Шистосоми
|
Шистосоми
Шистосоми (кров'яні сисуни) - це група тропічних гельмінтів, які є збудниками шистосомозів.
Основні види шистосом, що паразитують у людини:
• Shistosoma haematobium -збудник сечостатевого шистосомозу.
• Shistosoma mansoni - збудник кишкового шистосомозу.
• Shistosoma japonicum-збудник японського шистосомозу.
Географічне поширення:S. haematobium поширена в 52-х країнах Африки й Азії (Західна Індія, Ангола, Нігерія, Судан, Єгипет, Сирія, Ліван, Ірак, Саудівська Аравія та ін.) S. Mansoni _ зустрічається в 53-х країнах Екваторіальної і Південно-Східної Африки, у західній півкулі (Бразилія, Суринам, Венесуела, деякі Карибські острови).
Морфологічні особливості. Роздільностатеві трематоди. Самець має широке тіло довжиною 10-15 мм. Краї тіла за черевним присоком загорнені усередину, утворюють гінекофорний канал, в якому знаходиться довга (близько 20 мм) тонка самка.
Яйця шистосом великі, не мають кришечки, наявна шпичка. розмір яйця 150 х 62 мкм
яйце S. mansoni містить шпичку на бічній поверхні, розмір яйця 140 х 61 мкм ; яйце S. japonicum округле, шпичка невелика розташована латерально, розмір яйця 85 х 60 мкм
Життєвий цикл : шистосоми - біогельмінти.
Остаточний хазяїн _ людина, для S. japonicum -велика і мала рогата худоба, коні, свині, собаки,кішки, гризуни.
Проміжний хазяїн - прісноводні молюски
Локалізація в тілі остаточного хазяїна: S.haema_tobium _ у венах малого таза, зокрема сечовогоміхура, S.mansoni - у венах брижі кишківника і гемороїдальних венах, S. japonicum - у верхніх венах брижі кишківника і ворітній вені.
Японський шистосомоз - природно_осередкове захворювання з широким колом хазяїнів.
Інвазійна стадія -церкарій.
Патогенна дія: токсично-алергічна дія паразита на ранній стадії хвороби; розвиток запального процесу, а згодом розростання сполучної тканини і деформація стінок сечового міхура та кишківнику на пізніх стадіях хвороби внаслідок постійного трав-
мування стінок органа.
Клініка.
Інкубаційний період складає 4-6 тижнів.
Стадія проникнення. На шкірі в місці проникнення церкаріїв виникає відчуття печії, свербіж, почервоніння, висипка, що зберігається 1-2 дні. Тривалість цієї стадії – 2-3 тижні.
Стадія дозрівання. Шистосоми досягають місця локалізації. Характерна лихоманка з ознобом, біль у суглобах і головний біль, нудота, блювота, пронос, можливе збільшення селезінки. Тривалість цієї стадії – 8-м тижнів.
Стадія розвиненої інвазії відповідає паразитуванню статевозрілих шистосом та інтенсивному відкладанню яєць. характерні біль у животі, чергування запору і проносів, у випорожненнях домішки крові і слизу Стадія розвиненої інвазії продовжується 3-7 років.
Стадія пізньої інвазії й ускладнень. Виділення яєць зменшується або припиняється,
Діагностика. Клінічна: ґрунтується на даних епідеміологічного анамнезу і відповідних симптомах хвороби.
Лабораторна: овоскопія осаду сечі (S. haematobium)або фекалій (S. mansoni, S. japonicum).
Застосовують цистоскопію і ректороманоскопію, рентгенівське дослідження .
Лікування. Застосовують протиглистяні препарати (празиквантел).
Профілактика. Особиста: не купатися в заражених водоймах. Громадська: виявлення і лікуванна хворих, охорона водойм від фекального забруд-нення, знищення молюсків
|
Озброєний ціп’як. Сколекс.
Озброєний ціп’як. Гермафродитний членик.
Озброєний ціп’як. Зрілий членик.
|
Озброєний (свинячий) ціп'як (Taeniasolium) - збудник теніозу.
Морфологія. Статевозріла особина близько 2-3 м довжиною, має до 1000 члеників.
Сколекс округлий, 1-2 мм у діаметрі, має 4 присоски і хоботок з подвійним віночком гачкі. На сколексі розміщені залози, секрет яких полегшує прикріплення до слизової оболонки кишківника хазяїна.
Особливість гермафродитних члеників - трилопатевий яєчник (дві основні частки й одна дрібна додаткова частка). Зрілі членики прямокутної форми, розміром 12-15 х 6-7 мм, довжина членика перевищує ширину(2:1). Містить розгалужену матку, що має вигляд стовбура, від якого з кожного боку відходять 7-12 пар бічних гілок.
Яйця за будовою подібні до яєць неозброєного ціп'яка.
Життєвий цикл: озброєний ціп'як -біогельмінт.
Остаточний хазяїн _ тільки людина.
Локалізація статевозрілої особини: тонка кишка.
Проміжний хазяїн - домашні і дикі свині, рідше собаки, кішки, мавпи. Проміжним хазяїном може також бути людина,
Інвазійна стадія - цистицерк.
Патогенна дія: подібна до теніаринхозу.
Клініка. Здебільшого хвороба перебігає безсимптомно, проявляється тільки виділенням члеників з фекаліями. В інших випадках пацієнтів турбує головний біль, слабкість, зниження або підвищення апетиту, голодні болі в животі, нудота, блювота, пронос, що змінюється запором.
Клінічні: Цистицеркоз м'язів і підшкірної клітковини зазвичай проходить непоміченим. Цистицеркоз мозку може виявлятися: епілептичними нападами, підвищенням внутрі-
шньочерепного тиску та ін. Цистицеркоз очей призводить до зниження гостроти зору, а в тяжких випадках - до сліпоти та атрофії ока. Цистицеркоз серця проявляється порушенням серцевого ритму.
Діагностика. Клінічна: виділення члеників з фекаліями. Лабораторна: гельмінтоскопія фекалій. Вид паразита визначають за кількістю відгалужень матки (7-12); при зруйнуванні члеників можливе виявлення яєць гельмінта (овоскопія).Допомагають рентгенографія черепа, УЗД, комп'ютерна томографія, офтальмоскопія та ін. Специфічна лабораторна діагностика - серологічні реакції.
|
Неозброєний ціп’як. Сколекс.
Неозброєний ціп’як. Гермафродитний членик.
Неозброєний ціп’як. Зрілий членик.
|
Неозброєний (бичачий) ціп'як (Taeniarhynchussaginatus) - збудник теніаринхозу.
Географічне поширення: зустрічається повсюдно. Частота захворювання переважає в Центральній Європі, на території колишнього Радянського Союзу, на півночі Африки, Південній Америці.
Морфологія. Статевозріла особина близько 5-6 метрів довжиною (може досягати довжини 12-20 м), складається із 1000-2000 члеників.
Сколекс округлий, 1-2 мм діаметром, має 4 пігмен товані присоски. Шийка коротка і тонка. Гермафродитний членик має дволопатевий яєчник.
Зрілі членики прямокутної форми, розміром 20-30 х 12 мм, довжина членика перевищує ширину (3:1-4:1). Матка закритого типу, розгалужена у вигяді стовбура, від якого з кожного боку відходять17-35 бічних відгалужень, містить до 150000 яєць.
Кінцеві членики здатні до активного руху.
Яйця округлої форми, мають зародок - онкосферу з трьома парами гачків.
Зовнішня оболонка яйця тонка, безбарвна, у яєць, що виділилися, дуже швидко
руйнується.
Фіна типу цистицерк (Cysticercus bovi),
Життєвий цикл: неозброєний ціп'як -біогельмінт.
Остаточний хазяїн - людина
Локалізація в тілі остаточного хазяїна - тонкакишка.
Проміжний хазяїн _ велика рогата худоба.
Велика рогата худоба заражається, поїдаючи забруднену яйцями траву. Людина заражається, з'ївши погано термічно оброблену фінозну яловичину.
Інвазійна стадія _ цистицерк.
Розвиток фін в організмі людини неможливий.
Патогенна дія: внаслідок виділення паразитом антипротеолітичних ферментів порушується травлення й всмоктування; призводить до схуднення; механічне ураження слизової оболонки кишківника органами фіксації.
Клініка. Інкубаційний період - від 8 до 10 тижнів. Іноді єдиною скаргою хворих є виділення члеників ціп'яка під час дефекації. Однак (особливо в дітей та осіб, ослаблених іншими захворюваннями) можуть бути нудота, блювота, запаморочення, біль у животі, роздратованість, холецистит, панкреатит.
Діагностика. Клінічна: виділення члеників з фекаліями і виявлення їх. Лабораторна: гельмін тоскопія фекалій, вид паразита визначають за кількістю відгалужень матки (від 17 до 35); овоскопія зішкрібка з періанальних складок або виявлення
яєць за допомогою методу "липкої стрічки".
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, ретельна термічна обробка яловичини.
Громадська: контроль яловичини на ринках і бойнях перед продажем, попередження фекального забруднення навколишнього середовища, санітар-нопросвітня робота.
|
Стьожак широкий. Зрілий членик.
|
Стьожак широкий (Diphyllobothriumlatum)- збудник дифілоботріозу.
Географічне поширення: Північна і Центральна Європа, Сибір, Північна Америка, Канада, Японія, Центральна Африка. Частіше зустрічається в країнах з помірним кліматом.
.Морфологія.
Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum), статевозріла особина.
Стьожак широкий, зрілі членики.
Життєвий цикл): паразит проходить складний життєвий цикл, що більше нагадує цикли розвитку трематод, ніж цестод. Біогельмінт.
Остаточний хазяїн - людина, м'ясоїдні тварини.
Локалізація статевозрілої особи: тонка кишка.
Проміжні хазяї _ рачок циклоп, згодом - риба.
Інвазійна стадія _ плероцеркоїд. Через 30-60 днів після зараження в тонкій кишці формується статевозріла стробіла. Тривалість життя в організмі остаточного хазяїна - до 10 років.
Патогенна дія: токсично-алергічна; механічне ушкодження ботріями слизової оболонки кишківника призводить до некрозу й атрофії слизової оболонки;
Клініка. Захворювання перебігає безсимптомно, проявляється тільки виділенням члеників черв'яка.Можливий розвиток дифілоботріозної анемії, Переважають кишкові прояви (нудота, блювота, болі в животі, діарея), шкірна висипка.
Діагностика. Клінічна: періодичне виділення члеників з фекаліями.
Лабораторна: овоскопія фекалій, іноді можна знайти частини стробіли (гельмінтоскопія).
Лікування. Застосовують антигельмінтні препарати (празиквантел).
Профілактика. Особиста: термічна обробка риби. Громадська: виявлення і лікування хворих, запобігання фекального забруднення водойм.
|
Ехінокок
|
Ехінокок (Echinococcus granulosus) - збудник ехінококозу.
Географічне поширення: повсюдно. Особливе розповсюджений в районах, де займаються вівчарством (Греція, Іспанія, Італія, Україна, Молдова. Росія, Сирія, Південна Африка та ін.)
Морфологія. Статевозріла особина довжиною 0,25C0,5 см, cкладається з 3-4 члеників (1-2 юних членики, 1 гермафродитний, 1 зрілий)
Гермафродитний членик містить 32-40 сім'яників, жовтівник розташований позаду яєчника.
Зрілий членик розміром 2 х 0,6 мм, містить мішкоподібну матку закритого типу з непостійною
кількістю бічних відгалужень, в якій знаходиться 500-800 яєць.
Яйця морфологічно схожі на яйця інших теніїд, розміром 31—40 мкм.
Фіна - ехінококовий міхур, оточений товстою стінкою, заповнений токсичною рідиною
Життєвий цикл (рис. 3.93): остаточний хазяїн - собаки, вовки, шакали, лисиці, у яких статевозріла стадія паразита відбувається в тонкій кишці.
Проміжний хазяїн - травоїдні ссавці, людина.
Інвазійна стадія для людини - яйце.
Локалізація в тілі проміжного хазяїна.· печінка і легені (75 %), м'язи, трубчастікістки, головниймозок та іншіоргани, де утворюютьсяехінококовіміхурі.
Патогеннадія: здавлювання тканин зростаючи мехінококовим міхуром призводить до порушення функції ураженого органа і дистрофічних змін
Діагностика. Клінічна: епідеміологічний анамнез, поєднання локального ураження органа й ознакалергії, дані інструментального дослідження-рентгенографія, УЗД, комп'ютерна томографія, радіо-ізотопнесканування та ін.
Лікування. Хірургічне – видалення міхура разом з оболонками.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни, миття овочів, кип'ятіння води, профілактична де гельмінти заціядомашніх собак двічі на рік.
|
Карликовий ціп’як.
|
Карликовий ціп'як (Hymenolepis nana) - збудник гіменолепідозу.
Географічне поширення: повсюдно.
Морфологія. Статевозріла особина білого кольору, довжиною 10-45 мм, складається із 100-300 члеників. Сколекс має чотири присоски та втяжний хоботок з одним віночком із 20-30 гачків.
Гермафродитні членики мають три кулястих сім'яники, розташованих в один ряд. Яєчник витягнутий у довжину, дволопатевий, за ним розміщений непарний жовтівник.
Зрілі членики широкі і короткі (0,22 х 0,5-1,0 мм), мають мішкоподібну матку, в якій від 100 до 200 яєць.
Яйця (рис. 3.89) округлі або овальні (50 х х 40 мкм), прозорі, з тонкою двоконтурною оболонкою. У центральній частині яйця знаходиться безбарвна округла онкосфера. Вона має свою власну оболонку і три пари гачків, розташованих паралельно або під невеликим кутом один до одного. Між оболонками яйця й онкосфери помітні довгі ниткоподібні придатки - філаменти, що відходять по шість від кожного полюса онкосфери.
Фіна - цистицеркоїд.
Життєвий цикл: людина є остаточним і проміжним хазяїном карликового ціп'яка.
Локалізація в тілі остаточного хазяїна: тонка кишка.
Інвазійна стадія - яйце. Зараження відбувається при заковтуванні яєць із брудних рук. У тонкій кишці онкосфери вивільняються, проникають усередину ворсинок тонкої кишки і перетворюються в фіну. Через 4—6 діб цистицеркоїди руйнують ворсинки; ціп'яки, що виходять, прикріплюються до стінки кишки і за 2-3 тижні досягають статевої зрілості. Весь життєвий цикл карликового ціп'яка триває близько місяця. Із зрілих яєць онкосфери можуть виходити у просвіт кишківника, починаючи новий цикл розвитку (аутоінвазія). При недотриманні правил особистої гігієни можливе повторне зараження хазяїна (аутореінвазія). Внаслідок цих процесів кількість паразитів у хазяїна може досягати декількох сотень.
Остаточним хазяїном паразита і джерелом інвазії для людини можуть бути пацюки і миші, а проміжним хазяїном - борошняний хрущак і його личинки.
Патогенна дія ураження слизової оболонки внаслідок дії ферментів онкосфер і механічне зруйнування ворсинок кишківника цистицеркощами; порушення процесів травлення і всмоктування в тонкій кишці, розвиток дисбактеріозу.
Клініка. Хворіють в основному діти. При невеликій кількості паразитів хвороба проходить безсимптомно. При інтенсивній інвазії характерні зниження апетиту, нудота, непостійні випорожнення. Можуть бути болі в животі, алергічні висипки.
Діагностика. Клінічна: поєднання непостійної діареї і токсично-алергічних явищ. Лабораторна: овоскопія свіжовиділених фекалій, тому що яйця ціп'яка швидко руйнуються і деформуються в зовнішньому середовищі. Дослідження повторюють тричі з інтервалом 5-7 днів внаслідок непостійного виділення яєць при невеликому ступені інвазії.
Лікування. Застосовують протиглистяні препарати.
Профілактика. Особиста: дотримання правил особистої гігієни. Громадська: профілактичне обстеження дітей у дитячих садках і школярів молодших класів, працівників дитячих садків і харчових підприємств. При виявленні хворих обстежують всіх членів родини.
Виконання вимог санітарного режиму в дитячих установах, боротьба з гризунами, санітарно-просвітня робота.
|
 перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |
Скачать 18.64 Mb.