Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Додатковий нерв [XI] (nervus accessorius [XI]) Це руховий нерв, який має: - ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) – це спинномозкове ядро (nucleus spinalis), що розміщене у передньому стовпі (columna anterior) верхніх шести сегментів спинного мозку; - подвійне ядро (nucleus ambiguus) – це черепне ядро, що розміщене у довгастому мозку. Волокна, які відходять від цих ядер, формують: - черепний корінець; блукаючу частину (radix cranialis; pars vagalis); - спинномозковий корінець; спинномозкову частину (radix spinalis; pars spinalis). Корінці від ядра додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) підіймаються вгору, проходять через великий отвір (foramen magnum) у порожнину черепа (cavitas cranii) і з’єднуються з черепними корінцями (radices craniales), що відходять із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali). Стовбур додаткового нерва (truncus nervi accessorii), що утворився при з’єднанні цих двох корінців, виходить із черепа через яремний отвір (foramen jugulare) і розгалужується на: - внутрішню гілку (ramus internus); - зовнішню гілку (ramus externus). Внутрішня гілка cтовбура додаткового нерва (ramus internus trunci nervi accessorii) приєднується до блукаючого нерва (nervus vagus), а зовнішня гілка (ramus externus) іннервуєгруднинно-ключично-соскоподібний м’яз і частково трапецієподібний м’яз (m. sternocleidomastoideus et m. trapezius). Під’язиковий нерв [XII] (nervus hypoglossus [XII]) Це руховий нерв, який має у довгастому мозку власне рухове ядро: - ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), що проекціюється в трикутнику під’язикового нерва ромбоподібної ямки (trigonum nervi hypoglossi fossae rhomboideae). Із мозку під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить численними корінцями з передньобічної борозни (sulcus anterolateralis), яка розміщена між пірамідою та оливою довгастого мозку (pyramis et oliva myelencephali). Із черепа (cranium) під’язиковий нерв (nervus hypoglossus) виходить через канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi). Далі нерв (nervus hypoglossus) заходить у піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) і, утворивши дугу, входить у товщу язика (lingua), де розгалужується на язикові гілки (rr. linguales), що іннервують усі власні м’язи язика (musculi linguae ). У складі під’язикового нерва (nervus hypoglossus) проходять також рухові волокна першого і частково другого шийного спинномозкових нервів (nervi spinales CI-CII). Від під’язикового нерва (nervus hypoglossus) відходить верхній корінець (radix superior), або низхідна гілка(ramus descendens). Верхній корінець (radix superior) з’єднується із нижнім корінцем (radix inferior), або висхідною гілкою(ramus ascendens), від шийного сплетення (plexus cervicalis), в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis). Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходять гілки, що іннервують такі м’язи шиї: - груднино-під’язиковий м’яз (m. sternohyoideus); - груднино- щитоподібний м’яз (m. sternothyreoideus); - лопатково-під’язиковий м’яз (m. omohyoideus); - щито-під’язиковий м’яз (m. thyrohyoideus). Змістовий модуль 16 Спинномозкові нерви Автономна нервова система СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ (nervi spinales) Спинномозкових нервів є 31 пара. Вони утворюються внаслідок злиття переднього корінця (radix anterior) і задного корінця (radix posterior) спинного мозку, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis). Cпинномозкові нерви (nervi spinales) поділяються на: - шийнінерви[CI – C8] (nervi cervicales [CI – C8]); - груднінерви[TI – TI2] (nervi thoracici [TI – TI2]); - поперековінерви[LI – L5] (nervi lumbales [LI – L5]); - крижовінерви та куприковийнерв[SI – S5, CO] (nervi sacrales et nervus coccygeus [SI – S5, CO). Від стовбурів спинномозкових нервів (trunci nervorum spinalium) відходять: - оболоннігілки (rr. meningei), або поворотні гілки (rr. recurrentes), що прямують до твердої оболони (dura mater spinalis); - сполучнігілки – (rr. communicantes) в числі двох: - біласполучнагілка (r. communicans albus), яка відходить від грудо-поперекового відділу спинного мозку (СVІІІ-LІІ) і йде до найближчого симпатичного вузла (передвузлові нервові волокна – neurofibrae preganglionicae, які є симпатичними волокнами); - сірасполучнагілка (r. communicans griseus), яка йде у зворотному напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового нерва (завузлові нервові волокна – neurofibrae postganglionicae, які є симпатичними волокнами); - переднігілки (rr. anteriores); - заднігілки (rr. posteriores). Переднігілки спинномозкових нервів (крім передніх гілок грудних нервів, які продовжуються у міжреброві нерви, не утворюючи сплетень) утворюють наступні сплетення: - шийнесплетення(plexus cervicalis); - плечовесплетення(plexus brachialis); - поперековесплетення(plexus lumbalis); - крижовесплетення(plexus sacralis). ШИЙНІ НЕРВИ [C1 – C8] (nervi cervicales [C1 – C8]) Вони мають: - заднігілки;дорсальнігілки (rami posteriores; rami dorsales); - переднігілки;вентральнігілки(rami anteriores; rami ventrales); - оболоннігілки (rr. meningei). Заднігілки (rami posteriores) спинномозкових нервів не утворюють сплетень, поділяються на: - присереднюгілку (r. medialis); - бічнугілку (r. lateralis), від якої відходить задняшкірнагілка (r. cutaneus posterior). Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів іннервують шкіру та глибокі м’язи спини, шиї та потилиці. Серед них виділяють: - задню гілку І шийного спинномозкового нерва – підпотиличнийнерв(n. suboccipitalis); він іннервує підпотиличну групу м’язів; - задню гілку ІІ шийного спинномозкового нерва – великийпотиличнийнерв(n. occipitalis major); він іннервує шкіру потиличної ділянки та півостьовий м’яз голови; - задню гілку III шийного спинномозкового нерва – третійпотиличнийнерв (n. occipitalis tertius), він іннервує шкіру потиличної ділянки поблизу серединної лінії. Шийне сплетення; шийні нерви (plexus cervicalis; nervi spinales) Шийнесплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів і залягає під груднино-ключично-соскоподібним м’язом (m. sternocleidomastoideus). Із цього сплетення відходять: - м’язовінерви(рухові); - шкірнінерви(чутливі); - змішанийнерв. М’язовігілки (рухові) шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї, разом з низхідною гілкою під’язикового нерва (r. descendens) беруть участь в утворенні шийноїпетлі (ansa cervicalis), яка складається з: - верхнього корінця (radix superior); - нижнього корінця (radix inferior). Від шийної петлі (ansa cervicalis) відходить: - щито-під’язиковагілка (r. thyrohyoideus) до однойменного м’яза (m. thyrohyoideus); - гілки до підпід’язикових м’язів (musculi infrahyoidei); - гілки до підборідно-під’язикового м’яза (m. geniohyoideus). Шкірнігілки (чутливі) виходять з-під бічного краю груднино-ключично-соскоподібного м’яза (margo lateralis musculi sternocleidomastoidei) і представлені такими нервами: 1) шийнимпоперечнимнервом (n. transversus colli), що іннервує: - шкіру передньої ділянки шиї і має: - верхнігілки (rr. superiores); - нижнігілки (rr. inferiores); 2) великимвушниимнервом (n. auricularis magnus), що іннервує: - шкіру вушної раковини (cutis auriculae); - шкіру зовнішнього слухового ходу (cutis meatus acustici externi) і має: - заднюгілку (r. posterior); - переднюгілку (r. anterior); 3) малимпотиличнимнервом (n. occipitalis minor), що іннервує шкіру потиличної ділянки (cutis regionis occipitalis); 4) надключичниминервами (nn. supraclavicula-res), що іннервують шкіру: - надключичної ділянки (regio supraclavicularis); - бічної шийної ділянки; бічного шийного трикутника (regio cervicalis lateralis; trigonum colli laterale); - шкіру над дельтоподібним м’язом. Надключичні нерви поділяються на: - присередні надключичні нерви (nn. supraclaviculares mediales); - проміжнінадключичнінерви (nn. supraclaviculares intermedii); - бічнінадключичнінерви (nn. supraclaviculares laterales). Від шийного сплетення відходить змішанийнерв – діафрагмовийнерв(n. phrenicus), який заходить у грудну порожнину (cavitas thoracis), лягає під осердя (pericardium) і своїми чутливими гілками іннервує плевру (pleura) та осердя (осерднагілка – r. pericardiacus). Потім правийдіафрагмовийнерв (n. phrenicus dexter) проходить через діафрагму (diaphragma) й іннервує нутрощеву очеревину (peritoneum viscerale), яка вкриває печінку (hepar) та жовчний міхур (vesica biliaris; vesica fellea). Рухові гілки діафрагмового нерва (n. phrenicus) іннервують: - діафрагму – діафрагмово-черевнігілки (rr. phrenicoabdominales). Плечове сплетення (plexus brachialis) Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною передньої гілки І грудного нерва і лежить на глибоких м’язах шиї. Плечове сплетення (plexus brachialis) має: - корінці (radices); - стовбури (trunci); - передні та заднірозгалуження(divisiones anteriores et posteriores); - пучки (fasciculi). Плечове сплетення складається з: - надключичної частини (pars supraclavicularis); - підключичної частини (pars infraclavicularis). Надключична частина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) розміщена в міждрабинчастому просторі шиї (spatium interscalenum) і в глибині великої надключичної ямки (fossa supraclavicularis major). До її складу входять: - верхній стовбур (truncus superior), який утворений передніми гілками IV-VI шийних нервів; - середній стовбур (truncus medius), який утворений передньою гілкою VII шийного нерва; - нижній стовбур (truncus inferior), який утворений передніми гілками VIII шийного нерва та I грудного нерва. Від стовбурів відходять: - передні розгалуження нервових волокон (divisiones anteriores neurofibrarum), які входять до тих гілок плечового сплетення, що іннервують: - м’язи-згиначі верхньої кінцівки (musculi flexores membri superioris); - заднірозгалуження(divisiones posteriores neurofibrarum), що іннервують: - м’язи-розгиначі верхньої кінцівки (mm. extensores membri superioris). Надключичначастина плечового сплетення (pars supraclavicularis plexus cervicalis) має такі короткі гілки, які йдуть: 1) до м’язів спини: - дорсальнийнервлопатки (n. dorsalis scapulae), що іннервує: - м’яз-підіймач лопатки (m. levator scapulae); - ромбоподібні м’язи (mm. rhomboidei); - грудо-спиннийнерв (n. thoracodorsalis), що іннервує: - найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi); 2) до м’язів грудної клітки: - підключичний нерв (n. subclavius), що іннервує: - однойменний м’яз (m. subclavius); - довгий грудний нерв (n. thoracicus longus), що іннервує: - передній зубчастий м’яз (m. serratus anterior); - бічнийгруднийнерв (n. pectoralis lateralis) та присереднійгруднийнерв (n. pectoralis medialis) іннервують: - великий та малий грудні м’язи (mm. pectorales major et minor); 3) до м’язів грудного пояса: - надлопатковий нерв (n. suprascapularis), що іннервує: - надостьовий та підостьовий м’язи (mm. supraspinatus et infraspinatus); - підлопаткові нерви (nn. subscapulares), що іннервують: - підлопатковий м’яз (m. subscapularis); - великий круглий м’яз (m. teres major); - пахвовий нерв (n. axillaris), який відходить від заднього пучка підключичної частини та розгалужується на: - м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують: - дельтоподібний м’яз (m. deltoideus); - малий круглий м’яз (m. teres minor); - верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior), який є чутливий та іннервує: - шкіру дельтоподібної ділянки (cutis regionis deltoideae). Підключична частина (pars infraclavicularis) плечового сплетення, розміщена нижче рівня ключиці, охоплює з трьох боків пахвову артерію і поділяється на: - присередній пучок (fasciculus medialis); - бічний пучок (fasciculus lateralis); - задній пучок (fasciculus posterior). Від присереднього пучка (fasciculus medialis) відходять такі довгі гілки: - присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis), що іннервує: - шкіру передньоприсередньої поверхні плеча (cutis faciei anteriomedialis brachii); - присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis), що йде на передпліччя, де іннервує: - шкіру передньої та присередньої поверхні передпліччя (cutis faciei brachii anterioris et medialis) і має: - передню гілку (r. anterior); - задню гілку (r. posterior); - ліктьовийнерв(n. ulnaris), що проходить у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis), пронизує присередню міжм’язову перегородку плеча (septum intermusculare brachii mediale), огинає ззаду присередній надвиросток плеча (epicondylus medialis), залягає поверхнево під шкірою і на плечі (brachium) не розгалужується, потім прямує на передпліччя (antebrachium), де лягає в ліктьову борозну (sulcus ulnaris). На передпліччі (antebrachium) ліктьовийнерв (n. ulnaris) іннервує: - ліктьовий м’яз-згинач зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris); - присередню частину глибокого м’яза-згинача пальців (pars medialis musculi flexoris digitorum profundi) і поділяється на: - тильнугілкуліктьовогонерва (r. dorsalis nervi ulnaris); - долоннугілкуліктьовогонерва (r. palmaris nervi ulnaris). Долоннагілкаліктьовогонерва (r. palmaris nervi ulnaris) іннервує: - усі м’язи підвищення V пальця (musculi eminentiae hypothenaris); - усі міжкісткові м’язи (musculi interossei); - ІІІ-ІV червоподібні м’язи (musculi lumbricales); - привідний м’яз великого пальця (m. adductor pollicis); - глибоку голівку короткого м’яза-згинача великого пальця (caput profundum musculi flexoris pollicis brevis); - шкіру підвищення мізинця (cutis eminentiae hypothenaris); - долонну поверхню V пальця (facies palmaris digiti quinti [V]); - присередню поверхню ІV пальця (facies medialis digiti quarti [ІV]). Долонна гілка ліктьового нерва (r. palmaris nervi ulnaris) поділяється на: - поверхневу гілку (ramus superficialis); - глибоку гілку (ramus profundus). Поверхневагілкаліктьовогонерва (ramus superficialis nervi ulnaris) переходить у спільнідолонніпальцевінерви (nn. digitales palmares communes), які поділяються, у свою чергу, на два власнідолонніпальцевінерви (nn. digitales palmares proprii). Глибокагілка ліктьовогонерва (ramus profundus nervi ulnaris) іннервує: - більшість м’язів гіпотенара (musculi hypothenaris); - більшість м’язів середньої групи кисті (musculi manus medii); - деякі м’язи тенара (musculi thenaris). Тильнагілкаліктьовогонерва (r. dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильніпальцевінерви(nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру: - мізинця (digitus minimus); - персневого пальця; безіменного пальця (digitus anularis); - ліктьової сторони середнього пальця (pars ulnaris digiti medii). Від присередньогопучка та бічногопучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединнийнерв(n. medianus), який починається: - присереднім корінцем серединного нерва (radix medialis nervi mediani); - бічним корінцем серединного нерва (radix lateralis nervi mediani). Ці корінці, з’єднуючись в один стовбур нижче пахвової артерії, у складі судинно-нервового пучка плеча, проходять у присередній двоголовій борозні (sulcus bicipitalis medialis) та проходять через середину ліктьової ямки (fossa cubitalis), пронизують круглий м’яз-привертач (m. pronator teres) і лягають у серединну борозну передпліччя (sulcus medianus antebrachii). На плечі серединний нерв (n. medianus) не розгалужується. На передпліччі від cерединногонерва(n. medianus) відходять переднійміжкістковийнервпередпліччя(n. interosseus antebrachii anterior), який іннервує: - глибокі м’язи переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimentі antebrachii anterioris). Крім того, від серединного нерва (n. medianus) відходять: - м’язові гілки (rami musculares) до всіх м’язів переднього відділу передпліччя (musculi profundi compartimenti antebrachii anterioris), крім тих, що іннервуються ліктьовим нервом (n. ulnaris); - долонна гілка (r. palmaris), яка іннервує шкіру долонної поверхні кисті з променевого боку. Кінцевим розгалуженням серединного нерва на рівні дистального краю тримача м’язів-згиначів є спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), що іннервують: - шкіру середини долоні; - шкіру підвищення великого пальця; - шкіру долонної поверхні І-ІІІ і бічної поверхні ІV пальців кисті. Серединний нерв (n. medianus) іннервує: - м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої голівки короткого м’яза-згинача великого пальця); - І-ІІ червоподібні м’язи (mm. lumbricales [І-ІІ]). Від бічного пучка (fasciculus lateralis) відходить: - м’язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus), який пронизує дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis) та іннервує: - дзьобо-плечовий м’яз (m. coracobrachialis); - двоголовий м’яз плеча (m. biceps brachii); - плечовий м’яз (m. brachialis). М’язово-шкірний нерв(n. musculocutaneus) виходить з під нижньо-бічного краю двоголового м’яза плеча у вигляді бічного шкірного нерва передпліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis), який іннервує: - шкіру бічної поверхні передпліччя. Із заднього пучка (fasciculus posterior) відходять: - довга гілка – променевий нерв (n. radialis); - коротка гілка – пахвовий нерв (n. axillaris). Променевий нерв (n. radialis) проходить у каналі променевого нерва (canalis nervi radialis) та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними. Виходячи на передпліччя, променевий нерв (n. radialis) іннервує: - усі глибокі та поверхневі м’язи задньої групи передпліччя і шкіру над ними; - м’язи бічної частини (pars lateralis) заднього відділу передпліччя (compartimentum antebrachii posterius) – плечо-променевий м’яз (m. brachioradialis) та довгий променевий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis longus). Променевий нерв віддає такі гілки: - м’язові гілки (rr. musculares), які іннервують усі задні м’язи плеча; - задній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні плеча; - нижній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis inferior), який іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки; - задній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii posterior), який іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя; - глибоку гілку (r. profundus), що розгалужується на м’язові гілки, які іннервують усі задні м’язи передпліччя, та короткий променевий м’яз-розгинач зап’ястка (m. extensor carpi radialis brevis). Від глибокої гілки променевого нерва (r. profundus nervi radialis) відходить задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іннервує: - міжкісткову перетинку передпліччя (membrana interossea antebrachii); - кістки передпліччя (ossa antebrachii); - міжзап’ясткові суглоби кисті (articulationes intercarpales); зап’ясткові суглоби кисті (articulationes carpi); - п’ястково-фалангові суглоби кисті (articulationes metacarpophalangeae); - поверхневу гілку (r. superficialis), що на тилі кисті поділяється на п’ять тильних пальцевих нервів (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку. Від поверхневої гілки також відходить ліктьова сполучна гілка (r. communicans ulnaris). Пахвовий нерв (n. axillaris) виходить через чотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) на тильну поверхню лопатки та іннервує: - капсулу плечового суглоба; - дельтоподібний і малий круглий м’язи (м’язові гілки – rr. musculares). Від пахвового нерва (n. axillaris) відходить верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior), який іннервує: - шкіру верхньо-бічної поверхні плеча (шкіру дельтоподібної ділянки).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |