Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Лицевий нерв [VII] (nervus facialis [VII]) Цей нерв є змішаним, складається з чутливих, парасимпатичних і рухових волокон. Під його назвою об’єднуються два нерви: - власне лицевий нерв (nervus facialis), який має: - власне рухове ядро лицевого нерва (nucleus nervi facialis), що розміщене назовні від лицевого горбика в ділянці ромбоподібної ямки (colliculus facialis fossae rhomboideae); - проміжний нерв (nervus intermedius), який має: - чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii) в довгастому мозку (medulla oblongata); - парасимпатичне верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior) у мості (pons). Власне лицевий нерв (nervus facialis) проходить у каналі лицевого нерва (canalis nervi facialis), виходить із черепа через шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum) та іннервує: - задній вушний м’яз (m. auricularis posterior); - шило-під’язиковий м’яз (m. stylohyoideus); - заднє черевце двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici). Потім лицевий нерв (nervus facialis) входить у товщу привушної слинної залози (glandula parotidea), але її не іннервує, хоча утворює там внутрішньопривушнесплетення(plexus intraparotideus). Від внутрішньопривушного сплетення (plexus intraparotideus) відходять гілки, що утворюють великугусячулапку(pes anserinus major), яка іннервує м’язи лиця (musculi faciei). До її складу належать такі гілки: - скроневігілки(rr. temporales); - виличнігілки(rr. zygomatici); - щічнігілки(rr. buccales); - крайованижньощелепнагілка(r. marginalis mandibulae); - шийнагілка(r. colli; r.cervicalis) до підшкірного м’яза шиї (platysma). У каналі (canalis nervi facialis) від лицевого нерва (nervus facialis) відходять гілки до стремінцевого м’яза (m. stapedius) – стремінцевийнерв (n. stapedius). Проміжнийнерв (nervus intermedius) йде у складі лицевого нерва (nervus facialis). У каналі, в ділянці колінця лицевого нерва (geniculum nervi facialis), від нього відходять такі дві гілки: 1Великийкам’янистийнерв; парасимпатичний корінець крило-піднебінного вузла (n. petrosus major; radix parasympathica ganglii pterygopalatini), що утворений передвузловими парасимпатичними волокнами, які йдуть від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior). Цей нерв (n. petrosus major) виходить з каналу лицевого нерва (canalis nervi facialis) через однойменний розтвір (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і однойменну борозну (sulcus nervi petrosi majoris), що проходять по передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies anterior partis petrosae). Через рваний отвір (foramen lacerum) великий кам’янистий нерв (передвузлові парасимпатичні волокна) заходить у крилоподібний канал (canalis pterygoideus) в основі крилоподібних відростків клиноподібної кістки (processus pterygoidei ossis sphenoidalis). У цьому каналі (canalis pterygoideus) разом із симпатичним завузловим глибокимкам’янистимнервом(n. petrosus profundus) великий кам’янистий нерв (n. petrosus major) утворює нервкрилоподібногоканалу(n. canalis pterygoidei) – Відієв нерв, який підходить до крило-піднебінного парасимпатичного вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum). Симпатичні волокна огинають крило-піднебінний парасимпатичний вузол і доходять до об’єкта іннервації по артеріях, обплітаючи їх. Симпатичні волокна гальмують виділення секрету залозами. Від крило-піднебінного парасимпатичного вузла вегетативні волокна іннервують залози. Вони підсилюють виділення секрету малими залозами: - твердого та м’якого піднебіння (glandula palatinae); - слизової оболонки носової порожнини (glandulae nasales); - слизової оболонки ротової порожнини (glandulae labiales, buccales, molares, linguales). Від цього вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum) завузлові волокна йдуть спочатку в складі виличного нерва (n. zygomaticus), а потім у складі сльозового нерва (n. lacrimalis) і забезпечують секреторну парасимпатичну іннервацію сльозової залози (glandula lacrimalis). 2 барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) і смаковими чутливими волокнами – периферійними відростками псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла (ganglion geniculi). Колінцевий вузол (ganglion geniculi) є чутливим і розміщений у ділянці колінця лицевого нерва (geniculus nervi facialis). Центральні відростки псевдоуніполярних нейронів колінцевого вузла закінчуються в ядрі одинокого шляху (nucleus tractus solitarii). Барабанна струна (chorda tympani) відгалужується від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) через каналець барабанної струни (canaliculus chordae tympani) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам’янисто-барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – n. lingualis. Парасимпатичні передвузлові нервові волокна барабанної струни (neurofibrae parasympaticae preganglionicae) йдутьдотаких парасимпатичних вузлів: - під’язикового вузла (ganglion sublinguale); - піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare). Парасимпатичні завузлові нервові волокна барабанної струни (neurofibrae postganglionicae) прямують до під’язикової залози (glandula sublingualis) і піднижньощелепної залози (glandula submandibularis). По цих волокнах передається команда на виділення серозного секрету цими великими слинними залозами (glandulae salivariae majores). Язико-глотковий нерв [IX] (nervus glossopharyngeus [IX]) Він є змішаним, складається з чутливих, рухових та парасимпатичних волокон і в довгастому мозку має такі ядра: - рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus); - смакове (чутливе) ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii); - парасимпатичне нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior). В яремному отворі (foramen jugulare) язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) потовщується і утворює: - чутливий верхній вузол (ganglion superius). При виході з яремного отвору (foramen jugulare) утворює чутливий нижній вузол (ganglion inferius). У цих вузлах розміщені тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів. Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) заходить у корінь язика (radix linguae), де розгалужується на кінцеві язикові гілки (rami linguales), що іннервують слизову оболонку задньої третини язика (pars tertia tunicae mucosae linguae). По цих чутливих гілках передається чутлива інформація про смакову і загальну чутливість (біль, температура, дотик). Відязико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus) відходять такі гілки: - чутливі глоткові гілки (rr. pharyngei), що йдутьдо бічної стінки глотки (paries lateralis pharyngis), де разом з гілками блукаючого нерва і від симпатичного стовбура (nervus vagus et truncus sympaticus) утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus). - мигдаликові гілки (rr. tonsillares), що йдуть до слизової оболонки: - піднебінних мигдаликів (tunica mucosa tonsillarum palatinarum); - піднебінних дужок (arcus palatini); - гілка шило-глоткового м’яза (r. musculi stylopharyngei) – рухова гілка, що утворена аксонами рухових клітин подвійного ядра (nucleus ambiguus). Вона іннервує: - шило-глотковий м’яз (m. stylopharyngeus); - гілка сонної пазухи (r. sinus carotici), що іннервує: - сонний клубочок (glomus caroticum); - стінку сонної пазухи (paries sinus carotici); - барабанний нерв (n. tympanicus) – змішаний нерв (має чутливі і парасимпатичні), який через барабанний каналець скроневої кістки (canaliculus tympanicus ossis temporalis) входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). У барабанній порожнині (cavitas tympani) чутливі гілки барабанного нерва(n. tympanicus) разом із сонно-барабанними нервами (nn. caroticotympanici) – симпатичними нервами, утворюють барабанне сплетення; сплетення Якобсона (plexus tympanicus), яке іннервує: - слизову оболонку барабанної порожнини (tunica mucosa cavitatis tympani). Парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae parasympathicae preganglionicae), що йдуть від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior), виходять з барабанної порожнини (cavitas tympani) через розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) і мають назву малого кам’янистого нерва (n. petrosus minor). Малий кам’янистий нерв (n. petrosus minor) проходить по однойменній борозні і входить у парасимпатичний вушний вузол (ganglion oticum), де розміщені тіла других нейронів. Від парасимпатичного вушного вузла (ganglion oticum) завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) підходять до привушної залози (glandula parotidea) і забезпечують її секреторну іннервацію. По парасимпатичних нервових волокнах передається команда на виділення серозного секрету цією великою слинною залозою. Блукаючий нерв [X] (nervus vagus [X]) Цей нерв змішаний, складається з чутливих, рухових і парасимпатичних волокон. У довгастому мозку (medulla oblongata) має такі ядра: - рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus); - чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii); - парасимпатичне заднє ядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi), яке проекціюється в трикутнику блукаючого нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi vagi fossae rhomboideae). Блукаючий нерв (nervus vagus) виходить: - на основі мозку позаду дев’ятої пари із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali); - із черепа (cranium) – через яремний отвір (foramen jugulare). В яремному отворі (foramen jugulare) та одразу після виходу з нього нерв утворює два потовщення – чутливі вузли: - верхнійвузол(ganglion superius); - нижнійвузол(ganglion inferius). В цих вузлах лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів блукаючого нерва (nervus vagus). Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), блукаючий нерв (nervus vagus) прямує донизу, де йде у складі судинно-нервового пучка шиї між: - внутрішньою яремною веною (vena jugularis interna); - загальною сонною артерією (arteria carotis communis); - внутрішньою сонною артерією (arteria carotis interna). Через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) блукаючийнерв (nervus vagus) проходить у порожнину грудної клітки (cavitas thoracis). Тут правий і лівий блукаючі нерви (nervi vagi dexter et sinister) йдуть спочатку позаду кореня легень (radix pulmonis), а потім правий блукаючий нерв (nervus vagus dexter) переходить на задню, а лівий – на переднюповерхнюстравоходу (facies anterior oesophagi). У ділянці стравоходу (oesophagus) гілки обох блукаючих нервів утворюють: - стравохіднесплетення(plexus oesophageus). Із останнього формуються: - переднійблукаючийстовбур(truncus vagalis anterior); - заднійблукаючийстовбур(truncus vagalis posterior). Вони разом із стравоходом (oesophagus) проходять через стравохідний розтвір діафрагми (hiatus oesophageus diaphragmatis) в черевнупорожнину (cavitas abdominis), де на передній і задній стінках шлунка (parietes anterior et posterior gastris) розгалужуються на: - передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores), це гілки лівого блукаючого нерва (nervus vagus sinister), а саме переднього блукаючого стовбура (truncus vagalis anterior); - задні шлункові гілки(rr. gastrici posteriores), це гілки правого блукаючого нерва (nervus vagus dexter), а саме заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior). Топографічно блукаючий нерв (nervus vagus) має: - черепнучастину(pars cranialis); - шийнучастину(pars cervicalis); - груднучастину(pars thoracica); - черевнучастину(pars abdominalis). Від черепноїчастини блукаючого нерва (pars cranialis nervi vagi) відходять такі чутливі гілки: - оболоннагілка(r. meningeus), яка відходить від верхнього вузла (ganglion superius) і йде дочерепної твердої оболони задньої черепної ямки (dura mater cranialis fossae cranii posterioris); - вушнагілка(r. auricularis), яка починається від верхнього вузла (ganglion superius), проходить через соскоподібний каналець скроневої кістки (canaliculus mastoideus ossis temporalis) та іннервуєшкіру: - зовнішньої поверхні вушної раковини (auricula); - задньої стінки зовнішнього слухового ходу (paries posterior meatus acustici externi). Від шийноїчастини блукаючого нерва (pars cervicalis nervi vagi) відходять: - глотковагілка (r. pharyngeus), яка разом із гілками язико-глоткового нерва (rami nervi glossopharyngei) і завузловими волокнами симпатичного стовбура (truncus sympathicus) утворює глотковесплетення (plexus pharyngeus). Зокрема, по симпатичних гілках передається команда на пригнічення виділення секрету залозами слизової оболонки глотки. Глоткова гілка, що складається з рухових волокон, іннервує: - верхній та середній м’язи-звужувачі глотки (mm. constrictores pharyngis superior et medius); - м’язи м’якого піднебіння (mm. palati mollis), за винятком м’яза-натягувача піднебінної завіски (m. tensor veli palatini); - верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior), що відходить від блукаючого нерва (nervus vagus) нижче нижнього вузла (ganglion inferius) – зовнішня гілка (r. externus), що має рухові нервові волокна; та від самого нижнього вузла – внутрішня гілка (ramus internus), що несе чутливі нервові волокна. Рухові волокна верхнього гортанного нерва (n. laryngeus superior) іннервують: - персне-щитоподібний м’яз (m. cricothyroideus); - нижній м’яз-звужувач глотки (m. constrictor pharyngis inferior). Чутливіволокнаверхньогогортанногонерва (n. laryngeus superior) іннервують: - слизову оболонку гортані над голосовою складкою (tunica mucosa laryngis supra plicam vocalem); - слизову оболонку кореня язика та надгортанника (tunica mucosa radicis linguae et epiglottidis); - верхнішийнісерцевігілки (rr. cardiaci cervicales superiores), що є парасимпатичними, вони опускаються уздовж загальної сонної артерії (a. carotis communis) та разом із чутливими нервовими волокнами і завузловими нервовими волокнами симпатичного стовбура (truncus sympathicus) входять до складу серцевогосплетення (plexus cardiacus). По парасимпатичних нервових волокнах верхніх шийних серцевих гілок передається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження судин серця; по чутливих нервових волокнах йде інформація про тиск крові в серцевих камерах і дузі аорти. У складі гілок грудної та черевної частин блукаючого нерва проходять тільки парасимпатичні передвузлові та чутливі нервові волокна. Від грудної частини (pars thoracica) блукаючого нерва відходять: - поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) – зліва огинає знизу дугу аорти, а справа огинає знизу праву підключичну артерію, повертається на шию через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) і своєю кінцевою гілкою – нижнім гортанним нервом (n. laryngeus inferior) – іннервує слизову оболонку гортані під голосовою щілиною (tunica mucosa laryngis sub rima glottidis). Його рухові волокна іннервують усі м’язи гортані (mm. laryngis), за винятком персне-щитоподібного м’яза (m. cricothyroideus). Від поворотного гортанного нерва (n. laryngeus recurrens) відходять: - трахейні гілки (rr. tracheales), чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae); - стравохідні гілки (rr. oesophagei), чутливі та парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae); - нижні серцеві гілки (rr. cardiaci inferiores), парасимпатичні, що йдуть до серцевого сплетення (plexus cardiacus); - грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) – парасимпатичні, йдуть до серцевого сплетення (plexus cardiacus). По цих гілках передається команда на зменшення частоти і сили серцевих скорочень та звуження судин серця; - трахейні та бронхові гілки (rr. tracheales et bronchiales), що з’єднуються із завузловими волокнами від симпатичного стовбура (truncus sympathicus) і утворюють легеневе сплетення (plexus pulmonalis). Останнє оточує бронхи (bronchi) і разом із ними входить у легені (pulmones); - стравохідні гілки (rr. oesophagei), що утворюють стравохідне сплетення (plexus oesophageus). Черевна частина блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi) представлена переднім та заднім блукаючими стовбурами (trunci vagales anterior et posterior). Від переднього блукаючого стовбура (truncus vagulis anterior) відходять: - передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores); - передній нерв малої кривини (n. curvaturae minoris anterior); - печінкові гілки (rr. hepatici); - воротарна гілка (r. pyloricus). Від заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior) відходять: - задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores); - задній нерв малої кривини (n. curvaturae minoris posterior); - черевні гілки (rr. coeliaci); - ниркові гілки (rr. renales). Черевні гілки (rr. coeliaci) заднього блукаючого стовбура (truncus vagalis posterior) разом із завузловими симпатичними волокнами утворюють черевне сплетення (plexus coeliacus), яке забезпечує вегетативну іннервацію органів черевної порожнини (organa cavitas abdominalis). Від черевної частини блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi) відходять передній блукаючиий стовбур (truncus vagalis anterior) та задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior). Ці стовбури, вийшовши відповідно на передню і задню стінки шлунка, утворюють разом із завузловими симпатичними волокнами відповідно переднє і заднє шлункові сплетення (plexus gastrici anterior et posterior). Від цих сплетень відходять гілки до: - шлунка (gaster); - печінки (hepar); - селезінки (splen); - підшлункової залози (pancreas); - нирок (renes); - тонкої кишки (intestinum tenue); - товстої кишки (intestinum crassum) аж до входу в малий таз (верхній відділ низхідної ободової кишки). Отже, гілки переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris) іннервують: - шлунково-кишкову трубку донизхідної ободової кишки (colon descendens); - гілки заднього стовбура (rami trunci vagalis posterioris) заходять учеревне сплетення (plexus coeliacus) і разом із його волокнами іннервують: - органи черевної порожнини (organa cavitatis abdominis). По парасимпатичних нервових волокнах, що переключаються на другі нейрони в інтрамуральних вузлах, передається команда на посилення перистальтики, розслаблення м’язів-стискачів і виділення секрету залозами. По чутливих нервових волокнах передається чутлива інформація від органів черевної порожнини до рівня входу в малий таз. Судини шлунка і кишки іннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |