Марія Матіос та Люко Дашвар
 Скачать 219.44 Kb.
| Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |
50. ЗМІ і книгодрукування в умовах незалежності. ЗМІ - служби звернення до масової аудиторії, доступні багатьом людям, мають корпоративний зміст виробництва і розповсюдження інформації. Після проголошення незалежності партійна преса позбулася господаря. У січні 1992р. оголошено про створення Національного страйкового комітету журналістів, який закликав працівників ЗМІ до пікетування Верховної Ради. У 90-х з'являтися видання "жовтої". Вперше за 70 років в укр. пресі з'являються елементи журналістики сенсаційж. Характерним прикладом є газети "Лель", "Бульвар". Друкуються також газети "за інтересами" – для дачників, рибалок, мисливців; на ринку України з'являються еротичні, спортивні, професійні видання ("Дачник", "Український футбол", "Кухня"). Виникають і рекламні видання, зокрема "Авізо", "РІО", "Експрес-об'ява". Наприкінці 90-х - навала різноманітних магічних, розважальних видань ("Біла магія"). Верховна Рада засновує газету "Голос України", яка подає інформацію про події в парламенті. Кабінет Міністрів започатковує "Урядовий кур'єр", який відразу набуває статусу офіційного. Беззаперечним є твердження, що в Україні преса не стала незалежною, не стала "четвертою владою. Продовжують своє життя "Україна молода". Основна проблема укр. песи – російськомовністьОтже, попри те, що відбувся перерозподіл інформаційного простору: виникли нові видання, а деякі припинили існування або втратили незалежність, тенденції в розвитку держави та її інформаційної сфери збереглися, набувши з часом ще потворніших антиукраїнських та антидемократичних форм. Нині в медіа функціонують у олігархічному форматі. У нашій державі не створено системи комерційних ринкових медіа. ЗМІ стають все більше економічно залежними, а тому і їх тематика відображає ті політичні погляди, які сповідує "спонсор" або власник. Однак, як зазначає Інститут політики, в Україні практично не сформувалася цілісна і зрозуміла для суспільства політична журналістика, яка б розповідала своїм громадянам про реальну політику в країні. Український ринок медіа перебуває між двома серйозними небезпеками. Перша – це тіньова олігархічна сфера, яка діє за межами будь-яких правил поведінки і не хотіла б бачити журналіста самостійним суб'єктом взаємовідносин. Друга – це поступове нищення українського ринку медіа, який ще остаточно не сформувався. Дослідження Центру Разумкова свідчать, що порівняно з 2005 роком довіра громадян до українських ЗМІ продовжує зростати. Сучасна укр. преса трансформувалася з радянської преси. Видавництво. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — українське книжкове видавництво, перше приватне дитяче видавництво незалежної України, засноване у Києві 1992 року. З 2008 року друкує книжки для усіх вікових груп. «Генеза» — одне з найбільших та найстарших видавництв України. Видавництво працює на ринку навчального книговидання з 1992 року. У "Генезі" вперше в Україні було створено оригінальні (нерадянські) підручники з історії України. Уся навчальна література «Генези» має відповідні грифи Міністерства освіти і науки, відповідає чинним навчальним програмам та санітарно-гігієнічним нормам. «Наукова думка» (засноване 1922р.) Вся Україна користується виданими “Науковою думкою” словниками, Енциклопедіює історії України в 10 томах (2003-2013). В 1988 році — 3 місце у світі за кількістю назв серед видавництв, що спеціалізувалися із випуску наукової літератури. «Нова Книга» (Вінниця, з 2000р.). Сучасне виробництво та реалізація найякіснішої в Україні медичної, педагогічної, географічної, історичної та філологічної літератури. Дивися питання №70. 51. Меценатство в Україні. Згідно закону України – «добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство і спонсорство». Давнi грамоти зберегли iмена жертводавцiв на просвiтнi цiлi: Красовський, Лангиш, Корнякт, Олена Горностаєва (фундатор Пересопницького монастиря). У XVIII ст. Своєю меценатською діяльністю прославилися князь Костянтин Острозький, князь Юрій Слуцький, Єлизавета Гулечівна. У XVII-XVIII ст. освiтi, культурi допомагали Петро Конашевич-Сагайдачний, Петро Могила (відновлення храму Софії в Києві), Iван Мазепа, родина Розумовських. XIX ст. свiдчить про вплив меценатiв на розвиток культури: Олександр та Iлля Безбородьки (утримували Нiжинську гiмназiю), Григорiй Галаган (утримував колегiю для хлопчикiв у Києвi), Павло Бiлецький-Носенко, подружжя Русових, Терещенкiв, Харитоненкiв, Алчевських. Сьогоднi рух благодiйництва в Українi вiдроджується. Прикладом є дiяльнiсть Галини Пiдопригори з Харкова, яка будує церкви, утримує дитячий притулок, допомагає бiблiотекам. Вона є вiце-президентом Лiги Українських Меценатів. Найбiльшої пiдтримки меценатiв i спонсорiв в Українi зараз отримує мистецтво. Віктор Пінчук – автор Центру сучасного мистецтва PinchukArtCentre, Підтримка камерного оркестру «Пори року», акція «Година бути разом», в рамках якої відбувся благодійний концерт Пола Маккартні на Майдані Незалежності. Рінат Ахметов - завершення реставрації Будинку митрополита на території «Софії Київської», підтримка об'єктів української культурної спадщини. Проект «Людина року». 52. Музейна справа в Україні. Музеї - це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. За своїм профілем музеї поділяються на історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві. В Україні колекції реліквій, рукописів, старовинних речей та творів мистецтва збиралися з давніх-давен у князівських та гетьманських палацах, церквах і монастирях. Старовинні предмети збирали також вельможі-меценати, діячі науки та мистецтва. Залишились відомості про колекції князів Острозьких, Заславських. Старовинними книжками обдаровував освітні заклади та церкви Іван Мазепа. Збиранням старовинних предметів і навіть археологічними дослідженнями займався митрополит Петро Могила. Відшуковував старовинні книжки та рукописи видатний український культурно-освітній і церковний діяч XVIII ст. Феофан Прокопович. На певному етапі стали зберігати предмети, пов'язані з релігійними уявленнями та естетичними потребами. Давні цивілізації, спочатку східні, а потім і античні, мали розвинуті колекції музейного типу. У більш пізні часи музейні зібрання формуються з метою фіксації суспільного історичного досвіду, який передається від покоління до покоління, а музеї – як хранителі цього досвіду. Для залучення відвідувачів у музеях виставляли на показ кістки злочинців. Наступний важливий крок у розвитку музеїв був зроблений у другій половині XVIII ст. – відбулося становлення ряду суспільних дисциплін одночасно з накопиченням та систематизацією зібрань відповідних джерел. Діяльність музею вперше почала набувати наукового характеру. Музеї стали розглядатись як сховища культурно-історичної спадщини, наукових цінностей, технічного досвіду. 1806 р. в Миколаєві відкрито перший на території України музей, на основі зібрань знахідок античних пам’яток. У кінці XIX ст. засновано історико-археологічні музеїв у Одеській (1825 р.), Миколаївській областях (1898 р.), Херсонський природничий, Київський історичний (1899р.), Львівський природничо-етнографічний. 1945 р. музеї України перешли у підпорядкування Комітету культурно-освітніх установ при раді Міністерств УРСР. В Україні діє 400 державних та комунальних музеїв. 53. Музичне мистецтво в Україні. Починає свій відлік з часів Київської Русі і в своєму розвитку охоплює практично всі типи музичного мистецтва — народну і професійну, академічну і популярну музику. Сьогодні українська музика в її багатоманітті звучить в Україні та далеко за її межами, вона продовжує розвиватись в народній та професійній традиціях. До ХVІІ ст. музика мала непрофесійний характер, була представлена думами, баладами, історичними, ліричними піснями. В епоху бароко, на зміну одноголосному співу приходить багатоголосний партесний спів, що сприяв розвитку мажоро-мінорної системи і на основі якого розвинувся духовний концерт. Серед видатних музичних діячів цього часу — Микола Дилецький, автор «Мусикійської граматики» (1675) — першої музикознавчої праці, що пояснила суть лінійної, нотної системи. 1632 утворення Києво-Могилянської академії, де викладались музичні предмети. Її вихованці популяризовували вертеп, а пізніше — канти. Серед випускників Академії — відомий композитор Артемій Ведель. XVIII ст. - створена 1730р. Глухівська співоча школа, вихованцями якої стали Дмитро Бортнянський, Максим Березовський. Відкриття перших професійних театрів (Київ — 1803, Одеса — 1810), у яких ставилися музично-сценічні твори на національні сюжети, зіграли важливу роль у становленні української опери, першою з яких вважається «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1863). Основноположною для  перейти в каталог файлов | Образовательный портал Как узнать результаты егэ Стихи про летний лагерь 3агадки для детей |