Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
ПАРАСИМПАТИЧНА ЧАСТИНА (pars parasympathica) Вона має черепну частину (pars cranialis) i тазову частину (pars pelvica), які поділяються на: - центральнийвідділ парасимпатичної частини автономного відділу (divisio centralis partis parasympathicae divisionis autonomicae); - периферійнийвідділ парасимпатичної частини автономного відділу (divisio peripherica partis parasympathicae divisionis autonomicae). До черепноїчастиницентральноговідділупарасимпатичноїчастини (pars cranialis divisionis centralis partis parasympathicae) належать: - додатковеядроокоруховогонерва (nucleus accessorius nervi oculomotorii) – ядро Якубовича; - верхнєслиновидільнеядро (nucleus salivatorius superior); - нижнєслиновидільнеядро (nucleus salivatorius inferior); - заднєядроблукаючогонерва (nucleus posterior nervi vagi). До черепноїчастинипериферійноговідділупарасимпатичноїчастини (pars cranialis divisionis periphericae partis parasympathicae) належать такі парасимпатичні волокна у складі: - окоруховогонерва (nervus oculomotorius), III черепний нерв; - лицевого нерва (nervus facialis), VII черепний нерв; - язико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus), IX черепний нерв; - блукаючого нерва (nervus vagus), X черепний нерв. Черепній частині периферійного відділу парасимпатичної частини належатьтакі парасимпатичні вузли: - війковий вузол (ganglion ciliare), що належить до III черепного нерва; - крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum), що належить до VII черепного нерва; - піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare), належить до VII черепного нерва; - під’язиковий вузол (ganglion sublinguale), що належить до VII черепного нерва; - вушний вузол (ganglion oticum), який належить до IX черепного нерва. Війковий вузол (ganglion ciliare) утворений тілами других нейронів еферентної частини рефлекторної дуги парасимпатичної частини автономного відділу (pars parasympathica divisionis autonomicae). Він розміщений в очній ямці (orbita) поблизу очного яблука (bulbus oculi) між бічним прямим м’язом очного яблука (m. rectus lateralis bulbi oculi) і зоровим нервом (n. opticus). Парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) йдутьвід додаткового ядра окорухового нерва (nucleus accesorius nervi oculomotorii) – ядра Якубовича – у складі окорухового нерва (nervus oculomotorius) i відділяються від нижньої гілки цього нерва у вигляді парасимпатичного корінця (radix parasympathica), або окорухового корінця (radix oculomotoria), або гілки окорухового нерва до війкового вузла (r. n. oculomotorius ad ganglion ciliare). Ці волокна закінчуються синапсами на нейронах війкового вузла (ganglion ciliare). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) у складі коротких війкових нервів (nn. сiliares breves) йдуть до: - м’яза-звужувача зіниці (m. sphincter pupillae); - війкового м’яза (m. ciliaris). Повз війковий вузол (ganglion ciliare) проходять транзитом: - волокна, які проводять загальну чутливість від першої гілки трійчастого нерва – очного нерва (nervus ophthalmicus), це довга гілка; - симпатичні завузлові нервові волокна (neorofibrae postganglionicae) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) та іннервують м’яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae). Крило-піднебінний вузол (ganglion pterygopalatinum) лежить у крило-піднебінній ямці (fossa pterygopalatina). До нього підходять передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) у складі великого кам’янистого нерва – (n. petrosus major), що є парасимпатичною гілкою VII черепного нерва. Парасимпатичний корінець (radix parasympathica) разом із симпатичним корінцем (radix sympathica), або глибоким кам’янистим нервом (n. petrosus profundus), утворює в крилоподібному каналі (canalis pterygoideus), через який він проходить у крило-піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei) – Відіїв нерв. Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) приєднуються до верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) i далі йдуть у складі його гілок – підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) та виличного нерва (n. zygomaticus). Із виличного нерва (n. zygomaticus) парасимпатичні нервові волокна переходять через сполучну гілку на сльозовий нерв (n. lacrimalis) та іннервують сльозову залозу (glandula lacrimalis), стимулюючи виділення сльози. Крім того, завузлові нервові волокна, що відходятьвід крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum), іннервують залози (команда на виділення секрету залози в слизовій оболонці): - нижньої половини носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi); - піднебіння (glandulae palati); - носової порожнини (glandulae nasales); - глотки (glandulae pharyngis). Чутливі волокна від верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) разом із симпатичними завузловими нервовими волокнами (neurofibrae postganglionicae) від внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus) проходять повз цей вузол транзитом i йдуть до судин слизової оболонки: - рота (os); - носової порожнини (cavitas nasi); - глотки (pharynx); - піднебіння (palatum). Піднижньощелепний вузол (ganglion submandibulare) лежить на присередній поверхні однойменної слинної залози (facies medialis glandulae submandibularis). До піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare) підходять парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neorofibrae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) у складі барабанної струни; парасимпатичного корінця піднижньощелепного вузла (chorda tympani; radix parasympathica ganglii submandibularis). Барабанна струна (chorda tympani) приєднується до язикового нерва (n. lingualis) i у складі чутливого корінця– вузлових гілок піднижньощелепного нерва (radix sensoria; rr. ganglionares nervi mandibularis) – доходить до піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), де їх парасимпатичні волокна утворюють синаптичний зв’язок з тілами других нейронів. Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від цього вузла (аксони других нейронів) разом з волокнами язикового нерва (n. lingualis) i симпатичними завузловими нервовими волокнами симпатичного корінця (neurofibrae postganglionicae radicis sympathicae) від лицевого сплетення (plexus facialis) іннервують піднижньощелепну залозу (glandula submandibularis) – передається команда на виділення змішаного (серозного) секрету слини. Під’язиковий вузол (ganglion sublinguale) непостійний, лежить на зовнішній поверхні під’язикової залози (facies externa glandulae sublingualis). До нього підходять такі самі гілки, як і до парасимпатичного піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), по яких стимулюється виділення слизового секрету слини. Вушний вузол (ganglion oticum) прилягає до присередньої поверхні нижньощелепного нерва (facies medialis nervi mandibularis) під овальним отвором (foramen ovale). В ньому розміщені тіла других нейронів. Вушний вузол (ganglion oticum) має: - парасимпатичний корінець – малий кам’янистий нерв (radix parasympathica; n. petrosus minor); - симпатичний корінець (radix sympathica); - чутливий корінець – вузлові гілки піднижньощелепного нерва (radix sensoria; rr. ganglionares n. mandibularis). До вушного вузла (ganglion oticum) підходять парасимпатичні передвузлові волокна від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior) – аксони перших нейронів, які йдутьу складі: - язико-глоткового нерва (n. glossopharyngeus), далі: - барабанного нерва (n. tympanicus); - малого кам’янистого нерва (n. petrosus minor). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) – аксони других нейронів, що формують вушний вузол (ganglion oticum), у складі гілок вушно-скроневого нерва (n. auriculotemporalis) іннервують привушну залозу (glandula parotidea), стимулюючи виділення серозного секрету. Повз вушний вузол (ganglion oticum) транзитом проходять чутливі волокна від вушно-скроневого нерва (n. auriculotemporalis) i симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від сплетення навколо середньої оболонної артерії (plexus meningeus medius). Парасимпатична частина блукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi) складається із заднього ядра блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi) i численних внутрішньостінкових (інтрамуральних) вузлів, що є складовими біляорганних i внутрішньоорганних сплетень. Ці вузли входять до складу серцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового, передшлункового та інших нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexus autonomici), які іннервують гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber), серцеву м’язову тканину (textus muscularis cardiacus) та залози внутрішніх органів шиї, грудей i живота. До тазової частини центрального відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales), які залягають у сірій речовині II-IV крижових сегментів спинного мозку (substantia grisea segmentorum sacralium secundi – quarti medullae spinalis) між передніми рогами та задніми рогами (cornua anteriora et cornua posteriora), – бічно-присередні ядра (nuclei intermediolaterales). До тазової частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars pelvica divisionis periphericae partis parasympathicae) належать тазові вузли (ganglia pelvica), де розміщені тіла других нейронів. До них підходить парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici) – передвузлові парасимпатичні волокна, а відходять від вузлів завузлові волокна (аксони других нейронів). Аксони клітин крижових парасимпатичних ядер (nuclei parasympathici sacrales) виходять зі спинного мозку (medulla spinalis) у складі передніх корінців (radices anteriores), а потім у складі передніх гілок крижових спинномозкових нервів (rami anteriores nervorum spinalium) та після виходу їх через передні крижові отвори (foramina sacralia anteriora) утворюють парасимпатичний корінець – тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici), що входять до складу соромітного нерва (n. pudendus). Парасимпатичний корінець – тазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici) підходять до нижнього брижового сплетення (plexus mesentericus inferior), нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior), i в складі їх гілок досягають зовнішнix i внутрішніх статевих органів, органів сечової системи i відділів товстої кишки, що розміщені в порожнині малого таза. У товщі стінок органів або біля них розміщуються органні сплетення, що мають парасимпатичні тазові вузли (ganglia pelvica), на нейронах яких закінчуються передвузлові нервові волокна тазових нутрощевих нервів (neurufibrae preganglionicae nervorum splanchnicorum pelvicorum). Відростки нейронів тазових вузлів (ganglia pelvica) – парасимпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), йдутьдо органів та іннервують їх гладкі м’язи і залози. НУТРОЩЕВІ СПЛЕТЕННЯ та НУТРОЩЕВІ ВУЗЛИ (plexus viscerales et ganglia visceralia) ВЕГЕТАТИВНІ НЕРВОВІ СПЛЕТЕННЯ Нутрощеві сплетення (plexus viscerales) розміщуються: - переважно попереду аорти та її гілок; - навколо судин та внутрішніх органів (позаорганні сплетення); - у стінці внутрішніх органів (внутрішньоорганні сплетення). Ці сплетення складаються з: - вузлів автономного відділу (вегетативних вузлів); - нервових волокон. У парасимпатичних вузлах цих сплетень переключаються передвузлові нервові волокна на завузлові нервові волокна. Симпатичні завузлові нервові волокна, які на певних ділянках проходять разом з аферентними чутливими нервовими волокнами та частиною парасимпатичних передвузлових нервових волокон, не переключаються у вузлах сплетення і проходять повз них не перериваючись. Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли (plexus viscerales et ganglia visceralia) топографічно поділяються на такі частини: - черепно-шийну частину (pars craniocervicalis); - грудну частину (pars thoracica); - черевну частину (pars abdominalis); - тазову частину (pars pelvica). До черепно-шийної частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів (pars craniocervicalis plexuum visceralium et gangliorum visceralium) належать такі сплетення та вузли: - загальне сонне сплетення (plexus caroticus communis), утворене низхідною частиною зовнішнього сонного сплетення (plexus caroticus externus) та низхідною частиною внутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus); - внутрішнє сонне сплетення (plexus caroticus internus), розміщене у сонному каналі (canalis caroticus), обплітаючи внутрішню сонну артерію (a. carotis interna); - печеристе сплетення (plexus cavernosus) – цечастинавнутрішнього сонного сплетення (plexus caroticus internus), що оточує печеристу частину внутрішньої сонної артерії (pars cavernosa arteriae carotidis internae); - зовнішнє сонне сплетення (plexus caroticus externus), яке обплітає зовнішню сонну артерію (a. carotis externa) і поширюється на її гілки; - підключичне сплетення (plexus subclavius), що утворюється на стінці підключичної артерії (a. subclavia) і продовжується на її гілки; - хребтове сплетення (plexus vertebralis), що утворюється на стінці хребтової артерії (a. vertebralis). До грудної частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів (pars thoracica plexuum visceralium et gangliorum visceralium) належать: 1 Грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus), яке розміщене на стінці грудної частини аорти (paries partis thoracicae aortae) і продовжується на її гілки. Воно утворене: - гілками (завузловими волокнами) від п’яти верхніх грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici); - гілками (передвузлові волокна) великого нутрощевого нерва (n. splanchnicus major); - чутливими волокнами блукаючого нерва (nervus vagus). Грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus) має дві частини: на передній поверхні дуги аорти розміщена поверхнева частина сплетення та на задній поверхні дуги аорти (arcus aortae) – глибока частина сплетення. Грудне аортальне сплетення (plexus aorticus thoracicus) продовжується вниз на поверхню серця (cor), поширюючись по ходу вінцевих артерій (arteriae coronariae). Гілки грудного аортального сплетення (plexus aorticus thoracicus) з’єднуються із внутрішньоорганним сплетенням серця (cor) і мають у своєму складі і симпатичні волокна та парасимпатичні волокна від блукаючого нерва (nervus vagus). 2 Серцеве сплетення (plexus cardiacus), яке є позаорганним нервовим сплетенням серця (cor) і розміщене: - на основі серця (basis cordis); - навколо початкових відділів аорти і легеневого стовбура (truncus pulmonalis). Також виділяють два серцевих сплетення (plexus cardiacus), що розміщені попереду і позаду дуги аорти (arcus aortae) відповідно: - поверхневе серцеве сплетення (plexus cardiacus superficialis), що знаходиться попереду дуги аорти (arcus aortae); - глибоке серцеве сплетення (plexus cardiacus profundus), яке розміщене позаду дуги аорти (arcus aortae). 3 Серцеві вузли (ganglia cardiaca), що розміщені на дузі аорти (arcus aortae). 4 Стравохідне сплетення (plexus oesophageus), що розміщене навколо стінки стравоходу (paries oesophagi) і утворене: - стравохідними гілками (завузловими волокнами) від вузлів симпатичного стовбура (rami oesophagei trunci sympathici); - гілками переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris); - гілками заднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis posterioris). 5 Легеневе сплетення (plexus pulmonalis), що розміщене навколо кореня легені (radix pulmonis) і утворене: - грудними легеневими гілками (rr. pulmonales thoracici) – завузловими волокнами, що йдуть від третього та четвертого грудних вузлів симпатичного стовбура (ganglia thoracica trunci sympathici); - бронховими гілками блукаючого нерва (rr. bronchiales nervi vagi). Праве легеневе сплетення (plexus pulmonalis dexter) і ліве легеневе сплетення (plexus pulmonalis sinister) з’єднуються між собою та із серцевим сплетенням (plexus cardiacus). До черевної частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів (pars abdominalis plexuum visceralium et gangliorum visceralium) належать такі сплетення та вузли: 1 Черевне аортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis), яке розміщене на передній та бічних стінках черевної частини аорти й утворене гілками (завузловими волокнами) від верхніх поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia superiora trunci sympathici). Волокна черевного аортального сплетення (fibrae plexus aortici abdominalis) йдутьпо артеріальних гілках черевної частини аорти (pars abdominis aortae), формуючи з гілками блукаючого нерва (nervus vagus) і гілками нутрощевих нервів (nn. splanchnici) інші сплетення черевної порожнини (cavitas abdominis). 2 Діфрагмові вузли (ganglia phrenica), які розміщені навколо нижньої діафрагмової артерії (a. phrenica inferior) і беруть участь в утворенні сплетення. 3 Черевне сплетення (plexus coeliacus), яке ще називають сонячним сплетенням (plexus solaris), розміщене навколо черевного стовбура (truncus coeliacus) і утворене гілками: - черевного аортального сплетення (plexus aorticus abdominalis); - блукаючого нерва (n. vagus); - великого нутрощевого нерва (n. splanchnicus major); - малого нутрощевого нерва (n. splanchnicus minor); - правого діафрагмового нерва (n. phrenicus dexter). Парасимпатичні передвузлові волокна блукаючого нерва (n. vagus) та чутливі волокна діафрагмового нерва (nervus phrenicus) проходять через черевне сплетення (plexus coeliacus) не перериваючись. У вузлах черевного сплетення (plexus coeliacus) містяться тіла других нейронів симпатичної частини (pars sympathica), на які переключаєтьсячастина симпатичних передвузлових нервових волокон (neurofibrae preganglionicae). Черевне сплетення (plexus coeliacus) містить переважно два черевні вузли (ganglia coeliaca), які розміщені з боків від черевного стовбура (truncus coeliacus). Від черевних вузлів (ganglia coeliaca) відходять симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae), до яких приєднуються парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) блукаючого нерва, що берутьучасть в утворенні судинних і органних сплетень. До черевного сплетення (plexus coeliacus) належать такі сплетення: - печінкове сплетення (plexus hepaticus), яке продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus) до воріт печінки (porta hepatis) і оточує печінкові артерії (aa. hepaticae). В його утворенні беруть участь нервові волокна черевного сплетення (neurofibrae plexus coeliaci) та передвузлові волокна переднього блукаючого стовбура (truncus vagalis anterior); - селезінкове сплетення (plexus splenicus; plexus lienalis), яке оточує селезінкову артерію (a. splenica; a. lienalis) і продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus); - шлункове сплетення (plexus gastricus), що оточує ліву шлункову артерію (a. gastrica sinistra) і продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus). В утворенні цього сплетення беруть участь і гілки переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris); - підшлунковозалозове сплетення (plexus pancreaticus), що обплітає стовбури підшлункових артерій (truncus arteriarum pancreaticarum); - надниркове сплетення (plexus suprarenalis), що розміщується навколо надниркових артерій (aa. suprarenales) і у свому складі має симпатичні вузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae), які доходять до мозкової речовини надниркових залоз (medulla glandularum suprarenalium); - аортально-ниркові вузли (ganglia aorticorenalia) – симпатичні, розміщені біля місця відходження від аорти (aorta) ниркової артерії (a. renalis). Від цього вузла відходять симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae) та приєднуються до них парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) блукаючого нерва, які беруть участь в утворенні судинних і органних сплетень; - верхнє брижове сплетення (plexus mesentericus superior), розміщене навколо верхньої брижової артерії (a. mesenterica superior) та її гілок. Біля місця відходження від аорти (aorta) верхньої брижової артерії (a. mesenterica superior) розміщений симпатичний верхній брижовий вузол (ganglion mesentericum superius); - нижнє брижове сплетення (plexus mesentericus inferior) розміщене навколо нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior) та її гілок. Біля місця відходження від аорти (aorta) нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior) розміщений симпатичний нижній брижовий вузол (ganglion mesentericum inferius). Гілки цього сплетення обплітають верхню прямокишкову артерію (arteria rectalis superior) аж до прямої кишки (rectum); - міжбрижовесплетення(plexus intermesentericus), що є частиноючеревногоаортальногосплетення (pars plexus aortici abdominalis) і розміщене між початками верхньої брижової артерії та нижньої брижової артерії (a. mesenterica superior et a. mesenterica inferior); - кишковесплетення(plexus entericus), яке міститься у стінці тонкої кишки (paries intestini tenuis) і утворене нервовими волокнами брижових сплетень (plexus mesenterici). Це сплетення має такі власнісплетення, що розміщені у стінці тонкої кишки (intestinum tenue); - підсерозне сплетення (plexus subserosus), що міститься під серозною оболонкою тонкої кишки (tunica serosa intestini tenuis); - м’язово-кишкове сплетення (plexus myentericus) або сплетення Ауєрбаха (plexus Auerbachi), що розміщене між двома шарами м’язової оболонки тонкої кишки (tunica muscularis intestini tenuis) і регулює перистальтику кишки; - підслизове сплетення (plexus submucosus), або сплетення Мейсснера (plexus Meissneri), що міститься під слизовою оболонкою тонкої кишки (tunica mucosa intestini tenuis), іннервує м’язову пластинку слизової оболонки (lamina muscularis tunicae mucosae) та кишкові залози слизової оболонки тонкої кишки (glandulae intestinales tunicae mucosae intestini tenuis); - верхнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis superior), що утворене нервовими гілками нижнього брижового сплетення (plexus mesentericus inferior) і охоплює верхню частину прямої кишки (rectum); - ниркове сплетення (plexus renalis), яке охоплює ниркову артерію (a. renalis) і містить ниркові вузли (ganglia renalia); - сечовідне сплетення (plexus uretericus), яке оточує сечоводи (ureteres) і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення (plexus aorticus abdominalis et plexus renalis) і гілками аортально-ниркових вузлів (ganglia aorticorenalia); - яєчникове сплетення (plexus ovaricus), яке оточує яєчникові артерії (aa. ovaricae) і утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення (plexus aorticus abdominis) та ниркового сплетення (plexus renalis); - яєчкове сплетення (plexus testicularis), яке оточує яєчкову артерію (a. testicularis) й утворене нервовими волокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення (plexus aorticus abdominis et plexus renalis); - клубове сплетення (plexus iliacus), що оточує праву та ліву клубові артерії (aa. iliaca interna dextra et sinistra) і є продовженням міжбрижового сплетення (plexus intermesentericus) на клубовій артерії (aa. iliacаe); - стегнові сплетення (plexus femoralеs), що розміщені навколо початку стегнових артерій (aa. femorales) і є продовженням клубового сплетення (plexus iliacus). До тазової частини нутрощевих сплетень та нутрощевих вузлів (pars pelvica plexuum visceralium et gangliorum visceralium) належать: 1 Верхнє підчеревне сплетення; передкрижовий нерв (plexus hypogastricus superior; n. presacralis) непарне і розміщене під роздвоєнням аорти (bifurcatio aortae) на передній поверхні тіла V поперекового хребця та миса (facies anterior corporis vertebrae lumbalis quintae [V] et promontorii). Верхнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) утворене: - гілками черевного аортального сплетення (rami plexus aortici abdominalis); - поперековими нутрощевими нервами (nn. splanchnici lumbales) від нижніх поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia inferiora trunci sympathici); - крижовими нутрощевими нервами (nn. splanchnici sacrales) від першого крижового вузла симпатичного стовбура (ganglion sacrale primum trunci sympathici). Від верхнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus superior) відходять правий та лівий підчеревні нерви (nn. hypogastrici dexter et sinister), які переходять до нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior). 2 Нижнє підчеревне сплетення; тазове сплетення (plexus hypogastricus inferior; plexus pelvicus) – парне і розміщене попереду та з обох боків від прямої кишки (rectum) на поверхні м’яза-підіймача відхідника (m. levator ani). Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) утворене симпатичними нервовими волокнами підчеревних нервів верхнього підчеревного сплетення (nn. hypogastrici plexus hypogastrici superioris) і парасимпатичними волокнами тазових нутрощевих нервів (nn. splanchnici pelvici) – парасимпатичний корінець (radix parasympathica). Нижнє підчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) має такі сплетення: - середнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis medius), яке розміщене на стінці середньої частини прямої кишки (rectum) і утворене гілками верхнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis superior); - нижнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis inferior) розміщене на стінці нижньої частини прямої кишки (rectum) та відхідникового каналу (canalis analis) і утворене гілками: - нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior); - верхнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis superior); - середнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis medius); - нижніх прямокишкових нервів (nervi rectales inferiores). Від нижнього прямокишкового сплетення (plexus rectalis inferior) відходять верхні відхідникові нерви (nn. anales superiores). 3Матково-піхвове сплетення (plexus uterovaginalis), розміщене з боків матки та піхви (uterus et vagina) й утворене гілками нижнього підчеревного сплетення (rami plexus hypogastrici inferioris) та міхурового сплетення (plexus vesicalis). Від матково-піхвового сплетення (plexus uterovaginalis) відходять піхвові нерви та гілки (nervi et rami vaginales) до: - матки (uterus); - маткових труб (tubae uterinae); - яєчників (ovaria). 4Передміхуровозалозове сплетення (plexus prostaticus), розміщене на бічних, задній та нижній поверхнях передміхурової залози (prostata) й утворене гілками: - нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior); - міхурового сплетення (plexus vesicalis). 5 Сплетення сім’явиносної протоки (plexus deferentialis) – парне, оточує сім’явиносну протоку (ductus deferens) і утворене гілками нижнього підчеревного сплетeння (plexus hypogastricus inferior) та міхурового сплетення (plexus vesicalis). Віддає гілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa). 6 Міхурове сплетення (plexus vesicalis), розміщене на бічних стінках сечового міхура (vesica urinaria) й утворене парасимпатичними гілками тазових нутрощевих нервів (rami parasympathici nervorum splanchnicorum pelvicorum). 7 Печеристі нерви клітора (nn. cavernosi clitoridis), що утворені гілками нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior) і досягають клітора (clitoris), пройшовши через сечостатеву діафрагму (diaphragma urogenitale); 8. Печеристі нерви статевого члена (nn. cavernosi penis) починаються від передміхуровозалозового сплетення (plexus prostaticus) і йдуть до статевого члена (penis). На спинці статевого члена (dorsum penis) вони з’єднуються з дорсальним нервом статевого члена (n. dorsalis penis) та йдуть до печеристих тіл статевого члена (corpora cavernosa penis). | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
