Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
МІСТ (pons), або міст Варолія Вінрозміщенийпопереду довгастого мозку (medulla oblongata), утворений потовщенням мозкової речовини, яка за допомогою середніх мозочкових ніжок (pedunculi cerebellares medii) сполучає мозочок (cerebellum) з мостом (pons). Міст (pons) має: - вентральну поверхню (facies ventralis), на якій проходить основна борозна (sulcus basilaris); - дорсальну поверхню (facies dorsalis), яка утворює верхню частину ромбоподібної ямки. Сіра речовина моста (substantia grisea pontis) складається із: - власних ядер мосту (nuclei proprii pontis); - ядер V-VІІІ пар черепних нервів. На межі між вентральною та дорсальною частинами моста (pars ventralis et dorsalis pontis) лежать ядра трапецієподібного тіла (nuclei corporis trapezoidei), основу яких складають: - переднє ядро трапецієподібного тіла (nucleus anterior corporis trapezoidei); - бічне ядро трапецієподібного тіла (nucleus lateralis corporis trapezoidei); - присереднє ядро трапецієподібного тіла (nucleus medialis corporis trapezoidei). Біла речовина моста складається із нервових волокон, які йдуть у складі: - присередньої петлі (lemniscus medialis); - сітчастої формації (formatio reticularis); - пірамідних шляхів (tractus pyramidales). МОЗОЧОК (cerebellum) Мозочок (cerebellum) є окремою частиною головного мозку (encephalon). Разом із мостом (pons) формує задній мозок (metencephalon) і є найбільшим відділом ромбоподібного мозку (rhombencephalon), яка відділяється від кінцевого мозку (telencephalon) поперечною щілиною великого мозку (fissura transversa cerebri), куди заходить намет мозочка (tentorium cerebelli). Зверху до мозочка (cerebellum) прилягають потиличні частки великого мозку (lobi occipitales cerebri). На нижній поверхні мозочка (facies inferior cerebelli) є широка заглибина – долинка мозочка (vallecula cerebelli), до якої прилягає дорсальна поверхня довгастого мозку (facies dorsalis medullae oblongatae). Mозочoк (cerebellum) має півкулі мозочка (hemispheria cerebelli), які розділені між собою поздовжньою щілиною (fissura longitudinalis cerebelli). Півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) з’єднуються за допомогою черв’яка мозочка [I-X] (vermis cerebelli [I-X]). Мозочок (cerebellum) складається з: - тіла мозочка (corpus cerebelli); - клаптиково-вузликової частки (lobus flocculonodularis). Межею між ними є задньобічна щілина мозочка (fissura posterolateralis). Зовнішня будова мозочка (morphologia externa cerebelli) Мозочок має: - тіло мозочка (corpus cerebelli), яке складається з: - двох півкульмозочка (hemispheria cerebelli); - черв’якамозочка (vermis cerebelli), який розміщений між ними; - долинкумозочка (valecula cerebelli) в якій розміщений довгастий мозок (medulla oblongata); - черв’якмозочка (vermis cerebelli), який має такі частини (по колу зверху донизу): - язичокмозочка(lingula cerebelli); - вершину (culmen); - схил (declive); - листокчерв’яка(folium vermis); - горб(tuber); - піраміду(pyramis); - вузлик(nodulus); - щілинимозочка (fissurae cerebelli), які є численними і різними за глибиною; вони пронизують півкулі мозочка (hemispheria cerebelli) та черв’як мозочка (vermis cerebelli). Є такі щілини: - горизонтальнащілина(fissura horizontalis), яка поділяє мозочок на: - вентральнучастину(pars ventralis); - дорсальнучастину(pars dorsalis); - міжпівмісяцеващілина (fissura intersemilunaris); - задняверхнящілина (fissura posterior superior); - задньобічнащілина (fissura posterolateralis); - передпіраміднащілина (fissura prepyramidalis); - другащілина (fissura secunda). Листки мозочка (folia cerebelli) розміщені між щілинами мозочка. Щілини мозочка (fissurae cerebelli) поділяють мозочок (cerebellum) на такі частки і часточки: 1 Передню частку мозочка (lobus cerebelli anterior), що відділена від задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) першою щілиною (fissura prima) і складається з: - часточок черв’яка (lobuli vermis), до яких належать: - язичок мозочка (lingula cerebelli); - центральна часточка (lobulus centralis); - вершина (culmen); - часточок півкуль, до яких належать: - крило центральної часточки (ala lobuli centralis); - передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior). Передня частка мозочка майже повністю складається з передньої чотирикутної часточки (lobulus quadrangularis anterior), що доповнена спереду центральною часточкою (lobulus centralis), яка представлена крилами центральної часточки (alae lobuli centralis). Передня чотирикутна часточка (lobulus quadrangularis anterior) має: - задню частину; дорсальну частину (pars posterior; pars dorsalis); - передню частину; вентральну частину (pars anterior; pars ventralis). Передня частка мозочка (lobus cerebelli anterior) належить до давнього мозочка (paleocerebellum), отримує волокна пропріоцептивної чутливості від спинномозково-мозочкових шляхів, і тому має ще назву – спинномозкомозочок (spinocerebellum), який підтримує тонус м’язів, контролює сили гравітації та інерції. 2 Задню частку мозочка (lobus cerebelli posterior), яка є більшою частиною нового мозочка (neocerebellum). До задньої частки мозочка (lobus cerebelli posterior) йдуть мостомозочкові волокна (fibrae pontocerebellares) від ядер мосту (nuclei pontis), тому ця частка ще називається мостомозочок (pontocerebellum), який забезпечує тонку синхронізацію м’язового тонусу при свідомих рухах. До складу задньої частки мозочка (lobulus cerebelli posterior) належать (зверху вниз): - часточки півкуль, до яких належать: - проста часточка, або задня чотирикутна часточка (lobulus simplex; lobulus quadrangularis posterior); - верхняпівмісяцевачасточка (lobulus semilunaris superior); - нижняпівмісячевачасточка (lobulus semilunaris inferior); - присерединначасточка; тонка часточка (lobulus paramedianus; lobulus gracilis); - двочеревцевачасточка (lobulus biventer); - мигдаликмозочка (tonsilla cerebelli). Є часточки черв’яка (lobuli vermis), до яких відносять: - схил (declive); - листок черв’яка (folium vermis); - піраміду (pyramis); - горб (tuber); - язичок (uvula). 3 Клаптиково-вузликову частку (lobus flocculonodularis), яка філогенетично належить до стародавнього мозочка (archicerebellum). Ця частка (lobus flocculonodularis) функціонально пов’язана з присінковими ядрами VIII пари черепних нервів за допомогою присінково-мозочкових волокон (fibrae vestibulocerebellares), ще називається присінко-мозочком (vestibulocerebellum), розміщена знизу мозочка під задньобічною щілиною (fissura posterolateralis) та забезпечує рівновагу тіла людини. Клаптиково-вузликова частка (lobus flocculonodularis) складається з: - клаптика (flocculus); - вузлика (nodulus); - ніжки клаптика (pedunculus flocculi), яка з’єднує клаптик з вузликом. Внутрішня будова мозочка (morphologia interna cerebelli) Біла речовина мозочка оточена корою та розділена на перифериї численними різної глибини борознами, тому на стріловому (сагітальному) розрізі нагадує гілку дерева – дерево життя (albor vitae). Мозочок (cerebellum) ззовні вкритий шаром сірої речовини – корою мозочка (cortex cerebelli), в якій розміщені листки мозочка (folia cerebelli), що відокремлені між собою щілинами мозочка (fissurae cerebelli). Сіра речовинамозочка є скупченням сірої речовини у товщі мозкового тіла (corpus medullare cerebelli) іскладається з чотирьох пар таких ядер: - зубчастогоядра; бічногоядрамозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli); - передньогоміжпозиційногоядра; кіркоподібногоядра (nucleus interpositus anterior; nucleus emboliformis), яке закриває ворота зубчастого ядра (hilum nuclei dentati); - задньогоміжпозиційногоядра; кулястогоядра (nucleus interpositus posterior; nucleus globosus); - ядравершини (шатра); присередньогоядрамозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli). Біла речовина мозочка складає основну масу мозочка і називається мозковимтіломмозочка(corpus medullare cerebelli). Мозочок має три пари мозочковихніжок (pedunculi cerebellares), які з’єднують його з іншими відділами головного мозку (encephalon): - середнімозочковініжки (pedunculi cerebellares medii), що з’єднують мозочок (cerebellum) з мостом (pons); - верхні(передні) мозочковініжки (pedunculi cerebellares superiores), що з’єднують мозочок (cerebellum) з покривом середнього мозку (tegmentum mesencephali); - нижні(задні) мозочковініжки (pedunculi cerebellares inferiores), що з’єднують мозочок (cerebellum) з довгастим мозком (medulla oblongata). Філогенетично мозочок поділяють на: - стародавній мозочок (archicerebellum), до якого належать: а) клаптико-вузликова частка (lobus flocculonodularis); б) язичокмозочка (uvula; lingula cerebelli); в) ядровершини; ядрошатра; присереднєядромозочка (nucleus fastigii; nucleus medialis cerebelli). Cтародавній мозочок (archicerebellum) забезпечує рівновагу тіла людини; - давній мозочок (paleocerebellum), до якого належать: а) передня частка мозочка (lobus cerebelli anterior); б) вершина (culmen); в) піраміда (pyramis); г) язичок (uvula); д) переднє міжпозиційне ядро; кіркоподібне ядро (nucleus interpositus anterior; nucleus emboliformis); є) заднє міжпозиційне ядро; кулясте ядро (nucleus interpositus posterior; nucleus globosus). Давній мозочок (paleocerebellum) підтримує тонус м’язів, а під час рухів ураховує сили гравітації та інерції; - новий мозочок (neocerebellum) – до нього належить решта часток мозочка із зубчастим ядром; бічним ядром мозочка (nucleus dentatus; nucleus lateralis cerebelli). Новий мозочок (neocerebellum) координує та регулює рухи людини. У цілому мозочок відіграє важливу роль у підтримці рівноваги тіла та координації рухів, він є одним із вищих автономних (вегетативних) центрів. Тобто мозочок становить центр рефлекторної координації м’язових скорочень, які служать для підтримування рівноваги, особливо при статико-локомоторних актах; крім того, він координує роботу окремих м’язів при складних рухових актах, пов’язаних з пересуванням тіла в просторі, а також кожного м’яза окремо. ПЕРЕШИЙОК РОМБОПОДІБНОГО МОЗКУ (isthmus rhombencephali) Це найвужче місце стовбура головного мозку (truncus encephali). Він розміщений між заднім мозком (metencephalon) і середнім мозком (mesencephalon). До нього належать: - верхні мозочкові ніжки (pedunculi cerebellares superiores); - верхній мозковий парус (velum medullare superius), що натягнутий між верхніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares superiores); - трикутник петлі (trigonum lemnisci). Трикутник петлі (trigonumlemnisci) обмежований: - ручкаминижньогогорбика(brachia colliculi inferioris); - верхнімимозочковиминіжками (pedunculi cerebellares superiores); - ніжкамимозку(pedunculi cerebri). ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК (ventriculus quartus) Він є похідним порожнини ромбоподібного мозку (rhobencephalon) і має: - ромбоподібну ямку (fossa rhomboidea), яка є передньою стінкою четвертого шлуночка (за старою номенклатурою (PNA) – дном четвертого шлуночка); - покрив четвертого шлуночка (tegmen ventriculi quarti), який є задньою стінкою четвертого шлуночка (його називали дахом четвертого шлуночка). РОМБОПОДІБНА ЯМКА (fossa rhomboidea) Ромбоподібна ямка (fossa rhomboidea) лежить на дорсальній поверхні довгастого мозку та моста (facies dorsalis medullae oblongatae et pontis) і обмежована: - вгорі – верхніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares superiores); - знизу – нижніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellares inferiores). Посередині ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) проходить серединна борозна (sulcus medianus), яка поділяє ямку на праву та ліву симетричні половини. Уздовж серединної борозни (sulcus medianus) з боків розміщується парне присереднє підвищення (eminentia medialis), у верхній частині якого виступає лицевий горбик (colliculus facialis). У нижній частині ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea) утворюються: - трикутник блукаючого нерва; блукаючий трикутник (trigonum nervi vagi; trigonum vagale), він розміщений збоку; - трикутник під’язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi), розміщений присередньо. На межі між мостом (pons) і довгастим мозком (medulla oblongata) у ромбоподібній ямці (fossa rhomboidea) поверхнево проходять мозкові смуги четвертого шлуночка (striae medullares ventriculi quarti), які виходять з бічних закутків ромбоподібної ямки (recessus laterales fossae rhomboideae) і заглиблюються в серединну борозну. Вони є аксонами нейронів заднього (дорсального) завиткового (слухового) ядра. Частина ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea), яка розміщується біля бічних закутків (recessus laterales), називається присінковим полем (area vestibularis). На ромбоподібну ямку (fossa rhomboidea) проектуються ядра V-ХІІ пар черепних нервів. Проекція ядер черепних нервів на ромбоподібну ямку На ромбоподібну ямку (fossa rhomboidea) проектуються ядра V-XII пар черепних нервів, які розміщені в товщі моста та довгастого мозку. Рухові ядра черепних нервів проектуються на ромбоподібну ямку в присередніх її частинах. Чутливі ядра проектуються на ромбоподібну ямку в бічних її частинах. Парасимпатичні (автономні) ядра проектуються на ромбоподібну ямку між руховими та чутливими ядрами, ближче до рухових ядер. На поверхню ромбоподібної ямки проектуються ядра таких черепних нервів (зверху вниз): Трійчастий нерв [V] (nervus trigeminus [V]), змішаний нерв. Він має: - рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini), розміщене в дорсальній частині моста досередини від чутливих ядер; - головне (мостове) ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini), яке є чутливим і розміщене в дорсолатеральній частині верхнього відділу моста; - середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini), що є чутливим і розміщене в покриві середнього мозку поруч із водопроводом середнього мозку; - спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini), що є чутливим і залягає вздовж довгастого мозку та заходить у верхні (I-V) сегменти спинного мозку. Усі чутливі ядра трійчастого нерва мають спільну ділянку проекції у блакитному місці ромбоподібної ямки (locus caeruleus). Відвідний нерв [VI] (nervus abducens [VI]), руховий нерв. Він має єдине рухове ядро: - ядро відвідного нерва (nucleus nervi abducentis), що проектується на лицевий горбик (colliculus facialis). Лицевий нерв [VII] (nervus facialis [VII]), змішаний нерв. Він має єдине рухове ядро: - ядро лицевого нерва (nucleus nervi facialis), що розміщене назовні лицевого горбика (colliculus facialis). У складі лицевого нерва знаходиться проміжний нерв (nervus intermedius), або Врісбергів нерв (nervus Wrisbergii [ХІІІ пара]). Проміжнийнерв(nervus intermedius) має: - ядроодинокогошляху (nucleus tractus solitarii), що є чутливо-смаковимядром і розміщене збоку від межової борозни. Воно видовжене від середини ромбоподібної ямки аж до пірамід довгастого мозку. Це ядро є спільним для VII, IX, X пар черепних нервів; - верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatotius superior), яке є парасимпатичним (автономним) ядром і розміщене в дорсальній частині моста нижче та досередини від ядра лицевого нерва. - сльозове ядро (nucleus lacrimalis), яке є парасимпатичним (автономним) ядром і розміщене дещо нижче верхнього слиновидільного ядра.  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |