Тема 1 ОЗП. Тема 1 Облік та його місце в системі бухгалтерського обліку
 Скачать 29.99 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
  Тема 1 Облік та його місце в системі бухгалтерського обліку. План 1. Предмет та об‘єкти обліку в системі оподаткування, його мета та завдання. 2. Система оподаткування в Україні: види податків та зборів. Мета - визначити предмет та об‘єкти обліку в системі оподаткування, окреслити його мету та завдання, дати характеристику системі оподаткування в Україні. Література: 1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VІ. 2. Колінько Н.І. Облік і звітність в оподаткуванні: навчальний посібник з грифом МОН / Н.І. Колінько, М.М. Огородник, Г.М. Воляник, С.Є. Шутка. – Львів: Ліга-Прес, 2014. – 453 с. 3. Бідюк О.О. Облік і звітність в оподаткуванні: навч. посіб. / О.О. Бідюк, Є.Ю. Шара. – К.: «Центр учбової літератури», 2012. – 496 с. 4. Максімова В.Ф. Облік і звітність в оподаткуванні: навч. посіб. / В.Ф. Максімова, О.Ф. Артюх. - Одеса: ОНЕУ, ротапринт, 2013. – 267 с. 4. Бухгалтерський облік: фінансовий та податковий / Є.Ю. Шара, О.О. Бідюк, І.Є. Соколовська-Гонтаренко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 456 с. 5. Іванов Ю. Б. Податковий облік і звітність: підручник / Ю. Б. Іванов, В. В. Карпова, О. Є. Найденко – К. : Знання, 2010. – 710 с. 1. Предмет та об‘єкти обліку в системі оподаткування, його мета та завдання. З розвитком ринкових відносин облік у системі оподаткування стає одним з основних видів обліку в державі. Необхідність його організації обумовлена забезпеченням умов для проведення державного контролю за дотриманням податкового законодавства суб’єктами господарювання. Облік у системі оподаткування – це система збору, накопичення, обробки та узагальнення інформації для визначення та сплати податкових платежів суб’єктами господарювання відповідно до вимог податкового законодавства. Це така облікова система, яка базується на даних бухгалтерського обліку та правилах податкового законодавства, та забезпечує інформаційні потреби користувачів про нарахування та сплату податків та зборів (обов'язкових платежів). На основі даних обліку, який побудований на суцільному і безперервному фіксуванні господарських процесів платника податків, складається податкова звітність. Порушення у веденні обліку в системі оподаткування тягнуть за собою неправильне визначення розмірів нарахованих податкових платежів, їх неповну або несвоєчасну сплату до бюджету, фінансові санкції. Від створення ефективної системи обліку з метою оподаткування на рівні підприємства залежить як якість облікової інформації, що надходить до державних податкових органів, так і поліпшення фінансового стану самого підприємства, оскільки правильна організація обліку дасть змогу уникнути фінансових санкцій з боку державних фіскальних органів та оптимізувати податкові платежі. Головною метою вивчення дисципліни «Облік та звітність у системі оподаткування» є набуття знань з теорії та практики ведення обліку з метою оподаткування на підприємствах. Тому основними завданнями вивчення дисципліни є формування цілісної системи знань про методологію і організацію обліку у системі оподаткування, складання податкової звітності на підприємстві. Предметом навчальної дисципліни є вивчення процесу виявлення, реєстрації, обробки, узагальнення інформації господарських операцій у частині формування об’єкта оподаткування, нарахування та сплати податків, формування та надання користувачам податкової звітності. Понятійні категорії бухгалтерського обліку та обліку у системі оподаткування (загальна мета, предмет, об’єкти, принципи, функції, завдання) мають свої особливості, але в цілому не містять кардинальних протиріч. На сучасному етапі чинним законодавством не встановлено визначення терміну „ податковий облік” або «облік у системі оподаткування». Можна погодитися з позицією авторів, що трактують податковий облік, як систему збору і обробки інформації для визначення бази оподаткування підприємства відповідно до вимог податкового законодавства [19, 46]. Суб’єкти підприємницької діяльності – платники податків ведуть окремий облік, в якому групують інформацію щодо бази оподаткування, визначення показників податкової звітності. При цьому вони самостійно визначають процедури виявлення, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі облікової інформації з метою оподаткування для користувачів у зв’язку з відсутністю методики організації обліку. Предметом бухгалтерського обліку у широкому сенсі є процес фінансово- господарської діяльності, який охоплює формування обґрунтованої інформації про господарські процеси та результати, їх аналіз і контроль. Основними об’єктами бухгалтерського обліку є активи і пасиви, витрати і доходи, результати діяльності, які у своїй сукупності розкривають зміст предмета бухгалтерського обліку. Предметом обліку у системі оподаткування також є процес фінансово- господарської діяльності, але тільки у частині формування об’єкта оподаткування. Основними об’єктами податкового обліку прийнято вважати базу і об’єкт оподаткування, які є підставою визначення податків згідно вимог податкового законодавства. Необхідно зауважити, що бухгалтерський облік носить комплексний характер на відміну від податкового. Принципи подвійного запису, безперервності і суцільного документування знову довели свою надійність як засоби контролю. Вилучити, сфальсифікувати чи викривити первинні або аналітичні документи в системі бухгалтерського обліку набагато важче, ніж у обліку у системі оподаткування, оскільки це вимагає виправлень не тільки в одному, але і в багатьох взаємопов’язаних облікових регістрах. В обліку з метою оподаткування не регламентовано ведення облікових процедур стосовно інформації про стан розрахунків з контрагентами, про наявність та рух активів та зобов’язань тощо. Крім того, оскільки бухгалтерський облік використовує ті ж принципи оцінки і калькулювання, що і економічний аналіз або планування діяльності, то дані, отримані з бухгалтерських регістрів, піддаються перевірці аналітичними методами. Кількість виробленої продукції повинна відповідати кількості спожитих матеріальних ресурсів із урахуванням норм витрат, чи нарахованій заробітній платі основних робітників за умови застосування прийнятих на підприємстві ставок чи окладів. Кількість реалізованої продукції повинна узгоджуватись з обсягом її виробництва за період і залишками готової продукції на початок і кінець періоду на 19 складі. В обліку у системі оподаткування такі залежності не простежуються, та й взагалі відсутня можливість порівняти натуральні і вартісні показники. Тому основними вихідними даними для податкових розрахунків, організації обліку у системі оподаткування є бухгалтерська інформація. 2. Система оподаткування в Україні: види податків та зборів. Податкова система, як важлива частина податкової політики держави, являє собою сукупність обов’язкових платежів, методологію та методику їх нарахування та сплати відповідно чинному податковому законодавству. За допомогою податкової системи держава впливає на фінансово-економічний стан підприємств – головного важеля, регулюючого фінансові взаємовідносини в умовах ринкового господарства. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, як: – загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є; – рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; 20 – невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; – презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; – фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; – соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; – економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; – нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; – стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; – рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; – єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку. Відповідно до норм ПКУ податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку.21 Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій. Під час встановлення податку обов'язково визначаються його елементи:
В Україні залежно від органу влади, який встановлює податки, тобто за рівнем запровадження, податкові платежі поділяють на загальнодержавні та місцеві. До загальнодержавних податків належать: 1. податок на прибуток підприємств; 2. податок на доходи фізичних осіб; 3. податок на додану вартість; 4. акцизний податок; 5. екологічний податок; 6. рентна плата; 7. мито. До місцевих податків належать: 1. податок на майно (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортний податок; плата за землю) 2. єдиний податок. До місцевих зборів належать: 1. збір за місця для паркування транспортних засобів; 2. туристичний збір. За формою взаємовідносин між платником і державою податки поділяють на прямі і непрямі. Прямі податки – це податки, що встановлюються безпосередньо щодо платника, який сплачує їх до бюджету держави. Обсяги таких податків залежать від податкової бази. Непрямі податки – це податки, які справляються до бюджету за допомогою цінового механізму, причому конкретні платники податків не завжди є їхніми носіями. Непрямі податки встановлюють у цінах товарів, робіт та послуг, а їх обсяг для окремого платника (носія податку) визначається обсягом споживання і не залежить від його доходів. Необхідність ведення обліку в системі оподаткування обумовлена забезпеченням умов для проведення державного контролю за дотриманням податкового законодавства суб’єктами господарювання. Так, платник податків зобов'язаний: – вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, 25 що стосується обчислення і сплати податків та зборів; – подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; – сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ; – подавати на вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; – забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених ПКУ. Платник податків має право: – безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в митних органах, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю; – обирати самостійно, якщо інше не встановлено ПКУ, метод ведення обліку доходів і витрат; – за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток. Суб’єкти господарювання зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи. Облік у системі оподаткування, як впорядкована система збору, реєстрації та узагальнення, зберігання й передачі інформації для визначення податкових платежів на основі даних первинних документів, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування господарських операцій, пов´язаних з обчисленням та сплатою податків та зборів, можна показати за ієрархічною структурою: Первинні документи Облікові та податкові регістри (книга обліку доходів і витрат, реєстр виданих і отриманих податкових накладних і т.д.) Податкова звітність Первинні й узагальнюючі облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов´язкові реквізити, як: 1) назва документа (форми); 2) дата й місце складання; 3) назва підприємства, від імені якого складений документ; 4) склад і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; 7) інші, які передбачені податковим законодавством. Податкові регістри призначені для систематизації й накопичення інформації, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, аналітичних даних податкового обліку для відображення в податковій декларації. Регістри податкового 29 обліку ведуться у вигляді спеціальних форм на паперових або машинних носіях. Облікові реєстри – це облікові таблиці (бланки) встановленої форми і змісту для відображення господарських операцій на рахунках обліку, письмовий документ, який містить накопичені та згруповані за певними однорідними ознаками дані первинних документів. Форми регістрів податкового обліку й порядок відображення у них даних первинних і узагальнюючих облікових документів розробляються платником податків самостійно, за винятком встановлених податковим законодавством. У розроблених формах регістрів аналітичний облік має також детально розкривати порядок формування податкової бази. При зберіганні регістрів податкового обліку необхідно забезпечувати їх захист від несанкціонованих виправлень. Виправлення помилки в регістрі податкового обліку має бути обґрунтоване й підтверджене підписом особи, яка внесла виправлення, із вказівкою дати й обґрунтуванням виправлення. Третім рівнем обліку у системі оподаткування є податкова звітність, тобто, документи, які складаються платником податків самостійно на основі даних податкового обліку та подаються в органи податкової служби в строки, встановлені законодавством. Податкова декларація, як правило, містить такі дані: 1) період, за який визначається податкова база; 2) систему показників, що дозволяють точно розрахувати податкову базу для конкретного податкового платежу; 3) сума податкового платежу.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |