Главная страница
qrcode

Тема 1


Скачать 45.67 Kb.
НазваниеТема 1
Дата26.12.2019
Размер45.67 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файла1_____.docx
ТипДокументы
#66012
Каталог

Тема №1



Нормативно-правові засади цивільного захисту в Україні. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій модулю «Основи організації медичного забезпечення населення і військ»
Актуальність теми. Загальна мета навчання.
Опанувати нормативно-правові засади основ організації медичного забезпечення населення і військ як складової системи медичного забезпечення населення держави з урахуванням основних положень Кодексу цивільного захисту, Закону Про екстрену медичну допомогу, Воєнної доктрини України, проводити заходи організації медичного забезпечення при надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру та бойових умовах.




Оволодіти знаннями про організації медичного забезпечення населення і військ як складової системи медичного забезпечення населення держави з урахуванням основних положень Кодексу цивільного захисту, Закону Про екстрену медичну допомогу, Воєнної доктрини України


положення нормативно-правової бази, основні принципи і завдання Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій України;
  • основі заходи, що проводяться у сфері цивільного захисту';
  • принципи планування та організацію проведення заходів цивільного захисту в лікувальному закладі
  • призначення і класифікацію захисних споруд, правила перебування у захисних спорудах.


    Насиченість території України промисловими об'єктами кожне третє підприємство (понад 7 000) становить потенційну небезпеку.

    Промислові регіони знаходяться в зонах з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій і катастроф техногенного походження, в результаті яких можуть гинути люди, знищуватися матеріальні цінності, ускладнюватися умови виробництва і життя людей.

    Ця загроза постійно зростає - рівень зносу обладнання більшості промислових підприємств наближається до критичного. Антропогенний вплив на навколишнє середовище набуває все більших масштабів.

    Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків отримали статус загальнодержавної проблеми.

    Особливого значення набуває питання своєчасного виявлення і відстеження ризику виникнення можливих надзвичайних ситуацій та запобігання їм, що можливо за дієвої системи державного управління системою захисту.

    Правова держава не може існувати без механізму застосування законів, в тому числі в сфері безпеки життєдіяльності людини.

    Стратегічні напрямки та засоби вирішення проблеми захисту населення територій в Україні спираються на основні положення Женевських конвенцій 1949року щодо захисту жертв війни та Додаткових протоколів.

    Головною метою державного управління системою цивільного захисту є зниження ризику і пом'якшення наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, підвищення гарантованого рівня безпеки особистості, суспільства і навколишнього середовища в межах прийнятного ризику, чого неможливо досягти без побудови дієвого нормативно-правового механізму державного управління системою цивільного захисту України.

    Механізм державного управління системою захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій ґрунтується на нормативно-правових актах: Конституція України, Кодекс цивільного захисту України, Закони України, Укази Президента України та Урядові рішення.

    Конституція України (ст. 3) декларує: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

    Положеннями статей 16 і 17 Конституції України визначено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави, а захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави.

    Згідно з Конституцією України кожен громадянин України має на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих і забезпечення реалізації цього права від органів державної влади та суб'єктів господарювання.

    Кодексом цивільного захисту України законодавчо врегульовано питання захисту населення, територій, матеріальних, культурних цінностей та інших об'єктів від загроз, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру:

    - організаційно-правові основи функціонування єдиної державної системи цивільного захисту;

    - функції і повноваження суб'єктів забезпечення цивільного захисту;

    - заходи щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання цим ситуаціям та реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків;

    - процедуру навчання з питань цивільного захисту різних суб'єктів;

    - фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільної

    захисту;

    - комплектування органів управління та сил цивільного захисту і т.д.

    У Кодексі (ст.4) встановлюється поняття і сутність терміну "Цивільний захист" - це функція держави, яка спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом попередження і ліквідації таких ситуацій і надання допомоги постраждалим.

    Для реалізації цієї ​​функції держави і державної політики у сфері цивільного захисту, в Україні створюється Єдина державна система цивільного захисту та визначаються суб'єкти забезпечення захисту.

    У розділом "Єдина державна система цивільного захисту" Кодексу конкретизовані склад і структура Єдиної державної системи цивільного захисту, порядок її створення, а також порядок створення територіальної і

    функціональної підсистем.

    Також визначено, що керівництво функціонуванням Єдиної державної

    системи цивільного захисту, її підсистем і ланок підсистем покладається на

    відповідних посадових осіб, зокрема:

    - керівництво єдиною державною системою цивільного захисту – на Кабінет Міністрів України;

    - безпосереднє керівництво функціональною підсистемою і її ланкою - на керівника органу, який створив таку підсистему, ланку;

    - безпосереднє керівництво територіальною підсистемою Автономної

    Республіки Крим - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим;

    - безпосереднє керівництво іншими територіальними підсистемами і їх ланками покладають на посадових осіб, які очолюють органи, що створили такі підсистеми, ланки.

    У Кодексі визначено конкретні положення про створення і функціонування кожного виду формувань сил цивільного захисту; встановлено, що роботами з ліквідації надзвичайних ситуацій керує одна людина - керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації, також визначені положення і норми про його призначення, повноваження, права, що регулюють діяльність при проведенні робіт по ліквідації надзвичайної ситуації, які здійснює за принципом єдиноначальності.

    Кодексом встановлюється необхідність створення і функціонування штабу з ліквідації надзвичайної ситуації як робочого органу керівника робіт по ліквідації надзвичайної ситуації, положення і норми для його функціонування.

    Главою "Ліквідація надзвичайних ситуацій" в окремій статті встановлені норми про тимчасове запровадження в Україні або в межах конкретної її території режимів підвищеної готовності і надзвичайної ситуації.

    Глава "Відшкодування матеріального збитку і надання допомоги постраждалим в результаті надзвичайних ситуацій" містить статтю "Соціальний захист постраждалих ", якою визначено статус потерпілого в надзвичайних ситуаціях, встановлений перелік заходів соціального захисту і відшкодування збитків, джерела фінансування, за рахунок яких реалізують заходи соціального захисту. Окремими статтями визначено порядок відшкодування збитків, забезпечення постраждалих житлом, яке в результаті надзвичайних ситуацій стало непридатним для проживання, питання надання медичної, психологічної, гуманітарної допомоги тощо.

    У Кодексі є окремий розділ, який регулює відносини і визначає відповідні норми і положення, пов'язані з підготовкою фахівців з питань цивільного захисту, органів управління і сил цивільного захисту.

    Розділ "Фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту" містить статтю, що визначає положення щодо фінансування медико-психологічної реабілітації рятувальників, медичних працівників Державної служби медицини катастроф, потерпілих, громадян, яких залучали до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій, неповнолітніх осіб, постраждалих від лиха.

    Законодавчо визначено статус рятувальників, їх обов'язки і права, уточнено і конкретизовано положення про соціального та правового захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту, а також осіб, звільнених зі служби цивільного захисту.

    Кодексом конкретизовані питання планування діяльності Єдиної державної системи цивільного захисту - передбачено, що керівник підприємства з чисельністю персоналу 50 чоловік і менше розробляє і стверджує Інструкцію щодо дій персоналу підприємства в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

    Реалізація положень визначених законодавчими актами є завданням органів виконавчої влади всіх рівнів, а саме - запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків є одним з головних пріоритетів в діяльності Кабінету Міністрів

    України, центральних і місцевих органів виконавчої влади у мирний час та в особливий період.
    Для оцінки вхідного рівня пропонується виконати наступні завдання:


    (надати відповіді на наступні тести (зразки питань для проведення підсумкового модульного контролю знань):
    1 Єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах:





    2.Режим повсякденного функціонування

    -встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій

    -у разі виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України

    -у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації обласних державних адміністрацій

    -у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації за рішенням Кабінету Міністрів України
    3 Хто здійснює заходи захисту населення і територій від НС?
    - уряд, органи виконавчої влади, керівники підприємств, установ і організацій всіх форм власності
    - уряд та держадміністрації
    - уряд, органи виконавчої влади та самоврядування
    - органи місцевого самоврядування

    4 Основною функцією комісії з ТЕБ і НС є:
    - Координує діяльність органів влади з питань ЦЗ.
    - Керує ліквідацією наслідків НС
    - Є дорадницьким органом начальника ЦЗ.
    - Аналіз обстановки з НС.
    6 Хто є головою державної комісії з ТЕБ і НС України?
    - Перший віце прем'єр-міністра
    - Прем'єр-міністр
    - Це штатна посада розкладу Кабінету Міністрів
    - Один з заступників прем'єр-міністра.

    7 Яким чином комісія з ТЕБ і НС бере участь у формуванні держполітики з питань ЦЗ?
    - Шляхом прийняття рішень, які є обов'язковими для відповідних органів влади, посадових осіб, тощо.
    - Шляхом подання законопроектів до Верховної Ради.
    - Шляхом внесення пропозицій та рекомендацій до інших органів влади з питань ЦЗ.
    - Шляхом проведення відповідних нарад.

    8 Чи має право комісія з ТЕБ і НС застосовувати сили та засоби для запобігання та реагування на НС?
    - Так.
    - Ні.
    - Так, але при узгодженні з органами виконавчої влади.
    - Так, але при узгодженні з органами представницької влади

    9 Вкажіть правильне визначення терміну <здоров'я>:
    - Відсутність хвороб і фізичних вад та стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя людини.
    - Здоров'я - відсутність захворювань.
    - Здоров'я - відсутність хронічних захворювань.
    - правильна нормальна діяльність організму людини.

    10 Термін <життєве середовище> означає:
    - Середовище де знаходиться в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення.

    - Середовище з якою людське суспільство безпосередньо взаємодіє у своєму житті й виробничій діяльності
    - Оточуюче людину середовище, обумовлено в даний час сукупністю факторів, здатних оказувати прямо або дотично, негайну або віддалену дію на діяльність людини, його здоров'я та потомство.
    - Область розповсюдження на земній кулі.
    11 Термін <виробниче середовище> означає:
    - Простір, у якому здійснюється трудова діяльність людини

    - Місце, в якому людина здійснює свою діяльність.
    - Коло засобів транспорту, об'єктів, комунікацій.
    - Промислове середовище..

    12 Термін <побутове середовище> означає:
    - Частина техногенного середовища проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, комунально-побутових організацій і установ, споруд культурного і спортивного призначення.

    - Безпечне та надійне житло людини.
    - Простір, у якому існують оптимальні умови відпочинку людинипісля праці.
    - Комфортне та безпечне для людини середовище.

    13 Природне середовище життєдіяльності людини є:
    - Атмосфера

    - Аквасфера.
    - Стратосфера..
    - Іоносфера.
    14 Життєве середовище людини складається з компонентів:
    - Природне, соціальне, техногенне середовище.
    - Біосфера, літосфера, аквасфера.
    - Атмосфера, біосфера, соціум.
    - техносфера, ноосфера, літосфера.
    15 Начальником цивільного захисту області є:
    - голова облдержадміністрації.

    - мер міста.
    - заступник голови облдержадміністрації.
    - начальник служби МНС області.

    16 Керівником медичної служби ЦО області є:
    -Начальник Департаменту охорони здоров'я ОДА.
    - Головний санітарний лікар області.
    - Головний лікар обласної лікарні.
    - Начальник медичного відділу управління охорони здоров'я.

    17 Термін <природні небезпеки > означає:
    - вулканізм, землетруси, зсуви, селі, повені, снігові лавини, урагани, смерчі, лісові пожежі.
    - тектонічні, гідрологічні, метеорологічні, космічні.
    - літосферні, гідросферні, атмосферні.
    - вибухи, пожежі, обумовлені технологічним процесом виробництва

    18 Термін <небезпека техногенного характеру>, що призводять до НС означає:
    - вихід радіоактивних речовин та виток сильнодіючих отруйних речовин при аваріях.
    - землетруси, повені, сельові потоки
    - нанесення ядерних ударів, їх фактори, воєнні конфлікти
    - зруйнування газо -, нафто - та продуктопроводів і платин, дамб, запруд внаслідок терористичного акту
    19 Соціально-політичними небезпеками, що у мирний час призводять до надзвичайних ситуацій є:
    -дії терористичного і антиконституційного спрямування, загрози теракту, викрадення чи знищення морських та повітряних суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських містах, зникнення зброї, виявлення застарілих боєприпасів;
    - алкоголізм, тютюнокуріння, наркоманія;
    - тероризм, війни;
    - екстремальні ситуації криміногенного характеру.

    20 Масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості визначається як:
    - епідемія;
    - побутові хвороби;
    - виробничі хвороби;
    - епізоотія.
    21 Документ, який містить інформацію про вид, групу та клас надзвичайної ситуації та рівень цих ознак:
    - класифікатор;

    - постанова;
    - рішення;
    - кваліфікаційна картка.

    22 Заходи, спрямовані на створення необхідних умов життєзабезпечення людей в умовах надзвичайної ситуації визначається як:
    - організація життєзабезпечення населення;
    - моніторинг умов життєзабезпечення;
    - мобілізація;
    - тимчасове розселення

    23 Зона надзвичайної ситуації це -
    - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація
    - район бойових дій
    - об’єкт підвищеної небезпеки
    - пожежа

    24 Зазначте джерела нормативної основи організації цивільного захисту України:
    - Конституція України, Кодекс ЦЗ України, Закони України та підзаконні акти України;
    - Конституція України;
    - постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України;
    - Закони країни;
    - Кодекси України.

    25 Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснює:
    - Кабінет Міністрів України.
    - Верховна Рада України;
    - міністерства та інші центральні органи державної та виконавчої влади;
    - місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів.

    26. Керівником цивільного захисту України є:
    - Прем'єр-міністр;

    - Міністр МВС України;
    - Президент;
    - Міністр МНС України.
    27. Місцевість, що забруднена внаслідок радіаційної аварії, за щі-

    льністю забруднення радіонуклідами умовно поділяють на зони:

    - всі відповіді правильні

    - зона відчуження;

    - зона обов’язкового відселення;

    - зона підвищеного радіоекологічного контролю;
    28. Дайте визначення терміну аварія:

    - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище

    - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких

    наслідків;

    - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна,

    під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та

    навколишнього природного середовища;

    - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу,

    внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода

    майну;
    29. Що таке катастрофа?

    - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких

    наслідків;

    - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна,

    під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та

    навколишнього природного середовища;

    - подія, що сталася під час руху дорожнього транспортного засобу,

    внаслідок якої загинули або зазнали травм люди чи заподіяна шкода

    майну;

    - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження,

    травмування населення або створює на окремій території чи території

    суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та

    призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і

    транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного

    процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих

    речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне

    середовище.
    30.  Класифікація надзвичайних ситуацій

    - система, згідно з якою надзвичайні ситуації поділяються на класи і підкласи залежно від характеру їх походження;

    - порушення технології вироблення продукції, порушення правил техніки безпеки, стихійні лиха, порушення правил пожежної безпеки

    - порушення графіка роботи працівників, невиконання робочого циклу, відсутність пожежної техніки та обладнання;

    - порушення правил дорожнього руху на дорогах, невиконання законів України, відсутність засобів пожежогасіння;

    - недостатній рівень проведення занять з робітниками з питань техніки безпеки, порушення правил поводження з технікою;

    31.  Загальними чинниками, що обумовлюють збільшення НС у світі та в Україні можуть бути:

    - всі відповіді вірні

    - особливості сучасного суспільства

    - технології виробництва

    - зміна кліматично-екологічних умов

    32.      Єдиним сигналом оповіщення населення є:

    - «Увага всім!»;

    - «Тривога!»;

    - «Хімічна тривога!»;

    - «Слухайте оголошення».


    ТЕМА 1.
    Нормативно-правові засади цивільного захисту в Україні. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

    Міжнародне гуманітарне право на захисті життя і здоров'я постраждалого населення. Конституція України про захист життя, здоров'я і безпеку
    Державна політика у сфері забезпечення безпеки і захисту людей при надзвичайних ситуаціях. Єдина державна система цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, структура та режими її діяльності.

    Мета, завдання, принципи цивільного захисту населення і територій. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). Сили і засоби цивільного захисту. Поняття про надзвичайні ситуації. Класифікація та основні причини виникнення надзвичайних ситуацій в Україні.

    Медико-санітарні наслідки стихійних лих і техногенних катастроф. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру та їх наслідки. (Практичні заняття, СРС).

    ТЕМА 2. Основи цивільного захисту населення.
    Заняття №1
    Оповіщення та інформування суб’єктів забезпечення цивільного захисту.

    Спостереження і контроль: об'єкти, сили і засоби, завдання у
    (Практичні заняття, СРС).

    Заняття №2

    Засоби індивідуального захисту населення, класифікація. Засоби захисту органів дихання, класифікація. Особливості захисту органів дихання у дітей. Засоби захисту шкіри. Засоби колективного захисту, їх призначення та класифікація. Правила перебування у захисних спорудах.(Практичні заняття, СРС).

    Заняття №3
    (Практичні заняття, СРС).

    ТЕМА 3. Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

    Мета і завдання лікувально-евакуаційного забезпечення за умов надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Види і обсяги медичної допомоги.
    Основи планування і застосування медичних сил і засобів на випадок НС. Організація навчання населення основним правилам
    Етапи медичної евакуації служби медицини катастроф територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (СМК ТЦ ЕМД та МК), їх організація та завдання.

    Особливості організації лікувально-евакуаційного забезпечення при різних видах надзвичайних ситуацій.

    Особливості організації медичної допомоги дітям за умов надзвичайних ситуацій.(Практичні заняття, СРС).
    ТЕМА 4. Організація цивільного захисту лікувальних та фармацевтичних закладів.


    Медико-технічне забезпечення стійкої роботи лікувальної установи у надзвичайних ситуаціях.
    Планування заходів цивільного захисту лікувальних та фармацевтичних закладів. Формування цивільного захисту лікувальних та фармацевтичних закладів, їх призначення, застосування та дії за сигналами оповіщення.

    Система екстреної евакуації. Організація медичного забезпечення нетранспортабельних хворих. Організація (Практичні заняття, СРС).
    ТЕМА 5. Завдання, організація та актуальні питання медичної служби ЗС України в умовах збройних конфліктів.

    Заняття №1

    Основні завдання медичної служби Збройних Сил України в умовах збройних конфліктів, їх зміст і значення. Умови діяльності медичної служби та їх вплив на організацію медичного забезпечення військ. Організаційна структура медичної служби Збройних Сил України. Категорії особового складу медичної служби.

    Роль і місце медичної служби Збройних Сил України в загальнодержавній системі надання медичної допомоги в умовах збройних конфліктів.(Практичні заняття, СРС).
    Заняття №2

    Поняття про втрати особового складу військ. Визначення і класифікація санітарних втрат, їх характеристика. Величина санітарних втрат, фактори, що впливають на їх розміри. Сучасна структура санітарних втрат, її залежність від зброї, що використовує противник. Коротка характеристика вражаючих факторів сучасної зброї.

    Вплив величини і структури санітарних втрат на організацію медичного забезпечення військ. (Практичні заняття, СРС).
    ТЕМА 6. Сучасна система лікувально-евакуаційного забезпечення військ.

    Заняття №1

    Поняття і зміст лікувально-евакуаційного забезпечення. Сутність сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення, її принципи.

    Поняття про етап медичної евакуації, завдання, принципова схема та вимоги до розгортання. Види та обсяги медичної допомоги. (Практичні заняття, СРС).

    Заняття №2

    Медичне сортування в бойових умовах. Визначення поняття, коротка характеристика. Основні завдання, принципи та організація медичного сортування.

    Медична евакуація, поняття, мета та порядок проведення. Санітарно-транспортні засоби для евакуації поранених і хворих.

    Особливості організації та проведення лікувально-евакуаційних заходів в умовах проведення антитерористичної операції на сході України. (Практичні заняття, СРС).
    Рекомендована література

    Основна (базова)
  • Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я“, 1992 (ст.37).
  • Закон України „Про правовий режим надзвичайного стану“, 2000 (1, 4-9,13, 16, 27-29).
    4. Кодекс цивільного захисту України

    6. Указ Президента України від 16.01.2013 р. № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій»

    7. Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2012 р. № 1116 «Про затвердження Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».

    8. Закон України “Про Збройні Сили України”, Редакція від 28.07.2016р.

    9. Закон України “Про військовий обов’язок і військову службу”, в останній чинній редакції від 30 березня 2017 року.


    11. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №368 „Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями“.

    12. Організація медичного забезпечення військ: Підруч. для студ. вищ. мед. закл. освіти України III-IV рівнів акредитації / За редакцією професора Бадюка М.І. – К.: “МП Леся”, 2014. – 430 с.
    Допоміжна

    1. Міжнародне гуманітарне право / Під ред. Базова В.П. – К., “Варта” – 2000 – 176 с.

    2. Васійчук В.О. Основи цивільного захисту: навч. посіб. – Львів, 2010. – 384 с.

    3. Військово-медична підготовка / Під редакцією Бадюка М.І. – К.: „МП Леся“, 2007. – 482 с.

    4. Русаловський А. В. Цивільний захист: навч. посіб. / За наук. ред. Запорожця О.І. – К.: АМУ, 2008. – 250 с.

    5. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення при надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник / За ред. проф. І.В.Кочіна. – К.: Здоров’я, 2005. – 432 с.

    6. Медицина катастроф. Навчальний посібник/ Під ред. проф. І.В.Кочіна. – К: “ Здоров’я” – 2001– 290 с.

    Інформаційні ресурси

    1. Сайт Верховної Ради України: Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

    2. Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/.

    3. Сайт Міністерства охорони здоров’я України: Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/.

    4. Інформаційно правовий портал «Закони України»: Режим доступу: http://uazakon.com/.

    5. Про затвердження Примірних штатних нормативів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги: Наказ МОЗ України від 23.02.2012 № 129. – Режим доступу:
    6. Европейская база данных «Здоровье для всех». Копенгаген: ЕРБ ВОЗ. – // Режим доступу: http:www.euro.who.inf.

    7. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях» // Режим доступу:
    Література























  • Теоретичні питання:
    1. Профілактичний, як провідний принцип охорони здоров’я населення. Профілактика суспільна та особиста, первинна, вторинна та третинна.

    2. Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання, зміст.

    3. Методи гігієнічних досліджень, їх класифікація, характеристика.

    4. Методи вивчення стану навколишнього середовища (санітарне обстеження і описання, органолептичні, фізичні, хімічні, біологічні, бактеріологічні методи, їх сутність та застосування в гігієні).

    5. Методи вивчення впливу навколишнього середовища на організм і здоровя людини (експериментальні фізіологічні, біохімічні, гістологічні, гістохімічні, гематологічні, токсикологічні, методи натурного спостереження, клінічні).

    6. Гігієнічне нормування як основа охорони навколишнього середовища та умова збереження здоров’я населення, його об’єкти, види, форми.

    7. Відмінні особливості нормування природних факторів навколишнього середовища та антропогенних (техногенних) шкідливих чинників.

    8. Принципи гігієнічного нормування, заклади та установи, що його здійснюють. Санітарне та правове законодавство по охороні навколишнього середовища та здоров’я населення.

    9. Санітарія, як практичне застосування положень гігієни, санітарних норм і правил, її використання у роботі санітарного лікаря, лікарів інших спеціальностей.

    10. Структура санітарно-епідеміологічної служби України. Державний та відомчий, запобіжний і поточний санітарний нагляд.

    11. Структура санітарно-епідеміологічних станцій різних рівнів управління (обласних, міських, районних, відомчих), їх завдання, форми роботи.
    Після вивчення додатків до цієї теми і відповідних розділів підручника приступайте до самостійного вирішення запропонованих завдань. Якщо Ви допустили помилки, повторно прочитайте запропонований матеріал та літературу, яка приведена вище.

    ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ПРОТОКОЛІВ ЗАНЯТЬ

    При підготовці до занять студент з „Посібника до практичних занять” у протокольному зошиті записує:
    Дата ________________

    Протокол № ______

    Тема заняття: ______________________________________________________



    Розв’язання завдань (задач) для самопідготовки.
    2. На практичному занятті студент записує відповіді на теоретичні питання, які розглядаються.

    На лабораторному занятті, крім цього, студент повинен записати:
    методики лабораторних досліджень;
  • результати цих досліджень;
  • необхідні розрахунки;
  • висновки і рекомендації.
    3. При наявності на занятті приладів, номограм, графіків – замалювати їх (чи зробити ксерокопії та вклеїти в протокол).

    Додаток 1.
    Гігієна як наукова дисципліна, її мета, завдання, санітаріяПрофілактика – один з основних принципів охорони здоров’я. Найважливішим обов’язком медичних працівників являється проведення заходів по попередженню захворювань у здорових і загострень, ускладнень та редицивів у хворих.

    Під профілактикою розуміють широку систему державних, громадських та медичних заходів, що направлені на збереження та зміцнення здоров’я людей, на виховання здорового молодого покоління, на підвищення працездатності та продовження активного життя.

    Розрізняють профілактику суспільну та особисту. Суспільна профілактика забезпечується державними заходами, зафіксованими в Конституції України, основах законодавства України про охорону здоров’я. Ці заходи забезпечують право людини на працю, житло, відпочинок, безкоштовне навчання та лікування, пенсійне забезпечення, тобто на створення таких умов, які дозволяють людині гармонійно розвиватися фізично та духовно, зберігати своє здоров’я, працездатність.

    Особиста профілактика включає боротьбу з перенавантаженням нервової та інших систем, порушеннями режиму праці, відпочинку, харчування, гіподинамією, вживанням алкоголю та тютюнопалінням.

    Стосовно конкретних видів патології розрізняють профілактику первинну, тобто попередження виникнення захворювання, вплив на механізми, що лежать в основі їх розвитку або ризик-фактори, що сприяють їх виникненню, вторинну, мета якої – попередження прогресування або загострення захворювань, заключається в ліквідації несприятливого впливу факторів навколишнього середовища і в систематичному диференційованному лікуванні хворого, та третинну, метою якої є запобігання рецидивів перенесених захворювань.

    Чим більш повно населення буде охоплено заходами профілактики, тим більш здоровим воно буде.
    Гігієна – галузь медичних знань, наука про збереження та зміцнення суспільного та індивідуального здоров’я шляхом здійснення профілактичних заходів.


    Основними завданнями гігієни є :
    Вивчення природних та антропогенних факторів навколишнього середовища та соціальних умов, що можуть впливати на здоров’я людини.
  • Вивчення закономірностей впливу факторів та умов навколишнього середовища на організм людини або популяції.
  • Наукове обґрунтування та розробка гігієнічних нормативів, правил та заходів по
    максимальному використанню позитивно впливаючих на організм людини факторів навколишнього середовища та ліквідації або обмеженню до безпечних рівнів несприятливо діючих.
      Використання в практиці охорони здоров’я та народному господарстві розроблених гігієнічних рекомендацій, правил, нормативів, перевірка їх ефективності та вдосконалення.
    1. Прогнозування санітарної ситуації на найближчу та віддалену перспективу з урахуванням планів розвитку народного господарства, визначення відповідних гігієнічних проблем, наукова розробка цих проблем.

      Санітарія – це практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил та рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання та виховання, побуту, праці, відпочинку та харчування людей з метою зміцнення та збереження їх здоров’я.

      Санітарія забезпечується санітарними та протиепідемічними заходами. Виконавцями санітарних заходів являються державні органи, підприємства, установи та організації, приватні підприємці та фермери, банки та фонди профспілки та інші громадські організації. Розрізняють санітарію шкільну, житлово-комунальну, виробничу та харчову.

      Шкільна санітарія – це система контролю за дотриманням санітарних норм, правил та гігієнічних вимог по відношенню до фізичного розвитку та стану здоров’я дітей та підлітків, їх режиму дня, організації навчання, праці, відпочинку, фізичної культури, проектуванню, створенню та експлуатації приміщень, меблів, обладнання в дитячих дошкільних та підліткових закладах.

      Житлово-комунальна санітарія забезпечує контроль за проведенням заходів по санітарній охороні атмосферного повітря, води та ґрунту від забруднення, здійсненням раціонального науково обґрунтованого планування, озеленення, забудови, санітарного благоустрою та санітарного стану населених місць, житлових та громадських будівель, установ просвіти, культури, охорони здоров’я, споруд для спорту та фізичної культури.

      Виробнича санітарія являє собою комплекс заходів контролю за дотриманням гігієнічних нормативів факторів виробничого середовища, що забезпечують сприятливі умови праці та попереджують можливість виникнення професійних захворювань, забезпеченням розробки санітарно-технічних та інженерних засобів боротьби з шкідливими для здоров’я умовами праці.

      Харчова санітарія являється комплексом заходів контролю за дотриманням гігієнічних вимог при проектуванні, будівництві та експлуатації харчових підприємств та установ, матеріалів та обладнання для них, при розробці рецептури та технології харчових продуктів, при виробництві, консервуванні, транспортуванні, зберіганні та реалізації харчових продуктів, при проведенні заходів по попередженню аліментарних захворювань.

      Для вирішення завдань гігієни і санітарії розроблені комплекси специфічних методів гігієни (схема 2) та методів гігієнічних досліджень (схема 3), які також детально розглядаються на занятті.

      Для більш глибокого усвідомлення і закріплення знань про методи гігієнічних досліджень демонструються прилади, які для цього використовуються.

      На другій половині заняття розглядаються структури санітарно-епідеміологічної служби України, які реалізують завдання гігієнічної науки і санітарної практики (схема 4) та санітарно-епідеміологічних станцій (схема 5).

      В кінці заняття студентам пропонуються теми для навчально-дослідної роботи (НДРС) та порядок їх виконання в позааудиторний час (додаток 2).
      аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище;

      7) евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення;

      8) епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу;

      9) епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;

      10) епіфітотія - широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території;

      11) запобігання виникненню надзвичайних ситуацій - комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих наслідків;

      14) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів;

      15) зона можливого ураження - окрема територія, акваторія, на якій внаслідок настання надзвичайної ситуації виникає загроза життю або здоров’ю людей та заподіяна шкода майну;

      16) зона надзвичайної ситуації - окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація;

      17) інженерний захист територій - комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту територій, населених пунктів та суб’єктів господарювання від їх наслідків та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання і територій в особливий період

      19) катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків;

      20) класифікаційна ознака надзвичайних ситуацій - технічна або інша характеристика небезпечної події, що зумовлює виникнення обстановки, яка визначається як надзвичайна ситуація;

      21) класифікація надзвичайних ситуацій - система, згідно з якою надзвичайні ситуації поділяються на класи і підкласи залежно від характеру їх походження;

      24) надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

      25) небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров’ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків;

      26) небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров’ю людини;

      38) сили цивільного захисту - аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані служби та інші формування цивільного захисту, призначені для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

      39) система оповіщення - комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв’язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та населення;

      32) пожежа - неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища;

  • перейти в каталог файлов


    связь с админом