Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
Водопровід середнього мозку; водопровід мозку; водопровід Сільвія (aqueductus mesencephali; aqueductus cerebri; aqueductus Sylvii) Це вузький канал, який вистелений епендимою, з’єднує ІІІ шлуночок з ІV шлуночком і оточений центральноюсіроюречовиною(substantia grisea centralis). Він містить спинномозкову рідину і має отвірводопроводусередньогомозку; отвір водопроводу мозку (apertura aqueductus mesencephali; apertura aqueductus cerebri), через який сполучається з IV шлуночком. Водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) є порожниноюсередньогомозку і через нього проходить межа між ніжками мозку (pedunculi cerebri) та покривом середнього мозку (tegmentum mesencephali). СІТЧАСТІ ЯДРА(nuclei reticulares), або СІТЧАСТА ФОРМАЦІЯ (formatio reticularis), чи РЕТИКУЛЯРНА ФОРМАЦІЯ(formatio reticularis) Це будь-яка сукупність кількох дифузних сіток із клітин та нервових волокон у спинному мозку та у стовбурі головного мозку (truncus encephali), які утворюють сітку. Сітчастаформація (formatio reticularis) пов’язана з: - усіма органами чуття (organa sensuum); - руховими та чутливими ділянками (regiones motoriae et sensoriae): - кори великого мозку (cortex cerebri); - таламусa (thalamus); - гіпоталамусa (hypothalamus); - спинного мозку (medulla spinalis). Сітчастаформація (formatio reticularis) регулює: - рівень збудливості і тонус різних відділів центральної нервової системи, включаючи кору великого мозку; - бере участь у регуляції рівня свідомості, емоцій, вегетативних функцій, цілеспрямованих рухів. Сітчаста формація, за І. П. Павловим, – це друга неспецифічна аферентна нервова система. До ядер ретикулярної формації належать: - сітчасті ядра (nuclei reticulares) довгастого мозку, мосту та середнього мозку; - ядра шва (nuclei raphes) довгастого мозку, мосту та середнього мозку; ПРОМІЖНИЙ МОЗОК(diencephalon) За новою Міжнародною анатомічною номенклатурою проміжний мозок поділяється на: - епіталамус (epithalamus); - таламус, горб (thalamus); - субталамус (subthalamus); - метаталамус (metathalamus); - гіпоталамус (hypothalamus). Із філогенетичної точки зору (найбільш поширений термін у вітчизняних підручниках) проміжний мозок поділяється на: 1 Таламічний мозок (thalamencephalon), або таламічну ділянку, який є філогенетично молодшим і є центром аферентних шляхів (має іншу назву – дорсальна частина проміжного мозку. Таламічний мозок поділяється на: - таламус (thalamus); - епіталамус (epithalamus); - метаталамус (metathalamus). 2 Гіпоталамус (hypothalamus), що є філогенетично старішим. Він є вищим вегетативним центром. Таламус; горб (thalamus) Це парний утвір, який складається переважно із сірої речовини. Спереду на таламусі (thalamus) розміщується передній горбик таламуса (tuberculum anterius thalami). Ззаду таламус (thalamus) закінчується розширенням, яке називається подушкою таламуса (pulvinar thalami). Присередні поверхні правого та лівого таламусів з’єднуються між собою міжталамічним злипанням (adhesio interthalamica). Сіра речовина таламуса (substantia grisea thalami) формує специфічні ядра таламуса (nuclei thalami), які розмежовані бічною мозковою пластинкою (lamina medullaris lateralis) та присередньою мозковою пластинкою (lamina medullaris medialis) на такі основні групи ядер: - передню групу (nuclei anteriores); - присередню групу (nuclei mediales); - передньобічну групу (nuclei ventrolaterales); - задню групу (nuclei posteriores); - групи ядер ретикулярної формації (nuclei reticulares thalami). У ділянці подушки таламуса розміщені подушкові ядра (nuclei pulvinares). За сучасною Міжнародною анатомічною номенклатурою ядра таламуса поділяються на: - передніядраталамуса (nuclei anteriores thalami); - дорсальніядраталамуса (nuclei dorsales thalami); - внутрішньопластинковіядраталамуса (nuclei intralaminares thalami); - присередніядраталамуса (nuclei mediales thalami); - серединніядраталамуса (nuclei mediani thalami); - задніядраталамуса (nuclei posteriores thalami); - сітчастеядроталамуса (nucleus reticularis thalami); - вентральніядраталамуса (nuclei ventrales thalami). Функція таламуса: в ньому розміщенівсі (крім нюхового, смакового і слухового) чутливі підкіркові центри, тобто вся інформація (окрім нюхової, смакової та слухової), що прямує до кори головного мозку, обов’язково проходить через таламус. Метаталамус(metathalamus) Він розміщений під подушкою таламуса (pulvinar thalami) і складається з: - бічногоколінчастоготіла (corpus geniculatum laterale), або підкіркового центру зору, що з’єднується позаду з верхніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих горбиків; - присередньогоколінчастоготіла (corpus geniculatum mediale), або підкіркового центру слуху, що з’єднується з нижніми горбиками пластинки покрівлі середнього мозку за допомогою ручок цих горбиків. У колінчастих тілах містяться такі ядра: - дорсальне ядро бічного колінчастого тіла (nucleus dorsalis corporis geniculati lateralis); - вентральне ядро бічного колінчастого тіла; передколінчасте ядро (nucleus ventralis corporis geniculati lateralis; nucleus pregeniculatus); - ядра присереднього колінчастого тіла (nuclei corporis geniculati medialis). Епіталамус (epithalamus) Він розміщений позаду таламуса (thalamus). До нього належать: - шишкоподібна залоза (glandula pinealis), яка лежить між верхніми горбиками пластинки середнього мозку і належить до залоз внутрішньої секреції; - повідці (habenulae), що є парним продовженням дозаду мозкової стрічки таламуса і з’єднують правий та лівий таламус з шишкоподібною залозою; - повідцевий трикутник (trigonum habenulare), що розміщений у задній частині повідців у місці зрощення повідців з правою та лівою мозковими стрічками таламуса. Цей трикутник відмежований від подушки таламуса повідцевою борозною (sulcus habenularis); - спайка повідців (commissura habenularum), що утворена передніми відділами повідців перед входженням у шишкоподібну залозу. За допомогою повідців залоза з’єднується з присередньою поверхнею правого та лівого таламусів; - задня спайка;епіталамічна спайка(commissura posterior; commissura epithalamica), що розміщена під спайкою повідців і з’єднує між собою найближчі ділянки півкуль великого мозку (комісуральні волокна); - підспайковий орган (organum subcomissurale), який розміщений під задньою спайкою і об’єднує групу епендимних клітин, що містяться у стінці третього шлуночка. Гіпоталамус (hypothalamus) Він об’єднує структури, що розміщені під гіпоталамічною борозною (sulcus hypothalamicus) і згідно зі старою Базельською анатомічною номенклатурою складається із: - зорової частини гіпоталамуса (pars optica hypothalami) – передньої частини, яка формується за рахунок кінцевого мозку (telencephalon); - нюхової частини гіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami) – задньої частини, яка формується за рахунок проміжного мозку (diencephalon). До зорової частини гіпоталамуса; передньої частини гіпоталамуса (pars optica hypothalami) належать: - сірий горб (tuber cinereum); - нейрогіпофіз (neurohypophysis), який має: - лійку (infundibulum); - нервову частину (pars nervosa); - зорове перехрестя (chiasma opticum); - зоровий шлях (tractus opticus). Сірий горб (tuber cinereum) розміщений: - між сосочковими тілами (corpora mamillaria) позаду і зоровим перехрестям (chiasma opticum) попереду; - з боків він обмежований зоровими шляхами (tractus optici). Сірий горб (tuber cinereum) утворений тонкою сірою пластинкою, яка продовжується: - назад у заднюпронизануречовину (substantia perforata posterior); - наперед у кінцевупластинусірогогорба (lamina terminalis tuberis cinerei), яка замикає кінець поздовжньої щілини великого мозку (fissura longitudinalis cerebri); - збоку переходить у плащпівкульвеликогомозку (pallium hemispheriorum cerebri). Звужуючись донизу, сірий горб (tuber cinereum) переходить у лійку (infundibulum). Нейрогіпофіз; задня частка (neurohypophisis; lobus posterior) є задньою часткою гіпофіза і складається з: - лійки(infundibulum); - нервовоїчастки; нервової частини (lobus nervosus; pars nevrosa). Лійка (infundibulum) є продовженням сірого горба (tuber cinereum). Її нижній кінець не має просвіту і з’єднується з гіпофізом (hypophysis). По лійці (infundibulum) у складі гіпоталамо-гіпофізарногошляху гормони вазопресин і окситоцин потрапляють у нервову частку нейрогіпофіза (pars nervosa neurohypophysis), звідки ці гормони потрапляють у кров. Нервова частка нейрогіпофіза (pars nervosa neurohypophysis) представлена аксонами нейронів, тіла яких розміщені у надзоровому та пришлуночковому ядрах гіпоталамуса (nucleus supraopticus et nucleus paraventricularis hypothalami). Зоровеперехрестя (chiasma opticum) розміщене позаду кінцевої пластинки півкуль великого мозку (lamina terminalis hemispheriorum cerebri) і переходить у зорові шляхи (tractus optici). Зоровийшлях (tractus opticus) є парним, огинає збоку ніжки мозку (pedunculi cerebri) і закінчується: - бічнимкорінцем (radix lateralis) у бічному колінчастому тілі (corpus geniculatum laterale); - присереднімкорінцем (radix medialis) у верхніх горбиках пластинки покрівлі середнього мозку (colliculi superiores laminae tecti mesencephali). До задньоїчастинигіпоталамуса; нюховоїчастинигіпоталамуса (pars olfactoria hypothalami) належать: - сосочковетіло (corpus mamillare); - субталамус(subthalamus), у якому міститься парне субталамічнеядро (nucleus subthalamicus), Люісове тіло. Сосочковетіло (corpus mamillare) є парним утвором, який розміщений симетрично з боків середньої лінії, попереду від задньої пронизаної речовини (substantia perforata posterior) і містить два ядра. За функцією сосочкове тіло (corpus mamillare) належить допідкірковихнюховихцентрів, де переключаються нюхові волокна, які направляються до ядер: - передньої зони таламуса (zona anterior thalami); - надталамічної ділянки (regio epithalami); - покрівлі середнього мозку (tectum mesencephali). Субталамус (subthalamus), або його ще називають підталамічноюділянкою (regio subthalamica), у вузькому розумінні слова є невеликою ділянкою мозкової речовини, яка безпосередньо прилягає знизу до зорового горба (thalamus), відокремлена від нього гіпоталамічною борозною (sulcus hypothalamicus) та є безпосереднім продовженням спереду заднього відділу (дорсального відділу) ніжок мозку – покриву середнього мозку (tegmentum mesencephali). Субталамус (subthalamus) оточують чорна речовина та червоне ядро середнього мозку (substantia nigra et nucleus ruber mesencephalі), де вони і закінчуються. Обидва належать до екстрапірамідної системи. Через субталамус (subtalamus) проходять різні шляхи до таламуса (thalamus), зокрема усі шляхи, що входять до складу присередньоїпетлі (lemniscus medialis). Збоку від чорної речовини розміщене парне субталамічнеядро (nucleus subthalamicus) – Люісове тіло, яке також входить до складу екстрапірамідної системи. У гіпоталамусі (hypothalamus) розрізняють такі ділянки скупчення груп нервових клітин: - дзьобовегіпоталамічнеполе (area hypothalamica rostralis); - дорсальнеполегіпоталамуса (area hypothalamica dorsalis); - проміжнеполегіпоталамуса (area hypothalamica intermedia); - бічнеполегіпоталамуса (area hypothalamica lateralis); - заднєполегіпоталамуса (area hypothalamica posterior). Нервові клітини ядер гіпоталамуса мають здатність виробляти секрет (нейросекрет), який по відростках цих самих нервових клітин транспортується в ділянку гіпофіза. Такі ядра називають нейросекреторними ядрами гіпоталамуса. Ядра гіпоталамуса (nuclei hypothalami) сполучаються з гіпофізом (hypophysis) через його ворітні судини (клітини ядер секретують нейрогормони в ці судини) та через нервові волокна (гіпоталамо-гіпофізарний шлях). Ці зв’язки об’єднують гіпоталамус та гіпофіз у гіпоталамо-гіпофізарну систему. Надзорове ядро (nucleus supraopticus), та пришлуночкове ядро гіпоталамуса (nucleus paraventricularis hypothalami), містять тіла специфічних нейронів, що продукують гормони вазопресин та окситоцин. Аксони цих нейронів утворюють гіпоталамо-гіпофізарний шлях (tractus hypothalamohypophysialis), по якому гормони потрапляють до гіпофіза. Порожниною проміжного мозку (cavitas diencephali) є третій шлуночок (ventriculus tertius), який має 6 стінок: 1, 2 дві бічні стінки (parietes laterales), що утворені присередніми поверхнями таламусів (facies mediales thalami), а також нижче гіпоталамічної борозни (sulcus hypothalamicus) присередніми відділами субталамуса (subthalamus); 3 нижня стінка (paries inferior), або дно ІІІ шлуночка, представлене гіпоталамусом (hypothalamus), в якому розрізняють: а) лійковийзакуток (recessus infundibuli; recessus infundibularis); б) надзоровийзакуток (recessus supraopticus); 4 передня стінка (paries anterior), що утворена: а) кінцевою пластинкою (lamina terminalis); б) стовпамисклепіння (columnae fornicis); в) передньоюспайкою (commissura anterior). З кожного боку стовп склепіння і прилягаючий до нього ззаду передній відділ таламуса обмежовує міжшлуночковийотвір (foramen interventriculare). 5 заднястінка (paries posterior), що утворена: а) спайкоюповідців (commissura habenularum); б) задньоюспайкою; надталамічноюспайкою (commussura posterior; commissura epithalamica), під якою знаходиться отвірводопроводусередньогомозку; отвір водопроводу мозку (apertura aqueductus mesencephali; apertura aqueductus cerebri); в) надталамічноюспайкою; задньоюспайкою (commissura posterior; comissura epithalamica), над якою розміщений надшишкоподібнийзакуток (recessus suprapinealis); 6 верхнястінка (paries superior), або його дах, що утворений епітеліальною пластинкою III шлуночка (lamina epithelialis ventriculi tertii) – залишка тонкої стінки ембріональної нервової трубки, судинним прошарком (tela choroidea), ворсинки якого утворюють судинне сплетення III шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii). Між переднім горбиком таламуса (tuberculum anterius thalami) і стовпом склепіння (columna fornicis) є міжшлуночковийотвір (foramen interventriculare) – отвір Монроя, який сполучає ІІІ шлуночок з бічними шлуночками головного мозку (ventriculi laterales encephali). Водопровід середнього мозку (aqueductus mesencephali) через отвірводопроводусередньогомозку (apertura aqueductus mesencephali) сполучає ІІІ шлуночок (ventriculus tertius) з порожниною ІV шлуночка (cavitas ventriculi quarti). Судинне сплетення III шлуночка (plexus choroideus ventriculi tertii) з’єднується із судинним сплетенням бічних шлуночків (plexus choroideus ventriculorum lateralium). Третій шлуночок має такі закутки: - надшишкоподібнийзакуток (recessus suprapinealis), що розміщений у задньоверхніх відділах III шлуночка над задньою спайкою; надталамічною спайкою (commissura posterior; commissura epithalamica); - шишкоподібнийзакуток (recessus pinealis), що заходить у шишкоподібне тіло; - лійковийзакуток (recessus infundibuli), який веде у лійку; - надзоровий закуток (recessus supraopticus), який знаходиться над зоровим перехрестям.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |