методичка Студенти_2013р.. Мвс україни одеський державний університет внутрішніх справ
 Скачать 1.41 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Теми рефератів: 1. Поняття службової особи. 2. Особливості кваліфікації службових злочинів. Методичні рекомендації. При підготовці до заняття необхідно підкреслити, що традиційно доктрина кримінального права при створенні Особливої частини Кримінального Кодексу виходить з відповідної системи об’єктів злочину. У цьому розумінні службові злочини суттєво відрізняються від інших груп злочинів, оскільки конструкція їх враховує, насамперед, суб’єкт злочину, яким є посадова особа. При цьому береться до уваги і критерій об’єкта, який захищається, - діяльність службових осіб підприємств, організацій та установ будь-якої форми власності. Студенти повинні засвоїти поняття службової особи і розуміти, що майже всі службові злочини вчинюються службовою особою. Студентам слід розібратися у змісті всіх ознак службової особи та службового злочину. Їм пропонується вивчити напам'ять Примітку до ст. 364 КК. Крім того, студенти повинні відрізняти поняття службової особи від поняття представника влади. Для закріплення теоретичних питань теми студентам пропонується скласти схему системи злочинів у сфері службової діяльності. Студентам слід звернути увагу на особливості кваліфікації злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України. При цьому треба мати на увазі, що до наслідків винна особа відноситься тільки з необережністю. Студентам слід мати на увазі, що службовими особами можуть визнаватися іноземці та особи без громадянства, а не тільки громадяни України. Крім того, треба знати, що службова недбалість вчинюється у формі злочинної бездіяльності, форма вини при вчиненні цього злочину тільки необережна. Особливу увагу слід приділити поняттю неправомірної вигоди. Контрольні запитання 1.Конституція України про регламентацію діяльності службових осіб. 2.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів у сфері службової діяльності . 3.Поняття службового злочину та його ознаки. 4.Поняття та ознаки службової особи. 5.Поняття неправомірної вигоди. 6. Відмежування службових злочинів від суміжних суспільно небезпечних діянь. Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006. 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232с. 3. Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення від 7 квітня 2011р.// Голос України №107(5107) від 15 червня 2011р .-С.6-8. 4.Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" від 7 квітня 2011 р.//Голос України №107 (5107) - 15 червня 2011р.-С.4-6. 5.Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. – Ст. 490. Книжкові видання:
4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с. 3.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003р. №15 „ Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень ”// Відомості Верховного Суду України.- 2004.-№2.- С. 7-9. 4.Кибальник А. Будет ли борьба с коррупцией более эффективна?//Уголовное право.- №4.- 2009.- С.117-121. 5. Волженкин Б. Допустима ли провокация как метод борьбы с коррупцией? // Российская юстиция. 2001. №5.- С. 43-45. 6.Мельник М.І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії) -К.-2004. 7. Давыденко Л.М., Давыденко М.Л., Литвинов А.Н. Противодействие преступности: вопросы теории и практики: Курс лекций. – Харьков: Тимченко, 2009. – 152 с. 8.Свіденко К. Новий антикорупційний закон : перші кроки до реалізації // Голос України №125 (5125) – 13 липня 2011р. - С.5. ТЕМА № 42. Злочини проти правосуддя. Семінарське заняття - 6 год. Запитання до заняття: 1.Поняття правосуддя та значення цього питання для вивчення теми. 2.Поняття та система злочинів проти правосуддя. 3.Загальна характеристика злочинів проти правосуддя. 4.Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на охоронні законом права та інтереси особи, якими вона наділена як учасник або інший суб'єкт кримінального процесу. 5.Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на інтереси всебічного, повного, об'єктивного попереднього розслідування та судового розгляду справи. 6.Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на безпеку, честь та гідність суддів. 7.Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на інтереси своєчасного присікання та розкриття злочинних діянь. Самостійна робота Творчо- аналітичне завдання Студенти повинні систематизувати злочини проти правосуддя з метою відокремлення різних видів злочинів проти правосуддя, визначити характеристику окремих груп цих злочинів, знати особливості їх кваліфікації. Крім того, студентам пропонується законспектувати основні положення Постанов Пленуму Верховного Суду України: від 26.06. 1992 р. №8 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» та від 13 червня 2007 р. №8 «Про незалежність судової влади». Для закріплення теоретичного матеріалу студентам пропонується виконати письмово задачі з обґрунтуванням їх рішень. ЗАДАЧА №1 Суддя Сидорчук одержав матеріали про хуліганство, вчинене Васильєвим. Той почав просити суддю не порушувати кримінальної справи, пообіцяв віддячити його матеріально. Сидорчук не порушив проти Васильєва кримінальної справи, а Васильєв передав Сидорчуку 2,5 тис. у.о. Кваліфікуйте дії вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте. ЗАДАЧА №2 Справа по обвинуваченню Рощенка надійшла до суду і була прийнята до провадження суддею Баранчиковою. Під час розгляду справи Баранчикова у своїй поштовій скриньці знайшла анонімного листа з порадою не проявляти заповзяття при розгляді справи Рощенка, пам'ятаючи, що в неї є донька, яка повертається із школи пізно і може бути зґвалтована. Було встановлено, що записку написав спільник Рощенка по злочинній діяльності Брайловський. Кваліфікуйте дії Брайловського. Відповідь обґрунтуйте. ЗАДАЧА №3 Климчук, перебуваючи в стані сп'яніння і внаслідок цього не впоравшись з керуванням закріпленим за ним по роботі автомобілем, виїхав на тротуар, спричинивши середньої тяжкості тілесне ушкодження пішоходу Федорчуку, після чого втік з місця наїзду. Він відігнав автомобіль в ліс, а сам написав заяву до районного відділу внутрішніх справ про те, що хтось вкрав закріплений за ним автомобіль в той час, коли він зайшов до їдальні пообідати, залишивши його на вулиці. Кваліфікуйте дії Климчика. Відповідь обґрунтуйте. ЗАДАЧА №4. П'яний Федорчук забув у електричці піджак, в кишені якого лежала одержана у цей день його заробітна плата. Щоб уникнути в сім'ї неприємних ускладнень, він заявив у РВВС, що був пограбований двома невідомими. Чи є в діях Федорчука склад злочину? Варіант: Викладене в заяві Федорчук підтвердив під час допиту його після порушення кримінальної справи по факту пограбування. ЗАДАЧА №5. Порошина заявила усно, а потім і написала на ім'я начальника РВВС про те, що її намагався зґвалтувати Волинець. При цьому вона пред'явила порване плаття і просила притягти Волинця до відповідальності. В ході розслідування з'ясувалось, що Порошина обмовила Волинця через те, що той не виконав обіцянку одружитись з нею після інтимних стосунків між ними. Зміст заяви вона підтвердила на допитах її як потерпілої. Дайте кримінально-правову оцінку діям Порошиної. Відповідь обґрунтуйте. ЗАДАЧА №6. Чугунов був засуджений за те, що ударом ногою в живіт спричинив Гордовському тяжке тілесне ушкодження, внаслідок якого потерпілий помер. Серед очевидців злочину був Іванов, який на попередньому слідстві розповів про всі обставини вчинення злочину. Під час судового слідства Іванов почав твердити, що у цій справі він нічого не знає. Як з'ясувалось, Чугунов обіцяв виколоти Іванову очі і відрізати язика, якщо він не буде його "тримати за зубами". Дайте кримінально-правову оцінку діям вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте. ЗАДАЧА №7. У процесі розслідування справи по обвинуваченню Каплюка у вчиненні злочину, було призначено судово-медичну експертизу. Експерт Напалков дав завідомо неправдивий висновок про причину смерті потерпілого. Повторна експертиза спростувала його висновок. Як було з'ясовано в процесі слідства, Напалкова підкупив родич обвинуваченого - Лопата. Останній також підмовляв свідка Савенка (очевидця вчинення злочину) давати неправдиві показання. Савенко на допиті заявив слідчому, що йому у справі нічого невідомо. Дайте кримінально-правову оцінку діям вказаних осіб. Відповідь обґрунтуйте. ЗАДАЧА №8. Набедрик, допитаний як свідок на попередньому слідстві, дав вичерпні показання про вчинення особливо злісного хуліганства Нечитайлом, які підтвердив на очній ставці з останнім. В судовому засіданні Набедрик почав твердити, що Нечитайло вчинив хуліганство без застосування чи спроби застосування ножа для нанесення потерпілому тілесних ушкоджень. Варіант 1: Набедрик ухилився від явки в судове засідання. Варіант 2: В судовому засіданні Набедрик заявив, що він відмовляється давати показання. Варіант 3: В судовому засіданні Набедрик заявив, що йому у справі нічого не відомо, а викриваючи Нечитайла показання щодо вчинення тим особливо злісного хуліганства він дав на попередньому слідстві у зв’язку з тим, що слідчий погрожував йому розправою, Дайте кримінально-правову оцінку діям Набедрика. Відповідь обгрунтуйте. ЗАДАЧА №9. Бочарову, Галкіну і Тараришкіну було пред'явлено обвинувачення у тому, що вони за попередньою домовленістю вчинили чотири квартирні крадіжки. В зв'язку з тимчасовим розладом душевної діяльності Тараришкіна суд справу щодо нього виділив в окреме провадження і направив його на примусове лікування, а щодо Бочарова і Галкіна виніс обвинувальний вирок. Розглядаючи справу стосовно Тараришкіна після його одужання, суд допитав як свідків засуджених Бочарова і Галкіна. Попереджені про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань Бочаров і Галкін показали, що Тараришкін не брав участі у вчиненні квартирних крадіжок, що не відповідало дійсності. Чи можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправдивих показань Бочаров і Галкін ? Відповідь обґрунтуйте. Теми рефератів 1. Кримінальна відповідальність за приховування злочину. 2. Втеча з місць позбавлення волі або з-під варти. Методичні рекомендації. Злочини проти правосуддя - це передбачені кримінальним законом суспільне небезпечні діяння, які порушують нормальну діяльність суду, а також діяльність органів, які забезпечують відправлення правосуддя. Ми знаємо, що до таких органів належить крім судів, органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, органи, які виконують вирок, рішення, постанови, що вступили в закону силу. Об’єктом цих злочинів є нормальна, яка ґрунтується на законі, діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури суду, а також органів, які виконують покарання, а в деяких випадках - інтереси окремих громадян. З об’єктивної сторони злочини проти правосуддя вчинюються в основному шляхом дії (примушення давати показання, втеча з місця позбавлення волі або з-під варти), а також шляхом бездії (невиконання судового рішення, недонесення про злочин). Більшість злочинів проти правосуддя - злочини з формальним складом злочину, але є злочини, які належать до матеріальних складів злочину. З суб’єктивної сторони всі злочини проти правосуддя вчинюються з прямим умислом. Для наявності деяких злочинів потрібно встановлювати мотив - корисливі спонукання чи іншу особисту заінтересованість. Суб’єктом злочинів проти правосуддя можуть бути посадові особи, працюючі в сфері правосуддя, засуджені особи або особи, втягнуті до цієї сфери. Студенти повинні звернути увагу на поняття правосуддя, яке фігурує у назві розділу ХVІІІ Особливої частини КК України та порівняти його з поняттям правосуддя у Конституції України. Студентам пропонується скласти схему системи злочинів проти правосуддя та прокоментувати її. Особливу увагу слід звернути на родовий та безпосередній об’єкти цих злочинів, а також на їх суб’єктивну сторону. Студентам слід законспектувати Постанови Пленуму Верховного Суду України та засвоїти зміст їх положень: «Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві» від 24.10.2003 р. №8; «Про судову практику про злочини, пов’язані з порушенням режиму відбуття покарання в місцях позбавлення волі» від 26.03 1993 р. №2. Контрольні запитання 1.Конституція України про здійснення правосуддя. 2.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів проти правосуддя. 3.Злочини проти правосуддя, що вчиняються службовими особами. 4. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт. 5. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. 6. Примушування давати показання. 7. Відповідальність за порушення права на захист. Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006. 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232с. 3. Про попереднє ув’язнення [Електронний ресурс] : Закон Українивід 30.06 1993 р. № 3352-ХІІ в редакції Закону України від 11.06.2009р. № 1254-17. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : https://zakon1.rada.gov.ua. 4.Про судоустрій України [Електронний ресурс] : закон України від 07. 02. 2002 р. № 3018-ІІІ із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду : за станом на 22. 05. 2008 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу : https://zakon1.rada.gov.ua. 5.Закон України Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейскої конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 1 червня 2011 р./Голос України №116 (5116) - 30 червня 2011р-С. 5. 6.Закон України Про внесення змін до Закону України "Про застосування амністії в Україні " та інших законодавчих актів України від 2 червня 2011 р. // Голос України №116 (5116) - 30 червня 2011р. -С. 5. Книжкові видання:
4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с.
4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник.- Видання 3-тє, доповн. та переробл.- К.: Атіка, 2007.- 592с. 5. Кримінальне право України. Особлива частина / Підручник для курсантів вищ. нав.закл. за ред. М.І. Бажанова., В.В.Сташиса, В.Я.Тація / Київ – Харків., Юрінком Інтер, 2005. 6. Навроцький В.О. Злочини проти правосуддя: Лекції. - Львів, 1997. 7. Воскобитова Л. А. Сущностные характеристики судебной власти : монография / Л. А. Воскобитова. – Ставрополь : Ставропольсервисшкола, 2003. – 160 с. 8. Гальперин И. М. Наказание : социальные функции, практика применения / И. М. Гальперин. – М. : Юрид. лит., 1983. – 205 с. 9. Постанова Пленуму Верховного Суду України “ Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів ” від 26 червня 1992р. №8 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах . К., Видавничий дім «Скіф», 2005р. 10. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007р. №8 „ Про незалежність судової влади ”// Відомості Верховного Суду України.-2007.-№6.- С.2-6. 11. Ткачевский Ю.М. Уголовная ответственность за уклонение от отбывания лишения свободы // Вестник МГУ. Серия 11. Право.-2001. -№5.- С.3. 12.Коржанський М.Й. Чи має переваги новий Кримінальний кодекс України?// Юридичний вісник України 2001- №35.- 1-7 вересня - С.4. 13.Навроцький В.О.Законодавча регламентація правил кваліфікації злочинів// Вісник Львівського університету. Серія юридична - 2001- вип.36. 14.Квасневська Н. Кримінальне законодавство України про злочини проти правосуддя : історичні аспекти формування / Н. Квасневська // Вісник прокуратури. – 2009. – № 4. – С. 116 – 123. 15.Кваша О.О. Поняття злочинів проти правосуддя / О. О. Кваша // Правова держава. –Вип. 16. 2005 –С. 38. 16.Кваша О. О. Кримінально-правова охорона незалежності суду від протиправного впливу на осіб, які беруть участь у відправленні правосуддя / О. О. Кваша // Кримінальне право України. – 2006. – № 6. - С. 17. 17.Лагнюк О. Об’єкт і предмет незаконних дій щодо майна, на яке покладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації ( ст.388 КК України ).// Підприємництво,господарство і право .- 2013, № 3. ТЕМА № 43 Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). Семінарське заняття – 2 год. Запитання до заняття 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. 2. Кримінально-правова характеристика злочинів проти порядку підлеглості військової честі. Злочини проти порядку проходження військової служби. 3.Кримінально-правова характеристика злочинів проти порядку користування військовим майном і експлуатації технік. 4.Злочини проти порядку несення різних видів військової служби; 5.Злочини проти порядку збереження військової таємниці та військові посадові злочини; 6.Злочини проти порядку ведення бойових дій, дотримання законів і звичаїв війни. Самостійна робота Творчо- аналітичне завдання Студентам пропонується розв’язати задачі: 1.Книш і Рак, які були у відпустці, вирішили до місця військової служби не повертатись. Вони виїхали до районів Крайньої Півночі, влаштувалися на роботу лісорубами і через два роки повернулись додому, де були затримані (весь цей час вони значились в розшуку). 2.Панчоха і Оріх проходили військову службу в Києві. Вони вирішили зустріти Новий рік у Львові, де проживали їхні знайомі дівчата. 30 грудня вони залишили військову частину, вийшли на трасу Київ—Львів, зупинили автомашину і запропонували водію відвезти їх до станції Тетерів. Водій відмовився. Вони виштовхали водія з машини, побили його й кинули в кювет, а самі сіли в машину, доїхали до Тетерева, залишили машину біля залізничної станції, взяли квитки до Львова й прибули туди 31 грудня. Зустріли Новий рік і 3 січня повернулися до військової частини. 3. Рядовий Санько отримав від матері листа, в якому вона просила його приїхати до неї і полагодити дах будинку, який дуже протікає. Санько подав рапорт своєму командиру з проханням надати йому відпустку на 14 днів. Командування військової частини повідомило Саньку, що відпустка може бути надана йому не раніше ніж через місяць. Санько самовільно залишив місце служби, приїхав до матері й 10 днів латав дах будинку. На одинадцятий день він був затриманий. 4. Рядовий Зуб одержав від батьків посилку з продуктами та солодощами. Частиною він поділився зі своїми друзями. Молодий сержант Аргон запропонував Зубу взяти участь у спільному вживанні спиртних напоїв і віддати для цього отримані ним продукти. Зуб відмовився від участі в такому "банкеті" та продуктів не дав. Аргон підмовив Кизю і Сулу провчити Зуба. Кизя і Сула жорстоко побили Зуба, який протягом 22 днів був на лікуванні в госпіталі. 5. Військовослужбовець Друк, будучи в стані сп'яніння, в казармі брутально лаявся, говорив непристойні слова на адресу чергового по роті. Присутні не реагували на поведінку Друка, тоді він зняв з себе гімнастерку і розірвав її. 6. Новик, протягом десяти днів, вісім разів (інколи двічі на день) самовільно відлучався з частини. За весь цей час він був відсутній частині 26 годин. 7.Військовослужбовець Дрозд залишив свою частину, щоб ухилитися від військової служби. Він обміняв свою військову форму на цивільну, підробив паспорт брата на своє ім'я і переховувався у друзів. Через три доби Дрозд був затриманий. 8. Бум залишив військову частину з метою зовсім ухилитися від військової служби, але через 12 діб добровільно повернувся до військової частини. Суд, виходячи з того, що Бум добровільно відмовився від дезертирства, визнав Бума винним у самовільному залишенні військової частини. Теми рефератів. 1. Поняття військового злочину. 2. Законодавство про кримінальну відповідальність за військові злочини в історії України. Методичні рекомендації: Під час вивчення теми слід звернути увагу на наступні питання: Конституція України визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України). Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави (ст. 17 Конституції України). Від стану законності і воєнного правопорядку у Збройних Силах та інших військових формуваннях, що діють відповідно до законодавства України, багато в чому залежить ефективність виконання покладених на них найважливіших державних задач. Окремі закони, військові статути та інші підзаконні нормативні акти чітко і точно регламентують усі сфери життя та діяльності Збройних Сил. На військовослужбовців покладається неухильне дотримання Конституції України, законів і підзаконних актів, військової присяги, наказів командирів (начальників). Все це багато в чому зумовлює специфіку суспільних відносин у сфері несення військової служби, а також особливості і суспільну небезпеку їх порушень, у тому числі і злочинів. Нормативною базою боротьби з військовими злочинами є розділ XIX Особливої частини КК України (статті 401 - 435). Військовими злочинами, згідно зі ст. 401, визнаються злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов’язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Родовим об’єктом військових злочинів є встановлений порядок несення або проходження військової служби, під яким розуміють врегульовані правовими нормами суспільні відносини, що виникають та існують при проходженні служби різними категоріями військовослужбовців в процесі їх службової та бойової діяльності. Цей порядок заснований на Конституції України, окремих законах, військових статутах, положеннях військової присяги, наказах міністра оборони України та інших нормативних актах. Конкретні військові злочини посягають на окремі сфери цього порядку, що є безпосередніми об’єктами цих злочинів. Об’єктивна сторона військових злочинів полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння, що порушує встановлений порядок несення або проходження військової служби. Такі діяння можуть бути вчинені як шляхом дії (статті 404, 405, 432 тощо), так і бездіяльності (статті 403, 425, 426 тощо), а також дії та бездіяльності (статті 415, 417, 422 тощо). Деякі склади військових злочинів містять в якості необхідної або кваліфікуючої ознаки вказівку на настання тяжких наслідків (статті 416, 421 тощо): зрив виконання бойового завдання, загибелі людей, заподіяння тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження цінного воєнного майна, послаблення боєздатності підрозділу тощо. Ряд військових злочинів характеризується такими ознаками, як вчинення діяння в умовах воєнного стану, в бойовій обстановці, під час бою, в районі бойових дій. Ці ознаки свідчать про підвищену суспільну небезпеку діяння. Воєнний стан - період фактичного знаходження України у стані війни з іноземною державою. Початком воєнного стану є день і час оголошення стану війни або нападу (агресії) на Україну. Закінченням воєнного стану вважається день і час припинення військових дій. Якщо ж військові дії фактично продовжуються після оголошення про їх припинення, то закінченням воєнного стану слід вважати фактичне закінчення таких дій. Бойова обстановка - період знаходження військової частини, підрозділу, окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка чи ведення бою (бойової операції). Бойова обстановка може виникнути як у воєнний, так і в мирний час, наприклад, при відбитті нападу на державний кордон України. Поле бою - це частина території суші, повітряного або водного простору, на якій відбувається, відбулося або повинно відбутися озброєне зіткнення з противником. Район військових дій - це ширший простір, ніж поле бою. Він включає в себе територію, яка зайнята під час бойових дій військами у межах від переднього краю фронту до розташування тилових підрозділів фронту. Суб’єктивна сторона військових злочинів характеризується або умисною виною (статті 402, 404, 406 тощо), або виною необережною (статті 403, 412 тощо), деякі військові злочини можуть вчинятися як умисно, так і необережно (статті 418, 419, 420 тощо). Суб'єктами військових злочинів можуть бути: а) військовослужбовці Збройних Сил України; б) військовослужбовці Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України; в) військовослужбовці військових формувань, утворених відповідно до законів України; г) особи, щодо яких є спеціальна вказівка в законодавстві України; д) військовозобов’язані під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Таким чином, закон виділяє два види суб’єктів військових злочинів - військовослужбовців і військовозобов’язаних під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів. Військовослужбовці - особи, які проходять військову службу. Це солдат, матрос, сержант, старшина, прапорщик, мічман, офіцер. До військової служби притягуються тільки громадяни України, які досягли певного віку і не старші граничного віку перебування на військовій службі. Початком проходження строкової військової служби вважається день явки призовника до військового комісаріату для відправки до військової частини, установи, військового навчального закладу, на підприємство або організацію міністерства оборони. Закінчення цієї служби - день отримання військовослужбовцем документів від військової частини про звільнення в запас на підставі наказу про відрахування його зі списку особового складу частини. Курсанти військових навчальних закладів проходять військову службу з дня зарахування до цього закладу. Початок служби офіцерського складу, прапорщиків і мічманів визначається: а) для тих, хто перебуває на дійсній військовій службі - в день підписання наказу про присвоєння відповідного військового звання; б) для тих, хто зараховується на дійсну військову службу із запасу - в день залишення місця служби, зазначений у розпорядженні військового комісаріату. Закінченням проходження військової служби цих військовослужбовців вважається день, з якого наказом по військовій частині вони виключені зі списків особового складу. Аналогічним чином визначаються початок та закінчення військової служби військовослужбовців за контрактом. Військовозобов’язаний - особа, яка перебуває у запасі. Для військовозобов’язаних, призваних на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори, початком та закінченням служби є відповідно перший день фактичного перебування на цих зборах і останній день цих зборів. Суб’єктами ряду військових злочинів можуть бути військовополонені ворожої армії, військовослужбовці України під час перебування в полоні у ворога. Не вважаються суб’єктами військових злочинів співробітники органів внутрішніх справ, робітники та службовці військових частин і установ, учні суворовських та нахімовських училищ. Підлягають відповідальності за статтями про військові злочини (з посиланням на ст. 27) будь-які особи, які є співучасниками (організаторами, підбурювачами, пособниками) цих злочинів. У деяких випадках особа, яка вчинила військовий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Відповідно до безпосереднього об’єкту можуть бути виділені такі групи військових злочинів: 1) проти порядку підлеглості і військової честі (статті 402 - 406); 2) проти порядку проходження військової служби (статті 407 - 409); 3) проти порядку користування військовим майном і його зберігання (статті 410 - 414); 4) проти порядку експлуатації військової техніки (статті 415 - 417); 5) проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб (статті 418 - 421); 6) проти встановленого порядку збереження військової таємниці (ст. 422); 7) військові службові злочини (статті 423 - 426); 8) проти порядку несення служби на полі бою і в районі воєнних дій (статті 427 - 433); 9) злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями (статті 434 - 435). Студентам треба звернути увагу на об’єкт військових злочинів, на вид суб'єкту, на вік кримінальної відповідальності за військові злочини. Крім того, студенти повинні відрізняти військові злочини, які передбачені розділом XIX Особливої частини КК України, та інші злочини, які вчинюються військовослужбовцями. В останньому випадку треба застосовувати норми, які передбачені іншими розділами КК, наприклад, розділом II, III ІV,V,VІ Особливої частини КК. Студенти повинні вивчити поняття військового злочину, яке вказане у частині 1 ст.401 КК, а також перелік злочинів, які відносяться до військових. . Контрольні запитання 1.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини). 2.Кримінально-правова характеристика злочинів проти порядку підлеглості і військової честі. 3. Злочини проти порядку проходження військової служби. 4. Злочини проти порядку користування військовим майном і експлуатації техніки. Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006. 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „ Одіссей ”, 2014.- 232с. 3. Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Затверджений Законом України від 24 березня 1999р. // Офіційний вісник України, 1999, №19.
Ради України, 2000, №28.
Книжкові видання: 1. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Видання 5-те, перероблене та доповнене. // відп. ред. Є.Л. Стрельцов.- Х.: ТОВ «Одіссей», 2008.- 800с. 2.Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2-х т./ за заг. ред. В.Я.Тація,В.П.Пшонки,В.І.Борисова,В.І.Тютюгіна. – 5-те вид. допов.-Х.:Право,2013.-1416 с.
4-те вид., переробл. і допов.- Х.: Право, 2010.- 608 с. 3. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар. / за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. К., Видавничий дім „Скіф”, 2008. 4. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник.- Видання 3-тє, доповн. та переробл.- К.: Атіка, 2007.- 592с. 5. Хавронюк М.І. Військові злочини. // Навчальний посібник. К., 1995. 6. Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України, 2002, №3.-С.42-44.
№2.- С. 34 – 37.
ТЕМА № 44 Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Семінарське заняття – 2 год. Запитання до заняття: 1. Поняття, система та загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. 2. Особливості об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.436 КК України, предмет цього злочину. 3. Аналіз юридичного складу порушення законів та звичаїв війни. 4. Поняття зброї масового знищення. 5. Аналіз юридичних складів екоциду та геноциду. 6. Аналіз юридичного складу посягання на життя представника іноземної держави. 7. Поняття та ознаки піратства. Самостійна робота Творчо- аналітичне завдання Студенти повинні чітко визначати родовий та безпосередній об’єкти вищевказаних злочинів, та вміти їх відрізняти від злочинів, передбачених іншими розділами Особливої частини кримінального кодексу України (наприклад, розділу ІІ – Злочини проти життя та здоров’я особи, розділу І – Злочини проти основ національної безпеки України). Студентам пропонується скласти схему системи злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, уяснити її зміст, а також запам’ятати, до якої групи належить той чи інший злочин, передбачений розділом ХХ Особливої частини КК України. Потім студенти повинні розкрити особливості кожної групи злочинів. Для закріплення теоретичного матеріалу по темі “ Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку ”, студентам пропонується розв’язати задачі, рішення яких треба обґрунтувати письмово у окремих зошитах для практичних занять з кримінального права України. Треба проаналізувати склади злочинів, визначити необхідні та кваліфікуючи ознаки цих злочинів, вказати на номер статті КК України та її частини. Задача № 1 Ніколаєв, член релігійної секти з метою зараження місцевості на якій компактно проживало кримськотатарське населення використовуючи шантаж, придбавав у працівників хім. Комбінату компоненти трьох - основної хімічної бінарної речовини. Кваліфікуйте дії Ніколаєва. Задача № 2 Громадянин України викрав посла іноземної держави з помешкання, де той жив, вимагаючи повернути сина, який після розлучення батьків за рішенням іноземного суду залишився проживати з матір’ю в державі, яку представляє в Україні потерпілий. Кваліфікуйте дії вищевказаної особи. Задача № 3 Капітан іноземного корабля, що наблизився до кордону виключної економічної зони України, віддав наказ про захоронення відходів хімічного виробництва, в наслідок розгерметизації контейнерів сталося масове отруєння морських тварин, птахів та загибель промислових морських рослин, що знаходилися у відкритому морі та у виключній, економічній зоні Україні. Кваліфікуйте дії вищевказаної особи. Задача №4 Екіпаж шхуни у складі 5 осіб – громадян України, у відкритому морі підплив до маломірного судну іноземної держави і погрожуючи застосування вогнепальної зброї заволодів вантажем та вивів з ладу радіонавігаційне обладнання судна. Після здійснення на подовж шхуна повернула в територіальні води України. Дайте кримінально-правову оцінку діям екіпажу судна. Задача №5 Воєначальник під час збройного нападу на Україну віддав наказ для відбиття нападу використовувати хімічну зброю чим було виведено з ладу військовий підрозділ нападаючий сторони. Кваліфікуйте дії воєначальника. Теми рефератів 1. Відповідальність за піратство за Кримінальним кодексом України. 2. Поняття злочинів міжнародного характеру. Методичні рекомендації : Особливістю цих злочинів також є їх зв’язок з міжнародним кримінальним правом, за яким ці діяння також визнаються злочинами. Поява у КК цієї групи злочинів безпосередньо пов’язана з багаторічними зусиллями світового співтовариства щодо виділення у міжнародному кримінальному праві групи злочинів, найбільш небезпечних для всього людства, і встановлення особливих умов відповідальності за їх вчинення (незалежно від того, чи є дії порушенням внутрішнього права країни, в якій вчинений злочин, а також від місця вчинення злочину, поширення на них юрисдикції Міжнародного кримінального суду або судів інших держав тощо). Основними джерелами норм про такі злочини у міжнародному праві є: статути Нюрнбергського (1945 р.) і Токійського (1946 р.) військових трибуналів, статути міжнародних кримінальних трибуналів по Югославії (1993 р.) і по Руанді (1994 р.). Римський Статут Міжнародного кримінального суду (1998 р.), численні конвенції і резолюції ООН. З 1947 р. Комісія міжнародного права ООН готує Кодекс про злочини проти миру та безпеки людства. При кваліфікації злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку у багатьох випадках слід звертатися до міжнародно-правових джерел для з’ясування змісту норм або окремих понять. Більшість злочинів, передбачених у розділі XX КК, вважаються закінченими з моменту вчинення суспільно небезпечних дій. Суб’єктивна сторона всіх злочинів характеризується умислом. Відповідальність за посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443) настає з 14 років, а за інші злочини - з 16 років. Згідно з ч. 5 ст. 49 давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437 - 439 і частині 1 статті 442. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку можна поділити на три групи, виходячи з їх об’єктів: 1) злочини проти миру (статті 436, 437, 438 і 447 КК); 2) злочини проти безпеки людства (статті 439, 440, 441 і 442 КК); 3) злочини проти міжнародного правопорядку (статті 443, 444, 445 і 446 КК). Контрольні запитання 1.Поняття, загальна характеристика та система (види) злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку 2. Кримінально-правова характеристика складів злочинів: пропаганда війни; порушення законів та звичаїв війни. 3.Поняття та характеристика ознак піратства. 4. Поняття геноциду та екоциду. 5. Посягання на життя представника іноземної держави. 6. Найманство. Аналіз складу . Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правові акти: 1. Конституція України прийнята на V сесії Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. - №5. – К., 2006. 2. Кримінальний кодекс України. – Х.: „Одіссей”, 2014.- 232с. 3.“Про символіку Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Україні. Закон України від 8 липня 1999 р. (ВВР – 1999, № 36 – ст. 316). 4.Закон України “ Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку “ від 8 лютого 1995р. // Закони України, К., 1997. Книжкові видання: 1.Потапов А.А. Квалификация деяний с признаками участия наемников в вооруженном конфликте или военных действиях // Следователь. 2002. №7.- С. 6-10. 2. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар. Видання 5-те, перероблене та доповнене. // відп. ред. Є.Л. Стрельцов.- Х.: ТОВ «Одіссей», 2008.- 800с. 3. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навчальний посібник.- Видання 3-тє, доповн. та переробл.- К.: Атіка, 2007.- 592с. 4.Кримінальне право України. Особлива частина.// під. ред. М.І. Бажанова,В.В. Сташиса, В.Я.Тація. Харків, 2005р. 5.Яценко С.С. “Міжнародні злочини (Юридична Енциклопедія) – К., 2001 р., т.3., С. 694-696. 6.Яценко С.С. “Злочини міжнародного характеру (Юридична Енциклопедія) – К., 1999 р., т.2 – С. 615-616. 7. Берко А.В., Кибальник А.Г. Применение запрещенных средств и методов ведения войны. Ставрополь.2002. – 104с. 8. Адельхакян Р. Уголовная ответственность за вербовку наемников // Законность.- 2002.- №1. С.44 - 46. 9. Загороднюк С.О. Піратство і тероризм // Актуальні проблеми держави та права / Одеська Національна юридична академія. - зб. наук. праць -2000 – вип.8.- С. 118-122. 10.Хавронюк М. Декларация международного форума по проблемам преступности и уголовного права в эпоху глобализации. // Підприємництво,господарство і право .- 2013, № 1 11. Сорока О. Значення Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини для кримінального права України.// Підприємництво,господарство і право .- 2013, № 2. Перелік питань для підсумкового контролю: 1.Поняття та система Особливої частини кримінального права, її взаємодія із Загальною частиною кримінального права. 2.Поняття та види кваліфікації злочинів. Значення цих питань для правозастосовної діяльності працівників правоохоронних органів. 3.Поняття конкуренції кримінально-правових норм. Правила кваліфікації злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. Відмінність конкуренції норм від сукупності злочинів. 4.Кваліфікація незакінчених злочинів та злочинів, які скоєні у співучасті. 5.Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності. 6.Поняття та система злочинів проти основ національної безпеки України. 7.Відміність державної зради від шпигунства. 8.Диверсія. Аналіз складу злочину. 9.Поняття та види умисного вбивства, їх характеристика. 10.Відмінність умисного вбивства від умисного тяжкого тілесного ушкодження що спричинило смерть потерпілого. 11.Вбивство через необережність. Відмінність цього злочину від казусу. 12.Погроза вбивством. Відмінність цього злочину від виявлення умислу та від готування і замаху на вбивство. 13.Система злочинів проти здоров’я особи. 14.Поняття умисного тяжкого тілесного ушкодження. 15.Умисне середньої тяжкості та легке тілесне ушкодження. Відмежування цих злочинів. 16.Побої, мордування та катування. Їх відмінність від спричинення особі тілесних ушкоджень. 17.Залишення в небезпеці та ненадання допомоги особі, що знаходиться у небезпечному для життя стані. 18.Незаконне позбавлення волі, викрадення людини та захоплення заручників. Відмінність цих злочинів. 19.Поняття та види статевих злочинів. Їх відмінність від злочинів проти життя та здоров’я особи. 20.Поняття та види зґвалтування. 21.Розбещення неповнолітніх. Відмінність цього злочину від інших статевих злочинів. 22.Зараження венеричною хворобою вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. 23.Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових та виборчих прав людини та громадянина. 24.Поняття та система злочинів проти власності. 25.Родове поняття викрадення майна його форми та види. 26.Крадіжка та її відмінність від привласнення майна. 27.Шахрайство та його відмінність від цивільно-правового делікту та від заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. 28.Грабіж, розбій, вимагання. Поняття та відмінність цих складів. 29.Умисне та необережне знищення або пошкодження майна. 30.Привласнення розтрата та заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. 31.Відмінність зловживання владою або службовим становищем від заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. 32.Кримінальна відповідальність за придбання або збут майна за відомо здобутого злочинним шляхом. 33.Поняття та система злочинів у сфері господарської діяльності. 34.Зайняття гральним бізнесом. 35.Фіктивне підприємництво. Аналіз складу злочину. 36.Протидія законній господарській діяльності. Аналіз складу злочину. 37.Виготовлення зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. 38.Ухилення від сплати податків, зборів інших обов’язкових платежів. Аналіз складу злочину. 39.Контрабанда та її відмежування від порушення митних правил. 40.Шахрайство з фінансовими ресурсами. 41.Незаконне полювання та незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Відмінність цих злочинів від злочинів проти власності та від адміністративних правопорушень. 42.Поняття та система злочинів проти довкілля. 43.Поняття та система злочинів проти громадської безпеки. 44.Створення злочинної організації. 45.Бандитизм. Особливості кваліфікації цього злочину. 46.Ознаки банди. Значення цього питання для кваліфікації злочинів. 47.Поняття терористичного акту. 48.Незаконне поводження з вогнепальною зброєю бойовими припасами та вибуховими речовинами. 49.Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Аналіз складу злочину. 50.Викрадення привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. 51.Поняття та загальна характеристика транспортних злочинів. 52.Порушення правил безпеки руху та експлуатації залізничного, водного та повітряного транспорту. 53.Незаконне заволодіння транспортним засобом. Аналіз складу злочину. 54.Розголошення державної таємниці та втрата документів, що містять державну таємницю. 55. Порушення правил міжнародних польотів. 56.Кримінальна відповідальність за посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону військовослужбовця. 57.Поняття та система проти громадського порядку та моральності. 58.Відмежування опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку від непокори їм. 59.Хуліганство та його види. Особливості кваліфікації цього злочину. 60.Відмінність хуліганства від злочинів проти здоров’я особи. 61.Поняття масових заворушень та відмінність цього злочину від організації та активної участі у групових діях, які порушують громадський порядок. 62.Наруга над могилою. Відмінність цього злочину від хуліганства та злочинів проти власності. 63.Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Аналіз складу злочину. 64.Аналіз предмета злочину у посяганнях, пов’язаних з наркотизмом. Значення його визначення. 65.Незаконне публічне вживання наркотичних засобів. 66.Незаконне виготовлення, виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. 67.Поняття та система злочинів проти правосуддя. 68.Завідомо незаконний арешт, затримання та привід, їх відмінність від притягнення за відомо невинного до кримінальної відповідальності. 69.Примушування до давання показань та його відмінність від перевищення влади. 70.Приховування злочину. Умови звільнення від відповідальності за цей злочин. 71.Кримінальна відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення. 72.Дії, що дезорганізують роботу виправних установ. Відмінність цього злочину від злісної непокори вимогам адміністрації виправної установи. 73. Поняття службового злочину та службової особи. 74. Відмінність зловживання владою або службовим становищем від службової недбалості. 75. Кримінальна відповідальність за втечу з місць позбавлення волі або з-під варти. 76. Кримінальна відповідальність за перевищення влади або службових повноважень. 77. Службове підроблення, його відмінність від підробки документів. 78. Поняття неправомірної вигоди. 79. Незаконне збагачення. 80. Кримінальна відповідальність за зловживання впливом. 81.Незаконна приватизація державного, комунального майна. 81. Поняття та загальна характеристика військових злочинів. 82. Поняття та система злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. 83. Кримінальна відповідальність за піратство. Специфічні ознаки цього злочину. 84.Застосування зброї масового знищення. Аналіз складу злочину. 85.Поняття геноциду та екоциду. 86.Поняття та характеристика ознак найманства. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ 1.Кваліфікація злочину як логічна форма юридичної оцінки. 2. Роль психічного та фізичного примусу для кваліфікації злочинів. 3. Поняття та форми диверсії. 4. Бандитизм та особливості кваліфікації цього злочину. 5. Відмежування транспортних злочинів та транспортних адміністративних правопорушень. 6. Поняття контрабанди та її відмежування від порушення митних правил. 7. Поняття шахрайства та його відмінність від цивільно-правового делікту. 8. Поняття військового злочину. 9. Законодавство про кримінальну відповідальність за військові злочини в історії України. 10.Обман як спосіб скоєння злочинів. 11. Відповідальність за спричинення особі легких тілесних ушкоджень. 12.Відповідальність службових осіб за порушення правил охорони праці. 13.Відповідальність за злочинні порушення правил безпеки промислового виробництва. 14.Поняття неправомірної вигоди. 15.Кримінальна відповідальність за незаконне полювання. 16.Поняття та кваліфікація злочинів в сфері службової діяльності. 17.Поняття та загальна характеристика злочинів проти правосуддя. 18.Відповідальність за приховування злочину. 19.Кримінально-правова охорона безпеки праці. 20.Кримінально-правова охорона природного середовища України. 21.Поняття викрадення наркотичних засобів. 22.Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки. 23.Поняття хуліганства та його відмежування від адміністративного правопорушення. 24.Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. 25.Відмежування хуліганства від злочинів проти життя та здоров’я особи. 26.Кримінально-правова охорона громадського порядку. 27.Відповідальність за викрадення зброї. 28.Відповідальність за викрадення, підробку документів та їх використання. 29.Законодавство України про діяльність держави по забезпеченню і гарантії здійснення прав особи при відправленні правосуддя. 30.Катування. Поняття та особливості кваліфікації. 31.Умисне вбивство на замовлення. Особливості кваліфікації. 32.Кримінальна відповідальність за викрадення людини. 33.Захоплення заручників. Поняття та особливості кваліфікації цього злочину. 34.Кваліфікація незаконних діянь з наркотичними засобами. 35.Контрабанда наркотичних засобів: актуальні питання відповідальності. 36.Організована злочинність і наркобізнес: кримінально-правовий аспект. 37.Актуальні проблеми боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин,їх аналогів, прекурсорів. 38.Правові засоби протидії незаконному обігу наркотичних засобів. 39.Поняття та основні шляхи боротьби та попередження наркотизму. 40.Кримінально-правова характеристика побутових злочинів. 41.Кримінальна відповідальність за злочини, які вчинюються в стані сильного душевного хвилювання. 42.Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |