначено, що спричиняючи удар в обличчя, Черкасов не міг передбачити падіння постраждалого Макарова, який перечипився через камінь, вдарився головою об бордюр і через черепно-мозгову травму загинув. Апеляційний суд Харківської області вирок суду першої інстанції за скаргою прокурора скасував і постановив новий вирок, яким засудив Черкасова за навмисне вбивство. У новому вироку апеляційний суд зазначив, що Черкасов, спричиняючи удар в обличчя Макарову, мав на меті поцілити йому в життєво важливе місце – примикання лобових пазух та очниць, що йому й вдалося. Неминучими наслідками таких дій стало спричинення постраждалому травми, яка була несумісна із життям. Стосовно обставин спричинення травми Макарову від удару головою об бордюр апеляційний суд у новому вироку нічого не зазначив. Черкасов на вирок апеляційного суду звернувся із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Проте, суд касаційної інстанції своєю ухвалою відмовив у задоволенні касаційної скарги Черкасова. В своєму рішенні касаційний суд зазначив, що апеляційний суд повно, всебічно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження та докази на їх підтвердження. Посилання Черкасова в касаційній скарзі на обставину, що Макаров загинув від удару головою об бордюр, наслідком чого стала черепно-мозгова травма, несумісна із життям, касаційний суд до уваги не взяв, оскільки таку обставину суд апеляційної інстанції своїм вироком не встановив. Згідно ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні. Надайте правову оцінку діям і рішенню суду касаційної інстанції. 73. Євсеєв засуджений місцевим судом за ч.2 ст. 186 КК України до п’яти років позбавлення волі. Цим же вироком частково був задоволений цивільний позов потерпілої. В апеляційному порядку вирок не переглядався. Засуджений подав касаційну скаргу на вирок, в якій просив замінити йому позбавлення волі на звільнення від відбування покарання з випробуванням, а прокурор подав касаційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції помилково задовольнив цивільний позов частково. Суд касаційної інстанції, розглянувши кримінальне провадження за касаційними скаргами засудженого та прокурора, дійшов висновку, що скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню. В той же час, суд касаційної інстанції визнав, що призначене Євсеєву покарання є надто м’яким та не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. З урахуванням вказаних обставин, касаційний суд скасував вирок і повернув справу на новий судовий розгляд. Дайте оцінку рішенню суду касаційної інстанції. Тема 21. Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження у Верховному Суді України Питання для обговорення 1. Суть та підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України. 2. Суб’єкти права на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України. 3. Строк та порядок подання заяви про перегляд судових рішень. Вимоги до неї та правові наслідки їх недотримання. 4. Порядок допуску Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження. 5. Підготовка до перегляду судового рішення у Верховному Суді України. 6. Порядок розгляду справи Верховним Судом України. 7. Повноваження Верховного Суду України. Ухвали Верховного Суду України за результатами розгляду справи, їх структура та вимоги до них. Завдання 74. Даниленко визнано винним та засуджено вироком Феодосійського міського суду АРК за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції від 07.04.2011р. (одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням хабара). Апеляційний суд АРК залишив скаргу Даниленко на вирок без задоволення, а вирок – без змін. Даниленко звернувся із касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, який, розглянувши скаргу, постановив ухвалу про залишення скарги без задоволення, а рішення місцевого та апеляційного суду – без змін, уточнивши лише кваліфікацію дій засудженого і зазначивши, що його необхідно вважати засудженим за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції закону від 11.06.2009 р. (одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище). Таким чином, суд касаційної інстанції допустив помилку і погіршив становище засудженого. Даниленко звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд судового рішення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України. У своїй заяві Даниленко послався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по іншому кримінальному провадженню, у якій аналогічні дії засудженого кваліфіковано за ч. 2 ст. 368 КК України в редакції закону від 11.06.2009 р., чим обґрунтував неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм закону України про кримінальну відповідальність щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. На цій підставі Даниленко просив скасувати ухвалу суду касаційної інстанції і ухвалити Верховним Судом України власне рішення, надавши правильну правову кваліфікацію його діям. Отримавши заяву Даниленко, суддя-доповідач письмово повідомив Даниленко про те, що вона містить посилання на рішення касаційного суду, яким справу повернуто на новий судовий розгляд, а не розглянуто по суті. Цей факт, на думку судді-доповідача, усуває можливість відкриття провадження по цій заяві. У зв’язку із цим суддя-доповідач встановив місячний строк, протягом якого заявник зобов’язаний усунути вказані недоліки заяви. Оцініть дії судді-доповідача. Охарактеризуйте порядок здійснення провадження у Верховному Суді України 75. Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова Кліменко засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Суди апеляційної та касаційної інстанції залишили скарги засудженого без задоволення, а вирок суду – без змін. Засуджений Кліменко звернувся на підставі п. 1 ч. 1 ст. 445 КПК України із заявою про перегляд судових рішень до Верховного Суду України. У своїй заяві він посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по конкретному кримінальному провадженню, у якій подібне суспільно небезпечне діяння було кваліфіковано суддями за тією ж ч. 2 ст. 309 КК України, проте внесено зміни до вироку місцевого суду і призначено більш м’яке покарання. Суддя-доповідач здійснив перевірку відповідності заяви Кліменка вимогам закону і постановив ухвалу про допуск її до провадження. Проаналізуйте підстави для перегляду судових рішень Верховним Судом України. Оцініть дії судді-доповідача та охарактеризуйте порядок допуску справи до провадження Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Тема 22. Судове провадження з перегляду судових рішень. Провадження за нововиявленими обставинами Питання для обговорення 1. Суть та підстави здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами. 2. Суб’єкти права подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та вимоги до неї. 3. Строк та порядок звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. 4. Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами та порядок його здійснення. 5. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Завдання 76. Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 1 лютого 2013 р. Цапліна було визнано винним у тому, що у першій половині листопада 2010 року, будучи службовою особою ДП «Семенівкарайагролісгосп», він, перевищуючи свої службові повноваження, умисно в порушення вимог законодавства після завершення терміну дії лісорубного квитка серії 02 ЛКБ № 173652 організував та провів незаконну порубку дерев на території Машівської сільської ради Семенівського району Чернігівської області. Внаслідок перевищення Цапліним службових повноважень незаконною порубкою дерев державі спричинено збитки в сумі 350 164, 81 грн, що більш, ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і таким чином є тяжкими наслідками. Зазначеним вироком його було засуджено за ст.ст. 365 ч.3 та 246 КК України на 4 роки з позбавленням права обіймати посади майстра лісу та лісничого на строк 1 рік 2 місяці з конфіскацією незаконно добутого та звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. В апеляційному порядку вирок суду не оскаржувався. 2 жовтня 2013 р. Цаплін звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеного вироку цього суду. В обґрунтування своїх вимог у заяві Цаплін вказав, що 26 серпня 2012 р. Чернігівським міжрайонним природоохоронним прокурором до господарського суду Чернігівської області було подано позов в інтересах держави про стягнення з ДП «Семенівкарайагролісгосп» збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок порубки лісу на суму 350 164, 81 грн. Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 р. в задоволенні позову прокурора відмовлено. Рішення мотивовано тим, що лісорубний квиток серії 02 ЛБК № 173652 анульовано не було, тому мала місце не незаконна рубка без спеціального дозволу, а проведення рубки за наявності неанульованого лісорубного квитка без продовження його дії. Крім того, в рішенні суд вказав на відсутність заподіяних збитків, мотивуючи тим, що розроблена відповідно до лісорубного квитка деревина у повному обсязі взята на облік підприємством, фактів незаконної реалізації або нецільового використання не встановлено. Кошти від реалізації лісопродукції у повній мірі зараховані на рахунок підприємства та до державного бюджету сплачено збір за спеціальне використання лісових ресурсів, відповідно до обсягів заготовленої продукції. З урахуванням того, що зазначені обставини не були відомі Семенівському районному суду на час судового розгляду кримінального провадження і доводять неправильність вироку, Цаплін вимагав скасувати його за відсутністю складу кримінального правопорушення і постановити виправдувальний вирок. Суд, керуючись ч. 1 ст. 461 та ч. 3 ст. 464 КПК України, повернув заяву Цапліну, мотивувавши своє рішення тим, що строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами пропущено, оскільки з моменту постановлення рішення Господарським судом Чернігівської області пройшло більше трьох місяців. Крім того, суд вказав, що звернутись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами повинен прокурор, підтвердивши заяву матеріалами розслідування. Вважаючи рішення суду необґрунтованим, Цаплін звернувся до юриста за консультацією. Від імені юриста підготуйте розгорнуте письмове роз’яснення. Дайте правову оцінку рішенню Семенівського районного суду та сформулюйте рекомендації щодо подальших дій Цапліна.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |