Тема № 13. Основи конституційного
права Італії – 2 год.
Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:
Характеристика конституції Італії. Форма держави Італії.
Основи правового статусу особи за Конституцією Італії.
Правове регулювання інститутів безпосередньої демократії та політичних партій. Партійна система Італії.
Законодавча влада Італії: структура, порядок формування та повноваження.
Виконавча влада Італії: структура, порядок формування та повноваження. Місце президента в системі органів державної влади Італії. Уряд Італії.
Судова влада Італії: система, порядок формування, компетенція. Конституційний контроль у Італії.
Регіональне і місцеве управління та самоврядування.
Методичні рекомендації
Готуючись до семінарського заняття із даної теми, слід відзначити, що італійська Конституція – це багатоплановий, ретельно і детально пророблений політико-юридичний документ. Вона не має окремої преамбули. Філософські установки, соціально-правові основи та юридичні принципи відбиті безпосередньо у відповідних розділах самого конституційного тексту. Тим самим (як це прийнято вважати в італійській конституційній доктрині) підвищується юридична значущість і обов’язковість конституційних принципів і норм, що стосуються загальних питань державного устрою, демократичного характеру італійської держави та його прихильності до забезпечення громадянських прав і свобод.
В італійській Конституції, хоча в ній окремо не згадується про принцип поділу влади, чітко розмежовані три основні державні функції: законодавча влада належить парламенту й обласним радам у межах їхньої компетенції; виконавча влада є прерогативою Президента Республіки, міністрів і органів виконавчої влади областей, провінцій і комун; судова влада входить до компетенції різних судових органів, включаючи Конституційний суд.
Особливе місце в італійській Конституції посідають взаємини між державою і католицькою церквою. Значною мірою це пояснюється не тільки католицькими традиціями Італії, а й тим, що на її території, у Римі, розташований Ватикан – релігійний і адміністративний центр католицької церкви, а римський первосвященик – Папа – за традицією є римським єпископом.
Потрібно звернути особливу увагу на парламент Італії, який складається з Палати депутатів і Сенату, що мають практично рівний статус. Рівність палат юридично порушується тільки тоді, коли вони приймають рішення спільно (вибори Президента Республіки, призначення членів Конституційного суду, Вищої ради магістратури тощо), оскільки Сенат — удвічі менша за чисельністю палата. Але й у цьому разі нерівність палат ілюзорна: депутати й сенатори голосують не за приналежністю до своїх палат, а за приналежністю до своїх партійних фракцій. Нарешті, рівність палат виявляється в однаковому праві домагатися відставки уряду, відмовляючи йому в довірі чи виражаючи недовіру.
Що стосується глави держави, то його повноваження досить великі; реальне використання конституційних прав значною мірою залежить від особистості Президента, його особистісних рис. Президент є главою держави і представляє національну єдність.
При підготовці до семінарського заняття студентам потрібно визначитися із урядом Італії, розглянути його структуру, функції та повноваження. Уряд – найбільш активний орган виконавчої влади, включає голову Ради міністрів і міністрів.
Практичні завдання
Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:
1. Засвоїти визначення понять: лютеранські угоди, Ватикан, папа Римський, провінційні ради, комунальні ради, Сенат, Палата депутатів, інститут народного вето, Рада міністрів, бюро, легіслатура, Державна рада, рахункова палата.
2. Дати відповідь на питання:
1. Які особливості має закріплення прав, свобод і обов'язків громадян в Конституції Італії?
2. Якою є система центральних органів влади Італії?
3. Яком є порядок формування парламенту Італії? Охарактеризуйте його структуру й повноваження.
4. Як формується уряд Італії? Які повноваження на нього покладаються?
5. Якою є політична система Італії? Охарактеризуйте її основні інститути.
6. Які особливості має обласна автономія та місцеве самоврядування в Італії?
3. Заповнити таблицю:
Повна офіційна назва
|
| Столиця
|
| Конституція (дата прийняття)
|
| Форма правління
|
| Форма державного устрою
|
| Політичний режим
|
| Глава держави
|
| Голова уряду
|
| Органи законодавчої влади
|
| Органи виконавчої влади
|
| Органи судової влади
|
| Місцеве самоврядування (самоуправління)
|
| Контрольні органи
|
| 4. Самостійно скласти схему: система органів державної влади в Італії.
5. Вирішити ситуаційні задачі:
1) Уряд Італії під час перерви в роботі парламенту прийняв розпорядження, що має силу закону, і того ж дня направив його для подальщого затвердження в палати парламенту. Депутати парламенту, мотивуючи тим, що вони знаходяться на парламентських канікулах, відмовилися зібратися спеціально для затвердження цього розпорядження.
Чи діятиме це розпорядження? Яка процедура встановлена Конституцією Італії для врегулювання подібних випадків?
2) Парламент Італії прийняв закон і направив його для промульгації Президентові. Президент не погодився із змістом законопроекту і повернув його на повторний розгляд до парламенту, використавши право вето. На спільному засіданні палат парламенту були присутні більшість їх членів. За подолання вето Президента проголосували більшість присутніх депутатів.
Чи вступить в силу цей закон? Розкрийте зміст поняття «промульгація».
3) 55 тисяч громадян Італії, що мають виборче право, внесли на розгляд парламенту законопроект, складений у формі статей закону.
Чи буде прийнятий до розгляду такий законопроект? Які органи користуються правом законодавчої ініціативи в Італії? Яка процедура розгляду законопроектів встановлена в Конституції Італії?
4) Закон, прийнятий парламентом Італії був направлений для процедури промульгації Президентові.
Які дії може здійснити Президент, якщо він не згоден із змістом закону? Яка процедура подолання вето Президента встановлена Конституцією?
5) Парламент Італії надав уряду повноваження видати декрет, що має силу простого закону. Уряд такий декрет видав, проте парламент протягом 3 місяців цей декрет не затвердив.
Чи діятиме такий декрет? Якщо ні, то з якого моменту припиняється його дія?
6) 60 тисяч громадян Італії внесли на розгляд парламенту законопроект з питання про амністію згідно з встановленою процедурою.
Чи прийме парламент до розгляду цей законопроект? Який державний орган Італії наділений компетенцією вирішувати питання про амністію? Чи можуть громадяни у разі відмови парламенту винести це питання на референдум?
7) Палата депутатів і Сенат Італії кваліфікованою більшістю голосів оголосили прийнятий законопроект терміновим і зобов'язали Президента промульгувати його в десятиденний строк. Президент республіки через 7 днів повернув його до парламенту і у вмотивованому посланні зажадав його нового обговорення.
Які строки встановлюються Конституцією Італії для промульгації законів Президентом? Чи мав право Президент повернути закон? Які дії повинен здійснити парламент, щоб закон був про-мульгований Президентом?
6. Підготувати реферати за темами:
Конституційні основи правового статусу людини і громадянина у Італії.
Правовий статус Ватикану.
Література:
Основна
Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / А.З. Георгіца. – Тернопіль: “Астон”, 2003. – С. 422- 446.
Іванов В.І., Стовпець В.Г., Сухолітко Л.А. Конституційне право зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. докт. юрид. наук, проф.. В.М. Іванова та докт. юрид. наук, проф. О.І. Арсені. – Одеса: ОНМУ, 2002. – С. 267.
Конституции зарубежных государств: учебное пособие. Составитель В.В. Маклаков. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 241-287.
Конституційне право зарубіжних країн: навч.посібник / В.О. Ріяка (керівник авт.кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 209-219; 261-264; 300-301; 377, 403, 462, 487, 504.
Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг.ред. – 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 200-214; 283; 334; 391; 436; 459; 514; 536.
Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Б.А. Страшун. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 294-324.
Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / В.Е. Чиркин. – М.: Норма, 2010. - С. 370-395.
Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / В.М. Шаповал. - К.: “Вища школа”, 1997. - С. 179-228.
Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран (курс лекций) / А.В. Якушев. – М.: Изд-во «ПРИОР», 2000. - С. 187-190.
Додаткова:
Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – С. 37- 90.
Конституционное право зарубежных стран: Учебник для ВУЗов / Под ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Энтина.- М.: Норма, 2004. - С. 436- 484.
Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Т.1-2. Общая часть. Рук. авт. кол. и отв. ред. Б.А. Страшун / Б.А. Страшун - М.: Изд-во БЕК, 1996. – С. 479-549.
Тема № 14. Основи конституційного
права Росії – 2 год.
1. Конституція Російської Федерації 1993 р.: прийняття, структура та загальна характеристика.
2. Основи правового статусу особи за Конституцією Російської Федерації.
3. Правове регулювання об’єднань громадян та інститутів безпосередньої демократії.
4. Законодавча влада Російської Федерації. Структура, порядок формування та повноваження парламенту Російської Федерації.
5. Виконавча влада Російської Федерації. Місце президента в системі органів державної влади Російської Федерації. Уряд Російської Федерації.
6. Судова влада Російської Федерації: система, порядок формування, компетенція. Конституційний контроль у Російської Федерації.
7. Російський федералізм. Муніципальна система Російської Федерації.
Методичні рекомендації
Згідно з Конституцією Російська Федерація є демократичною федеративною правовою державою з республіканською формою правління. Конституція РФ та федеральні закони мають верховенство на всій території федерації. Конституція має вищу юридичну силу та стоїть над іншими законами і нормативними актами. Вона зумовлює діяльність законодавчої, виконавчої та судової влади. Закони та інші правові акти, що приймаються в Російській Федерації не повинні суперечити Конституції РФ.
До принципів основ конституційного ладу відносять федералізм, здійснення державної влади на основі її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Державну владу у федерації здійснює президент РФ, Федеральні збори, Уряд РФ, суди РФ.
Готуючись до семінарського заняття із даної теми, потрібно зазначити, що президентство є відносно молодим інститутом у російській конституційно-політичній практиці. Відповідно до Конституції (ст. 80) президент є гарантом Конституції РФ, прав і свобод людини і громадянина. У встановленому Конституцією порядку він вживає заходів для охорони суверенітету РФ, її незалежності і державної цілісності, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади. Президент відповідно до Конституції РФ і федеральних законів визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики держави.
Уряд РФ цілком можна назвати урядом президента РФ, оскільки президент його повністю формує, спрямовує його діяльність і у будь-який момент має право відправити у відставку.
Особливу увагу слід звернути на те, що у країні існує вертикаль виконавчої влади, яка включає зверху донизу (або навпаки) всі структури, аж до глави сільської муніципальної освіти (незважаючи на проголошене Конституцією РФ відокремлення органів місцевого самоврядування від органів державної влади). Вершиною цієї піраміди можна вважати президента РФ. У суб'єктах РФ він має своїх повноважних представників.
Федеральні збори – парламент Російської Федерації є представницьким і законодавчим органом Російської Федерації. Він складається з двох палат Ради Федерації і Державної думи. Формально Рада Федерації не є верхньою палатою парламенту, а Державна дума – нижньою (це не встановлено Конституцією).
При підготовці до семінарського заняття студентам потрібно також визначитись із судовою владою Російської Федерації: системою, порядком формування, компетенцією. Розглянути як саме здійснюється конституційний контроль у Російської Федерації.
Практичні завдання
Для з’ясування цих складних питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:
1. Засвоїти визначення понять: Державна Дума, палати Федеральних зборів, Рада Федерації, федеральний бюджет, суб’єкти федерації, республіки, міста федерального значення, автономні округи, статут.
2. Дати відповідь на питання:
1. У яких умовах і в який спосіб було прийнято Конституцію Російської Федерації 1993 р.?
2. У чому полягають основні принципи сучасної російської державності?
3. Які елементи включає в себе правовий статус Президента РФ? Дайте їх коротку характеристику.
4. Яким чином діє російський парламентаризм?
5. В який спосіб формується уряд Росії?
6. Які особливості притаманні формі територіально-політичного устрою Російської Федерації? Дайте характеристику статусу суб'єктів Російської Федерації.
7. Якою є судова система Російської Федерації?
3. Заповнити таблицю:
Повна офіційна назва
|
| Столиця
|
| Конституція (дата прийняття)
|
| Форма правління
|
| Форма державного устрою
|
| Політичний режим
|
| Глава держави
|
| Голова уряду
|
| Органи законодавчої влади
|
| Органи виконавчої влади
|
| Органи судової влади
|
| Місцеве самоврядування (самоуправління)
|
| Контрольні органи
|
| Самостійно скласти схему: система органів державної влади в Російській Федерації.
Написати коротке есе на тему : «Роль президента Російської Федерації в системі органів державної влади».
6. Підготувати реферати за темами:
Правовий статус Президента РФ.
Розмежування предметів відання і повноважень між органами державної влади Федерації та її суб’єктами.
державності, побудоване на територіальному чи національному принципі.
Література:
Основна
Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / А.З. Георгіца. – Тернопіль: “Астон”, 2003. – С. 449-468.
Іванов В.І., Стовпець В.Г., Сухолітко Л.А. Конституційне право зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. докт. юрид. наук, проф.. В.М. Іванова та докт. юрид. наук, проф. О.І. Арсені. – Одеса: ОНМУ, 2002. – С. 328.
Конституции зарубежных государств: учебное пособие. Составитель В.В. Маклаков. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 241-287.
Конституційне право зарубіжних країн: навч.посібник / В.О. Ріяка (керівник авт.кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 209-219; 261-264; 300-301; 377, 403, 462, 487, 504.
Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг.ред. – 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 200-214; 283; 334; 391; 436; 459; 514; 536.
Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Б.А. Страшун. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 294-324.
Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / В.Е. Чиркин. – М.: Юристъ, 1997. - С. 309-321.
Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / В.М. Шаповал. - К.: “Вища школа”, 1997.- С. 179-228.
Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран (курс лекций) / А.В. Якушев. – М.: Изд-во «ПРИОР», 2000. - С.166-176.
перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |