Храми. Софійський собор побудований із бутового каменю та плінфи. Ряди каменю та плінфи чергуються. Арки та склепіння змуровані без каменю
 Скачать 59.5 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Софійський собор побудований із бутового каменю та плінфи. Ряди каменю та плінфи чергуються. Арки та склепіння змуровані без каменю. Цементуючою речовиною є вапняковий розчин із домішками піску та цем’янки (товченої цегли). У стіни собору у верхній частині вмуровано керамічні глечики-голосники. Таким чином, досягнуто полегшення конструкції стін та покращення акустики у приміщенні храму. Первісно Софія мала п’ять апсид та п’ять бань. Стіни її не були потиньковані. Із заходу та півночі храм оточували відкриті галереї. Софія будувалася у візантійському стилі, але вона ще від початку не була схожа на інші візантійські церкви, а після перебудов та добудов перетворилася на повністю оригінальний неповторний архітектурний шедевр. Сучасні розміри собору такі: довжина 37, ширина 55, висота 29 метрів. Він має два поверхи та дев’ять апсид. Увінчують собор 19 бань, з яких 8 мають старовинну сферичну форму, а 11 – барокову грушоподібну. Інтер’єр храму зберігся ще з 11 століття, за винятком окремих частин. З того ж часу збереглися 3000 кв. метрів фресок та 260 кв. метрів мозаїки. Мозаїки храму, в яких використано 177 відтінків кольорів, мають величезну цінність. Особливо це стосується шестиметрового зображення Богородиці Оранти (тієї, що молиться), яке збереглося до нашого часу практично без реставраційних робіт. Стіну, на якій розташовано зображення називають „Непорушною стіною”, адже вона залишалася абсолютно цілою навіть в найгірші для Софії часи. Собор Святого Петра в Римі Першу базиліку св. Петра спорудив імператор Констянтин на тому місці, де під час жорстоких переслідувань Нерона розп'яли та захоронили святого апостола Петра – першого єпископа Риму. Будівництво цього першого храму тривало з 324 р. по 349 р. Тисячу років опісля цей храм знаходився вже в аварійному стані, загрожуючи обвалитися, тому при папі Миколі V в 1452 р. почалася перебудова собору. А вже в 1506 р. папа Юлій ІІ почав будівництво нового собору, запросивши архітектора Донато Браманте. Багато великих архітекторів почергово брали участь у проектуванні та будівництві собору св. Петра. Посвячення храму здійснив папа Урбан VІІІ у 1626 р., тобто будівництво нового собору тривало 120 років. Крім того, біля собору потрібна була площа, яка б вміщала всіх бажаючих отримати папське благословення чи взяти участь у релігійних святах. На фасаді собору виділяються 9 лоджій, одна з яких, центральна, називається Лоджією Благословення – саме звідси Папа Римський звертається з благословенням до всіх християн на Різдво, Великдень та свято Свв. Апостолів Петра та Павла. До собору ведуть 5 дверей. Центральні бронзові ворота із зображенням Спасителя, Пречистої Діви Марії та свв. апостолів Петра та Павла являють собою шедевр ювелірного мистецтва, виготовленого Антоніо Філарете в 1440-1445 рр. Останні двері справа – загальновідомі Святі Двері, котрі відкриваються самим Папою кожні 25 років, у ювілейний рік. На паперті собору, поверх головних дверей – відома мозаїка Корабель Петра, виконана по ескізу Джотто, яка прикрашала ще древню базиліку, збудовану Констянтином. Зверху, на фасаді встановлені величезні статуї Христа, Івана Хрестителя та 11 апостолів (крім апостола Петра). Мощі святого Петра знаходяться глибоко в гроті, під вівтарем собору. Також в підземеллях собору є сотні гробниць майже всіх пап. 8 квітня 2005 р. тут було поховано і папу Івана Павла ІІ. Увійшовши до собору, відразу відчуваєш його велич та красу. Загальна довжина базиліки 211,6 м. В кінці центрального нефу справа знаходиться статуя св. Петра. Над головним вівтарем – величезний балдахін (ківорій) на 4 кручених колонах, на яких стоять статуї ангелів. Вздовж центрального нефу знаходяться неповторної краси каплиці – каплиця “П'єта“, каплиця св. Севастіяна, каплиця св. Григорія, каплиця св. Михаїла, каплиця Пресвятої Євхаристії та інші. Собор Паризької Богоматері Собор Паризької Богоматері, відомий багатьом як Нотр-Дам де Парі, по праву вважається однією з головних пам'яток французької столиці. Він був побудований в далекому 1163 році в східній частині острова Сіте, який знаходиться в самому серці Парижа. Ще до зведення цього дивного собору на його місці розташовувалася перша християнська церква, побудована на руїнах римського храму. Собор століттями був важливим центром життя всієї країни. Він був мовчазним свідком різних історичних подій і служив надійним притулком для багатьох мандрівників. Тут були короновані імператори, проводилися королівські одруження, тут засідав перший парламент Франції. Саме від Нотр-Дам де Парі беруть початок всі дороги у Франції - ще в 18 столітті географами було вирішено вимірювати всі відстані від собору. На сьогоднішній день Нотр-Дам де Парі являє собою яскравий зразок французького готичного та романського стилів. Його висота становить 35 метрів, а довжина - більше 130 метрів. Головний західний фасад Собору Паризької Богоматері вражає уяву величезним скульптурним панно, на якому висічені різні сюжети з Євангелія. На верхній частині Нотр-Дам де Парі знаходяться зображення і статуї фантастичних істот: химер і горгуль. Вінчає будівлю собору шпиль, виготовлений з дерева і покритий свинцем. Його заснування розташоване біля підніжжя бронзових статуй апостолів. А над центральним входом знаходиться містичне зображення Страшного суду. Вражає незвичайний інтер'єр храму. На його стінах відсутній живопис, і єдиною прикрасою цього приміщення є різноманітні вітражі, виготовлені ще в епоху середньовіччя. Деяка їх частина була відреставрована в середині 19 століття, інші зберегли до наших днів свій первозданний вигляд. Особливо привабливий головний вітраж, розташований над центральними воротами. Він має форму прекрасної троянди і в діаметрі сягає майже 10 метрів. У правій частині будови знаходяться дві старовинні каплиці, в яких зберігаються скульптури і картини багатьох відомих художників. Згідно давньої традиції, вони щорічно подаються у дар собору в перший день травня. Справжньою перлиною цього дивного храму вважається встановлений в ньому орган, найбільший у всій Франції. Послухати його звучання можна під час служіння недільних католицьких мес. А подолавши чотириста два щаблі, ви зможете потрапити на чудову оглядову площадку, обладнану на південній вежі. Звідти вам відкриється приголомшливий вид на Париж. Міланський Собор Міланський собор (італ. Duomo di Milano) - кафедральний собор, присвячений різдву святої Діви Марії. Побудований в готичному стилі з білого мармуру. Собор захоплює своєю величчю та красою як ззовні, так і всередині. У римську епоху на місці Міланського собору знаходився храм, присвячений Мінерві, а в перші християнські часи - церква Санта-Марія Маджоре і церква Санта-Текла. До XVI обидві ці церкви були знесені. Поряд з Кельнським собором і собором Святого Віта в Празі, Міланський собор - один з найбільш знаменитих "довгобудів" Європи. Перший камінь у його фундамент був закладений, ймовірно, в 1386 році (ця дата вважається найбільш достовірною, оскільки точна дата невідома), а останній - тільки в 1906 році. Втім, весь задуманий ансамбль реалізувати все одно не вдалося. За задумом першого будівельника Міланського собору, зодчого Марко ді Кампіоне, собор мав бути п'ятинефним у формі латинського хреста. Ця схема в подальшому була збережена, однак за довгі роки будівництва в образі собору знайшли своє відображення всі архітектурні стилі і напрямки, що існували в різні часи в Північній Італії.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |