Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни історія економіки та економічної думки
 Скачать 480 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО  Методичні ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ З НАПРЯМІВ: 6.030504 – «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА», 6.030508 – «ФІНАНСИ І КРЕДИТ», 6.030509 – «ОБЛІК І АУДИТ» КРЕМЕНЧУК 2010Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» для студентів денної та заочної форм навчання з напрямів: 6.030504 – «Економіка підприємства», 6.030508 – «Фінанси і кредит», 6.030509 – «Облік і аудит». Укладачі: д.і.н., проф. Г.Т. Капустян, асист. І.В. Ховрак Рецензент: к.е.н., доц. Т.В. Семко Кафедра економічної теорії Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла ОстроградськогоПротокол № ___ від «___» _____________2010 р. Заступник голови методичної ради________________ доц. С.А. Сергієнко ЗМІСТ
ВСТУП В умовах розвитку ринкової економіки в Україні значно зросла актуальність вивчення дисципліни «Історія економіки та економічної думки». Важливим є розуміння історії розвитку українських земель. Слідкуючи за зміною форм господарського розвитку в їхній історичній послідовності, історія економіки дає змогу побачити, як здійснюються перетворення одних господарських форм в інші, в якому напрямку відбуваються ці зміни, яким тенденціям і закономірностям вони підпорядковуються. Тільки знання багатого історичного досвіду, різноманітних теорій і концепцій економічної науки допоможе сучасним економістам раціонально використовувати економічні ресурси країни, із багатьох можливих напрямків соціально-економічного розвитку вибрати той, що в повній мірі реалізує національні інтереси і приведе до зростання рівня і якості життя українського народу. Важливою на цьому шляху є взаємодія історії економіки та економічної думки світу та України. Економічна думка зародилась у глибокій давнині і пройшла складний шлях від емпіричного розуміння економічних явищ до формування наукових теорій, оволодіння якими сприятиме формуванню економічної культури сучасних спеціалістів. Історія економіки та економічної думки є обов’язковою нормативною дисципліною за напрямом підготовки «Економіка і підприємництво» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за усіма економічними спеціальностями вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації. Мета навчальної дисципліни полягає у формуванні знань про історичний розвиток господарств та економічну думку світової цивілізації для розуміння генезису та закономірностей функціонування економічних систем. Основними завданнями навчальної дисципліни є: - оволодіння знаннями і методами історичного аналізу економічних процесів; - формування уявлень про закономірності та тенденції розвитку світової та вітчизняної економічної думки та економічного розвитку країн світу на найважливіших етапах соціально-економічної еволюції; - визначення наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію та їхнього впливу на економічну політику держав світу; - характеристика сучасних економічних процесів та сучасних економічних концепцій; - формування сучасного економічного мислення та світогляду студентів. Предметом дослідження курсу «Історія економіки та економічної думки» є розвиток господарств світової цивілізації та його наукове відображення в економічній думці. Метою проведення практичних занять є перевірка засвоєння студентами лекційного матеріалу, організація самостійної роботи студентів, контроль за результативністю самостійної роботи та досягнення відповідності набутих студентами знань навчальній програмі та основній спеціальності. Навчальний час практичного заняття (80 хвилин) використовується наступним чином: 15 – 20 хвилин - опитування студентів з лекційного матеріалу, 20 – 30 хвилин – реферативні виступи (2 – 3 виступи по 10 хвилин), 10 – 15 хвилин – обговорення студентами проблем, висвітлених в реферативних виступах (по 3-5 хвилин на 1 виступ); 10 – 20 хвилин – експрес опитування, тестування або контрольна робота, 5 хвилин – аналіз роботи та оголошення оцінок, 5 хвилин – відповіді на запитання студентів та визначення завдання щодо підготовки до наступного практичного заняття. На першому практичному занятті заплановано ознайомлення студентів із цілями та завданнями індивідуальної та самостійної робіт. На дев’ятому та вісімнадцятому (останньому) практичному занятті заплановано проведення модульної контрольної роботи та підведення підсумків роботи студентів із засвоєння програми дисципліни. При підготовці реферативних виступів студенти можуть використати рекомендовану літературу, а також повинні самостійно додатково залучати економічну літературу та періодичні видання згідно з затвердженою темою виступу. Виступ відбувається у формі доповіді з довільним використанням ілюстративного матеріалу. Група обговорює доповіді, задаючи питання доповідачу та надаючи власні доповнення. Активність при обговоренні оцінюється викладачем і впливає на остаточну оцінку за практичне заняття. Такий підхід вимагає від всієї групи ознайомлення з рекомендованою літературою й одночасно допомагає набути знання, необхідні для опанування всіх питань учбової програми шляхом колективного навчання. Методичні вказівки щодо практичних занять з навчальної дисципліни «Історія економіки та економічної думки» містять перелік практичних занять за темами. У даних вказівках також наводяться контрольні питання для перевірки знань та питання до іспиту з дисципліни. 1 ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ Практичне заняття № 1 Тема. Предмет та метод історії економіки та економічної думки Мета: ознайомитися з предметом вивчення історії економіки та економічної думки, основними методами. Короткі теоретичні відомості Предмет історії економіки та економічної думки. Науково-пізнавальні і виховні функції. Методи наукових економічних досліджень (діалектичний, наукової абстракції, історичний, логічний, системний тощо). Зв’язок предмету з іншими економічними дисциплінами (економічними, соціологічними, історичними науками). Періодизація історії економіки та економічної думки. Цивілізаційний та формаційний підходи. Теорії «індустріального суспільства» (французького соціолога Р. Арона) і «стадій економічного розвитку» (американського соціолога У. Ростоу). Теми рефератів та доповідей 1. Історичні типи й форми організації господарства та їх еволюція. 2. Економічне зростання і його детермінанти. Економічний розвиток, його критерії та детермінанти. 3. Принципи пізнання історико-економічних процесів та явищ. Вправи, тести, творчі завдання 1. Економічні знання стали самостійною галуззю досліджень у: а) Стародавню добу; б) в Середньовіччя; в) у XVI – XVII ст. в епоху меркантилізму; г) у 70-х роках XIX ст. 2. Теорія «індустріального суспільства» набула популярності у 30-х рр. ХХ ст: а) так; б) ні. 3. «Вторинна» стадія економічної діяльності – це сфера послуг: а) так; б) ні. Контрольні питання 1. Що є предметом історії економіки та економічної думки? 2. Як класифікують методи історії економіки та економічної думки? 3. У чому полягає різниця між цивілізаційним та формаційним підходами в аналізі стадій господарського розвитку? Література: [4, с.9-10; 8, с.9-33; 10, с.3-14; 11, с.7-10; 12, с.11-19]. Практичне заняття № 2 Тема. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій Мета: ознайомитися з еволюцією господарства первісного суспільства на етапі ранніх цивілізацій. Короткі теоретичні відомості Загальні риси первісної економіки та етапи її розвитку (палеоліт, мезоліт, протонеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік, ранній залізний вік). Особливості привласнюючого (збиральництво, рибальство, полювання) до відтворюючого господарства (тваринництво, землеробство). Господарська діяльність в первісній історії України. Причини розпаду первісної господарської системи. Особливості східного рабства (Єгипет, Месопотамія, Індія, Китай). Економічна думка стародавнього світу (збірники законів царства Ешнуні і вавілонського царя Хаммурапі, пам’ятка давньоіндійської літератури «Артхашастра», трактат «Гуань-Цзи» тощо). Теми рефератів та доповідей 1. Неолітична революція та її вплив на господарський розвиток первісного суспільства. 2. Трипільська культура та її роль у формуванні господарства європейської цивілізації. 3. Система «влада-власність» та її роль в розвитку господарства Давнього Сходу. Вправи, тести, творчі завдання 1. Вкажіть період первісного господарства, в який з’явились постійні житла: а) неоліт; в) протонеоліт; б) палеоліт; г) мезоліт. 2. Перші люди на території сучасної України з’явилися: а) 10 млн. років тому; в) 5 млн. років тому; б) 1 млн. років тому; г) 10 тис. років тому. Контрольні питання 1. У чому полягає обмеженість привласнюючого господарства? 2. Які існують етапи розвитку первісного суспільства? 3. У чому полягають основні риси господарств стародавнього Єгипту, Вавилону, Шумерського царства? 4. Господарство якої країни відображено його у праці «Артхашастра»? 5. Чим характеризується господарська діяльність у первісній історії України? Література: [1, с.18-40; 4, с.10-34; 5, с.7-25; 6, с.35-63; 7, с.17-48; 12, с.19-38]. Практичне заняття № 3 Тема. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.) Мета: ознайомитися з особливостями господарського розвитку та економічної думки формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.). Короткі теоретичні відомості Господарство Стародавньої Греції. Етапи розвитку Римської держави: царський (VIII – VI ст. до н. е.); республіканський (509 – 31 рр. до н.е.); імператорський (31р. до н.е. – 476р. н.е.). Економічні причини розквіту й занепаду Античного Риму. Економічні вчення Стародавньої Греції (праці Ксенофонта, Платона, Арістотеля та ін.). Економічна думка Стародавнього Риму (праці Катона, Варрона, Колумелли та ін.). Теми рефератів та доповідей 1. Осьовий час та його роль у формуванні Західної та Східної цивілізацій. 2. Натуральне і товарне господарство та їх висвітлення у працях Ксенофонта («Домострой», «Про доходи), Платона («Держава», «Закони»), Аристотеля («Етика», «Політика», «Афінська політика»), Катона Старшого («Про землеробство»). 3. Основні елементи товарно-грошових інституцій в економіці античних держав та їх розвиток. Вправи, тести, творчі завдання 1. Що таке хрематистика Аристотеля? а) це наука про багатство; б) це наука про обмін, торгівлю, збагачення; в) це наука про управління майном; г) це наука про зовнішню торгівлю. 2. Кому належить вислів: «раби – це знаряддя, що говорить»? а) Ксенофонту; б) Платону; в) Аристотелю; г) Конфуцію. 3. Філософи Стародавньої Греції основною галуззю економіки вважали: а) скотарство; б) землеробство; в) ремесло; г) мистецтво. 4. Концепцію ідеальної держави Платон виклав у творі: а) «Домострой»; б) «Нікомахова етика»; в) «Держава»; г) «Політика». Контрольні питання 1. Чим характеризується господарський розвиток Давньої Греції в осьовий час? 2. У чому полягали особливості господарського розвитку Давнього Риму доби республіки? 3. Як охарактеризована криза рабовласницької системи господарства у працях Луція Колумелли? Література: [1, с.20-29, с.269-296; 7, с.48-68; 8, с.33-89; 10, с.14-34; 11, с.10-29]. Практичне заняття № 4  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |