Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Куприкове сплетення (plexus coccygeus) Куприкове сплетення (plexus coccygeus) формується: - куприковим нервом (n. coccygeus); - передніми гілками IV та V крижових нервів (rami anteriores nervorum coccygeorum quarti et quinti). Куприковийнерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу (canalis sacralis) у тазову порожнину (cavitas pelvis), де він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових нервів (rami anteriores IV та V nervorum sacralium quarti et quinti), утворюючи куприковесплетення (plexus coccygeus). Куприкове сплетення (plexus coccygeus) розміщене на передній поверхні куприкового м’яза (facies anterior musculi coccygei) та крижово-остьової зв’язки (lig. sacrospinale). Від нього відходять: - відхідниково-куприковийнерв (n. anococcygeus), який іннервує: - шкіру в ділянці куприка та відхідника (cutis regionis coccygis et ani); - м’язовігілки (rr. musculares), які іннервують: - куприковий та крижово-куприкові м’язи (mm. sacrococcygei et m. coccygeus). АВТОНОМНИЙ ВІДДІЛ (divisio autonomica) АВТОНОМНА ЧАСТИНА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (pars autunomica systematis nervosi peripherici) вегетативна нервова система (назва за попередньою анатомічною номенклатурою PNA) Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) є частиною нервової системи (systema nervosum), який здійснює іннервацію: - серця (cor); - кровоносних судин (vasa sanguinea); - лімфатичних судин (vasa lymphatica); - внутрішніхорганів (viscera), що мають у своєму складі гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber) i залозистий епітелій (epithelium glandulare). Об’єктом іннервації автономної частини периферичної нервової системи (pars autunomica systematis nervosi peripherici) є: - гладка м’язова тканина (textus muscularis glaber); - серцевам’язоватканина (textus muscularis cardiacus); - залози (glandulae). Автономний; вегетативний відділ (divisio autonomica): - координує роботу всіх внутрішніх органів; - регулює обмінні i трофічні процеси в ycix органах i тканинах тіла людини; - підтримує гомеостаз організму. Функція автономного; вегетативного відділу (divisio autonomica) координується вищими автономними (вегетативними) центрами, які містяться в: - спинному мозку (medulla spinalis); - мозочку (cerebellum); - гіпоталамусі (hypothalamus); - основних ядрах кінцевого мозку (nuclei basales telencephali); - корі великого мозку (cortex cerebri). Цей автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) має ряд особливостей, які відрізняють його від соматичнoї нервової системи: - осередкова локалізація автономних (вегетативних) ядер у центральній нервовій системі; - скупчення тіл ефекторних нейронів у складі периферійної нервової системи у вигляді автономних (вегетативних) вузлів; - двонейронність нервового шляху від центрального автономного (вегетативного) ядра до органа; - більша частина периферійних волокон автономної частини не має мієлінової оболонки; - швидкість проведення нервового імпульсу по автономній частині значно менша, ніж у соматичній нервовій системі. Симпатична частина (pars sympathica) та парасимпатична частина (pars parasympathica) автономного відділу (divisio autonomica) поділяються на такі відділи: - центральний відділ, до якого належать автономні (вегетативні) ядра в центральній нервовій системи, у яких розміщені тіла перших нейронів; - периферійний відділ, до якого належать: - передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), що є аксонами тіл перших нейронів; - автономний (вегетативний) вузол (ganglion autonomicum) еферентної частини рефлекторної дуги, у якому розміщені тіла других нейронів і утворюються синапси між першими і другими нейронами; - завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), що є аксонами тіл других нейронів. Ці волокна доходять до об’єкта іннервації: поперечносмугасті м’язової тканини (textus muscularis transversostriatus), гладкої м’язової тканини (textus muscularis glaber), серцевої м’язової тканини (textus muscularis cardiacus), залоз (glandulae). Автономний (вегетативний) відділ (divisio autonomica) поділяється на: - парасимпатичну частину (pars sympathica); - симпатичну частину (pars parasympathica). Основні відмінності симпатичної частини від парасимпатичної частини автономного відділу (pars sympathica et pars parasympathica divisionis autonomicae) нервової системи полягають у такому: - симпатичні центри (ядра) розміщенітільки в грудних і поперекових сегментах спинного мозку (medulla spinalis); - парасимпатичні центри (ядра) розміщені в головному мозку та крижових сегментах спинного мозку (encephalon et medulla spinalis); - cимпатичні вузли (ganglia sympathica) розміщені далеко від органів (превертебральні та параветебральні вузли) й утворюють стовбури (trunci); - парасимпатичні вузли (ganglia parasympathica) розміщені поблизу органів (параорганні) або в стінці органів (інтрамулярні вузли); - передвузлові нервові волокна симпатичної частини (neurofibrae preganglionicae partis sympathicae) є короткимиі; - передвузлові нервові волокна парасимпатичної частини (neurofibrae preganglionicae partis parasympathicae) – довгi; - завузлові нервові волокна симпатичної частини (neurofibrae postganglionicae partis sympathicae) – довгі й утворюють сплетення; - завузлові нервові волокна парасимпатичної частини (neurofibrae postganglionicae partis parasympathicae) – короткі. За функцією завузлові нервові волокна симпатичної частини та парасимпатичної частини протилежні. Наприклад: по парасимпатичних волокнах передається імпульс до м’яза-звужувача зіниці, а по симпатичних волокнах імпульс надходить до м’яза-розширювача зіниці. Симпатична частина(pars sympathica) До центрального відділу симпатичної частини належать бічні проміжні ядра (nuclei intermediolaterales), які розміщенів бічних рогах спинного мозку (cornua lateralia medullae spinalis): - грудної частини (pars thoracica); - поперекової частини (pars lumbalis). До периферійного відділу симпатичної частини належать: - вузли симпатичного стовбура (nodi trunci sympathici), що утворюють: - правий симпатичний стовбур (truncus sympathicus dexter); - лівий симпатичний стовбур (truncus sympathicus sinister); - білі сполучні гілки (rr. сommunicantes albi), що складаються з передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae) – аксонів перших нейронів, які розміщені в симпатичних ядрах спинного мозку (nuclei sympathici medullae spinalis); - сірі сполучні гілки (rr. communicantes grisei), що складаються із завузлових нервових волокон (neurofibrae efferentes) – аксонів других нейронів, які розміщені у вузлах симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici); - передхребтові симпатичні вузли (ganglia sympathica prevertebralia); - сплетення (plexus), що утворюються завузловими симпатичними волокнами; - волокна (fibrae), які йдуть до органів i тканин. Особливістю завузлових симпатичних волокон є те, що вони доходять до органів і тканин, обплітаючи відповідні артеріальні судини. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) – це парний утвір, який проходить збоку від хребтового стовпа (columna vertebralis) i складається з 20-25 вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici), або прихребтових симпатичних вузлів (ganglia sympathica paravertebralia), що з’єднані між собою міжвузловими гілками (rr. interganglionares). На куприковій кістці (os coccygis) обидва симпатичні стовбури (trunci sympathici) сходяться в один спільний кінцевий непарний вузол (ganglion impar). До вузлів симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici) підходять тільки сполучні білі гілки (rr. communicantes albi), які є передвузловими нервовими волокнами (neurofibrae preganglionicae), що відгалужуються від спинномозкового нерва (n. spinalis) і вступають у розміщений поруч вузол симпатичного стовбура (ganglion trunci sympathici). У складі сполучних білих гілок (rr. communicantes albi) йдуть передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), які є відростками нейронів бічно-проміжних ядер (nucleі intermediolateralеs) проміжного стовпа спинного мозку (columna intermedia medullae spinalis). Cполучні білі гілки (rr. communicantes albi) проходять через передні стовпи (передні роги – cornua anteriora) спинного мозку (medullae spinalis) і виходять з нього у складі передніх корінців (radices anteriores), далі йдуть у спинномозковому нерві (n. spinalis), від якого відгалужуються по виході його з міжхребцевого отвору (foramen intervertebrale). Сполучну білу гілку (r.communicans albus) мають: - тільки восьмий шийний нерв; - усі грудні нерви; - два-три верхні поперекові нерви. Симпатичний стовбур (truncus sympathicus) складається з: - 3 шийних вузлів симпатичного стовбура (ganglia cervicalia trunci sympathici); - 10-12 грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici); - 4-5 поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympathici); - 4-5 крижових вузлів симпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici); - одного непарного куприкового вузла симпатичного стовбура (ganglion impar trunci sympathici). До шийних, нижніх поперекових, крижових i куприкових вузлів симпатичного стовбура сполучні білі гілки (rr. communicantes albi) не підходять i передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae) надходять у ці вузли по міжвузлових гілках (rr. interganglionares). Від усіх вузлів симпатичного стовбура (ganglion trunci sympathici) на всьому його протязі відходять сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які прямують до найближчого спинномозкового нерва (n. spinalis) чи черепного нерва (n. cranialis). Ці гілки складаються із завузлових нервових волокон (neurofibrae postganglionicae) – аксонів других нейронів, що розміщені у вузлах симпатичного стовбура (ganglia trunci sympathici). У складі спинномозкових нервів (nn. spinalеs) тa їх гілок завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) йдуть до шкіри (cutis), м’язів (musculi), сполучної тканини (tela connectiva), кровоносних та лімфатичних судин (vasa sanguinea et lymphatica), потовиx та сальниx залоз (glandulae sudoriferae et sebaceae), до м’язів-випрямлячів волосся (mm. arrectores pilorum) і здійснюють їх симпатичну іннервацію. Від симпатичного стовбура (truncus sympathicus), окрім сполучних cipих гілок (rr. communicantes grisei), до внутрішніх органів відходять нерви, які містять завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), а також нерви, що йдуть до вузлів автономних (вегетативних) сплетень (ganglia plexuum autonomicorum) і містять передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), що пройшли транзитом через вузли симпатичного стовбура (ganglia trunci sympatnici). Верхній шийний вузол (gangion cervicale superius) є найбільшим вузлом симпатичного стовбура (truncus sympathicus), який розміщений попереду поперечних відростків II-III шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium). Від верхнього шийного вузла відходять гілки, що містять завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae): 1 Cполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які з’єднують вузол симпатичного стовбура (ganglion trunci sympathici) з I-IV шийними спинномозковими нервами (nervi spinales cervicales). 2 Внутрішній сонний нерв (n. caroticus internus), що направляється до однойменної артерiї (a. carotis interna) i вздовж її ходу формує внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), яке разом із артерією входить у порожнину черепа (cavitas cranii) через сонний канал (canalis caroticus). У сонному каналі (canalis caroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відходять сонно-барабанні нерви (nn. caroticotympanici) до слизової оболонки середнього вуха (tunica mucosa auris mediae). Після виходувнутрішньої сонної артерії(a. carotis interna) із сонного каналу (canalis caroticus) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) відходить симпатичний корінець крило-піднебінного вузла (radix sympathica ganglii pterygopalatini) – глибокий кам’янистий нерв (n. petrosus profundus), який з’єднується з великим кам’янистим нервом (n. petrosus major), утворюючи нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei). У складі останнього через крилоподібний канал (canalis pterygoideus) заходить у крило-піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), направляється повз крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum). Симпатичні волокна у складі крило-піднебінних нервів (nn. pterygopalatini) здійснюють симпатичну іннервацію судин та залоз: - слизової оболонки носової порожнини і ротової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi et cavitatis oris); - сполучної оболонки; кон’юнктиви нижньої повіки (tunica conjunctiva palpebrae inferioris); - шкіри лиця (cutis faciei). Частину внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus), яка розміщена в печеристій пазусі (sinus cavernosus), нерідко називають печеристим сплетенням (plexus cavernosus). В очну ямку (orbita) симпатичні волокна внутрішнього сонного сплетення (fibrae sympathicae plexus carotici interni) потрапляють у вигляді періартеріального сплетення очної артерії (a. ophthalmica), яка є гілкою внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna). Від очного сплетення (plexus ophthalmicus) відходить симпатичний корінець (radix sympathica) до парасимпатичного війкового вузла (ganglion ciliare). Волокна симпатичного корінця проходять транзитом (не перериваються) через війковий вузол і у складі коротких війкових нервів (nn. ciliares breves) досягають очного яблука (bulbus oculi) та іннервують судини ока (vasa oculi) і м’яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae). У порожнині черепа (cavitas cranii) внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus) продовжується у навколосудинне сплетення гілок внутрішньої сонної артерії (a. carotis interna). 3 Зовнішні сонні нерви (nn. carotici externi), що направляються до зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa) і формують симпатичне зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus), яке розгалужується по гілках зовнішньої сонної артерії (a. carotis externa). 4 Яремний нерв (n. jugularis) йде по стінці внутрішньої яремної вени (paries venae jugularis internae) до яремного отвору (foramen jugulare), де розгалужується на гілки, що йдуть у складі IX, X, XII пар черепних нервів (nervi craniales). 5 Гортанно-глоткові гілки (rr. laryngopharyngei), що беруть участь в утворенні гортанно-глоткового сплетення (plexus laryngopharyngeus), іннервують слизову оболонку та кровоносні судини глотки i гортані (tunica mucosa et vasa sanguinea pharyngis et laryngis). 6 Верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior), що йде паралельно до симпатичного стовбура (truncus sympathicus). Правий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior dexter) проходить уздовж плечоголовного стовбура (truncus brachiocephalicus) і вступає в глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus) на задній поверхні дуги аорти (facies posterior arcus aortae). Лівий верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior sinister) прилягає до лівої загальної сонної артерії (arteria carotis communis sinistra), спускається у поверхневу частину серцевого сплетення (plexus cardiacus), яке розміщене між дугою аорти (arcus aortae) і роздвоєнням легеневого стовбура (bifurcatio trunci pulmonalis). Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) непостійний, розміщений попереду від поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]). Середній шийний вузол (ganglion cervicale medium) з’єднаний з: - верхнім шийним вузлом (ganglion cervicale superius) однією міжвузловою гілкою (r. interganglionaris); - нижнім шийним вузлом (ganglion cervicale inferius) двома міжвузловими гілками (rr. interganglionares), які утворюють підключичну петлю (ansa subclavia) навколо підключичної артерії (a. subclavia). Від середнього шийного вузла відходятьтакі гілки: - сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до V-VI шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales), іноді до IV; - один або два тонких нерви від середнього шийного вузла. Вони беруть участь в утворенні: - зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus); - сплетення нижньої щитоподібної apтepiї (plexus arteriae thyroideae inferioris), іннервуючи щитоподібну і прищитоподібні залози (glandulae thyroidea et parathyroideae); - середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis medius), що йде паралельно і збоку від верхнього шийного серцевого нерва (n. cardiacus cervicalis superior) i входить у глибоку частину серцевого сплетення (plexus cardiacus). За відсутності середнього шийного вузла (ganglion cervicale medium) усі вищеназвані гілки відходять від міжвузлових гілок (rr. interganglionares) на рівні поперечного відростка VI шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae [VI]), а завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) в ці гілки потрапляють від шийно-грудного вузла (ganglion cervicothoracicum). Нижній шийний вузол (ganglion cervicale inferius) часто зливається з першим грудним вузлом (ganglion thoracicum) i утворює шийно-грудний вузол (ganglion cervicothoracicum) або зірчастий вузол (ganglion stellatum). Biн лежить на piвнi шийки першого ребра (collum costae primae), позаду підключичної артерії (a.subclavia) у місці відходження від неї хребтової apтepiї (a. vertebralis). Віднижнього шийного вузла відходять такі гілки: - сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які йдутьдо VII-VIII шийних спинномозкових нервів (nervi spinales cervicales); - підключична петля (ansa subclavia), яка охоплює спереду підключичну артерію (a. subclavia). Симпатичні волокна цієї петлі утворюють на артерії підключичне сплетення (plexus subclavius), яке розгалужується по гілках підключичної apтepiї (a. subclavia), досягаючи органів і тканин шиї (collum), порожнини грудної клітки (cavitas thoracis) та верхньої кінцівки (membrum superius); - гілки до блукаючого нерва (nervus vagus) i діафрагмового нерва (nervus phrenicus); - хребтовий нерв (n. vertebralis), що утворює навколо хребтової apтepiї (arteria vertebralis) хребтове сплетення (plexus vertebralis). Це сплетення продовжується з гілками хребтової apтepiї (arteria vertebralis) до головного мозку (encephalon) i спинного мозку (medulla spinalis) та їx оболон (meninges); - нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis inferior), що йде до глибокої частини серцевого сплетення (plexus cardiacus). Грудні вузли симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) складаються з 10-12 вузлів, які розміщені попереду від голівок ребер (capita costarum) на бічних поверхнях тіл хребців (facies laterales corporum vertebrarum). До грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci symphatici) підходять сполучні білі гілки (rr. communicantes albi), що складаються з передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae). Biд грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracicatrunci symphatici) відходять такі гілки: - сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei), які підходять до міжребрових нервів (nn. intercostales); - грудні серцеві нерви (nn. cardiaci thoracici), які беруть участь у формуванні серцевого сплетення (plexus cardiacus); - грудні легеневі гілки (rr. pulmonales thoracici), що йдуть до бронхів і легень (bronchi et pulmones), утворюючи легеневе сплетення (plexus pulmonalis); - стравохідні гілки (rr. oesophageales), які йдуть до стравоходу (oesophagus) та утворюють стравохідне сплетення (plexus oesophagealis); - грудні аортальні гілки (rr. aortici thoracici), що утворюють грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus); - великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major), утворений гілками, що відходять від VI-IX грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) i складаються переважно з передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae). Цей нерв через поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) проходить у черевну порожнину (cavitas abdominis) i закінчується у симпатичних вузлах черевного сплетення (ganglia sympathica plexus coeliaci); - малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) починається від X-XI грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici) i також має у своєму складі переважно передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae). Він опускається в черевну порожнину (cavitas abdominis) через поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis) i входить у симпатичні вузли черевного сплетення (ganglia sympathica plexus coeliaci). Великий нутрощевий нерв (n. splanchnicus major) та малий нутрощевий нерв (n. splanchnicus minor) містять велику кількість передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae), які утворюють синаптичний зв’язок у черевних вузлах черевного сплетення (ganglia coeliaca plexus coeliaci) з тілами других нейронів, що розміщені у вузлах симпатичного стовбура. У складі нутрощевих нервів проходить також невелика частина завузлових нервових волокон (neurofibrae postganglionicae), які вже переключилися в грудних вузлах симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici), що йдуть безпосередньо до органів грудної і черевної порожнин (organa cavitatis thoracis et abdominis). Поперекові вузли симпатичного стовбура (ganglia lumbalia trunci sympatici) представлені: - 4-5 вузлами симпатичного стовбура (truncus sympathicus); - міжвузловими гілками (rr. interganglionares). Ці вузли розміщені на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців (facies anterolateralis corporum vertebrarum lumbalium), досередини від великого поперекового м’яза (m. psoas major). Поперекові вузли правого i лівого симпатичних стовбурів (ganglia lumbalia truncorum sympathicorum dextri et sinistri) з’єднуються між собою сполучними гілками (rr. communicantes). До першого i другого (іноді третього) поперекових вузлів (ganglia lumbalia) підходять сполучні білі гілки (rr. communicantes albi). Від кожного з поперекових вузлів (ganglia lumbalia) симпатичного стовбура (truncus sympathicus) до поперекових спинномозкових нервів (nervi spinales lumbales) відходять: - сполучна cipагілка (r. communicans griseus); - поперековінутрощевінерви(nn. splanchnici lumbales). Ці нерви йдуть до черевного сплетення (plexus coeliacus) i мають як передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), так i завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae). Крижовівузлисимпатичного стовбура (ganglia sacralia trunci sympathici) утворені трьома вузлами, які лежать на тазовій поверхні крижової кістки (facies pelvica ossis sacri), досередини від передніх крижових отворів (foramina sacralia anteriora). Внизу правийiлівийсимпатичністовбури (trunci sympathici dexter et sinister) наближаються i закінчуються в непарномувузлі(ganglion impar) – куприковомусимпатичномувузлі. Праві та ліві крижовівузли (ganglia sacralia dextra et sinistra) з’єднуються між собою поперечнимигілками (rr. transversi). Від них відходять: - сполучні cipi гілки (rr. communicantes grisei) до крижових спинномозкових нервів (nn. spinales); - крижовінутрощевінерви(nn. splanchnici sacrales), які йдуть до: - верхньогопідчеревногосплетення (plexus hypogastricus superior); - нижньогопідчеревногосплетення (plexus hypogastricus inferior).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |