ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ:
заповнюємо по-новому
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) по праву вважається однією з найскладніших форм фінансової звітності. Починаючи з річної звітності за 2010 рік цей Звіт подається за новою формою. Принциповою відмінністю нової форми від старої є те, що тепер усі три розділи Звіту заповнюються прямим методом. Нагадаємо: раніше розділ I «Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності» заповнювався непрямим методом.
Оскільки зміни суттєві, сьогодні розповімо про те, як заповнити нову форму звітності.
Влада КАРПОВА, консультант газети «Бухгалтерський тиждень»,
кканд. екон. наук, сертифікований бухгалтер-практик (CAP)
Методика складання
У Звіті про рух грошових коштів (форма № 3, далі — Звіт за ф. № 3) відображається інформація про надходження і витрачання грошових коштів та їх еквівалентів за поточний рік у розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.
Інакше кажучи, у Звіті за ф. № 3 показуються згруповані в особливому порядку дебетові та кредитові обороти на рахунках грошових коштів та їх еквівалентів.
До грошових коштів належать готівка в касі, грошові кошти на поточних рахунках у банках і депозити до запитання (тобто на рахунках 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті», 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»).
Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, що вільно конвертуються в певні суми грошових коштів, які характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.
У МСБО (IAS) 7 «Звіт про рух грошових коштів» пропонується вважати тимчасовим критерієм еквівалента грошових коштів тримісячний або менший строк погашення з дати придбання фінансової інвестиції. Такі активи відображаються на субрахунку 351 «Еквіваленти грошових коштів» і у практиці вітчизняних підприємств зустрічаються вкрай рідко.
Починаючи з річної звітності за 2010 рік Звіт за ф. № 3 подається за новою формою — формою, затвердженою наказом № 382*. Принциповою відмінністю нової форми від старої є те, що тепер усі три розділи Звіту за ф. № 3 заповнюються прямим методом. Нагадаємо: раніше розділ I «Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності» ззаповнювався непрямим методом.
* Наказ МФУ «Про затвердження Змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» від 10.06.10 р. № 382.
Загальний принцип складання Звіту за ф. № 3 прямим методом показано на рисунку.

Загальний принцип складання Звіту за ф. № 3
Як розділити обороти за видами діяльності
Одна з основних проблем заповнення Звіту за ф. № 3 полягає в тому, що іноді дуже важко розподілити грошові потоки між зазначеними в ньому видами діяльності.
Оскільки до операційної діяльності належить основна діяльність підприємства, а також усі види діяльності, що не є інвестиційною та фінансовою діяльністю (п. 4 П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»), пропонуємо застосувати метод «від протилежного» і спочатку розглянути, які саме операції потрапляють до останніх.
Інвестиційною діяльністю вважаються придбання та реалізація тих необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів), а також тих фінансових інвестицій (активів, що утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора), що не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (п. 4 П(С)БО 4).
Інакше кажучи, це ті операції з використанням грошових коштів, які зачіпають активи підприємства, а саме:
— розділ I активу Балансу, зокрема операції придбання та продажу необоротних активів;
— статті «Поточні фінансові інвестиції», «Дебіторська заборгованість за нарахованими доходами», «Інша дебіторська заборгованість» розділу III активу Балансу;
— розділ IV активу балансу «Необоротні активи та групи вибуття».
Фінансова діяльність — це діяльність, що спричинює зміни в розмірі та складі власного і позикового капіталу підприємства. Ця діяльність пов’язана із залученням коштів у вигляді позик, розміщення, викупу та подальшого продажу власних акцій підприємства, фінансової оренди і зазвичай призводить до додаткових витрат (до виплати відсотків, дивідендів).
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на підставі змін у пасивах Балансу за:
— розділом I «Власний капітал»;
— статтями, пов’язаними з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», «Довгострокові зобов’язання», «Поточні зобов’язання» («Короткострокові кредити банків», «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», «Поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками» тощо).
Інші операції потрапляють до розділу I Звіту за ф. № 3 як рух грошових коштів від операційної діяльності.
Тим часом стосовно деяких операцій можуть виникнути складнощі з класифікацією їх за видами діяльності для цілей складання Звіту за ф. № 3.
Наприклад, сплачені відсотки, що не входять до складу кваліфікаційного активу*, за нормами МСБО (IAS) 7 можуть відноситися як до операційної (базовий підхід), так і до фінансової діяльності (альтернативний підхід). У попередній редакції П(С)БО 4 зазначалося, що сплачені відсотки у Звіті за ф. № 3 наводяться у складі витрат операційної діяльності, а от в оновленому Звіті за ф. № 3 із цього приводу нічого не вказується.
* Такі відсотки включаються до статті «Придбання необоротних активів» розділу II Звіту за ф. № 3 (ряд. 250).
Це може означати, що розробники наказу № 382 збиралися надати підприємствам право вирішити, який підхід вибрати для відображення відсотків за позиковими коштами:
— базовий підхід, згідно з яким сплату відсотків відображають як рух коштів від операційної діяльності. У цьому випадку за операцією погашення позики доведеться розмежувати сплату основної суми позики (фінансова діяльність) і відсотків (операційна діяльність), що застережено в п. 12 МСБО (IAS) 7;
— або альтернативний, згідно з яким сплату відсотків відображають як рух коштів від фінансової діяльності. Мусимо зауважити, що з консультацій фахівців Мінфіну випливає, що вони поділяють саме цей підхід**. Тому нижче в табл. 2 (див. с. 24) алгоритм заповнення рядків Звіту за ф. № 3 наведено з урахуванням саме цього підходу.
** Див. консультацію начальника Управління методології бухгалтерського обліку Мінфіну В. Пархоменка «Удосконалення звіту про рух грошових коштів» // «Вісник податкової служби України», 2010, № 26, с. 23. Автор безапеляційно стверджує, що фінансовою діяльністю (розділ третій), зокрема, вважають операції, пов’язані з отриманням та погашенням кредитів банків, сплатою відсотків за користування кредитами банків.
У цілому ж у «спірних» ситуаціях бухгалтеру доводиться на власний розсуд робити вибір між віднесенням грошової операції до певного виду діяльності, головне — щоб такі суми було враховано в одному з розділів Звіту за ф. № 3.
Внутрішні обороти
При заповненні Звіту за ф. № 3 не враховуються внутрішні операції руху грошових коштів (п. 8 П(С)БО 4) і негрошові*** операції (п. 10 П(С)БО 4).
*** Власне, за ними оборотів на зазначених рахунках не буде. Виняток становить субрахунок 351, але, як уже зазначалося, операції на ньому (тим більше негрошові) зустрічаються вкрай рідко.
У нормативах не застерігається, які саме операції належать до «внутрішніх» змін. За логікою це ті операції, коли рух грошових коштів відбувається виключно «всередині» підприємства**** (див. табл. 1 на с. 22).
**** Операції з працівниками підприємства, зокрема щодо підзвітних сум, для цілей складання Звіту до внутрішніх не відносять.
Зазначені операції у Звіті за ф. № 3 не наводяться, тому при його заповненні за допомогою програмних засобів («1С», «Інфо-бухгалтер» тощо) можна включити «фільтр» на обороти по відповідних рахунках і не аналізувати їх.
Виняток становлять операції з іноземною валютою, за якими в деяких випадках у Звіті за ф. № 3 доведеться відобразити курсові різниці (докладніше про це ми поговоримо далі).
Таблиця 1. «Внутрішні» операції з руху грошових коштів Господарська операція
| Кореспонденції рахунків
| 1. Здавання готівки з каси підприємства (каси відокремлених підрозділів) на поточний рахунок у банку
| Дт 311, 312 — Кт 301, 302
| 2. Здавання готівки з каси відокремлених підрозділів підприємства до головної каси підприємства
| Дт 301, 302 — Кт 301/відокремл, 302/відокремл
| 3. Отримання готівки з поточного рахунка у банку до каси підприємства (до каси відокремлених підрозділів)
| Дт 301, 302 — Кт 311, 312
| 4. Отримання готівки з головної каси підприємства до каси відокремлених підрозділів
| Дт 301/відокремл, 302/відокремл — Кт 301, 302
| 5. Розміщення вільних грошових коштів на депозитних рахунках за договором банківського рахунка (вкладу) на умовах повернення вкладу (депозиту) на першу вимогу(1)
| Дт 313, 314 — Кт 311, 312
| 6. Повернення грошових коштів з депозитного рахунка (на умовах повернення на першу вимогу) на поточний рахунок
| Дт 311, 312 — Кт 313, 314
| 7. Переказ грошових коштів з поточного рахунка на акредитивний
| Дт 313, 314 — Кт 311, 312
| 8. Перерахування грошових коштів з акредитивного рахунка на поточний
| Дт 311, 312 — Кт 313, 314
| 9. Переказ грошових коштів з поточного рахунка в одному банку на поточний рахунок в іншому банку
| Дт 311, 312 — Кт 311, 312
| 10. Переказ грошових коштів з основного поточного рахунка на поточний рахунок, доступний для проведення розрахунків зі спеціальними платіжними засобами
| Дт 311/СПЗ, 312/СПЗ — Кт 311, 312
| 11. Повернення коштів з поточного рахунка, доступного для проведення розрахунків зі спеціальними платіжними засобами, з карткових рахунків на основний поточний рахунок підприємства
| Дт 311, 312 — Кт 311/СПЗ, 312/СПЗ
| 12. Перерахування грошових коштів з поточного рахунка головного підприємства на поточний рахунок його філії
| Дт 311/філія, 312/філія — Кт 311, 312
| 13. Перерахування грошових коштів з поточного рахунка філії на поточний рахунок її головного підприємства
| Дт 311, 312 — Кт 311/філія, 312/філія
| 14. Перерахування грошових коштів з поточного рахунка в національній валюті для купівлі іноземної валюти
| Дт 333 — Кт 311
| 15. Повернення залишку коштів після придбання валюти на поточний рахунок у гривнях
| Дт 311 — Кт 333
| 16. Зарахування на поточний валютний рахунок придбаної іноземної валюти
| Дт 312 — Кт 333
| 17. Перерахування з поточного валютного рахунка валюти для продажу(2)
| Дт 334 — Кт 312
| 18. Зарахування коштів від продажу валюти на поточний рахунок(2)
| Дт 311 — Кт 377
| 19. Інвестування вільних грошових коштів в еквіваленти грошових коштів
| Дт 351 — Кт 311, 312
| 20. Отримання грошових коштів за еквіваленти грошових коштів
| Дт 311, 312 — Кт 351
| (1) Рух грошових коштів, розміщених за депозитним договором, укладеним на строк, що перевищує 12 місяців, на умовах повернення вкладу (депозиту) після закінчення встановленого договором строку (строковий вклад (депозит) — проводки Дт 184 — Кт 311, 312, а також оформлених за допомогою ощадних (депозитних) сертифікатів (Дт 143, 352 — Кт 311, 312) і подальше їх повернення — проводки Дт 311, 312 — Кт 143, 184, 352 — не належить до внутрішніх операцій та включається до Звіту за ф. № 3 як рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності.
(2) Тим часом доходи від продажу іноземної валюти (Дт 377 — Кт 711), а також собівартість проданої іноземної валюти (Дт 942 — Кт 334) наводяться у складі показників відповідно рядків 080 «Інші надходження» та 145 «Інші витрачання» Звіту за ф. № 3. Це прямо приписано нормами пп. 19 і 26 П(С)БО 4.
| перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |