Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
ШИШКОПОДІБНА ЗАЛОЗА; ШИШКОПОДІБНЕ ТІЛО; епіфіз (glandula pinealis; corpus pineale; epiphysis cerebri) Це залоза ендокринної системи, яка належить до неврогенної групи та залягає між верхніми горбиками покрівлі середнього мозку (colliculi superiores tecti mesencephali). Від переднього кінця шишкоподібної залози (extremitas anterior glandulae pinealis) до присередньої поверхні правого та лівого таламусів (facies medialis thalamorum dextri et sinistri) натягнуті повідці (habenulae). В основі шишкоподібної залози (glandula pinealis) міститься невеликий шишкоподібний закуток (recessus pinealis). Ззовні шишкоподібна залоза (glandula pinealis) вкрита волокнистою капсулою (capsula fibrosa), від якої всередину органа йдуть сполучнотканинні перекладки, що розділяють паренхіму залози на часточки (lobuli). Клітинами залози (glandula pinealis) є спеціальні залозисті клітини: - пінеалоцити (pinealocyti); - гліоцити; гліальні клітини (gliocyti). Пінеалоцити виділяють гормон, який гальмує виділення гормонів гіпофіза до моменту статевого дозрівання та бере участь у формуванні біоритмів людини. На біоритми людини шишкоподібна залоза впливає через гормон мелатонін. Кількість мелатоніну має здатність викликати фізіологічний сон, який змінюється протягом доби та з віком. Із настанням темряви мелатонін починає посилено продукуватись, а вранці – навпаки, його кількість поступово зменшується (добові ритми – день-ніч). Після 40-45 років кількість мелатоніну поступово зменшується до кінця життя людини. Мелатонін також регулює функції шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи, активує імунні клітини, має протистресову і протисудомну дію. ГІПОФІЗ; МОЗКОВИЙ ПРИДАТОК (hypophysis; glandula pituitaria) Це залоза внутрішньої секреції (hypophysis), яка належить до неврогенної групи залоз, розміщених у гіпофізній ямці турецького сідла (fossa hypophysialis sellae turcicae). Гіпофіз (hypophysis) відмежований від порожнини черепа (cavitas cranii) діафрагмою сідла (diaphragma sellae) і через отвір у цій діафрагмі за допомогою лійки (infundibulum) сполучається з гіпоталамусом проміжного мозку (hypothalamus diencephali). У гіпофізі (hypophysis) розрізняють: - аденогіпофіз; передню частку (adenohypophysis; lobus anterior); - нейрогіпофіз; задню частку (neurohypophysis; lobus posterior). Уаденогіпофізі; передній частці (adenohypophysis; lobus anterior) є: - дальшачастина(pars distalis); - проміжначастина(pars intermedia); - горбовачастина(pars tuberalis). Нейрогіпофіз; задня частка (neurohypophysis; lobus posterior) складається з: - нервовоїчастки; нервової частини (lobus nervosus; pars nervosa); - лійки(infundibulum). Аденогіпофіз (adenohypophysis) виробляє: - соматотропний гормон, соматотропін, що викликає ріст організму; - адренокортикотропний гормон, адренокортикотропін, що стимулює секрецію стероїдних гормонів наднирковою залозою; - тиреотропний гормон, тиротропін, що стимулює діяльність щитоподібної залози; - гонадотропні гормони, що впливають на статеве дозрівання, у чоловіків на сперматогенез, у жінок – на розвиток фолікулів у яєчнику, овуляцію, ріст молочних залоз, продукцію молока; - ліпотропний гормон, ліпотропін, який впливає на обмін жирів у організмі. Проміжна частина аденогіпофіза утворює: - меланоцитостимулювальний гормон, який регулює колір шкіри, контролюючи утворення в організмі людини пігменту маланіну. Нейрогіпофіз є гормонокумулювальною ділянкою, яка накопичує: - вазопресин; - окситоцин. Вони виробляються ядрами гіпоталамуса. Від цих ядер по лійці у складі гіпоталамо-гіпофізарного шляху (tractus hypothalamohypophisialis) гормони вазопресин та окситоцин надзорового (nucleus supraopticus) та пришлуночкового (nucleus paraventricularis) ядер гіпоталамуса через аксони нервових клітин стікають у нервову частину нейрогіпофіза (pars nervosa neurohypophysis), де вони накопичуються. Далі з нервової частини ці гормони потрапляють у кров. Вазопресин: - звужує судини; - затримує воду в організмі людини, реабсорбуючи її в трубочках нефронів. Окситоцин: - стимулює м’язи матки та гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber); - стримує розвиток жовтого тіла; - посилює продукцію молока молочною залозою. КІНЦЕВИЙ МОЗОК; ВЕЛИКИЙ МОЗОК (telencephalon; cerebrum) Він представлений правою та лівою півкулями великого мозку (hemispheria cerebri). До кожної півкулі належать: - плащ (pallium); - нюховий мозок (rhinencephalon); - основна частина кінцевого мозку (pars basilaris telencephali) – підкіркові ядра; - склепіння (fornix); - мозолисте тіло (corpus callosum). Порожниною кінцевого мозку є бічні шлуночки (ventriculi laterales). Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) вкриті корою великого мозку; плащем (cortex cerebri; pallium) і мають три поверхні: - верхньобічну поверхню півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri); - присередню поверхню півкулі великого мозку (facies medialis hemispherii cerebri); - нижню поверхню півкулі великого мозку (facies inferior hemispherii cerebri). Найбільш виступаючі ділянки півкуль отримали назву полюсів: - лобовий полюс (polus frontalis); - потиличний полюс (polus occipitalis); - скроневий полюс (polus temporalis). Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен (sulci) і розміщених між ними валикоподібних підвищень – звивин великого мозку (gyri cerebri), форма і напрям яких досить мінливі. Півкулі великого мозку (hemispheria cerebri) складаються з таких часток: - лобової частки (lobus frontalis); - тім’яної частки (lobus parietalis); - потиличної частки (lobus occipitalis); - скроневої частки (lobus temporalis); - острівця; острівцевої частки (insula; lobus insularis); - обідкової частки (lobus limbicus). Обідкова частка (lobus limbicus) складається зі структур, що утворюють сукупність у самому центрі півкулі великого мозку (hemispherium cerebri). Ця сукупність розглядається як присередні ділянки лобової, тім’яної та скроневої часток і острівця (insula), який розміщений у глибині бічної ямки великого мозку (fossa lateralis cerebri). Кожна частка великого мозку (lobus cerebri) відмежована одна від одної борознами великого мозку (sulci cerebri) – міжчастковими борознами (sulci interlobares). На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri) розміщені такі міжчасткові борозни (sulci interlobares): - центральна борозна (sulcus centralis), або Роландова борозна, що відокремлює лобову частку (lobus frontalis) від тім’яної (lobus parietalis); - бічна борозна (sulcus lateralis), або Сільвієва борозна, яка відокремлює скроневу частку (lobus temporalis) від лобової та тім’яної (lobus frontalis et parietalis); - тім’яно-потилична борозна (sulcus parietooccipitalis), яка проходить між тім’яною часткою (lobus parietalis) та потиличною часткою (lobus occipitalis). На верхньобічній поверхні півкулі великого мозку (facies superolateralis hemispherii cerebri) виділяють такі борозни та звивини: 1 улобовійчастці(lobus frontalis): а) передцентральну борозну (sulcus precentralis); б) верхнюлобовуборозну (sulcus frontalis superior); в) нижнюлобовуборозну (sulcus frontalis inferior); г) передцентральну звивину (gyrus precentralis); д) верхнюлобовузвивину (gyrus frontalis superior); є) середнюлобовузвивину (gyrus frontalis medius); ж) нижнюлобовузвивину (gyrus frontalis inferior), яка за допомогою передньої гілки та висхідної гілки бічної борозни (ramus anterior et ramus ascendens sulci lateralis) поділяється на покришковучастину (pars opercularis), трикутнучастину (pars triangularis) та очноямковучастину (pars orbitalis). 2 Утім’янійчастці(lobus parietalis): а) зацентральну борозну (sulcus postcentralis); б) внутрішньотім’яну борозну (sulcus intraparietalis); в) зацентральну звивину (gyrus postcentralis); г) верхнютім’янучасточку (lobulus parietalis superior); д) нижнютім’янучасточку (lobulus parietalis inferior), в якій розміщені: надкрайовазвивина (gyrus supramarginalis), кутовазвивина (gyrus angularis). 3 Ускроневійчастці(lobus temporalis): а) верхнюскроневуборозну (sulcus temporalis superior); б) нижнюскроневуборозну (sulcus temporalis inferior); в) поперечнускроневуборозну (sulcus temporalis transversus); г) верхнюскроневузвивину (gyrus temporalis superior); д) середнюскроневузвивину (gyrus temporalis medius); є) нижнюскроневузвивину (gyrus temporalis inferior); ж) поперечніскроневізвивини (gyri temporales transversi) – звивини Гешля, які містяться на присередній поверхні верхньої скроневої звивини (facies medialis gyri temporalis superioris). 4 Употиличнійчастці(lobus occipitalis): а) поперечнупотиличнуборозну(sulcus occipitalis transversus), яка обмежовує досить варіабельні потиличні звивини (gyri occipitales); б) півмісяцевуборозну(sulcus lunatus); в) передпотиличувирізку (incisura preoccipitalis); 5 Вострівцевійчастці; острівцi (lobus insularis; insula): а) центральну борозну острівця (sulcus centralis insulae); б) коловуборознуострівця (sulcus circularis insulae); в) звивиниострівця (gyri insulae), довгузвивинуострівця (gyrus longus insulae), короткі звивини острівця (gyri breves insulae), порігострівця (limen insulae). На присередній поверхні півкуль великого мозку (facies medialis hemispheriorum cerebri) розміщені такі міжчастковіборозни(sulci interlobares): - борознамозолистоготіла (sulcus corporis callosi), що проходить між лобовою часткою (lobus frontalis) та мозолистим тілом (corpus callosum) і продовжується назад між тім’яною часткою (lobus parietalis) та мозолистим тілом (corpus callosum); - тім’яно-потиличнаборозна (sulcus parietooccipitalis), яка проходить між тім’яною та потиличною частками (lobuli parietalis et occipitalis); - борознапояса (sulcus cinguli), яка йде паралельно до мозолистого тіла і продовжується на присередню поверхню тім’яної частки під назвою підтім’яної борозни (sulcus subparietalis). На присередній поверхні виділяють такі борозни та звивини: 1 улобовійчастці(lobus frontalis): а) прицентральну борозну (sulcus paracentralis); б) центральну борозну (sulcus centralis); в) прицентральну часточку (lobulus paracentralis); г) присередню лобову звивину (gyrus frontalis medialis); 2 утім’янійчастці(lobus parietalis): а) прицентральнучасточку (lobulus paracentralis), її задньою частиною є задня прицентральна звивина (gyrus paracentralis posterior); б) підтім’януборозну (sulcus subparietalis); в) крайовугілку; крайова борозна (ramus marginalis; sulcus marginalis), яка є гілкою підтім’яної борозни, що спрямована угору; г) передклин (precuneus); 3 употиличнійчастці(lobus occipitalis): а) острогову борозну (sulcus calcarinus); б) клин (cuneus); в) тім’яно-потиличну борозну (sulcus parietooccipitalis); г) язикову звивину (gyrus lingualis); 4 У обідковій частці (lobus limbicus) – це сукупність борозен і звивин присередньої ділянки лобової, тім’яної і скроневої часток у самому центрі півкулі мозку: а) поясну борозну (sulcus cinguli); б) морськоконикову борозну (sulcus hippocampalis); в) торочко-зубчасту борозну (sulcus fimbriodentatus); г) обхіднуборозну (sulcus collateralis); д) нюховуборозну (sulcus rhinalis); є) приморськокониковузвивину (sulcus parahippocampalis); ж) пояснузвивину (gyrus cinguli), яка має перешийокпоясноїзвивини (isthmus gyri cinguli); з) смужковузвивину (gyrus fasciolaris); с) гачок (uncus); к) зубчастузвивину (gyrus dentatus); л) морськокиноковіторочки (fimbriae hippocampi). На нижній поверхні півкуль головного мозку (facies inferior hemispheriorum cerebri) виділяють такі борозни та звивини: 1 у лобовій частці: а) нюхову борозну (sulcus rhinalis); б) очноямкові борозни (sulci orbitales); в) пряму звивину (gyrus rectus); г) присередню нюхову звивину (gyrus olfactorius medialis); д) бічнунюховузвивину (gyrus olfactorius lateralis); є) очноямковізвивини (gyri orbitales); 2 у скроневій частці: а) обхідну борозну (sulcus collateralis), яка продовжується в нюхову борозну (sulcus rhinalis); б) потилично-скроневу борозну (sulcus occipitotemporalis); в) присередню потилично-скроневу звивину (gyrus occipitotemporalis medialis); г) бічну потилично-скроневу звивину (gyrus occipitotemporalis lateralis). У потиличній частці розміщені борозни та звивини, що є продовженням дозаду борозен та звивин нижньої поверхні скроневої частки: а) потилично-скроневу борозну (sulcus occipitotemporalis); б) острогову борозну (sulcus calcarinus); в) бічну потилично-скроневу звивину (gyrus occipitotemporalis lateralis), яка є продовженням із скроневої частки (lobus temporalis); г) присередню потилично-скроневу звивину (gyrus occipitotemporalis medialis), яка є продовженням із скроневої частки (lobus temporalis); д) язикову звивину (gyrus lingualis).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |