Анатомія спинного мозку спинний мозок
 Скачать 1.46 Mb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
ОКО та СТРУКТУРИ УТВОРІВ (oculus et structurae pertinentes) Орган зору(organum visus) Око(oculus; грец. ophthalmos) складається з: - очногояблука(bulbus oculi); - додатковихструктурока (structurae oculi accessoriae); - зорового нерва (n. opticus). До очного яблука (bulbus oculi) належать: - ядро очного яблука (nucleus bulbi оculi); - оболонки очного яблука (tunicae bulbi oculi). Додаткові структури ока (structurae oculi accessoriae) містять: - брову (supercilium); - повіки (palpebrae); - зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi); - сльозовий апарат (apparatus lacrimalis); - сполучну оболонку;кон’юнктиву (tunica conjunctiva); - очноямкові фасції (fasciae orbitales); - сполучнотканинні утвори, до яких належать: - окістя очної ямки (periorbita); - очноямкову перегородку (septum orbitale); - піхва очного яблука (vagina bulbi); - надбілковооболонковий простір; - епісклеральний простір (spatium episclerale); - жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae); - м’язові фасції (fasciae musculares). Очне яблуко (bulbus oculi) оточене: - жировим тілом очної ямки (corpus adiposum orbitae); - зовнішніми м’язами очного яблука (musculi externi bulbi oculi); - очноямковою фасцією (fascia orbitalis). В очному яблуці (bulbus oculi) розрізняють: - переднійполюс (polus anterior); - заднійполюс (polus posterior); - зовнішнювісьочногояблука (axis bulbi externus), яка проведена між переднім полюсом (polus anterior) та заднім полюсом (polus posterior). Внутрішнявісьочногояблука (axis bulbi internus) проходить від задньої поверхні рогівки (facies posterior corneae) до сітківки (retina). Зоровавісь (axis opticus) проводиться від центра переднього полюса (polus anterior) до центральної ямки сітківки (fossa centralis retinae). Лінія, що проходить по поверхні очного яблука, з’єднуючи полюси між собою, називається меридіаною (meridianus). Навколо очного яблука (bulbus oculi) їх можна провести безліч. Лінія, що проходить поперечно по поверхні очного яблука (bulbus oculi) та ділить меридіани посередині, називається екватором (equator). Він проходить перпендикулярно до меридіан. До оболонок очного яблука (tunicae bulbi oculi) належать: - волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) – зовнішня оболонка (tunica externa); - судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi) – середня оболонка (tunica media); - внутрішня оболонка ока очного яблука (tunica interna bulbi) – сітківка (retina). Волокниста оболонка очного яблука (tunica fibrosa bulbi) поділяється на: - рогівку (cornea) – передню прозору частину; - білкову оболонку ока (sclera). На межі між рогівкою та білковою оболонкою ока проходить венозна пазуха білкової оболонки (sinus venosus sclerae) – канал Шлема. Судинна оболонка очного яблука (tunica vasculosa bulbi) складається з: - власної судинної оболонки (choroidea), яка пухко з’єднана із білковою оболонкою ока (sclera) і відмежована від неї навколосудинним простором (spatium perichoroideum); - війкового тіла (corpus ciliare), яке складається з: - війкового вінця (corona ciliaris); - близько 70 війкових відростків (processus ciliares). У товщі війкового тіла (corpus ciliare) залягає війковий м’яз (m. ciliaris), при скороченні якого забезпечується акомодація ока (oculus) – здатність чітко бачити предмети на різній відстані; - райдужка (iris), яка помітна через рогівку (cornea). Райдужка (iris) в центрі має круглий отвір – зіницю (pupilla). Райдужка є біологічною діафрагмою, що регулює величину світлового потоку. Навколо зіниці (pupilla) у райдужці розміщені гладкі м’язи, які утворюють: - м’яз-звужувач зіниці ( m. sphincter pupillae); - м’яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae). Внутрішня оболонка очного яблука (tunica interna bulbi) щільно прилягає до судинної оболонки очного яблука (tunica vasculosa bulbi) від місця виходу зорового нерва (nervus opticus) до краю зіниці (pupilla) і складається з: - сітківки (retina); - кровоносних судин сітківки (vasa sanguinea retinae); - зорового нерва (nervus opticus). Відповідно до функції у сітківці (retina) розрізняють: - більшу задню частину – зорову частину сітківки (pars optica retinae), яка містить палички і колбочки – фоторецептори; - меншу передню частину – сліпу частину сітківки (pars caeca retinae), у якій немає ні паличок, ні колбочок, тому не сприймає світлові подразнення. У зоровій частині сітківки (pars optica retinae) виділяють: - пігментний шар (stratum pigmentosum), або зовнішній шар (stratum externum); - нервовий шар (stratum nervosum), або внутрішній шар (stratum internum). Сліпа частина сітківки містить тільки пігментний шар і поділяється на: - війкову частину сітківки (pars ciliaris retinae); - райдужкову частину сітківки (pars iridica retinae). Межею між зоровою частиною сітківки (pars optica retinae) та сліпою частиною сітківки (pars caeca retinae) є зубчаста лінія (ora serrata), яка відповідає переходу власної судинної оболонки (choroidea) у війкове тіло (corpus ciliare). У задньому відділі сітківки (retina) на дні очного яблука (fundus bulbi oculi) є диск зорового нерва (discus nervi optici), що має невелику заглибину диска (excavatio disci) – місце виходу з очного яблука зорового нерва. Ця ділянка не сприймає світлових подразнень. У центрі сітківки (retina) при офтальмоскопії видно жовту пляму (macula lutea), в якій помітні центральна ямка (fovea centralis) та ямочка (foveola), яка є місцем найкращої гостроти зору, де спостерігається найбільше скупчення колбочок. Кровоносні судини сітківки (vasa sanguinea retinae) Артерії сітківки (arteriae retinae) починаються від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis), яка є гілкою очної артерії (a. ophthalmica). Венозна кров від сітківки (retina) відтікає по венулах (venulae), які йдуть із однойменними артеріолами (arteriolae) і впадають у центральну вену сітківки, внутрішньочерепну частину (v. centralis retinae, pars intraocularis). Від центральної артерії сітківки; внутрішньоочної частини (a.centralis retinae, pars intraocularis) відходять: - нижня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae inferior), яка має: - носові артеріоли сітківки (arteriolae nasales retinae); - плямові артеріоли (arteriolae maculares); - верхня скронева артеріола сітківки (arteriola temporalis retinae superior), яка відходить від судинного кола зорового нерва (circulus vasculosus nervi optici). Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v .centralis retinae, pars intraocularis) виходить від заглибини диска (excavatio disci) і проходить у порожнину черепа (cavitas cranii) всередині зорового нерва (nervus opticus) та вливається у верхню очну вену (vena ophthalmica superior), або печеристу пазуху (sinus cavernosus). Центральна вена сітківки; внутрішньочерепна частина (v. centralis retinae; pars intraocularis) має такі притоки: - скроневі венули сітківки (venulae temporales retinae); - носові венули сітківки (venulae nasales retinae); - плямові венули (venulae maculares retinae). Ядро очного яблука (nucleus bulbi oculi) складається із таких світлозаломлюючих середовищ: - склистого тіла – corpus vitreum; - кришталика – lens; - водянистої вологи – humor aquosus; - передньої камери – camera anterior; - задньої камери – camera posterior). Склисте тіло (corpus vitreum) – драглиста прозора маса, в якій немає судин. Воно займає всю задню частину очного яблука (bulbus oculi) позаду кришталика (lens). На передній поверхні cклистого тіла (facies anterior corporis vitrei) є ямка склистого тіла (fossa hyaloidea), у якій лежить кришталик (lens). Кришталик (lens) – це двоякоопукла лінза, що має: - передню поверхню (facies anterior); - задню поверхню (facies posterior); - передній полюс (polus anterior); - задній полюс (polus posterior); - ядро кришталика (nucleus lentis), що є його внутрішньою частиною; - кору кришталика (cortex lentis), що є його периферійною частиною; - капсулу кришталика (capsula lentis), що вкриває його ззовні; - війковий поясок (zonula ciliaris), або зв’язку Цинна, за допомогою якої капсула кришталика (capsula lentis) прикріплюється до війкового тіла (corpus ciliare). При скороченні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris), розслаблюється і кришталик (lens) розправляється, стає більш опуклим, його заломлююча здатність збільшується – людина бачить близькі предмети, пише, читає тощо. При розслабленні війкового м’яза (m. ciliaris) війковий поясок (zonula ciliaris) або зв’язка Цинна, натягується і кришталик (lens) сплющується, його заломлююча здатність зменшується. Цей процес називається акомодацією – здатність бачити предмети, розташовані на різних відстанях від ока. Камери очного яблука (camerae bulbi) є такі: - передня камера (camera anterior), що розміщена між задньою поверхнею рогівки (facies posterior corneae) та передньою поверхнею райдужки (facies anterior iridis); - задня камера (camera posterior), що розміщена між задньою поверхнею райдужки (facies posterior iridis) та передньою поверхнею кришталика (facies anterior lentis); - зазадня камера;склиста камера (camera postrema; camera vitrea), в якій розміщене склисте тіло (corpus vitreum). Водяниста волога (humor aquosus) заповнює передню камеру та задню камеру (camera anterior et camera posterior). Водяниста волога(humor aquosus) виробляється: - війковими відростками (processus ciliares); - війковими складками війкового тіла (plicae ciliares corporis ciliaris). Передня і задня камери очного яблука (camerae bulbi: camera anterior et camera posterior) сполучаються між собою через зіницю (pupilla). Між рогівкою (cornea) та райдужкою (iris) утворюється райдужково-рогівковий кут (angulus iridocornealis), який заповнений гребінною зв’язкою (lig. pectinatum), між пучками волокон якої є простори райдужково-рогівкового кута (spatia anguli iridocornealis) – фонтанові простори. Через фонтанові простори (spatia anguli iridocornealis) водяниста волога (humor aquosus) відтікає з передньої камери (camera anterior) у венозну пазуху білкової оболонки (sinus venosus sclerae), Шлемів канал, а з нього потрапляє в передні війкові вени (vv. ciliares anteriores). До додаткових структур ока (structurae oculi accessoriae) належать: - зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi); - брови (supercilia); - повіки (palpebrae); - сполучна оболонка, кон’юнктива (tunica conjunctiva); - сльозовий апарат (apparatus lacrimalis). Зовнішні м’язи очного яблука (musculi externi bulbi oculi) поділяються на: - прямі м’язи (mm. recti); - косі м’язи (mm. obliqui); - інші м’язи (et ceteri). Допрямих м’язів очного яблука належать: - верхній прямий м’яз (m. rectus superior); - нижній прямий м’яз (m. rectus inferior); - бічний прямий м’яз (m. rectus lateralis); - присередній прямий м’яз (m. rectus medialis). Вони повертають очне яблуко (bulbus oculi) відповідно у свій бік, навколо лобової та вертикальної осей. До косих м’язів очного яблука належать: - верхній косий м’яз (m. obliquus superior), який своїм сухожилком (tendo) перекидається через блок блокової ості (trochlea spinaе trochlearis) і повертає очне яблуко (bulbus oculi) донизу та назовнi; - нижній косий м’яз (m. obliquus inferior), що повертає очне яблуко (bulbus oculi) догори та назовні, тобто повертає очне яблуко (bulbus oculi) переважно навколо стрілової осі. Доінших зовнішніх м’язів очного яблука (musculi externi bulbi oculi) належать: - м’яз-підіймач верхньої повіки (m. levator palpebrae superioris), який має поверхневу пластинку (lamina superficialis) та глибоку пластинку (lamina profunda); - очноямковий м’яз (m. orbitalis), що вгорі вкриває передній відрізок нижньої очноямкової щілини (fissura orbitalis inferior). До внутрішніх м’язів очного яблука (musculi interni bulbi oculi), які є гладкими м’язовими волокнами (myofibrae glabrae), належать: - війковий м’яз (m. ciliaris), який має: а) меридіанні волокна (fibrae meridionales); б) поздовжні волокна (fibrae longitudinales); в) радіальні волокна (fibrae radiales); г) колові волокна (fibrae circulares); - м’яз-звужувач зіниці (m. sphincter pupillae); - м’яз-розширювач зіниці (m. dilatator pupillae). Окістя очної ямки (periorbita) є окістям кісток (periosteum ossium), що формують стінки очної ямки (orbita) і, зростаючись ззаду в ділянці зорового каналу (canalis opticus) та верхньої очноямкової щілини (fissura orbitalis superior), продовжується учерепну тверду оболону (dura mater cranialis). Очне яблуко (bulbus oculi) оточене піхвою очного яблука (vagina bulbi) – теноновою капсулою, яка пухко сполучається із білковою оболонкою ока (sclera). Між піхвою очного яблука (vagina bulbi) та окістям очної ямки (periorbita) залягає жирове тіло очної ямки (corpus adiposum orbitae), яке виконує функцію еластичної подушки для очного яблука (bulbus oculi). Верхня та нижня повіки (palpebra superior et palpebra inferior) – це утвори, які прикривають очне яблуко (bulbus oculi) згори та знизу і переходять у шкіру сусідньої ділянки. Між повіками є щілина повік (rima palpebrarum). Передня поверхня повіки (facies anterior palpebrae) вкрита шкірою, а задня поверхня повіки (facies posterior palpebrae) – тонкою сполучною оболонкою (tunica conjunctiva). Остання переходить на очне яблуко (bulbus oculi). У місці переходу сполучної оболонки (tunica conjunctiva) з верхньої повіки та нижньої повіки (palpebra superior et inferior) на очне яблуко (bulbus oculi) утворюється: - верхнє склепіння сполучної оболонки (fornix conjunctivae superior); - нижнє склепіння сполучної оболонки (fornix conjunctivae inferior), утворюючи сполучнооболонковий мішок (saccus conjunctivalis). У товщі повік розміщена сполучна пластинка, яка нагадує хрящ, і тому вона називається верхнім хрящем повіки (tarsus superior) та нижнім хрящем повіки (tarsus inferior), де містяться залози хрящів і повік (glandulae tarsales et palpebrarum). У повіках (palpebrae) є також війкові залози (glandulae ciliares) та сальні залози (glandulae sebaceae). На межі між верхньою повікою і лобом помітний шкірний валик, вкритий волоссям – брови (supercilia). Сльозовий апарат (apparatus lacrimalis) складається із: - сльозової залози (glandula lacrimalis), що лежить в ямці сльозової залози (fossa glandulae lacrimalis), яка розташована на межі верхньої стінки очної ямки (paries superior orbitae) з бічною стінкою очної ямки (paries lateralis orbitae); - сльозовивідних шляхів. Сухожилок м’яза-підіймача верхньої повіки (tendo musculi levatoris palpebrae superioris) розділяє сльозову залозу (glandula lacrimalis) на: - більшу верхню очноямкову частину (pars orbitalis superior); - меншу нижню повікову частину (pars palpebralis inferior). Від цих частин відходять вивідні проточки (ductuli excretorii), яких є 10-15 і вони відкриваються в сполучнооболонковий мішок (saccus conjunctivalis), а саме в бічну частину верхнього склепіння сполучної оболонки (pars lateralis fornicis superioris conjunctivae). Відходячи з вивідних протоків, сльоза (lacrima) омиває передню поверхню очного яблука (facies anterior bulbi oculi). Далі сльоза (lacrima) по капілярній щілині повік (rima palpebrarum) прямує по сльозовому струмку (rivus lacrimalis), відтікаючи у присередній кут ока (angulus oculi medialis). Тут сльозова рідина (liquor lacrimalis) накопичується у сльозовому озері (lacus lacrimalis). Із сльозового озера (lacus lacrimalis) через сльозові точки (puncta lacrimalia), які розміщені на присередніх краях верхньої повіки та нижньої повіки (margo medialis palpebrae superioris et palpebrae inferioris) біля сльозового сосочка (papilla lacrimalis), сльоза (lacrima) через верхній і нижній сльозові канальці (canaliculi lacrimales superior et inferior) надходить у сльозовий мішок (saccus lacrimalis). Останній лежитьв однойменній ямці в нижньоприсередньому куті очної ямки (orbita). Сльозовий мішок (saccus lacrimalis) переходить у носо-сльозову протоку (ductus nasolacrimalis), яка відкривається у передню частину нижнього носового ходу (meatus nasi inferior). Із передньою стінкоюсльозового мішка (paries anterior sacci lacrimalis) зрощена глибока частина (сльозова частина – pars lacrimalis) колового м’яза ока (pars profunda musculi orbicularis oculi), яка при скороченні розширяє сльозовий мішок (saccus lacrimalis), що сприяє всмоктуванню в нього сльозової рідини (liquor lacrimalis) через сльозові канальці (canaliculi lacrimales).  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |