Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
| Анатомія спинного мозку СПИННИЙ МОЗОК (medulla spinalis) Це довгий тяж циліндричної форми, який розміщений у хребтовому каналі і тягнеться від великого отвору потиличної кістки до рівня I-ІI поперекових хребців. Спинний мозок закінчується мозковим конусом (conus medullaris), від якого до окістя другого куприкового хребця тягнеться кінцева нитка, спинномозкова частина (filum terminale, pars spinalis). На рівні від II шийного – II грудного хребців спинний мозок утворює: - шийне стовщення (intumescentia cervicalis), яке найбільшого свого розміру досягає на рівні VI шийного хребця. На рівні X – XII грудних хребців утворює: - попереково-крижове стовщення (intumescentia lumbosacralis), яке переходить у мозковий конус (conus medullaris). У товщі спинного мозку проходить центральний канал (canalis centralis), який продовжується вгору в IV шлуночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком (ventriculus terminalis). Розрізняють такі частини спинного мозку: - шийна частина; шийні сегменти [1-8] (pars cervicalis; segmenta cervicalia [1-8]), їх є 8; - грудна частина; грудні сегменти [1-12] (pars thoracica; segmenta thoracica [1-12]), їх є 12; - поперекова частина; поперекові сегменти [1-5] (pars lumbalis; segmenta lumbalia [1-5]), їх є 5; - крижова частина; крижові сегменти [1-5] (pars sacralis; segmenta sacralia [1- 5]), їх є 5; - куприкова частина; куприкові сегменти [1 – 3] (pars coccygea; segmenta coccygea [1-3]), їх є 1-3. Відрізок спинного мозку, який відповідає двом парам корінців (два передніх та два задніх) називається сегментом (segmentum). Спинний мозок, відповідно, складається з 31 – 33 сегментів. Починаючи з грудних сегменти розміщуються вище відповідних хребців хребтового стовпа (правило Шипо). Таке розміщення пояснюється тим, що довжина спинного мозку значно менша за довжину хребтового стовпа. Тому практично важливо знати скелетотопію спинномозкових сегментів. Скелетотопія спинномозкових сегментів: - у шийному і верхньому грудному відділах сегменти розміщені на один хребець вище від відповідного їм за ліком хребця; - у середньому грудному відділі сегменти розміщені на два хребці вище; - у нижньому грудному відділі (X, XI, XII сегменти) сегменти розміщені на три хребці вище. Відношення сегментів спинного мозку до периферійної рухової і чутливої іннервації такі: - м’язи і шкіра верхньої кінцівки іннервуються V-VIII та I і почасти II грудними сегментами; - шкіра і м’язи тулуба іннервуються II-XII грудними сегментами; - шкіра над пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) іннервується I поперековим сегментом; - нижня кінцівка (membrum inferius) іннервується II-V поперековими та I-II крижовими сегментами; - ділянка зовнішніх статевих органів, промежини і присередній відділ сідничної ділянки іннервуються III-V крижовими сегментами; тут же містяться рефлекторні центри сечовипускання, дефекації та ерекції. Сіра речовина спинного мозку (substantia grisea medullae spinalis) із задніми і передніми корінцями (radices posteriores et anteriores) і переднім, бічним, заднім власними пучками білої речовини (fasciculi proprii anterior, lateralis, posterior substantiae albae), що обрамляє сіру речовину (substantia grisea), утворює власний або сегментарний апарат спинного мозку. Тобто це частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців (два передніх і два задніх) і вузької смужки білої речовини, яка безпосередньо прилягає до сірої речовини. Основне призначення сегментарного апарату спинного мозку – здійснення природжених реакцій (рефлексів) у відповідь на подразник (внутрішній або зовнішній) – безумовні рефлекси. Передні і задні корінці, які відходять від спинного мозку нижче XII грудного сегмента, разом із корінцями, які розміщені навколо мозкового конуса, та з кінцевою ниткою утворюють кінський хвіст (cauda equina) спинного мозку. На передній поверхні спинного мозку проходить передня серединна щілина(fissura mediana anterior). На задній поверхні спинного мозку проходить задня серединна борозна (sulcus medianus posterior), де розміщена задня серединна перегородка (septum medianum posterius). По бічній поверхні спинного мозку проходить передньобічна борозна (sulcus ventromedialis) – права і ліва, та задньобічна борозна (sulcus posterolateralis) – права і ліва. Між задньою серединною борозною та задньобічною борозною знаходиться задня проміжна борозна (sulcus intermedius posterior). У задньобічні борозни входять чутливі волокна заднього корінця (radix posterior), який має у своєму дистальному кінці стовщення – чутливий вузол спинномозкового нерва; спинномозковий вузол (ganglion sensorium nervi spinalis; ganglion spinale). У ньому лежать тіла чутливих псевдоуніполярних нейронів. Із передньобічних борозен (sulci anterolaterales) виходять рухові волокна переднього корінця (radix anterior). Задній і передній корінці (radices posterior et anterior) з’єднуються, утворюючи мішаний стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis). Відповідно до кількості сегментів спинного мозку (segmenta medullae spinalis) утворюються 31 – 33 пари спинномозкових нервів (nervi spinales). Спинномозковий нерв (nervus spinalis) проходить через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) і розгалужується на такі гілки: - передню гілку (ramus anterior, s. ventralis), яка є найбільшою гілкою і з’єднується з передніми гілками сусідніх спинномозкових нервів (nervi spinales), утворюючи нервові сплетення (plexus nervosum), за винятком передніх грудних нервів (nervi thoracici), які не утворюють сплетень, а продовжуються у міжреброві нерви (nn. intercostales). Ця гілка має рухові та чутливі волокна; - задню гілку (ramus posterior, s. dorsalis), яка йде дозаду між поперечними відростками хребців (processus transversi vertebrarum) та іннервує шкіру і глибокі м’язи спини (cutis et musculi dorsi profundi), м’язи шиї та підпотиличні м’язи (musculi collі et musculi suboccipitales). Задні гілки крижових спинномозкових нервів (rami posteriores nervorum spinalium sacralium) проходять через задні крижові отвори (foramina sacralia posteriora). Ця гілка має рухові та чутливі волокна, а задня гілка I шийного спинномозкового нерва виходить між потиличною кісткою (os occipitale) і атлантом (atlas) та містить тілки рухові волокна; - оболонну гілку; поворотну гілку (r. meningeus, s. recurrens), яка містить чутливі та симпатичні нервові волокна і заходить у хребтовий канал (canalis vertebralis) через міжхребцевий отвір (foramen intervertebrale) та іннервує оболони спинного мозку (meninges spinales); - білу сполучну гілку (ramus communicans albus), що містить вкриті мієліном передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae), які йдуть від ядра спинного мозку до найближчого симпатичного вузла (ganglion sympathicum). Ця гілка відходить тільки від VIIІ шийного, всіх грудних та верхніх двох поперекових спинномозкових нервів. До спинномозкових нервів підходять сірі сполучні гілки (rami communicantes grisei), які містять переважно завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), що йдуть від усіх вузлів симпатичного вузла (ganglion sympathicum) до всіх пар (31) спинномозкових нервів. Спинний мозок складається із сірої речовини (substantia grisea), яка оточена з усіх боків білою речовиною (substantia alba). Від задньої серединної борозни тягнеться задня серединна перегородка (septum medianum posterius), яка доходить до сірої речовини (substantia grisea) і поділяє білу речовину (substantia alba) на дві половини, а передня серединна щілина (fissura mediana anterior) не доходить до сірої речовини, тому тут утворюється передня біла спайка (commissura alba anterior), яка сполучає передні симетричні ділянки білої речовини. Сіра речовина спинного мозку (substantia grisea medullae spinalis) Це скупчення тіл нейронів та їх коротких відростків. Вона складається з: - переднього стовпа (columna anterior); - заднього стовпа (columna posterior); - проміжного (бічного) стовпа (columna intermedia), цей стовп чітко виражений лише в грудо-поперековому відділі спинного мозку; - центральної драглистої речовини (substantia gelatinosa centralis) – проміжної зони, що розміщена навколо центрального каналу, який вистелений епендимою. На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють парні роги: - передній ріг (cornu anterius); - задній ріг (cornu posterius); - бічний ріг (cornu laterale). На рівні шийного та попереково-крижового відділів спинного мозку клітини переднього рога утворюють спинномозкову пластинку VII – IX (lamina spinales VII – IX). На інших рівнях ця пластинка знаходиться в проміжній речовині (substantia intermedia). У передніх стовпах (cornua anteriora) розміщені рухові клітини, які формують 5 рухових ядер: - передньобічне ядро (nucleus anterolateralis); - передньоприсереднє ядро (nucleus anteromedialis); - задньобічне ядро (nucleus posterolateralis); - задньоприсереднє ядро (nucleus posteromedialis); - цетральне ядро (nucleus centralis). Аксони цих клітин утворюють передні корінці, які в складі спинномозкових нервів досягають поперечносмугастих м’язів шиї, тулуба та кінцівок. Задні роги (cornua posteriora) мають: - верхівку (apex); - головку (caput); - шийку (cervix); - основу (basis). Задні роги, які формують задній стовп, складаються зі вставних (асоціативних) клітин. Вони сприймають імпульс від чутливих клітин спинномозкового вуза і передають його на інший нейрон спинного або головного мозку. Вставні клітини задніх рогів формують: - на верхівці- крайове ядро; спинномозкова пластинка I (nucleus marginalis; lamina spinalis I); - у головці – драглисту речовину; спинномозкова пластинка II (substantia gelatinosa; lamina spinalis II); - у шийці – власне ядро; спинномозкова пластинка III та IV (nucleus proprius; lamina spinalis III et IV) заднього рога та спинномозкова пластинка V (lamina spinalis V); - в основі, в присередній частині рогу, попереду від власного ядра, зміщене на бічний ріг – грудне ядро; (дорсальне ядро – nucleus dorsalis) спинномозкова пластинка VI (nucleus thoracicus; lamina spinalis VI) чи стовпи Кларка-Штиллінга. У проміжному стовпі (columna intermedia) на поперечному зрізі виділяють: - центральну проміжну речовину (substantia intermedia centralis), що оточує центральний канал спинного мозку (canalis centralis medullae spinalis) і має передню та задню сіру спайку (commissura grisea anterior et posterior); - бічну проміжну речовину (substantia intermedia lateralis), що розміщена збоку від центральної проміжної речовини в межах від І грудного до ІІ поперекового сегментів спинного мозку, де розміщені нейрони симпатичної частини автономної нервової системи. У бічних рогах (cornua lateralia) проміжного стовпа грудо-поперекового відділу спинного мозку розміщені тіла нейронів симпатичної частини автономної (вегетативної) нервової системи, які формують бічно-проміжне ядро (nucleus intermediolateralis). У бічній проміжній речовині (substantia intermedia lateralis), на рівні сегментів Th1 – L3, латеральніше центрального каналу міститься присередньо-проміжне ядро (nucleus intermediomedialis), а на рівні крижової частини спинного мозку (сегменти S2 – S4) розміщені крижові парасимпатичні ядра (nuclei parasympathici sacrales), якi складаються зі вставних клітин вісцеральної чутливості. Увесь проміжний стовп утворений спинномозковою пластинкою VII (lamina spinalis VII). У проміжному стовпі також розміщене ядро соромітного нерва (nucleus nervi pudendi), переднє присереднє ядро (nucleus medialis anterior) та сітчастий утвір спинного мозку (formatio reticularis spinalis), який лежить у куті між переднім та заднім стовпами і має сітчастий вигляд (це скупчення білої та сірої речовин). Біла речовина спинного мозку (substantia alba medullae spinalis) Вона представлена аксонами нервових клітин головного та спинного мозку, які утворюють висхідні шляхи (чутливі, аферентні) і низхідні шляхи (рухові, еферентні). За допомогою борозен біла речовина поділяється на: - передній канатик (funiculus anterior); - задній канатик (funiculus posterior); - бічний канатик(funiculus lateralis). Правий і лівий передні канатики за допомогою передньої білої спайки (comissura alba anterior) сполучаються між собою. У задніх канатиках проходять два висхідні шляхи: - тонкий пучок (fasciculus gracilis), пучок Голля, який розміщений присередньо; - клиноподібний пучок (fasciculus cuneatus), або пучок Бурдаха, розміщений збоку від нього. Біла речовина передніх канатиків утворює, в основному, такі низхідні шляхи: - передній кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis anterior) чи передній пірамідний шлях; - покрівельно-спинномозковийшлях (tractus tectospinalis); - сітчасто-спинномозкові волокна (fibrae reticulospinales); - мосто-сітчасто-спинномозковий шлях (tractus pontoreticulospinalis); - оливо-спинномозкові волокна (fibrae olivospinales); - присінково-спинномозковий шлях (tractus vestibulospinalis). У передньому канатику проходить також один висхідний шлях – передній спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus anterior). У бічних канатиках збоку проходять такі висхідні шляхи: - задній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris posterior) – шлях Флексіга; - передній спинномозково-мозочковий шлях (tractus spinocerebellaris anterior) – шлях Говерса; - бічний спинномозково-таламічний шлях (tractus spinothalamicus lateralis). Присередньо в бічних канатиках проходять низхідні шляхи: - бічний кірково-спинномозковий шлях (tractus corticospinalis lateralis), або бічний пірамідний шлях; - червоноядерно-спинномозковий шлях (tractus rubrospinalis) – шлях Монакова. До центральних структур спинного мозку (structurae centrales medullae spinalis) належать: - спинномозкове поле X; спинномозкова пластинка X (area spinalis X; lamina spinalis X), воно є ділянкою сірої речовини, що прилягає до центрального каналу; - передня та задня сірi спайки (commissurae griseae anterior et posterior) – це тонкі пластинки сірої речовини, які прилягають до центрального каналу спереду і позаду; - передня та задня білi спайки (commissurae albae anterior et posterior), вони розташовуються назовні від передньої та задньої сірих спайок; - центральний канал (canalis centralis) – це вузький канал, який розміщений посередині спинного мозку. Частина спинного мозку, яка відповідає двом парам корінців (два передніх і два задніх) з вузькою смужкою білої речовини, яка безпосередньо примикає до сірої речовини, утворює власний апарат спинного мозку, або сегментарний апарат спинного мозку (сегмент), а за новою міжнародною номенклатурою – частину, або сегмент. Змістовий модуль 14 Анатомія головного мозку ГОЛОВНИЙ МОЗОК (encephalon) Головний мозок. Відділи головного мозку: великий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Класифікація відділів головного мозку за розвитком. Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і задній мозок (міст і мозочок). Головний мозок (encephalon) поділяється на: - ромбоподібний мозок – (rhombencephalon), який складається з: - довгастого мозку;цибулини (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); - заднього мозку (metencephalon), до складу якого належать: - міст (pons); - мозочок (cerebellum); - середній мозок (mesencephalon); - передній мозок (prosencephalon), складається з: - проміжного мозку (diencephalon); - кінцевого мозку (telencephalon). Головний мозок розвивається із трьох зародкових пухирів (vesiculae germinativae) нервової трубки, які є потовщенням нервової трубки або первинних мозкових пухирів: - переднього мозкового пухиря або переднього мозку (prosencephalon); - середнього мозкового пухиря або середнього мозку (mesencephalon); - ромбоподібного (заднього) мозкового пухиря або заднього (ромбоподібного) мозку (rhombencephalon). На стадії п’яти зародкових пухирів формуються: 1) із ромбоподібного мозкового пухиря (rhombencephalon) два вторинні мозкові пухирі: - довгастиймозок (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); - задніймозок (metencephalon); 2) середній мозковий пухир (mesencephalon) не поділяється на вторинні мозкові пухирі і відділяється від ромбоподібного мозку (rhombencephalon) перешийком ромбоподібного мозку (isthmus rhombencephali); 3) із переднього мозкового пухиря (prosencephalon) формуються два вторинні мозкові пухирі: - кінцевий мозок (telencecephalon); - проміжний мозок (diencephalon). Отже: Із ромбоподібного мозку розвиваються: - довгастий мозок; цибулина (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); - задній мозок (metencephalon), до складу якого входять: - міст (pons); - мозочок (cerebellum). Із середнього мозку розвиваються: - пластинка покрівлі (дах) середнього мозку (lamina tecti mesencephali; lamina quadrigemina mesencephali); - ніжки мозку (pedunculi cerebri). Із проміжного мозку розвиваються: - таламічний мозок (thalamencephalon); - гіпоталамус (hypothalamus); - епіталамус (epithalamus); - метаталамус (metathalamus). Кінцевий мозок складається з: - півкулі великого мозку (hemisperia cerebri); - нюхового мозку (rhinencephalon); - основних ядер та структур утворів (nuclei basales et structurae pertinentes) сірої та білої речовин; - плаща півкуль (pallium) або, за новою номенклатурою, кори великого мозку (cortex cerebri); - мозолистого тіла (corpus callosum); - склепіння (fornix). Головний мозок також можна поділити на: - кінцевий мозок; великий мозок(telencephalon; cerebrum); - стовбур головного мозку (truncus encephali), який складається з: - довгастогомозку (myelencephalon; medulla oblongata); - моста (pons); - середньогомозку (mesencephalon); - проміжногомозку (dyencephalon). Згідно з новою анатомічною номенклатурою (Сан-Пауло) кінцевий мозок (telencephalon) має основні ядра та структури утворів (nuclei basales et structurae pertinentes), до яких відносять: - хвостатеядро (nucleus caudatus); - сочевицеподібнеядро (nucleus lentiformis); - смугастетіло (corpus striatum); - внутрішнюкапсулу (capsula interna); - променистийвінець (corona radiata); - асоціативніволокнакінцевогомозку (fibrae associationis telencephali). Кінцевий мозок має дві півкулі – праву і ліву, на яких є такі поверхні: - нижняповерхняпівкулівеликогомозку(facies inferior hemispherii cerebri); - верхньобічнаповерхняпівкулівеликогомозку (facies superolateralis hemispherii cerebri); - присередняповерхняпівкулівеликогомозку (facies medialis hemispherii cerebri). На нижнійповерхніпівкульвеликогомозку (facies inferior hemispheriorum cerebri) – основи головного мозку – виходять 12 пар черепних нервів: - першапара, нюховийнерв[I](nervus olfactorius [I]) – чутливий, що виходить: - з головногомозку (encephalon) – від нюховихцибулин (bulbі olfactorii); - з черепа (cranium) – через дірчаступластинкурешітчастоїкістки (lamina cribrosa ossis ethmoidalis); - друга пара, зоровий нерв [II](nervus opticus [II]) – чутливий, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – від зорового перехрестя (chiasma opticum); - з черепа (cranium) – через зорові канали (canales optici); - третя пара, окоруховий нерв [III](nervus oculomotorius [III]) – змішаний, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – з міжніжкової ямки (fossa interpeduncularis); - з черепа (cranium) – через верхню очноямкову щілину (fissurа orbitalis superior); - четверта пара, блоковий нерв [IV](nervus trochlearis [IV]), руховий, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – з обох боків від вуздечки верхнього мозкового паруса (frenulum veli medullaris superioris), проходячи з бічної сторони ніжок мозку (facies lateralis pedunculorum cerebri); - з черепа (cranium) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior); - п’ята пара, трійчастий нерв [V](nervus trigeminus [V]), змішаний, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – на межі між мостом (pons) і середніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares medii); - з черепа (cranium) виходить трьома гілками: - очний нерв [VA; V1] (nervus ophthalmicus [VA; V1]), чутливий, через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior); - верхньощелепний нерв [Vb; V2] (nervus maxillaris [Vb; V2]) чутливий, – через круглий отвір (foramen rotundum); - нижньощелепний нерв [Vc; V3] (nervus mandibularis [Vc; V3]), змішаний, – через овальний отвір (foramen ovale); - шоста пара, відвідний нерв [VI](nervus abducens [VI]), руховий, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – між мостом (pons) і пірамідами довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae); - з черепа (cranium) – через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior); - сьома пара, лицевий нерв [VII](nervus facialis [VII]), змішаний, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – у мосто-мозочковому куті (angulus pontocerebellaris); - з черепа (cranium) – через шило-соскоподібний отвір (foramen stylomastoideum); - восьма пара, присінково-завитковий нерв [VIII] (nervus vestibulocochlearis [VIII]), чутливий, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – у мосто-мозочковому куті (angulus pontocerebellaris), позаду сьомої пари (nervus facialis [VII]); - з черепа (cranium) – через внутрішній слуховий отвір (porus acusticus internus); - дев’ята пара, язико-глотковий нерв [IX](nervus glossopharyngeus [IX]), змішаний, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis medullae oblongatae); - з черепа (cranium) – через яремний отвір (foramen jugulare); - десята пара, блукаючий нерв [X](nervus vagus [X]), змішаний, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis medullae oblongatae) позаду дев’ятої пари (nervus glossopharyngeus [IX]); - з черепа (cranium) – через яремний отвір (foramen jugulare); - одинадцята пара, додатковий нерв [XI](nervus accessorius [XI]), руховий, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis medullae oblongatae) і задньобічної борозни спинного мозку (sulcus posterolateralis medullae spinalis), нижче десятої пари (nervus vagus [X]); - з черепа (cranium) – через яремний отвір (foramen jugulare); - дванадцята пара, під’язиковий нерв [XII](nervus hypoglossus [XII]), руховий, що виходить: - з головного мозку (encephalon) – між оливою та пірамідою довгастого мозку (oliva et pyramis medullae oblongatae); - з черепа (cranium) – через канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi). На нижній поверхні півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri); основи головного мозку, ззаду наперед розміщені: - довгастий мозок; цибулина (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus); - міст (pons); - у боки від моста відходять середні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares medii); - спереду від моста проходять ніжки мозку (pedunculi cerebri), між ними міститься міжніжкова ямка (fossa interpeduncularis), на дні якої є задня пронизана речовина (substantia perforata posterior); - спереду від ямки розміщені сосочкові тіла (corpora mamillaria); - спереду від сосочкових тіл розміщений сірий горб (tuber cinereum), від якого відходить лійка (infundibulum), на останній розміщений гіпофіз (hypophysis), складовими якого є аденогіпофіз; передня частка (adenohypophysis; lobus anterior) та нейрогіпофіз; задня частка (neurohypophysis; lobus posterior); - по боках від сірого горба містяться зорові шляхи (tractus optici), які наближаються один до одного і переходять у зорове перехрестя (chiasma opticum); - зорові нерви (nervi optici); - нюхові трикутники (trigona olfactoria), на дні яких розташована передня пронизана речовина (substantia perforata anterior); - нюхові шляхи (tractus olfactorii); - нюхові цибулини (bulbi olfactorii). На присередній поверхні півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri) розміщені: - півкулі великого мозку (hemispheria cerebri), які сполучаються між собою мозолистим тілом (corpus callosum). Мозолисте тіло має спереду коліно (genu), яке переходить донизу в дзьоб (rostrum). Дзьоб продовжується в дзьобову пластинку (lamina rostralis), яка, у свою чергу, закінчується кінцевою пластинкою (lamina terminalis). Ззаду мозолисте тіло закінчується валиком (splenium). Під мозолистим тілом (corpus callosum) проходить склепіння (fornix), яке ззаду закінчується ніжками (crura), а спереду переходить у стовпи (columnae); Між мозолистим тілом (corpus callosum) і стовпами склепіння (columnae fornicis) натягнута пластинка прозорої перегородки (lamina septi pellucidi); Під склепінням (fornix) розміщений таламус; горб (thalamus); Позаду таламуса (thalamus) розміщені пластинка покрівлі; чотиригорбкова пластинка (lamina tecti; lamina quadrigemina), яка складається з верхніх горбиків (colliculi superiores) та нижніх горбиків (colliculi inferiores); Між ніжками мозку (pedunculi cerebri) та покрівлею середнього мозку (tectum mesencephali) проходить водопровід середнього мозку; водопровід мозку (aqueductus mesencephali; aqueductus cerebri), або Сільвієв водопровід, який сполучається: - ззаду з четвертим шлуночком (ventriculus quartus); - спереду з третім шлуночком (ventriculus tertius). Четвертий шлуночок (ventriculus quartus) обмежований: - вгорі і знизу верхнім мозковим парусом (velum medullare superius); - знизу нижнім мозковим парусом (velum medullare inferius). Дном четвертого шлуночка є ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea), яка займає дорсальну поверхню моста та довгастого мозку (facies dorsalis pontis et medullae oblongatae). По боках від довгастого мозку містяться півкулі мозочка [HII-HX] (hemispheria cerebelli [HII-HX]), які з’єднані між собою черв’яком мозочка [I-X] (vermis cerebelli[I-X]); Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) відокремлюються одна від одної поздовжньою щілиною великого мозку (fissura longitudinalis cerebri), яка йде до мозолистого тіла (corpus callosum). Великий мозок (cerebrum) відокремлюється від мозочка (cerebellum) поперечною щілиною великого мозку (fissura transversa cerebri). Довгастий мозок; ЦИБУЛИНА (myelencephalon; medulla oblongata; bulbus) Він є продовженням спинного мозку (medulla spinalis) і має вигляд молодої цибулини, тому і називається цибулиною (bulbus). Як і спинний мозок (medulla spinalis), довгастий мозок на дорcальній поверхні (facies dorsalis medullae oblongatae) має: - заднюсерединнуборозну (sulcus medianus posterior); - дві задньобічніборозни (sulci posterolaterales). На вентральній поверхні довгастого мозку (facies ventralis medullae oblongatae) проходять: - переднясерединнащілина (fissura mediana anterior); - дві передньо-бічніборозни (sulci anterolaterales). Між передньоюсерединноющілиною (fissura mediana anterior) і передньобічнимиборознами (sulci anterolaterales) містяться пірамідидовгастогомозку;піраміди цибулини(pyramides medullae oblongatae; pyramides bulbi), які на межі зі спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрестяпірамід(decussatio pyramidum). Між передньобічною та задньобічною борознами (sulci anterolateralis et posterolateralis) розміщені оливи(olivae). Дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae) утворює нижню частину ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea). На дорсальній поверхні (facies dorsalis) нижче ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) чітко контуруються: - тонкийпучок(fasciculus gracilis) з тонкимгорбиком(tuberculum gracile) попереду; - клиноподібнийпучок(fasciculus cuneatus) із клиноподібнимгорбиком(tuberculum cuneatum). Сіраречовинадовгастогомозку (substantia grisea medullae oblongatae) представлена: - нижнімоливнимкомплексом; нижніми оливними ядрами (complexus olivaris inferior; nuclei olivares inferiores); - тонкимиядрами (nuclei graciles); - клиноподібнимиядрами (nuclei cuneati); - центром дихання і кровообігу; - ядрами ІХ- ХІІ пар черепних нервів. Біла речовина довгастого мозку (substantia alba medullae oblongatae) складається з: - висхідних шляхів, до складу яких входять присередня петля (lemniscus medialis), яка в довгастому мозку (medulla oblongata) робить перехрест (decussatio lemnisci medialis), та спинномозкова петля (lemniscus spinalis); - низхідних шляхів (пірамідних шляхів); - сітчастої формації (formatio reticularis).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |