Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
qrcode

Для модуль 1 Терапія 3 курс Методички. Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини


Скачать 104.5 Kb.
НазваниеМетодичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
Родительский файлDlya modul 1 Terapiya 3 kurs Metodichki.rar
АнкорДля модуль 1 Терапія 3 курс Методички.rar
Дата09.12.2009
Размер104.5 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаМетод-1.doc
ТипМетодичні рекомендації
#412
КаталогОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Полное содержание архива Для модуль 1 Терапія 3 курс Методички.rar:
1. Метод-1.doc
104.5 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
2. Метод-2.doc
118 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
3. Метод-3.doc
153 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
4. Метод-ЕКГ-1.doc
258 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
5. Метод-ЕКГ-2.doc
181.5 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
6. Метод-ЕКГ-3.doc
155 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
7. Метод-гастро-1.doc
180 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
8. Метод-гастро-2.doc
189.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
9. Метод-гастро-3.doc
209 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
10. Метод-кардио-1.doc
115 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
11. Метод-кардио-2.doc
113 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
12. Метод-кардио-3.doc
116.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
13. Метод-кардио-4.doc
147.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
14. Метод-кардио-5.doc
133.5 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
15. Метод-пульмо-1.doc
132 Кб.
Методичні вказівки для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
16. Метод-пульмо-2.doc
139 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
17. Метод-пульмо-3.doc
108 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
18. Метод-пульмо-4.doc
101 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медициниОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

“Затверджено”


на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини № 1


Завідувач кафедри


Професор В.З.Нетяженко
________________________

(підпис)

“______” _____________ 2009 р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ




Навчальна дисципліна

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль № 1

Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб

Змістовний модуль № 1

Введення в клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого

Тема заняття

Схема історії хвороби. Проведення розпиту хворого.

Курс

ІІІ

Факультети

ІІ, ІІІ медичні, факультет підготовки лікарів для ЗСУ



Київ – 2009
1. Конкретні цілі:

  • Класифікувати основні методи обстеження в клініці внутрішніх хвороб

  • Засвоїти основні принципи та порядок проведення обстеження хворого за традиціями вітчизняної терапевтичної школи

  • Демонструвати знання основних розділів історії хвороби

  • Методично правильно проводити розпитування хворих із патологією внутрішніх органів

  • Трактувати взаємозв’язок скарг хворого та робити попередню оцінку щодо ураженої системи організму

  • Узагальнювати результати розпиту хворих та вирізняти на їх підставі основні симптоми захворювання, характер його перебігу

  • Робити попередню оцінку можливих причин розвитку захворювання в кожному конкретному випадку

  • Демонструвати правильність заповнення анамнестичної частини історії хвороби


2. Базовий рівень підготовки


Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1. Деонтологія в медицині


Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та вміння застосовувати їх при спілкуванні із хворим

2. Історія медицини

– Представляти в історичному аспекті розвиток поглядів на розпитування хворого

– Визначати роль Київської терапевтичної школи у формуванні сучасної схеми збирання анамнезу

3.Латинська мова та медична термінологія

Застосовувати латинську медичну термінологію при позначенні основних скарг хворого та розділів анамнестичної частини історії хвороби

4. Анатомія людини

Володіти знаннями будови серцево-судинної, травної, бронхо-легеневої, сечо-видільної та нервової систем

5. Фізіологія

Трактувати основні механізми розвитку болю, задишки, серцебиття, кашлю.


3. Організація змісту навчального матеріалу.

Послідовність розгляду матеріалу:

  1. Види клінічного обстеження хворого. Діагностичні методи дослідження хворого – основні, додаткові.

  2. До основних методів дослідження належать: розпит хворого (interrogatio aegroti), огляд хворого (inspection aegroti), пальпація (palpatio), вистукування (percussio), вислуховування (auscultatio). Ці методи дослідження проводяться безпосередньо лікарем, за їх допомогою лікар має вирішити, які додаткові методи дослідження слід застосувати для підтвердження діагнозу, контролю за перебігом хвороби та проведенням лікування. Додаткові методи включають лабораторні, інструментальні, генетичні, експериментальні та інші.

  3. С
    уб`єктивне обстеження хворого полягає в отриманні від нього за допомогою опитування (interrogatio) даних про його хворобу та про інші чинники, з нею пов‘язані.

  4. Роль розпитування хворого у діагностиці численних гострих і хронічних захворювань.

  5. Послідовність проведення розпитування хворого



1. Паспортна частина (pars officialis).

Послідовно виясняють: прізвище, ім`я, по батькові; вік, стать, сімейний стан, освіту, професію, місце роботи, посаду, у разі інвалідності – причину, дату встановлення інвалідності, група; у осіб пенсійного віку – дата і причина виходу на пенсію (вік, хвороба), місце проживання (адреса), контактний телефон, дата поступлення до лікарні, особливості поступлення – за особистою ініціативою, направленням поліклініки, каретою швидкої допомоги, за переведенням із іншого відділення, та ін.

2. Скарги (molestiae aegroti).

Вони є суб`єктивними відчуттями хворим своєї недуги. Розрізняють скарги основні, які з найбільшою вірогідністю засвідчують прояви хвороби - біль, кашель, задишка, серцебиття, запори, проноси, нудота, блювання, зниження зору, слуху та інше, а також ознаки недуги, видимі для пацієнта. Це можуть бути скарги на збільшення в об`ємі живота, раптове схуднення або прогресуюче збільшення маси тіла, кровотечі, кровохаркання, надмірне збільшення або зменшення кількості виділеної сечі, поява дьогтьоподібного калу, крові у сечі, виникнення пухлиноподібних утворень на тілі, поява набряків, жовтяничного або синюшнього збарвлення шкіри та ін.

Загальні скарги які прямо не свідчать про певне захворювання, або захворювання конкретної системи організму, але можуть зустрічатись при інших подібних захворюваннях, ускладнювати і обтяжувати перебіг основної хвороби. До них належать загальна слабкість, психо-емоційна неврівноваженість, зниження працездатності, фізична слабкість, порушення сну, відчуття дискомфорту, або нездужання, підвищення або зниження температури тіла, остуди або жару.

3. Анамнез хвороби (anamnesismorbi).

1. Початковий період:

  • раптово чи спрокволу розпочиналась хвороба;

  • коли відбувся перехід від здорового до хворобливого стану (рік, місяць, доба, година);

  • найімовірніші причини хвороби;

2. Подальший розвиток хвороби:

  • періоди і частота загострень та тривалість ремісій (в хронологічній послідовності);

  • методи і результати раніше проведених діагностичних обстежень;

  • методи і ефективність раніше проведеного лікування (із зазначенням назв лікувально-оздоровчих установ), переносність медикаментозних та інших засобів: з цією метою можна додатково скористатись медичними довідками – виписками із попередніх історій хвороби, амбулаторної та санаторно-курортних карт);

  • наявність інвалідності (рік встановлення, причина, група);

  • мотиви і причини останньої госпіталізації.

4. Загальний анамнез (anamnesis communis).

Загальний анамнез – це суб`єктивна інформація пацієнта про функціональний стан його найважливіших органів і систем, в тому числі не залучених до основного патологічного процесу.

Структуру цього розділу формують у такій послідовності: серцево-судинна система, органи дихання, травлення, сечовиділення, нервова система, органи чуттів, опорно-руховий апарат. Додатково в курсі вивчення спеціальних клінічних дисциплін (нервові хвороби, акушерство і гінекологія, отоларингологія, очні хвороби, урологія) студенти детально опановують методи анамнестичного дослідження статевої і дітородної (у жінок) функцій, суглобового апарату, стану нервової і психічної діяльності, сечостатевих функцій. У разі, коли стан певної системи відносно повно відображений у скаргах пацієнта, виясняють лише ті дані , які вимагають додаткового висвітлення.

5. Анамнез життя (anamnesis vitae).

Анамнез спрямований на виявлення із поперднього життя хворого даних, які зясовують у такій послідовності: стан здоровя, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток на різних етапах життя пацієнта – дитинства, підліткового періоду, юності, зрілого, літнього віку; особливості способу життя, фізичної і розумової діяльності, перенесені захворювання, травми, оперативні втручання в хронологічній послідовності; генетично обумовлені хвороби, шкідливі звички, схильність до алергічних реакцій, реакцій на фактори довкілля – метеорологічні, геомагнітні. Стосовно кожного вікового періоду виясняють такі основні дані:

- дитячий період: місце народження, побутові умови, стан харчування, особливості фізичного і психічного розвитку, перенесені хвороби, травми, операції, спадкові захворювання;

- підлітковий і юнацький періоди: житлово-побутові умови, якість харчування, навчальна успішність, трудова та службова діяльність, наявність ендемічних хвороб в регіоні проживання; шкідливі звички – алкоголь, наркоманія, токсикоманія, тютюнопаління; умови праці; професійні шкідливості, радіація; фізична активність: схильність до активного чи малорухомого способу життя, заняття фізкультурою і спортом, перенесені хвороби, травми, операції в цьому віці;

- дорослий період: умови побуту, праці; особливості харчування, фізична активність, шкідливі звички, метеозалежність, перенесені хвороби, травми, операції, сімейний стан: у жінок – менструальний цикл, менопаузальний період, перебіги вагітності, пологів;

- спадковий анамнез: хвороби членів родини (батько, мати, рідні сестри, брати), якщо прямі родичі померлі – вияснити у якому віці і причину смерті; - алергологічний анамнез: непереносність певних медикаментів, тваринних, рослинних продуктів, вакцин, сироваток; парфуми, реакцій на окремі рослини, інгаляцію, тепло, холод.

6. Оцінка анамнестичних даних проводиться за наступним планом:

  1. Виділення основних скарг, домінуючих в анамнезі.

  2. Можливий зв'язок скарг між собою, тобто об'єднання симптомів у синдроми.

  3. Про переважне ураження хворобливим процесом якої системи можна підозрювати за даними анамнезу.

  4. Характер перебігу захворювання (гостре, підгостре, хронічне).

  5. Найбільш вірогідні причини, що викликали хворобу.


4. План і організаційна структура заняття




Етап заняття

Зміст роботи

Розподіл часу

І.

Підготовчий етап




20 хвилин (20 %)

1. Організаційні питання:

– перевірка присутності студентів на занятті

– ознайомлення студентів з планом заняття та формування мотивації


2 хвилини
3 хвилини

2. Перевірка самостійної позааудитор­ної підготовки студентів до заняття:

– виписування у зошити латинської термінології до теми заняття

– схематичного зображення класифікації діагностичних методів та послідовності розпитування хворого


5 хвилини

2. Контроль початкового рівня підготовки (10 питань тест-контролю)

10 хвилин

ІІ.

Основний етап




95 хвилин (65 %)

1.Розбір теоретичних питань, що вивчаються на занятті

20 хвилин

2. Демонстрація викладачем методики розпитування хворого на показовому пацієнти терапевтичного профілю

20 хвилин

3. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при розпитуванні хворого (проводиться спільно викладачем та студентами)

10 хвилин

4. Робота студентів малими групами (по 2-3 студента) по розпитуванню тематичних хворих під керівництвом викладача

35 хвилин

4. Аналіз та узагальнення даних, отриманих при обстеженні хворих (спільно з викладачам)

10 хвилин

ІІІ.

Заключний етап




20 хвилин (15 %)

1. Вирішення ситуаційних задач

10 хвилин

2. Обговорення відповідей на ситуаційні завдання

5 хвилин

3. Оцінювання студентів

3 хвилин

4. Завдання на наступне заняття

2 хвилин

Загальна тривалість заняття


135 хвилин


6. Засоби контролю засвоєння матеріалу
6.1. Теоретичні питання до заняття:

  1. Які основні методи діагностики Вам відомі?

  2. Назвіть складові розділи анамнезу.

  3. Що включає в себе паспортна частина?

  4. Що таке основні скарги хворого?

  5. З якою метою проводиться деталізація скарг?

  6. Що включає в себе розділ "Анамнез захворювання"?

  7. Що таке "Загальний анамнез", з якою метою його збирають?

  8. Що включає в себе "Анамнез життя"?

  9. Яке значення має професійний анамнез?

  10. Яке значення має спадковий анамнез хворого?

  11. Що таке алергологічний анамнез, його значення?

  12. Як провести оцінку анамнестичних даних?

  13. Що таке симптом захворювання?

  14. Що таке синдром?


6.2. Тестові питання для самоконтролю
1. Хто є засновником сучасного наукового методу розпитування хворого:

1. С.П.Боткін.

2. Г.А.Захарїн.

3. О.О.Остроумов.

4. В.П.Образцов.

5. М.Д.Стражеско
2. До яких методів діагностики належить розпитування хворого:

1. Обєктивних.

2. Інструментальних.

3. Додаткових.

4. Субєктивних.

5. Експериментальних.
3. З якої системи органів слід починати розпитування про стан органів та систем:

1. З серцево-судинної, враховуючи її важливість у кровозабезпеченні органів.

2. З дихальної, враховуючи її роль у постачанні кисню до тканин.

3. З тієї, яка виходячи із розпиту хворого вважається ураженою.

4. З нервової, оскільки саме її функціонування забезпечує нормальну роботу організму.

5. Важливо провести розпит по всіх системах, а з якої починати – принципового значення не має.
4. Який висновок слід зробити на підставі розпитування хворого:

1. Оцінено загальний стан хворого.

2. Поставлений попередній діагноз.

3. Зясовано, яка система уражена та як між собою повязані скарги.

4. Призначено лікування.

5. Оцінено стан здоровя хворого.
5. Які скарги хворого слід вважати основними:

1. Ті, що примусили хворого звернутися до лікаря.

2. Ті, з яких розпочалось захворювання.

3. Загальну слабкість, зниження працездатності, оскільки вони найбільше впливають на життєдіяльність хворого.

4. Ті, які не вдається коригувати лікуванням.

5. Скарги з боку серцево-судинної системи, зважаючи на розповсюдженість патології кровообігу та важкі наслідки.
6. Які з перерахованих нижче скарг належать до загальних:

1. Біль у ділянці серця.

2. Кашель з виділенням харкотиння.

3. Печія та відризка кислим.

4. Часте, болюче сечовипускання.

5. Слабкість, порушення сну, зниження працездатності.
7. З чого слід починати зясування скарг хворого:.

1. Зі скарг, яких почалось захворювання.

2. Зі скарг, які турбували хворого на момент госпіталізації.

3. Зі скарг, які турбують пацієнта на момент розпитування.

4. Зі скарг, які не піддаються лікуванню.

5. Зі скарг, які першими зникли при призначенні лікування.
8. З чого слід починати зясування анамнезу захворювання:

1. З часу появи та початкових проявів захворювання.

2. З вияснення, чим лікувався хворий до звернення до лікаря.

3. При хронічному перебігу захворювання – з кратності звернення до лікаря та результатів попереднього лікування.

4. У стаціонарного хворого слід вияснити, як змінився його стан після госпіталізації.

5. Вияснити скарги на момент розпитування.
9. Хворий скаржиться на задишку, напади ядухи, періодичний кашель, болі в лівій частині грудної клітки. Про ураження якої (яких) систем (и) Ви зробити висновок у першу чергу?

1. Травної.

2. Дихальної.

3. Серцево-судинної.

4. Травної та/або серцево-судинної.

5. Дихальної та/або серцево-судинної.
10. Для яких із зазначених захворювань спадкова схильність має особливе значення:

1. Гострі респіраторні захворювання.

2. Ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.

3. Хронічний тонзиліт.

4. Інфекційні захворювання сечовидільної системи.

5. Бронхіти, особливо гострі.
6.3. Ситуаційні задачі

1. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на біль в епігастральній ділянці, нудоту, блювання, зниження апетиту, виражену загальну слабкість, головний біль та запаморочення.

Завдання:

1) виділіть основні скарги хворого;

2) назвіть загальні скарги хворого.

2. Хворому 36 років. З 16 років палить по 1 пачці цигарок на день. Розвиткові яких захворювань це може сприяти?

3. Хворий чолок, 45 років, працює президентом фірми. Звернувся зі скаргами на нападоподібні болі за грудиною, які мають стискаючий характер та зявляються при психо-емоційному перевантаженні.

Про ураження якої системи йде мова? Що може бути причиною даних скарг?

Література.

Основна:

  1. Пропедевтика внутренних болезней (под ред. Василенко В.Х., Гребенева А.Л.), 1982, с.5-35.

  2. Шкляр B.C. Діагностика внутрішніх хвороб, 1971, с.7-15.

  3. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного, Москва 1972, с. 17-29.


Додаткова:

  1. Пропедевтика внутрішніх хвороб (за ред. проф. ЮЛ. Децика), Київ, 1998, с.9-18.

  2. Никула Т.Д. і співавт. Пропедевтика внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 3-18.

  3. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, Київ 1996, с. 11-12.




перейти в каталог файлов

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей