Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
ГРУДНІ НЕРВИ [TI – TI2] (nervi thoracici [TI – TI2]) Грудні нерви (nervi thoracici [TI – TI2]) починаються від грудних сегментів спинного мозку. Як й інші спинномозкові нерви, кожний грудний нерв розгалужується на: - оболонкову гілку; поворотну гілку (r. meningeus; r. recurrens); - сполучну гілку (r. communicans); - передню гілку; міжребровий нерв; вентральну гілку (r. anterior; n. intercostalis; r. ventralis); - задню гілку; дорсальну гілку (r. posterior; r. dorsalis). Задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) пронизують глибокі м’язи спини і закінчуються шкірними гілками. Кожна із задніх гілок має такі гілки: - присередні гілки (rr. mediales), що іннервують: - глибокі м’язи спини; - бічні гілки (rr. laterales), що іннервують: - глибокі м’язи спини; - задні шкірні гілки (rr. cutanei posteriores), що іннервують шкіру: - хребтової ділянки (regio vertebralis); - лопаткової ділянки (regio scapularis); - підлопаткової ділянки (regio infrascapularis); - поперекової ділянки спини (regio lumbalis). Міжреброві нерви;передні гілки; вентральні гілки (nn. Intercostales; rami anteriores; rami ventrales). Їх є 12 пар. Одинадцятьпарміжребровихнервів проходять у борозні відповідного ребра (sulcus costae) між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м’язами (mm. intercostales externi et interni), іннервуючи їх. ХІІ нерв називається підребровимнервом(n. subcostalis). Шістьверхніхміжребровихнервів доходять до груднини (sternum) та іннервують шкіру грудей і грудну залозу (glandula mammaria). Шістьнижніхміжребровихнервів заходять у товщу черевних м’язів, входять у піхву прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) та іннервують м’язи передньої і бічної стінок живота, а також шкіру над ними. ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI – L5] (nervi lumbales [LI – L5]) Поперекові нерви (nervi lumbales [LI – L5]), як і усі спинномозкові нерви, розгалужуються на: - сполучні гілки (rr. communicantes); - оболонкові гілки (rr. meningei); - передні гілки (rr. anteriores); - задні гілки (rr. posteriores). Заднігілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) поперекових нервів, проходячи дозаду, розділяються на: - присереднігілки (rr. mediales), які іннервують глибокі м’язи спини; - бічнігілки (rr. laterales), які іннервують шкіру верхньої частини сідничної ділянки (regio glutealis) – верхні нерви сідниці (nn. clunium superiores); - заднішкірнігілки (rr. cutanei posteriores), які іннервують шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis). Переднігілки;вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують: - поперековесплетення (plexus lumbalis); - крижовесплетення (plexus sacralis), які об’єднуються в попереково-крижовесплетення (plexus lumbosacralis). Поперекове сплетення (plexus lumbalis) Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене: - передніми гілками чотирьох верхніх поперекових спинномозкових нервів; - частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва. М’язові гілки поперекового сплетення іннервують: - клубовий м’яз (m. iliacus); - великий поперековий м’яз (m. psoas major); - квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum). З-під бічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви: 1) клубово-підчеревний нерв; клубово-лобковий нерв (n. iliohypogastricus; n. iliopubicus), що розміщується паралельно до ХІІ ребра та іннервує: - бічну групу м’язів живота; - прямий м’яз живота (m. rectus abdominis); - шкіру над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale). 2) клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis), що розміщується нижче і паралельно до клубово-підчеревного нерва (n. iliohypogastricus) та іннервує: - бічну групу м’язів живота; заходить у пахвинний канал (canalis inguinalis), лягає спереду сім’яного канатика (funiculus spermaticus) та іннервує: - шкіру під пахвинною зв’язкою, розгалужуючись на: - у жінок – передні губні нерви (nn. labiales anteriores); - у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotales anteriores); 3) бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis), що пронизує широку фасцію стегна (fascia lata femoris) в ділянці верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) та іннервує: - шкіру бічної поверхні стегна (cutis faciei lateralis femoris); 4) стегновийнерв (n. femoralis) – найбільший нерв поперекового сплетення (plexus lumbalis), який виходить на стегно (femur) через м’язову затоку (lacuna musculorum). На стегні він іннервує: - усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними. Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі (canalis adductorius) і виходить через його передній отвір, лягає на присередню поверхню гомілки (facies medialis cruris), доходячи до основи великого пальця стопи (basis hallucis). Він іннервує: - шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи (cutis faciei medialis cruris et pedis). 5) затульний нерв (n. obturatorius), що виходить з-під присереднього краю великого поперекового м’яза (margo medialis musculi psoatis majoris), який через затульний канал (canalis obturatorius) виходить на стегно (femur). Він іннервує: - зовнішній затульний м’яз (m. obturatorius externus); - капсулу кульшового суглоба (capsula articulationis coxae); - усю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ними; 6) статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis), що виходить з товщі великого поперекового м’яза і розгалужується на: - стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує: - шкіру в ділянці підшкірного розтвору (hiatus saphenus); - статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує: - м’яз-підіймач яєчка (m. cremaster) у чоловіків; - круглу маткову зв’язку (lig. teres uteri) у жінок. КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO] (nervi sacrales et nervus coccygeus) [SI – S5, CO] Вони починаються від крижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на: - оболонні гілки (rr. meningei); - задні гілки (rr. posteriores); - передні гілки (rr. anteriores). Задні гілки;дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales), за функцією – змішані і розгалужуються на: - присередню гілку (r. medialis), яка іннервує: - шкіру над крижовою кісткою (os sacrum); - багатороздільний м’яз попереку (m. multifidus lumborum); - бічну гілку (r. lateralis), яка є чутливою і відходить від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів. Їх називають середніми нервами сідниці (nn. clunium medii), що іннервують: - шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта; - заднюшкірнугілку (r. cutaneus posterior). Переднігілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують: - крижовесплетення (plexus coccygeus); - куприковесплетення (plexus sacralis). Крижове сплетення (plexus sacralis) Воно розміщене на передній поверхні грушоподібного м’яза й утворене: - передніми гілкамиV поперекового спинномозкового нерва; - передніми гілкамивсіх крижових спинномозкових нервів, а також передньою гілкою куприкового спинномозкового нерва. Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково-крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза (m. piriformis) приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis). Від крижового сплетення відходять: - короткі гілки (rr. breves); - довгі гілки (rr. longi). До коротких гілок крижового сплетення належать: - верхній сідничий нерв (n. gluteus superior), що виходить через надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) та іннервує: - середній сідничий м’яз (m. gluteus medius); - малий сідничий м’яз (m. gluteus minimus); - м’яз-натягувач широкої фасції (m. tensor fasciae latae); - нижній сідничий нерв (n. gluteus inferior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) та іннервує: - великий сідничий м’яз (m. gluteus maximus); - соромітний нерв (n. pudendus), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme), огинає сідничу ость (spina ischiadica) і через малий сідничий отвір (foramen ischiadicum minus) знову проникає в тазову порожнину (cavitas pelvis). Він іннервує: - відхідник (anus) – через нижні відхідникові нерви; нижні прямокишкові нерви (nn. anales inferiores; nn. rectales inferiores) - усі м’язи промежини (mm. perinei) – через м’язові гілки промеженних нервів (rr. musculares nervorum perinealium); - статевий член або клітор – через дорсальні нерви статевого члена або клітора (nn. dorsales penis s. clitoridis); - шкіру калитки (cutis scroti) або соромітних губ (cutis labiorum pudendi) – через задні калиткові або губні нерви (nn. scrotales, s. labiales posteriores); - м’язові гілки (rr. musculares) іннервують; - внутрішній затульний м’яз (m. obturatorius internus); - грушоподібний м’яз (m. piriformis); - верхній та нижній близнюкові м’язи (mm. gemelli superior et inferior); - квадратний м’яз стегна (m. quadratus femoris). До довгих гілок крижового сплетення належать: - задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior), що виходить через підгрушоподібний отвір (foramen infraperiformis) та іннервує: - шкіру задньої поверхні стегна; - частково шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr.perineales); від нього відходять нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць; - сідничний нерв(n. ischiadicus) – найбільший нерв людини, що виходить з тазової порожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) на задню поверхню стегна (facies posterior femoris), де проходить між двоголовим м’язом стегна (m. biceps femoris) з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами (mm. semimembranosus et semitendinosus) – з присередньої сторони (facies medialis). На стегні він іннервує названі вище м’язи, крім короткої голівки двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris). Вище підколінної ямки (fossa poplitea) сідничний нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки: - великогомілковий нерв (n. tibialis); - загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis). Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничного нерва (n. ischiadicus) за товщиною і напрямком, йде посередині підколінної ямки позаду і поверхневіше від артерії та вени і заходить у гомілково-підколінний канал (canalis cruropopliteus). Перед каналом від цього нерва відходить: - присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом литки (n. cutaneus surae lateralis) і утворює литковий нерв (n. suralis), який іннервує: - шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки й, огинаючи бічну кісточку (malleolus lateralis), виходить на тил стопи (dorsum pedis) під назвою бічний тильний шкірний нерв (nervus cutaneus dorsalis lateralis), він іннервує: - шкіру бічної поверхні тилу стопи; - бічну поверхню тилу мізинця. Великогомілковий нерв (n. tibialis) на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи й, огинаючи присередню кісточку (malleolus medialis) у фіброзному каналі під тримачем м’язів-згиначів (retinaculum musculorum flexorum), разом із судинами виходить на підошву (planta), де розгалужується на: - бічнийпідошвовийнерв (n. plantaris lateralis); - присереднійпідошвовийнерв(n. plantaris madialis). Бічнийпідошвовийнерв(n. plantaris lateralis) проходить в однойменній борозні та іннервує: - усі м’язи бічного краю підошви стопи (margo lateralis pedis; plantae); - усі міжкісткові м’язи (mm. interossei); - ІІІ і ІV червоподібні м’язи (mm. lumbricales tertius et quartus [ІІІ і ІV]); - квадратний м’яз підошви (m. quadratus plantae); - привідний м’яз великого пальця стопи (m. adductor hallucis). Крім того, бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) іннервує: - шкіру присередньої частини підошви (cutis partis medialis plantae); - підошвову ділянку; поверхню V пальця (regio plantaris; facies digiti quinti [V]); - бічну частину ІV пальця (pars lateralis digiti quarti [ІV]). Присереднійпідошвовийнерв(n. plantaris medialis) проходить в однойменній борозні та іннервує: - короткий м’яз-згинач великого пальця (m. flexor hallucis brevis); - відвідний м’яз великого пальця (m. abductor hallucis); - короткий м’яз-згинач пальців стопи (m. flexor digitorum brevis); - І і ІІ червоподібні мязи (mm. lumbricales primus et secundus [І et ІІ]). Крім того, присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) іннервує шкіру: - бічної частини підошви (pars lateralis plantae); - середньої частини підошви (pars media plantae); - підошвової поверхні І-ІІІ пальців (facies plantaris digitorum primi – tertii [І-ІІІ]); - присередньої частини ІV пальця (pars medialis digiti quarti [ІV]). Загальниймалогомілковийнерв(n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сідничого (n. ischiadicus) в бічному напрямку, іннервує: - коротку голівку двоголового м’яза стегна (caput breve musculi bicipitis femoris). Від загального малогомілкового нерва (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить бічнийшкірнийнервлитки(n. cutaneus surae lateralis), який іннервує: - верхньобічну поверхню задньої гомілкової ділянки (facies superolateralis regionis cruris posterioris). У ділянці голівки малогомілкової кістки (caput fibulae) загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) розгалужується на: - поверхневиймалогомілковийнерв(n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis); - глибокиймалогомілковийнерв(n. fibularis profundus; n. peroneus profundus). Поверхневиймалогомілковийнерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово-гомілковому каналі (canalis musculoperoneus superior), де від нього відходять м’язовігілки (rr. musculsres), що іннервують: - довгий малогомілковий м’яз (m. fibularis longus; m. peroneus longus); - короткий малогомілковий м’яз (m. fibularis brevis; m. peroneus brevis); - третій малогомілковий м’яз (m. fibularis tertius; m. peroneus tertius). Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) виходить на тил стопи двома гілками: - присереднімдорсальнимшкірнимнервом (n. cutaneus dorsalis medialis); - проміжнимдорсальнимшкірнимнервом (n. cutaneus dorsalis intermedius), які іннервують: - шкіру тилу стопи і пальців (cutis dorsi pedis et digitorum), за винятком обернених одна до одної поверхонь І-ІІ пальців. Глибокиймалогомілковийнерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи (dorsum pedis), де іннервує: - м’язи тилу стопи (musculi dorsi pedis); - шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І-ІІ пальців (facies dorsalis digitorum primi – secundi [І-ІІ]).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |