метод. розроб. для студентів 2009 р.. Методичні вказівки для самостійної аудиторної та позаудиторної роботи для студентів V курсу
 Скачать 57.58 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Пункція плечового суглоба. П 2 3 5 6 ункція зпереду проводиться у положенні хворого на спині. Рука зігнута в лікті, дещо відведена і ротована досередини так, що ліктьовий суглоб знаходиться у фронтальній площині. В такому положенні на передній поверхні плечового суглобу легко промацується малий бугор плечової кістки та клювоподібний відросток лопатки, між якими знаходиться найбільш зручне місце для проколу плечового суглобу. Направлення голки при пункції перпендикулярно площині суглобу, точно зпереду назад (мал. 1). П 1 4 ункція збоку проводиться у положенні хворого на здоровому боці, руку випрямлено вздовж тулуба. Місце проколу посередині між легко визначаємим кінцем акроміального відростку лопатки і великим бугром плечової кістки. Голку вводять косо донизу через дельтовидний м’яз. Пункція позаду здійснюється у положенні хворого на животі. Плече дещо відведено. Прокол проводиться безпосередньо під кінцем акроміального відростку лопатки в горизонтальному напрямку (мал. 1). Пункція ліктьового суглобу. Виконується з зовнішнього боку над головкою променевої кістки біля надвиростку плечової кістки. Суглоб має бути помірно зігнутим під тупим кутом. В порожнину суглобу можна попасти при пункції ззаду між зовнішнім надвиростком плечової кістки і зовнішнім краєм локтьового відростку. Голку направляють уперед і дистально (мал. 2). Пункція променевозап’ястного суглобу. Вкол виконують на тильній поверхні ділянки суглобу в місці пересічення лінії, яка з’єднує шилоподібні відростки променевої та локтьової кісток, що відповідає проміжку між сухожилками довгого розгинача великого пальця і розгинача вказівного пальця, медіальніше променевої артерії, що знаходиться тут в ділянці «анатомічної табакерки» (мал. 3). Можна пунктувати сустав на ліктьовому боці між шилоподібним відростком ліктьової кістки і сухожилком власного розгинача мизінця. Пункція кульшового суглобу. Здійснюється з передньої або бокової поверхонь. Положення хворого на спині, стегно випрямлене, дещо відведене та ротоване назовні. Для визначення місця вколу використовують загальноприйняту схему проекції суглобу. Для цього проводять пряму лінію від великого вертлюгу до середини пупартової зв’язки. Середина цієї лінії відповідає головці стегнової кістки. У встановленій таким чином точці роблять вкол голки, тоб-то точка вколу при пункції з зовнішньої поверхні знаходиться над вершиною великого вертлюгу, котрий легко пальпується. Голку продвигають вглиб, поки вона не досягне шийки стегна. Потім голку повертають дещо досередини і далі, продвигаючи її вглиб проникають до порожнини суглобу (мал. 4). При пункції суглобу зпереду місце проколу знаходиться під пупартовою зв’язкою, дещо відступив назовні від стегнової артерії, проводячи голку перпендикулярно повздовжній вісі стегна. При проникненні у тканини голка впирається в шийку стегна. Надаючи голці краніальне направлення, потрапляють до порожнини суглобу. Пункція колінного суглобу. Пункція колінного суглобу найбільш зручна з передньобокової або передньоверхньої поверхні, дещо відступив від полюсів надколінника (мал. 5). У зв’язку з тим, що при накопиченні випоту, суглоб приймає напівзігнуте положення, перед проколом в підколінну ямку підкладають невеликий валік. Після пункції суглобу для повного видалення випоту суглоб розгинають і проводять натискування рукою з передньої і бокової поверхонь. При гемартрозі після максимального видалення крові накладають давлячу пов’яку на суглоб. Пункція гомілковостопного суглобу. При передній пункції прокол виконують у ділянці лодижек. З передньозовнішнього боку місце проколу розташовується між переднім краєм зовнішньої щиколотки і сухожилком довгого розгинача пальців (мал. 6). Направлення голки – зпереду досередини і назад. З передньовнутрішнього боку вкол проводять біля переднього краю внутрішньої щиколотки сухожилку передньої великогомілкового м’язу в напрямку зпереду і зсередини назад і назовні. Пункцію суглобу ззаду роблять між зовнішнім краєм ахілова сухожилка і сухожилками малогомілкових м’язів. Г СКАРГИ рафологічна структури за темою: „Пункція суглобів у дітей”  Біль та набряк суглоба Анамнез Травма кінцівки   Біль та набряк суглоба   Відразу з травмою Через 2-3 доби від початку захворювання   гемартроз Гострий артрит Втрата функції Пункція суглоба   
Матеріали для самоконтролю: Тестові завдання.
А. Пункція кульшового суглобу. B. Призначення фізіотерапії. C. Пункція кульшового суглобу, видалення вмісту, взяття його на посів та мікроскопію, введення антибіотиків у порожнину суглобу. D. Розкриття вогнища. E. Цитологічне дослідження. 2. До травмпункту звернувся хлопець 16 років. Під час гри у футбол три години тому впав на газон та забив коліно. При огляді правий колінний суглоб збільшений в об'ємі, гіперемований, болючий, надколінник балотує. Активні та пасивні рухи утруднені внаслідок болю. Попередній діагноз? А. Туберкульозний гоніт. В. Препателярний абсцес. С. Гемартроз правого колінного суглобу. D. Гострий гематогенний остеомієліт великогомілкової кістки. Е. Неспецифічний артрит правого колінного суглобу. 3. У травматологічне відділення госпіталізовано дівчинку 14 років. Впала з велосипеду під час катання дві години тому. При огляді лівий колінний суглоб збільшений в об'ємі, гіперемований, болючий, надколінник балотує. Активні та пасивні рухи утруднені внаслідок болю. Яка тактика ведення хворої? А. Негайне оперативне втручання. В. Ліжковий режим, обмеження рухового режиму. С. Пункція суглобу, гіпсова пов'язка, динамічний нагляд травматолога. D. Ліжковий режим, давляча пов'язка, спирт-фурацилін на пов'язку, динамічний нагляд травматолога, обмеження рухового режиму. Е. Негайне оперативне втручання, ліжковий режим, обмеження рухового режиму, нагляд травматолога. 4. У хірургічне відділення надійшла дитина 2 місяців. Хворіє протягом 2-х діб. Захворювання почалося з погіршення загального стану, підвищення температури тіла до 37,5°С . На другу добу почала щадити (обмежувати рухи) праву нижню кінцівку, при повиванні плакала. Загальний стан середньої тяжкості, аускультативно – жорстке дихання, тони серця ритмічні, тахікардія. Права нижня кінцівка приведена, має місце больова контрактура в кульшовому суглобі, при пальпації кінцівки дитина неспокійна, плаче. В аналізі крові лейкоцитоз, зсув формули вліво. Яка оптимальна тактика? А. Пункція кульшового суглобу. B. Призначення фізіотерапії. C. Пункція кульшового суглобу, видалення вмісту, взяття його на посів та мікроскопію, введення антибіотиків у порожнину суглобу. D. Провести УЗ-обстеження для визначення наявності випоту в кульшовому суглобі, пункція кульшового суглобу, видалення вмісту за його наявності, взяття його на посів та мікроскопію, введення антибіотиків у порожнину суглобу. E. Цитологічне дослідження. 5. У травматологічне відділення лікується дівчинка 14 років. Впала з велосипеду під час катання. Хворіє третю добу. При огляді лівий колінний суглоб збільшений в об'ємі, з ціанотичним відтінком, болючий, надколінник балотує. Активні та пасивні рухи утруднені внаслідок болю. Яка тактика ведення хворої? А. Негайне оперативне втручання. В. Ліжковий режим, обмеження рухового режиму. С. Пункція суглобу, давляча пов'язка, спирт-фурацилін на пов'язку, гіпсова пов'язка, динамічний нагляд травматолога. D. Ліжковий режим, давляча пов'язка, спирт-фурацилін на пов'язку, динамічний нагляд травматолога, обмеження рухового режиму. Е. Негайне оперативне втручання, ліжковий режим, обмеження рухового режиму, нагляд травматолога. Рекомендована література. Основна література: 1. Хірургія дитячого віку / За ред. В.І.Сушка. – К.: Здоров`я, 2002. – 704 с. 2. Баиров Г.А., Рошаль Л.М. Гнойная хирургия у детей. – Л.: Медицина, 1991. – 272 с. 3. Хирургические болезни детского возраста: Учеб.: В 2 т. / Под ред. Ю.Ф.Исакова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2006. – Т.1. – 632 с. 4. Хирургические болезни детского возраста: Учеб.: В 2 т. / Под ред. Ю.Ф.Исакова. – М.: ГЭОТАР – Медиа, 2006. – Т.2. – 584 с. 5. Курс лекцій з дитячої хірургії. Учбовий посібник / Під загальною ред. проф. Грони В.М. – Донецьк, 2007. – 265 с. Додаткова література
ТОКСИКО-СЕПТИЧНИЙ ШОК У ДІТЕЙ. 1. Актуальність теми. Токсичні та септікопіємічні форми гнійно-запальних хірургічних захворювань у дітей досягають 5-15%. Інфекційні ускладнення особливо у новонароджених за даними відділень інтенсивної терапії коливаються від 10 до 45%. Несвоєчасна діагностика та неадекватне лікування призводять до розвитку токсико-септичного шоку та летальності в 50-80%. Актуальність проблеми токсико-септичного шоку обумовлена тим, що знання розвитку септичного процесу дають змогу не допустити розвитку токсико-септичного шоку, а своєчасно діагностувати та адекватно лікувати хворих. 2. Конкретні цілі.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття. 4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
4.2. Теоретичні питання до заняття: 1. Які гнійно-запальні захворювання у дітей мають септикопіємічні та токсико-септичні форми? 2. Етіологія і патогенез токсико-септичного шоку. 3. Чим відрізняється місцева запальна реакція від гінералізованої запальної реакції? 4. Чим відрізняється токсичний шок від токсико-септичного шоку? 5. Назвіть стадії гострого ураження легенів. 6. Що визначає септичний Status хворого. 7. Які клінічні ознаки токсико-септичного шоку? 8. Які змінення при лабораторному та інструментальному дослідженні хворого на токсико-септичний шок можна виявити? 9. Назвіть стадії токсико-септичного шоку. 10. Які особливості антибіотикотерапії при септичних станах, зокрема, токсико-септичному шоці? 11. Які напрямки при лікуванні хворого на токсико-септичний шок. Зміст теми Токсико-септичний шок - це вкрай важка і небезпечна для життя стадія розвитку септичного процесу. Гнійно-запальна патологія займає одне з перших місць у структурі захворювань, які призводять до смертельних випадків. Великою проблемою є рання діагностика і своєчасне лікування сепсису. Якщо десятиріччя назад щорічно реєструвалося понад 600 тисяч хворих з септичним шоком, то на цей час це число виросло до одного мільйону, незважаючи на застосування нових медичних технологій і методів лікування, значний прогрес у виробництві антибактеріальних та імунопротекторних препаратів, їх доступність. За частотою виникнення септичний шок стоїть після гіповолемічного і кардіального шоку, а летальність при ньому в цей час складає від 60 до 80 %. Різноманітність термінів (септичний, ендотоксичний, токсико-інфекційний, бактеріемічний, бактеріотоксичний) відображає розвиток специфічного шокового стану, що виникає як відображення глобального генералізованого інфекційного процесу. Морфологічна та функціональна незрілість органів і систем дитячого організму, підвищена проникливість його природних бар’єрів, недостатність активного імунітету, схильність до поширених реакцій на патологічний вплив обумовлюють високу вірогідність розвитку генералізованої течії інфекційного процесу. Локальні або легкі форми гнійно-запальних захворювань можливо розглядати як МБП – мікробіологічну подію + МЗР – місцева запальна реакція. У випадках локалізованої інфекції поступово звільнюється ендотоксин, що призводить до активації макрофагів та інших захисних систем макроорганізму, викликає локальний контрольований імунітет - захист від подальшого розповсюдження мікроорганізмів. Молекула ендотоксину руйнуючись спричиняє каскад реакцій, які обумовлюють картину сепсису септичного шоку. Підвищення кількості ендотоксинів та цітокінів, медіаторів запалення обумовлюють септичний Status хворого. Якщо їх кількість зростає в геометричній прогресії, захворювання може закінчитись смертю хворого. Прогресування токсикозу, порушення мікроциркуляції перші ознаки розвитку тяжкого стану, септичного шоку.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |