методичка Студенти_2013р.. Мвс україни одеський державний університет внутрішніх справ
 Скачать 1.41 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| МВС УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Юридичний факультет Кафедра кримінального права та кримінології
Методичні матеріали з курсу «Кримінальне право. Особлива частина» для студентів 3 курсу денної форми навчання Для студентів денної форми навчання навчально - наукового інституту права Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр. Галузь знань 0304 «Право». Напрям підготовки: 6.030401 «Правознавство». Обговорено та схвалено на засіданні кафедри кримінального права та кримінології «29» серпня 2014 р. Протокол № 1 ОДЕСА – 2014 Пояснювальна записка Методичні матеріали з Кримінального права (Особливої частини) підготовлені з урахуванням специфіки діяльності працівників ОВС, охоплюють проблеми кваліфікації злочинів, орієнтовані на поглиблене вивчення ознак конкретних складів злочинів та їх відмежування від суміжних складів. Вивчення Кримінального права України слід починати з уважного ознайомлення з програмою курсу «Кримінальне право» та наступними методичними вказівками. В цих вказівках дається коротка характеристика тем курсу Особливої частини, звертається увага студентів на окремі склади злочинів, на деякі спірні питання, які неоднаково розв’язуються, з яких в юридичній літературі висловлюються різні точки зору. Методичні вказівки не мають нормативного матеріалу, вони дають тільки пояснення до найбільш складних питань курсу та рекомендації з їх вивчення, тому вони не можуть замінити ні підручників, ні навчальних посібників, ні нормативного матеріалу, вони містять посилання на них. Ці методичні вказівки треба використовувати для самоконтролю, тобто студент повинен перевірити, як ним засвоєні необхідні нормативні матеріали, як він зрозумів питання, на які треба звернути увагу. Вивчення тем курсу та кожного конкретного виду злочину повинне базуватися на знаннях: діючого кримінального законодавства-Кримінального кодексу України /КК/. Вивчення конкретного виду злочину /його складу/ за спеціальною літературою повинне бути нерозривно пов'язане та йти паралельно з вивченням відповідних норм КК. Слід мати на увазі, що з метою вдосконалення нового діючого кримінального законодавства в літературі будуть продовжуватись роз’яснення, коментування судової практики та практики органів внутрішніх справ. Тому слід постійно слідкувати за новими змінами у кримінальному законі, а також звертатись до практики ОВС та судів при розгляданні ними окремих категорій справ. До практики ОВС та судів слід також звертатись у зв'язку з відмежування злочинів від цивільно-правових деліктів, адміністративних правопорушень. Поряд з діючим кримінальним законодавством вивченню належать відповідні постанови Пленуму Верховного Суду України про практику застосування законодавства про відповідальність за окремі категорії злочинів або окремий вид злочину. Ці постанови студент повинен конспектувати в окремих зошитах з кримінального права. Такі постанови публікуються у систематизованих збірниках, наприклад у Збірнику постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах або у Віснику Верховного Суду України. Також студенту необхідно вивчати судову практику по конкретним справам ( матеріали публікуються в журналі "Право України" та інших юридичних виданнях). Велику допомогу у вивченні кримінального права може мати картотека судової практики по конкретним справам, яку веде кодифікаційний кабінет Адвокатського об’єднання Одеської обласної колегії адвокатів. Для ліпшого засвоєння конкретних видів злочинів, які містяться у тому чи іншому розділі Особливої частини Кримінального кодексу України, рекомендується дотримуватись послідовності, вивчення, а саме: 1.Визначення місця даного виду /складу/ злочину у системі Особливої частини Кримінального кодексу. 2.Уяснення поняття / визначення/ конкретного злочину у відповідності з кримінальним законом. 3.Юридичний аналіз складу даного злочину /визначення об’єкту, предмета, об’єктивної та суб'єктивної сторін, а також суб'єкта складу злочину/. 4.Встановлення видів цього злочину /вказівка на частину, пункт статті Кримінального кодексу України/. 5.Визначення як необхідних /обов'язкових/, так й кваліфікуючих ознак обтяжуючих обставин злочину, розкриття їх змісту. 6.Визначення виду складу злочину за різними критеріями, наприклад, простий /основний/, кваліфікований, або особливо кваліфікований, а також матеріальний, формальний чи відсічений. 7.Відмежування злочину, який аналізується від суміжних складів. 8.Висновки стосовно можливості притягнення особи до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин. Пояснення поняття конкретного злочину означає уміння студента запам'ятати його основний зміст та уміння студента вказати на його головні /конструктивні /ознаки, необхідні ознаки. Наприклад, при визначенні поняття "розбій" необхідно вказати, що цей злочин уявляє собою напад з метою заволодіння чужим майном, який поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи /потерпілого/. Виключну увагу слід звернути на детальний юридичний аналіз складу конкретного злочину, тому що як тут вказує досвід, студенти роблять багато помилок. Найбільш часто зустрічаються такі помилки, а саме: 1.Характеристика об'єктивної сторони нерідко дається дуже коротко, без глибокого аналізу усіх ознак, які його складають. 2. Іноді змішуються матеріальні та формальні склади злочинів, внаслідок чого студенти помилково відносять до змісту об'єктивної сторони формальних складів у якості необхідних ознак наслідки та причинний зв'язок. 3.При аналізі суб'єктивної сторони складу злочину студенти ти змішують різні форми вини. Труднощі виникають при відмежуванні Інтелектуального елемента вини від вольового. Серйозна увага повинна бути приділена складам злочинів зі змішаною /подвійною, складною/ формою вини. У злочинах ,які скоюються з умисною формою вини, обов’язково треба визначати мотив та ціль злочину. Багато злочинів відмежовується один від іншого за мотивом та ціллю злочину. 4.Говорячи про суб'єкта злочину, студенти іноді забувають положення ст.22 КК, а також положення ч.2 ст.18 КК /поняття спеціального суб'єкта /. Дуже важливим є добре знання понять "осудність", «неосудність» та «обмежена осудність» /ст.ст.19, 20 КК України /. 5.В процесі кваліфікації злочинів студент повинен відрізняти конкуренцію кримінально-правових норм від сукупності злочинів. Також студент повинен пам'ятати правила кваліфікації злочинів при конкуренції загальної та спеціальної норм, при конкуренції декількох спеціальних норм. (З курсу теорії держави і права студенти повинні засвоїти поняття загальної та спеціальної норм, вміти їх визначати за Кримінальним Кодексом у межах однієї статті, розділу та всього кримінального Кодексу). 6.Студент повинен уважно вивчати кримінально-правові норми Особливої частини КК України та знати, що деякі норми передбачають спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності /наприклад, ст.111 ч.2, ст.114 ч.2, ст.311 ч.4 КК України /. Студент повинен запам’ятати умови, при яких можливе таке звільнення. Плани семінарських занять ТЕМА № 24.Поняття Особливої частини кримінального права України . Тема№25.Злочини проти основ національної безпеки України. Семінарське заняття – 2год. Запитання до заняття: 1.Поняття та система Особливої частини кримінального права. 2.Взаємозвязок Загальної та Особливої частин Кримінального права. 3.Поняття та види кваліфікації злочинів. Поняття процесу кваліфікації. 4.Кваліфікація при сукупності злочинів та конкуренції кримінально-правових норм. 5.Значення Особливої частини Кримінального права України для правозастосовної діяльності. 6. Поняття та система злочинів проти основ національної безпеки України. 7. Відмінність державної зради від шпигунства. 8. Поняття диверсії. Особливості кваліфікації. 9. Поняття посягання на життя державного чи громадського діяча. Аналіз складу. Самостійна робота Творчо-аналітичне завдання: 1.Використовуючи Кримінальний кодекс України, студенти повинні знайти різні види норм кримінального права та розібратися, чому вони відносяться до того чи іншого виду. 2.Студентам належить розібратися у системі Особливої частини Кримінального кодексу України. З цією метою треба виписати у конспект всі назви та номера розділів Особливої частини КК та запам'ятати їх назви; уявляти, які злочини належать до відповідного розділу. 3.Студенти повинні у зошитах навести приклади загальної та спеціальної норм Особливої частини КК та показати у цих прикладах яка норма буде застосовуватись при конкуренції правових норм. Навести не менш 5-ти прикладів. 4.Навести приклади (не менш 5-ти) сукупності злочинів, використовуючи Кримінальний кодекс України та записати ці приклади у зошит. Також треба записати кваліфікацію незакінчених злочинів та злочинів скоєних у співучасті, використовуючи правила кваліфікації визначених у законі. 5.Розібратись у понятті та загальній характеристиці злочинів проти основ національної безпеки України. Визначити родовий об’єкт цих злочинів. 6.Дати кримінально-правову характеристику складів конкретних злочинів проти основ національної безпеки України: фінансування сепаратизму, державна зрада, шпигунство, диверсія, посягання на життя державного чи громадського діяча. Вказати на необхідні та кваліфікуючі ознаки цих злочинів. Теми рефератів: 1. Поняття та загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України. 3. Поняття та форми диверсії. 4. Відмежування державної зради від шпигунства. 5.Кримінальна відповідальність за фінансування сепаратизму. Методичні рекомендації. При підготовці до даної теми необхідно звернути увагу на те, що Особлива частина кримінального права захищає весь комплекс (сукупність) суспільних відносин, які склалися у суспільстві, керуючись Конституцією України. Необхідно акцентувати увагу на схожість, взаємозв’язок та значення Загальної та Особливої частини кримінального права. Норми Особливої частини можуть бути зрозумілі лише на підставі Загальної. Потребує і особливої уваги наукові основи кваліфікації злочинів. Після набуття Україною незалежності розвиток її кримінально-правової науки характеризується суперечливими тенденціями. З одного боку, Україна в цій галузі має значний науковий потенціал, з іншого - об’єктивні та суб’єктивні чинники на сьогодні не дають можливості реалізувати цей потенціал повною мірою. Кожна із зазначених тенденцій має свої прояви щодо Особливої частини кримінального права України. Значний науковий потенціал нашої держави пов’язується, перш за все, з певними науковими центрами та провідними вченими в галузі кримінального права України. Між Особливою частиною кримінального права України, як складовою кримінально-правової науки і як навчальною вузівською дисципліною, є багато спільного. Так, практично єдиним є їх предмет, значною мірою співпадають і методи дослідження (вивчення). Є, однак, між ними і принципові відмінності, перш за все, функціональні. Основними завданнями Особливої частини кримінального права України як складової кримінально-правової науки є переважно теоретичне дослідження свого предмета, виявлення недоліків у функціонуванні окремих компонентів механізму кримінально-правового регулювання, розробка пропозицій щодо усунення цих недоліків. Основним завданням Особливої частини кримінального права як навчальної дисципліни у вузі є підготовка спеціалістів відповідного рівня, перш за все, для роботи у практичній сфері - для юридичної діяльності певного виду. Із цієї точки зору майбутній спеціаліст має поєднувати необхідні теоретичні знання з Особливої частини кримінального права України, навички самостійної роботи з нормативним матеріалом, вміння давати кримінально-правову оцінку конкретних ситуацій. Cтудентам треба приділити особливу увагу поняттю кваліфікації злочинів, її видам, знати умови правильної і точної кваліфікації злочинів, а також поняття конкуренції кримінально - правових норм, правилам кваліфікації злочинів при конкуренції правових норм та вміти відрізняти її від сукупності злочинів. Студентам слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпеку злочинів, передбачених розділом 1 Особливої частини КК України. Також студенти повинні правильно визначати форми диверсії, предмет цього злочину. Також слід відмежовувати державну зраду від шпигунства. Треба приділити особливу увагу об’єктивній стороні цих злочинів, а також на спеціальні види звільнення за ці злочини. Крім того, слід мати на увазі, що злочини цієї групи вчинюються тільки з прямим умислом. За видом суб’єкт цих злочинів загальний, крім злочинів, передбачених ст.111 КК та ст. 114 КК (суб’єкт цих злочинів - спеціальний). Контрольні запитання 1.Дайте поняття Особливої частини кримінального права України. 2.В чому полягає взаємозв’язок та взаємодія Особливої та Загальної частин кримінального права? 3.Дайте поняття диверсії і вкажіть на її форми. 4.Проаналізуйте склади державної зради та шпигунства з відмежуванням цих злочинів. 5.Проаналізуйте склад фінансування сепаратизму. Рекомендована література до теми Основна література: Нормативно-правовіакти:
Ради України. - №5. – К., 2006.
Книжкові видання:
Львівського національного університету. Серія юридична – 2001 – вип. 36.
ТЕМА № 26. Злочини проти життя та здоров’я особи Семінарське заняття -4год. Запитання до заняття: 1.Поняття та система злочинів проти життя особи. 2.Загальна характеристика злочинів проти життя. 3. Поняття та кримінально-правова характеристика вбивства. 4. Види вбивств та їх характерні ознаки. 5. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах. Аналіз складів. 6. Система та загальна характеристика злочинів проти здоров’я особи. 7. Види тілесних ушкоджень, які передбачені кримінальним законом. 8.Відмінність мордування від спричинення тілесних ушкоджень. 9.Зараження венеричною хворобою. Аналіз складу злочину. 10.Залишення у небезпеці. Відмежування цього злочину від ненадання допомоги. 11.Поняття катувань та відмінність цього злочину від інших злочинів. 12. Злочини проти здоров’я особи, суб’єктом яких є медик або фармацевт. 13. Характеристика та особливості кваліфікації цих злочинів. 14. Значення вказаної теми для правозастосовної діяльності. Самостійна робота Творчо- аналітичне завдання ЗАДАЧІ: 1.Ревнуючи дружину, Корнієнко вирішив з нею розправитись.У себе на квартирі він облив її окропом, що спричинило опіки І—II ступеня, після чого завдав численних ударів гайковим ключем по голові. Від крику потерпілої прокинулись діти. Коли 15-річ-ний Олег намагався умовити батька, той завдав йому кількох ударів тим самим ключем по голові, заподіявши поранення, від яких Олег помер у лікарні. Не бажаючи мати свідка, Корнієнко ключем завдав також кілька ударів по голові Миколі, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Побачивши, що дружина ворухнулась, Корнієнко завдав їй ще три удари гайковим ключем. Потерпілій були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вважаючи всіх трьох убитими, Корнієнко викликав швидку допомогу, порізавши собі вену і симулюючи психічне захворювання. 2.Оленюк мав відомості, що у Верченко, яка проживає одна,є багато грошей, що їх вона виграла в лотерею. Він запропонував Іванчуку обікрасти Верченко. Вночі вони через вікно проникли до неї в хату і почали шукати гроші. Коли Верченко прокинулась і закричала, Оленюк двома ударами ножа в шию і груди вбив її. У приміщенні злочинці знайшли лише 580 грн., які й забрали.
5. Ілясов, Романченко і Воронецький на квартирі останнього розпивали спиртні напої. Між Ілясовим та Романченком виникла сварка, а далі бійка, в процесі якої Романченко спричинив Ілясову легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я. Бійку було припинено Воронецьким. Випивка продовжувалась. Збираючись йти додому, Ілясов не знайшов свого шкіряного пальта і запідозрив, щойого сховав Романченко, щоб потім забрати собі. Обурений такою підозрою, Романченко накинувся з кулаками на Ілясова. Щоб заспокоїти Романченка, Воронецький та Ілясов зв'язали йому руки іноги. Озлоблений на Романченка, Ілясов через якийсь час затягйого на кухню, де протягом тривалого часу завдавав у різні частини тіла ударів руками, ногами, а також ременем з металевоюпряжкою, душив його цим ременем. Ілясов спричинив Романченку численні двосторонні переломи ребер, крововиливи в ділянці грудної клітки, на серцевій сумці, в гіпофіз, сонячне сплетіння, оболонки і тканини головного мозку та внутрішню оболонку серця. Від одержаних ушкоджень, що потягли за собою тяжкий травматичний шок і жирову емболію малого кола обігу, Романченко на місці вчинення злочину помер.
12. У сім'ї Попових часто виникали сварки. При цьому Попов бив дружину, погрожував убити її й сина. Під час чергової сварки Попов, перебуваючи в стані сп'яніння, схопив пістолет і почав його перезаряджати. Злякавшись, дружина забігла в туалет та покликала туди сина. Попов вирішив убити їх обох. Він зробив спочатку два постріли в дружину і один у сина, а потім намагався покінчити життя самогубством, вистріливши в ліву частину грудей. Дружина була вбита, сину — заподіяно тяжке тілесне ушкодження, сам Попов одержав середньої тяжкості тілесне ушкодження Теми рефератів: 1. Кримінальна відповідальність за умисне вбивство на замовлення. 2. Злочини проти здоров'я особи, суб’єктом яких є медичний або фармацевтичний працівник.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |