методичка з морф. Практикум (частини мови) з польської мови призначено для студентів філологічного та інших гуманітарних факультетів, де вивчається польська мова

Перевірочна робота по темі: “Дієслово”

Завдання 1. Провідміняти подані дієслова у теперішньому (або простому майбутньому – для доконаних) часі із визначенням дієвідміни:

prosić, uderzyć, zaczekać, brać, jeść, jechać, wiedzieć, informować, nieść.

Завдання 2. Утворити усі можливі форми умовного і наказового способу:

mówić, być, zakochać się, iść, planować, krzyknąć.

Завдання 3. Утворити відповідні дієприкметники і дієприслівники від дієслів: zaprosić, pracować, otworzyć, umyć się.

Завдання 4. Вставити правильну форму минулого часу:

1. (jechać, my) samochodem i (jeść, my) lody. 2. (iść, ona) ulicą i (jeść) ciastko. 3. nie (móc, ja) ci pomóc. 2. Janek nie (móc) zaparkować samochodu. 3. Ola i Magda (pójść) na koncert. 4. Mateusz i Robert (pójść) na mecz. 5. Dlaczego nie (pojechać, wy) na zakupy? 6. Ania i Robert (musieć) zostać w bibliotece. 7. Mariusz (pójść) do kolegi. 8. Ania (pójść) na ślub. 9. Co (musieć, ty) zrobić? 10. (móc, ty) zapytać.
Прислівник (Przysłówek)

Прислівник у польській мові утворюється від якісних прикметніків за допомогою суфіксів –e, -o: dobry - dobrze, zły – źle, biały - biało, wysoki -wysoko.

Від прикметників, основи яких закінчуються на мякий приголосний або зтверділий, утворюються прислівники за допомогою суфікса –о: obcy – obco, tani – tanio, duży - dużo.

Від прикметників, основи яких закінчуються на твердий приглосний, утворюються прислівники за допомогою суфіксів –о, -е: silny – silnie, dobry – dobrze, popularny – popularnie, ciemny - ciemno, suchy - sucho, ludowy - ludowo, bogaty - bogato, mokry - mokro.

Ступені порівняння прислівників

Вищий ступінь порівняння прислівників твориться за допомогою суфікса –ej, який додаємо до основи нульового ступеня прислівника: trudno - trudni-ej, jasno - jaśni-ej, gruby - grubi-ej, pilno - pilni-ej, wygodno – wygodni–ej.

Найвищий ступінь порівняння прислівників твориться за допомогою префікса naj- від основи вищого ступеня порівняння прислівника: trudniej – naj-trudniej, jaśniej – naj-jaśniej, grubiej – naj–grubiej, pilniej – naj-pilniej, wygodniej – naj–wygodniej.

Особливості творення ступенів порівняння прислівників з основою на – ko, - eko, - oko. Такі прислівники творять вищий та найвищий ступені порівняння додаванням суфікса -ej та префікса naj- безпосередньо до кореня. Суфікси -k-, -ek-, -ok- випадають: brzydko - brzydzi-ej – naj – brzydziej, blisko – bliż-ej – naj-blizej, cienko – cieni-ej – naj–cieniej, daleko – dal-ej – naj–dalej, szeroko – szerz-ej – naj–szerzej.

Нерегулярні форми ступенів порівняння деяких прислівників.

Деякі прислівники у польській мові мають нерегулярні форми ступенів порівняння: dobrze - lepiej – naj-lepiej, malo - mniej – naj- mniej, zle – gorzej – naj-gorzej, dużo – więcej – naj-więcej, lekko – lżej – naj-lżej.

Ступені порівняння прислівників можуть утворюватися і аналітичним способом за допомогою прислівників bardziej, najbardziej:

kłopotliwie - bardziej kłopotliwie, najbardziej kłopotliwie,

twardo - bardziej twardo – najbardziej twardo,

rzetelnie – bardziej rzetelnie, najbardziej rzetelnie.

ВПРАВИ

1. Доповнити речення відповідними формами прислівників, утворивши їх від прикметників (dobry, przyjemny, zly, ladny, pilny, grzeczny, wygodny, szybki).

1. 
   Wszędzie ........, аle w domu .......
   
2. 
   Gdzie jest latem ........: w gorach czy nad morzem.
   
3. 
   Ja jeżdżę na nartach o wiele .... od ciebie.
   
4. 
   Ogród Botaniczny wygląda na wiosnę ... niz jesienią.
   
5. 
   Karol uczy się…..do egzaminow.
   
6. 
   Wydaje mi się, ze on odnosi się do rodziców .... niz jego koledzy.
   
7. 
   W autobusie jedzi się ..... niz w tramwaju.
   
8. 
   Spośród wszystkich współczesnych środkow lokomocji .... pokonują przestrzeń samoloty odrzutowe.
   

2. Утворити форми ступенів порівняння таких прислівників: dobrze, źle, dużo, mało, przyjemnie, ładniem długo, krótko, słabo, głośno.
Службові частини мови

(прийменник, сполучник, частка, вигук)

Прийменник

У сучасній польській мові прийменники поділяються за формою на прості (w, do, na, bez,przed) i складні (naprzeciw, ponad, poprzez). Деякі прийменники мають паралельні форми: pod/pode, z/ze, w/we, od/ode, spod/spode. Форми з -e вживаються із займенником 1. особи: pode mną, ze mnie, ze mną, ode mnie, spode mnie тощо. Прийменники w, z вживаються у розширеному варіанті лише перед словами, які починаються подібною приголосною: we własnym domu, z własnego domu, ze swoim domem, w swoim domu. З назвами днів тижня можуть бути варіанти: w środę we środę.

Складні прийменники не отримують додаткового -e, навіть якщо це веде до ускладненого промовляння групи: sprzed wstrzymania, znad chrzcielnicy, spod strzechy (ale spode mnie, sprzede mnie),

Прийменники можна класифікувати і за кількістю відмінків, у яких вони використовуються. Лише у знахідному відмінку вживаються прийменники: bez, beze, do, oprócz, od, ode, dla, koło, około, dookoła, obok, według, prócz, u, wśród, spośród, znad, znade, zza, spod, spode, spoza, sprzed, sprzede, z, ze.

Наприклад: Włodek je chleb bez masła. Jadę do Zakopanego. Ten ołówek dostałem od kolegi. Mam dla ciebie niespodziankę. Koło mojego domu jest przystanek tramwajowy. Bluzka ta kosztowała około stu złotych. Dokoło ogrodu jest las. Obok mnie siedzi ładna dziewczyna. Według opinii lekarzy, Jan niedługo będzie zdrów. Nie kocham nikogo prócz ciebie.

Прийменники, які вживаються у двох відмінках:

Прийменники nad, ponad, pod, przed, między вживаються у знахідному та орудному відмінках. Порівняйте приклади речень, у яких можна поставити питання (dokąd? gdzie?).

1. Nad -Czy jedziecie w tym roku nad morze? Samolot leci nad miastem.

2.Ponad - Balon wzniósł się ponad pola. Helikopter przeleciał ponad ogrodami.

3. Pod - Górnicy zjeżdżają do pracy pod ziemię. Górnicy pracują pod ziemią.

4. Przed - Przed dom Karola zajechała wczoraj limuzyna. Przed biblioteką znajduje się piękny skwer.

5. Między - Wejdź między drzewa. Między drzewami mignęło światło.

Прийменники na, o, po, w (we) вживаються у знахідному та місцевому відмінках. Порівняйте приклади речень, у яких можна поставити питання (dokąd? o co? kiedy? po co? w jakim kierunku? gdzie?)

1. Na - Czy pójdziecie z nami na spacer? Wczoraj byłam na doskonałym przedstawieniu w teatrze.

2. O - Walczymy o trwały pokój. Wychщdzę z domu o godzinie szóstej.

3. Po - Czy Janek wyszedł po gazetę do kiosku? Chciałbym się przejść po Starym Mieście.

4.W (We) - Kapelusz upadł mi w błoto. Mój przyjaciel pracuje w teatrze.

Прийменник za

Прийменник za вживається у трьох відмінках: родовому, орудному та знахідному. Порівняйте деякі із значень прийменника za у наступних реченнях.

1. 
   Kiedy? - Za mojej młodości było lepiej.
   
2. 
   Gdzie? – Usiądźcie za stołem.
   
3. 
   Dokąd? - Słońce ukryło się za chmurę. On szybko spojrzał za siebie.
   

Вправи

1. У наступних реченнях вставити слова відповідно в однині чи множині давального відмінку:

1. Wracaj do (dom).

2. Nie można iść po zakupy bez (pieniądze).

3. Dla (kto) kupiłeś ten upominek?

4. Dowiedziałem się od (Jurek), że jutro wyjeżdża na urlop.

5. Koło (park) jest przystanek autobusowy i tramwajowy.

6. Zapłaciłam za tę suknię około (tysiąc).

7. Wśród (moi znajomi) jest wielu lekarzy.

8. Według (najnowsze opinie) uczonych planeta Mars jest może zamieszkana przez istoty żywe.

2. У наступних реченнях поставити іменник у знахідному відмінку (відповідь на питання - dokąd?)

1. Po obiedzie idę na spacer nad (rzeka).

2. Karetka pogotowia podjechała pod (szpital).

3. Jan miał ochotę zapaść się ze wstydu pod (ziemia).

4. By zdobyć doświadczenie życiowe trzeba iść między (ludzie).

5. Wiatr porwał nam gazetę, która poleciała ponad (drzewa).

6. Padał deszcz, trzeba więc było wrócić pod (dach).

3. У наступних реченнях поставити іменник в орудному відмінку (відповідь на питання - gdzie?).

1. Odrzutowiec zawarczał nam nad (głowy).

2. Ktoś rozpalił ognisko pod (las).

3. Czyj to pies stoi tam pode (drzwi).

4. Ptak ukrył się między (gałęzie).

5. Gospodarz powitał miłych gości przed (dom).

6. Ponad (ogród) przeleciało stado gołębi.

Сполучник

Сполучники і сполучні слова польської мови (подібно як і в інших слов'янських мовах) діляться на:

1. 
   сурядні - i, a, oraz, a także, ale, zaś, lub, bądź, albo, czy, zatem, więc, to jest, to znaczy, mianowicie, ani, ni etc.
   
2. 
   підрядні – że, iż, dlatego, ponieważ, po to, aby, by, bo, gdzie, kiedy etc.
   

Використання польських сполучників залежить від стилю тексту. Книжковим сполучникам lub, lecz, iż, natomiast, oraz, ponieważ, zatem, bądź відповідають у поточному мовленні сполучники albo, ale, że, zaś (=za to), i, bo, więc, czy. Застосування сполучників jako że, tudzież, atoli, wszelako, ni, tedy надає висловлюванню архаізований, піднесений або ж жартівлий характер.

Польська мова, подібно до англійської мови, має т.зв. корелятивні сполучники. В літературній мові вони мають постійну структуру, яка жодним чином не може бути змінена:

- nie tylko…, lecz także… (вживання nie tylko…, ale i… вважається помилковим),

- dlatego…, że… (помилковим є - dlatego…, bo…),

- o ile…, o tyle… (помилковим є - o ile…, to…),

- zarówno…, jak i… (помилковим є - zarówno…, i…, a także tak…, jak i…).

Існують вирази, які виконують роль прийменників, хоча формально є ідентичні з іншими частинами мови:

- іменники: śladem, względem, celem, kosztem, skutkiem, wzorem,

- прийменникові сполучення: na podstawie, w celu, na wypadek, z powodu, za pomocą, przy pomocy, za namową, za sprawą, na skutek, na rzecz, pod kątem, pod względem, pod groźbą, w obliczu, w następstwie, w wyniku, w razie, w myśl, w rezultacie, w związku z, ze względu na,

- прислівники: blisko, dokoła, mimo, niedaleko, obok, wokół.

Частка

Частки – це слова, які дозволяють модифікувати значення слова, висловлювання. Наприклад: że, to, no, oby, nie. У загальних питаннях використовується частка czy (Czy to jest Tomek? – To jest Tomek).

В усному мовленні часто вживається частка - że (вона пишеться разом з попереднім словом). Після голосної вона має форму - ż. Займенники kto, co, kogo, czego, поєднуючись із że мають форму któż, cóż, kogóż, czegóż. Замість частки że можна вжити частку no або займенник-частку to. Наприклад: daj no noża = dajże noża; weźże to; czemu to milczycie = czemuż milczycie; ileż ludzi!; któż to wie; ależ cię kocham! tegoż dnia.

Польська мова має заперечну частку nie, яка може поєднуватися з усіма відмінюваними частинами мови. Польській, як і іншим слов'янським мовам, притаманне подвійне заперечення: Czy jesteś głodny? – Nie, nie jestem.

Вигук

Вигуки є самостійними частинами висловлювання, що виражають емоціїї (oj, ach, o rety, hura), прояви волі (stop, hej, wiśta), сигналізують про певні ситуаціїї (halo, ups, bingo) або відтворюють певні звуки (bzz, chlup, bęc, łaps). Таку ж функцію можуть виконувати інколи форми кличного відмінка іменників (напр. hej, podejdź tu – chłopcze, podejdź tu) або наказового способу дієслів (напр. stop – stój).

Рекомендована літературa:

1. 
   Bąk P. Gramatyka języka polskiego. Zarys popularny. W.-Wiedza Powszechna.-1977.
   
2. 
   Bitenka-Swystowicz L., Jarmoluk M. Uczę się polskiego. Wyd. Artek.-Kijów.-1998.
   
3. 
   Cienkowska H. Nasz język polski. Z.1-4.-1993.
   
4. 
   Doroszewski W. Podstawy gramatyki polskiej.W.: PWN.-1963.
   
5. 
   DoroszewskiW., Wieczorkiewicz B. Gramatyka opisowa języka polskiego z ćwiczeniami.T.1-2.W.-1968.
   
6. 
   Dubisz St. i inni. Nauka o języku dla polonistów.-W.-1986.
   
7. 
   Chłopicka M.,i inni. Co panu dolega?-1991.
   
8. 
   Chłopicka M., Fornelski P. Brak mi słów: Część 1.-1991.
   
9. 
   Jadacka H. Rzeczownik polski.-Warszawa.-1995.
   
10. 
    Kaleta Z. Gramatyka języka polskiego dla cudzoziemców.
    
11. 
    Klemensiewicz Z. Podstawowe wiadomości z gramatyki języka polskiego.-1984.
    
12. 
    Kozak K., Pyzik J. Ćwiczenia z gramatyki funkcjonalnej języka polskiego dla cudzoziemców.-1994.
    
13. 
    Nagórko A.Zarys gramatyki polskiej.-Warszawa.-1997.
    
14. 
    Malkowska-Zegadlo H. Język polski . 3kl. - 1993.
    
15. 
    Morfologia.Gramatyka współczesnego języka polskiego.W.-1984.
    
16. 
    Skorupka S. Język polski.-1965.
    
17. 
    Szober St. Gramatyka języka polskiego.Wyd. 6. Oprac.W. Doroszewski.-W.: PWN.-1963.
    

1 Чергування приголосних в основах іменників чоловічого роду твердої групи:

d : dź – sąsiad : sąsiedzi, ogród : w ogrodzie

t : c – student : studenci, kot : o kocie

ch : ś – Czech : Czesi

k : c – robotnik : robotnicy, chłopak : chłopcy

g : dz – biolog : biolodzy, filolog : filolodzy

r : rz – doktor : doktorzy, rektor : rektorzy, dolar : o dolarze

ł : l - stół : na stole,

s : ś – pies : o psie

m : m', w : w', b : b', p : p', f : f' - atom : o atomie, lew : o lwie, ząb : w zębie, snop : o snopie.

Чергування голосних в основах іменників чоловічого роду.

Крім чергування кінцевих приголосних в основах іменників часто зустрічається і чергування голосних:

е : 0 (фонетичний нуль) – pies : psa, dzień : dnia,

ó : o – stół : stołu, nóż : noża, wół : wołu, pokój : pokojem;

ą : ę – mąż : męża, zając : zajęcy, widnokrąg : widnokręgi, dąb : dębem, ząb : zęby.

2 В м'яких основах іменників чергування приголосних відсутнє.

1   2   3   4   5   6   7