6_протоколы2009. Модуль 1 ендокринологія, гастроентерологія, пульмонологія, гематологія
 Скачать 0.76 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Основні симптоми та синдроми пульмонологічної патології. Методи обстеження в пульмонології. 34. Хворий 56р., скарги на підвищення (tо до 400С), пітливість, біль в грудній клітці при диханні та кашлі. Хворіє 2 дні. Об-но: ЧД - 26/хв. Права половина грудної клітки відстає при диханні, перкуторно нижче лопатки притуплення звуку, при аускультації - ослаблене дихання. При кашлі почало відходити гнійне харкотиння до 30 мл, при його відстоюванні - два шари; мікроскопія: лейкоцити. Яке обстеження у першу чергу треба провести хворому?
35. Хвора Б., 38 років. Скарги на кашель з виділенням слизистого харкотиння (до 20 мл на добу), задишку при значному фізичному навантаженні, загальну слабкість. Кашель на протязі 4-5 місяців на рік, погіршується при переохолодженні. Це відбувається вже протягом 7 років. Неодноразово лікувалась різними антибіотиками з тимчасовим покращанням. Об'єктивно: загальний стан задовільний. Температура 37,2°С. Пульс 84 в 1 хв., ритмічний. Тони серця чисті. АТ 125/80 мм рт.ст. Легені - на всій довжині чистий перкуторний звук, везикулярне жорсткувате дихання і невелика кількість розсіяних сухих і вологих хрипів, які змінюються при покашлюванні. Рентгенологічно: инфільтративних та вогнищевих змін не має. Спірограма: ЖЄЛ 112%, ОФВ1 – 92%, Тифно 88%. Аналіз крові: ер. - 4,1х1012/л, лейк. - 8,2х109/л, є. - 3%, п. - 6%,с. -66%, л. - 21%, м. - 4%. ШОЕ -15 мм/год. Загальний анализ харкотиння: слизово-гнійне, лейк. 30-35 у п/з, епіт.плоск. 10-12 у п/з. БК, АК-не виявлено. Посів харкотиння: золотистий стафілокок нечутливий до пеніциліну, аміноглікозідів, макролідів і тетрацикліну. 1. Ваш ймовірний діагноз? 2. Скласти план лікування. 3. Які ускладнення можливі? 36. Хворий Ф.. 54 роки. Скарги на задишку, навіть при помірному фізнавантаженні, кашель з виділенням до 10 мл харкотиння на добу, швидку втомлюваність. Хворіє 5 років. Неодноразово лікувався стаціонарно з при загостренні хвороби. Палить до 10-15 сигарет на добу на протязі 36 років. Стаж паління 42 п/років. Об'єктивно: загальний стан середньої важкості. Дифузний цианоз, температура 36.3°С. Пульс - 86, ритмічний. Тони серця ослаблені. Дихання - 20/хв., подовжений видих. Легені – на всій поверхні легеневий звук з коробковим відтінком, значно ослаблене везікулярне дихання (особливо у нижніх відділах) з великою кількістю суихх і вологих, різної гучності хрипів над всією поверхнею. Нижній край печінки на рівні реберної дуги. Набряків немає. Аналіз крові: еригр. - 4.7хІ0/л. лейк. - 8,8х10/л. ШОЕ -- 20 мм/год. Рентгенографія: легене ві поля підвищеної прозорості. В базально-медіальних відділах посилений легеневий рисунок. Корені розширені, ущільнені. Спірограма: ЖЄЛ 92%, ОФВ1 – 52%, Тифно 48%, після сальбутамолу ОФВ1 – 58%. Посів харкотиння: кишкова паличка, чутлива до левоміцитину, 1. Ваш ймовірний діагноз? 2. Призначити антибактеріальну і бронхолітичну терапію. 3. Які ускладнення захворювання очикуванні?
37. Жінка, 36 років, страждає полінозом на протязі 7 років. Останні 2 роки у серпні-вересні (час квітіння амброзії) пацієнтка відмічає 2-3 приступи ядухи, які купуються 1 дозой сальбутамолу. Об-но: температура - 36,5 °С, ЧД - 18/хв, ЧСС - 78 за1 хв, АД — 115/70 мм рт. ст. Над легенями — везикулярне дихання. Тони серця звучні, ритм правильний. Вживання якого препарату дозволить більш ефективно запобігти виникненню приступів ядухи в критичний для хворого сезон: 38. Чоловік, 60 років, скаржиться на задишку с затрудненим видихом, яка посилюється при физичному навантаженні, кашель с невеликою кількістю слизиво-гнійного мокротіння, який відходить переважно вранці. Хворіє 15 років. Об-но: ЧД - 22/хв, ЧСС - 84 за 1 хв, АД - 110/70 мм рт. ст. Кожа влажная, умеренный цианоз слизистых оболочек. При аускультации определяется жесткое дыхание, рассеянные свистящие хрипы. ОФВ1 — 62% от должного значения; фармакологическая проба с сальбутамолом — прирост 5 %. Какой клинический диагноз можно поставить у больного?
39. Хворий Н., 45 років захворів після переохолодження; скаржиться на лихоманку, трясовицю, задишку, кашель з виділенням “іржавої” мокроти; підвищення температури тіла до 40 ºС. Об-но: шкіра бліда, дифузний ціаноз, ЧД – 28/хв; ЧСС – 100 уд/хв; АТ – 100/60 мм. рт. ст. В легенях: зліва нижче кута лопатки – притуплення перкуторного звуку, аскультативно – різко послаблене везикулярне дихання. Добовий діурез – 18 мл/хв. R ОГК – інфільтрація нижньої долі лівої легені. Які зміни є підставою для проведення інтенсивної терапії? 40. Хворого K., 45 р., який лікувався у неврологічному відділенні, на 5-й день перебування у стаціонарі почали турбувати пітливість, трясовиця, підвищення температури тіла до 400С; з’явилась інспіраторна задишка, кашель. Об-но: ЧД – 28 за 1хв; ЧСС – 104 за 1 хв., АТ 110/70 мм. рт. ст.; при перкусії над легенями укорочення перкуторного звуку нижче кута лопатки праворуч, тут же ділянка різко ослабленого везикулярного дихання; крепітація. Який діагноз є найбільш імовірним в даному випадку?
41. Хвора 35 р. скаржиться на задишку, відчуття стискання в правій половині грудної клітки, кашель з виділенням невеликої кількості слизово-гнійного харкотиння. Хворіє тиждень. Скарги пов’язує з переохолодженням. Об-но: Т-38,70С, легкий акроціаноз губ, Рs-90/хв., АТ-140/85 мм рт. ст. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання. Перкуторно: справа нижче кута лопатки тупість з межею до верху, дихання не вислуховується. Який найбільш вірогідний діагноз? 42. Хворий Д. 45 років, на 8-й день лікування позалікарняної двобічної пневмонії з локалізацією в нижніх долях легень, погіршився загальний стан, температура тіла підвищилась до 39,70С, з’явився виснажливий озноб, посилилася задишка та кашель. Під час огляду-грудна клітка справа відстає в акті дихання, перкуторно-справа від середини лопатки і донизу тупий перкуторний звук, відсутнє дихання. Вище цієї ділянки-крепітація. Тони серця ослаблені, ритмічні, ЧСС 136 уд/хв, АТ 115/75 мм.рт.ст. Живіт м’який, болючий у правому підребер’ї. Аналіз крові: лейк-18*109/л, ШОЄ-49 мм/год, паличкоядерних нейтрофілів-22\%, гемог-90г/л, колірний показник-0,7. Яке ускладнення у цього хворого?
43. Хворий 47 р., скарги на кашель з гнійним харкотинням, з запахом до 250 мл/добу, виділяється в положенні на лівому боці, кровохаркання. Об-но: t0 -37,30, ціаноз, відставання правої половини грудної клітки при диханні. Перкуторний звук притуплений. Дихання жорстке з вологими хрипами. Харкотиння тришарове, еластичні волокна відсутні, лейкоцити та еритроцити, Ro - ОГК- деформація легеневого малюнка. Який діагноз є найбільш ймовірний? 44. Хворий 56 р., скарги на озноб (tо до 400С), пітливість, біль в грудній клітці при диханні та кашлі. Хворіє 7 днів. Об-но: ЧД - 26/хв. Права половина грудної клітки відстає при диханні, перкуторно нижче лопатки притуплення звуку, при аускультації - ослаблене дихання. На 10-й день при кашлі почало відходити гнійне харкотиння до 300 мл, при його відстоюванні - два шари; мікроскопія: лейкоцити, еластичні волокна. Який діагноз є найбільш ймовірний?
45. Хворий К., 57 років, надійшов у відділення зі скаргами на виражену задишку, підвищення температури до 37,8°С, слабкість, біль в грудній клітці, непродуктивний кашель. Захворів близько року тому, коли з’явився кашель, діагностовано бронхіт, лікувався муколітиками, амоксиклавом. З’явилась слабкість, субфебрильна температура продовжувалась, біль в грудній клітці став більш вираженим. З’явилось відчуття задухи вночі, діагностована пневмонія. Лікувався в стаціонарі - цефтриаксон, локсоф, сумамед. Негативна динаміка - збільшилась температура до 38,5, рентгенологічно - негативна динаміка, кашель посилився, малопродуктивний, з’явились прожилки крові. Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості, температура 37,6°, зниженого харчування, шкірні покрови сухі, ціанотичні, лімфатичні вузли не збільшені. Над легенями перкуторно - ясний легеневий звук справа та зліва, аускультативно - в нижніх відділах обох легень – голосні дихальні шуми – «трескіт відкривання липучки», ЧД 26 за 1 хвилину. Тони сердця приглушені, ритм правильный, Ps= ЧСС - 96/ хв., АТ 110/70 мм рт.ст Живіт безболісний, печінка не збільшена. Симптом Пастернацкого негативний з обох боків. Набряки відсутні. Додаткові дані: ЗАК: Нв 124 г/л, Л 6,4x109, Ер 4,2x1012, п-6%, с-64%, л-26%, м4%, ШОЕ 21 мм/г; сатурація 02 - 82%; R-логічно - розширення коренів легень, інфільтративні зміни справа та зліва, неясні тіні, що нагадують «стільникову легеню» більш справа в нижній частці; КТ- елементи фіброзу, що займиють периферичні відділи справа та зліва, ділянки «матового скла» справа, в нижній частці - мікроателектази; СПМ - ЖЄЛ -78%, ОФВ1- 85%, ін. Тіфно 92%. Назвіть провідний синдромокомплекс. Поставьте попередній діагноз. Проведіть диференціальний діагноз. Поставьте повний клінічний діагноз. 46. Хвора В., 27 років, скаржиться на жар, збільшення температури до 37,5°, пітливість, біль в колінних та плечових суглобах, сухий непродуктивний кашель. Вважає себе хворою близько місяця, відмічала слабкість та підвищену пітливість, яку зв’язувала з перевтомою. За останній тиждень загальний стан різко погіршився, стала збільшуватись температура у вечірній час, з’явились болі в суглобах, розтирки не допомогають, полегшення після диклофенаку. З перенесених захворювань відмічає часті ОРЗ (3-4 рази на рік), 2 роки тому хворіла на пневмонію. Палить до 5 цигарок на день протягом 10-12 років. У матері - бронхіальна астма. Працює в типографії, проф. шкідливостей не має. Об’єктивно: Ps = ЧСС - 84 уд за 1 хв, ЧД 18 за 1 хв, АТ 110/70 мм рт.ст., Температура 37,6°. Загальний стан задовільний, задовільного харчавання, шкірні покрови влажні, звичайного кольору. Периферичні лімфоузли: шийні збільшені справа по боковій поверхні 1,5 см, зліва 1,2 см - плотні, безболісні, підщелепні збільшені, підпахвові та пахові не пальпуються. Над легенями при перкуссії справа та зліва - ясний легеневий звук, аускультативно - везикулярне дихання, патологічних дихальних шумів нема. Тони сердця голосні, ритм правильний. Живіт безболісний, печінка не збільшена. Симптом Пастернацкого негативний з обох боків. Додаткові дані: ЗАК: Нв 124 г/л, Л 6,4x109, Ер 4,2x1012, п-6%, с-54%, л-36%, м4%, ШОЕ 21 мм/г; R-логічно – розширення коренів легень із-за щільних утворень з чіткими межами діаметром: справа 3 утворення по 3,0-3,5 см та зліва 2 утворення по 4,0 см, інфільтративних змін нема, неясні дрібнокрапельні тіні (дисемінація) справа та зліва; СПМ - ЖЄЛ -82%, ОФВ1- 85%, ін. Тіфно 88%. Біопсія л/у: клітки ретикулярні, лімфоцити. Назвіть провідний синдромокомплекс. Поставьте попередній діагноз. Проведіть диференціальний діагноз. Поставьте повний клінічний діагноз. 47. У хворої В. 32 роки, при профілактичному рентгенологічному дослідженні виявлені зміни в легенях. Почуває себе задовільно, відмічає загальну слабкість та підвищену пітливість протягом 1 місяця, яку зв’язувала з перевтомою З перенесених захворювань відмічає часті ОРЗ (3-4 рази на рік), 2 роки тому хворіла на пневмонію. Палить до 5 цигарок на день протягом 10-12 років. У матері - бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба. Працює в типографії, проф. шкідливостей не має. Об’єктивно: Ps = ЧСС - 74 уд за 1 хв, ЧД 18 за 1 хв, АТ 120/80 мм рт.ст., температура 36,6. Загальний стан задовільний, задовільного харчавання, шкірні покрови влажні, звичайного кольору. Периферичні лімфоузли шийні не збільшені, підпахвові та пахові не пальпуються. Над легенями при перкуссії справа та зліва - ясний легеневий звук, аускультативно - везикулярне дихання, патологічних дихальних шумів нема. Тони сердця голосні, ритм правильний. Живіт безболісний, печінка не збільшена. Симптом Пастернацкого негативний з обох боків. Додаткові дані: ЗАК: Нв 124 г/л, Л 6,4x109, Ер 4,2x1012, п-6%, с-54%, л-36%, м4%, ШОЕ 21 мм/г; R-логічно – розширення коренів легень із-за щільних утворень з чіткими межами діаметром: справа 3 утворення по 3,0-3,5 см та зліва 2 утворення по 4,0 см, інфільтративних змін нема, неясні дрібнокрапельні тіні (дисемінація) справа та зліва;тінь серця – без особливостей. Назвіть провідний синдромокомплекс. Поставьте попередній діагноз. Проведіть диференціальний діагноз. Поставьте повний клінічний діагноз.
48. Чоловік, 56 років, хворіє на бронхоектатичну хворобу (БЕХ) впродовж 18 років. За останні півроку почали турбувати виражені набряки гомілок, ядуха, погіршав апетит. У легеневій артерії систолічний АТ більш ніж 40 мм. рт. ст. та діастолічний АТ 11 мм рт.ст. На спірограммі ОФВ1 - 40%, ФЖЕЛ - 65%. Яке ускладнення БЕХ розвивається у хворого? 49. Хворий К., 65 років; палить більше 40 років. Поступив у стаціонар зі скаргами на прогресуючу задишку з утрудненим видихом, кашель з мокротою слизисто-гнійного характеру; пітливість. Об-но: над легенями при перкусії – коробковий перкуторний звук, аускультативно: жорстке дихання; розсіяні свистячі та дзижчачі хрипи, більші на видоху. ФЗД: ОФВ1 < 70%, проба з бронхолітиком негативна. Які зміни будуть на Rо ОГК?
50. Хворий 65 років має скарги на напади давлючого болю за грудниною при ходінні. 2 роки тому переніс інфаркт міокарду. Холестерин – 7,8 ммоль/л, ЛПНЩ – 5,4 ммоль/л, тригліцериди – 2,1 ммоль/л. З метою вторинної профілактики найбільш оптимальним є застосування: 51. Під час огляду у хворого Б., 47 років, що страждає на ішемічну хворобу серця виявлено вміст холестерину в сироватці крові 7,3 ммоль/л. Пацієнт регулярно приймає аспірин, нітрати, бета-блокатори. На якому рівні необхідно підтримувати вміст холестерину в сироватці крові ? 52. Хворий, 56 років, страджає артеріальной гіпертензіей та подагрой. Зафіксовано підвищення АТ до 160/90 мм рт.ст. Рівень сечової кіслоти плазми крові 0,56 ммоль/л. Якакі препарати потрібно видалити при проведені медикаментозної корекції артеріальної гіпертензії? 53. Хвора 57 років скаржиться на сильний головний біль, загальну слабкість, запаморочення. Відомо, що на протязі 12 років страждає гіпертонічною хворобою. Погіршення стану – декілька годин потому. Об-но: гіперемія обличчя, пульс 98 за хв. AT-190/120 мм рт.ст. Межі серця розширені вліво. Тони серця приглушені, акцент II тону над аортою. Симптомів органічного ураження ЦНС не виявлено. На ЕКГ ознаки перевантаження та гіпертрофії лівого шлуночка. Вкажить найбільш ймовірний поредній діагноз
54. Чоловік 20 років скаржиться на швидку втомлюваність ніг, головний біль. Об’єктивно: розширення серця вліво на 2 см, систолічний шум у точці Боткіна-Ерба та над ключицею, акцент II тону над аортою. АТ на верхній кінцівці 170/100 мм рт.ст., на стегні 120/80 мм рт.ст. Який з клінічних симптомів найбільш цінний для встановлення діагнозу? 55. У хворої 56 років протягом останніх 5 років артеріальний тиск становить 170/100 – 200/120 мм рт.ст. При фізикальному обстеженні виявляється: межі серця розширені вліво, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над пупком зліва. В аналізі сечі – незначна протеїнурія. Який генез гіпертензії?
56. Хвора 67 років звернувся зі скаргами на короткочасні епізоди знепритомлення, різку слабкість, запаморочення, «шум в голові», що супроводжуються частим серцебиттям, які турбують пацієнтку протягом місяця. З анамнезу: страждає хронічним гастритом, гіпертонічною хворобою, у зв'язку з чим протягом 2-х останніх років регулярно приймає енап по 10 мг/сдобу з добрим ефектом. З'ясувалося, що біля 2-х місяців тому вона звернулася до терапевта за місцем проживання у зв'язку з болями в шийному відділі хребта. Стан був розцінений як остеоартроз, у зв'язку з чим призначений диклофенак по 50 мг 3 рази на добу, який пацієнтка приймає регулярно до теперішнього часу з хорошим ефектом, проте відзначила появу темних «дьогтеподібних» випорожнень близько місяця тому. При огляді: шкірні покриви і кон'юнктиви бліді. Над легенями дихання везикулярне, хрипів немає, ЧД=18 за хвилину. Тони серця збережені, ритмічні, при аускультації вислуховується систолічний шум в усіх точках аускультації серця, шум «дзиги», ЧСС=100 уд/хв, АТ=90/55 мм.рт.ст. Живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. В аналізах крові: Нв=50 г/л, Эр=2.600.000 в мкл, КП=0,58. Аналіз сечі без патології. У ан. калу бензідінова реакція і реакція з гваяковою настоянкою різко позитивні. 1. Проведіть діагностичний пошук, сформулюйте попередній діагноз. 2. Складіть план обстеження хворого, вкажіть які додаткові дослідження необхідно провести для постановки діагнозу. 57. Хворий 63-х років звернувся до гастроентеролога зі скаргами на зниження апетиту, відчуття тяжкості в епігастрії, що виникає після прийому будь-якої їжі, відрижку повітрям, здуття живота, нестійкі випорожнення, паління і болі в кінчику язика. Вище вказані скарги турбують хворого протягом 2-х місяців. З анамнезу відомо, що 3 року тому пацієнтці була проведена правостороння геміколонектомія з приводу раку висхідного відділу товстого кишечника, пацієнтка спостерігається в онкологічному диспансері, даних за рецидив захворювання немає. При огляді: шкірні покриви бліді з лимонно-жовтим відтінком, склери іктеричні. Над легенями дихання везикулярне, хрипів немає, ЧД=16 за хвилину. Тони серця збережені, ритмічні, шуми над ділянкою серця і крупними судинами не вислуховуються, ЧСС=72 уд/хв., АТ=140/80 мм.рт.ст. Язик яскраво-рожевий, блискучий, з невеликою кількістю сосочків, відбитків зубів, нальоту немає, живіт м'який, безболісний, печінка і селезінка не збільшені. В аналізах крові: Нв=85 г/л, Эр=2.000.000 в мкл., КП=1,3, ретикулоцити=4%о, лейкоцити=3,0 тис/мкл., п.-2, сегм.-68. лімф.-25. мон.-5 тромбоциты=110.000 в мкл., СОЭ=45мм/год, виражений анізоцитоз, пойкілоцитоз; білірубін заг.=2,2 мг%, білірубін прямий=0,1мг%, АСТ=16 МЕ, АЛТ=20 МЕ. У загальному аналізі сечі – підвищений уробілін, в іншому без патології. В аналізі калу – без відхилень від норми. Дослідження пунктату кісткового мозку: пунктат кісткового мозку багатий клітинними елементами, дозрівання нейтрофілів декілька прискорено. Еритропоез змішаний, нормобласти складають 22%, мегалобласти 9%. Зустрічаються тельця Жоллі і кільця Кебота. Серед нейтрофілів зустрічаються гігантські і потворні палочкоядерні форми. Мегакаріоцити знайдені. 1. Проведіть діагностичний пошук, сформулюйте попередній діагноз. 2. Складіть план обстеження хворого, вкажіть які додаткові дослідження необхідно провести для постановки діагнозу. 58. Хворий звернувся в клініку зі скаргами на слабкість, задишку, швидку стомлюваність, помутніння свідомості. У крові: ер - 1,8 1012/л; Нв - 80 г/л; К.П. - 1,3; лейк.- 1,3 109/л. У мазку: анізоцитоз, мегалоцитоз, пойкілоцитоз, мегалобласти. Який найбільш вірогідний діагноз?
59. Хворий К, 44 років, звернувся зі скаргами на слабкість, хронічну втому, апатію, які з'явилися біля 3-х місяців назад. Впродовж останнього тижня приєднався дискомфорт в лівому підребер'ї. При огляді шкіра і видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору, пальпуються одиничні підщелепні л/у, по 0,5 см в діаметрі, безболісні, не спаяні зі шкірою і підшкірною клітковиною. При глибокій пальпації в лівому підребер'ї визначається селезінка, виступаюча з-під реберної дуги на 5-7 см. 1. Встановить попередній діагноз 2. Складіть план додаткових обстежень 60. Хворий М., 50 років, радіофізик, колишній співробітник ЧАЕС, поступив в клініку зі скаргами на слабкість, пітливість, підвищення температури до субфебрильних цифр, кашель із слизисто-гнійною мокротою. Направлений в лікарню з діагнозом осередкова пневмонія нижньої частки правої легені. Анамнез: вважає себе хворим останні 10 місяців, коли з'явилася невмотивована слабкість. 4 місяці тому переніс пневмонію, пролікувався антибіотиками, від запропонованого аналізу крові відмовився. З того часу практично щодня відзначав підвищення температури до субфебрільних цифр. Біля 2-х місяців назад збільшилися шийні л/у. 10 днів тому стан погіршав, з'явився кашель, підвищення температури до фебрільних цифр, збільшення пахвових л/у. Об'єктивно: шкірні покриви бліді, пальпуються збільшені шийні, пахвові, пахові л/у, м'які, не спаяні між собою і з підшкірною клітковиною, безболісні, шкіра над ними не змінена. Аускультативно справа нижче кута лопатки вислуховуються дрібнопухирчасті хрипи. Печінка на 2-3 см виступає з-під краю ребрної дуги, селезінка – на 4-5см. У ЗАК: Нв 80, ер. 3,0*1012, Л 50,0*109, е 1%, п 2, з 17%, л 79%, м 1%, ШОЕ 60 мм/г, тромбоцити 100*109/л, клітки Гумпрехта 4-5 в полі зору. Встановить попередній діагноз
61. Чоловік 52 років звернувся до дільничого лікаря зі скаргами на слабість, субфебрильну температуру тіла, кашель з виділенням слизового харкотиння, втрату маси тіла (10кг за 4 місяці). Об’єктивно: температура 37,5°, ЧДР- 24/хв., пульс 112/уд.хв., АТ – 110/70 мм рт. ст.; в легенях - жорстке дихання, сухі розсіяні хрипи. Пальпуються лімфовузли в шийних та надключичних ділянках з обох сторін. В крові - лімфоцитоз (80%). Виберіть подальшу тактику дільничого лікаря: 62. Хворий, 28 р., скаржиться на кволість, болі в кістках, часті ГРВІ, запаморочення. Об-но: блідість шкіри та слизових, осалгія. ЗАК: Ер-2,7х1012/л, Нв-80 г/л, КП – 0,9, ретикулоцити – 0,5, лей - 5х109/л, еоз.-1%, баз.-3%, пал.-7%, сегм.-60%, лімф.-23%, мон.-2%, плазмоцити – 4%, тромб.-280х109/л, ШЗЕ-64 мм/год. Загальний білок крові-120 г/л, ЗАС: значна протеїнурія. Rо-черепа: вогнища деструкції. Який метод дослідження для підтвердження діагнозу буде найбільш інформативний ? 63. Хворий, 48 р., скаржиться на кволість, пітливість, інтенсивний свербіж щкіри, хвилеподібна лихоманка, збільшення шийних-надключичних лімфовузлів. Об-но: блідість шкіри та слизових, шийні лімфовузли – рухомі, щільно-еластичні, розміром грецького горіху, не болючі, не спаяні зі шкірою. ЗАК: Ер-3,0х1012/л, Нв-100 г/л, лей - 14х109/л, еоз.-6%, баз.-3%, пал.-11%, сегм.-69%, лімф.-7, мон.-4%, тромб.-280х109/л, ШЗЕ-37 мм/год. Який морфологічні ознаки буде знайдено при біопсії лімфовузла? 64. Хворий, 28 р., скаржиться на кволість, болі в кістках, часті ГРВІ, запаморочення. Об-но: блідість шкіри та слизових, осалгія. ЗАК: Ер-2,7х1012/л, Нв-80 г/л, КП – 0,9, ретикулоцити – 0,5, лей - 5х109/л, еоз.-1%, баз.-3%, пал.-7%, сегм.-60%, лімф.-23%, мон.-2%, плазмоцити – 4, тромб.-280х109/л, ШЗЕ-64 мм/год. Загальний білок крові-120 г/л, ЗАС: значна протеїнурія. Rо-черепа: вогнища деструкції. Діагноз ? 65. Хворий, 23 років, скаржиться на інтенсивний біль у правому колінному суглобі. Об-но: лівий колінний суглоб збільшений у об’ємі, шкіра над ним гіперемована, при пальпації болючий. ЗАК: Ер.-3,8 Т/л, Hb-122 г/л, Л-7,4 Г/л, е-3, б-1, п/я-4, с/я-64, л-26, м-2. Тр-183 Г/л. Час кровотечі за Дюке – 4 хв., час згортання крові за Лі-Уайтом -128 хв. АПТЧ – 89 с. Ймовірний діагноз?  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |