МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб № 1
Завідувач кафедри
Професор В.З.Нетяженко
________________________
(підпис)
“______” _____________ 2009 р.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
Навчальна дисципліна
|
Пропедевтика внутрішньої медицини
|
Модуль № 1
|
Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб
|
Змістовний модуль № 1
|
Введення в клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого
|
Тема заняття
|
Загальний огляд хворого. Діагностичне значення симптомів, виявлених під час огляду хворого.
|
Курс
|
ІІІ
|
Факультети
|
ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ
|
Київ – 2009
1. Конкретні цілі:
– Визначати роль і місце загального огляду хворого в діагностичному процесі.
– Методично вірно проводити загальний огляд хворого, дотримуючись схеми дослідження.
Аналізувати загальний стан пацієнта і стан його свідомості та робити висновок про їх відповідність нормі або певному ступеню порушення.
Класифікувати основні порушення свідомості – ступор, сопор, кому; засвоїти основні їх ознаки.
Узагальнювати дані огляду хворого з визначенням типу його тілобудови.
Оцінювати поставу та ходу хворого, вирізняючи основні їх зміни та характер ураження.
Демонструвати методику дослідження шкіри, її властивостей та підшкірної клітковини.
Трактувати зміни кольору, тургору, вологості, температури шкіри, наявність шкірних висипів із становленням основних симптомів захворювання.
Демонструвати методику дослідження мязів та суглобів з подальшою оцінкою стану кістково-мязової системи.
Демонструвати послідовність та техніку дослідження лімфатичних вузлів, аналізувати основні їх властивості та робити висновок про відповідність нормі.
Засвоїти латинське позначення основних характеристик загального стану хворого, стану його свідомості, положення в ліжку, постави та ходи, різновидів змін шкіри, мязів, кісток, суглобів.
2. Базовий рівень підготовки
Назви попередніх дисциплін
|
Отримані навики
|
Деонтологія в медицині
|
Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при огляді хворої людини
|
Латинська мова та медична термінологія
|
Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних симптомів при огляді хворого
|
Фізіологія
|
– Представляти основні процеси, які впливають на стан свідомості людини
– Ідентифікувати основні конституціональні типи людини за різними існуючими класифікаціями
– Пояснювати механізми змін властивостей шкіри при дії різних внутрішніх та зовнішніх чинників
– Пояснювати механізми регуляції ходи людини
|
Анатомія людини
|
– Визначати фізіологічні викривлення хребта
– Описувати кровопостачання та інервацію шкіри і її придатків, мязів, суглобів
– Ідентифікувати основні групи лімфатичних вузлів
|
Гістологія, цитологія та ембріологія
|
– Описувати будову шкіри, волос, нігтів та підшкірної клітковини
– Представляти гістологічну будову лімфатичного вузла
|
Догляд за хворими
|
– Проводити антропометричне дослідження хворого
– Визначати конституціональний тип хворого
– Робити попередній висновок щодо загального стану пацієнта та стану його свідомості
|
3. Організація змісту навчального матеріалу.
1
. Місце огляду серед діагностичних методів дослідження хворого.
2. Умови проведення огляду:
освітлення: найкраще - розсіяне сонячне або інтенсивне розсіяне штучне; залежно від конкретних цілей освітлення може бути прямим чи боковим; при останньому виразніше виявляються деталі контурів різних частин тулуба, пульсацій серця і поверхневих судин;
пацієнт: повинен бути оголений повністю або за винятком тазової частини; огляд проводиться послідовно при прямому і боковому освітленнях пацієнта; у разі задовільного стану хворого огляд проводять у вертикальному положенні, тяжкохворих оглядають у лежачому положенні;
положення лікаря – академічне (праворуч від пацієнта, напроти його обличчя);
приміщення: помірно сухе з температурою не нижче 18° С; за нижчої температури послідовно оголюють певні ділянки тіла; в приміщенні (палата, кабінет) не повинно бути сторонніх осіб.
3. Послідовність проведення загального огляду хврого
3. Критерії визначення загального стану хворого:
Задовільний стан.
Стан середньої тяжкості
Тяжкий стан.
Дуже тяжкий стан.
Агональний стан
4. Критерії порушення стану свідомості:
Гальмівні:
1) Ступорозний стан (stupor).
2) Сопорозний стан (sopor) або сплячка.
3) Коматозний стан (соmа)
2. Іритативні:
галюцинації
марення
5. Різновиди постави (пряма, гордовита, прохача, сутула).
6. Різновиди ходи:
атаксична
паркінсонічна
спастична
паретична
мозочкова
качиноподібна
сенильна
переміжна кульгавість
хода півня
хода “балерини
7. Визначення положенняхворого у ліжку.
1.Активне.
2. Пасивне
3. Вимушене.
8. Різновиди вимушеного положення хворого:
ортопное
поза “лягавого собаки”
колінно–ліктьове (від фр. “a la vache” - “як корова”)
поза “бедуїна, що молиться”
опістотонус
9. Типи тілобудови.
10. Дослідження шкірних покривів
Дослідження підшкірної клітковини.
12. Дослідження лімфатичних вузлів проводять у наступній послідовності: потиличні, задньошийні, завушні, біля вушні, за щелепні, підщелепні, підборідні, передньошійні, надключичні, підключичні, пахвові, ліктьові, пахові, підколінні.
13. Оцінка стану скелетних м'язів.
Визначається ступінь їх розвитку (добра, помірна, слабка, місцева гіпертрофія, атрофія). Стан м’язів оцінюють візуально, пальпаторно та перевіряють їх силу. Шляхом обмацування з'ясовується тонус м'язів (трапецієподібного, дельтоподібного, біцепсів та трицепсів).
14. Стан кісткового апарату.
стан хребта (викривлення, обмеження рухомості),
стан суглобів, їх конфігурація, рухомість, припухлість, болючість, наявність хрусту при рухах.
4. План і організаційна структура заняття
|
Етап заняття
|
Зміст роботи
|
Розподіл часу
|
І.
|
Підготовчий етап
|
|
20 хвилин (20 %)
|
1. Організаційні питання:
– перевірка присутності студентів на занятті
– ознайомлення студентів з планом заняття та формування мотивації
|
2 хвилини
3 хвилини
|
2. Перевірка самостійної позааудиторної підготовки студентів до заняття:
– виписування у зошити латинської термінології до теми заняття
– схематичного зображення послідовності проведення загального огляду хворого
– занотовування основних видів постави, ходи, вимушень положень хворого
|
5 хвилини
|
2. Контроль початкового рівня підготовки (10 питань тест-контролю)
|
10 хвилин
|
ІІ.
|
Основний етап
|
|
95 хвилин (65 %)
|
1.Розбір теоретичних питань, що вивчаються на занятті
|
20 хвилин
|
2. Демонстрація викладачем методики загального огляду хворого на показовому пацієнті терапевтичного профілю
|
20 хвилин
|
3. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при огляді хворого (проводиться спільно викладачем та студентами)
|
10 хвилин
|
4. Робота студентів малими групами (по 2-3 студента) по огляду тематичних хворих під керівництвом викладача
|
35 хвилин
|
4. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при обстеженні хворих (спільно з викладачам)
|
10 хвилин
|
ІІІ.
|
Заключний етап
|
|
20 хвилин (15 %)
|
1. Вирішення ситуаційних задач
|
10 хвилин
|
2. Обговорення відповідей на ситуаційні завдання
|
5 хвилин
|
3. Оцінювання студентів
|
3 хвилин
|
4. Завдання на наступне заняття
|
2 хвилин
| Загальна тривалість заняття |
135 хвилин
|
6. Засоби контролю засвоєння матеріалу
6.1. Контрольні питання :
Що таке огляд хворого та до якої групи діагностичних методів він належить?
Якими мають бути умови проведення загального огляду хворого?
На що слід звертати увагу при загальному огляді хворого (перерахувати)?
Які різновиди загального стану хворого вам відомі? Дайте їх характеристику.
Які бувають порушення свідомості? Дати їм характеристику.
Як характеризується положення хворого в ліжку? Дайте характеристику активного, пасивного та вимушеного положень хворого.
Що таке вимушене положення хворого та при яких захворюваннях воно зустрічається?
Які існують конституціональні типи та їх характеристика?
На що слід звертати увагу при огляді шкіри?
Від чого залежить колір шкіри?
Як може змінюватися колір шкіри та при яких захворюваннях?
В яких випадках змінюється вологість та тургор шкіри?
Які бувають висипи та при яких патологічних станах вони спостерігаються?
Як визначається ступінь розвитку підшкірної клітковини?
Які бувають зміни кісткового апарату та при яких захворюваннях вони спостерігаються?
Які основні групи лімфатичних вузлів Вам відомі?
У якій послідовності проводиться дослідження лімфатичних вузлів?
6.2. Практичні роботи, які виконуються на занятті:
1. Огляд показового хворого та визначення його загального стану, стану його свідомості та положення в ліжку.
2. Визначення конституційного типу хворого.
3. Огляд шкіри хворого, її придатків та підшкірної клітковини з визначенням симптомів хвороби.
4. Пальпація лімфатичних вузлів показового хворого з аналізом їх стану.
5. Оформлення у письмовому вигляді даних про загальний огляд пацієнта.
6.3. Тестові питання
1. У хворого на шкірі грудної клітки є судинні зірочки. Це є характерним для:
А. Хронічного гастриту
В. Панкреатиту
С. Цирозу печінки
D. Апендициту
Е. Холециститу
2. Хворий на лівобічний ексудативний плеврит лежить:
А. На лівому боці
В. На правому боці
С. На спині
D. На животі
Е. Напівсидячи
3. Хворий займає вимушене положення — перебуває в колінно-ліктьовому положенні. Це є симптомом такої хвороби:
А. Напад бронхіальної астми
В. Виразкова хвороба шлунка
С. Напад ниркової кольки
D. Напад серцевої астми
Е. Холецистит
4. Хворий знаходиться в ліжку з далеко відкинутою назад головою і з притягнутими до живота ногами. Це є ознакою такої хвороби:
А. Травма черепа
В. Апендицит
С. Менінгіт
D. Холецистит
Е. Виразкова хвороба
5. Хворий сидить у ліжку, спираючись руками на край ліжка,
ноги опущені. Це характерно для:
А. Нападу бронхіальної астми
В. Серцевої недостатності
С. Виразкової хвороби шлунка
D. Холециститу
Е. Апендициту
6. Хворий сидить у ліжку з опущеними ногами, відкинувшись спиною на подушку. При якому захворюванні спостерігається цей симптом?
А. Напад бронхіальної астми
В. Серцева недостатність
С. Напад стенокардії
D. Апендицит
Е. Холецистит
7. Хворий погано орієнтується, на питання відповідає повільно. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
8. Хворий безтямний, на питання не відповідає, рефлекси не визначаються. Цей стан називається:
А. Ступор
В. Сопор
С. Кома
D. Колапс
Е. Непритомність
9. У хворого «горда» постава, живіт збільшений у розмірах. При яких станах це зустрічається?
А. Асцит
В. Метеоризм
С. Перитоніт
D. Апендицит
E. Холецистит
10. У хворого бронзове забарвлення шкіри на відкритих ділянки* тіла. Це є ознакою такої хвороби:
А. Синдром Іценка-Кушінга
B. Хвороба Аддісона-Бірмера
C. Цироз печінки
D. Тиреотоксикоз
E. Цукровий діабет
6.4. Ситуаційні задачі
1. Хворий виснажений. Шкіра бліда з сируватим відтінком. Губи та язик яскравого забарвлення. Кінцівки тонкі, гомілки пастозні. На шкірі грудей помітні судинні зірочки. Живіт збільшений в обємі, визуалізується сітка розширених підшкірних вен черевної стінки. Узагальність отримані дані та зробіть припущення щодо характеру ураження.
2. Хворий знаходиться у вимушеному положенні сидячі. Шкіра ціанотична. Дихання часте. Нігті у вигляді годинникових скелець, пальці – барабанних паличок. Для ураження якої системи можуть бути характерними ці ознаки, зробіть припущення щодо характеру ураження.
3. Пацієнт виглядає молодше своїх років. На обличчі – ціанотичний румянець на блідому обличчі, спостерігається акроціаноз. Для ураження якої системи характерні такі ознаки. Зробіть припущення щодо характеру ураження.
4. Стан хворого вкрай важкий. Обличчя дуже бліде з синюшним відтінком. Очі глибоко впалі, рогівка тускла, ніс загострений, шкіра холодна, покрита холодним липким потом. Для якого стану характерні такі ознаки?
5. Хворий погано орієнтується у зовнішньому середовищі, на питання відповідає із запізненням. Зробіть висновок щодо стану його свідомості. До якого порушення свідомості належать вказані ознаки.
Література.
Основна:
Шкляр Б.С. Діагностика внутрішніх хвороб. 1972. с. 15-41, 54-63. 129-130.
Василенко В.Х. Пропедевтика внутрішніх хвороб. 1982.С. 35-49.
Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб. К. 1996.
Додаткова:
Пропедевтика внутрішніх хвороб (за ред. проф. ЮЛ. Децика), Київ, 1998, с.18-30.
Никула Т.Д. і співавт. Пропедевтика внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 3-18.
Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 11-12.
 перейти в каталог файлов
| Образовательный портал
Как узнать результаты егэ
Стихи про летний лагерь
3агадки для детей |
Скачать 118 Kb.