Протокол кафедри конституційного та міжнародного права від 2014 р
 Скачать 0.51 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Тема № 11. Основи конституційного права Франції – 2 год. 1. Конституція Франції: історія прийняття, структура та загальна характеристика. Загальна характеристика форми держави у Франції. 2. Основи правового статусу особи за Конституцією Франції. 3. Правове регулювання об’єднань громадян та інститутів безпосередньої демократії. 4. Законодавча влада Франції. Структура, порядок формування та повноваження парламенту Франції. 5. Виконавча влада Франції. Місце президента в системі органів державної влади Франції. Уряд Франції. 6. Судова влада Франції: система, порядок формування, компетенція. Конституційний контроль у Франції. 7. Державно-територіальний устрій Франції. Регіональне і місцеве самоврядування та управління Франції. Методичні рекомендації Готуючись до семінарського заняття із зазначеної теми, студенти, в першу чергу, повинні ознайомитися із Конституцією Франції, прийнятою в 1958 році, розглянути її структуру та основні положення. Головна риса Конституції Франції – концентрація політичної влади в руках виконавчих органів. Зосередження влади в руках глави держави – один із проявів конституційно закріпленої авторитарної тенденції у французькому політичному режимі. Президент займає вершину ієрархії органів державної влади. А тому потрібно з'ясувати його правововий статус та повноваження, насамперед, в галузі законодавства. Що стосується парламенту Франції, то він складається з двох палат – Національних зборів та Сенату. Основна функція парламенту – прийняття законів – сильно обмежена Конституцією. Конституція точно визначає коло питань, з яких парламент має право видавати закони. Права парламенту обмежено й у фінансовій сфері. В контексті цього навчального питання студентам (курсантам) потрібно дослідити структуру, порядок формування та повноваження парламенту Франції. Уряд Франції – Рада міністрів. До складу уряду входять прем’єр-міністр – глава уряду, міністри, що очолюють міністерства, і державні секретарі, що очолюють підрозділи окремих міністерств. Процес концентрації політичної влади в руках виконавчих органів спричинив зміну статусу парламенту. Урядовій владі надано широкі можливості для впливу на парламент. Потрібно також визначитись із судовою владою Франції, а саме системою, порядком формування та компетенцією. В ході підходовки до заняття, значну увагу необхідно приділити поняттю місцевого самоуправління. Територіальними самоврядними колективами Франції, що мають виборні органи самоврядування, є регіони, департаменти та комуни. Практичні завдання Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні: 1. Засвоїти визначення понять: Національні збори, Сенат, Рада міністрів, конституційна рада, квестори, імперативний мандат, промульгація, інтерпеляція, резолюція осуду, департамент, регіон, комісар, ордонанс. 2. Дати відповідь на питання: 1. Які особливості політичної системи Франції? 2. Яку структуру має Конституція Франції? 3. Які особливості має закріплення прав і свобод громадян у французькому конституційному праві? 4. Яке місце займає Президент в ієрархії державних органів Франції? 5. Яку структуру має парламент Франції? Охарактеризуйте його компетенцію. 6. Якими є структура і повноваження уряду Франції? 7. Що таке «ордонанси»? 8. Яка система органів місцевого самоврядування існує у Франції? Як вона співвідноситься з адміністративно-територіальним поділом? 9. Які особливості має інститут конституційного контролю у Франції? 3. Заповнити таблицю:
4. Самостійно скласти схему: Вищі органи державної влади Франції. 5. Вирішити ситуаційні задачі: 1) Президент Франції провів консультації з головами палат парламенту і прем'єр-міністром з питання про розпуск Національних зборів. Голови палат парламенту заперечували проти розпуску, а прем'єр-міністр дав згоду на розпуск нижньої палати парламенту. У зв'язку з тим, що більшість депутатів Національних зборів представляли партії опозиційні Президентові, Президент прийняв рішення про розпуск. Чи відповідає рішення Президента Конституції Франції? 2) Національні збори і Сенат Франції прийняли поправку до Конституції. Потім було проведено спільне засідання палат парламенту, на якому за ратифікацію поправки проголосували 2/3 членів Національних зборів і 3/4 членів Сенату. Чи набуде чинності ця поправка? Чи має право парламент ратифікувати прийняту ним поправку? Які процедури прийняття поправок встановлені в Конституції Франції? 3) Уряд Франції звернувся до парламенту з проханням про дозвіл на видання ордонанса з питання, віднесеного до сфери законодавства. Дозвіл парламенту був отриманий. Розкрийте зміст поняття «ордонанс». Чи повинен уряд отримати схвалення або висновок якого-небудь іншого державного органу, окрім парламенту для набуття чинності ордонансом? Чи має право уряд приймати ордонанс на невизначений строк? 4) Національні збори Франції поставили питання про відповідальність уряду за резолюцією осуду, внесеною 1/10 частиною парламентаріїв. Наступного дня більшість членів Національних зборів проголосували за цю резолюцію. Чи спричинить таке рішення будь-які наслідки для уряду? Якими були б наслідки для уряду, якби таку резолюцію вніс прем'єр-міністр після обговорення в Раді міністрів питання у зв'язку з голосуванням по певному акту? 5) Шістдесят депутатів Національних зборів Франції звернулися в Конституційну раду із заявою, що міжнародна угода, яка підлягає ратифікації, містить положення, що суперечать Конституції. Чи правомірне таке звернення?Чи можлива ратифікація такої угоди без зміни її змісту? 6) Президент Франції подав на розгляд до парламенту законопроект, що передбачає внесення змін до однієї із статей Конституції. Обидві палати парламенту затвердили його в ідентичній редакції. Чи є таке рішення остаточним? Чи можлива інша процедура внесення змін до Конституції Франції? 6. Підготувати реферати за темами:
Література: Основна
Додаткова: 1. Давід Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1998. – 453 с. 2. Грицаєнко Л. Роль Конституційної Ради як органу конституційного контролю в державі та суспільстві Франції / Л. Грицаєнко // Право України. - 2005. - № 5. - С. 134-139. Тема № 12. Основи конституційного права Великобританії – 2 год. 1. Конституція Великобританії: структура, її складові та загальна характеристика. Особливості джерел конституційного права Великобританії. 2. Основи правового статусу особи. Правове регулювання об’єднань громадян та інститутів безпосередньої демократії. 3. Законодавча влада Великобританії. Британський парламент: структура, порядок формування та повноваження. Основи законодавчої процедури. 4. Роль монарха в конституційному механізмі держави Правовий статус монарха. Система престолонаслідування. 5. Британський уряд: порядок формування, компетенція, форми політичної відповідальності. 6. Судова влада Великобританії: система, порядок формування, компетенція. Розподіл повноважень вищих та низових судів Великобританії. 7. Державно-територіальний устрій Великобританії. Регіональне і місцеве самоврядування та управління Великобританії. Методичні рекомендації Історичні особливості розвитку держави зумовили нестандартний характер британської Конституції. Великобратанія не знає одноразово створенного акта, який би мав значення Конституції у формальному розумінні. Особливості Конституції є формальними, але не стосуються її змісту або суті. Британська конституція має комбіновану, несистематизовану форму; вона складається з двох части – писаної та неписаної. Такий характер мають усі галузі англійського права. Готуючись до данного питання, необхідно звернути увагу на «загальне» та «статутне» право. Не менш важливим є розгляд питання, що стосується монархії – найстародавнішого політичного інституту Великобританії. Спадковий король або королева – глава держави, і в цій ролі вони персоніфікують державу. Теоретично монарх є главою виконавчої, складовою законодавчої і главою судової влади, командувачем збройних сил і світським главою англіканської церкви. На практиці в результаті тривалої еволюції під впливом політичної боротьби величезну владу монарха було сильно обмежено, і нині свої прерогативи монарх має лише номінально; фактично повноваження монарха здійснюються урядом, а випадки, коли монархи втручалися в прийняття рішень – нечисленні. Уряд Великобратанії має складну структуру: на чолі його – прем’єр-міністр, що формально призначається монархом, в фактично ним стає лідер політичної партії, що одержала на виборах більшість місць у палаті громад. Готуючись до цього питання, потрібно розглянути структуру уряду, порядок формування та його компетенцію. Відносно ролі парламенту, то у Великобратанії йому також притаманний формалізм. Згідно з британською Конституцією, парламент складається з монарха, палати лордів та палати громад. Більшість його повноважень здійснюється під керівництвом Кабінету міністрів через механізми партійного контролю. При підготовці до семінарського заняття, необхідно визначитись із судовою владою Великобританії: системою, порядком формування, компетенцією, розподілом повноважень вищих та низових судів. Практичні завдання Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні: 1. Засвоїти визначення понять: формалізм, графства, загальне право, статутне право, прецедент, монарх, партикуляризм, палата лордів, палата громад, «тіньовий» кабінет міністрів, таємна рада, високий суд. 2. Дати відповідь на питання: 1. Які основні інститути політичної системи Великобританії Ви можете назвати? Охарактеризуйте їх. 2. Які специфічні риси Конституції Великобританії? Чому її називають конституцією змішаного типу? 3. Якою є структура парламенту Великобританії? Охарактеризуйте його повноваження. 4. В чому особливість правового статусу монарха Великобританії? 5. Як формується уряд Великобританії? Визначте його структуру та повноваження. 6. В чому полягає сутність регіоналізму Великобританії? 7. Які риси характеризують муніципальну систему Великобританії? 3. Заповнити таблицю:
4. Самостійно скласти схеми: 1) Система вищих органів державної влади Великобританії; 2) Законодавчий процес у Великобританії. 5. Вирішити ситуаційні задачі: 1) Палата громад британського парламенту прийняла закон з фінансового питання і направила для прийняття в Палату лордів за 40 днів до закінчення сесії. Палата лордів закон не прийняла. Які дії повинна вчинити Палата громад, щоб закон був прийнятий? 2) Палата громад прийняла публічний закон (що не є фінансовим і не збільшує повноважень парламенту на строк понад 5 років) і направила його в Палату лордів. Палата лордів закон відхилила, після чого процедура прийняття закону і направлення його у верхню палату парламенту була повторена двічі з дотриманням визначених строків. Чи може набути чинності такий закон, якщо «так», то за яких умов? У які строки може набути чинності такий закон? 3) Один з британських підданих отримав у спадок статус довічного пера у віці 19 років. Він прийняв рішення відмовитися від цього статусу. У які строки він повинен подати заяву? Які наслідки спричинить така заява? У які строки заява набуде чинності? 6. Підготувати реферати за темами:
Література: Основна
Додаткова: 1. Давід Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1998. – 453 с. 2. Землянська В. Англія очима юриста / В. Землянська // Право України. - 2002. - № 8. - С. 125-133.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |