Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
qrcode

метод. розроб. для студентів 2009 р.. Методичні вказівки для самостійної аудиторної та позаудиторної роботи для студентів V курсу


Скачать 57.58 Mb.
НазваниеМетодичні вказівки для самостійної аудиторної та позаудиторної роботи для студентів V курсу
Анкорметод. розроб. для студентів 2009 р..doc
Дата16.12.2016
Размер57.58 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файлаmetod_rozrob_dlya_studentiv_2009_r.doc
ТипМетодичні вказівки
#3579
страница35 из 37
КаталогОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждісциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Пропедевтика дитячих хвороб.

Описувати історію хвороби хворих.

2. Факультетська педіатрія.

Застосовувати результати додаткових досліджень.

3. Хірургічні хвороби, оперативна хірургія та топографічна анатомія.

Визначити пріоритетні методи дослідження та показання до оперативного втручання. Асептика та антисептика.

Зобразити схематично передню черевну стінку та назвати її відділи.

Володіти назвою інструментарію, яким виконується лапароцентез.


4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

Термін

Визначення

1. Парацентез

Пункція голкою порожнини.

2. Лапароцентез

Прокол черевної стінки, одержання вмісту черевної порожнини.

3. Гемоперітонеум

Наявність крові в черевній порожнині

4. Стилетний троакар

Пристосування для проколу черевної стінки, яке має загострений стилет та кожух для введення поліетіленового катетера в порожнину.


4.2 Теоретичні запитання до заняття:

  1. Як підрозділяється лвпароцентез за методикою виконання ?

  2. Методика лапароцентезу за допомогою троакара вітчизняного виробництва.

  3. Що таке лапароцентез з використанням «нишпорючого катетера» ?

  4. Для чого в черевну порожнину іноді вводиться фізіологічний розчин NaСl ?

  5. В чому полягає діагностична позитивна якість лапароцентезу ?

  6. Коли виникають утруднення інтерпретації даних лапароцентезу ?

  7. Для чого при лапароцентезі проводиться дослідження геморагічної рідини на діастазу ?

  8. Що треба робити при так званому «сухому» лапароцентезі та вираженій клініці закритої травми органів черевної порожнини ?

  9. Показання до лапароцентезу у новонароджених при септичному виразково-некротичному ентероколіті та травмі.

  10. Позитивна якість лапароцентезу.

  11. Недоліки лапароцентезу

Зміст теми

Методика лапароцентезу. «Гольчатий» лапароцентез має позитивну якість, коли патологічний вміст черевної порожнини складає 300–500 мл. Можливий прокол органів черевної порожнини.

Використання троакарів різної конструкції для проколу очеревини, одержання патологічного вмісту із глибоих відділів черевної порожнини по поліетіленовому катетеру, підведеному через кожух троакара (Strickler), використання уретральних катетерів ( Salomon).

Положення хворого – лежачи на спині. По середній лінії на 3-5 см нижче пупка (безсудинна зона) під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїна (лідокаїна) проводиться розсічення шкіри довжиною до 1,5 см. У верхньому куту цього розрізу однозубим крючком проколюється апоневроз по білій лінії живота. Крючок переводиться у вертикальне положення, черевна стінка відтягується доверху (мал.1а).

Потім обертальними рухами троакара, який уведений в шкірний розріз під кутом 45-600 до горизонтальної площини, проколюється черевна стінка (мал.1б) до відчуття «провалу» і після вийняття стилета в черевну порожнину уводиться поліетиленовий катетер та проводиться аспірація патологічного вмісту шприцем (мал.1в). За рахунок зміни положення кожуха троакара, катетер можна вводити в підребер’я праве та ліве, бокові відділи живота, порожнину таза. Це і є лапароцентез з використанням «нишпорючого » катетера. Можна одержати кров, жовч, кишковий чи шлунковий вміст, серозний чи гнійний випіт, повітря, сечу.

В разі незначної кількості патологічного вмісту (до 100 мл) в черевну порожнину вводиться від 300 до 500 мл 0,85% розчину хлористого натрію з подальшою аспірацією та лабораторним дослідженням (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, діастаза, білірубін).

Діагностична позитивна якість лапароцентезу полягає в тому, що виявлення крові чи іншого патологічного вмісту в черевній порожнині (окрім геморагічної рідини) при тупій травмі свідчить про ушкодження внутрішніх органів і є показанням до термінової лапароскопії чи лапаротомії. Утруднення інтерпретації даних лапароцентезу виникають при одержанні із черевної порожнини геморагічної рідини. Джерелом її утворення є проникнення крові із заочеревинної гематоми через ушкоджений серозний покрив очеревини, надриви серозної оболонки брижі кишковика, надриви капсули печінки, позаочеревинний розрив сечового міхура.

При лапароцентезі та одержанні геморагічної рідини від операції можна тимчасово утриматися та проводити динамічний нагляд за хворим.

Геморагічна рідина в черевній порожнині може бути наслідком ушкодження підшлункової залози та позачеревного відділу 12-палої кишки. Геморагічну рідину досліджують на діастазу. Рівень амілази абдомінального ексудату підтверджується в перші 2-3 години після травми, значно раніше, ніж у сироватці крові при ушкодженні заочеревинної ділянки 12-палої кишки. Невідповідність клініки закритої травми, коли вона досить виражена, а лапароцентез черевної порожнини «сухий», треба залишити в черевній порожнині поліетиленовий катетер на 6-12 годин для контролю за патологічним вмістом.

Несправжньопозитивний лапароцентез може бути за рахунок запливання крові із місця прокола в черевну порожнину. Це є результатом ушкодження м’язових судин черевної стінки, коли лапароцентез проводять не по середній лінії, що є класичною методикою, а в правій або лівій здухвинних ділянках з пораненням нижньої епігастральної артерії. Це може бути і при передчеревній гематомі. Виражений спайковий процес в черевній порожнині може дати несправжньонегативний результат.

Показання до лапароцентезу:

  1. Замаскована клініка неблагополуччя в черевній порожнині на фоні супутньої травми голови, введення анальгетиків, шоку та гіповолемії, компенсаторні можливості та реанімаційні заходи по підтримці стабільності рівня артеріального тиску.

  2. Несправжня картина «гострого живота» за рахунок екстраабдомінальних ушкоджень: переломи кісток таза, хребта, нижніх ребер, травми черепа та головного мозку. Небажана лапаротомія, як невиправдана додаткова травма, має катастрофічні наслідки.

  3. Поєднані торакоабдомінальні поранення, коли клініка абдомінальних ушкоджень стерта.

  4. Підозра на ускладнення при септичному виразково-некротичному ентероколіті.

Позитивна якість лапароцентезу:

  1. Застосування лапароцентезу повністю виключає діагностичні помилки, простота виконання, безпечність, висока інформативність.

  2. Скорочення часу для постановки остаточного діагнозу ушкоджених органів черевної порожнини та ускладнення при септичному виразково-некротичному ентероколіті (до 15 хв.).

  3. Терміни початку оперативних втручань скорочуються до 2-х годин

Недоліки лапароцентезу:

  1. «Гіпердіагностика» лапароцентезу. Наявність крові (до 100мл) при поверхневих ушкодженнях внутрішніх органів, заочеревинні та тазові гематоми.

  2. Наявність геморагічної рідини в черевній порожнині – признак і достовірна, але визиває сумніви в остаточному визначенні ушкоджень внутрішніх органів і потребує динамічного нагляду за хворим та проведення належної оцінки клінічних симптомів.

  3. Наявність спайкового процесу в черевній порожнині після раніше проведених оперативних втручань не дає змогу провести катетер до місця передбаченого ушкодження.


Матеріали для самоконтролю:
Малюнок 1.



Методика лапароцентеза
а – відтягнення черевної стінки до верху однозубим крючком за апоневроз;

б – прокол передньої черевної стінки троакаром;

в – аспірація патологічного вмісту черевної порожнини за допомогою шприця

Малюнок 2

Мал.2. Набір інструментів для виконання лапароцентезу

Тестові завдання:

1.У хлопчика 10 років з урахуванням анамнезу та відповідної клінічної картини підозрюється тупа травма живота, розрив селезінки, геморагічний шок III ступеня. Який результат лапароцентезу підтвердить діагноз:

А. Одержано по катетеру 100 мл геморагічної рідини.

В. Одержано 200 мл крові з позитивною пробою Ревілуа-Грегуара.

С. Одержано 100мл кров’янистої рідини із порожнини малого таза.

Д. Із правого підребер’я одержано 50 мл крові.
2. Дівчинка 7 років попала під велосипед, доставлена із районної лікарні з підозрою на удар передньої черевної стінки, тупа травма живота. Клінічно даних за ушкодження внтрішніх органів не має. При виконанні лапароцентезу в районній лікарні в правій здухвинній області виявлена кров до 50 мл в черевній порожнині. Як розцінити цей результат лапароцентезу:

А. Позитивний

В. Несправжньопозитивний

С. Негативний

Д. Несправжньонегативний
3. Хлопчик 12 років у 8-літньому віці оперувався внаслідок виявленої кісти підшлункової залози. Зараз був збитий мотоциклом. Удар прийшовся на лівий бік. Клінічно виражена травма селезінки, але при лапароцентезі «суха» пункція. Як розцінити в цьому випадку результати лапароцентезу.

А. Позитивний

В. Несправжньопозитивний

С. Негативний

Д. Несправжньонегативний
4. Дівчинка 5 років разом з мамою попала в автомобільну катастрофу. Доставлена в приймальне відділення з діагнозом тупа травма живота, ушкодження внутрішніх органів, можливо субкапсулярні гематоми. Терміново рекомендовано зробити лапароцентез, який виявився «сухим». Яку тактику треба вибрати:

А. Катетер в черевній порожнині не залишати.

В. Готовити дитину до діагностичної лапаротомії.

С. Зробити лапароцентез та залишити поліетиловий катетер в черевній порожнині на 6-12 годин з динамічним наглядом у подальшому.

Д. Під час лапароцентезу промити черевну порожнину фізіологічним розчином і завершити маніпуляцію.
5. Хлопчик 12 років при різкому гальмуванні ударився передньою черевною стінкою об кермо велосипеда. З’явився різкий біль в епігастральній ділянці. Який результат лапароцентезу задовільнить лікаря при підозрі на ушкодження підшлункової залози та позаочеревинної частини 12-палої кишки.

  1. Лапароцентез з одержанням геморагічної рідини та подальше її лабораторне дослідження на білірубін, лейкоцити, еритрицити.

  2. Лапароцентез та дослідження геморагічної рідини на діастазу.

  3. Лапароцентез з подальшим введенням в черевну порожнину фізіологічного розчину.

  4. Лапароцентез, що завершився вийняттям катетера.


6. Немовля 7-и днів від пологів доставлено із району з клінікою вторинного перитоніту. Вивчаючи анамнез, клінічні прояви, рентгенологічний метод дослідження, виникла підозра на септичний виразково-некротичний ентероколіт. З якою метою треба рекомендувати лапароцентез ?

A. З метою діагностики.

В. З метою передопераційної підготовки.

С. З метою визначення вмісту черевної порожнини.

D. З метою промивання черевної порожнини.
Рекомендована література.

1. Закурдаев В.Е. Диагностика и лечение закрытых повреждений живота при множественной травме. Л.: «Медицина», 1976.-с.68-104.


ТЕХНІКА ЛАПАРОСКОПІЇ У ДІТЕЙ.
1. Актуальність теми. В останні роки хірургія дитячого віку користується малоінвазивними методами діагностики та лікування різних захворювань. Лапароскопія є оптимальним діагностичним методом у випадках сумнівної діагностики гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини в дітей. Даний метод дозволяє повністю вирішити діагностичні проблеми в короткі терміни та з великою точністю.
2. Конкретні цілі:

1. Визначити корелятивні зв’язки результатів лапароскопії з місцевими абдомінальними симптомами, лабораторними дослідженнями, клінічними проявими та характером ушкоджень чи запалення.

2. Визначити показання до проведення лапароскопії.

3. Трактувати результати дослідження.

4. Визначити переваги та недоліки лапароскопії.
3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція).


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Пропедевтика дитячих хвороб.

Написання історії хвороби.


2. Факультетська педіатрія.

Інтерпретація результатів додаткових досліджень.


3. Хірургічні хвороби, оперативна хірургія та топографічна анатомія.

Визначення пріоритетних методів дослідження та показання до оперативного втручання. Асептика та антисептика.

Відобразити схематично передню черевну стінку та назвати її області.

Володіти назвою інструментарію, яким виконується лапароскопія.




4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.

Термін.

Визначення

1.Голка-троакар „GANS-OSTIN” діаметром 3 мм.

Пристрій для проколу черевної стінки

2. Троакар.

Пристрій для введення в черевну порожнину інструментів.

3. Телескоп.

Оптична система.

4. Відеокамера.

Пристрій для одержання зображення.

5. Ксенонове джерело освітлення.

Пристрій для освітлення черевної порожнини.

6. Телевізійний монітор.

Пристрій для відтворення зображення.

7. Електронний інсуфлятор .

Пристрій для подачі газу (СО2) в черевну порожнину.

8. Аквапуратор.

Пристрій для подачі фізіологічного розчину в черевну порожнину.

9. Ендокоагулятор.

Пристрій для коагуляції та різання тканин.

10. М’які атравматичні зажими.

Інструмент для маніпуляцій.

11. Лапароскопічна передвижна стійка.

Комплект ендоскопічного обладнання.

12. Порт

Троакар фіксований в черевній стінці


4.2 Теоретичні питання до заняття:

1. Які основні етапи пройшла лапароскопія в історичному розвитку?

2. Методика лапароскопії за допомогою ендоскопічного обладнання фірми «Karl Storz»?

  1. Який вид анестезії застосовується при лапароскопії?

  2. Для чого застосовується пневмоперітонеум?

  3. Які два види оглядів застосовується при лапароскопії?

  4. В яких випадках при лапароскопії застосовується біопсія?

  5. Яке значення має аспірація рідини при лапароскопії?

  6. Показання до лапароскопії?

  7. Протипоказання до лапароскопії?

  8. Переваги лапароскопії перед іншими методами діагностики?

  9. Недоліки лапароскопії?


Зміст теми.

Методика лапароцентезу. При виконанні діагностичної лапароскопії найбільш відповідальними і потенційно небезпечними в плані виникнення ускладнень є перші дві пункції черевної порожнини: накладання пневмоперітонеуму і сліпе введення першого троакара.

Для накладання пневмоперітонеуму широко використовується пункція черевної порожнини з допомогою голки Вереша. Але більшість хірургів це виконують з допомогою першого троакара.

Положення хворого на спині, наркоз ендотрахеальний з застосуванням м’язових релаксантів.

Етапи прямої пункції черевної порожнини.

  1. Виконують розріз шкіри довжиною до 10 мм по нижньому краю пупкового кільця. Скальпелем роблять розріз апоневрору на 3-4 мм. Потім вище і нижче розрізу шкіри останню піднімають .

  2. Через розріз шкіри вводять 10-міліметровий гострокінцевий троакар, який герметично фіксований в тканинах.

  3. Переконавшись у вірному розташуванні троакара, розпочинають інсуфляцію СО2 за допомогою електронного інсуфлятора. Швидкість газового потоку поступово доводять до 10 л/хв. Оптимальний рівень внутрішньоочеревинного тиску 8-12 мм. рт. ст.

  4. Через троакар вводять телескоп і підключають телекамеру. Проводять панорамний огляд органів черевної порожнини.

  5. Послідуюче введення троакарів залежить від виявлених змін в черевній порожнині. Воно проводиться під контролем зору.

  6. Через додаткові порти вводяться маніпулятори, якими проводять ревізію органів черевної порожнини.

Пневмоперитонеум виконується за допомогою газу – СО2. Оптимальний тиск 8-12 мм.рт.ст., в залежності від віку дитини. Мінімальна кількість портів для проведення діагностичной лапораскопії – 2.

Огляд органів черевної порожнини розпочинають в горизонтальному положенні хворого. Далі для прицільного огляду того чи іншого органу, створюють положення Тренделенбурга, Фофлера, на правому чи лівому боці. Відеосистема-лапароскоп+ камера+ монітор - забезпечує настільки природну передачу зображення,що інтерпретація операційних знахідок, одержаних з відеомонітору, не передбачає особливих складностей.

Як і в «відкритій хірургії», при лапароскопії необхідно дотримуватись визначену послідовність дій, гарантія успіху діагностичної лапароскопії-методичність. Розрізняють панорамний і прицільний огляд органів. Панорамний огляд дозволяє одержати загальні відомості про стан органів, виявити наявність рідини( кров, гній і т.п.), спайки, фібрин. Прицільний огляд дозволяє уточнити діагноз, провести біопсію.

Місце ураження слід оглядати в останню чергу. Огляд черевної порожнии проводять по часовій стрілці, розпочинаючи з правого верхнього квадранта живота. Для зручності ревізії І. Вітман запропонував розділити черевну порожнину на 6 умовних секторів.

Після закінчення огляду вибирають лікувальну тактику: закінчення процедур, біопсія чи дренування, лапароскопічне виконання радикальної операції, перехід до лапаротомії.

Біопсія різних органів для послідуючого гістологічного дослідження входить в комплекс діагностичних заходів.

Аспірація рідини з черевної порожнини має як діагностичне, так і лікувальне значення. Диференційній діагностиці допомогає цитологічне та бактеріологічне дослідження.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   37

перейти в каталог файлов

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей