Протокол від 2005р
 Скачать 1.04 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів при вивченні дисципліни „Соціологія” в умовах кредитно-модульної системи. Навчально-методичний комплекс містить нормативну лекційний курс навчальної робочої програми, плани семінарських занять, тести, контрольні завдання для самостійної роботи, термінологічний словник, які можуть бути корисними при вивченні дисципліни в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Упорядники: Ткачук Л.Л., викладач соціології, спеціаліст ІІ категорії Відповідальний за випуск: заступник директора з навчально-методичної роботи Тихонов Г.М. Рецензенти: Л.І. Зелінська, викладач історії, викладач-методист. Болєлова І.А., викладач філософії, старший викладач. Затверджено на засіданні методичної ради коледжу. Протокол № ____ від „___”_________2005р. ЗМІСТ Передмова Модуль І Блок 1. Предмет та об’єкт соціології Контрольні завдання. Теми рефератів Блок 2. Історія соціології 2.1. Витоки соціологічних знань і розвиток протосоціології до ХІХ ст. Контрольні завдання. Теми рефератів 2.2. Виникнення і розвиток протосоціології як окремої науки. Контрольні завдання. Теми рефератів 2.3. Соціологчна думка в Україні. Контрольні завдання. Теми рефератів Блок 3. Загальнотеоретична соціологія 3.1. Соціальні процеси: специфіка і проблеми. Контрольні завдання. Теми рефератів 3.2. Соціальні інститути і соціальні спільності. Контрольні завдання. Теми рефератів 3.3. Соціальна структура суспільства. Блок 4. Спеціальні соціологічні теорії 4.1. Соціологія сім’ї. Контрольні завдання. Теми рефератів 4.2. Соціологія особистості. Контрольні завдання. Теми рефератів 4.3. Соціологія праці. Контрольні завдання. Теми рефератів 4.4. Соціологія політики. Контрольні завдання. Теми рефератів 4.5. Етносоціологія. Контрольні завдання. Теми рефератів 4.6. Соціологія вільного часу. Контрольні завдання. Теми рефератів Блок 5. Соціологічні дослідження. 5.1. Поняття соціологічних досліджень та їх види. Контрольні завдання. Теми рефератів 5.2. Основні методи збору та аналізу соціологічної інформації. Контрольні завдання. Теми рефератів 6. Тестові завдання 7. Плани семінарських занять 8. Короткий термінологічний словник 9. Література ПЕРЕДМОВА У даному посібнику висвітлюються основні галузі соціологічного знання, актуальні проблеми, тенденції та закономірності розвитку сучасного соціуму. Акцентується увага на співвідношенні соціології та суміжних з нею наук, на специфіці соціальних чинників життєдіяльності суспільства. Теоретичні положення поєднуються з практикою загальноцивілізаційного та вітчизняного сьогодення. Виклад матеріалу грунтується на демократичному підході до його змісту, оцінок і висновків, апеляції до загальнолюдських цінностей. БЛОК 1. ПРЕДМЕТ І ОБ'ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ Пізнання суспільства, законів і механізмів його розвитку, функціонування його складових елементів, вивчення відносин між людьми - ось найважливіші складові предмета соціології. У сучасних умовах дуже гостро стоїть питання реформування суспільного життя. Тому, головне завдання соціологічної науки - допомогти вирішити соціальні проблеми в житті кожної людини. Завданням соціології на рівні суспільства є розроблення ефективної соціальної політики, яка допоможе звести до мінімуму знизити ризик суспільних перетворень і задовольнити потреби кожного члена суспільства. Тема 1.1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА ПРО СУСПІЛЬСТВО • Що таке соціологія • Які завдання вирішує соціологія • Що входить до основних понять соціології • Які функції виконує наука ПОНЯТТЯ СОЦІОЛОГІЇ, ЇЇ РОЛЬ У ПІЗНАННІ СУСПІЛЬСТВА І ОСОБИСТОСТІ Хоча соціологія як наука з'явилася порівняно недавно - менш як два століття тому, - вона має значно глибші історичні корені. В часи первісної общини та на початку людської цивілізації передумов для виникнення хоча б примітивних знань про суспільство фактично не було. Адже спершу не існувало самого суспільства, оскільки люди жили первіснообщинним стадом, а потім ще і тривалий час зберігалися пережитки такого способу життя. Навіть у перших рабовласницьких державах люди мало в чому відділяли самих себе від живої та неживої природи. Всі ми добре знаємо, що, наприклад, за віруванням давніх і індійців, та й інших народів, після смерті людини її душа не помирає, а втілюється в іншу людину, і, головне, може продовжувати своє існування навіть в тварині чи рослині. Це свідчило про те, що люди відчували свою близькість до природи і вважали самих сабе невід'ємною часточкою її, нарівні з комахами чи рослинами. А якщо життя людей і тварин таке близьке, то і розвиток людського суспільства проходить так само, як і розвиток тваринного та рослинного світу. А значить і потреби вивчати людське суспільство окремо немає. Час минав, змінювалась людська цивілізація, а разом з нею змінювались і уявлення людей. З часом свого розвитку людське суспільство дедалі менше нагадувало життя тварин чи рослин. І люди дедалі більше почали усвідомлювати, що людина і тварина дуже різні між собою. Справді, людина будує міста і держави, а тварина ні, людина веде війни, а тварини ніколи не воювали, люди, на відміну від тварин, володіють членороздільною мовою, і, головне, чого не має тварина у порівнянні з людьми - свідомості, свідомого мислення. І якщо люди й тварини настільки різні, то й життя людського суспільства об'єктивно відрізняється від тваринного існування. Отже, в людей виникла потреба вивчати життя саме ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. Сталася така важлива зміна в свідомості людей в давній Греції приблизно в VI-V ст. до н. е. Тоді і сформувалася важлива для соціології проблема тотожності і відмінності між законами розвитку природи і законами людського буття. Найбільш точно уявлення про суспільство, його устрій та розвиток виклали давньогрецькі філософи Платон у праці "Республіка" та Арістотель у "Етиці" та "Політиці". Поряд з міфологічними уявленнями у їхніх вченнях зустрічаються цілком реалістичні міркування про причини утворення суспільства та держави, соціальної нерівності, про будову суспільства, соціальні функції різних категорій людей. Проте, потрібен був ще тривалий час, щоб соціологія, відділившись від філософії, стала самостійною галуззю знань. Сталося це тільки в 30-их pp. XIX ст., коли французький філософ Огюст Конт ввів в науковий обіг термін "соціологія"'. Весь попередній час розвитку уявлень і знань про суспільство, починаючи з VI ст. до н. е. називають протосоціологією (прото- в перекладі означає "до", "те, що існувало раніше"). Завданнями новоствореної науки на думку О. Конта були опис і систематизація об'єктів, явищ і процесів суспільного життя. Роль сучасної соціології, звичайно, набагато глибша. Вона полягає у тому, щоб не просто реєструвати соціальні зміни, а й передбачати їх, застерігючи людей від негативних наслідків соціальних перетворень. Простіше кажучи, соціологія існує для того, щоб вивчаючи соціальні процеси і об'єкти, визначити найактуальніші проблеми життя окремих осіб та людських спільнот, з'ясувати їх причини і надати по можливості конкретні рекомендації щодо їх вирішення. Розглянемо дуже простий приклад. Скажімо, у певної страхової компанії, яка нещодавно з'явилася, існують певні проблеми у пошуку клієнтів. Тоді їй на допомогу приходять соціологи. Провівши відповідне дослідження, вони з'ясовують причини того, чому громадяни не страхують у цій компанії своє майно чи життя, і надають певні реальні поради страховій компанії щодо того, що саме потрібно їй зробити, щоб у неї збільшилась кількість клієнтів. Звичайно, це лише приклад. Але зерно істини у ньому є. Соціологія є лікарем, пацієнтом якого виступає одна особа, людська спільнота чи суспільство в цілому. Соціологія - наука, яка: • формує громадянську і національну свідомість людей; • у політичній сфері допомагає зрозуміти, який найоптимальніший політичний устрій може існувати в даній країні і в даний час; • в економічній сфері допомагає розробити найбільш ефективні важелі реформ, що повинні покращити рівень економічного розвитку країн; • вивчає проблеми формування, висловлення і врахування громадської думки різних верств населення; • допомагає подолати національні та релігійні протиріччя; • підвищує культурний і освітній рівень людей; • допомагає вирішувати соціальні проблеми населення. І це ще далеко неповний перелік завдань, які ставить перед собою сучасна соціологія. Таким чином, соціологія виникла і розвивається для того, щоб надати суспільству необхідні знання про самого себе, які дозволять людям зменшити ризик суспільних перетворень і розробити ефективну політику реформ. ПРЕДМЕТ І ОБ'ЄКТ СОЦІОЛОГІЇ У буквальному перекладі соціологія означає науку про суспільство (з лат. societas - суспільство, з гр. logos — наука). Але ми знаємо, що суспільство вивчають й інші науки - філософія, історія, політологія, економіка тощо. Тому виникає питання, що саме відокремлює соціологію від інших суспільних наук, що вивчає соціологія, а не вивчають інші науки? Суспільство являє собою сукупність різних елементів, які становлять людські спільності та організації, створені людьми, а також різні форми діяльності людей (політичну, культурну, економічну), що включені до різних сфер суспільного життя - відповідно політичної, культурної, економічної. Кожна з вищеназваних наук вивчає або якісь елементи будови суспільства або якісь його сфери. То що ж вивчає соціологія? Видатний соціолог Пітірим Сорокін визначив, що соціологія вивчає родові ознаки всіх суспільних явищ та кореляцію між ними. Тобто соціологія вивчає суспільство і як одне ціле і як систему елементів, що взаємодіють між собою. Об'єктом соціології є суспільство в цілому, різні соціальні групи, організації та верстви, які є його елементами. Предметом соціології є вивчення механізмів і особливостей утворення, розвитку і діяльності різних суспільних елементів, а також взаємозв'язки і взаємодія між ними. Що ж являють собою ці суспільні елементи? До них відносять соціальні спільності та соціальні інститути. Соціальні спільності та соціальні інститути називають ще основними поняттями сціології. Соціальна спільність – група людей, яка склалася об'єктивно в процесі історичного розвитку, реально існує, практично фіксується, характеризується відносною цілісністю і виступає самостійним суб’єктом соціальної та історичної дії. Члени соціальної спільності зв'язані між собою спільними умовами життя, інтересами, особливостями мови, культури, звичаїв, психіки, сфери професійної діяльності тощо. До соціальних спільностей належать: - нації; - народи та етноси; - класи та інші соціальні групи; - професійні спільності; - соціальні верстви та прошарки тощо. Особливістю спільностей є те, що вони, як правило, складаються стихійно. Утворення їх зумовлене об'єктивними умовами соціальної дійсності, які й впливають на їх виникнення. Тобто, соціальні спільності утворюються не за волею конкретної особи чи групи осіб, які поставили собі за мету утворити саме таку спільність, а самі по собі, в процесі історичного розвитку. Соціальний інститут – це стійка та організована форма діяльності певних груп людей. До соціальних інститутів відносяться: - держава; - церква; - політичні партії та громадські організації; - система освіти та виховання; - сім'я тощо. На відміну від соціальних спільностей, соціальні інститути, як правило, утворюються конкретними особами і з конкретною метою - адже вони являють собою спільну діяльність окремої групи осіб (від кількох чоловік до сотень тисяч та мільйонів), заради якої й формується інститут. В соціальній спільності відносини між людьми переважно грунтуються на усвідомленні того, що вони є членами цієї спільності і на нормах моральної відповідальності один перед одним, в соціальних інститутах - на обов'язках і правах, які має кожен з членів. Самі соціальні спільності і інститути, як і суспільство в цілому, є об'єктом соціології, а процес утворення і розвитку їх, їх діяльність і функціонування, роль, яку вони виконують в суспільстві, є предметом соціології. Соціальні відносини – це стосунки між людьми і групами людей, що займають різне становище в суспільстві, беруть неоднакову участь в його політичному, економічному й духовному житті, відрізняються способом життя, рівнем і джерелом доходів. Отже, соціальні відносини обумовлені різним соціальним, політичним і економічним становищем індивідів, які включаються в них, прагнучи змінити або покращити своє становище. Саме це і є рушійною силою соціальних відносин, які, в свою чергу, постійно спричиняють певні політичні, економічні і соціальні зміни в суспільстві, знову ж таки змінюючи субординацію індивідів в ньому, що знову ж дає поштовх до виникнення нових соціальних відносин. Так коло соціальних відносин замикається. Втім, основним суб'єктом соціальних відносин виступають не окремі індивіди, а соціальні спільності як об'єднання індивідів. Соціальні відносини також є предметам вивчення соціології. Соціологія – це наука про механізми і тенденції утворення, розвитку і функціонування соціальних спільностей, соціальних інститутів і соціальних відносин, зокрема і суспільства в цілому. Таким чином, соціологія є наукою, яка в загальному, широкому розумінні вивчає, як і будь-яка суспільна наука, суспільство, а в вузькому розумінні заглиблюється в проблеми утворення, розвитку, діяльності і взаємодії різних складових елементів суспільства, вивчає соціальні відносини, а також процеси і явища, які відбуваються в житті людського суспільства та його складових елементів. ! Соціологія саме у вузькому значенні виступає як самостійна, і надзвичайно важлива соціально-політична наука, вивчення якої, поряд з політологією, політекономією та рядом інших дисциплін е однією з обов'язкових складових гуманітарної підготовки спеціаліста. СТРУКТУРА СОЦІОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ Специфіка соціології, її відмінність від інших соціально-політичних дисциплін полягає в тому, що внаслідок своєї комплексності вона має багаторівневу структуру. Проміжний (середній) рівень ввів в соціологічну науку в І половині XX ст. Роберт Мертон. Згідно теорії Мертона, в соціології слід виділяти не два рівні, а три: • загальносоціологічні теорії; • спеціальні (частково) соціологічні теорії, іноді їх називають теоріями середнього рівня; • конкретно-соціологічні дослідження. Загальносоціологічні теорії – це сукупність різноманітних концепцій, що розглядають сторони соціального розвитку суспільства, описують соціальні взаємозв’язки у загальному вигляді, вони описують загальні механізми функціонування суспільства в цілому. Існує багато теоретичних концепцій, що пояснюють закономірності, специфіку розвитку людського суспільства: 1. Соціологія історії. 2. Біологічний напрям у соціології. 3. Географічний напрям. 4. Психологічний напрям. 5. Концепція соціальної стратифікації (розшарування). 6. Концепція індустріального суспільства (яке грунтується на машинному виробництві). 7. Конвергенції (злиття соціалізму і капіталізму і зникнення відмінності між ними). 8. Марксистський підхід (основа розвитку суспільства - економіка). Таким чином, теоретична соціологія — це велика кількість всіляких течій, шкіл, напрямків, які по своєму пояснюють специфіку розвитку суспільства. Спеціальні соціологічні теорії— це галузі соціологічного знання, які мають своїм завданням дослідження відносно самостійних, специфічних підсистем суспільного цілого і соціальних процесів. Спеціальні соціологічні теорії пов'язані з вивченням самостійних підсистем суспільства (окремих соціальних спільностей, інститутів тощо). Вони покликані встановити об'єктивні взаємозв'язки даної предметної сфери (праця, сім'я, політика, тощо) з цілісністю суспільної системи; виявляти специфічні, властиві даній предметній сфері внутрішні взаємозв'язки та закономірності. Спеціальні соціологічні теорії прийнято поділяти на декілька груп. До першої з них належать ті, що вивчають механізми функціонування окремих соціальних спільнот, наприклад, етносоціологія, соціологія міста, соціологія села, соціологія класів, теорія соціальної структури, теорія соціальної стратифікації тощо. До другої групи належать ті, що вивчають окремі сфери людської діяльності і форми масової свідомості: соціологія праці, економічна соціологія, соціологія політики, соціологія релігії, соціологія культури та інші (їх ще називають галузевими соціологічними теоріями). Третю групу становлять такі специфічні теорії як соціологія молоді, соціологія особистості, соціологія моралі тощо. Нині нараховується кілька десятків спеціальних соціологічних теорій. Виділимо такі з них, як: 1. Теорія соціальної структури. 2. Соціологія праці. 3. Соціологія відпочинку (дозвілля, вільного часу). 4. Соціологія політики. 5. Соціологія права. 6. Соціологія управління. 7. Етносоціологія. 8. Соціологія молоді. 9. Соціологія освіти. 10. Соціологія сім'ї та ін. Конкретно-етіологічні дослідження —це встановлення і узагальнення соціальних фактів за допомогою прямої чи опосередкованої реєстрації подій, характерних для досліджуваних соціальних явищ, об'єктів і процесів. Дані, які отримуються в ході досліджень, використовуються як загальнрсоціологічними теоріями, так і спеціальними соціологічними теоріями. ФУНКЦІЇ І МЕТОДИ СОЦІОЛОГІЇ Широкий зв'язок соціології з суспільством, соціальною дійсністю вимірюється в першу чергу функціями, які соціологія виконує. Функції прийнято поділяти на головні й другорядні. До головних функцій соціології належать теоретико-пізнавальна, практично-перетворювальна, світоглядно-ідеологічна та прогностична. Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, що соціологія накопичує знання, систематизує їх, намагається скласти найбільш повну картину соціальних відносин і процесів в сучасному суспільстві. Вона дає змогу зрозуміти нам людей, навколишній світ, пояснити, чому події в житті людей відбуваються саме так, а не інакше, тобто вона пов'язана з вивченням закономірностей суспільного розвитку, з пізнанням суспільного середовища. Практично-перетворювальна функція пов'язана з наданням рекомендацій щодо управління соціальними процесами. Ці рекомендації спрямовані на прийняття тих соціальних реформ, які є найоптимальнішими у даному суспільстві. Світоглядно-ідеологічна функція пов'язана з участю соціології у формуванні наукової ідеології. Прогностична функція полягає у наданні соціальних прогнозів, надає можливість спрогнозувати, як зміниться поведінка соціальних об'єктів, які зміни пройдуть в суспільному житті, спрогнозувати тенденції розвитку суспільства в найближчому майбутньому. До другорядних функцій соціології належать: • інформаційна (полягає в отриманні конкретної соціологічної інформації); • оціночна (допомагає оцінити рішення та заходи, прийняті суб'єктами соціального життя); • культурна (сприяє підвищенню культурного рівня громадян); • описова (пов'язана з необхідністю опису і систематизацією дослідницького матеріалу у вигляді книг, статей, мемуарів тощо). Вивчення соціологією соціальної дійсності пов'язане в першу чергу з проведенням соціологічних досліджень. Певні специфічні способи проведення їх називаються методами. Метод в соціології – це спосіб побудови і обгрунтування соціологічного знання, сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності. Соціологія користується як своїми власними методами пізнання суспільної об'єктивної реальності, так і використовує методи інших наук: • соціальної психології; • статистики; • математики і т.д. Найважливішими методами пізнання соціальної дійсності є: 1. Спостереження. 2. Опитування: а) усне (інтерв'ювання); б) письмове (анкетування); 3. Аналіз документів. 4. Метод експерименту. Конкретніше про методи соціології ми поговоримо пізніше, під час вивчення розділу "Соціологічні дослідження". МІСЦЕ СОЦІОЛОГІЇ В СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА Ще в радянській системі освіти існувала така дисципліна як суспільствознавство. Звичайно, тоді вона базувалась на засадах марксизму-ленінізму, але все ж таки несла в собі певні знання з філософії, політології, економіки. Зі зникненням СРСР і така дисципліна як суспільствознавство зникла. Але поняття суспільствознавства залишилось і в наш час. Що ж являє собою суспільствознавство зараз і яку роль відіграє в ньому соціологія? Щодо визначення суспільствознавства, то тут існують два підходи. За першим, суспільствознавство - це всі знання про суспільство, накопичені людством. За іншим, воно — це система, яка об'єднує всі суспільні науки. Об'єднавши ці дві точки зору, можна зробити висновок, що суспільствознавство - це система наукових знань про суспільство, накопичена всіма суспільними науками - філософією, історією, політологією, соціологією, економікою тощо. Розглянемо роль соціології в системі суспільствознавства. Вона виражається наступними чинниками. По-перше, саме соціологія своїм предметом визначає суспільство та його елементи. Отож все, що вивчається соціологією, безпосередньо стосується самого суспільства, чого не скажеш про інші науки. По-друге, соціологічні знання використовують інші суспільні науки, тобто соціологія виступає як теорія та методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук, її знання є основою, на яку опираються інші суспільні науки. Усі науки, які вивчають різноманітні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди передбачають і соціальний аспект. Техніка і методика вивчення людини та її діяльності, методи соціального вимірювання та інші, які розробляються соціологією, використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками. По-третє, саме соціологія, як наука найбільш близька до всього суспільного, об'єднує всі суспільні і гуманітарні науки в єдину систему -систему суспільствознавства. Якби не існувало соціології, то зв'язок між іншими суспільними науками був би дуже поверхневий і нечіткий. Значення соціології для інших наук також полягає в тому, що вона дає науково обгрунтовану теорію про суспільство та його структуру, забезпечує розуміння законів і закономірностей взаємодії його різних структур. Розглянемо детальніше зв'язок соціології з науками, що входять до системи суспільствознавства. ЗВ’ЯЗОК СОЦІОЛОГІЇ З ФІЛОСОФІЄЮ ТА ІСТОРІЄЮ З усіх суспільних наук соціологія найбільш тісно пов'язана з філософією, адже саме з філософії вона бере свій початок. Ще й донедавна ряд науковців вважали, що соціологія є лише частиною філософії. Але все ж таки це дві різні науки, які мають різні предмети досліджень. Бо якщо філософія заглиблюється взагалі в розуміння світу, в проблеми свідомості та буття, то соціологія має своїм предметом вивчення, як вже говорилося раніше, тенденції формування, функціонування та розвитку суспільства і його складових елементів. Якщо філософія (а точніше один з розділів її, найбільш близький до соціології -соціальна філософія) звертає увагу лише на глобальні суспільні явища, то соціологія ж здійснює аналіз ролі і місця людини і соціальних спільностей в суспільстві, їх взаємодії з іншими членами суспільства в рамках різних соціальних інститутів. Якщо філософія є наукою досить таки абстрактною, то соціологія має справу з конкретними фактами дійсності, філософія в переважній більшості є наукою теоретичною, а соціологія з кожним роком дедалі більше відходить в бік практики. У системі суспільних наук соціологія дуже тісно пов'язана з історією. Об'єктом досліджень обох наук є суспільство, а предметом діяльність людей та людських спільнот в різних сферах суспільного життя, формування і розвиток суспільства. Обидві науки відтворюють соціальну дійсність. Відмінність між ними полягає в тому, що історія вивчає не сьогоднішній день, а минуле суспільства, відображає процес в хронологічній послідовності, причому часто іншими засобами, ніж соціологія. Методи соціології і історії, як правило, не співпадають. ЗВ’ЯЗОК СОЦІОЛОГІЇ З СУСПІЛЬНИМИ, ПРИРОДНИЧИМИ ТА ТОЧНИМИ НАУКАМИ Крім філософії та історії, соціологія зв'язана ще з рядом гуманітарних та природничих наук, Соціологія співпрацює з економічною наукою, предметом якої є вивчення процесу виробництва, а також вивчення різних форм відносин, що складаються в процесі виробництва, їх розвиток та функціонування. Ці форми виробництва часто заключають в собі і різні види соціальних відносин, які в свою чергу вивчає соціологія. Отож, бачимо, що сфери вивчення цих наук часом співпадають. Але соціологію все ж таки цікавить не сам процес виробництва матеріальних благ, який є базовим для вивчення економічною наукою, а лише участь людини і людських спільнот в ньому, залежність якісного і кількісного результату виробництва від особи виробника і від відносин, що складаються між виробниками. Тісно зв'язана соціологія і з політологією. Адже вони мають спільний предмет дослідження. Та все ж вони відрізняються між собою. Соціологія не претендує на загальний аналіз проблеми влади і в центр своєї уваги ставить більш скромне завдання — виявити місце і роль людей і соціальних груп в сфрері політичних відносин. Існує певний зв'язок соціології з правовими науками. Адже утворення правових інститутів є часто наслідком соціальних процесів. Правові науки також користуються соціологічними даними при вивченні владних відносин, норм права, процесів формування правової культури. Дуже тісний зв'язок має соціологія з психологією. Адже обидві вони вивчають структуру особистості, мотиви поведінки, механізми утворення і функціонування соціальних груп. Але між ними є й чимало відмінного. Адже соціологія не вивчає особливості психіки людини, а лише залежність поведінки особистості в суспільстві від них. Психологія ж, навпаки, вивчаючи малі соціальні групи намагається дослідити лише те, як вони можуть впливати на психіку людини. Отже, психологія зосереджує свою увагу на психіці людини, а соціологія на її діяльності у межах соціальних спільностей, соціальних інститутів та суспільства в цілому. Великий вплив здійснює соціологія на розвиток етики і естетики, даючи якісну і кількісну оцінку ступені розвитку норм і цінностей, що регулюють відносини між людьми. Взаємовідносини в сім'ї, в колективі, моральний стан можна встановити за допомогою специфічних методів, що знаходяться в розпорядженні соціології. Дослідженнями соціології користується також і педагогіка, намагаючись пояснити вплив соціальних проблем на рівень освіти. Існує зв'язок соціології з природничими та точними науками. Тісний зв'язок має соціологія з статистикою і математикою. Адже вона часто використовує статистичні та математичні методи для обробки даних, отриманих в ході проведення соціологічних досліджень. Натомість і статистика часто використовує дані, отримані в ході соціологічних досліджень. Важливе значення в розвитку соціології набувають міждисциплінні зв'язки. На міждисциплінній основі виникла соціальна психологія, розвивається соціолінгвістика, проходить стадію становлення соціопедагогіка. Таким чином, соціологія тісно зв'язана з великою кількістю суспільних, гуманітарних і навіть точних наук. Сфера досліджень соціології і цих наук часто співпадає, але в будь-якому випадку соціологія зберігає свої специфічні особливості. Контрольні запитання: 1. Дайте визначення суспільствознавству. Чому, на Вашу думку, поняття "суспільствознавство" можна розглядати з кількох позицій? 2. Якими факторами визначається роль соціології в системі суспільствознавства? 3. Чому серед всіх суспільних наук найбільш тісно соціологія пов'язана з філософією та історією? Якими факторами визначається цей зв'язок? 4. Наведіть приклади взаємодії соціології з будь-якою гуманітарною, природничою або точною наукою? 5. Назвіть науки, які виникли в результаті міждисциплінних зв'язків соціології. Чому виникають ці науки і яке це має значення для соціології? 6. Чому перші уявлення про суспільство починають формуватися лише в античному світі? 7. Що таке протосоціологія? З якими подіями пов'язують появу соціології як окремої науки? 8. Що є об'єктом і предметом соціології? Чим відрізняється предмет соціології від її об’єкта? 9. Дайте визначення соціальним спільностям та соціальним інститутам. Поясніть відмінності між ними. 10. З якою метою Р. Мертон запропонував ввести середній рівень в структурі соціології? Яка відмінність між трьома рівнями соціологічних знань? 11. Охарактеризуйте основні методи соціології. Назвіть сильні і слабкі сторони кожного з них. 12. Назвіть основні і другорядні функції соціології. Поясніть їх. Теми рефератів БЛОК 2. Історія соціології. Вивчення історії розвитку соціології є одним з найважливіших питань соціології, оскільки найцінніші надбання суспільної думки можна застосовувати і в сучасному світі. Соціальні питання завжди цікавили людину, оскільки вони торкаються кожного з нас. Пройшовши тривалий час свого розвитку, соціологія ХІХ ст. стає самостійною наукою, яка з того часу і дотопер спрямовує всі свої зусилля на вирішення найбільш актуальних проблем в різних сферах суспільного життя.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |