Главная страница
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
qrcode

Для модуль 1 Терапія 3 курс Методички. Метод-ЕКГ-3. О. О. Богомольця Затверджено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини 1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) 2009 р. Методичні рекомендації


НазваниеО. О. Богомольця Затверджено на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини 1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) 2009 р. Методичні рекомендації
Родительский файлDlya modul 1 Terapiya 3 kurs Metodichki.rar
АнкорДля модуль 1 Терапія 3 курс Методички.rar
Дата09.12.2009
Размер155 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаМетод-ЕКГ-3.doc
ТипМетодичні рекомендації
#412
КаталогОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей
Полное содержание архива Для модуль 1 Терапія 3 курс Методички.rar:
1. Метод-1.doc
104.5 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
2. Метод-2.doc
118 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
3. Метод-3.doc
153 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
4. Метод-ЕКГ-1.doc
258 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
5. Метод-ЕКГ-2.doc
181.5 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
6. Метод-ЕКГ-3.doc
155 Кб.
О. О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " " 2009 р. Методичні рекомендації
7. Метод-гастро-1.doc
180 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
8. Метод-гастро-2.doc
189.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
9. Метод-гастро-3.doc
209 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
10. Метод-кардио-1.doc
115 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
11. Метод-кардио-2.doc
113 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
12. Метод-кардио-3.doc
116.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
13. Метод-кардио-4.doc
147.5 Кб.
О. О. Богомольця на методичній нараді кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1 Завідувач кафедри Професор В. З. Нетяженко (підпис) " 26 " серпня 2009 р. Методичні рекомендації
14. Метод-кардио-5.doc
133.5 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
15. Метод-пульмо-1.doc
132 Кб.
Методичні вказівки для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
16. Метод-пульмо-2.doc
139 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
17. Метод-пульмо-3.doc
108 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медицини
18. Метод-пульмо-4.doc
101 Кб.
Методичні рекомендації для викладачів Навчальна дисципліна Пропедевтика внутрішньої медициниОбразовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей


Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

«Затверджено»


на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Завідувач кафедри


Професор В.З.Нетяженко
________________________

(підпис)

“______” _____________ 2009 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ


Навчальна дисципліна

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль № 1

Основні методи обстеження в клініці внутрішніх хвороб

Змістовний модуль № 4

Інструментальні методи дослідження серцево–судинної системи

Тема заняття

ЕКГ–ознаки порушень провідності. Основи прове­дення електроімпульсної терапії

Курс

3

Факультет

ІІ, ІІІ, ФПЛЗСУ


Тривалість заняття – 3 академічні години


Київ-2009



1.Конкретні цілі:

  1. Використовуючи методику розпитування хворого з комбінованими порушеннями серцевого ритму, розрізняти “серцебиття”, “перебої”, ”завмирання” серця у скаргах хворого, пояснювати механізм їх виникнення

  2. Демонструвати методику проведення огляду хворого, пальпації, перкусії передсерцевої ділянки, визначати властивості пульсу хворих з порушеннями провідності

  3. Пояснювати ЕКГ-критерії блокад проведення імпульсу

  4. Трактувати ЕКГ-ознаки миготіння і тріпотіння (фібриляції) передсердь та шлуночків

  5. Ознайомитися з методикою застосування електроімпульсної терапії, електрокардіо­стимуляції.



2.Базовий рівень підготовки


Назва попередніх дисциплін

Знання

Анатомія

– Пояснювати будову провідної системи серця, структуру атріо-вентрикулярного вузла, основні та додаткові шляхи проведення імпульсу

Фізика

  • Трактувати основи виникнення електричних явищ у серці, закони дії електронного насоса, формування трансмембранного потенціалу дії.

  • Пояснювати закономірність процесів деполяризації та реполяризації.

Фізіологія і патологічна фізіологія

  • Аналізувати основні функції серця: автоматизм, провідність, збудливість, рефрактерність, скоротливість

  • Пояснювати особливості проведенні імпульсу по основних та додаткових провідниїх шляхах

  • Трактувати механізм функціонування атипових кардіоміоцитів

  • Пояснювати механізм формування основних елементів ЕКГ


3. Організація змісту навчального матеріалу.

1. На початковому етапі заняття слід повторити наступні питання:

  • провідну систему серця, анатомію та фізіологію основних і додаткових шляхів проведення імпульсу

  • параметри основних зубців та інтервалів електрокардіограми

  • ознаки синусового ритму, правила підрахунку частоти серцевих скорочень.

  • правила визначення електричної вісі серця, її значення при відхиленні ліворуч та праворуч

2. Під час основної частини заняття розбір питань порушення провідності доцільно проводити в наступній послідовності:

1) Визначення поняття «блокада» проведення імпульсу. Порушення проведення імпульсу - "блокада" може виникати на різних рівнях: в синоаурикулярному з'єднанні, передсердях, атріовентрикулярному з'єднанні, ніжках пучка Гіса та їх розгалуженнях та в міокарді шлуночків. Блокада може виникати при запальних, дистрофічних та склеротичних процесах в міокарді (міокардити ревматичні, дифтерійні, кардіосклероз), при порушенні коронарного кровообігу, особливо при інфаркті міокарда, коли в процес залучається міжшлуночкова перетинка.

Блокада серця може бути стійкою і тимчасовою, транзиторною. Перша, як правило, пов'язана з анатомічним пошкодженням провідної системи: транзиторна блокада багато в чому залежить від функціонального стану атріовентрикулярного вузла та пучка Гіса і часто пов'язана з посиленням впливу парасимпатичної нервової системи: в таких випадках введення атропіну сульфата може відновити провідність. Клінічні прояви блокади залежать від місця її виникнення.

2) Різновиди блокад:

Синоаурикулярна блокада проявляється лише періодичним випадінням серцевого скорочення та пульсового удару. На ЕКГ на фоні правильного синусового ритму відмічається періодичне випадіння серцевого комплексу, тривалість систоли подвоюється.

Внутрішньопередсердна блокада виявляється тільки на ЕКГ. так як ніякими клінічними симптомами вона не проявяється. На ЕКГ з'являється зміна зубців Р: вони деформуються та. оскільки зростає час збудження передсердь, їх тривалість перевищує нормальну провідність (до 0,1 с).

Атріовентрикулярна блокада за тяжкістю поділяється на три ступеня.

І ступінь блокади виявляється тільки електрокардіографічно за подовженням інтервалу PQ (до 0,3-0,4 с і більше). Клінічно така блокада не вловлюється: можна тільки іноді зауважити розщеплення І тону серця при аускультації за рахунок відщеплення передсердного компонента:





IIступінь атріовентрикулярної блокади може проявлятися по різному.


Перший тип (Мобітц І) характеризується погіршенням провідності атріовентрикулярного з'єднання та пучка Пса з кожним імпульсом, котрий проведений від передсердь до шлуночків, що на ЕКГ відображається поступовим збільшенням інтервалу PQ. і врешті решт наступає момент, коли один з імпульсів взагалі не доходить до шлуночків, тому їхнє скорочення випадає і на ЕКГ комплекс QRs не реєструється, з'являється довга діастола після зубця Р, яка називається періодом Самойлова-Венкебаха.
– При атріовентрикулярній блокаді II ступеня II типу (Мобітц II) на ЕКГ на фоні нормальної тривалості або постійно однаково подовжених інтревалів PQ інколи спостерігається поодинокий зубець Р без комплекса QRS (період Самойлова-Венкебаха). При повній атріовентрикулярній блокаді на ЕКГ немає зв'язку між зубцями Р комплексами QRS, оскільки жодний синусовий або інший надшлуночковий імпульс не доходить до шлуночків і синусовий вузол залишається водієм ритму тільки для передсердь. Шлуночки скорочуються за рахунок власного автоматизму в центрах 2-3 порядку. Число їхніх скорочень при повній блокаді знаходиться в межах 30-40 за хвилину, і чим нижче в провідній системі розташовується водій ритму, тим повільніше ритм шлуночків.

3) Клінічні ознаки порушень проведення.

Клінічно при атріовентрикулярній блокаді II ступеню І типу (Мобітц І) періодично спостерігаються випадіння скорочення шлуночків, а відповідно і пу.тьса. які відповідають періодам Самойлова-Венкебаха. при атріовентрикулярній блокаді II ступеню II типу (Мобітц II) спостерігається значне порідшення ритма шлуночків, пульс стає ріжким. особливо при блокаді 2:1, при випадінні кожного третього або четвертого удару пульс неритмічний і нагадує тригемінію або квадригемінію при ранніх екстрасистолах з дефіцитом пульса. При різкому уповільненні серцевого ритму у хворих можуть з'явитися запаморочення, потемнення в очах, короткочасна втрата свідомості внаслідок анемії мозку.

Повна поперечна блокада при достатньому числі скорочень шлуночків (40-50 за хвилину) може довго не проявлятися ніякими суб'єктивними відчуттями. У таких хворих відмічається рідкий ритмічний пульс, великий за величиною. Тони серця приглушені, але періодично може визначатися гучний І тон ("гарматний тон" за Стражеско). який з'являється при збігові скорочень передсердь та шлуночків.





При різкому уповільненні ритму шлуночків (до 20 і менше) або при тимчасовій зупинці серця, коли неповна блокада змінюється повною, тобто імпульси від передсердь не доходять до шлуночків, а їх власний автоматизм ще не з'явився, можуть виникати напади (синдром Морган‘ї-Едемса-Стокса), обумовлені порушенням кровообігу, в першу чергу центральної нервової системи. Під час приступу хворий втрачає свідомість, падає, з'являються загальні епілептиформні судоми, глибоке дихання, шкірні покриви різко блідніють, пульс рідкий або не визначається.

Внутрішлуночкова блокада найчастіше зустрічається у вигляді блокади ніжки пучка Гіса, правої або лівої. Ліва ніжка пучка Гіса поділяється на дві гілки - передню та задню, тому блокуватися може тільки одна з її гілок; можуть зустрічатися поєднання блокади правої ніжки з гілками лівої. Суб'єктивними симптомами блокада ніжки пучка Гіса не проявляється. Інколи при аускультації серця спостерігається розщеплення або роздвоєння тонів, що обумовлене асинхронізмом в діяльності шлуночків.

На ЕКГ блокада ніжки проявляється наступними ознаками:

  • Зубець Р не змінюється

  • шлуночки скорочуються ритмічно під впливом імпульса з синусового вузла, але. оскільки порушений хід збудження шлуночків, реєструються значно деформовані та розширені комплекси QRS, що нагадують комплекси при шлуночковій екстрасистолії

  • час внутрішлуночкової провідності зростає до 0.12-0.18 с та більше. Форма шлуночкових комплексів залежить від того, яка ніжка блокована, при блокаді лівої ніжки пучка Гіса відстає його збудження і тоді шлуночкові комплекси нагадують форму комплексів при правошлуночковій екстрасистолії, тобто відмічається розширення і деформація комплекса QRS, зміщення інтервалу ST та зміна напрямку зубця Т, які стають протилежними максимальному зубцю комплексу QRS. При блокаді правої ніжки форма ш
    луночкових комплексів нагадує лівошлуночкову екстрасистолу.





ЕКГ при блокаді лівої ніжки пучка Гіса


ЕКГ при блокаді правої ніжки пучка Гіса


4) Надати студентам інформацію щодо основ проведення електроімпульсної терапії.

Електроімпульсна терапія (кардіоверсія) (ЕТ) - спосіб лікування деяких порушень серцевого ритму імпульсом електричного струму з енергією 50-100 Дж, що створюється розрядом конденсатора між двома електродами, які накладені на грудну стінку хворого. ЕТ застосовують для припинення пароксизмальної тахікардії, миготіння та тріпотіння передсердь, а також купування фібриляції шлуночків. Для проведення ЕТ хворого кладуть на спину; електроди дефібрилятора накладають на передню грудну стінку (один електрод притискають до грудної клітини у правій підключичній ділянці, другий - в ділянці верхівки серця) або розташовують один над ділянкою серця, а інший на спині (ефект дещо більший при їхньому передньо-задньому розміщенні). За допомогою спеціальної позначки на екрані осцилографа синхронізують імпульс струму із зубцем Р по електрокардіограмі, що дозволяє уникнути випадкового збігу за часом електроімпульса з так званою вразливою фазою серцевого циклу, що відповідає вершині зубця Т. Перед розрядом хворому дають наркоз. використовуючи короткодіючий тіопентал натрію, гексенал, діазепам.

При використанні вітчизняних дефібриляторів напруга першого розряду становить 4000 В, а кожного з подальших на 1000 В більше (але не вище 7000 В). ЕТ проводять з дотриманням всіх правил дефібриляції при повній готовності до реанімаційних заходів. включаючи і кардіостимуляцію.

Електрокардіостимуляція - метод лікування порушення серцевого ритму, шляхом впливу на міокард шлуночків електричними імпульсами певної потужності та частоти. Лікування за допомогою електрокардіостимуляції показане при шлуночкових тахікардіях, що часто повторюються, при повній АВ блокаді з приступами Морган‘ї-Едемса-Стокса.

Зонд-електрод вводиться по венам у праві відділи серця (в шлуночок - при електрокардіостимуляції шлуночків, в передсердя - при електрокардіостимуляції передсердь). Частота імпульсів мас бути на 5-10% вищою, ніж частота скорочень серця під час пароксизму. Після захоплення частоту електрокардіостимуляції поступово зменшують, а коли вона наближається до частоти синусового ритму. стимулятор вимикають. Електрокардіостимуляція може бути тимчасовою (при транзиторних порушеннях ритму і провідності) і постійною - при стійких його формах.

5) Після засвоєння всіх вище вказаних структурних компонентів теми студент повинен самостійно провести розшифровку ЕКГ з порушеннями автоматизму та збудливості, що вивчались на занятті.



  1. План і організаційна структура навчального заняття




Етап заняття

Зміст роботи та засоби контролю

Розподіл часу


І.


Підготовчий етап




25 хвилин (18,5 %)

1. Організаційні питання:

– перевірка присутності студентів на занятті, повідомлення про присутність студентів на лекції з теми, з’ясування причин відсутності

– ознайомлення студентів з планом заняття та формування мотивації


2 хвилини

2 хвилини

2. Перевірка самостійної передаудитор­ної підготовки студентів до заняття:

– розшифровка наданої для самостійного опрацювання ЕКГ

– схематичне зображення утворень ектопічних вогнищ при різних екстрасистолах –

6 хвилин

3. Повторення будови провідної системи серця (усне опитування)

5 хвилин

2. Контроль початкового рівня підготовки (10 питань тест-контролю)

10 хвилин

ІІ.

Основний етап




100 хвилин (74 %)

1.Розбір теоретичних питань, що вивчаються на занятті (усне опитування)

20 хвилин

2. Фізикальне обстеження хворого із порушеннями автоматизму (збудливості) серця

20 хвилин

3. Реєстрація ЕКГ у хворих з порушеннями автоматизму та збудливості (студенти під керівництвом викладача)

10 хвилин

4. Розшифровка ЕКГ, зареєстрованих на занятті, формування висновку по кожній ЕКГ

20 хвилин

5. Визначення ЕКГ-критеріїв порушень функції автоматизму на 4-5 показових плівках (студенти під керівництвом викладача)

10 хвилин

6. Визначення ЕКГ-критеріїв екстрасистол на показових плівках, з‘ясування місця походження екстрасистол (студенти під керівництвом викладача)

10 хвилин

7. Оформлення висновку щодо розшифрованих ЕКГ

10 хвилин

ІІІ.

Заключний етап




10 хвилин (7,5 %)

1. Узагальнення основних положень, які має засвоїти студент на занятті

5 хвилин

2. Оцінювання студентів

3 хвилин

3. Завдання на наступне заняття

1 хвилина

Загальна тривалість заняття

135 хвилин



5. Засоби контролю

5.1. Тестові завдання для перевірки вхідного рівня знань:

  1. Передсердна екстрасистола має ознаки:

  1. Поява позачергового незміненого серцевого комплексу.

  2. Прискорення серцевого ритму.

  3. Сповільнення серцевого ритму.

  4. Наявність повної компенсаторної паузи.

  5. Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.


2.Шлуночкова екстрасистола характеризується:

  1. Поява прискореного серцевого ритму.

  2. Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.

  3. Поява сповільненого серцевого ритму.

  4. Поява позачергового незміненого серцевого комплексу.

  5. Наявність передсердних зубців ЕКГ.


3. Атріо-вентрикулярна екстрасистола характеризується:

  1. Поява прискореного серцевого ритму.

  2. Поява сповільненого серцевого ритму.

  3. Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.

  4. Наявність передсердних зубців ЕКГ.

  5. Поява позачергового незміненого шлуночкового комплексу, перед яким відсутній зубець Р.


4. Для синусової тахікардії характерними є:

  1. Поява сповільненого серцевого ритму.

  2. Наявність позачергового серцевого скорочення.

  3. Зростання числа серцевих скорочень до 90-160(180) за 1 хв.

  4. Наявність передсердних зубців ЕКГ.

  5. Поява сповільненого серцевого ритму.


5. Для синусової брадікардії характерними є:

  1. Зменшення частоти серцевих скорочень до 59-40 за 1 хвилину.

  2. Поява прискореного серцевого ритму.

  3. Поява позачергового деформованого шлуночкового комплексу.

  4. Збільшений та розширений зубець Р.

  5. Подовження тривалості інтервалу R – R.


6. Повна компенсаторна пауза характерна для:

  1. Передсердної екстрасистоли.

  2. Шлуночкової екстрасистоли.

  3. Синусової тахікардії.

  4. Пароксизмальної надшлуночкової тахікардії.

  5. Міграції водія ритму по передсердях.


7. Шлуночкова пароксизмальна тахікардія характеризується:

    1. Подовження тривалості інтервалу R – R.

    2. Збільшений та розширений зубець Р.

    3. 3.Раптовим почащенням серцевих скорочень до140-220 за 1 хвилину.

    4. Наявність передсердних зубців ЕКГ.

    5. 5.Негативні та глибокі зубці Т.


8. Миготіння шлуночків характеризується:

  1. Частими від 200 до 500 за 1 хвилину і нерегулярними хвилями.

  2. Збільшеним та розширеним зубцем Р.

  3. Наявність передсердних зубців ЕКГ.

  4. Наявністю повної компенсаторної паузи.

  5. Наявністю позачергових шлуночкових комплексів.


9. Тріпотіння шлуночків – це:

  1. Наявністю повної компенсаторної паузи.

  2. Негативні та глибокі зубці Т.

  3. Часті від 200 до 300 за хвилину регулярні, одинакові по формі хвилі.

  4. Рідкі поодинокі шлуночкові хвилі.

  5. Поява передчасних шлуночкових комплексів.


10. Терміном алоритмія позначається:

1. Наявність екстрасистол з а-в з‘єднання.

2. Нормальний серцевий ритм.

3. Виникнення шлуночкових екстрасистол на фоні синусової брадикардії

4. Правильне чергування нормальних та екстрасистолічних комплексів.

5. Зменшення частоти серцевих скорочень до 30 ударів за хвилину.
5.2. Спеціально підібрані ЕКГ записи:

1) з порушеннями автоматизму:

– синусовою тахікардією

– синусовою брадикардією

– синусовою аритмією

– синдромом слабкості синусового вузла

2) з екстрасистолами різного походження:

– синусовою екстрасистолою

– передсердною екстрасистолою

– а-в екстрасистолою з верхнього, середнього та нижнього відділів

– правошлуночковою та лівошлуночковою естрасистолами

3) з алоритміями (бігімінією, тригемінією)

4) з пароксизмальною шлуночковою та суправентрикулярною тахікардією.
5.3. Контрольні питання:

  1. Назвіть причини виникнення синусової тахікардії, синусової брадикардії, синусової аритмії, екстрасистолічної аритмії.

  2. ЕКГ- критерії синусової тахікардії, брадикардії, аритмії, синдрому слабкості синусового вузла.

  3. Аускультація серця при екстрасистолічній аритмії.

  4. Характеристика пульсу та AT при екстрасистолічній аритмії.

  5. Що таке аллоритмія?

  6. ЕКГ ознаки надшлуночкової екстрасистоли.

  7. ЕКГ ознаки шлуночкової екстрасистоли.

  8. Причини виникнення пароксизмальної тахікардії.

  9. Аускультації серця при пароксизмальній тахікардії.

  10. ЕКГ ознаки надшлуночкової пароксизмальної тахікардії.

  11. ЕКГ ознаки шлуночкової пароксизмальної тахікардії.


5.4. Практичні роботи, які виконуються на занятті:

  1. Розшифрувати нормальну електрокардіограму.

  2. Визначити електричну вісь серця.

  3. Визначити тривалість зубців та інтервалів ЕКГ унормальних комплексах.

  4. Проаналізувати ЕКГ з порушеннями функції синусового вузла.

  5. Проаналізувати регулярність серцевих скорочень та кількість екстрасистол.

  6. Визначити походження екстрасистол.

  7. Порахувати частоту серцевих скорочень при різних видах екстрасистолії.

  8. Інтерпретувати наявні ознаки порушень автоматизму та збудливості.

  9. Сформулювати висновок про конкретні зміни на ЕКГ.



Рекомендована література:

    1. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Практичні заняття з методів обстеження хворих у клініці внутрішніх хвороб. – К., 1995. – С. 98-122.

    2. Пропедевтика внутренних болезней (ред. Василенко В.Х.), 1982. – С. 256-265.

    3. Дощицин В.Л.Клинический анализ ЕКГ.– М., 1982. – С. 41-80.

    4. Орлов В.Н. Руководство по электрокардиографии. – К., 1983. – С. 343-347, 354-367, 383-404.

    5. Мурашко В.В., Струтинский А.В. Электрокардиграфия. – М.,1987. – С. 107-126.

    6. Мурашко В.В., Струтинский А.В. Электрокардиграфия. – Москва “МЕДпресс” 2000г. – С. 112-135.



перейти в каталог файлов

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей

Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей